Перейти до вмісту

Суниці зелені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Суниці зелені
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Суниці (Fragaria)
Вид:
Суниці зелені (F. viridis)
Біноміальна назва
Fragaria viridis

Суни́ці зеле́ні[1] (Fragaria viridis Weston[en]; Fragaria collina), полуни́ці[2], тру́скавка[3] — рослина роду суниці (Fragaria) родини розових (Rosaceae). У побуті полуницями також часто називають як суниці мускусні (F. moschata), так і великоплідні суниці садові (F. × ananassa)[4].

Назва

[ред. | ред. код]

Слово полуниця, згідно зі Словником Грінченка, в Україні вживалося тільки щодо суниць зелених[2]. У середині XX ст. «полуницями» називають вже і суниці мускусні[1]. У сучасному мовленні «полуницею, полуницями» не зовсім правильно називають суниці садові[5].

Саме слово вважають похідним від дієслова паленіти (у давнішій формі *поленіти) — «яскраво горіти», «червоніти», «рум'яніти». Назва пов'язана з яскраво-червоним кольором ягід. Пор. також іншу назву полуниць — «червона ягода» і її сербські назви — рдеча jагода, црвена jагода[6]. Інша версія пов'язує полуниця з коренем «пол-», пояснюючи назву тим, що зізрілі ягоди робляться червоними тільки на сонячній стороні, половина ж в тіні залишається білою[7]. В. І. Даль у своєму «Тлумачному словнику великоруської мови» для діал. рос. полуница припускав ранішу форму полевница, пов'язану з поле («польова ягода»)[8].

Відрізняється від суниць лісових відстовбурчено-волосистими квітконіжками, шовковистим опушенням з обох боків листкових пластинок, яйцеподібною формою плоду (до основи звуженою, у нижній частині без сім'янок). Зростає на луках, у мішаних лісах. Світлолюбна рослина, поширена в тих же районах, що й суниці лісові.

Поширення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Флора УРСР. Том VI / під ред. Зеров Д. К. — К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1954. — с. 98.
  2. а б Полуниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Трускавка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Полуниці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Що таке Полуниці, Полуниця, Суниці. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  7. Земляника [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.], Био-энциклопедия «Архив Природы России».
  8. Даль, В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. sldal.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]