Велика Цимбалка
Цимбалка | |
---|---|
Розташування | |
Координати | 47°16′27″ пн. ш. 34°42′36″ сх. д. / 47.27417° пн. ш. 34.71000° сх. д. |
Країна | Україна |
Регіон | Запорізька область |
Район | Великобілозерський район |
Найближче місто | Велика Білозерка |
Історія | |
Культура | Скіфія |
Період | IV століття до н. е. |
Артефакти | 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах; 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна. |
Археологи | Забєлін Іван Єгорович |
Велика Цимбалка — скіфський курган на правому березі річки Білозерки біля західної околиці села Велика Білозерка Великобілозерського району району Запорізької області. Входить до групи курганів Цимбалка. Курган датований IV сторіччям до н. е.
Єпископ Гермоген писав, що ця могила була обложена великим камінням, які у 1820 році пішли на будівництво Преображенської церкви. За ним, могила названа на честь якогось багача і знахаря Михайла. Цимбалом його прозвали ще й тому, що він грав на цимбалах.[1]
Останнім часом зустрічається також назва кургану — «Цимбалова Могила».
Досліджувала курган 1867—68 експедиція Імператорської Археологічної комісії під керівництвом відомого археолога І. Є. Забеліна.
Курган був 15 метрів заввишки і близько 300 метрів в окружності. Об'єм насипу — 32000 кубічних метри. У насипі кургану відкрито центральне поховання і поховання 6 коней. Збруя 4 коней була срібною, двох інших — золотою.
Інтерес становлять 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах, а також 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна.[2]
Крім того, знайдено наконечники стріл, залишки панцира, бронзові набори вуздечок. В наш час ці поховання датовано IV–III ст. до н. е. і віднесено до могил царської знаті[3]
Сьогодні, поле з розташованими на ньому курганами повністю розоране. Задернованими залишаються кургани № 1 (Велика Цимбалка) та вершина насипу № 2 (Мала Цимбалка).
- ↑ Таврическая епархия. — Псков, 1887. — С. 261–262.
- ↑ Ю. В. Болтрик.,ЦИМБАЛКА. http://leksika.com.ua/13171122/ure/tsimbalka [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Археология Украинской ССР, 1985, с.85; Давня історія України, 1998, с.144.