Біробіджан
місто Біробіджан | |||||
---|---|---|---|---|---|
їд. ביראָבידזשאַן | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Єврейська автономна область | ||||
Код ЗКАТУ: | 99 701 000 001 | ||||
Код ЗКТМО: | 99701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1915 | ||||
Населення | 74 791 (2014) [1] | ||||
Площа | 169,38 км² [2] | ||||
Поштові індекси | 679000-679025 | ||||
Телефонний код | +7 42622 | ||||
Географічні координати: | 48°47′00″ пн. ш. 132°56′00″ сх. д. / 48.783333333333° пн. ш. 132.93333333333° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+10 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | biradm.ru | ||||
Міський голова | Пархоменко Андрій Геннадійович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן) — місто, адміністративний центр Єврейської автономної області Росії. До 1931 року — Станція Тихенька.
Стоїть на річці Бірі (басейн Амуру).
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -22.7 °С (-8.9 °F).[3]
Клімат Біробіджана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 0,6 | 5,9 | 19,4 | 29,3 | 33,9 | 37,1 | 37,8 | 35 | 30,7 | 26,1 | 14 | 1,6 | 37,8 |
Середній максимум, °C | −15,5 | −9,9 | −1,1 | 10,1 | 18,4 | 23,9 | 26,6 | 24,9 | 19,3 | 10,6 | −3,4 | −13,8 | 9,8 |
Середня температура, °C | −22,7 | −17,4 | −7,4 | 4,3 | 12,1 | 17,9 | 21,1 | 19,4 | 12,7 | 3,8 | −9,5 | −20,1 | 3,6 |
Середній мінімум, °C | −30,3 | −26,4 | −15,9 | −2,4 | 4,7 | 11,3 | 15,4 | 13,7 | 6 | −3,1 | −15,9 | −27,1 | −3,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −53,9 | −40,1 | −37,2 | −17,8 | −8,1 | 1 | 6,8 | 4 | −6 | −16,1 | −36,1 | −47 | −53,9 |
Норма опадів, мм | 8.6 | 8 | 15.5 | 36.1 | 50.2 | 97.9 | 117.1 | 111.6 | 93.1 | 23.8 | 9 | 7.9 | 578.8 |
Днів з опадами | 9,3 | 6,8 | 8,6 | 9,5 | 12 | 9,5 | 12,2 | 10,7 | 9,2 | 7,6 | 7,1 | 9,1 | 111,6 |
Вологість повітря, % | 75.7 | 70.3 | 66.6 | 63.2 | 65.8 | 74.4 | 82.4 | 82.6 | 76.8 | 65.7 | 72 | 75.1 | 72.6 |
Джерело: Weatherbase |
Населення: в 2014 році — 74 791 мешканець, 2006 — 78 500, 1959 — 41 000 мешканців.
1932 | 1939[4] | 1959[5] | 1962[4] | 1967[4] | 1970[6] | 1979[7] | 1982[8] | 1986[4] | 1987[9] | 1989[10] | 1992[4] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2540 | ↗29 600 | ↗40 667 | ↗42 000 | ↗46 000 | ↗55 724 | ↗68 630 | ↗73 000 | ↗80 000 | ↗82 000 | ↗83 667 | ↗86 700 |
2000[4] | 2001[4] | 2002[11] | 2003[4] | 2005[4] | 2006[4] | 2008[12] | 2009[13] | 2010[14] | 2011[15] | 2012[16] | 2013[17] |
↘79 800 | ↘79 300 | ↘77 250 | ↗77 300 | ↘76 600 | ↘75 200 | ↗75 482 | ↗75 495 | ↘75 413 | ↗75 833 | ↗76 203 | ↘75 542 |
2014[18] | 2015[19] | 2016[20] | 2017[21] | ||||||||
↘74 791 | ↘74 777 | ↘74 559 | ↘74 095 |
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
60 000
70 000
80 000
90 000
1959
1982
2000
2006
2012
2017
- Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
- Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі.
- Березовський Євген Володимирович (1962—1993) — радянський гравець у хокей з м'ячем.
- Дейнеко Сергій Васильович (* 1975) — полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, голова Державної прикордонної служби України (з червня 2019).
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
- ↑ Клімат Біробіджана. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
- ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- Офіційний сайт міста Біробіджан [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- «На Тихонькой станции сойду?» на сайті журналу «Geo» (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |