Арешкович Василь Данилович

Депутат Верховної Ради УРСР
	8-го скликання
	Депутат Верховної Ради УРСР
	9-го скликання
	Депутат Верховної Ради УРСР
	10-го скликання

Арешкович Василь Данилович
Арешкович Василь Данилович
Народився	26 березня 1912; Костюковичі, Климовицький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	26 листопада 1996 (84 роки); Київ, Україна
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арешкович.

Василь Данилович Арешкович (нар. 26 березня 1912(19120326), містечко Костюковичі, тепер місто Могильовської області, Республіка Білорусь — 26 листопада 1996, місто Київ) — український радянський діяч, міністр промислового будівництва УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1981 р.

Біографія

Народився в містечку Костюковичі (за іншими даними — в місті Катеринославі) в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1926 році. У 1929 році закінчив школу фабрично-заводського навчання.

З 1929 року — коваль, конструктор Дніпропетровського заводу металоконструкцій імені Петровського.

Член ВКП(б) з 1931 року.

Освіта вища. У 1935 році закінчив Дніпропетровський будівельний інститут. Після закінчення інституту працював виконробом на будівництві Уссурійської залізниці на Далекому Сході РРФСР.

У 1935—1936 роках — у Червоній армії.

У 1936—1937 роках — конструктор контори «Стальпроммеханізація», старший виконроб, заступник начальника дільниці на будівництві азотно-тукового заводу у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області. У 1937—1939 роках — головний інженер дільниці «Стальконструкція» на заводі в місті Миколаєві Миколаївської області.

З 1939 року — головний інженер спецуправління «Стандартстальбуд» у місті Куйбишеві РРФСР; головний інженер управлінь «Стальконструкція», «Стальмонтаж» у містах Челябінську, Кривому Розі, Дніпропетровську.

У 1950 — серпні 1956 року — керуючий тресту «Дзержинськбуд» у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

З серпня 1956 по травень 1957 року — заступник міністра — начальник Головпридніпровбуду Міністерства будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.

У червні 1957—1962 роках — начальник управління будівництва Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району (раднаргоспу); заступник голови Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району (раднаргоспу).

У 1962—1963 роках — заступник голови Української Ради народного господарства (Укрраднаргоспу), у 1963 — лютому 1967 року — 1-й заступник міністра будівництва Української РСР.

21 лютого 1967 — 13 березня 1981 року — міністр промислового будівництва Української РСР.

Потім — на пенсії в місті Києві. Похований на Байковому кладовищі Києві.

Нагороди

Джерела

Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.
[1]
[2]