Янміншань (національний парк)
 | |
| 25°10′39″ пн. ш. 121°32′51″ сх. д. / 25.17750° пн. ш. 121.54750° сх. д. | |
| Країна |  Тайвань |
|---|---|
| Розташування | Тайвань |
| Найближче місто | Тайпей (більша частина парку в межах міста) |
| Засновано | Вересень 16, 1985 |
| Вебсторінка | ymsnp.gov.tw |
  Янміншань (національний парк) (Республіка Китай) | |
 | |
 Янміншань у Вікісховищі | |
Національний парк Янміншань — один із дев'яти національних парків Тайваню, розташований у Тайбеї та Новому Тайбеї. Райони, які частково перебувають у парку, включають райони Бейтоу і Шілінь Тайбея; і райони Ваньлі, Цзіньшань, Саньчжі та Даньшуй у Новому Тайбеї. Національний парк відомий своїми вишневими квітами, гарячими джерелами, покладами сірки, фумаролами, отруйними зміями та пішохідними стежками, включно з найвищим сплячим вулканом Тайваню, горою Цисін (Сім зірок), що здіймається до 1120 м (3 675 футів).
Цей гірський хребет спочатку називався «Трав'яна гора» (кит. трад.: 草山; певедзі: Chháu-soaⁿ) під час династії Цін, стосовно гори Датунь (大屯山; Tōa-tūn-soaⁿ).[1] Чиновники в цей період хвилювалися, що злодії крадуть сірку з її багатих покладів у цьому районі, тому вони регулярно підпалювали гору. Таким чином, було видно тільки траву і жодного дерева.
Daiton National Park, перший національний парк Тайваню був заснований 27 грудня 1937 року.[2] Це був один із трьох національних парків, призначених генерал-губернатором Тайваню Сейдзо Кобаясі під час правління Японії.
У 1950 році президент Чан Кайші перейменував Трав'яну гору в Янміншань на честь вченого династії Мін Ван Янміна.[1][3] У 1962 році тодішнє Бюро громадських робіт Тайваню почало планувати Національний парк Янміншань. Початкова площа планування становила 28400 гектарів, включаючи гору Кван-ін і вулканічну групу Татун.
На відміну від більшості інших національних парків, національний парк Янміншань має нижчу висоту. Незважаючи на те, що висота парку коливається лише від 200 до 1120 метрів, тут є багато красивих ландшафтів, таких як хребти, долини, озера, водоспади та басейни. Андезитові породи становлять більшу частину геології цього району.[4]
Сяоюкенг(кит. 小油坑) — поствулканічна геологічна ландшафтна зона, розташована на півночі Тайваню в національному парку Янміншань[5][6] біля північно-західного підніжжя гори Семи зірок.[7] Це приблизно 805 метрів над рівнем моря і славиться фумаролами, кристалами сірки, гарячими джерелами та вражаючою «зсувною місцевістю», утвореною після вулканічної діяльності.[8]
Пішохідні стежки до гори Семи зірок доступні зі стоянки Сяоюкенг. Верхня точка стежки розташована на висоті 1120 метрів над рівнем моря, що є найвищою вершиною міста Тайбей. Стежка Сяоюкенг може з'єднатися з парком Цісін, ставом Менгуань і Ленгшуйкенг. Стежка також з'єднується з центром відвідувачів, другою автостоянкою Янміншань і автостанцією Янміншань.
Через вплив постулканічної активності та опадів ґрунт у регіоні має високу кислотність. Завдяки впливу північно-східного мусону та мікроклімату місцевості температура взимку значно нижча, ніж у прилеглих районах.[9] Вищезазначені фактори спричиняють відмінність рослинності від рослинності в інших регіонах на тій же широті. Тут можна зустріти деякі середньо- та високогірні рослини, такі як липа пташина та японський клен волохатий. Групи рослинності можна розділити на субтропічні мусонні ліси, помірні вічнозелені широколисті ліси та луки гірських хребтів. В області налічується 1360 видів судинно-пучкових рослин.[10] Деякі з поширених: червоний нанму, крупнолистий мачілус, формозанська солодка камедь, тайванська вишня, морі клеєра та темно-плямиста вишня. Найвідомішим є тайванський ізоет у ставку Менхуань, водна папороть, що трапляється лише на Тайвані. Гора Датун є одним із найвідоміших місць, де можна побачити деякі із 168 видів метеликів на півночі Тайваню, причому їх найчастіше можна побачити з травня по серпень. Найбільш поширені з родин Papilionidae, Danainae та Nymphalidae. Також в області трапляються 122 види птахів.[11] Однією з визначних пам'яток цього району є напівдика худоба.[12]
Янміншань має вологий субтропічний клімат (Кеппен: Cfa). Літо тепле, вологе і супроводжується проливними дощами; в той час як зими прохолодні, дуже вологі та дуже туманні через північно-східні вітри з великої Сибірської височини, які посилюються завдяки накопиченню цього більш прохолодного повітря в басейні Тайбею. Через розташування Тайваню в Тихому океані на нього впливає сезон тихоокеанських тайфунів, який відбувається з червня по жовтень.
Наступні кліматичні дані стосуються метеостанції Anbu. В інших місцях національного парку може бути інша температура.
| Клімат Національний парк Янміншань, метеостанція Anbu (середнє значення 1991–2020) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середній максимум, °C | 13,3 | 14,6 | 17,1 | 20,5 | 23,2 | 25,6 | 27,4 | 26,8 | 24,3 | 20,5 | 18,1 | 14,6 | |
| Середня температура, °C | 10,3 | 11,2 | 13,2 | 16,6 | 19,6 | 22,2 | 23,4 | 23,0 | 21,1 | 17,9 | 15,4 | 11,8 | |
| Середній мінімум, °C | 8,1 | 8,7 | 10,3 | 13,7 | 17,2 | 19,9 | 20,9 | 20,7 | 19,1 | 16,3 | 13,5 | 9,8 | |
| Кількість сонячних годин | 59,0 | 58,7 | 78,1 | 77,2 | 79,6 | 85,2 | 138,4 | 124,7 | 96,0 | 61,5 | 51,4 | 46,6 | |
| Кількість дощових днів | 21,2 | 18,3 | 18,3 | 15,8 | 15,6 | 14,3 | 9,7 | 13,1 | 16,3 | 20,1 | 20,9 | 21,4 | |
| Вологість повітря, % | 92.1 | 91.5 | 89.8 | 88.4 | 87.5 | 87.8 | 85.8 | 87.5 | 89.0 | 91.0 | 92.0 | 92.2 | |
- Університет китайської культури
- Будівля Чунг-Шань — місце зустрічі нині неіснуючої Національної асамблеї Республіки Китай
- Трав'яний гірський замок — літня резиденція Чан Кайші
- Будівля Гуанфу — побудована в 1971 році в палацовому стилі Північного Китаю на честь Сіньхайської революції.[13]
- Будинок і могила відомого письменника Лін Юйтана
- Янміншуву — колишній партійний архів Гоміндану
- Yangmingshan American Military Housing
- Громадське кладовище Янміншань № 1 — містить могили Сунь Фо та Гомера Лі.[14]
- Європейська школа Тайбея
- Гробниця Пужу, художника, педагога та двоюрідного брата останнього імператора Китаю Пуї.[15]
- Могила Юй Юженя
- Військове кладовище Wuchih Mountain
-
Qingtiangang -
Озеро "Мрія" -
-
Ближчий вид фумарол на горі Сім зірок -
Будівля Чунг-Шань у Янміншані -
Китайський павільйон і сакура -
Будівля Гуанфу -
Біля входу в парк -
Статуя Чан Кайші в парку -
Гарячі джерела Янміншань
- ↑ а б Barron, James (4 квітня 2020). Shadows at Yangmingshan. Taipei Times. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ ivil Affairs Handbook: Taiwan (Formosa), Taihoku Province. United States Office of the Chief of Naval Operations. 1 листопада 1944. с. 180. Архів оригіналу за 10 вересня 2008.
- ↑ Tourists will surpass million mark by 1976. Free China Review. 1 вересня 1972. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ [1] [недоступне посилання з 01.09.2018]
- ↑ Senic Spots: Xiaoyoukeng. Yangmingshan National Park (англ.). 2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2017.
- ↑ Gardner, Dinah (2 травня 2022). How Taipei discovered an active volcano on its doorstep. Future Planet. BBC.
- ↑ Tamsui Scenery in detail: Xiaoyoukeng. Tamkang University. Архів оригіналу за 8 травня 2022.
- ↑ Liao, George (29 жовтня 2017). A hike to Taipei City's highest mountain. Taiwan News. Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
- ↑ Yangmingshan. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ A Bird-watching Trip in Yangmingshan National Park. Архів оригіналу за 12 червня 2010.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 太厲害！
- ↑ Guangfu Building Overview. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 27 січня 2011.
- ↑ YC-Wang, Daal. 荷馬李將軍夫婦靈骨厝葬 - VCenter:影音分享網站(Video Sharing Website).
- ↑ 個人簡歷. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2011.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Янміншань (національний парк)
Янміншань (національний парк) у Вікімандрах- Офіційний сайт
