Перейти до вмісту

Листопад

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Листопад (значення).
← листопад →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  
2024 рік
Листопад на Січеславщині
Листопад на Січеславщині
Мініатюра Листопад з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Листопад у парку

Листопа́д, заст. падоли́ст[1] — одинадцятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там і на півдні опадає листя. А на сході та півночі України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву — стоуденъ, стоуденꙑи[3][4].

У «Повісті временних літ» листопад називається саме «груднем»:

Поидоша с нимь въскорѣ на колѣхъ, а по грꙋднꙋ пути, бѣ бо тогда мс̑ць грꙋдєнъ, рєкшє ноꙗбрь[5][6][7][8].

— «Повість врем'яних літ»

Назва «листопад» вживалася щодо жовтня (за винятком галицьких земель, де назви були аналогічні сучасним), у Наддніпрянській Україні ця тенденція протрималася до ХХ століття, про що свідчить «Словарь української мови» Бориса Грінченка[9][8]. Схожі назви існують у білоруській (лістапад), польській і чеській (listopad) мовах. У хорватській словом listopad називають жовтень.

Народні назви: грудкотру́с, листопа́день, падоли́ст, бра́тчини, напівзи́мник, ворота зими[10], листогні́й, полузеле́ник, перези́мник, кова́ль, сонцеворо́т[11].

Назви листопада в більшості мов сходять до лат. November, утвореної від числівника novem («дев'ять»): у календарі Ромула рік починався в березні, тому листопад був дев'ятим місяцем.

Кліматична характеристика в Україні

[ред. | ред. код]

Середня температура повітря в листопаді, за винятком Українських Карпат, залишається додатною, і коливається від 1—2 °C на півночі та сході, до 4—6 °C на півдні країни й на Закарпатті; на Південному узбережжі Криму — від 8 до 10 °C. Абсолютний мінімум температури становить мінус 20—33 °C, на півдні — мінус 14—21 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 8—10 °C. Абсолютний максимум — від 19 до 28 °C, на Закарпатті, півдні Одещини та в Криму — до 30 °C.

З другої декади листопада на більшій частині території України, крім півдня та південного заходу, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 0 °C, що є кліматичною ознакою початку зими. У південних і західних областях завершується перехід середньої добової температури через 5 °C.

Середня кількість опадів складає 34—44 мм, у північно-східних областях — 48—50 мм, на Закарпатті — до 69 мм, а в гірських районах — до 140 мм[12].

Історичний мінімум температури (мінус 31,0 °C) зафіксовано 1953 року в м. Гуляйполе, на Південному узбережжі Криму — 1963 року в м. Севастополь (мінус 12,5 °C). Історичний максимум температури (29,7 °C) спостерігався 1926 року в м. Болград.

У фольклорі

[ред. | ред. код]
  • У листопаді голо в саді;
  • Листопад не лютий, проте спитає, чи вдягнений та взутий;
  • Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі шлях торує[13].

Галерея

[ред. | ред. код]

Свята і пам'ятні дні

[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні

[ред. | ред. код]

Рухомі

[ред. | ред. код]

Інші

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
У Вікісловнику є сторінка листопад.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Листопад

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Падолист // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Листопад // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  4. ↑ Стꙋденъıи = стюденъıи // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 574.
  5. ↑ 6605 (1097) л.89об. [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.] // Полное собрание русских летописей. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 209—250.
  6. ↑ Грꙋдьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 600.
  7. ↑ Грудень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х. : «Українська радянська енциклопедія», 1932. — Т. 1. Зошит 2: Глу — Жял. — С. 618. — 420 с.
  8. ↑ а б Грудень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 332]
  9. ↑ Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. ↑ Листопад // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 138. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  11. ↑ Листопад [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К.: Довіра, 2006. — С. 335.
  12. ↑ Коротка кліматична характеристика листопада. betaren.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  13. ↑ Прикмети та приказки листопада // Народний календар: Посібник для педагогічних працівників [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Уклад.: Матвієнко П. І., Мирошниченко В. І., Тарасовська Л. Г. — Полтава: ПОІППО, 2003. — С. 158—159. — 235 с.
  14. ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Листопад&oldid=43641852