Перейти до вмісту

Бенні Андерссон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бенні Андерссон
швед. Benny Andersson
Основна інформація
Повне ім'яшвед. Göran Bror Benny Andersson
Дата народження16 грудня 1946(1946-12-16)[1][2][…] (78 років)
Місце народженняСтокгольм, Швеція[1]
Роки активності1964 — тепер. час
Громадянство Швеція
Професіїспівак, піаніст, автор пісень, музичний продюсер, органіст, виконавчий продюсер
Інструментиакордеон, фортепіано і вокал[d]
Жанрирок-музика, поп і популярна музика
Magnum opusSunny Girld
КолективиБенні Андерссон & Б'єрн Ульвеусd
ЧленствоHep Starsd, ABBA і Шведська королівська музична академіяd
ЛейблиPolar Music
Нагороди
БатькоGösta Anderssond[4]
МатиLailad[4]
У шлюбі зАнні-Фрід Лінгстад і Mona Nörklitd[5]
ДітиPeter Grönvalld і Ludvig Anderssond
Автограф
monomusic.se
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Бенні Андерссон (швед. Göran Bror Benny Andersson; нар. 16 грудня 1946(19461216), Стокгольм, Швеція) — музичний продюсер, композитор-пісняр і співак. Найбільш відомий як учасник поп-гурту ABBA. З 2001 очолює колектив Benny Anderssons Orkester.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Йоран Брур Бенні Андерссон народився 16 грудня 1946 року в стокгольмському районі Васастан в сім'ї цивільного інженера-будівельника Йости Андерссона (1912-1973) і його дружини Лайли (1920-1971). У нього є молодша сестра Ева-Ліс, яка народилася 1948 року.

У віці восьми років відбувся перший виступ Бенні на сцені одного із залів рідного міста. Його дід і батько, Ефраїм і Йоста Андерссони (Efraim, Gösta Andersson), іноді виступали сімейною групою акордеоністів. У 1964 Бенні разом зі своєю коханою Крістіною Гренвалль (Christina Grönvall) увійшов до складу групи "Народний ансамбль електричного щита" (Elverkest Spelmanslag). Під час одного з виступів гра Бенні на клавішних запам'яталася засновникові та бас-гітаристу гурту "Hep Stars" Леннарту Хегланду (Lennart Hegland), що зрештою привело молодого клавішника до цього ансамблю восени 1964 рік]а. Леннарт зв'язався телефоном з Бенні і запропонував приєднатися до групи. Недовго думаючи той погодився. До складу "The Hep Stars", на чолі з солістом Свенном Хедлундом (Svenne Hedlund), входили Янне Фріск (Janne Frisk) (гітара) і Крістер Петтерссон (Christer Petersson) (ударні). Група в основному виконувала репертуар Чака Беррі (Chuck Berry), Елвіса Преслі (Elvis Presley), Літтла Річарда (Little Richard) та інших закордонних зірок. Свою першу пісню "No Response" Бенні Андерссон написав восени 1965 рік а. Композиція потрапила на верхні сходинки шведського хіт-парада. "Sunny Girl" стала наступним твором молодого автора і на початку 1966 ріка очолила шведський хіт-парад. Загалом гурт "The Hep Stars" з 1965 по 1970 рік записав вісім альбомів. У червні 1966 під час гастролей народними парками Швеції учасники гурту "The Hep Stars" познайомилися з ансамблем Hootenanny Singers. Бенні Андерссон і Бйорн Ульвеус, виявивши близькість смаків, вирішили продовжити спілкування за написанням нових пісень. У підсумку це стало відправною точкою творчого тандему двох Б, що триває донині.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Бенні прожив разом з Фрідою Лінгстад 9 років, з них 3 роки — з 1978 по 1981 — в офіційному шлюбі. У листопаді 1981 року одружився зі шведською телеведучою Моне Норкліт. У січні 1982 у них народився син Людвіг. Людвіг пішов дорогою батька та створив власну групу Ella Rouge. У Бенні також є син Петер і дочка, що народилися у шістдесяті роки, в період його стосунків з Христиною Гренвалль. Син Петер Гренваль талановитий композитор і виконавець. У середині 80-х років він створив свою музичну групу Sound of Music, що пізніше змінила назву на One More Time.

Музика для фільмів

[ред. | ред. код]

Бенні написав музику для кількох фільмів. Його першою спробою на початку 1970-х років стала пісня до шведського фільму "The Seduction Of Inga".[6] Пісня "She's My Kind Of Girl", написана ним у співпраці з Бьорном, була випущена в Японії та потрапила в десятку хітів.

У 1986 році він у співпраці з Андерсом Ельясом написав музику для фільму "Mio in the Land of Faraway", заснованого на книзі "Міо, мій Міо" Астрід Ліндгрен. Пісня "Міо, мій Міо" у виконанні гурту "Gemini" 1987 року стає хітом у Швеції.

У 2000 році написана мелодія для фільму "Songs from the Second Floor".

У 1992 році Бенні Андерссон написав популярну заставну мелодію для чемпіонату Європи з футболу, що проходив у Швеції.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дискографія ABBA
Студійні альбоми
Збірники
Іспаномовні компіляції

Benny Anderssons Orkester

[ред. | ред. код]
  • Benny Anderssons Orkester (2001)
  • BAO! (2004)
  • BAO! på turné (BAO! on Tour) (2006) концертний альбом
  • BAO 3 (2007)
  • Story Of A Heart (2009) збірка найкращих пісень англійською мовою
  • O Klang Och Jubeltid (2011)
  • Tomten har åkt hem (2012)
  • BAO in BOX (6 CD і 2 DVD) (2012)
  • Mitt Hjärta Klappar För Dig (2016)

Björn & Benny

[ред. | ред. код]
  • Lycka (1970)
  • Gemini (1985)
  • Geminism (1987)

Hep Stars

[ред. | ред. код]
  • We and our Cadillac (1965)
  • Hep Stars on stage (1965)
  • The hepstars (1966)

Мюзикли

[ред. | ред. код]
  • Chess (1984/1988/2002)
  • Kristina från Duvemåla (1995)

Orsa Spelmän

[ред. | ред. код]
  • Orsa Spelmän (1988)
  • Fiolen Min (1990)
  • Ödra (1998)

Сольні альбоми

[ред. | ред. код]
  • Klinga mina klocka
  • Klinga mina klockor (1987)
  • November 1989 (1989)
  • Piano (2017)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11884749X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
  4. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  5. https://www.insider.com/abba-reunion-then-and-now-2021-9#benny-andersson-was-the-other-half-of-the-bands-successful-songwriting-duo-as-well-as-its-pianist-7
  6. The Seduction of Inga, IMDb. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  7. H.M. Konungen har beslutat om ordensförläningar för exceptionella insatser
  8. {Benny Andersson (швед.). Kungahuset.se. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]