Сенет
Сенет | |
Походить з | Стародавній Єгипет |
---|---|
Час/дата початку | 31 століття до н. е. |
Мінімальна кількість гравців | 2 |
Максимальна кількість гравців | 2 |
Історичний період | Додинастичний Єгипет |
Сенет у Вікісховищі |
Сенет[1] — це настільна гра з давнього Єгипту, оригінальні правила якої є невідомі.
|
Найдавніший ієрогліф, що нагадує гру сенет, датується приблизно 3100 р. до н. е. Повна назва гри в єгипетській мові вважається zn.t nt ḥˁb, що означає «гра проходження».[2]
Сенет — одна з найстаріших відомих настільних ігор. Фрагментарні дошки, які могли бути сенетом, знайдені в похованнях Першої династії в Єгипті бл. 3100 до н. е.. Ієрогліф, що нагадує дошку сенет, з'являється в гробниці Меркнера (3300—2700 до н. е.).[3] Перша однозначна картина цієї старовинної гри — з гробниці Третьої династії Гесі-Ра (приблизно 2686—2613 рр. до н. е.). Люди в сенет на фресці в гробниці Рашепеса, а також з інших гробниць П'ятої та Шостої династій (приблизно 2500 р. до н. е.).[4] Найдавніші неушкоджені дошки сенет датуються Середнім Королівством, але графіті на пам'ятниках П'ятої та Шостої династії можуть датуватися ще Старим Царством.[2]
Принаймні до часів Нового царства в Єгипті (1550—1077 до н. е.), сенет була задумана як уявна подорож ка (душі) до потойбічного життя. Цей зв'язок зафіксований у «Великому ігровому тексті», який міститься у ряді папірусів. Про гру також згадується у главі XVII «Книги мертвих».[5] Дослідження дошки сенет в Розенкройському єгипетському музеї, що датується раннім Новим Царством, показало еволюцію гри від її світського походження до більш релігійного артефакту.[6]
У сенет також грали сусідні з Єгиптом народи.[7] Він знайдений у Леванті на таких ділянках, як Арад[8] та Бібл, а також на Кіпрі.[9] Через місцеву практику виготовляти ігри з каменю на Кіпрі було знайдено більше ігор, ніж у Єгипті.[10]
Ігровий майданчик для сенету — це сітка з 30 квадратів, розташованих у три ряди по десять. Дошка має два набори пішаків (щонайменше п'ять з них). Хоча деталі правил гри є предметом дискусії, історики Тімоті Кенделл та Роберт Белл зробили власну реконструкцію гри.[11] Ці правила ґрунтуються на фрагментах текстів, яким понад тисячу років, за які процес гри міг змінитися. Тому навряд чи ці правила відображають точний перебіг давньоєгипетського ігрового процесу.[7] Їх правила прийняли продавці сучасних наборів. Сцени, знайдені в гробницях Старого Царства, датуються 2686—2160 до н. е., показують, що сенет був грою позиційною, у якій виграш залежав від стратегії та удачі.
У обговоренні настільних ігор в Копенгагенському університеті, Данія, Еспен Арсет запитала, чи можна вважати, що гра сенет все ще існує, враховуючи, що правила її невідомі.[12] У відповідь Олександр де Фогт із Американського природничого музею зазначив, що в іграх не було встановленого набору правил, і правила змінювались у часі та від місця до місця. Більше того, багато гравців ігор навіть сьогодні не знають «офіційних правил».
Історик ігор Едді Дагган (Університет Суффолка) також досліджував правила гри.[13]
- Мехен — ще одна давньоєгипетська гра
- Патолі — гра доколумбових мезоамериканських культур
- Королівська гра Ура — месопотамська гра, у яку грали 3000 р. до н. е.
- Таб — гра на Близькому Сході, яку іноді плутають із сенетом
- Crist, Walter; Anne-Elizabeth Dunn-Vaturi; Alex de Voogt (2016). Ancient Egyptians at Play: Board Games Across Borders. New York, NY: Bloomsbury. с. 41–80. ISBN 978-1-4742-2117-7.
- Kendall, Timothy (1978). Passing Through the Netherworld: The meaning and play of Senet, an ancient Egyptian funerary game. Belmont, Massachusetts: Kirk Game Company.
- Piccione, Peter A. (2007). Finkel, Irving L. (ред.). Ancient Board Games in perspective. London: British Museum Press. с. 54–63. ISBN 978-0-714-11153-7.
- Bell, R. C. (1979). Board and Table Games From Many Civilizations. Т. I (вид. Revised). Dover Publications Inc. с. 26—28. ISBN 978-0-671-06030-5.
- Bell, R. C. (1983). Senat. The Boardgame Book. Exeter Books. с. 82–83. ISBN 978-0-671-06030-5.
- Falkener, Edward (1961). §V. The Game of Senat. Games Ancient and Oriental and How to Play Them. Dover Publications Inc. с. 63–82. ISBN 978-0-486-20739-1.
- Grunfeld, Frederic V. (1975). Senat. Games of the World. Holt, Rinehart and Winston. с. 53–55. ISBN 978-0-03-015261-0.
- ↑ A History of Board Games. Архів оригіналу за 5 грудня 2003. Процитовано 16 серпня 2010. [Архівовано 2003-12-05 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Piccione, Peter (1990). The Historical Development of the Game of Senet and its Significance for Ancient Egyptian Religion. Chicago: Unpublished PhD Dissertation, University of Chicago.
- ↑ Pivotto, Carlos. Detection of Negotiation Profile and Guidance to more Collaborative Approaches through Negotiation Games (PDF). Процитовано 2 жовтня 2014.
- ↑ Metha Melissa Wijoyono; Alvin Raditya (10 липня 2014). Perancangan Permainan Media Edukasi Sebagai Pembelajaran Cara Melindungi Diri Dalam Menghadapi Bencana Alam Bagi Anak Usia 7–12 Tahun. Jurnal DKV Adiwarna (індонез.). 1 (4): 12.
- ↑ Egyptian Symbols: Senet. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2016.
- ↑ Walter Crist (2020). Passing from the Middle to the New Kingdom: A Senet Board in the Rosicrucian Museum. The Journal of Egyptian Archaeology. doi:10.1177/0307513319896288.
- ↑ а б Crist, Walter та ін. (2016). Facilitating Interaction: Board Games as Social Lubricants in the Ancient Near East. Oxford Journal of Archaeology. 35 (2): 179—196. doi:10.1111/ojoa.12084.
- ↑ Sebbane, Michael (2001). Board Games from Canaan in the Early and Intermediate Bronze Ages and the Origin of the Egyptian Senet Game. Tel Aviv. 28 (2): 213—30. doi:10.1179/tav.2001.2001.2.213.
- ↑ Swiny, Stuart (1986). The Kent State Expedition to Episkopi-Phaneromeni. Nicosia: Paul Astroms Forlag.
- ↑ Crist, Walter (2016). Ancient Egyptians at Play: Board Games across Borders. Bloomsbury. ISBN 978-1-4742-2117-7.
- ↑ Soubeyrand, Catherine. The Game of Senet. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ Aarseth, E. (2017) «Does Senet Still Exist? The Ontology of a Game without Rules». Presentation to XX Board Game Studies Colloquium: Models, Metaphors, Meanings. University of Copenhagen. May 17–20 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 25 травня 2020. [Архівовано 2018-05-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Duggan. E. (2015) Ancient Board Games 1. The Royal Game of Ur and Senet (Revision C, 2015).