Diners Club International
| Diners Club International | |
| Галузь промисловості | фінансові послуги |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1950 |
 | |
| Країна |
 США |
| Організаційно-правова форма | публічна компанія |
| Місце заснування | Нью-Йорк |
| Батьківська організація | Discover Financiald |
| Розташування штаб-квартири | Рівервудс |
| Продукція | кредитна картка |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 45 663 |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Diners Club International у Вікісховищі | |
Diners Club International (заснована як англ. Diners Club) — компанія, що випускає пластикові картки. Заснована 28 січня 1950 Френком К. Макнамарою, Альфредом Блумінгдейлом і Ральфом Снайдером. Після свого утворення стала першою в світі незалежною кредитною компанією, яка почала працювати з кредитними картками, орієнтованими в першу чергу для оплати подорожей та розваг.[1]
Історія
У 1949 Френк Макнамара, директор кредитної компанії Hamilton Credit Corporation, не зміг розплатитися за вечерю в нью-йоркському ресторані, оскільки виявив, що залишив гаманець в іншому піджаку. Результатом незручної ситуації стала ідея заснувати англ. Diners Club - клуб ресторанних завсідників. Мета — дати можливість відвідувачам не обмежуватися готівкою, яка у них є при собі.
Суть: клуб видає своїм членам кредитні картки для розрахунку в ресторанах, які уклали з ним договір; виступає поручителем за зобов'язаннями своїх членів перед торговими партнерами та оплачує виставлені рахунки; члени клубу раз на місяць отримують виписку по виконаних транзакціях і протягом двох тижнів виплачують клубу всю суму. При цьому частину операційних витрат повинен нести партнер клубу (картка збільшує його виручку за відсутності ризику), для чого була введена комісія (5-7% від суми покупки), яку виплачував продавець, який приймає картку, її емітенту, і щорічний збір за випуск та обслуговування картки ($5). Компанія Diners Club почала свою діяльність 28 січня 1950 з початковим капіталом в 75 тис. доларів[2].
Картки являли собою паперовий прямокутник та спочатку поширювалися серед постійних клієнтів ресторанів та друзів засновників. До кінця 1950 в компанії було близько 20 тис. клієнтів, картки приймалися в 285 ресторанах.
З середини 1950-х компанія почала міжнародну діяльність, ставши першою міжнародною платіжною системою, що працює з кредитними картками.
У 1955 компанія Diners Club вийшла на Американську фондову біржу.
У 1981 Diners Club придбана Сітібанком, що входять в Citigroup.
У 2004 почалася співпраця між Diners Club і MasterCard. Пластикові картки Diners Club, випущені в США і Канаді, отримали логотип MasterCard та 16-значний номер рахунку. Вони можуть використовуватися в будь-якій точці, що приймає картки MasterCard.
1 липня 2008 Diners Club International продана за 165 млн. доларів компанії Discover Financial Services. У травні 2008 року Федеральна торгова комісія схвалила транзакцію, а 1 липня 2008 року вона була завершена.[3]
Придбання Банком Монреаля
У листопаді 2009 Сітібанк оголосив, що північноамериканська франшиза Diners Club International буде продана Bank of Montreal. Угода давала Банку Монреаля ексклюзивні права на видачу карток Diners в США і Канаді. У той час банк повідомляв, що Diners Club добре вписується в існуючий бізнес комерційних карток, додаючи, що комерційні картки залишаються одним з найбільш швидко зростаючих сегментів в бізнесі кредитних карток.[4]
Швейцарська та німецька франшиза
По угоді, закритою 6 серпня 2010, Сітібанк продав швейцарську та німецьку франшизи приватній інвестиційній групі, очолюваною Anthony J. Helbling.[5]
Британська та ірландська франшиза
7 серпня 2012 Citigroup Inc. оголосила про продаж франшизи Diners Club у Великій Британії та Ірландії приватній інвестиційній групі Affiniture Cards Ltd.[6]
Бразильська франшиза
21 листопада 2018 року було оголошено, що Diners Club International та бразильська карткова асоціація Elo розширюють своє партнерство: вони запустили картки Elo Diners Club International у Бразилії. Картки працюють через глобальну мережу Discover Global Network і приймаються до оплати в 42 мільйонах торгових точок і 2 мільйонах банкоматів у понад 190 країнах і територіях.[7]
Примітки
- ↑ Diners Club Review. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 26 травня 2011.
- ↑ Юржік, 2007.
- ↑ Discover completes purchase of Diners Club -- chicagotribune.com. web.archive.org. 6 липня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ BMO to buy Diners Club franchise (requires subscription)
- ↑ Diners Club Press Release Transition of DC Switzerland and DC Germany to New Ownership. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ Citi Sheds Diners Club UK Ireland Biz. Community.nasdaq.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 20 серпня 2012.
- ↑ Elo Extends Partnership with Discover to Launch Elo Diners Club International Cards in Brazil. Business Insider. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
Література
- Павло Юржік. Платіжні картки. Енциклопедія 1870-2006 = Platebni karty: Encyklopedie 1870-2006. — М. : «Альпіна Паблишер», 2007. — 296 с. — ISBN 5-9614-0436-6.
Посилання
- Історія Diners Club. З карткою по життю [Архівовано 23 липня 2012 у Wayback Machine.] // Журнал «Коммерсант Деньги», № 49 (806), 13.12.2010
- Офіційний вебсайт [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] Diners Club International
- Diners Club USA [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Diners Club Canada [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Discover gets antitrust OK for Diners Club buy [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]. Стаття в Reuters.
|
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |