Перейти до вмісту

Ганевич Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Ганевич Іван Васильович
Народився4 липня 1915(1915-07-04)
Катаржине, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер29 квітня 1976(1976-04-29) (60 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
ПохованняДругий християнський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьнауковець
Alma materОдеський державний педагогічний інститут
Галузьісторія
ЗакладОдеський державний педагогічний інститут
ПосадаЗавідувач кафедри історії КПРС
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
НагородиГрамота Президії Верховної Ради УРСР

Іван Васильович Ганевич (4 липня 1915(19150704), с. Катаржине, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 29 квітня 1976, м. Одеса) — радянський науковець, доктор історичних наук, професор.

Життєпис

І. В. Ганевич народився 4 липня 1915 року в селі Катаржине (нині село Знам'янка Березівського району Одеської області) в селянській родині.

У 1941 році закінчив історичний факультет Одеського державного педагогічного інституту. Працював учителем історії, директором школи.

Від 1944 року викладав у вишах Одеси.

В 1950 році захистив дисертацію «Роль СРСР у визволенні Болгарії від німецьких фашистів» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Згодом присвоєно вчене звання доцента, У 1961 році за монографію «Боротьба болгарського народу під керівництвом Комуністичної партії за національне й соціальне визволення (1941—1944)», видану у видавництві Київського університету, йому було присуджено науковий ступінь доктора історичних наук. В 1964 році присвоєно вчене звання професора.

З 1953 року працював в Одеському університеті доцентом, професором, а з 1962 року — завідувачем кафедри історії КПРС.

Помер 29 квітня 1976 року. Похований на Другому християнському кладовищі міста Одеса.

Наукова діяльність

Досліджував історію Болгарії XX століття. Є автором понад 60 наукових праць. Підготував 6 кандидатів історичних наук.

Праці

  • Борьба болгарского народа под руководством Коммунистической партии за национальное и социальное освобождение (1941—1944 гг.). — К., 1959;
  • Боротьба болгарського народу за завершення будівництва соціалізму. — К., 1964 [у співавт.];
  • Историография и источниковедение национально-освободительной и классовой борьбы болгарского народа в период второй мировой войны (Конспект лекций по спецкурсу). — Одесса, 1965. — 63 с.
  • Деятельность Болгарской коммунистической партии по укреплению диктатуры пролетариата (сентябрь 1944—1948 гг.). — К., 1974. — 207 с.

Нагороди

Джерела та література