Б
Літера Б | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Unicode (hex) | ||||||
велика: U+0411 | ||||||
мала: U+0431 | ||||||
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | А́ | А̀ | Ӑ | А̂ | А̊ | Ӓ |
Ӓ̄ | А̃ | А̨ | Ә | Ә́ | Ә̃ | Ӛ |
Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ | Ӻ | Ӷ |
Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ | Ԫ | Ԭ |
Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ | Ӂ | Җ |
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | Ԑ | Ԑ̈ |
Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ | Ӥ | Қ |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ | Ԛ | Ӆ |
Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ | Ӎ | Ӊ |
Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ | Ԋ | О̆ |
О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ | Ӫ | Ҩ |
Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ |
Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ | У̃ | Ӯ |
Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ | Ұ | Х̑ |
Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ | Ԧ | Ꚕ |
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | Ꚓ |
Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ | Ы̆ | Ы̄ | Ӹ |
Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ | Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ |
Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ | Я̆ | Я̄ | Я̈ |
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | Ѽ |
Ѿ | Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ | Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ |
Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ | Ꚛ | Ꚏ̆ | Ꙏ |
Літери кирилиці |
Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є у всіх абетках, створених на кириличній графічній основі.
Історія
Походить від літери старослов'янської кириличної абетки («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній системі числення «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латиниці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.
У глаголиці «буки» мала накреслення і числове значення «2».
Назва «буки» походить від староцерк.-слов. боукы (прасл. *buky) — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Читання
Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони:
- [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний
- [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний
- [b̪] (твердий б) — дзвінкий губно-зубний проривний
- [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий
В інших кириличних абетках
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [p]: дуб — [dup].
Інше використання
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.
Велика літера
- Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.
Мала літера
- б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
Цікаві факти
- В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних.
- Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».
Таблиця кодів
Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий- код |
Вісімковий- код |
Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1041 | 0411 | 002021 | 00000100 00010001 |
Мала | 1073 | 0431 | 002061 | 00000100 00110001 | |
ISO 8859-5 | Велика | 177 | B1 | 261 | 10110001 |
Мала | 209 | D1 | 321 | 11010001 | |
KOI 8 | Велика | 226 | E2 | 342 | 11100010 |
Мала | 194 | C2 | 302 | 11000010 | |
Windows 1251 | Велика | 193 | C1 | 301 | 11000001 |
Мала | 225 | E1 | 341 | 11100001 |
Джерела
- Б [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — ЕСУ
- б // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Б // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.