Аероклуб
Аероклу́б — організація, що здійснює діяльність у сфері авіаційного спорту.
Аероклуби пропагують серед населення знання з авіації, вчать молодь льотної справи і залучають її до конструювання авіамоделей та планерів. Аероклуби організують авіаційні свята, змагання з пілотажу та інше.
Аероклуб складається із споруд, які включають навчальні класи, авіамодельні лабораторії, майстерні, гаражі та інше. Вони розміщуються на прилеглій території аеродрому, який складається з льотного поля та комплексу керування повітряним рухом. До нього входять споруди та обладнання, що забезпечують зліт, посадку, руління, розміщення й обслуговування літаків, вертольотів і планерів.
А аероклубах літаки використовуються для:
- первісного навчання пілотів;
- участі у спортивних змаганнях;
- маршрутних польотів;
- патрулювання;
- охорони лісів;
- перевезення одного пасажира або 90 кг вантажу;
- повітряна аерофотозйомка;
- авіахімробіт;
- інших авіаробіт в межах льотно-тактичних характеристик літака.
Перший в Україні аероклуб був заснований у 1908 році в Одесі[1].
Найбільшим аероклубом у СРСР був Центральний аероклуб СРСР ім. Чкалова. В УРСР аероклуби були в Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпрі, Запоріжжі та Кропивницькому. У Сімферополі, Одесі та Львові є авіаспортклуби, які готують планеристів і парашутистів.
Планерні станції є у Вінниці, Рівному та інших містах.
Примітки
- ↑ підкорювачі одеського неба. Чорноморські новини. 12 квітня 2018.
Джерела
- Плєшкова Є. О. Аероклуб як новий тип транспортних споруд // Проблеми розвитку міського середовища. — 2011. — Вип. 5-6. — С. 196-203.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.