Ханья

Ханья Χανιά
Вид на гавань Ханьї з фортеці османської доби Вид на гавань Ханьї з фортеці османської доби
Ханья
Координати: 35°31′ пн. ш. 24°01′ сх. д.
Країна	Греція
Децентр. адміністрація	Адміністрація Криту
Периферія	Крит
Периф. одиниця	Ханья
Колишні адмін. одиниці
- Регіон	Крит
- Ном	Ханья
Розташування на мапі ному
Уряд
- мер	Кіріакос Вірвідакіс
Площа
- Повна	12,564 км²
Найбільша висота	5 м
Найменша висота	0 м
Населення (2001)
- Усього	57 838
Часовий пояс	EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код	731 00
Телефонний код(и)	28210
Авто	ΧΝ
Вебсайт: www.chania.gr

Ханья́ (грец. Χανιά) — місто в Греції, у периферії Крит, столиця однойменного ному Ханья. Відоме пам'ятками венеціанської та османської доби. Має власний міжнародний аеропорт «Іоанніс Даскалоянніс».

Історія

Прадавня доба та античність

Глиняна, знайдена в Ханьї, 4-3 століття до н. е.

У прадавню добу на місці сучасної Ханьї існувало мінойське місто Кідонія (у перекладі з грецької — айва). Найважливіші археологічні свідчення уснівання прадавнього міста були знайдені при розкопках у районі міста Кастелі у, так званому, Старому місті. Цей район був заселений уже в епоху неоліту. Після завершення мінойської доби, у класичний період, місто перетворилось на потужний поліс, що розрісся від Ханійської гавані до Білих гір, або Лефка-Орі.

Перша велика хвиля переселенців з материкової Греції прийшла із дорійцями близько 1100 до нашої ери. Кідонія постійно знаходилась у стані війни з іншими критськими містами-держави, як наприклад, Аптера, Фаласарна та Поліринія. Перша літературна згадка про Кідонію зустрінена у гомерівській «Одісеї». У 69 до н. е. римський консул Квінт Метелл Критський розбив критян і завоював Кідонію, якій втім надав пільги незалежного міста-держави. Також за Кідонією зберігалось право карбувати власну монету до 3 століття нашої ери.

Візантійська доба

Початок християнського періоду візантійського правління (Перший візантійський період, 395—824 рр. н. е.) і панування арабів, які власне і назвали поселення Ханья, недостатньо добре документований. Спершу поширення християнства на острові всіляко віталось, проте за арабів наприкінці 7 століття християнське населення піддавалось переслідуванням, більшість православних мали покинути місто та оселялись у горах. 961 року Візантійська імперія відвоювала місто — так розпочався, так званий, Другий візантійський період, який тривав до 1204 р. н. е. У цей час місто активно зміцнювалось з тим, щоб запобігти можливому вторгненню арабів.

Венеціанська доба

Після Четвертого хрестового походу 1204 р. і падіння Візантії, Крит було віддано Бонифацію І Монферратському. Він, у свою чергу, вирішив продати острів венеціанцям за 100 марок срібла. У 1252 році венеціанцям вдалося придушити повстання критян. Однак вже 1263 року місто було завойоване суперниками Венеції — Генуєю та її союзниками під проводом Мальтійського графа Енріко, саме він управляв містом до 1285 року, коли венеціанці спромоглись повернути собі Ханью. У цю добу розпочався період розквіту міста, воно перетворилось на значний середземноморський торговельний центр.

Спочатку венеціанська влада проводила дуже сувору політику щодо критян, але поступово відносини між мешканцями острову та владою налагодились, дві культури розпочали своє мирне співіснування, доповнюючи одна одну. Місто інтенсивно розбудовувалось, зведено численні оборонні фортифікації, деякі з них зберіглись донині. Проте Крит поступово втрачав свій суто грецько-православний характер. З іншого боку після падіння Константинополя 1453 року, багато православних священиків, монахів та іконописців знайшли собі прихисток на Криті і зміцнили візантійську релігію та сприяли збереженню еллінської культури на острові.

Османська доба

Ханья османської доби

Венеціанскі фортифікаційні укріплення витримали двомісячну облогу міста османами 1645 року, проте зрештою їм вдалось хахопити Ханью 2 серпня 1645 р. — однією з останніх серед міст Еллади. Під час облоги загинули тисячі як з боку критян, так і збоку турок. Турецький полководець за те, що пожертвував 40 000 воїнів, аби здобути місто, після повернення на батьківщину був страчений.

У самому ж місці розпочалось переслудівання православя, усі храми Ханьї були перетворені на мечеті, міська скарбниця розграбована. Турки оселились у східній частині кварталів Кастеллі та Спланція. Тут вони перетворили Домініканський собор Святого Миколая на центральну суверенну мечеть (тур. Hünkar Camisi). Також турки побудовані нові мечеті, такі як тур. Küçük Хасан Camisi. Іншою характерною рисою турецького міста було зведення громадських лазень (хамам), а також численних фонтанів. Ханья ж була обрана резиденцією критського паші.

1821 року розпочалась грецька національно-визвольна війна проти османського панування, зіткнення між греками і турками спалахували і в Ханьї, на що влада відповіла жорстокою розправою над православними. Єпископ міста Кіссамос був повішений на дереві у кварталі Спланція за участь у революційних подіях. У 1878 році відповідно до підписаного у Ханьї договору між султаном Абдулою Гамідом ІІ та представниками кілької європейських держав християнам Ханьї були надані певні права.

Новогрецький період

Вуличка сучасного міста

У 1898 році в результаті потужного руху за незалежність та енозіс Великі держави нававтономного острову Криту. Впродовж наступним років Крит навіть випускав власні гроші. Це був дуже важливий перехідний період, залишаючись неізольованим від османського вілаєту, місто стає більш космополітічним і процвітаючим, відновлюється його роль торговельного центру на перехресті морських шляхів між Європою та Сходом. Бурхдиво розвивалось і культурне життя Ханьї: засновуються наукові та мистецькі товариства, будуються школи, зрештою виникає верства нової аристократії. В окрузі багато Halepa штрафу неокласичному посольств і консульств починаючи з цього періоду.

Однак все ж головною метою залишався енозіс з Грецією, цю ідею запропонував великий грецький політик, уродженець міста Ханья, Елефтеріос Венізелос. Знаходячись в опозиції до принца Георга, що управляв Критом, він зорганізував кілька повстань, а також Революцію у Теріссі 1905, в результаті якої влада Георга була повелна, і керівництво над Критом прийняв Александрос Заїміс. Нарешті 1908 року Венізелосу вдалося створити революційний уряд, визнаниц Великими державами. Обрання Елефтеріоса Венізелоса прем'єр-міністром Греції 1910 року стало останнім кроком перед об'єднанням Криту із Грецією, що і відбулось 1 грудня 1913 року. Цьогод дня грецький прапор було піднято вперше над Фортом Фіркас у присутності Венізелоса та короля Костянтина І. Впродовж наступного періоду турки переселялися із Ханьї до Туреччини. Під час греко-турецького обміну населення 1923 більшість мусульман, що все ж залишались у місті, виїхали до Туреччини.

Сучасні квартали міста

Квартал Кастелі

Мечеть Яничарів

Старий порт Ханьї

• Квартал Топана
• Єврейський квартал
• Квартал Синтривані
• Квартал Кастеллі
• Квартал Спладза

Визначні місця

• Старе місто та старий порт
• Венеціанський маяк
• В'язниця османської доби
• Форт Фіркас
• Бастіон Скьяво

Музеї

• Археологічний музей
• Музей фольклору
• Історичний архів
• Морський музей Криту
• Художня галерея
• Візантійська та пост-візантійська колекція
• Будинок-музей Елефтеріоса Венізелоса
• Військовий музей

Населення

Рік	Місто	Муніципалітет
1981	49,471
1991	54,007
2001	58,373

Персоналії

• Елефтеріос Венізелос — прем'єр-міністр Греції.
• Константінос Міцотакіс — прем'єр-міністр Греції.
• Константінос Манос — письменник, політик.
• Нана Мускурі — грецька співачка.
• Алексіс Мінотіс — кінорежисер.
• Костас Мунтакіс — музикант, популяризував традиційну музику Криту.
• Елені Даніліду — тенісистка.
• Андреас Глініадакіс — баскетболіст
• Антоніс Катінакіс — віртуозний виконавець музики для бузукі.

Посилання

• Інформація про місто
• Визначні місця Ханьї