Anima mundi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:40, 24 грудня 2011, створена Ptbotgourou (обговорення | внесок) (r2.6.5) (робот додав: sv:Världssjäl)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середньовічний рукопис латинського перекладу Тімея

Anima mundiлат., дослівно — Душа світу, гр. — ψυχή κόσμου) — латинська фраза, якою деякі древні філософи окреслювали душу матеріального світу, уявляючи його як живу істоту. Прихильники таких поглядів стверджували, що Anima mundi пронизує космос і оживляє все матеріальне, подібно як душа оживляє організм людини. Ідея Anima mundi була сформульована Платоном і стала основним компонентом кількох неоплатоністських філософських систем:

«...отже ми можемо стверджувати, що цей світ дійсно є живою істотою, наділеною душею і інтелектом ... окремою видимою живою істотою, що вміщує в собі всі інші живі істоти, пов'язані за своєю природою.»[1]

Стоїки увляли Космос як першооснову усього живого на світі. Такі підходи також присутні в системах східної філософії, зокрема як Брахман і Атман в індуїзмі, та як Ч'і ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)спрощ.: ; кит. трад.: ; піньїнь: ) в філософській школі Інь і ян, Даосизмі та в неоконфуціанстві.
Подібна концепція була присутньою в поглядах низки герметичних філософів, таких як Парацельс, Спіноза, Лейбніц, а пізніше — у Фрідріха Шеллінга. З 1960 року ідея Anima mundi стала ідеологічним підґрунтям гіпотезі Геї — космогонічної гіпотези, запропонованої англійським вченим Джеймсом Лавлоком:

«Земля — більше, ніж просто дім, це жива істота, і ми є її невід'ємною частиною.»[2]

Anima mundi в назвах сучасних творів

  • Godfrey Reggio (директор, сценарист) — назва фільму Anima mundi (1992)[3]
  • Козакова Олена (директор, автор) — назва віртуальної езотеричної галереї Anima mundi[4]
  • "Anima Mundi" (рок-група) — назва прогресивної кубинської рок-групи Anima mundi[5]
  • Dionysus (рок-група) — назва музичного альбомуAnima mundi (2004)[6]

Див. також

Примітки

Джерела

  • Jung, C. G. (1968). Psychology and Alchemy. Т. 12. London: Routledge. ISBN 0-691-01831-6.(анг.)
  • Roszak, Theodore (2001) [1992]. The Voice of the Earth: An Exploration of Ecopsychology. Phanes Press. ISBN 1890482803.(анг.)
  • Southern, R. W. (2001). Scholastic Humanism and the Unification of Europe, Volume II: The Heroic Age. Wiley-Blackwell. ISBN 978-0-631-22079-4.(анг.)

Посилання