Сан-Франциський мирний договір
Сан-Франциський мирний договір — угода між Японією та 48 державами-союзниками, що проголошувала мир в Тихоокеанському регіоні та визначала правовий статус Японії після Другої світової війни. Підписана 8 вересня 1951 року на конференції в Сан-Франциско. Набула чинності 28 квітня 1952 року. Передбачала відновлення Японії як демократичного повноправного члена міжнародного товариства. Обумовлювала питання сплати японським урядом компенсацій державам-союзницям. Разом із Договором про безпеку, укладеним між Японією та США, був одним із наріжних каменів «Сан-Франциської системи».
У роботі Сан-Франциської конференції взяли участь представники 51 держави:
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
,_Flag_of_Syria_(1980%E2%80%932024).svg){kind=small}
.svg){kind=small}
48 держав схвалили договір. Підписати договір відмовилися СРСР та його сателіти — Польща і Чехословаччина.
Джерела та література
Сан-Франциський мирний договір // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (англ.) Сан-Франциський мирний договір