Органічні продукти

Органічні продукти або екологічно чисті продукти (від англ. organic food) — це продукція сільського господарства та харчової промисловості, яка виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок а також забороняють використання генетично-модифікованих продуктів (ГМО). Наприклад, у сільському господарстві на полях не використовують мінеральних та хімічних добрив, а для боротьби зі шкідниками застосовують фізичні та біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими. У тваринництві особливу увагу приділяють кормам (без консервантів, стимуляторів росту, збудників апетиту) та безстресовим умовам утримання й транспортування, заборонено використовувати антибіотики та гормони. Щодо готової продукції — заборонено рафінування, мінералізація та інші прийоми, які вбивають поживні властивості продукту, а також додавання штучних ароматизаторів, барвників тощо.

Сертифікація органічних продуктів

Коли йдеться про органічну продукцію й розвиток її ринків, надзвичайно велику роль відіграє «органічна» гарантійна система, що включає спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи. Ця система в своїй діяльності використовує як правові норми, що встановлюють обов’язкові вимоги в рамках державного регулювання, так і певні визначені стандарти, які є добровільними угодами — результатом досягнення визначеного консенсусу споживачів і виробників товарів і послуг. У сучасному світі переважає тенденція заміни правових норм щодо органічної продукції стандартами, оскільки останні є простішими в застосуванні й легше піддаються міжнародній гармонізації, а також через політику дерегулювання, до якої вдаються в багатьох країнах.

Система інспекції органічної продукції в більшості країн ЄС є змішаною — державно-приватною. Державні органи здійснюють акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. Ті, своєю чергою, контролюють виробників сільгосппродукції та переробні підприємства й сертифікують їхню продукцію згідно з тими або іншими «органічними» стандартами, що повинні бути узгоджені з базовими стандартами IFOAM. Експорт органічної продукції в ЄС з інших країн передбачає обов’язкову наявність сертифіката, виданого акредитованою в ЄС сертифікаційною установою.

У такий спосіб ця гарантійна система (сертифікації, інспекції та маркування) забезпечує відповідність органічним стандартам усього процесу сільськогосподарського виробництва й переробки до рівня кінцевої продукції, включно з її пакуванням, маркуванням та доставкою споживачам.

В Україні на сьогодні налічується вже понад 100 «органічних» господарств, проте всі вони сертифіковані іноземними сертифікаційними компаніями відповідно до західних «органічних» стандартів. Роботи із створення національного сертифікаційного органу та власних «органічних» стандартів в Україні тільки розпочалися. Велику допомогу в цьому надає Швейцарське агентство зі співробітництва та розвитку (SDC) та Швейцарський державний секретаріат з економічних питань (SECO). Триває робота з підготовки проекту закону України «Про органічне сільське господарство», який має регулювати всю діяльність з органічного виробництва.

Поширення органічних продуктів у світі

За останніми даними Міністерства сільського господарства США (USDA) на органічні продукти всіх видів припадає 3% від загального обсягу американського ринку, а в європейських країнах цей показник коливається від 1% до 7%.

Японія традиційно є лідером органічного ринку серед країн Азії. Щороку зростає культура органічного харчування в Китаї, Таїланді, Сінгапурі, Малайзії та Індії оскільки споживачі стають більш платоспроможними. Наприклад, органічний ринок Індії за останні два роки зріс на 200%.

Країни, що розвиваються, повільніше просуваються в даному напрямку, тому що за високу якість потрібно витратити чималі кошти. Екологічно чисті фрукти, овочі, м’ясо і молоко зазвичай набагато дорожчі. У Китаї ціни на «еко-продукти» можуть перевищувати ціни неорганічних продуктів до 700%.

Органічні продукти в Україні

На кінець 2009 року сільськогосподарські площі під органічними господарствами становили близько 270 тис. га, що вдвічі більше, ніж 6—7 років тому. За цим показником Україна у 2009 році зайняла 20-те місце в світі. Водночас велика частина сертифікованих органічних продуктів, вироблених на території України, йде на експорт. В результаті насичення внутрішнього ринку цією продукцією недостатнє. Зокрема, це пов`язано з тим, що більшість української органічної продукції — це сировина для виробництва кінцевого продукту (зерно, бобові, олійні культури). Тільки останні два роки почало активно розвиватися виробництво таких продуктів, як овочі, фрукти, ягоди. Також останні 1,5—2 роки почалася розвиватися переробка цієї продукції (є вже перші українські сертифіковані крупи, повидло, соки, сиропи, сухофрукти тощо).

У зв’язку з тим, що в Україні поки що не прийнятий закон про органічне виробництво, в країні немає правил, за якими сертифікуються виробники органічної продукції. Таким чином, на сьогодні органи сертифікації орієнтуються на європейські правила сертифікації і маркування.

Тим часом наповнений низькоякісними товарами внутрішній ринок України стимулює споживачів активно переключатися на товари з бездоганною «репутацією». В якості альтернативи стандартним товарам в Україні починає поступово зароджуватися попит на органічні товари. Підтверджують зацікавленість українських споживачів у купівлі органічних товарів і данні останніх соціологічних опитувань.

Критика

У Міністерстві сільського господарства США органічні продукти харчування описують як: «Органічне м’ясо, птиця й молочні продукти походять від тварин, які не отримували антибіотиків або гормонів росту. Органічні продукти вирощують без використання більшості традиційних пестицидів, добрив із синтетичними складниками або мулом стічних вод, біоінженерії чи іонізуючої радіації». Тобто «органічні продукти харчування» цілком законно можуть вирощувати з використанням традиційних пестицидів, хоча й не всіх (тобто тих, що чітко регламентовані у відповідних нормах/стандартах).

У звіті “Consumers Union Research Team Shows: Organic Foods Really DO Have Less Pesticides”, оприлюдненому 2002 року, йшлося про те, що вміст залишків пестицидів в органічних продуктах становив 30% від їхнього вмісту в традиційних продуктах. У США моніторинг залишків пестицидів у продуктах харчування здійснюють, керуючись Програмою даних щодо пестицидів (Pesticide Data Program), яка входить до зведення законів МСГ США. У звіті цієї служби від 2005 року записано: “Дані свідчать, що 29,5% усіх перевірених зразків органічних продуктів не містили пестицидів, у 30% виявили залишки одного пестициду, у 40 - більше одного”. Ціла низка подальших досліджень різних наукових установ засвідчила, що 25% органічних продуктів харчування містять залишки пестицидів. Згідно із стандартами органічного землеробства, не можна використовувати синтетичні пестициди, але дозволено застосовувати специфічні пестициди, одержані з рослин. Агенція з охорони навколишнього середовища США нараховує 195 зареєстрованих речовин-біопестицидів тваринного, рослинного або мінерального походження, які також є токсичними і використовуються в 780 продуктах. Біопестициди менш небезпечні за звичайні пестициди, але це не означає, що вони взагалі нетоксичні. Безперечно, безпечніше використовувати органічні добрива, тому що вони в основному виготовляються з гною, торфу, морських водоростей, селітри чи компосту. Проте для досягнення ефективності їх дії, потрібні великі дози внесення, що є затратним для виробника. Наприклад, для того, щоб виростити однакову кількість продукції, потрібно внести до 4 т/га органічних добрив проти 1 т хімічних.

Джерела

• The Food Standards Agency
• Agricultural Marketing Service - Pesticide Data Program
• Українська аграрна конфедерація
• Федерація органічного руху України
• Клуб органічного землеробства

Див. також

• Органічне виробництво