Луїс Альберто Суарес
Луїс Суарес | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Луїс Альберто Суарес Діас | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 24 січня 1987 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальто, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 86 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Зубастик, (El Pistolero) Стрілець | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Уругвай[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Інтер» (Маямі) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 9 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2003—2005 | Насьонал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї́с Альбе́рто Суа́рес Ді́ас (ісп. Luis Alberto Suárez Díaz, нар. 24 січня 1987 року, Сальто, Уругвай) — уругвайський футболіст, центральний нападник збірної Уругваю та клубу «Інтер» (Маямі).
Найкращий бомбардир в історії збірної Уругваю.
Біографія
Суарес народився в місті Сальто, яке розташовується на самому кордоні з Аргентиною.
Клубна кар'єра
Початок
2003 року Луїса узяли в академію одного з двох найпопулярніших і найтитулованіших клубів країни — столичного «Насьйоналя», і вже через два роки Суарес став гравцем основного складу клубу. 2006 року він допоміг своїй команді вкотре завоювати чемпіонський титул. Тоді ж за 800 тисяч євро перебрався в нідерландський «Гронінген», де відразу ж заграв.
«Аякс»
Успішна гра футболіста дозволила Гронінгену наприкінці першого ж сезону Суареса в клубі продати його «Аяксу» за 7,5 млн євро. В Амстердамі також дуже швидко завоював місце у складі, став одним із лідерів, із сезону 2009—10 отримав капітанську пов'язку. У тому сезоні у всіх турнірах він забив 49 м'ячів, у тому числі 35 у чемпіонаті і був визнаний Гравцем року в Нідерландах.
«Ліверпуль»
Сезон 2010–11
У січні 2011 року Суаресом зацікавилися донецький «Шахтар» і російський «Зеніт» проте уругваєць відмовив цим командам, сказавши: «Я відмовлюся від пропозицій таких клубів, як „Шахтар“ або „Зеніт“. Я хочу вигравати трофеї, а не мішки з грошима»[3].
28 січня 2011 було офіційно оголошено, що «Аякс» прийняв пропозицію «Ліверпуля» по Суаресу. Сума трансферу склала 26,5 мільйонів євро[4][5][6]. 30 січня «Ліверпуль» підтвердив, що гравець успішно пройшов медогляд і погодив умови особистого контракту з клубом[7]. Увечері 31 січня було офіційно оголошено про те, що Луїс підписав контракт з клубом[8]. У «Ліверпулі» він отримав сьомий номер, який колись носив колишній головний тренер команди, Кенні Далгліш.
Перший гол у складі «Ліверпуля» уругваєць забив вже у своєму дебютному матчі проти команди «Сток Сіті» 2 лютого 2011[9][10]. Він розпочав перший поєдинок за «червоних» з «Віганом» 12 лютого. Луїс не відзначився, однак по разу влучив у стійку та поперечку[11].
Сезон 2011–12
20 грудня 2011 року Футбольна асоціація дискваліфікувала Суареса на вісім матчів за расистські висловлювання у бік Патріса Евра у матчі «Ліверпуль» — «Манчестер Юнайтед»[12], що відбувся 15 жовтня[13]. На оскарження клуб та гравець мали термін два тижні, після чого дискваліфікація набрала чинності[12], оскільки клуб не подав апеляцію[14], хоча до цього адвокат футболіста повідомив що Суарес спробує оскаржити рішення Футбольної Асоціації[15]. Крім тимчасової заборони на ігри Луїса було також оштрафовано на 40 тисяч фунтів стерлінгів.[15]
6 лютого 2012 року Луїс вперше вийшов на поле після дискваліфікації в матчі проти «Тоттенхем Готспур», замінивши Дірка Кайта.[16] 11 лютого «Ліверпуль» зіграв з «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд». Під час традиційних рукостискань Суарес не потиснув руку Евра, у відповідь на цю дію Ріо Фердінанд, чий брат Антон був жертвою расистського інциденту з капітаном «Челсі» Джоном Террі[17], відмовився потиснути руку Луїсу.[18] Матч завершився поразкою мерсісайдського клубу з рахунком 2-1, Луїс відзначився наприкінці зустрічі. Після матчу Евра демонстраційно почав підбурювати вболівальників перед Суаресом, але уругваєць на цю дію француза не відреагував.[19] 12 лютого футболіст вибачився за те, що не потиснув руку.[20] 14 лютого стало відомо, що керівництво спонсорської компанії «Standard Chartered» зустрічались з представниками клубу, які потім повідомили, що Луїс вибачився не через втручання спонсора.[21] Футбольна асоціація повідомила, що клуби покарані не будуть.[22]
19 лютого в матчі п'ятого раунду Кубка Англії проти «Брайтон енд Гоув Альбіон» Луїс спочатку не реалізував пенальті, а потім відзначився з гри. «Ліверпуль» переміг з рахунком 6:1.[23]
28 квітня у виїзному матчі проти «Норвіч Сіті» Суарес забив свій перший хет-трик за «Ліверпуль».[24] 17 листопада у домашньому матчі з «Віган Атлетик» відзначився дублем.[25]
Сезон 2012–13
7 серпня 2012 року Суарес підписав новий довгостроковий контракт з клубом.[26] 29 вересня Луїс відзначився хет-триком у ворота «Норвіч Сіті».[27]
2 березня 2013 у матчі з «Віганом» нападник відзначився другим хет-триком у сезоні, таким чином ставши третім гравцем «Ліверпуля», якому вдалося забити 20 голів у сезоні, після Роббі Фаулера та Фернандо Торреса.[28][29] 21 квітня в матчі проти «Челсі», який закінчився з рахунком 2–2, уругваєць відзначився голом на останній хвилині доданого часу. Крім того, футболіст на 74-й хвилині укусив Бранислава Івановича, що залишилось непоміченим арбітром, але було зафіксовано камерами.[30] Після матчу Суарес приніс вибачення Івановичу та клубу за неприпустиму поведінку.[31] Він був звинувачений в агресивній поведінці ФА, та був оштрафований на неназвану суму своїм клубом.[32] Незадоволення також було виявлено компанією «Adidas», з якою у футболіста укладений контракт.[33] 24 квітня Асоціація оголосила про дискваліфікацію гравця на десять матчів, оскаржити рішення можна було до 26 квітня, але клуб цього не зробив.[34][35]
Сезон 2013–14
Попри чутки про можливий перехід нападника з клубу під час літнього трансферного вікна[36][37][38], Суарес все ж залишився в клубі[39][40][41][42][43][44].
25 вересня Луїс повернувся до основного складу після дискваліфікації, вийшовши на гру третього раунду Кубка ліги проти «Манчестер Юнайтед», однак це не допомогло команді здобути перемогу: мерсисайдці мінімально поступились, пропустивши «МЮ» до наступної стадії турніру.[45][46]
29 вересня нападник зіграв першу гру сезону проти «Сандерленда», де відзначився дублем, допомігши команді здобути перемогу з рахунком 3–1.[47] 5 жовтня Суарес повернувся на «Енфілд», де зіграв поєдинок проти «Крістал Пелес», нападник забив перший м'яч, а гра закінчилась перемогою господарів з рахунком 3–1.[48] 26 жовтня Суарес у домашньому матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон» оформив свій четвертий хет-трик у Прем'єр-лізі.[49]
4 грудня у грі проти «Норвіч Сіті» на «Енфілді» Луїс забив чотири голи, допомігши команді перемогти з рахунком 5–1.[50] Це дозволило йому стати першим гравцем Прем'єр-ліги, якому вдалося забити три хет-трики одній команді; всього ж у п'яти матчах проти «Норвіча» уругваєць відзначився 11 разів.[51]
«Барселона»
Сезон 2014–15
11 липня 2014 року «Барселона» оголосила, що погодила з футболістом п'ятирічний контракт, за що англійському клубу каталонці заплатили суму близько 75 млн фунтів стерлінгів (94 млн євро).[52][53][54]
25 жовтня Суарес дебютував у «Барсі» з поразки в Ель Класіко (3:1), однак Луїс у своєму першому матчі за каталонців на четвертій хвилині відзначився результативною передачею на Неймара.
25 листопада вперше відзначився за «Барселону», у матчі 5 туру групового етапу Ліги Чемпіонів на 27 хвилині проти «АПОЕЛу».
20 грудня Суарес забив дебютний гол за «Барселону» в чемпіонаті Іспанії у ворота «Кордови». Матч завершевся перемогою «Барселони» з рахунком 5:0.
Сезон 2015–16
3 лютого 2016 року Суарес відзначився покером в півфінальному матчі Кубка Іспанії, в якому «Барселона» перемогла «Валенсію» з рахунком 7-0[55].
20 квітня 2016 року Луїс Суарес забив 4 м'ячі у ворота Депортиво з Ла-Коруньї, оформивши перший покер в чемпіонаті Іспанії. Подія відбулася в 34-тому турі змагань, а його команда перемогла 8-0.
24 квітня 2016 року відзначився чотирма забитими голами в матчі чемпіонату Іспанії проти Спортинга з Хіхона."Барселона" здобула перемогу з рахунком 6-0. В цьому матчі уругвайцю підкорилося декілька досягнень. Він забив 50-ий гол за свою команду в турнірі, а також став першим в історії гравцем Прімери, якому вдавалося відзначитись двома покерами поспіль.[56]
14 травня 2016 року завдяки хет-трику Суареса в матчі проти «Гранади» каталонська «Барселона» здобула титул чемпіона Іспанії, а сам футболіст став найкращим голеадором року, відзначившись 40 раз у ворота суперника.[57]
Сезон 2017–18
21 січня 2018 року Луїс Суарес у матчі проти Севільї (рахунок 5-0) відзначився двома голами. Для Суареса другий гол в матчі став 100-м у футболці Барселони в рамках чемпіонату Іспанії. Для цього йому знадобилося провести всього 114 матчів в синьо-гранатових футболці. Суарес побив рекорд Самюеля Ето'о, який сотий гол забив у 130-му матчі.[58]
Сезон 2018–19
28 жовтня 2018 року Суарес відзначився хет-триком у воротах мадридського «Реала» у домашньому матчі 10 туру чемпіонату Іспанії, в якому Барселона перемогла з рахунком 5-1[59].
27 лютого 2019 року завдяки двом голам Луїса Суареса «Барселона» перемогла «Реал» на Сантьяго Бернабеу в рамках кубка Іспанії з рахунком 3-0, та за підсумками двох матчів вшосте поспіль вийшла у фінал турніру[60].
Кар'єра у збірній
У складі збірної Уругваю дебютував у лютому 2007 року в товариському матчі з Колумбією, в якому був видалений за дві жовті картки. Пропустивши Кубок Америки 2007, Суарес, тим не менше, швидко став основним гравцем, а у відбірковому турнірі до чемпіонату світу 2010 був поряд з Дієго Форланом лідером і головним бомбардиром команди, забивши 5 голів в 19 відбіркових матчах.
У фінальній частині чемпіонату світу 2010 був одним з головних героїв збірної, яка досягла стадії півфіналів, — спочатку став автором єдиного голу в останній грі групового етапу проти збірної Мексики, забезпечивши своїй команді перемогу і вихід до стадії плей-оф з першого місця у групі, а в грі 1/8 фіналу забив дубль у ворота збірної Південної Кореї, визначивши перемогу південноамериканців з рахунком 2:1. Проте найбільш важливими і контроверсійними виявилися дії нападника не біля чужих, а біля власних воріт — у чвертьфінальній грі зі збірною Гани. Основний час зустрічі завершився унічию з рахунком 1:1, до останньої хвилини додаткового часу жодна з команд не могла забити вирішальний гол, а на останній хвилині на ворота Уругваю було призначено штрафний удар. Під час його розіграшу Суарес змістився на лінію власних воріт і заблокував удар Стівена Аппіа, а після добивання від Домініка Адії відбив і цей удар, проте піднятою рукою. За цей фол останньої надії гравця було видалено, а у ворота його команди був призначений пенальті. Як виявилося, вчинок Суареса забезпечив його команді вихід до наступного раунду — пенальті, призначений за його порушення, реалізований не був, Асамоа Г'ян влучив у штангу, а в серії післяматчевих пенальті вправнішими були уругвайці. Через дискваліфікацію пропустив півфінальну гру, в якій уругвайці поступилися Нідерландам 2:3. Відбувши дискваліфікацію, був учасником гри за третє місце проти Німеччини, в якій його команда, утім, програла з аналогічним рахунком.
На наступному чемпіонаті світу 2014 року знову був найбільш помітною фігурою у складі збірної Уругваю. Пропустивши першу гру групового етапу, в якій уругвайці неочікувано поступилися 1:3 збірній Коста-Рики, у другій грі проти збірної Англії Суарес вийшов у стартовому складі і забезпечив своїй команді перемогу з рахунком 2:1, забивши обидва голи у ворота британців. Доля виходу до стадії плей-оф вирішувалася в останньому турі групового етапу в очному протистоянні збірних Уругваю і Італії. Гра закінчилася мінімальною перемогою уругвайців 1:0. Автором переможного голу став капітан південноамериканців Дієго Годін, натомість Суарес відзначився скандальним інцидентом — на 79-й хвилині гри під час боротьби за позицію вкусив захисника італійців Джорджо К'єлліні за плече, після чого впав і імітував ушкодження обличчя. Епізод залишився поза увагою арбітра гри Марко Антоніо Родрігеса з Мексики, однак за два дні, 26 червня, Дисциплінарний комітет ФІФА розглянув його і визнав Суареса винним у неспортивній поведінці. Враховуючи, що це був третій відомий випадок, коли уругвайський нападник кусав супротивника під час матчу, покарання було найсуворішим в історії чемпіонатів світу — дискваліфікація на дев'ять матчів збірної, грошовий штраф, а також чьотирьохмісячна заборона не лише брати участь у будь-яких футбольних матчах, але навіть відвідувати їх. Відповідно Суарес не міг дпопомогти своїй команді у матчі 1/8 фіналу проти колумбійців, який вона програла з рахунком 0:2 і яким завершила свої виступи на тогорічному мундіалі.
2 червня 2018 року був включений до заявки збірної Уругваю для участі у своїй третій світовій першості — чемпіонаті світу 2018 року в Росії.
Попри регулярне перебування збірної Уругваю серед лідерів південноамериканського і світового футболу найкращим бомбардирським досягненням в її історії довгий час залишався 31 гол, забитий Ектором Скароне у період з 1917 по 1930 рік. З початком 2010-х відразу троє уругвайських форвардів розпочали боротьбу за перевершення цього досягнення. Першим, кому це вдалося, став Дієго Форлан у 2011, у 2013 році це вдалося Соаресу, а у 2016 — Едінсону Кавані. Із завершення кар'єри Форлана у збірній у 2014 році боротьба за звання найкращого бомбардира в історії збірної Уругваю продовжилася між двома останніми футболістами, при цьому вправнішим з двох основних нападників команди другої половини 2010-х виявився саме Суарес — гол у ворота збірної Чехії у товариській грі 23 березня 2018 року став для нього 50-м у формі збірної, а забитий у тому ж матчі гол Кавані довів лік м'ячам останнього лише до 42.
Ігрові дані
Технічний виконавець, з хорошою швидкістю. Завжди націлений на ворота, добре діє не тільки на вістрі, а й у підіграванні, є чудовим плеймейкером.
Статистика
Статистика за клуб
- Дані актуальні станом на 3 березня 2024 року
Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок країни | Контин. змаг. | Інші | Всього | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | Турнір | Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | ||
Насьйональ | 2004–05 | 1 | 0 | 0 | — | 1 | 0 | 0 | |||||||||
2005–06 | 27 | 10 | 4 | 0 | 0 | 3 | 0 | 4 | 2 | 34 | 12 | 4 | |||||
Гронінген | 2006–07 | 29 | 10 | 6 | 2 | 1 | ? | 2 | 1 | 0 | 4 | 3 | ? | 37 | 15 | 7 | |
Всього | 29 | 10 | 6 | 2 | 1 | ? | 2 | 1 | 0 | 4 | 3 | ? | 37 | 15 | 7 | ||
Аякс | 2007–08 | 33 | 17 | 14 | 3 | 2 | 0 | 4 | 1 | 0 | 4 | 2 | 0 | 44 | 22 | 14 | |
2008–09 | 31 | 22 | 15 | 2 | 1 | 1 | 10 | 5 | 3 | — | 43 | 28 | 19 | ||||
2009–10 | 33 | 35 | 17 | 6 | 8 | 3 | 9 | 6 | 4 | — | 48 | 49 | 24 | ||||
2010–11 | 13 | 7 | 7 | 1 | 1 | 0 | 9 | 4 | 4 | 1 | 0 | 0 | 24 | 12 | 11 | ||
Всього | 110 | 81 | 53 | 12 | 12 | 4 | 32 | 16 | 11 | 5 | 2 | 0 | 159 | 111 | 68 | ||
Ліверпуль | 2010–11 | 13 | 4 | 5 | — | — | — | 13 | 4 | 5 | |||||||
2011–12 | 31 | 11 | 6 | 4 | 3 | ? | — | 4 | 3 | ? | 39 | 17 | 9 | ||||
2012–13 | 33 | 23 | 11 | 2 | 2 | 0 | 8 | 4 | 2 | 1 | 1 | 0 | 44 | 30 | 13 | ||
2013–14 | 33 | 31 | 12 | 3 | 0 | ? | — | 1 | 0 | ? | 39 | 31 | 14 | ||||
Всього | 110 | 69 | 34 | 9 | 5 | ? | 8 | 4 | 2 | 6 | 4 | ? | 133 | 82 | 41 | ||
Барселона | 2014–15 | 27 | 16 | 14 | 6 | 2 | 4 | 10 | 7 | 3 | — | 43 | 25 | 21 | |||
2015–16 | 35 | 40 | 17 | 4 | 5 | 1 | 9 | 8 | 3 | 5 | 6 | 0 | 53 | 59 | 21 | ||
2016–17 | 35 | 29 | 12 | 6 | 4 | 1 | 9 | 3 | 2 | 1 | 1 | 0 | 51 | 37 | 15 | ||
2017–18 | 33 | 25 | 12 | 6 | 5 | 2 | 10 | 1 | 3 | 2 | 0 | 0 | 51 | 31 | 17 | ||
2018–19 | 33 | 21 | 6 | 5 | 3 | 1 | 10 | 1 | 3 | 1 | 0 | 0 | 49 | 25 | 10 | ||
2019–20 | 28 | 16 | 8 | 0 | 0 | 0 | 7 | 5 | 3 | 1 | 0 | 1 | 36 | 21 | 12 | ||
Всього | 191 | 147 | 69 | 27 | 19 | 9 | 55 | 25 | 17 | 10 | 7 | 1 | 283 | 198 | 97 | ||
Атлетіко | 2020–21 | 32 | 21 | 3 | — | 6 | 0 | 0 | — | 38 | 21 | 3 | |||||
2021–22 | 35 | 11 | 3 | 3 | 1 | 0 | 7 | 1 | 0 | — | 45 | 13 | 3 | ||||
Всього | 67 | 32 | 6 | 3 | 1 | 0 | 13 | 1 | 0 | — | 83 | 34 | 6 | ||||
Насьйональ | 2022 | 14 | 8 | 3 | — | 2 | 0 | 0 | — | 51 | 20 | 7 | |||||
Всього | 41 | 18 | 7 | 4 | 2 | 0 | 6 | 0 | 0 | — | 51 | 20 | 7 | ||||
Греміо | 2023 | 33 | 17 | 12 | 8 | 2 | 3 | — | 13 | 10 | 3 | 54 | 29 | 18 | |||
Всього | 33 | 17 | 12 | 8 | 2 | 3 | — | 13 | 10 | 3 | 54 | 29 | 18 | ||||
Інтер (Маямі) | 2024 | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | ||||||||||
Всього | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | |||||||||||
Всього за кар'єру | 584 | 376 | 190 | 65 | 42 | 16? | 116 | 47 | 30 | 38 | 26 | 4? | 803 | 491 | 247 |
Статистика за національну збірну
- Дані актуальні станом на 19 листопада 2019 року
Збірна | Рік | Товариські матчі | Копа Америка (1) | Чемпіонат світу (2) | Разом | Середня результативність | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | Ігри | Голи | Паси | |||
Уругвай U-20 |
2007 | - | - | - | - | - | - | 4 | 2 | 1 | 4 | 2 | 1 | 0.5 |
Всього | — | — | — | — | — | — | 4 | 2 | 1 | 4 | 2 | 1 | 0.5 | |
Уругвай U-23 |
2012 | 3 | 3 | 1 | - | - | - | 3 | 0 | 1 | 6 | 3 | 2 | 0.5 |
Всього | 3 | 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 3 | 0 | 1 | 6 | 3 | 2 | 0.5 | |
Уругвай |
2007 | 2 | 0 | 0 | 4 | 2 | 1 | - | - | - | 6 | 2 | 1 | 0.33 |
2008 | 5 | 4 | 1 | 5 | 0 | 1 | - | - | - | 10 | 4 | 2 | 0.4 | |
2009 | 2 | 0 | 1 | 10 | 3 | 2 | - | - | - | 12 | 3 | 3 | 0.25 | |
2010 | 5 | 4 | 2 | - | - | - | 6 | 3 | 3 | 11 | 7 | 5 | 0.64 | |
2011 | 4 | 1 | 2 | 9 | 9 | 3 | - | - | - | 13 | 10 | 5 | 0.77 | |
2012 | 3 | 2 | 1 | 5 | 2 | 1 | - | - | - | 8 | 4 | 2 | 0.5 | |
2013 | 3 | 2 | 1 | 8 | 4 | 1 | 5 | 3 | 0 | 16 | 9 | 2 | 0.56 | |
2014 | 4 | 3 | 0 | - | - | - | 2 | 2 | 0 | 6 | 5 | 0 | 0.83 | |
2015 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 | 0 | 0 | |
2016 | 0 | 0 | 0 | 8 | 3 | 6 | - | - | - | 8 | 3 | 6 | 0.5 | |
2017 | 0 | 0 | 0 | 5 | 2 | 1 | - | - | - | 5 | 2 | 1 | 0.4 | |
2018 | 6 | 4 | 2 | - | - | - | 5 | 2 | 1 | 11 | 6 | 3 | 0.55 | |
2019 | 3 | 2 | 2 | 4 | 2 | 1 | - | - | - | 7 | 4 | 3 | 0.57 | |
Всього | 38 | 24 | 12 | 55 | 26 | 17 | 18 | 10 | 4 | 113 | 59 | 33 | 0.52 | |
Всього за кар'єру | 41 | 26 | 13 | 55 | 26 | 17 | 25 | 12 | 6 | 123 | 64 | 38 | 0.52 | |
(1) Включає кваліфікаційний раунд чемпіонату світу (Пд. Америка) та Копа Америка
|
Матчі за збірну
- Дані актуальні станом на 8 червня 2018
Досягнення
Клубні
- «Насьйональ»
- Чемпіон Уругваю (2): 2006, 2022
- «Аякс»
- Володар Кубка Нідерландів: 2009/2010
- «Ліверпуль»
- Володар Кубка Футбольної ліги: 2011/2012
«Барселона» (13 титулів):
- Переможець Ліги Чемпіонів (1): 2014/2015
- Чемпіон Іспанії (4): 2014/2015, 2015/2016, 2017/2018, 2018/2019
- Володар Кубка Іспанії (4): 2014/15, 2015/16, 2016/17, 2017/18
- Переможець клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015
- Володар Суперкубка УЄФА (1): 2015
- Володар Суперкубка Іспанії (2): 2016, 2018
«Атлетіко Мадрид» (1 титул):
- Чемпіон Іспанії (1): 2020-21
Міжнародні
- Чемпіонат світу 2010: 4 місце[61]
- Копа Америка 2011: переможець[62]
Індивідуальні
- Найкращий бомбардир Ередивізі: 2010
- Команда року за версією ПФА: 2012-13, 2013-14
- Футболіст року за версією футболістів ПФА: 2013-14
- Золотий бутс УЄФА (2): 2013-14, 2015-16
- Найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії: 2015/2016
- Найкращий гравець клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015
- Найкращий бомбардир клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015 (5 голів)
Поведінка на полі
- 20 грудня 2011 Суареса оштрафували на 40 000 фунтів стерлінгів та дискваліфікували на вісім матчів у чемпіонаті за расистські висловлювання (під час суперечки назвав свого контрагента «негром» («negro»)[63]) на адресу Патріса Евра під час гри між «Ліверпулем» і «Манчестер Юнайтед» у жовтні 2011. Цей скандал мав своє продовження. Під час наступної зустрічі клубів 11 лютого 2012 Суарес демонстративно не подав Еврі руки[64]. У своєму детальному інтерв'ю російському державному телеканалу «Russia Today» у травні 2012 своє покарання з боку англійської Футбольної асоціації він назвав «дивним і неймовірним». Він висловив упевненість, що був «дискваліфікований без будь-яких доказів» і став жертвою змови: «Англійській Футбольній Асоціації, очевидно, потрібно будь за що викинути гравців „Ліверпуля“ з ліги, тому його блокування добре в ці наміри вписується».[65]
- За свою ігрову кар'єру тричі на полі кусав гравців команди суперника: Отмана Баккала з «ПСВ Ейндговен» 2010 року, Бранислава Івановича з «Челсі» 2013 року та Джорджо К'єлліні зі збірної Італії на чемпіонаті світу 2014.[66][67]
Джерела
- ↑ а б в https://www.fcbarcelona.cat/futbol/primer-equip/plantilla/jugadors/2016-2017/luis-suarez
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Суарес: відмовлю "Зеніту" чи "Шахтарю". Мені не потрібні мішки грошей. Чемпіонат.ру. 16.01.2011. Архів оригіналу за 19.01.2011. Процитовано 16 січня 2011. (рос.)
- ↑ Офіційно: «Аякс» прийняв пропозицію «Ліверпуля». LiverBird.ru. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 28 січня 2011. (рос.)
- ↑ Suarez verruilt Ajax voor Liverpool (нідерландською) . Officiële website van de AFC Ajax. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 28 січня 2011. (нід.)
- ↑ Reds agree Suarez deal (англійською) . Official Site of Liverpool FC. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 28 січня 2011. (англ.)
- ↑ «Суарес пройшов медогляд у „Ліверпулі“» [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] // LiverBird.ru (рос.)
- ↑ «Луїс Суарес № 7» [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (рос.)
- ↑ «Суарес дебютує сьогодні» [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] // LiverBird.ru (рос.)
- ↑ «Ліверпуль — Сток Сіті» [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (рос.)
- ↑ Ліверпуль 1-1 Віган[недоступне посилання] (рос.)
- ↑ а б Суарес дискваліфікований на 8 матчів за расизм. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 21 грудня 2011.
- ↑ Невдячний гість Чічаріто. «Ліверпуль» — «МЮ» — 1:1
- ↑ Ливерпуль не будет подавать апелляцию [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Суарес подаст апелляцию [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Нескучные нули на Энфилде. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
- ↑ Состоялось слушание по «делу Терри» [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Rooney double overshadowed by feud. ESPN Soccernet. 11 лютого 2012. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2012. (англ.)
- ↑ МЮ — Ливерпуль: уверенный реванш манкунианцев [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Суарес принес извинения [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Суарес принес извинения по решению клуба [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ФА: к Ливерпулю и МЮ не будут применены санкции [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Liverpool thrash Brighton to progress [Архівовано 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Norwich — Liverpool [Архівовано 2014-02-11 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Liverpool 3-0 Wigan [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Suarez signs new contract. Liverpool official website. 7 грудня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2013. (англ.)
- ↑ Norwich 2 – 5 Liverpool. BBC Sport. BBC. 29 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. (англ.)
- ↑ Wigan 0 Liverpool 4: Suarez scores hat-trick and Coutinho impresses for rampant Reds. Daily Mail. 2 березня 2013. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. (англ.)
- ↑ Wigan 0 Liverpool 4:Luis Suarez scored a hat-trick as Liverpool thrashed Wigan and boosted their hopes of European qualification. BBC. 3 березня 2013. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. (англ.)
- ↑ Luis Suarez bites Branislav Ivanovic: Liverpool striker faces Anfield axe Daily Mail, 21 квітня 2013 (англ.)
- ↑ Луїс Суарес вибачився за те, що вкусив гравця «Челсі». Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
- ↑ Luis Suárez charged with violent conduct by FA and facing lengthy ban [Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.] The Guardian, 22 квітня 2013 (англ.)
- ↑ Adidas недоволен поведением Суареса [Архівовано 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ FA confirm Luis Suarez ban [Архівовано 27 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ливерпуль не подал апелляцию по Суаресу [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Luis Suárez: Let me leave, Liverpool – just like you promised. The Guardian. 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Luis Suarez: Brendan Rodgers tells Liverpool striker to train alone. BBC. 7 серпня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Luis Suarez: Liverpool owner John W Henry says striker not for sale. BBC. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ http://www.independent.co.uk/sport/football/transfers/transfer-news-luis-suarez-deals-a-blow-to-arsenal-after-surprise-uturn-in-bid-to-remain-with-liverpool-8760742.html [Архівовано 14 серпня 2013 у Archive.is] (англ.)
- ↑ Luis Suárez says he will stay at Liverpool – reports. The Guardian. 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)
- ↑ http://www.telegraph.co.uk/sport/football/teams/liverpool/10241822/Luis-Suarez-staying-at-Liverpool-with-reports-in-Uruguay-claiming-he-will-sign-new-deal-at-Anfield.html [Архівовано 20 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.mirror.co.uk/sport/football/transfer-news/luis-suarez-staying-liverpool-striker-2164107 [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.mirror.co.uk/sport/football/transfer-news/luis-suarez-transfer-stay-liverpool-2163435 [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Luis Suárez returns to Liverpool first-team after apologising to teammates. inside World Soccer. 17 серпня 2013. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Reds suffer cup exit on Suarez's return. Liverpool FC. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Manchester United 1 0 Liverpool. BBC. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Suarez and Sturridge down Sunderland. Liverpool FC. 29 вересня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Liverpool's Luis Suárez and Daniel Sturridge put Crystal Palace to sword. The Guardian. 6 жовтня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Liverpool - West Brom. BBC. 26 жовтня 2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013. (англ.)
- ↑ Suarez hits four in Liverpool win. BBC Sport. 4 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.(англ.)
- ↑ Premier League: Luis Suarez scores four goals as Liverpool beat Norwich 5-1. BSkyB. 4 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.(англ.)
- ↑ Luis Suarez: Liverpool & Barcelona agree deal for striker. BBC Sport. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 12 July 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ FC Barcelona and Liverpool FC have reached an agreement for the transfer of Luis Suárez. FC Barcelona. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 12 July 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ LFC statement: Suarez to leave. Liverpool F.C. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 11 July 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ Кубок Іспанії. Барселона — Валенсія 7:0. Ноу коментс
- ↑ Суарес вписал свое имя в историю Примеры. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
- ↑ Барселона — чемпион Испании!. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
- ↑ Суарес швидше за всіх в історії Барси забив 100 голів у Ла Лізі. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Як Суарес хет-триком знищив Реал в Ель Класіко, ставши найкращим гравцем 10-го туру Ла Ліги. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
- ↑ Барселона розгромила Реал: порятунок фіналу Кубка Суаресом і Дембеле, марнотратство «вершкових» та сейви Тер Штегена. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
- ↑ ЧС з футболу 2010. Збірна Німеччини посіла третє місце. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2011.
- ↑ Збірна Уругваю виграла Кубок Америки. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 17 вересня 2011.
- ↑ The Guardian: FA makes powerful statement with Luis Suárez's suspension [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Luis Suarez, Patrice Evra Racist Comment Ban. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ Russia Today: Entrevista con Luis Suárez, la estrella uruguaya de fútbol [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ Here Are All 3 Times Luis Suarez Has Bitten Opponents [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Luis Suarez: a history of biting [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Профіль гравця на сайті Ередивізі (нід.)
- Профіль гравця на сайті FIFA [Архівовано 5 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Зірки футболу. Луїс Суарес — найскандальніший гравець Прем'єр-ліги [Архівовано 10 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Профіль гравця на сайті fc-barcelona.com.ua (рос.)
- Народились 24 січня
- Народились 1987
- Гравці збірної Уругваю з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2011
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2012
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2013
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2019
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2021
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Уродженці Сальто
- Уругвайські футболісти
- Футболісти «Насьйоналя» (Монтевідео)
- Футболісти «Гронінгена»
- Футболісти «Аякса»
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Барселони»
- Футболісти «Атлетіко» (Мадрид)
- Футболісти «Греміу»
- Уругвайські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Нідерландах
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери у Бразилії
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну