Гаетано Доніцетті

Гаетано Доніцетті
італ. Gaetano Donizetti
Ім'я при народженні	італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti
Народився	29 листопада 1797(1797-11-29)[…] Бергамо, Ломбардія
Помер	8 квітня 1848(1848-04-08)[…] (50 років) Бергамо, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія ·менінгіт
Поховання	Grave of Gaetano Donizettid і Santa Maria Maggiored
Країна	Ломбардо-Венеційське королівство
Діяльність	композитор
Alma mater	Conservatorio Giovanni Battista Martinid
Вчителі	Johann Simon Mayrd і Станіслао Маттеї
Відомі учні	Michele Puccinid
Знання мов	італійська
Жанр	опера, Меса і кантата
Magnum opus	Любовний напій, Лючія ді Ламмермур, Дон Паскуале, Дочка полкуd і Марія Стюарт
Посада	капельмейстер
Брати, сестри	Джузеппе Доніцетті
Автограф
Нагороди
IMDb	ID 0006044
Медіафайли у Вікісховищі

Ґаетано Доніцетті, портрет роботи Джузеппе Ріллозі

Доменіко Ґаетано Марія Доніцетті (італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti; 29 листопада 1797, — 8 квітня 1848) — італійський композитор. Разом з Джоакіно Россіні та Вінченцо Белліні, Доніцетті вважається провідним композитором оперного стилю бельканто в першій половині XIX століття і, ймовірно, вплинув на інших композиторів, таких як Джузеппе Верді.

Біографія

Доніцетті народився в Бергамо в Ломбардії. У віці 9 років його взяв до своєї школи Саймон Майр, де він здобув початкову музичну освіту. Майр допоміг Доніцетті поступити до Болонської академії, де у віці 19 років композитор написав свою першу одноактну оперу, комедію «Пігмаліон», яка, однак, ніколи не була виконана за його життя.

У 1822 році, вже будучи автором 9 опер, Доніцетті отримав запрошення на роботу від Доменіко Барбаха, імпресаріо Театру Сан-Карло в Неаполі, де композитор працював до 1844 року. Загалом у Неаполі було представлено 51 оперу Доніцетті, останньою з яких була «Катерина Корнаро». До 1830 року значний успіх переважно лише комічні опери композитора, за винятком поставленої у Римі опери-серіа «Зоріада де Граната». У 1830 році, коли вперше була поставлена «Анна Болейн», Доніцетті здобув міжнародне визнання, і вже надалі не сприймався як автор лише комічних опер. Серед наступних опер, що мали значний успіх — історичні драми «Лючію ді Ламмермур» (на лібрето Сальвадоре Каммарано, поставлена в Неаполі в 1835 році) та «Роберто Деверо» (поставлена в 1837 році), серед комічних — Любовний напій (1832) і Дон Паскуале (1843).

Доніцетті все більше відчував розчарування цензурою в Італії (а особливо в Неаполі). З 1836 року він зацікавився роботою в Парижі, де відчув більшу свободу вибору для сюжетів та кращі фінансові перспективи. З 1838 року він отримав замовлення Паризької опери на два нових твори і з того часу впродовж наступних 10 років брав участь у постановках своїх опер на французькі тексти та наглядав за постановкою своїх італійських творів. Першою французькою оперою композитора стала опера Поліуто, у 1840 року перероблена і представлена під назвою «Мученики».

З 1843 року Доніцетті через важку хворобу припиняє творчу діяльність. На початку 1846 року він потрапив до лікарні для психічних хворих, а в 1847 року друзі перевезли його назад до Бергамо, де він помер у квітні 1848 року в стані психічного розладу через невросифіліс

Творчість

Доніцетті був надзвичайно плідним композитором. Його творча спадщина охоплює близько 75 опер, 16 симфоній, 19 струнних квартетів, 193 пісні, 45 дуетів, 3 ораторії, 28 кантат, інструментальні концерти сонати та інші твори.

Основні опери

• «Навіженство» (Una Follia), 1818
• «Бідні мандрівні віртуози» (I piccoli virtuosi ambulanti), 1819
• «Петро Великий, цар російський, або Ливонський тесляр» (Pietro il grande Czar delle Russie о II Falegname di Livonia), 1819
• «Гувернер в скруті» (L'ajo nell'imbarazzo), 1824
• «Театральні зручності і незручності» (Le convenienze ed inconvenienze teatrali), 1827
• «Анна Болейн» (Anna Bolena), 1830
• «Любовний напій» (L'elisir d'amore), 1832
• «Лукреція Борджіа» (Lucrezia Borgia), 1833. Лібрето на основі однойменної п'єси Віктора Гюго
• «Марія Стюарт» (Maria Stuarda), 1834. лібрето на основі однойменної п'єси Шиллера
• «Лючія ді Ламмермур» (Lucia di Lammermoor), 1835. Лібрето на основі роману Вальтера Скотта «Ламмемурська наречена». Одна з провідних опер бельканто.
• «Велізарій» (Belisario), 1836.
• «Дзвіночок» (Il campanello або Il campanello di notte), 1836
• «Роберто Девере» (Roberto Devereux), 1837. За трагедії Франсуа Ансель «Єлизавета Англійська».
• «Полієвкт» (Poliuto), 1838. За однойменною трагедією Корнеля
• «Марія ді Руденц» (Maria de Rudenz), 1838
• «Дочка полку» (La fille du régiment), 1840
• «Мученики» (Les martyrs), 1840. Початкова назва — «Полієвкт», 1840
• «Фаворитка» (La favorite), 1840. За більш ранньою власною оперою «L'ange de Nisida».
• «Марія Паділья» (Maria Padilla), 1841. За трагедією Франсуа Анселя
• «Лінда ді Шамуні» (Linda di Chamounix), 1842
• «Дон Паскуале» (Don Pasquale) , 1843
• «Марія ді Роган» (Maria di Rohan), 1843
• Катерина Корнаро
• «Дон Себастьян Португальський» (Dom Sébastien), 1843. Лібрето Ежена Скріба по п'єсі П.-А. Фуше

Хорові твори

• Ave Maria
• Grande Offertori
• Il sospiro
• Messa da Requiem
• Messa di Gloria e Credo
• Miserere (Psalm 50)

Твори для оркестру

• Allegro для струнних до мажор
• Larghetto, tema e variazioni мі-бемоль мажор
• Концертна симфонія ре мажор (1817)
• Симфонія ля мажор
• Симфонія ре мажор
• Симфонія ре мажор (1818)
• Симфонія ре мінор

Концерти

• Концертино для кларнета сі-бемоль мажор
• Концертино для англійської валторни соль мажор (1816)
• Концертино до мінор для флейти та камерного оркестру (1819)
• Концертино для флейти з оркестром до мажор
• Концертино для флейти з оркестром ре мажор
• Концертино для гобоя фа мажор
• Концертино для скрипки та віолончелі ре мінор
• Концерт для скрипки та віолончелі ре мінор
• Концерт для 2 кларнетів «Марія Паділья»

Камерні твори

• 17 струнних квартетів
• Andante sostenuto для гобоя та арфи фа мінор
• Вступ для струнних ре мажор
• Larghetto та Allegro для скрипки та арфи соль мінор
• Largo/Moderato для віолончелі та фортепіано соль мінор
• Ноктюрни (4) для духових інструментів та струнних
• Соната для флейти та арфи
• Соната для Флейта і фортепіано до мажор
• Симфонія для духових інструментів соль мінор (1817)
• Квінтет для гітари та струнних № 2 до мажор
• Етюд для кларнета № 1 сі-бемоль мажор
• Тріо для флейти, фагота та фортепіано фа мажор

Для фортепіано

• Adagio ed Allegro соль мажор
• Allegro до мажор
• Allegro фа мінор
• Фуга соль мінор
• Великий вальс ля мажор
• Larghetto ля мінор «Una furtiva lagrima»
• Larghetto до мажор
• Пастораль мі мажор
• Presto фа мінор
• Симфонія ля мажор
• Симфонія № 1 до мажор
• Симфонія № 1 ре мажор
• Симфонія № 2 до мажор
• Симфонія № 2 ре мажор
• Соната до мажор
• Соната фа мажор
• Соната соль мажор
• Варіації мі мажор
• Варіації соль мажор
• Вальс ля мажор
• Вальс до мажор
• Вальс до мажор «Запрошення»

Див. також

• 9912 Доніцетті — астероїд, названий на честь композитора.

Джерела та література

• Доніцетті [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
• «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті i вокальна реформа 30-40-х років століття / О. Г. Стахевич // Культура України. Вип. 5., 1999. — С. 63—70.
• Гаэтано Доницетти / Д. Донати-Петтени; пер. с итал. — Л.: Музыка, 1980. — 192 с. (рос.)
• Гаэтано Доницетти: биография / А. Фраккароли; пер. с итал. И. Константиновой; Библиотека Академии молодых певцов Мариинского театра. — Санкт-Петербург: Сад искусств, 2003. — 334 с.: ил., портр. — (Волшебный мир музыки). — Библиогр.: с. 329—331. — ISBN 5-94921-001-8. (рос.)

Посилання

• Вільні ноти авторства Доніцетті на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
• Donizetti Society [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)