3200 Фаетон
 Астероїд 3200 Фаетон 5 грудня 2010 сфотографований 37 см телескопом (Касегрен) на обсерваторії Вінер | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | IRAS |
| Місце відкриття | IRAS |
| Дата відкриття | 11 жовтня 1983 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Фаетон |
| Тимчасові позначення | 1983 TB |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 1,271120775425 а. о. |
| Перигелій | 0,140005328214 а. о. |
| Афелій | 2,402236222637 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,889856785506 |
| Орбітальний період | 523,4541560641 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,687739309793 °/д |
| Середня аномалія | 156,2022068778° |
| Нахил орбіти | 22,24120293544° |
| Довгота висхідного вузла | 265,2630422610° |
| Аргумент перицентру | 322,1483017337° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 5,10 км |
| Період обертання | 3,604 год |
| Альбедо | 0,1066 |
| Стандартна зоряна величина | 14,6 |
 3200 Фаетон у Вікісховищі | |
3200 Фаетон (3200 Phaethon) — астероїд із незвичайною орбітою, що наближає його до Сонця, ближче ніж будь-який інший знаний астероїд. З цієї причини астероїд названий Фаетоном на честь сина бога сонця Геліоса.
Відкриття
Фаетон був відкритий Саймоном Гріном[en] та Джоном Дейвісом[en] на знімках IRAS від 11 жовтня 1983 року під час пошуку на них рухомих об'єктів. Офіційно про відкриття та оптичне підтвердження Чарльзом Ковалем[en] оголошено 14 жовтня 1983 року у IAUC 3878. Об'єкту було призначено тимчасову назву 1983 TB[1], а у 1985 році Центр малих планет призначив постійні номер і назву 3200 Фаетон (3200 Phaethon).
Фаетон став першим астероїдом, відкритим за допомогою космічного телескопу.
Загальний опис
Орбіта Фаетона більше схожа на кометну, ніж астероїдну. Результати спостережень, представлені Девідом Джевітом 10 вересня 2013 року в Лондоні на Європейському конгресі планетарних наук (EPSC), дають змогу побачити кометоподібний хвіст пилу, віднесений тиском випромінювання від Сонця. На відміну від комет, проте, хвіст Фаетона виникає не через випаровування крижаного ядра. Дослідники вважають, що на Фаетоні під час його найбільшого зближення із Сонцем стає так спекотно (понад 700 градусів за Цельсієм), що породи на поверхні тріскаються й кришаться в пил під дією високої температури. Хоча це перший випадок, коли термічний розпад, як було встановлено, відіграє важливу роль у Сонячній системі, астрономи вже виявили несподівану кількість гарячого пилу навколо близьких зірок, яка могла утворитись аналогічно. Астероїд 3200 Фаетон діаметром 4,8 км є потенційно небезпечним.
16 грудня 2017 року астероїд пролетів на безпечній відстані від нашої планети, яка у 27 разів перевищувала відстань до Місяця. У НАСА заявили, що наступного разу Фаетон наблизиться до Землі у 2093 році[2].
Метеорний потік
Більшість метеорних потоків виникають, коли орбіту Землі перетинають потоки сміття, що викидають комети. Гемініди, які прикрашають нічне небо щорічно в грудні, є одним із найвідоміших і найвражаючіших із десятків метеорних потоків. Проте, як астрономи знали протягом 30 років, Гемініди утворені не кометою, а 5-кілометровим астероїдом, що називається (3200) Фаетон.
Примітки
- ↑ а б База даних малих космічних тіл JPL: 3200 Фаетон (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2014.01.10.
- ↑ Сьогодні біля Землі пролетить великий астероїд. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
Див. також
Посилання
- Інформація про малі планети у JPL Small-Body Database [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ScienceDaily — Phaethon Confirmed as Rock Comet by STEREO Vision [Архівовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||