Уд
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році | |
Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-6 |
Подібні інструменти | |
Уд у Вікісховищі |
Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого Світу.[1]
Будова
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.[2]
Етимологія
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «струна», але при цьому також переводиться як "лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. [3] [4]
Гра на інструменті
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.
Відомі виконавці
- Абу-Халіль Рабі
- Мохаммед Абд-аль-Вахаб
- Ахмед Абдул-Малік
- фолк-метал гурт Orphaned Land
Галерея
-
В Азербайджані під час свята Новруз
-
В Палестині (за Томсоном), 1859
-
В Тунісі, 1832
Примітки
- ↑ Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
- ↑ Музыкальные инструменты туркмен
- ↑ Музыкальные инструменты — Уд. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- ↑ Происхождение слова «уд»
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |