Перейти до вмісту

Портал:Караїми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:43, 14 березня 2021, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (-)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Портал Караїми

Ласкаво просимо! Kuin̍ jachs̀y!
Портал — головна сторінка підрозділу Вікіпедії про караїмів та різноманітну тематику пов'язану з ними.

Редактори
П:КР

Портал Обговорення Доглядачі Червоні посилання Проєкт
Караїми
Редагувати
Прапор
Прапор
Герб
Герб

Караїми, караїти, караї (івр. קָרָאִים) — вірні релігії караїмізму (близько 15 000 осіб сповідають караїмізм), більшість яких в Україні. Мова їх належить до кипчацько-огузької підгрупи тюркських мов. За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити.

Батьківщиною караїмів є Крим. Багато караїмів мешкають в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, в Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Кількість етносу становить близько 2000 осіб.

Караїми разом з кримчаками та кримськими татарами визнані автохтонним народом Криму.

Вибрана стаття
Редагувати

Луцька кенаса — кенаса (караїмський релігійний храм), який існував у Луцьку до пожежі 1972 року. Вважалася найстарішою в Україні.

Оригінальної архітектури храм був центром усього караїмського життя Волині. Знаходився архів із давніми документами про життя волинських караїмів. Храм розташовувався у караїмському районі міста неподалік головної синагоги.

На службі в кенасі побував шотландський священник Гендерсон 1821 року, який описав процес. Служба тривала понад дві години. Віряни у процесі брали більшу участь, ніж газан, який час від часу падав на коліна і схиляв обличчя додолу. Спочатку відбувалося читання уривків з Книги Псалмів та Книг пророків. Далі — підготовка до винесення Тори. Вона складалася з дуже ревних молитов.→ читати далі

Цікавинки
Редагувати
  • ... адмірал Максимов, який очолював новостворене українське морське міністерство. Йому таки вдалося захопити приятеля своїми ідеями, що Яків попрямував до Києва. Оселившись в готелі «Франція» (там же й базувалося морське відомство), доктор Яків Кефелі став працювати в українському уряді Скоропадського. На посаді головного санітарного інспектора корпусу морської оборони Чорного моря...
  • ... Коли ж було підписано перемир'я, то імператор ще раз згадав про караїмського воїна і, в знак поваги до мужності російських військ, японський імператор повідомив про стійкість та мужність Тапсашара, повернувши шаблю воїна російському царю. Про цей епізод війни оповідається в японській школі та згадується в час екскурсій (до музею чи інших місць військових баталій)...
  • ... Проєкт і статут навчального закладу подали до Одеського навчального округу та на затвердження імператору Олександру III, на честь якого вирішили взяти назву, і тим самим намагалися ще більше прихилити на свою сторону чиновників...
Нові статті
Редагувати
Допомога
Редагувати
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про караїмів.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.



Див. також

Вибране зображення
Редагувати

Вхідні двері караїмської кенаси в Києві

Вибрана особистість
Редагувати

Авраам Самуїлович (Самойлович) Фіркович (дав.-євр. אברהם בן שמואל פירכוויץ, псевд.-акронім Эвен Решеф (дав.-євр. אבן רשף — метеор), 2 вересня 1787, Луцьк — 17 (29) червня 1874, Чуфут-Кале) — караїмський письменник і археолог, збирач древніх рукописів, священнослужитель-газзан.

Народився в сім'ї хлібороба та успадкував господарство, але через невміле ведення справ збанкрутував і у віці 25 років почав вивчати іврит, Біблію та інші релігійні джерела. За кілька років став Меламедом, а у 1818 році став газзаном Луцька.

Його перша друкована праця, «Маса у-Мріва» (מַסָה וּמְרִיבָה — «Випробування та суперечки»; Євпаторія, 1838), присвячена захисту караїмського віровчення і полеміці з євреями-раввіністами. Своїм різким тоном цей твір викликав обурення навіть у карамского духовенства на чолі з гахамом Сімхою Бабовичем, який наказав конфіскувати і знищити всі екземпляри в друкарні.→ читати далі

Караїмський словник
Редагувати
Кара́й тілі́ (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм — напрямок юдаїзму), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов.
Вибрана колекція
Редагувати
Вибрані статті:

Добрі статті:

Вибрані списки:

Всього 0 вибраних статей, 0 добрих статей, 0 вибраних списків.
Караїми в інших проєктах Вікімедіа
Редагувати