Пропала грамота (фільм)
Пропала грамота | |
|---|---|
| Жанр | комедія, дорожній фільм |
| Режисер | Борис Івченко |
| Сценарист | Іван Драч |
| У головних ролях | Іван Миколайчук Василь Хорошко Галина Долгозвяга Федір Стригун Лідія Вакула Земфіра Цахілова Михайло Голубович Володимир Глухий Василь Симчич Анатолій Барчук |
| Оператор | Віталій Зимовець |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. Довженка |
| Тривалість | 79 хв. |
| Мова | українська[1] |
| Країна | .svg){kind=small} УРСР |
| Рік | 1972 |
| IMDb | ID 0175075 |
 Пропала грамота у Вікіцитатах | |
«Пропала грамота» — український радянський художній фільм 1972 року кінорежисера Бориса Івченка. Екранізація за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.
Сюжет
Героїчна комедія оповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього — про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку.
Фільм має ознаки трагікомедії і карнавалу.
Загальне спрямування фільму оптимістичне:
...звернення до народно-карнавальної лінії в показі українських реалій було вдалою знахідкою. Непереможний життєствердний дух, наявний в усіх карнавальних формах і символах, відчуття могутньої єдності народу, сповненого природної сили і волі до життя, відчуття безперервного часового плину і вічного оновлення світу, в якому ще не сказане останнє слово, - все це стверджує українців як націю, дає надію на краще майбутнє.[2]
Прокат
Фільм був знятий у період, коли в Українській РСР проводилася відверта русифікаційна політика. Від творців кіно вимагалося відходити від усього, що пов'язано з національною самобутністю українців. Через це фільм критикували за замилування козацькою минувшиною і спотворення характерів дійових осіб. Влада розуміючи, що кінофільм має велике значення для піднесення національного духу українців, відправила його на десять років на сумнозвісну полицю[3].
Актори
- Іван Миколайчук — козак Василь
- Федір Стригун — запорожець Андрій
- Галина Долгозвяга — селянка, що просить за дитину
- Лідія Белозьорова (Вакула) — дружина Василя, Відьма, Імператриця
- Земфіра Цахілова — Одарка, баронесса Ліхтенберг
- Михайло Голубович — зла людина (озвучив актор Павло Морозенко)
- Володимир Глухий — Куць, добрий Чорт
- Василь Симчич — батько Василя
- Анатолій Барчук — Іван
- Володимир Шакало — Петро
- Дмитро Капка — дяк-оповідач
- Володимир Олексієнко — Остап
- Наталія Гебдовська — тітка Марина
- Ніла Крюкова
- Кіхтьова Ірина Олександрівна
- Валерій Панарін
- Володимир Кікоть
- Василь Хорошко
- Анатолій Переверзєв — Потьомкін
- Анатолій Юрченко — епізод
- М. Коковкін — епізод
- Ю. Хаджиїв — епізод
- Марія Капніст — відьма
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Пропала грамота |
Знімальна група
- Режисер: Борис Івченко
- Сценарист: Іван Драч
- Оператор: Віталій Зимовець
- Художники: Михайло Раковський, Алла Шестеренко, Микола Поштаренко, Григорій Павленко
- Звукорежисер: Рива Бісновата
- Монтаж: Тамара Сердюк
- Грим: Олена Парфенюк
- Редактор: Л. Чумакова
Музика
У фільмі звучать такі пісні:
- Танцювала риба з раком
- Чорна рілля ізорана
- Розпрягайте, хлопці, коні
- Благословіть і отець і мати своєму дитяті
- А я бідний, нещасливий (уривок з пісні «Там, де Ятрань круто в'ється»)
- Колискова (Гойда, гойда-гой, ніченька іде…)
- Нумо хлопці до зброї (Ой збиралися орли чайку рятувати…)
Пісні співали Ніна Матвієнко, В. Ковальська, М. Миколайчук.
Бандура — Галина Менкуш. Скрипки — брати Чередники.
З інструментальної лунав «Козацький марш», у виконанні оркестру народних інструментів під управлінням Я. Орлова, та марш «Пенджаб»[4].
Цікаві факти
- У сцені, коли козаки Іван і Петро коло хати намагаються згадати ім'я писаря, що передав грамоту, звучить прізвище Стригун — саме так звати виконавця ролі козака Андрія.
- Сюжетну лінію Одарки (З. Цахілова) — дівчини, що «не з своєї волі стала відьмою» — запозичено з повісті Олекси Стороженка «Закоханий чорт».
- У сцені гри в дурня (в пеклі) козак Василь (І. Миколайчук) і Відьма (Л. Вакула) мають у руках карти, ескізи яких виконав у 1918 році художник Георгій Нарбут.
- Фільм знімався у селі Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області.
Примітки
- ↑ прим.: присутня невелика кількість фраз російською
- ↑ Віра Кандинська. Концепція національної історії у фільмі «Пропала грамота»
- ↑ Кіндрачук Н. М. Заборона національних мотивів в українському кіномистецтві 60-х – поч. 70-х рр. ХХ ст.//Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 42. — 348 с. — С. 175—179
- ↑ Марш «Пенджаб»
Посилання
- Шаблон:Kinonetua film
- Пропала грамота на сайті KINO-КОЛО
- Пропала грамота на сайті IMDb (англ.)
- Пропала грамота на сайті Кінострічка.com
- Віра Кандинська. Концепція національної історії у фільмі «Пропала грамота»