Німецький імператор
Імператор Німеччини (нім. Deutscher Kaiser) — у 1871 — 1918 роках титул монархів Німецької імперії. Використовувався представниками німецької династії Гогенцоллернів, починаючи зі сходження на трон Вільгельма I 18 січня 1871, і закінчуючи зреченням Вільгельма II 9 листопада 1918 року в останні дні Першої світової війни. Імператором міг стати тільки прусський король. Спрощена назва — кайзер.
Імператори
| Портрет | Ім'я | Роки життя | Правління | Титул / Примітки | Династія |
|---|---|---|---|---|---|
|
Вільгельм I Wilhelm I
Великий |
22 березня 1797 — 9 березня 1888 90 років |
2 січня 1861 — 9 березня 1888 27 років |
король Пруссії; 2-й син Фрідріха-Вільгельма ІІІ. |  |
|
Фрідріх III Friedrich III
Британець; Наш |
18 жовтня 1831 — 15 червня 1888 56 років |
9 березня 1888 — 15 червня 1888 99 днів |
король Пруссії; син Вільгельма І. | |
|
Вільгельм II Friedrich III
Вояжер |
27 січня 1859 — 4 червня 1941 82 років |
15 червня 1888 — 28 листопада 1918 30 років |
король Пруссії; син Фрідріха III. Зрікся престолу | |
Джерела
- Hull, Isabel V. The Entourage of Kaiser Wilhelm II, 1888–1918. 2004.
- Horne, Charles F. Source Records of the Great War, Kessinger Publishing, 2009. ISBN 1104855534