Ланцюг

Ланцюг

Ланцюг

Ланцю́г (рос. цепь, англ. chain, нім. Kette f) — конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:

1. набір металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним;
2. гнучкий виріб, що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент машин чи споруд, що використовується для урухомлення виконавчих органів та передавання крутного моменту чи тягового зусилля.

Типи ланцюгів

За конструктивним виконанням розрізняють ланцюги:

• зварні (звичайні і калібровані);
• роликові та втулкові;
• зубчасті;
• пластинчасті (шарнірні);
• розбірні (гачкові) тощо.

Ланцюги, що використовуються у техніці за призначенням поділяються на:

• приводні — у приводах машин для передачі руху між валами;
• тягові — для переміщення вантажів на конвеєрах, елеваторах, транспортерах тощо;
• вантажні — у вантажопідйомних машинах та гідротехнічних спорудах для підвішування та піднімання вантажів;
• якірні — для сполучення якоря з корпусними елементами судна;
• пилкові — використовуються як різальний елемент устаткування у лісовій, деревообробній та гірничих галузях промисловості;
• рушійні — використовуються у вигляді гусениць як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.

Матеріал

Ланцюги виготовляють з ковкого чавуну, сталі. Широко застосовуються в гірничій техніці, зокрема в конвеєрах скребкових, комплексах очисних тощо.

Запобіжний ланцюг

ЗАПОБІЖНИЙ КАНАТ (ЛАНЦЮГ) – канат обо ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничої машини при обриві її тягового органу в процесі експлуатації на пластах з кутами падіння понад 8^о.

Див. також

• Ланцюгова передача
• Ланцюжок

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.