Перейти до вмісту

Бонайре

Координати: 12°9′36″ пн. ш. 68°13′48″ зх. д. / 12.16000° пн. ш. 68.23000° зх. д. / 12.16000; -68.23000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Острівна територія Бонайре
Eilandgebied Bonaire
Teritorio Insular di Boneiru

Прапор Герб
Гімн: Tera di Solo y suave biento
Розташування Бонера
Розташування Бонера
Столиця
(та найбільше місто)
Кралендейк
12°15′ пн. ш. 68°28′ зх. д.country H G O
Офіційні мови Нідерландська, пап'яменто
Форма правління
 - Адміністратор Бонера Герберт Домакассе
 - Губернатор НА Фриц Гудгедраг
Конституційна монархія частина Нідерландських Карибів 
Площа
 - Загалом 294 км²
Населення
 - перепис 2006  14,006
 - Густота 49/км² (ranked as part of N. A.)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс -4 (UTC-4)
Домен .an
Телефонний код +599
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бонайре

Бонайре (нід. Eilandgebied Bonaire, МФА[bɔˈnɛːrə]; пап'ям. Teritorio Insular di Boneiru) — острів в Карибському морі з групи Підвітряних островів, що входять до архіпелагу Малі Антильські острови, за 80 км на північ від узбережжя Венесуели.

Назва Бонайре, як вважають, походить від місцевого слова Bonay. Перші іспанські та голландські колонізатори змінили його ім'я на Bojnaj, а також Bonaire (Бонайре), що означає гарне повітря.

З розпуском Нідерландських Антильських островів 10 жовтня 2010 року Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус дістали особливий муніципальний статус у складі Нідерландів, у той час як острови Кюрасао і Сінт-Мартен стали незалежними державами у складі Королівства Нідерландів. Тепер Бонайре, як частина Нідерландів, залишається заморською територією Європейського Союзу. Має власний обираний законодавчий орган, Раду міністрів і віце-губернатора. Населення — 10 791 чоловік (2001). Адміністративний центр і найбільше місто — Кралендейк. Найстаріше поселення — Рінкон (на північний захід від Кралендейка), засноване іспанцями на початку 16 століття.

Фотографія острову з космосу. У західного узбережжя — острівець Малий Бонер

Протяжність з півночі на південь 40 км, із заходу на схід 8 км, площа 290 км². Острів фактично є вершиною підводного гірського хребта (продовження Венесуельського прибережного хребта), розташованому на материковому шельфі, що обрамляє південноамериканський материк. Низовинний рельєф Бонера на північ поволі підвищується, поступово переходячи в горбисту область, оточену лагунами і затоками національного парку «Вашингтон-Слагбай». Висота до 241 м (Брандаріс-Гілл). Поряд з островом Бонер знаходиться острівець Малий Бонер.

Парк «Вашингтон-Слагбай» був відкритий в 1969 році та займає 54,6 км² (20 % території острова), покритих чагарником пагорбів вкритих численними пішими стежками та озер. У парку охороняються природні комплекси арідних земель, чагарників, високих кактусів, місць гніздувань рожевих фламінго, а також численних видів папуг, кажанів, ігуан та інших ящірок. Протяжний кораловий риф, який оточує острів, з 1979 року має статус національного морського парку, причому під охороною знаходиться вісь підводний мир від поверхні моря до глибини в 60 метрів. Заповідник Пекелмер на Бонере — найбільше гніздів'я фламінго в західній півкулі.

У фауні острова представлені ящірки, кажани, близько 200 видів птахів, здичавілі кози. У водах навколо острова зареєстровано понад 450 видів риб, чотири види морської черепахи і близько 70 видів водоростей.

Першими відомими його жителями були індіанці племені какетіос, що заселили Бонер, приблизно в 10 столітті до нашої ери. Протягом лише 20 років після їх першого контакту з європейцями, що з'явилися біля берегів Бонера в 1499 році, більшість індійців вимерли від хвороб або були вивезені на Гаїті. Протягом майже ста років тут жили тільки засланці з країн Південної Америки та бродили численні стада великої рогатої худоби з ранчо іспанського губернатора. З часом переселенці з Європи заснували невеликі поселення на місці сучасного Рінкона і в районі Антріол, на північ від сучасної столиці острова. У відповідь на захоплення іспанцями острова Святого Мартина, голландці окуповували Бонер в 1633 році, але лише в 1791 році він офіційно увійшов до складу володінь корони.

Галерея

12°9′36″ пн. ш. 68°13′48″ зх. д. / 12.16000° пн. ш. 68.23000° зх. д. / 12.16000; -68.23000

Див. також