Клебан-Бицьке відслонення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Знаходиться на північно-східному борті [[Кальміус-Торецька западина|Кальміусько - Торецької западини]] у місці її переходу у Костянтинівсько - Дружківську [[антикліналь]]. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів [[Донбас|Донбасу]], які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з [[лагуна]]ми, де накопичувалася [[сіль]].<ref>[http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys],{{ref-uk}}РЛП Клебан-Бик.</ref> |
Знаходиться на північно-східному борті [[Кальміус-Торецька западина|Кальміусько - Торецької западини]] у місці її переходу у Костянтинівсько - Дружківську [[антикліналь]]. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів [[Донбас|Донбасу]], які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з [[лагуна]]ми, де накопичувалася [[сіль]].<ref>[http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys],{{ref-uk}}РЛП Клебан-Бик.</ref> |
||
== [[Геологія]] == |
|||
== Геологічний склад == |
|||
Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]] — [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів — близько 290— 295 млн років. |
Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]] — [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів — близько 290— 295 млн років. |
||
В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс|гіпсу]]; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]] — яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик]]а. У [[вапняк]]ах і [[доломіт]]ах відслонення відзначаються вкрапленняя [[галеніт]]у ''(є головним рудним мінералом, з якого видобувається [[свинець]])''. |
В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс|гіпсу]]; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]] — яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик]]а. У [[вапняк]]ах і [[доломіт]]ах відслонення відзначаються вкрапленняя [[галеніт]]у ''(є головним рудним мінералом, з якого видобувається [[свинець]])''. |
||
Версія за 18:50, 21 січня 2012
Клебан - Бикське відслонення - місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га. З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бикське відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан - Бик».[1]
Місце знаходження
Знаходиться на північно-східному борті Кальміусько - Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько - Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль.[2]
Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290— 295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленняя галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).
Флора
Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, підбіл звичайний (мати-й-мачуха). Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища - зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною. Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байракових лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види - до Червоної книги України.[3]
