Клебан-Бицьке відслонення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kleban 10.jpg| |
[[Файл:Kleban 10.jpg|праворуч|міні|240пкс|]] |
||
'''Клебан-Бикське відслонення''' - місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід [[площа|площею]] 60 га. |
'''Клебан-Бикське відслонення''' - місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід [[площа|площею]] 60 га. |
||
З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бикське відслонення» увійшла до складу регіонального [[Клебан-Бик (парк)|ландшафтного парку «Клебан - Бик»]].<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=233&Itemid=88888923],{{ref-uk}}Клебан - Бицьке відслонення.</ref> |
З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бикське відслонення» увійшла до складу регіонального [[Клебан-Бик (парк)|ландшафтного парку «Клебан - Бик»]].<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=233&Itemid=88888923],{{ref-uk}}Клебан - Бицьке відслонення.</ref> |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
[[Категорія:Донеччина]] |
|||
[[Категорія:Географія Донецької області]] |
|||
[[Категорія:ландшафтні парки]] |
|||
[[Категорія:Природно-заповідний фонд України]] |
|||
Версія за 17:17, 21 січня 2012
Клебан-Бикське відслонення - місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га. З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бикське відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан - Бик».[1]
Місце знаходження
Знаходиться на північно-східному борті Кальміусько - Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько - Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль.[2]
Геологічний склад
Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290— 295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленняя галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).
Флора
Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, мати-й-мачуха. Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища - зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною. Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байракових лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види - до Червоної книги України.[3]