Фольксдойче: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Palm Er001 (обговорення | внесок)
Palm Er001 (обговорення | внесок)
Рядок 37: Рядок 37:
| first1 = Bergen L.
| first1 = Bergen L.
| date = 1994
| date = 1994
| title = The Nazi Concept of 'Volksdeutsche' and the Exacerbation of Anti-Semitism in Eastern Europe 1939-45
| title = The Nazi Concept of 'Volksdeutsche' and the Exacerbation of Anti-Semitism in Eastern Europe 1939-45 |trans_title = {{lang-uk|Нацистська концепція «фольксдойче» та загострення антисемітизму у Східній Європі 1939-45 рр.}}
|url=[https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/002200949402900402]]|url-access=subscription |access-date=18 листопада 2024 року
|trans_title = {{lang-uk|Нацистська концепція «фольксдойче» та загострення антисемітизму у Східній Європі 1939-45 рр.}}
| url=[https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/002200949402900402]] |url-access=subscription |access-date=18 листопада 2024 року
| journal = Journal of Contemporary History
| journal = Journal of Contemporary History
| volume = 29
| volume = 29
| pages = 569–582
| pages = 569–582
|ref={{SfnRef|Bergen|1994}}
| ref={{SfnRef|Bergen|1994}}
}}
}}



Версія за 23:39, 18 листопада 2024

Етнічні німці (1910)
Карта історичного розподілу німецькомовного населення в Європі станом на 1880 (без поселень німців у Прибалтиці й на Волзі)

Етнічні німці (нім. Volksdeutsche), або фольксдойче, фольксдойчі — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 19391945.

Про термін

Термін люди німецького походження (нім. Deutschstämmige) зазнав суттєвих змін у 20 -му столітті.

На початку століття у вжитку було поняття «закордонні німці» (нім. Auslandsdeutsche) — люди, чиї предки є або були німцями і які не мають німецького громадянства або відмовилися від нього чи втратили його.[1]

Термін перетворилися на фольксдойче (нім. Volksdeutsche) в процесі саморадикалізації, [2] і використовувався щодо людей німецької та ненімецької національності, які проживали за межами Німецького Рейху та Австрії, особливо у Східній та Південно-Східній Європі.

Історія

За словами історика Доріса Бергена (Bergen, 1994), Гітлер придумав визначення людей «мова і культура яких мали німецьке походження, але які не мали німецького громадянства». Визначення з’явилося в меморандумі німецької імперської канцелярії в 1938 році.

На підставі радянсько-німецьких угод 18 вересня 1939 року та 5 вересня 1940-го, німецький уряд одержав право на переселення Фольксдойче до Райху з новоприєднаних до УРСР західноукраїнських територій. Прибл. 256000 німців виїхало з України. Разом з ними виїхала деяка кількість українців (за прибл. даними бл. 10 тис.), що їм вдалося довести своє мішане походження чи під ін. претекстом їх прийняли за Фольксдойче німецькі переселенні комісії.

Виїхавши з УРСР, ці українці були приміщені в тимчасових таборах у Німеччині, дехто прийняв німецьке громадянство (т. зв. Райхсдойче), але більшість подавала себе за українців і включилася в укр. життя в Ген. Губернії. Деякі поляки також подавалися за Фольксдойче і пізніше були використані в німецькій адміністрації на укр. землях, при чому виявляли антиукр. ставлення. Справжні німецькі Фольксдойче згодом брали участь у нім. окупаційній адміністрації на території України.

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 на окупованій німецькою армією території України налічувалося близько 200 000 Фольксдойче (у тому числі понад 29 000 в Галичині), які жили у 486 населених пунктах. З них, за дан. нацистських «спеціалістів» з расових питань, лише 45 000 відповідали необхідним етнічним нормам. Протягом нацистської окупації України Фольксдойче мали ті ж привілеї, якими користувалися німецькі нацменшини в ін. захоплених гітлерівцями землях, перевагу в зачисленні до вищих та середніх ланок адміністративного апарату тощо. Фольксдойче широко залучались до роботи в цивільній адміністрації в Україні, у поліційних органах, військах СС, до охорони об'єктів військового значення, а також до колонізації українських земель у формі т. зв. німецьких поселень.

Привілейоване становище німецьких національних меншин спонукало деяких мешканців України (у Галичині та Волині здебільшого поляків) видати себе за Фольксдойче. З відступом німецьких військ з території України частина Фольксдойче відійшла на Захід. Фольксдойче, які залишилися в Україні, були, як правило, звинувачені радянськими каральними органами у співробітництві з окупантами, засуджені на тривалі строки ув'язнення та депортовані у північні області Радянського Союзу.

Примітки

  1. Bergen, 1994.
  2. Вольф, Герхард (2017), «Домовляючись про німецькість: політика націонал-соціалістичної германізації в Вартеланд», Журнал досліджень геноциду. 19 (2), с. 215.

Див. також

Література

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Doris, Bergen L. (1994). [[1]] The Nazi Concept of 'Volksdeutsche' and the Exacerbation of Anti-Semitism in Eastern Europe 1939-45] [укр. Нацистська концепція «фольксдойче» та загострення антисемітизму у Східній Європі 1939-45 рр.]. Journal of Contemporary History. 29: 569—582. Процитовано 18 листопада 2024 року.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фольксдойче