Інтердикт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
 
Рядок 8: Рядок 8:
== Інтердикт у Середньовіччі ==
== Інтердикт у Середньовіччі ==


У XI—XII століттях інтердикт був зброєю римо-католицької церкви у боротьбі зі світською владою. Накладення інтердикту на державу часто супроводжувалось відлученням правителя від церкви.
У XI–XII століттях інтердикт був зброєю римо-католицької церкви у боротьбі зі світською владою. Накладення інтердикту на державу часто супроводжувалось відлученням правителя від церкви.


З плином часу, вже наприкінці [[Середньовіччя]], воно дещо змінилось й почало застосовуватись менш активно. Інтердикт дещо пом’якшився і тепер під час накладення було дозволено:
З плином часу, вже наприкінці [[Середньовіччя]], воно дещо змінилось й почало застосовуватись менш активно. Інтердикт дещо пом’якшився і тепер під час накладення було дозволено:
Рядок 22: Рядок 22:
* [[Адріан IV]], зійшовши на папський престол у [[1153]] році, одразу ж накладає інтердикт на [[Рим]] та знімає його тільки в березні [[1155]] року, коли місто вигнало [[Арнольд Брешіанський|Арнольда Брешіанського]].
* [[Адріан IV]], зійшовши на папський престол у [[1153]] році, одразу ж накладає інтердикт на [[Рим]] та знімає його тільки в березні [[1155]] року, коли місто вигнало [[Арнольд Брешіанський|Арнольда Брешіанського]].
* [[Олександр III (папа римський)|Олександр III]] у [[1181]] році наклав інтердикт на [[Шотландія|Шотландію]] й відлучив від церкви її короля [[Вільгельм I (король Шотландії)|Вільгельма I]].
* [[Олександр III (папа римський)|Олександр III]] у [[1181]] році наклав інтердикт на [[Шотландія|Шотландію]] й відлучив від церкви її короля [[Вільгельм I (король Шотландії)|Вільгельма I]].
* Папа [[Інокентій III]] накладав п’ятирічний (1208—1213) інтердикт на [[Англія|Англію]] після того як [[Іоанн Безземельний]] відмовився визнати призначеного Римом [[Архієпископ Кентерберійський|архієпископа Кентерберійського]]. При цьому короля було відлучено від церкви. Врешті-решт Іоанн визнав себе васалом Папи Римського.
* Папа [[Інокентій III]] накладав п'ятирічний (1208—1213) інтердикт на [[Англія|Англію]] після того як [[Іоанн I Безземельний|Іван Безземельний]] відмовився визнати призначеного Римом [[Архієпископ Кентерберійський|архієпископа Кентерберійського]]. При цьому короля було відлучено від церкви. Врешті-решт Іоанн визнав себе васалом Папи Римського.
* [[Іоанн XXII]] накладав інтердикт на [[Німеччина|Німеччину]] [[1322]] року. При цьому імператор [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвіг Баварський]] був відлучений від церкви.
* [[Іоанн XXII]] накладав інтердикт на [[Німеччина|Німеччину]] [[1322]] року. При цьому імператор [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвіг Баварський]] був відлучений від церкви.
* [[Григорій XI]] накладає інтердикт на [[Флоренція|Флоренцію]] в березні [[1376]] року під час [[Війна восьми святих|Війни восьми святих]].
* [[Григорій XI]] накладає інтердикт на [[Флоренція|Флоренцію]] в березні [[1376]] року під час [[Війна восьми святих|Війни восьми святих]].
Рядок 30: Рядок 30:
Нині інтердикт втратив колишнє значення, однак і донині зберігається у [[канонічне право|канонічному праві]].
Нині інтердикт втратив колишнє значення, однак і донині зберігається у [[канонічне право|канонічному праві]].


У [[Православна церква|православ’ї]] відомий випадок інтердикту в [[Константинопольська православна церква|Константинопольській Церкві]] наприкінці [[1890]] року, за Вселенського Патріарха [[Діонісій I (патріарх Константинопольський)|Діонісія V]], — як протест проти політики [[Османська імперія|оттоманської Порти]] стосовно прав та привілеїв Церкви <ref> [[Іван Соколов]]. ''Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія''. Т. I, СПб., 1904, стор. 386—387. </ref>.
У [[Православна церква|православ’ї]] відомий випадок інтердикту в [[Константинопольська православна церква|Константинопольській церкві]] наприкінці [[1890]] року, за Вселенського Патріарха [[Діонісій I (патріарх Константинопольський)|Діонісія V]], — як протест проти політики [[Османська імперія|оттоманської Порти]] стосовно прав та привілеїв Церкви <ref> [[Іван Соколов]]. ''Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія''. Т. I, СПб., 1904, стор. 386—387. </ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 40: Рядок 40:
* [[Велика радянська енциклопедія]]
* [[Велика радянська енциклопедія]]
* [http://www.pravenc.ru/text/468843.html Інтердикт // Православна Енциклопедія. Т. 23. С. 112-115] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150329180212/http://www.pravenc.ru/text/468843.html |date=29 березня 2015 }}
* [http://www.pravenc.ru/text/468843.html Інтердикт // Православна Енциклопедія. Т. 23. С. 112-115] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150329180212/http://www.pravenc.ru/text/468843.html |date=29 березня 2015 }}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Канонічне право]]
[[Категорія:Канонічне право]]
[[Категорія:Католицизм]]
[[Категорія:Католицизм]]

Поточна версія на 05:18, 25 листопада 2023

Інтердикт (лат. interdictum — заборона) — у римо-католицькій церкві тимчасова заборона усіх церковних діянь і треб (наприклад, миропомазання, сповіді, укладання шлюбу, євхаристії), що накладалась папою або єпископом. Часто інтердикт накладався на населення цілої країни чи міста, набагато рідше — на окремих осіб. Інтердикт стосовно визначеної особи зазвичай називають відлученням від церкви (екскомунікою).

Існує три види інтердикту:

  • Особистий (рухомий) інтердикт (interdictum personale seu ambulatorium), що накладався на певних осіб усюди, де б вони не перебували
  • Місцевий інтердикт (interdictum locale), що обмежувався певною місцевістю, але її мешканці, перейшовши в інше місце, могли бути присутніми на богослужіннях і брати участь в усіх церковних благах
  • Змішаний інтердикт (interdictum mixtus), що накладався не лише на місцевість, але й на її мешканців.

Інтердикт у Середньовіччі

[ред. | ред. код]

У XI–XII століттях інтердикт був зброєю римо-католицької церкви у боротьбі зі світською владою. Накладення інтердикту на державу часто супроводжувалось відлученням правителя від церкви.

З плином часу, вже наприкінці Середньовіччя, воно дещо змінилось й почало застосовуватись менш активно. Інтердикт дещо пом’якшився і тепер під час накладення було дозволено:

Відомі випадки

[ред. | ред. код]
Папа Григорій XI

Найвідомішими є такі випадки накладення інтердикту:

Нині інтердикт втратив колишнє значення, однак і донині зберігається у канонічному праві.

У православ’ї відомий випадок інтердикту в Константинопольській церкві наприкінці 1890 року, за Вселенського Патріарха Діонісія V, — як протест проти політики оттоманської Порти стосовно прав та привілеїв Церкви [1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іван Соколов. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. Т. I, СПб., 1904, стор. 386—387.

Посилання

[ред. | ред. код]