Бежунчани: відмінності між версіями
Зовнішній вигляд
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Племена-лужицких-сербов.png|міні|Плем'я бежунчани на карті]] |
[[Файл:Племена-лужицких-сербов.png|міні|Плем'я бежунчани на карті]] |
||
'''Бежунчани''' — [[Західні слов'яни|західно-слов'янське плем'я]], входило в союз [[Серболужичани|лужицьких сербів]]. Плем'я бежунчани жило на кордоні сучасної [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]] і [[Чехія|Чехії]], в районі міста [[Зґожелець]]. Сусідами бежунчан |
'''Бежунчани''' — [[Західні слов'яни|західно-слов'янське плем'я]], входило в союз [[Серболужичани|лужицьких сербів]]. Плем'я бежунчани жило на кордоні сучасної [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]] і [[Чехія|Чехії]], в районі міста [[Зґожелець]]. Сусідами бежунчан були слов'янські племена [[мільчани]], [[Лужичани (плем'я)|лужичани]] і [[дядошани]]. Землі племені бежунчани були захоплені [[Сакси|саксами.]] Плем'я бежунчани було частково онімечено і ополячено. На територіях бежунчан збереглися [[Городище (укріплення)|городища]] і кургани<ref>{{Cite news|title=Русuсmuка сего∂ня. Язык: сuсmема u ее Функцuонuрованuе|url=http://dx.doi.org/10.1007/bf02528360|work=Russian Linguistics|date=1991-06-XX|accessdate=2021-04-20|issn=0304-3487|doi=10.1007/bf02528360|pages=183–188|volume=15|issue=2|first=Patrick|last=Seriot}}</ref>. Згадуються [[Баварський географ|Баварським географом]]. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 11:01, 20 квітня 2021
Бежунчани — західно-слов'янське плем'я, входило в союз лужицьких сербів. Плем'я бежунчани жило на кордоні сучасної Німеччини, Польщі і Чехії, в районі міста Зґожелець. Сусідами бежунчан були слов'янські племена мільчани, лужичани і дядошани. Землі племені бежунчани були захоплені саксами. Плем'я бежунчани було частково онімечено і ополячено. На територіях бежунчан збереглися городища і кургани[1]. Згадуються Баварським географом.
Примітки
- ↑ Seriot, Patrick (1991-06-XX). Русuсmuка сего∂ня. Язык: сuсmема u ее Функцuонuрованuе. Russian Linguistics. Т. 15, № 2. с. 183—188. doi:10.1007/bf02528360. ISSN 0304-3487. Процитовано 20 квітня 2021.
Джерела
- Karlheinz Blaschke: Zur Siedlungs- und Bevölkerungsgeschichte der Oberlausitz. In: Oberlausitzer Forschungen. Leipzig 1961, S. 60–80.
- Gerhard Billig: Zur Rekonstruktion der ältesten slawischen Burgbezirke im obersächsisch-meißnischen Raum auf der Grundlage des Bayerischen Geographen.
- Lars-Arne Dannenberg: Ostritz — frühstädtische Entwicklungslinien einer oberlausitzischen Kleinstadt.
- Херрман И. Ruzzi. Forsderen Liudi. Fresiti. К вопросу об исторических и этнографических основах «Баварского Географа» (первая половина IX в.) // Древности славян и Руси / Ответственный редактор Тимощук Б. А.. — М.: Наука, 1988.