Ланцюг: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
м додано Категорія:Коробка передач за допомогою HotCat
Рядок 57: Рядок 57:
[[Категорія:Ланцюги| ]]
[[Категорія:Ланцюги| ]]
[[Категорія:Механічний контроль потужності]]
[[Категорія:Механічний контроль потужності]]
[[Категорія:Коробка передач]]

Версія за 03:15, 25 березня 2020

Зварний ланцюг
Ланцюг
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланцюг (значення).

Ланцю́г[1], розм. цеп[2], діал. ланц, лане́ць[3] — конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:

  1. набір металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним;
  2. гнучкий виріб, що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент машин чи споруд, що використовується для урухомлення виконавчих органів та передавання крутного моменту чи тягового зусилля.

Етимологія

  • Слово ланцюг походить через посередництво пол. łańcug (сучасна форма łańcuch) від сер.-в.-нім. незасвідченого слова *lannzug, утвореного, ймовірно, від сер.-в.-нім. lanne («ланцюг») + zug («низка», «ряд»)[4].
  • Походження слів ланець, ланц неясне: можливо, вони походять від того ж середньоверхньонімецького lanne або утворені від «ланцюг» внаслідок сприйняття прикінцевого -юг як збільшувального суфікса[4].
  • Слово цеп має питомо українське походження: від д.-рус. чепь/цѣпь < прасл. *čěpati («хапати», «чіпати», «згинати»)[5]. Не виключений зв'язок зі словом «ціп»[6][7].
  • Застаріле ре́тязь[8] (прасл. *retęzь), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з дав.-ісл. rėkendi/rėkendr, дав.-англ. rасеntе, давн.в-нім. rahhinza. Менш переконлива версія про питомо слов'янське походження, що пояснює *retęzь як пізнішу форму від *vertęzь — контамінації *vьr̥těti («вертіти») + *vęzati («в'язати»)[9]. Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»)[8].

Типи ланцюгів

За конструктивним виконанням розрізняють ланцюги:

  • зварні (звичайні і калібровані);
  • роликові та втулкові[10];
  • зубчасті[11];
  • пластинчасті (шарнірні)[12][13];
  • розбірні (гачкові) тощо.

Ланцюги, що використовуються у техніці за призначенням поділяються на:

  • приводні — у приводах машин для передачі механічної енергії між валами[10][11];
  • тягові — для переміщення вантажів на конвеєрах, елеваторах, транспортерах тощо[12];
  • вантажні — у вантажопідйомних машинах та гідротехнічних спорудах для підвішування та піднімання вантажів[14][13];
  • якірні — для сполучення якоря з корпусними елементами судна[15];
  • пилкові — використовуються як різальний елемент устаткування у лісозаготівельній, деревообробній та гірничій галузях промисловості;
  • рушійні — використовуються у вигляді гусениць як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.

Матеріал

Ланцюги виготовляють з ковкого чавуну, сталі. Широко застосовуються в гірничій техніці, зокрема в конвеєрах скребкових, комплексах очисних тощо.

Запобіжний ланцюг

Запобіжний канат (запобіжний ланцюг) — канат або ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничої машини при обриві її тягового органу в процесі експлуатації на пластах з кутами падіння понад 8°.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ланцюг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Цеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Ланець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  6. ↑ Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.
  7. ↑ Цеп // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  8. ↑ а б Ретязь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  10. ↑ а б ДСТУ ГОСТ 13568:2006 (ISO 606-94) Ланцюги приводні роликові та втулкові. Загальні технічні умови (ГОСТ 13568-97 (ИСО 606-94), IDT; ISO 606:1994, NEQ).
  11. ↑ а б ГОСТ 13552-81 Цепи приводные зубчатые. Технические условия.
  12. ↑ а б ГОСТ 588-81 Цепи тяговые пластинчатые. Технические условия.
  13. ↑ а б ГОСТ 191-82 Цепи грузовые пластинчатые. Технические условия.
  14. ↑ ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.
  15. ↑ ДСТУ 3074-95 (ГОСТ 228-95) Ланцюги якірні суднові. Параметри та розміри, технічні вимоги, маркування складальних одиниць.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ланцюг

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланцюг&oldid=27538017