Користувачка:Ксения Однолетко/Чернетка: відмінності між версіями
м →Посилання: оформлення |
м →Посилання: оформлення |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*«[[:ru:q:С мандатом Хроноса|З мандатом Хроноса]]» — у Вікіцитатах ( {{lang-ru|}}) |
*«[[:ru:q:С мандатом Хроноса|З мандатом Хроноса]]» — у Вікіцитатах ( {{lang-ru|}}) |
||
*''Гусев А. Е.'' |
*''Гусев А. Е.'' {{lang-ru|С мандатом Хроноса}}. — Повести, кинороман/ М., «ГКС России», 1995. |
Версія за 15:18, 17 листопада 2019
ru | Русский — родной язык этой участницы. |
---|
en-3 | This user is able to contribute in English at an advanced level. |
---|
З мандатом Хроноса | ||||
---|---|---|---|---|
рос. С мандатом Хроноса | ||||
Жанр | роман | |||
Автор | Андрій Гусєв | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1995 | |||
Опубліковано | 1995 | |||
| ||||
«З мандатом Хроноса» (рос. С мандатом Хроноса) — роман-трилер російського письменника Андрія Гусєва, виданий в 1995 році.
Сюжет
Розпочинається все зі зйомок фільму, коли досвідчений метр радянського та російського кіно переймається зйомками прохідних епізодів в калузькій тьмуторокані. Далі заплановано виїзд на зйомки до Берліну. Вечері в готельному номері кіно метр ще раз перечитує сценарій. Сюжет якого такий. На початку 1990-х років в Росії завершувались часи так званої перебудови та невмілої конверсії. Сотні науково-дослідницьких інститутів «виплюнули» вже не потрібних співробітників. Головний герой Іван Журавльов – один із таких нереалізованих в пострадянському суспільстві фахівців. Він шукає для себе нові шляхи реалізації. Від престижної колись фізики його "перенесло" в журналістику. Згодом, використовуючи свої зв’язки він контактує з крупним підприємцем Борисом Йосиповичем Ситіним або Оссі, як називає його Іван. Ситін очолював правління акціонерного товариства «Хронос». Він переконує Журавльова, фізика за фахом, безпосередньо брати участь в справі на Захід рідкісного металу осмію. Цей випадок закінчується трагедією для Івана Журавльова – він гине в наслідок навмисно влаштованої авіакатастрофи. Єдиною втіхою в короткому житті Івана Журавльова було його перше кохання до Настя. В їх стосунках було щось «з фільмів відомого Клода Лелуша, який всюди оспівував Чоловіка та Жінку, створених один для одного, незалежно від різних характеристик та обставин життя"[1].
Завершується сценарій епілогом, в якому кіно метр читає із здивуванням про свою участь у зйомках фільму за цим сценарієм. Майстер здивувався: не було раніше цих сторінок у сценарію[2][3].
Літературнi особливостi
Книга описує життя звичайної людини в Росії. Водночас це приклад того, як політики впливають на життя звичайного громадянина. Деякі частини роману мають містичну складову[2].
Примітки
- ↑ Послесловие Розы Горн к книге «С мандатом Хроноса». — М.: 1995
- ↑ а б Сергей Чураев «В литературу — без мандата», Российская газета «НМГ» № 6, 1996 г.
- ↑ About “With Chronos’ Permit” by Andrei E.Gusev, «Союз литераторов Москвы», 2018 (in Russian)
Посилання
- «З мандатом Хроноса» — у Вікіцитатах ( [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))
- Гусев А. Е. рос. С мандатом Хроноса. — Повести, кинороман/ М., «ГКС России», 1995.