Бараненко Володимир Якович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Jin2-12 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jin2-12 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився 13 серпня 1923 року в селі Кербутівка на Борзнянщині. Разом з батьками переїхав до міста Хасавюрт (Дагестан), де закінчив семирічку, а напередодні війни - Махачкалинський аероклуб. |
Народився 13 серпня 1923 року в селі Кербутівка на Борзнянщині. Разом з батьками переїхав до міста [[Хасавюрт]] (Дагестан), де закінчив семирічку, а напередодні війни - Махачкалинський аероклуб. |
||
У 1942 році з відзнакою закінчив Краснодарську військову школу пілотів. |
У 1942 році з відзнакою закінчив Краснодарську військову школу пілотів. |
Версія за 06:53, 24 квітня 2016
Бараненко Володимир Якович (* 13 серпня 1923, с. Кербутівка, Чернігівська область - † 22 червня 1975, м. Краснодар, РФ) — радянський льотчик, учасник Німецько-радянської війни на боці СРСР.Герої Радянського Союзу (1946).
Життєпис
Народився 13 серпня 1923 року в селі Кербутівка на Борзнянщині. Разом з батьками переїхав до міста Хасавюрт (Дагестан), де закінчив семирічку, а напередодні війни - Махачкалинський аероклуб.
У 1942 році з відзнакою закінчив Краснодарську військову школу пілотів.
На фронті з 1942 року у складі 947-го штурмового авіаційного полку 289-ї штурмової авіаційної дивізії.
За війну здійснив 128 успішних бойових вильотів, знищив 50 ворожих танків, 4 літаки на аеродромах, 65 автомашин, 7 складів з боєприпасами, 23 вагони з військовим спорядженням, 4 баржі, 14 польових і 17 зенітних гармат, збив у повітряному бою Ю-88.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за мужність і героїзм у боях з ворогом старшому лейтенанту заступнику командира ескадрильї 947-го штурмового авіаційного полку 289-ї штурмової авіаційної дивізії Володимиру Яковичу Бараненку присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
У повоєнні роки закінчив Краснодарську вищу офіцерську школу штурманів і служив у підрозділах Військово-Повітряних сил.
У 1953 році капітан Бараненко вийшов у запас, жив і працював у місті Краснодар.
Помер 22 червня 1975 року.
Джерела
- Чернігівці- Герої Радянського Союзу. льотчики: Збірник нарисів. - Чернігів: ЦНТЕІ, 2008- 2009. - С.25 - 26.