Anima mundi: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м правопис, вікіфікація |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
<blockquote>«...отже ми можемо стверджувати, що цей світ дійсно є живою істотою, наділеною душею і інтелектом ... окремою видимою живою істотою, що вміщує в собі всі інші живі істоти, пов'язані за своєю природою.»<ref>[http://www.ellopos.net/elpenor/greek-texts/ancient-greece/plato/default.asp Plato "Timaeus" (анг., грец.)]</ref></blockquote> |
<blockquote>«...отже ми можемо стверджувати, що цей світ дійсно є живою істотою, наділеною душею і інтелектом ... окремою видимою живою істотою, що вміщує в собі всі інші живі істоти, пов'язані за своєю природою.»<ref>[http://www.ellopos.net/elpenor/greek-texts/ancient-greece/plato/default.asp Plato "Timaeus" (анг., грец.)]</ref></blockquote> |
||
[[Стоїцизм|Стоїки]] увляли Космос як першооснову усього живого на світі. Такі підходи також присутні в системах [[Східна філософія|східної філософії]], зокрема як [[Брахман]] і [[Атман]] в [[індуїзм]]і, та як ''[[ |
[[Стоїцизм|Стоїки]] увляли Космос як першооснову усього живого на світі. Такі підходи також присутні в системах [[Східна філософія|східної філософії]], зокрема як [[Брахман]] і [[Атман]] в [[індуїзм]]і, та як ''[[Ці]]'' ({{lang-zh|}}{{zh|t=氣|s=气|p=qì}}) в філософській [[Школа|школі]] [[Їнь і ян]], [[Даосизм]]і та в [[Неоконфуціанство|неоконфуціанстві]].<br /> |
||
Подібна [[концепція]] була присутньою в поглядах низки [[Герметизм (окультне вчення)|герметичних]] філософів, таких як [[Парацельс]], [[Спіноза]], [[Лейбніц]], а пізніше — у [[Фрідріх Шеллінг|Фрідріха Шеллінга]]. З [[1960]] року ідея ''Anima mundi'' стала ідеологічним підґрунтям [[Гіпотеза Геї|гіпотезі Геї]] — [[Космогонія|космогонічної]] [[гіпотеза|гіпотези]], запропонованої [[Англія|англійським]] вченим [[Джеймс Лавлок|Джеймсом Лавлоком]]: |
Подібна [[концепція]] була присутньою в поглядах низки [[Герметизм (окультне вчення)|герметичних]] філософів, таких як [[Парацельс]], [[Спіноза]], [[Лейбніц]], а пізніше — у [[Фрідріх Шеллінг|Фрідріха Шеллінга]]. З [[1960]] року ідея ''Anima mundi'' стала ідеологічним підґрунтям [[Гіпотеза Геї|гіпотезі Геї]] — [[Космогонія|космогонічної]] [[гіпотеза|гіпотези]], запропонованої [[Англія|англійським]] вченим [[Джеймс Лавлок|Джеймсом Лавлоком]]: |
||
<blockquote>«Земля — більше, ніж просто дім, це жива істота, і ми є її невід'ємною частиною.»<ref>[http://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/us/gaia.htm Gaia A new look at life on Earth by J E Lovelock, publ. Oxford University Press 1979.(анг.)]</ref></blockquote> |
<blockquote>«Земля — більше, ніж просто дім, це жива істота, і ми є її невід'ємною частиною.»<ref>[http://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/us/gaia.htm Gaia A new look at life on Earth by J E Lovelock, publ. Oxford University Press 1979.(анг.)]</ref></blockquote> |
||
Версія за 08:43, 14 липня 2014
Anima mundi (з лат., дослівно — Душа світу, гр. — ψυχή κόσμου) — латинська фраза, якою деякі древні філософи окреслювали душу матеріального світу, уявляючи його як живу істоту. Прихильники таких поглядів стверджували, що Anima mundi пронизує космос і оживляє все матеріальне, подібно як душа оживляє організм людини. Ідея Anima mundi була сформульована Платоном і стала основним компонентом кількох неоплатоністських філософських систем:
«...отже ми можемо стверджувати, що цей світ дійсно є живою істотою, наділеною душею і інтелектом ... окремою видимою живою істотою, що вміщує в собі всі інші живі істоти, пов'язані за своєю природою.»[1]
Стоїки увляли Космос як першооснову усього живого на світі. Такі підходи також присутні в системах східної філософії, зокрема як Брахман і Атман в індуїзмі, та як Ці ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)спрощ.: 气; кит. трад.: 氣; піньїнь: qì) в філософській школі Їнь і ян, Даосизмі та в неоконфуціанстві.
Подібна концепція була присутньою в поглядах низки герметичних філософів, таких як Парацельс, Спіноза, Лейбніц, а пізніше — у Фрідріха Шеллінга. З 1960 року ідея Anima mundi стала ідеологічним підґрунтям гіпотезі Геї — космогонічної гіпотези, запропонованої англійським вченим Джеймсом Лавлоком:
«Земля — більше, ніж просто дім, це жива істота, і ми є її невід'ємною частиною.»[2]
Anima mundi в назвах сучасних творів
- Godfrey Reggio (директор, сценарист) — назва фільму Anima mundi (1992)[3]
- Козакова Олена (директор, автор) — назва віртуальної езотеричної галереї Anima mundi[4]
- "Anima Mundi" (рок-група) — назва прогресивної кубинської рок-групи Anima mundi[5]
- Dionysus (рок-група) — назва музичного альбомуAnima mundi (2004)[6]
Див. також
Примітки
Джерела
- Jung, C. G. (1968). Psychology and Alchemy. Т. 12. London: Routledge. ISBN 0-691-01831-6.(анг.)
- Roszak, Theodore (2001) [1992]. The Voice of the Earth: An Exploration of Ecopsychology. Phanes Press. ISBN 1890482803.(анг.)
- Southern, R. W. (2001). Scholastic Humanism and the Unification of Europe, Volume II: The Heroic Age. Wiley-Blackwell. ISBN 978-0-631-22079-4.(анг.)