Багата Ущелина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 9. #IABot (v2.0beta15) |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
| (Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
| район = [[Бахчисарайський район]] |
| район = [[Бахчисарайський район]] |
||
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]] |
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]] |
||
| код КАТОТТГ= UA01020130030030071 |
|||
| код КОАТУУ = 120481903 |
| код КОАТУУ = 120481903 |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
| mapx = |
| mapx = |
||
| mapy = |
| mapy = |
||
| засновано = |
| засновано = [[1520]] |
||
| населення = |
| населення = {{зменшення}} 104 (2014) |
||
| територія = |
| територія = |
||
| ref-територія = |
| ref-територія = |
||
| площа = |
| площа = 0.23 |
||
| ref-площа = |
| ref-площа = |
||
| щільність = |
| щільність = 452.1 |
||
| висота = |
| висота = 319 |
||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
||
| водойма = річка [[Суаткан]] |
| водойма = річка [[Суаткан]] |
||
| Рядок 28: | Рядок 29: | ||
| прапор = |
| прапор = |
||
| герб = |
| герб = |
||
| відстань о = |
| відстань о = 60,6 |
||
| ref-відстань о = |
| ref-відстань о = |
||
| відстань р = |
| відстань р = 31,7 |
||
| ref-відстань р = |
| ref-відстань р = |
||
| станція = |
| станція = |
||
| Рядок 36: | Рядок 37: | ||
}} |
}} |
||
'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], |
'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Підпорядковане [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинській сільській раді]]. |
||
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів. |
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
| ⚫ | Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, у глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], у долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]], — річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе {{Автошлях E|105}} (Бахчисарай — Ялта). Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]] — [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів. |
||
| ⚫ | Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, |
||
Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3 км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом. |
Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3 км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом. |
||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] === |
=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] === |
||
Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана |
Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана |
||
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в |
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII—XV століттях на горі [[Сандик-Кая]]<ref>Т. М. Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р. ISBN 966-648-061-1</ref>. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів<ref>{{Cite web |url=http://koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |title=Землі князівства Феодоро. |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |archivedate=12 грудня 2012 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |date=2012-12-12 }}</ref>. |
||
Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[Кефінський еялет|Кефинського еялету]] (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела<ref name="Yücel Öztürk">Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe |
Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[Кефінський еялет|Кефинського еялету]] (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела<ref name="Yücel Öztürk">Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.</ref>. |
||
У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район — ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). |
У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район — ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). |
||
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків. |
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків. |
||
У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774 |
У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774|російсько-турецьких війни 1768—1774 років]], за ініціативою російського командування за підтримки останнього [[митрополит]]а ''Готфейсько-Кафайського'' [[Гнат Маріупольський|Гната]]<ref>{{Cite web |url=http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |title=Життя митрополита Ігнатія |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |archivedate=15 жовтня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |date=2014-10-15 }}</ref> грецькі жителі села ([[румеї]] і [[уруми]]), були виселені в [[Приазов'я]]. |
||
=== [[Російська імперія]] === |
=== [[Російська імперія]] === |
||
| ⚫ | У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. О. Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, у якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>). |
||
| ⚫ | На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймакам]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 |title=Камеральний Опис Криму л. А |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=11 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200111115034/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 }}</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref>[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784—1917 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і подальшою реорганізації, у знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В. В. Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
| ⚫ | У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. О. Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, |
||
| ⚫ | У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27§ion_code=1 |title=ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=20 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27§ion_code=1 }}</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, у [[1842]] — 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
| ⚫ | На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[ |
||
| ⚫ | У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, |
||
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). |
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). |
||
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз |
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз нараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>{{Cite web |url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |title=Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218 |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fh4TlqXF?url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |archivedate=7 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref> . |
||
=== Новий час === |
=== Новий час === |
||
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>) |
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>) |
||
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref |
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783—1998 рр., стор. 308 |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>. |
||
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в |
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917—1991 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[німецько-радянська війна|Другу світову війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] № 5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>{{Cite web |url=http://www.nr2.ru/policy/256205.html |title=Про переселення колгоспників в Крим |accessdate=27 |
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[німецько-радянська війна|Другу світову війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] № 5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>{{Cite web |url=http://www.nr2.ru/policy/256205.html |title=Про переселення колгоспників в Крим |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |archivedate=22 лютого 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |date=2014-02-22 }}</ref>. |
||
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref> |
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>{{Cite web |url=http://road-crimea.narod.ru/rename.htm |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=13 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100313040142/http://road-crimea.narod.ru/rename.htm }}</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада — у Богатоущельську. |
||
=== [[Україна]] === |
=== [[Україна]] === |
||
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
У селі відновлена старовина мечеть [[Коклуз Джума Джамі]]. |
|||
| ⚫ | |||
== Населення == |
|||
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок<ref name="населення 1989"/>. |
|||
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкали 144 особи<ref name="населення 2001"/>. |
|||
| ⚫ | |||
* [[1520]] — 54 чол. |
* [[1520]] — 54 чол. |
||
* [[1542]] — 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/> |
* [[1542]] — 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/> |
||
| Рядок 101: | Рядок 105: | ||
* [[1989]] — 112 чол. |
* [[1989]] — 112 чол. |
||
* [[2001]] — 166 чол. |
* [[2001]] — 166 чол. |
||
=== Мова === |
|||
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="населення 2001 мова"/>: |
|||
{| class="standard" |
|||
|- |
|||
! Мова || Відсоток |
|||
|- |
|||
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]] |
|||
| align="right"| 50,00 % |
|||
|- |
|||
| [[російська мова в Україні|російська]] |
|||
| align="right"| 43,98 % |
|||
|- |
|||
| [[українська мова|українська]] |
|||
| align="right"| 4,82 % |
|||
|- |
|||
| інші |
|||
| align="right"| 1,20 % |
|||
|} |
|||
== Адреса органу місцевого самоуправління == |
== Адреса органу місцевого самоуправління == |
||
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а |
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref> |
|||
<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
<div style="font-size: 80%"><references/></div> |
|||
<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
}} |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | * [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044227/http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 |date=5 березня 2016 }} |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
{{Бахчисарайський район}} |
{{Бахчисарайський район}} |
||
{{Портали|Україна|Крим|Географія України}} |
|||
[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]] |
|||
[[Категорія:Ороніми]] |
[[Категорія:Ороніми]] |
||
Поточна версія на 13:29, 4 грудня 2024
| село Багата Ущелина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Голубинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01020130030030071 |
| Облікова картка | Багата Ущелина |
| Основні дані | |
| Засноване | 1520 |
| Населення | ▼ 104 (2014) |
| Площа | 0.23 км² |
| Густота населення | 452.1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 98474 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°33′29″ пн. ш. 33°52′17″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
319 м |
| Водойми | річка Суаткан |
| Відстань до обласного центру |
60,6 км |
| Відстань до районного центру |
31,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98474, Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул. Леніна, 12а |
| Карта | |
  Багата Ущелина | |
 Багата Ущелина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бага́та Уще́лина (до 1944 року — Коклуз, крим. Kokluz, рос. Богатое Ущелье) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Голубинській сільській раді.
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на 2007 рік проживало 130 чоловік[1]. Село популярно серед туристів, любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, у глибині Другого пасма Кримських гір, у долині, утвореній лівим припливом Бельбека, — річкою Суаткан, в 5,5 кілометрах на південь від шосе E105 (Бахчисарай — Ялта). Відстань до Бахчисараю від села близько 32 кілометрів, найближча залізнична станція — Сирень, приблизно за 27 кілометрів.
Сусідні села: Путилівка в 1,5 кілометрах, Новопілля за 3 км і Поляна за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Історична назва села — Коклуз. Етимологія назви неясна, мабуть воно походить з однієї з мов, поширених в Криму в дотюркську епоху (грецького, готського, аланського, скіфського, таврського).[2]
Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства Феодоро і, очевидно, як і уся долина Суаткана будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII—XV століттях на горі Сандик-Кая[3]. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів[4].
Після падіння князівства Феодоро в 1475 році село було включене до складу Мангупського кадилик Кефинського еялету (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела[5].
У складі Кримського ханства село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в 1774 році та до приєднання до Російської імперії в 1783 році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо Кримського хана (називалися вони Тати, район — Татським Ілем і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві[6]). Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.
У 1778 році, після російсько-турецьких війни 1768—1774 років, за ініціативою російського командування за підтримки останнього митрополита Готфейсько-Кафайського Гната[7] грецькі жителі села (румеї і уруми), були виселені в Приазов'я.
У 1784 році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а 8 лютого 1784 року указом Катеринославському і Таврійському генерал-губернатору князеві Г. О. Потьомкіну на території Кримського Ханства була утворена Таврійська область. До того часу було складено Камеральний опис Криму, у якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі Генрік Янковський[2]).
На околицях Коклуза у складі Мангупського кадилику бакчисарайського каймакамства записані три села Маркур, два села Карло, дві Янісала (Енісале) і дві Янджо, стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен[8]. У новій, Таврійської області колишній Мангупський кадилик був з 8 лютого 1784 року включений до складу Сімферопольського повіту[9]. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[10], а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[11] у Махульдурскую волость Сімферопольського повіту. У 1829 році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в Байдарську, а в 1838 році після освячення нового Ялтинського повіту[12] і подальшою реорганізації, у знову утворену Богатирську волость, у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в 1921 році[13].
У 1805 році, згідно з Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар[14]. У 1817 році в селі вже 37 будинків[15], у 1842 — 97[16].
У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г». у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті 1865 року зафіксовані 80 дворів[17]. У складеній за даними X ревізії 1887 року «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г» в селі було 128 дворів і 625 жителів[18] (на карті в 1890 року дворів 121 з кримськотатарським населенням[19]).
За Всеросійського перепису 1897 року в селі Коклуз нараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари[20] .
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами[21])
18 жовтня 1921 року була створена Кримська АРСР, а в 1923 році повіти перетворені в райони. На 1926 рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради[22].
У 1930 році західна частина Ялтинського району була виділена в новий Фотисальський, перейменований в 1933 році в Куйбишевський[23].
Після звільнення Криму, у Другу світову війну, згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня 1944 року усі кримські татари Коклуза були виселені в Середню Азію, а в порожні будинки заселили переселенців з України[24].
21 серпня 1945 року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР[25] село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада — у Богатоущельську.
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у грудні 1962 році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському[26].
У селі відновлена старовина мечеть Коклуз Джума Джамі.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок[27].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи[28].
- 1520 — 54 чол.
- 1542 — 60 чол.[5]
- 1805 — 157 чол. (всі кримські татари)
- 1864 — 401 чол.
- 1887 — 625 чол.
- 1897 — 660 чол. (652 кримських татарина)
- 1926 — 639 чол. (626 кримських татар)
- 1939 — 403 чол.
- 1989 — 112 чол.
- 2001 — 166 чол.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[29]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| кримськотатарська | 50,00 % |
| російська | 43,98 % |
| українська | 4,82 % |
| інші | 1,20 % |
98474, Україна, АРК, Бахчисарайський район, село Голубинка вул. Леніна, 12а
- ↑ Голубинська сільрада[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Henryk Jankowski, A Historical — Etymological Dictionary of Pre — Russian Habitation Names of the Crimea, Brill, Leiden — Boston, 2006
- ↑ Т. М. Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р. ISBN 966-648-061-1
- ↑ Землі князівства Феодоро. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2012-12-12 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.
- ↑ Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Життя митрополита Ігнатія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2014-10-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Камеральний Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Автономна Республіка Крим[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Крим в 1784—1917 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Ялта З 1771 року[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Прохоров В. В. Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Крим 1783—1998 рр., стор. 308. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Крим в 1917—1991 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Про переселення колгоспників в Крим. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Багата Ущелина на картах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви
