Перейти до вмісту

Багата Ущелина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 9. #IABot (v2.0beta15)
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
| район = [[Бахчисарайський район]]
| район = [[Бахчисарайський район]]
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]]
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]]
| код КАТОТТГ= UA01020130030030071
| код КОАТУУ = 120481903
| код КОАТУУ = 120481903
| розташування =
| розташування =
| mapx =
| mapx =
| mapy =
| mapy =
| засновано =
| засновано = [[1520]]
| населення = 166
| населення = {{зменшення}} 104 (2014)
| територія =
| територія =
| ref-територія =
| ref-територія =
| площа =
| площа = 0.23
| ref-площа =
| ref-площа =
| щільність =
| щільність = 452.1
| висота =
| висота = 319
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма = річка [[Суаткан]]
| водойма = річка [[Суаткан]]
Рядок 28: Рядок 29:
| прапор =
| прапор =
| герб =
| герб =
| відстань о =
| відстань о = 60,6
| ref-відстань о =
| ref-відстань о =
| відстань р =
| відстань р = 31,7
| ref-відстань р =
| ref-відстань р =
| станція =
| станція =
Рядок 36: Рядок 37:
}}
}}


'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Підпорядковане [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинській сільській раді]].
'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Підпорядковане [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинській сільській раді]].


Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.


== Географія ==
== Географія ==
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, у глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], у долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]],&nbsp;— річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе {{Автошлях E|105}} (Бахчисарай&nbsp;— Ялта). Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]]&nbsp;— [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів.

Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, в глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], в долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]],&nbsp;— річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе [[Бахчисарай — Ялта (шосе)|Бахчисарай&nbsp;— Ялта]]. Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]]&nbsp;— [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів.


Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3&nbsp;км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3&nbsp;км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Рядок 52: Рядок 52:


=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] ===
=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] ===

Рання історія Багатої Ущелини&nbsp;— Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана
Рання історія Багатої Ущелини&nbsp;— Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII–XV століттях на горі [[Сандик-Кая]]<ref>Т.&nbsp;М.&nbsp;Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005&nbsp;р. ISBN 966-648-061-1</ref>. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів<ref>{{Cite web |url=http://koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |title=Землі князівства Феодоро. |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |archivedate=12 грудень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII—XV століттях на горі [[Сандик-Кая]]<ref>Т.&nbsp;М.&nbsp;Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005&nbsp;р. ISBN 966-648-061-1</ref>. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів<ref>{{Cite web |url=http://koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |title=Землі князівства Феодоро. |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |archivedate=12 грудня 2012 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |date=2012-12-12 }}</ref>.


Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[Кефінський еялет|Кефинського еялету]] (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела<ref name="Yücel Öztürk">Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475–1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.</ref>.
Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[Кефінський еялет|Кефинського еялету]] (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела<ref name="Yücel Öztürk">Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.</ref>.


У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район&nbsp;— ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район&nbsp;— ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.


У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774 |російсько-турецьких війни 1768–1774 років]], за ініціативою російського командування за підтримки останнього [[митрополит]]а ''Готфейсько-Кафайського'' [[Гнат Маріупольський|Гната]]<ref>{{Cite web |url=http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |title=Життя митрополита Ігнатія |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |archivedate=15 жовтень 2014 |deadurl=yes }}</ref>грецькі жителі села ([[румеї]] і [[уруми]]), були виселені в [[Приазов'я]].
У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774|російсько-турецьких війни 1768—1774 років]], за ініціативою російського командування за підтримки останнього [[митрополит]]а ''Готфейсько-Кафайського'' [[Гнат Маріупольський|Гната]]<ref>{{Cite web |url=http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |title=Життя митрополита Ігнатія |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |archivedate=15 жовтня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |date=2014-10-15 }}</ref> грецькі жителі села ([[румеї]] і [[уруми]]), були виселені в [[Приазов'я]].


=== [[Російська імперія]] ===
=== [[Російська імперія]] ===
У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, у якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>).


На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймакам]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 |title=Камеральний Опис Криму л. А |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=11 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200111115034/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 }}</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref>[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784—1917 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і подальшою реорганізації, у знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В.&nbsp;В.&nbsp;Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, в якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>).


У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 |title=ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=20 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 }}</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, у [[1842]]&nbsp;— 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймакан]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 Камеральний Опис Криму л. А]</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref >[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії] </ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784–1917 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і подальшою реорганізації, в знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В.&nbsp;В.&nbsp;Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, в що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>[http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння]</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, у [[1842]]&nbsp;— 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.


У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).


За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз числилося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>{{Cite web |url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |title=Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218 |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fh4TlqXF?url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |archivedate=7 квітень 2013 |deadurl=yes }}</ref> .
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз нараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>{{Cite web |url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |title=Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218 |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fh4TlqXF?url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |archivedate=7 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref> .


=== Новий час ===
=== Новий час ===

Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>)
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>)


[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 308] </ref>.
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783—1998 рр., стор. 308 |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>.


У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917–1991 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917—1991 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.


Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[німецько-радянська війна|Другу світову війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] №&nbsp;5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>{{Cite web |url=http://www.nr2.ru/policy/256205.html |title=Про переселення колгоспників в Крим |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |archivedate=22 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[німецько-радянська війна|Другу світову війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] №&nbsp;5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>{{Cite web |url=http://www.nr2.ru/policy/256205.html |title=Про переселення колгоспників в Крим |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |archivedate=22 лютого 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |date=2014-02-22 }}</ref>.


[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>[http://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р]</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада&nbsp;— у Богатоущельську.
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>{{Cite web |url=http://road-crimea.narod.ru/rename.htm |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=13 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100313040142/http://road-crimea.narod.ru/rename.htm }}</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада&nbsp;— у Богатоущельську.


=== [[Україна]] ===
=== [[Україна]] ===
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.


У селі відновлена старовина мечеть [[Коклуз Джума Джамі]].
== Динаміка чисельності населення ==

== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок<ref name="населення 1989"/>.

За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкали 144 особи<ref name="населення 2001"/>.

=== Динаміка чисельності населення ===
* [[1520]]&nbsp;— 54 чол.
* [[1520]]&nbsp;— 54 чол.
* [[1542]]&nbsp;— 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/>
* [[1542]]&nbsp;— 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/>
Рядок 101: Рядок 105:
* [[1989]]&nbsp;— 112 чол.
* [[1989]]&nbsp;— 112 чол.
* [[2001]]&nbsp;— 166 чол.
* [[2001]]&nbsp;— 166 чол.

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="населення 2001 мова"/>:
{| class="standard"
|-
! Мова || Відсоток
|-
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align="right"| 50,00&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 43,98&nbsp;%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 4,82&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 1,20&nbsp;%
|}


== Адреса органу місцевого самоуправління ==
== Адреса органу місцевого самоуправління ==
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а


== Примітки ==
{{reflist|refs=


<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>


<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
<div style="font-size: 80%"><references/></div>


<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
== Посилання ==
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]


}}


== Посилання ==
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044227/http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 |date=5 березня 2016 }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20140201230305/http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]


{{Бахчисарайський район}}
{{Бахчисарайський район}}


{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}


[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Ороніми]]
[[Категорія:Ороніми]]

Поточна версія на 13:29, 4 грудня 2024

село Багата Ущелина
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Голубинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020130030030071
Облікова картка Багата Ущелина 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 104 (2014)
Площа 0.23 км²
Густота населення 452.1 осіб/км²
Поштовий індекс 98474
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°33′29″ пн. ш. 33°52′17″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
319 м
Водойми річка Суаткан
Відстань до
обласного центру
60,6 км
Відстань до
районного центру
31,7 км
Місцева влада
Адреса ради 98474, Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул. Леніна, 12а
Карта
Багата Ущелина. Карта розташування: Україна
Багата Ущелина
Багата Ущелина
Багата Ущелина. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Багата Ущелина
Багата Ущелина
Мапа
Мапа

CMNS: Багата Ущелина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бага́та Уще́лина (до 1944 року — Коклуз, крим. Kokluz, рос. Богатое Ущелье) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Голубинській сільській раді.

Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на 2007 рік проживало 130 чоловік[1]. Село популярно серед туристів, любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.

Географія

[ред. | ред. код]

Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, у глибині Другого пасма Кримських гір, у долині, утвореній лівим припливом Бельбека, — річкою Суаткан, в 5,5 кілометрах на південь від шосе E105 (Бахчисарай — Ялта). Відстань до Бахчисараю від села близько 32 кілометрів, найближча залізнична станція — Сирень, приблизно за 27 кілометрів.

Сусідні села: Путилівка в 1,5 кілометрах, Новопілля за 3 км і Поляна за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.

Назва

[ред. | ред. код]

Історична назва села — Коклуз. Етимологія назви неясна, мабуть воно походить з однієї з мов, поширених в Криму в дотюркську епоху (грецького, готського, аланського, скіфського, таврського).[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства Феодоро і, очевидно, як і уся долина Суаткана будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII—XV століттях на горі Сандик-Кая[3]. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів[4].

Після падіння князівства Феодоро в 1475 році село було включене до складу Мангупського кадилик Кефинського еялету (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела[5].

У складі Кримського ханства село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в 1774 році та до приєднання до Російської імперії в 1783 році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо Кримського хана (називалися вони Тати, район — Татським Ілем і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві[6]). Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.

У 1778 році, після російсько-турецьких війни 1768—1774 років, за ініціативою російського командування за підтримки останнього митрополита Готфейсько-Кафайського Гната[7] грецькі жителі села (румеї і уруми), були виселені в Приазов'я.

У 1784 році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а 8 лютого 1784 року указом Катеринославському і Таврійському генерал-губернатору князеві Г. О. Потьомкіну на території Кримського Ханства була утворена Таврійська область. До того часу було складено Камеральний опис Криму, у якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі Генрік Янковський[2]).

На околицях Коклуза у складі Мангупського кадилику бакчисарайського каймакамства записані три села Маркур, два села Карло, дві Янісала (Енісале) і дві Янджо, стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен[8]. У новій, Таврійської області колишній Мангупський кадилик був з 8 лютого 1784 року включений до складу Сімферопольського повіту[9]. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[10], а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[11] у Махульдурскую волость Сімферопольського повіту. У 1829 році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в Байдарську, а в 1838 році після освячення нового Ялтинського повіту[12] і подальшою реорганізації, у знову утворену Богатирську волость, у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в 1921 році[13].

У 1805 році, згідно з Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар[14]. У 1817 році в селі вже 37 будинків[15], у 1842 — 97[16].

У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г». у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті 1865 року зафіксовані 80 дворів[17]. У складеній за даними X ревізії 1887 року «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г» в селі було 128 дворів і 625 жителів[18] (на карті в 1890 року дворів 121 з кримськотатарським населенням[19]).

За Всеросійського перепису 1897 року в селі Коклуз нараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари[20] .

Новий час

[ред. | ред. код]

Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами[21])

18 жовтня 1921 року була створена Кримська АРСР, а в 1923 році повіти перетворені в райони. На 1926 рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради[22].

У 1930 році західна частина Ялтинського району була виділена в новий Фотисальський, перейменований в 1933 році в Куйбишевський[23].

Після звільнення Криму, у Другу світову війну, згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня 1944 року усі кримські татари Коклуза були виселені в Середню Азію, а в порожні будинки заселили переселенців з України[24].

21 серпня 1945 року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР[25] село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада — у Богатоущельську.

У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у грудні 1962 році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському[26].

У селі відновлена старовина мечеть Коклуз Джума Джамі.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок[27].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи[28].

Динаміка чисельності населення

[ред. | ред. код]
  • 1520 — 54 чол.
  • 1542 — 60 чол.[5]
  • 1805 — 157 чол. (всі кримські татари)
  • 1864 — 401 чол.
  • 1887 — 625 чол.
  • 1897 — 660 чол. (652 кримських татарина)
  • 1926 — 639 чол. (626 кримських татар)
  • 1939 — 403 чол.
  • 1989 — 112 чол.
  • 2001 — 166 чол.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[29]:

Мова Відсоток
кримськотатарська 50,00 %
російська 43,98 %
українська 4,82 %
інші 1,20 %

Адреса органу місцевого самоуправління

[ред. | ред. код]

98474, Україна, АРК, Бахчисарайський район, село Голубинка вул. Леніна, 12а

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Голубинська сільрада[недоступне посилання з червня 2019]
  2. а б Henryk Jankowski, A Historical — Etymological Dictionary of Pre — Russian Habitation Names of the Crimea, Brill, Leiden — Boston, 2006
  3. Т. М. Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р. ISBN 966-648-061-1
  4. Землі князівства Феодоро. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2012-12-12 у Wayback Machine.]
  5. а б Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.
  6. Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Життя митрополита Ігнатія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2014-10-15 у Wayback Machine.]
  8. Камеральний Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
  9. Автономна Республіка Крим[недоступне посилання з червня 2019]
  10. Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
  11. Крим в 1784—1917 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
  12. Ялта З 1771 року[недоступне посилання з лютого 2019]
  13. Прохоров В. В. Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу[недоступне посилання з червня 2019]
  14. ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
  15. «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
  16. «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».[недоступне посилання з травня 2019]
  17. Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»[недоступне посилання з червня 2019]
  18. Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г[недоступне посилання з травня 2019]
  19. Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я[недоступне посилання з червня 2019]
  20. Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
  21. Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.[недоступне посилання з червня 2019]
  22. Крим 1783—1998 рр., стор. 308. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
  23. Крим в 1917—1991 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
  24. Про переселення колгоспників в Крим. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
  25. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
  26. Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.[недоступне посилання з червня 2019]
  27. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  28. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  29. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]