Перейти до вмісту

Уд: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 35 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Уд (значення)}}
[[Файл:Oud.jpg|thumb|150px|Уд]]
{{Музичний інструмент
'''Уд''' ({{lang-ar|عود}}, {{lang-hy|Ուդ}}, [[Ассірійська мова|ассір]]. ܥܘܕ — ''ūd'', {{lang-tr|ud}} або {{lang-tr2|ut}}, {{lang-el|ούτι}}, {{lang-az|''ud''}}, {{lang-he|עוד}} — ''ud'') або '''Барбет''' ({{lang-fa|بربط}} — ''barbat'') — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах [[Закавказзя]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Ближній Схід|Ближнього Сходу]] з [[VI століття]]. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою [[лютня|лютні]], широко поширився в країнах Старого Світу.<ref>[http://atlas.musigi-dunya.az/ru/ud.html Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд]</ref>
| назва = Уд
| назви =
| зображення = oud2.jpg
| підпис = Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
| колір =
| класифікація = [[струнні музичні інструменти]], [[струнні щипкові інструменти]], [[хордофон]]
| hornbostel_sachs =
| hornbostel_sachs_desc =
| inventors =
| developed =
| діапазон =
| діапазон1 =
| подібні інструменти = * [[лютня]],
* [[теорба]],
* [[торбан]],
* [[кобза]],
* [[гітара]],
* [[Піпа (музичний інструмент)|піпа]],
* [[Біва (інструмент)|біва]].
| музиканти =
| builders =
| статті =
}}
{{commonscat|Ouds|Уд}}

'''Уд''' ({{lang-ar|عود}}, {{lang-hy|Ուդ}}, [[Ассирійська мова|ассир]]. ܥܘܕ&nbsp;— ''ūd'', {{lang-tr|ud}} або {{lang-tr2|ut}}, {{lang-el|ούτι}}, {{lang-az|ud}}, {{lang-he|עוד}}&nbsp;— ''ud'') або '''Барбет''' ({{lang-fa|بربط}}&nbsp;— ''barbat'')&nbsp;— струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах [[Закавказзя]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Близький Схід|Близького Сходу]] з [[VI століття]]. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою [[лютня|лютні]], широко поширився в країнах [[Старий світ|Старого світу]].<ref>[http://atlas.musigi-dunya.az/ru/ud.html Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд]</ref>


== Будова ==
== Будова ==
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в [[Туркменістан]]і, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій - кварто-секундовий.<ref>[http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 Музыкальные инструменты туркмен]</ref>
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в [[Туркменістан]]і, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій&nbsp;— кварто-секундовий.<ref>{{Cite web |url=http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |title=Музыкальные инструменты туркмен |accessdate=2009-12-10 |archive-date=2009-03-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090326042643/http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090326042643/http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |date=2009-03-26 }}</ref>


== Етимологія ==
== Етимологія ==
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «струна», але при цьому також переводиться як "лебедина шия", завдяки зовнішньому вигляду інструмента. <ref>[http://www.fammi.net/muz_instrument4.html Музыкальные инструменты — Уд]</ref> <ref>[http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 Происхождение слова «уд»]</ref>
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного [[плектр]]у, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев'яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев'яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом<ref>[https://iranicaonline.org/articles/barbat. "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.]{{Недоступне посилання}}</ref>, але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия», завдяки зовнішньому вигляду інструмента<ref>{{Cite web |url=http://www.fammi.net/muz_instrument4.html |title=Музыкальные инструменты — Уд |accessdate=10 грудня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090124101829/http://fammi.net/muz_instrument4.html |archivedate=24 січня 2009 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090124101829/http://fammi.net/muz_instrument4.html |date=2009-01-24 }}</ref> <ref>{{Cite web |url=http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |title=Происхождение слова «уд» |accessdate=2009-12-10 |archive-date=2009-03-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090326042643/http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090326042643/http://ashga.sitecity.ru/ltext_1609133433.phtml?p_ident=ltext_1609133433.p_1110123027 |date=2009-03-26 }}</ref>.

Нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ''‘ud'' просто є арабізованим варіантом перського слова ''rud'', що має значення струни, струнного інструменту.<ref>Eckhard Neubauer, «Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts», Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.</ref>.


== Гра на інструменті ==
== Гра на інструменті ==
[[Файл:Holding the risha pos 2.jpg|thumb|150px|Гра на уді плектром]]
[[Файл:Holding the risha pos 2.jpg|thumb|150px|Гра на уді плектром]]
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою - притискає до грудей і грає по струнах за допомогою [[плектр]]у.
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою&nbsp;— притискає до грудей і грає по струнах за допомогою [[плектр]]у.


== Відомі виконавці ==
== Відомі виконавці ==
* [[Абу-Халіль Рабі]]
* [[Абу-Халіль Рабі]]
* [[Мохаммед Абд-аль-Вахаб]]
* [[Мохаммед Абд-аль-Вахаб]]
* [[Ахмед Абдул-Малік]]
* фолк-метал гурт [[Orphaned Land]]
* фолк-метал гурт [[Orphaned Land]]


== Галерея ==
== Галерея ==
<center>
{{center|
<gallery perrow="3" caption= "Виконання в різних країнах" widths="220px" heights="220px">
<gallery perrow="3" caption= "Виконання в різних країнах" widths="220px" heights="220px">
Файл:Ud players.jpg|В [[Азербайджан]]і під час свята [[Новруз]]
Файл:Ud players.jpg|В [[Азербайджан]]і під час свята [[Новруз]]
Рядок 25: Рядок 54:
Файл:Aleppo-Music0Band.jpg|В [[Алеппо]], [[Сирія]], 1915
Файл:Aleppo-Music0Band.jpg|В [[Алеппо]], [[Сирія]], 1915
Файл:Tarnane.jpg|В [[Туніс]]і, 1832
Файл:Tarnane.jpg|В [[Туніс]]і, 1832
Файл: Fatrash.JPG|Фарід аль-Атраш, 1970-ті
</gallery>
</gallery>
}}
</center>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{МД}}
* {{МД}}
{{reflist}}


{{musical-instrument-stub}}
[[Категорія:Струнні музичні інструменти]]
{{Іранські музичні інструменти}}
{{Струнні музичні інструменти}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Народні музичні інструменти]]
[[Категорія:Народні музичні інструменти]]
[[Категорія:Іранські музичні інструменти]]

[[Категорія:Лютня]]
[[ar:عود (موسيقى)]]
[[Категорія:Старовинні музичні інструменти]]
[[arc:ܥܘܕ]]
[[Категорія:Турецькі музичні інструменти]]
[[arz:عود]]
[[Категорія:Щипкові музичні інструменти]]
[[az:Ud]]
[[bg:Уд]]
[[br:Oud (benveg-seniñ)]]
[[cs:Úd (hudební nástroj)]]
[[cy:Oud]]
[[de:Oud]]
[[el:Ούτι]]
[[en:Oud]]
[[eo:Al-Udo]]
[[es:Laúd árabe]]
[[fa:بربط]]
[[fi:Ud]]
[[fr:Oud]]
[[he:עוד]]
[[hu:Úd]]
[[it:Oud]]
[[ja:ウード]]
[[ku:Ûd]]
[[la:Testudo Arabica]]
[[lad:Ut]]
[[lt:Ūdas]]
[[nl:Oed]]
[[nn:Oud]]
[[no:Oud]]
[[oc:Ud]]
[[pl:Oud]]
[[pt:Oud]]
[[ru:Уд (музыкальный инструмент)]]
[[simple:Oud]]
[[sk:Úd (hudobný nástroj)]]
[[sv:Oud]]
[[tr:Ut]]
[[zh:烏德琴]]

Поточна версія на 06:00, 16 листопада 2024

Уд
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році
Класифікаціяструнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321-6
Подібні інструменти
CMNS: Уд у Вікісховищі


Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого світу.[1]

Будова

[ред. | ред. код]

Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій — кварто-секундовий.[2]

Етимологія

[ред. | ред. код]

В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного плектру, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев'яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев'яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом[3], але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия», завдяки зовнішньому вигляду інструмента[4] [5].

Нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ‘ud просто є арабізованим варіантом перського слова rud, що має значення струни, струнного інструменту.[6].

Гра на інструменті

[ред. | ред. код]
Гра на уді плектром

Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою — притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.

Відомі виконавці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
  2. Музыкальные инструменты туркмен. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009. [Архівовано 2009-03-26 у Wayback Machine.]
  3. "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.[недоступне посилання]
  4. Музыкальные инструменты — Уд. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009. [Архівовано 2009-01-24 у Wayback Machine.]
  5. Происхождение слова «уд». Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009. [Архівовано 2009-03-26 у Wayback Machine.]
  6. Eckhard Neubauer, «Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts», Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.

Джерела

[ред. | ред. код]