Перейти до вмісту

Студениця (Житомирський район): відмінності між версіями

Координати: 50°20′19″ пн. ш. 28°53′50″ сх. д. / 50.33861° пн. ш. 28.89722° сх. д. / 50.33861; 28.89722
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4444495)
Lvoloshyn (обговорення | внесок)
м додано код КАТОТТГ
 
(Не показані 38 проміжних версій 23 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Студениця}}
{{Село
{{Село
| назва = Студениця
| назва = Студениця
| область = {{Жт}}
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[Коростишівський район|Коростишівський]]
| район = [[Житомирський район]]
| рада = [[Студеницька сільська рада]]
| громада = [[Глибочицька сільська громада]]
| код КОАТУУ =
| код КАТОТТГ= UA18040150130074404
| код КОАТУУ = 1822587301
| розташування =
| розташування =
| mapx =
| mapx =
Рядок 23: Рядок 23:
| висота = 198
| висота = 198
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма =
| водойма = річка [[Свинолужка]]
| адреса = 12524, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с.Студениця , тел. 73-4-36
| адреса = 12524, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Студениця
| облікова картка =
| облікова картка =
| прапор =
| прапор =
Рядок 32: Рядок 32:
| відстань р =
| відстань р =
| ref-відстань р =
| ref-відстань р =
| станція =
| станція = [[Козак (зупинний пункт)|Козак]]
| відстань ст =
| відстань ст =
}}
}}
{{Otheruses|тип=НП|Студениця}}
'''Студе́ни́ця''' [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Коростишівський район|Коростишівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 1437 осіб.
'''Студе́ни́ця''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Житомирський район|Житомирському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]].

== Географія ==
Селом протікає річка [[Свинолужка]].

== Історія ==
Спочатку село було відоме як містечко ''Студена Вода'' (''[[Польська мова|польськ.]] — Studenna Woda, Studenica'').

Перша писемна згадка про село датується [[1583]] роком.

Зем'янин Іван [[Стрибелі|Стрибель]] придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан.

У [[1590]] році Василь Тиша-Биковський з [[Більківці|Беліковець]] разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти.

У [[1618]] році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду.

В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у [[1628]] році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік [[Олізари|Олізар]] Волчкович, який успадкував [[Коростишів]].

У [[1754]] році з села ''Студениця'' сплачував подимний податок [[дідич]] Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар.

У [[1790]] році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.

=== У складі Російської імперії ===
Згідно ревізії [[1834]] року, частина села належала [[Предводитель дворянства|маршалку]] Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків).

У [[1855]] році коштом прихожан реставрована церква.

На [[1860]] рік власником був пан Олізар.

Станом на [[1906]] рік у селі Студениця [[Левківська волость|Левківської волості]] [[Житомирський повіт (Волинська губернія)|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів.

На [[1913]] рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники.

=== У складі УРСР ===
Радянську окупацію встановлено в січні [[1918]] року.

З [[1923]] року підпорядковане [[Студеницька сільська рада|Студеницькій сільраді]]. З 28 вересня [[1925]] року входить до складу Коростишівського району.

На території села з [[1923]] року розміщувався [[колгосп]] «Україна».

Станом на [[1973]] рік у селі проживало 2378 чоловік.

==== Німецько-радянська війна ====
Під час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат.

На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у [[1969]] році.

== Населення ==

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1411
|98.19%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|26
|1.81%
|- class="sortbottom"
!Усього
|1437
|100%
|}

== Інфраструктура ==
На території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад.

== Відомі уродженці ==
* [[Божок Василь Миколайович]] (* 1986) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
* [[Кухарчук Петро Михайлович]] (* 1962) — український науковець, письменник.
* [[Слюсаренко Анатолій Гнатович]] (нар. [[15 серпня]] [[1938]]) — український [[науковець]], [[академік]] [[Національна академія педагогічних наук України|НАПН України]], академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]], доктор історичних наук, [[професор]].
* Галина Шахрай - вчитель, філолог
* Володимир Шахрай - вчитель, біолог
* Валерій Шахрай - військовослужбовець, десантні війська, лейтенант
* Світлана Шахрай - сімейний лікар
* Наталя Шахрай - хірург
* Марина Шахрай - хірург
* Тетяна Шахрай- фінансист

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Studenytsia Sign.jpg|Знак на в'їзді до села з боку Кмитова
Файл:Studenytsia Stela1.jpg|Стела на в'їзді до села
Файл:Studenytsia Stela2.jpg|Пам'ятний знак на в'їзді до села
Файл:Studenytsia Church.jpg|Церква
Файл:Studenytsia Club.jpg|Будинок культури
Файл:Studenytsia Monument.jpg|Пам'ятник жителям села, загиблим під час Другої світової війни
</gallery>

== Література ==
* Акти Житомирського гродського уряду: 1590&nbsp;р., 1635 р. / Підгот. до видання [[Мойсієнко Віктор Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Мойсієнка]].&nbsp;— Житомир, 2004.&nbsp;— 252 с.
* Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I, стр. 238‒252.
* Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с.
* Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, Теодорович Н.И (1888). ''Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии''. с. 92.
* Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906
* Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и … Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913 
* Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
* Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область".&nbsp;— Харків.&nbsp;— "Харківська книжкова фабрика ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе.&nbsp;— 728 стор.&nbsp;— 1973.

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/25429 Погода в селі Студениця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111219152002/http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/25429 |date=19 грудня 2011 }}

* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/25429 Погода в селі Студениця]
{{Бібліоінформація}}

{{Ukraine-geo-stub}}
{{Глибочицька сільська громада}}
{{Коростишівський район}}


[[Категорія:Села Житомирської області]]
[[Категорія:Села Житомирської області]]

Поточна версія на 11:29, 15 серпня 2024

село Студениця
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Глибочицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040150130074404
Основні дані
Засноване 1583
Населення 1437
Площа км²
Густота населення 239,5 осіб/км²
Поштовий індекс 12524
Телефонний код +380 4130
Географічні дані
Географічні координати 50°20′19″ пн. ш. 28°53′50″ сх. д. / 50.33861° пн. ш. 28.89722° сх. д. / 50.33861; 28.89722
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Водойми річка Свинолужка
Найближча залізнична станція Козак
Місцева влада
Адреса ради 12524, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Студениця
Карта
Студениця. Карта розташування: Україна
Студениця
Студениця
Студениця. Карта розташування: Житомирська область
Студениця
Студениця
Мапа
Мапа

CMNS: Студениця у Вікісховищі

Студе́ни́ця — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Свинолужка.

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку село було відоме як містечко Студена Вода (польськ. — Studenna Woda, Studenica).

Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.

Зем'янин Іван Стрибель придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан.

У 1590 році Василь Тиша-Биковський з Беліковець разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти.

У 1618 році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду.

В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у 1628 році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік Олізар Волчкович, який успадкував Коростишів.

У 1754 році з села Студениця сплачував подимний податок дідич Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар.

У 1790 році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.

У складі Російської імперії

[ред. | ред. код]

Згідно ревізії 1834 року, частина села належала маршалку Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків).

У 1855 році коштом прихожан реставрована церква.

На 1860 рік власником був пан Олізар.

Станом на 1906 рік у селі Студениця Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів.

На 1913 рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники.

У складі УРСР

[ред. | ред. код]

Радянську окупацію встановлено в січні 1918 року.

З 1923 року підпорядковане Студеницькій сільраді. З 28 вересня 1925 року входить до складу Коростишівського району.

На території села з 1923 року розміщувався колгосп «Україна».

Станом на 1973 рік у селі проживало 2378 чоловік.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Під час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат.

На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у 1969 році.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1411 98.19%
російська 26 1.81%
Усього 1437 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

На території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до видання В. М. Мойсієнка. — Житомир, 2004. — 252 с.
  • Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I, стр. 238‒252.
  • Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с.
  • Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, Теодорович Н.И (1888). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. с. 92.
  • Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906
  • Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и … Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913 
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область". — Харків. — "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе. — 728 стор. — 1973.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних