Tracta: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок)
MonxBot (обговорення | внесок)
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-Жан-Полем +Жаном-Полем)
 
(Не показана 31 проміжна версія 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка компанії
'''Tracta''' ('''SA des Automobiles Tracta''') [[Франція |французька ]] [[Автомобілебудування|автомобілебудівна]] [[Компанія|компанія]].
| назва = Tracta
== Історія ==
| оригінальна_назва = SA des Automobiles Tracta
Компанію Tracta заклали [[1926]] у [[Версаль|Версалі]] інженер Жан-Альберт Грегуар ({{lang-fr|Jean-Albert Grégoire}}) і фінансист П'єр Фена ({{lang-fr|Pierre Fenaille}}). На [[Паризький автосалон|Паризькому автосалоні]] 1927 вони презентували свої авто<ref>Georgano, Nick (1968). The Complete Encyclopaedia of Motorcars 1885-1968. London: George Rainbird Ltd for Ebury Press Limited. стор. 564.</ref>. Виробництво згодом перенесли до [[Аньєр-сюр-Сен]]. Компанія виготовила 230 авто до [[1934]], коли припинила своє існування.
| логотип = Emblem Tracta.JPG
| лого розмір = 200px
| тип = Акціонерне товариство
| форма власності =
| лістинг =
| спеціалізація =
| гасло =
| доля =
| попередник =
| наступник =
| заснування = 1926
| дата = <!-- дата заснування -->
| коментар = <!-- Коментар або виноски, що стосуються заснування -->
| засновник = [[Жан-Альбер Грегуар]]
| закриття = 1934
| причина закриття =
| розташування = [[Версаль]], пізніше - [[Аньєр-сюр-Сен]], [[Франція]]
| попередні назви =Société des garages des chantiers
| філії =
| територія діяльності =
| ключові особи =П'єр Фенай
| галузь = Автомобілебудування
| продукція = Транспортні засоби
| послуги =
| валовий дохід =
| операційний прибуток =
| чистий прибуток =
| aum =
| активи =
| власний капітал =
| власник =
| число співробітників =
| число клієнтів =
| холдинг =
| структурні підрозділи =
| дочірні компанії =
| сайт =
| примітки =
}}'''Tracta'''&nbsp;(Тракта)&nbsp;— з [[1926]] року [[Франція|французький]] виробник [[Автомобіль|автомобілів]]. Штаб-квартира розташована у [[Версаль|Версалі]]. У [[1934]] році компанія припинила виробництво автомобілів.


== Жан-Альбер Грегуар. Заснування компанії ==
Грегуар покращив і запатентував систему [[Передній привід|переднього приводу]] - шарнір рівних кутових швидкостей Grégoir, незалежну передню підвіску і задній міст на чверть еліптичних [[Ресора|ресорах]]. На гоночні і спортивні моделі ставили [[Двигун|мотори]] французької компанії S.C.A.P. об'ємом 1100, 1200, 1500, 1600 см³ (виготовлено 140 авто). На бажання покупця їх доукомплектовували [[Компресор|компресором]] Cozette. Реклама говорила, що авто досягне 128 км/год.
[[Жан-Альбер Грегуар]] народився в [[1899]] році, у віці 7 років він стає сиротою і за його виховання береться рідний дядько. У 18 років він вступає в політехнічний інститут École Polytechnique вчитися на інженера. В інституті він довчився до докторського ступеня. Після [[Перша світова війна|війни]] він їде на георозвідку нафти на острів [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]]. У [[1925]] році він повертається до [[Франція|Франції]], засновує фірму «'''Société des garages des chantiers'''» і починає продавати [[Автомобіль|автомобілі]] марок [[Delage]] і [[Mathis (автовиробник)|Mathis]]. Також починає брати участь в гонках на [[Автомобіль|автомобілях]] марки «[[Mathis (автовиробник)|Матіс]]» і «[[Bugatti|Бугатті]]». У [[1925]] році він знайомиться з чоловіком на ім'я П'єр Фенай.


П'єр Фенай походив з дуже багатої родини, його дід був нафтовидобувником і володів фірмою [[Saxoleine]], яка продавала гас для освітлення, потім його батько стане власником фірми, що почне займатися нафтопродуктами, сьогодні ця фірма відома як [[Esso Standart]]. Гроші дозволяли П'єру витрачати їх на спортивні [[Автомобіль|автомобілі]] і гонки. Гонками П'єр захопився після служби в авіації під час [[Перша світова війна|Першої світової]], в якій він мало не загинув в [[1916]] році. У [[1925]] році Фенай під час гри в теніс знайомиться з [[Жан-Альбер Грегуар|Жаном-Полем Грегуаром]], під час спілкування з'ясовується, що обидва хворіють гонками, Фенай пропонує [[Жан-Альбер Грегуар|Жану-Полю]] налаштувати свій «[[Amilcar|Амількар]]» для гонок в [[Монте-Карло]]. Після гонок Фенай пропонує [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуару]] побудувати свій власний [[автомобіль]], [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] багатий своїми пізнаннями в інженерній галузі, ну а Фенай&nbsp;— грошима.
У гонці [[24 години Ле-Мана]] 1928<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/1928_24_Hours_of_Le_Mans 1928 24 Hours of Le Mans]</ref> стартувало три авто Tracta, зайнявши 12, 16, 17 місця (121, 110, 108 кіл) серед 17 фінішувавших (стартувало 33). На гонці 1929<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/1929_24_Hours_of_Le_Mans 1929 24 Hours of Le Mans]</ref> стартувало 4 авто компанії (у трьох мотор S.C.A.P. з компресором у четвертої мотор Cozette), що зайняли 9 і 10 місця (128 і 126 кіл) серед 10 фінішувавших (стартувало 25). Дві машини проїхали 43 (мотор Cozette) і 70 кіл, зайнявши відповідно 17 і 15 місця. На 1930 було представлено два авто Tracta, що не вийшли на трасу.


== Початок виробництва автомобілів ==
Компанія вирішила випускати авто класу [[Купе|купе]] із закритими кузовами та 6-циліндровими [[США|американськими]] моторами Continental (2,7 л) Hotchkiss (3,0 л і 3,3 л). Загалом було виготовлено 90 машин. Після припинення виробництва машин Грегуар використовував виробничі приміщення для дизайну кузовів і інженерних розробок. 1950-1954 випускалась модель авто Hotchkiss-Grégoire на основі розробки Грегуара Grégoire R (1949).
[[Файл:1929TractaA-front.jpg|thumb|Tracta А]]
Фенай дає настанову&nbsp;— треба побудувати передньопривідний спортивний [[автомобіль]], в [[листопад]]і [[1925]] року вони беруться за роботу. Уже в [[Липень|липні]] [[1926]] року був готовий ходовий зразок. Звичайно, вони були не першими, хто побудував передньопривідний [[автомобіль]], але вони були першими, хто вирішив проблему, пов'язану з переднім приводом. Річ у тому, що до цього конструктори ставили [[Карданна передача|кардани]] від [[Коробка передач|коробки]] до провідних коліс однакової довжини, в поворотах рух супроводжувався поштовхами та униканням передбачуваної траєкторії руху. Але Фенаю і [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуару]] вдалося вирішити цю проблему. [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] розробив шарніри рівних кутових швидкостей. Це були так звані «сухарикові шарніри», в яких крутний момент передавався через плоскі поверхні, що контактували одні з одними. [[Автомобіль]] отримав назву [[Tracta Gephi]], перше слово було побудовано зі слів «Траксьйон Аван» (тобто передній привід), а друге&nbsp;— співзвучне скорочення з прізвищ творців.

Крім переднього приводу особливістю машини стали незалежна «свічкова» [[Підвіска автомобіля|підвіска]] передніх коліс, 1.1 л мотор фірми [[SCAP]] з [[компресор]]ом Cozette, що дозволяло розвивати 40 [[Кінська сила|сил]], [[двигун]] розташовувався маховиком вперед, перед ним розташовувалася чотириступінчаста механічна [[коробка передач]], а попереду кріпився редуктор переднього моста. Це був дуже низький і легкий [[автомобіль]] з низьким центром ваги, подібних [[Автомобіль|автомобілів]] у конкурентів не було.

Гальма були встановлені на всі колеса. Машина могла розганятися до 140 [[км/год]].

[[11 листопада]] [[1926]] року машина виставляється на гонки Coupe de l'Armistice, де машина завойовує перше місце, і це незважаючи на те, що вона загорілася через коротке замикання, пожежу вдалося ліквідувати і машина продовжила гонки.

У [[Січень|січні]] [[1927]] року друзі засновують фірму '''Société des Automobiles Tracta'''. Вони починають будувати [[Автомобіль|автомобілі]] для гонок [[Ле Ман]]а. За день до гонок команда потрапляє в аварію на [[Автомобіль|автомобілі]] марки «[[Panhard|Панар]]», Фенай впадає в кому, сам [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] втікає з лікарні, незважаючи на те, що сам весь забинтований, розбиту і забинтовану голову йому вдається сховати під шоломом, в результаті [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] і його напарник Буссо Фенай (брат Феная) приходять сьомими (причому, Буссо вперше сидів за кермом цієї машини, змінивши [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуара]] після того, як той вів машину вже 20 годин), але вигравши в своєму класі, машина показала себе з найкращого боку, також підтвердили свою надійність і шруси «'''Тракта'''», які були запатентовані в [[Грудень|грудні]] [[1926]] року.
[[Файл:1929TractaA-rear.jpg|left|thumb|Tracta А]]
У [[1928]] році почався серійний випуск [[Автомобіль|автомобілів]], першою стала модель [[Tracta A|А]].

Це був 1 л [[автомобіль]], мотор фірми «[[SCAP|СКАП]]», який був оснащений [[компресор]]ом і розвивав 45 [[Кінська сила|сил]] і швидкість до 145 [[км/год]]. На жаль, П'єр так і не вийшов з коми, і проект фінансував його батько, оскільки за яку б ціну машину не продавали, вони не окупали собівартість виробництва. Щоб не закрити підприємство, [[Жан-Альбер Грегуар|Греруар]] продає патенти на свої винаходи, так іменем скористаються фірми «[[DKW|ДКВ]]», «[[Audi|Ауді]]», «[[Adler (автовиробник)|Адлер]]» та інші, проте, як не дивно, [[німці]] не поспішали з виплатою грошей, і їх доводилося вибивати через суд. [[18 лютого]] [[1929]] року у фірму вливає гроші Чарльз Вайманн, компанія переїжджає в нові приміщення.

У цей час виходять [[Автомобіль|автомобілі]] серії [[Tracta А|А]], [[Tracta В|В]] і [[Tracta D|D]], вони оснащені 4-циліндровими моторами фірми [[SCAP]], об'ємом від 1 до 1,6&nbsp;л. У [[Ле Ман]]і [[1928]] року машина приходить 2-ю у своєму класі, а в [[1929]] році&nbsp;— знову першою.
[[Файл:1930TractaE.jpg|thumb|Tracta Е Henri Le Moine Coupe]]
[[Файл:1930 Tracta E (2294672435).jpg|left|thumb|Tracta Е Henri Le Moine Coupe]]
[[Файл:1929TractaACV-axle.jpg|thumb|Шрус Tracta A]]
[[Файл:1930 Tracta E (2294672439).jpg|left|thumb|Маскот Tracta Е]]
[[Файл:Cité de l’Automobile Tracta 1.JPG|thumb|Tracta E5 Sport Roadster]]
У [[1930]] році фірма починає випускати 6-циліндрові [[Автомобіль|автомобілі]] моделі [[Tracta Е|Е]]. Він оснащувався 2,7&nbsp;л мотором фірми [[Continental AG|Continental]] і розвивав потужність в 58 [[Кінська сила|сил]], що дозволяло розганятися до 120 [[км/год]].

Всього було випущено близько 50 [[Автомобіль|автомобілів]] цієї моделі, з них до наших днів дійшло всього 2 [[Автомобіль|авто]], до речі, стільки ж збереглося і [[Автомобіль|авто]] моделі [[Tracta А|А]].
[[Файл:Tracta1930 (7061960911).jpg|left|thumb|Tracta E5 Sport Roadster]]
У [[1932]] році з'являється 3,3&nbsp;л модель [[Tracta D2|D2]] з мотором фірми [[Hotchkiss]].

Ця модель виявилася наймасовішою, її випустили в кількості 110 екземплярів.
[[Файл:1929TractaA-engine.jpg|thumb|Двигун Tracta A]]
У [[1933]] році з'явилася остання модель марки&nbsp;— [[Tracta F|F]], яка також оснащувалася 6-циліндровим мотором «[[Hotchkiss|Готчкісс]]».

== Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії ==
У [[1934]] році фірма, випустивши до цього часу приблизно всього 200 [[Автомобіль|автомобілів]], закривається, оскільки, не дивлячись на передову конструкцію, машина не має попиту в консервативної публіки.

[[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] допомагає іншим фірмам налагодити конструкції переднього приводу, однією з цих фірм була і компанія «[[Citroën|Сітроен]]», проте [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуар]] посварився з Лефевром, який не хотів підкорятися [[Жан-Альбер Грегуар|Грегуару]], і [[Жан-Альбер Грегуар|Жан-Альбер]] після цього інциденту відмовився від співпраці і навіть від гонорару. До [[1937]] року він підготував передньопривідний [[автомобіль]] «[[Amilcar|Амількар]]». Після [[Друга світова війна|війни]] спроектував [[Panhard Dyna]], [[Hotchkiss-Greguar]], навіть випускав під своєю ім'ям [[Greguar]] [[Автомобіль|автомобілі]] з кузовом «Шапрона» (10 примірників), потім брав участь ще в різних проектах, в тому числі в [[Австралія (континент)|Австралії]], а вже коли йому було за 80, він будував електричні транспортні засоби. А пішов він з життя в [[1992]] році.

== Список автомобілів Tracta ==
* 1926&nbsp;— [[Tracta Gephi]]
* 1928&nbsp;— [[Tracta A]]
* 1929&nbsp;— [[Tracta B]]
** [[Tracta D]]
* 1930&nbsp;— [[Tracta E]]
* 1932&nbsp;— [[Tracta D2]]
* 1933&nbsp;— [[Tracta F]]


== Джерела ==
== Джерела ==
* Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, ISBN 978-3-8032-9876-8. (нім.)
* George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 3: P-Z. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, ISBN 1-57958-293-1. (англ.)
* George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975. (фр.)
* Michael Sedgwick, Mark Gillies: A-Z of Cars of the 1930s. Bay View Books, Bideford, Devon 1998, ISBN 1-870979-38-9. (англ.)

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://sabix.revues.org/185 Jean-Albert Grégoire (1899—1992, X1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903170620/http://sabix.revues.org/185 |date=3 вересня 2014 }} (фр.)
== Примітки ==

{{reflist}}
{{Автомобілі за маркою}}
{{Пишу}}
{{Франція в темах}}

[[Категорія:Автомобілі Франції]]
[[Категорія:Передньопривідні автомобілі]]
[[Категорія:Зниклі автобудівні підприємства]]

Поточна версія на 17:45, 4 січня 2024

Tracta
SA des Automobiles Tracta
ТипАкціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняанонімне товариство
ГалузьАвтомобілебудування
Засновано1926
Засновник(и)Жан-Альбер Грегуар
Закриття (ліквідація)1934
Штаб-квартираВерсаль, пізніше - Аньєр-сюр-Сен, Франція
Попередні назвиSociété des garages des chantiers
Керівник(и)Jean-Albert Grégoired і Pierre Fenailled
Ключові особиП'єр Фенай
ПродукціяТранспортні засоби
CMNS: Tracta у Вікісховищі

Tracta (Тракта) — з 1926 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована у Версалі. У 1934 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Жан-Альбер Грегуар. Заснування компанії

[ред. | ред. код]

Жан-Альбер Грегуар народився в 1899 році, у віці 7 років він стає сиротою і за його виховання береться рідний дядько. У 18 років він вступає в політехнічний інститут École Polytechnique вчитися на інженера. В інституті він довчився до докторського ступеня. Після війни він їде на георозвідку нафти на острів Мадагаскар. У 1925 році він повертається до Франції, засновує фірму «Société des garages des chantiers» і починає продавати автомобілі марок Delage і Mathis. Також починає брати участь в гонках на автомобілях марки «Матіс» і «Бугатті». У 1925 році він знайомиться з чоловіком на ім'я П'єр Фенай.

П'єр Фенай походив з дуже багатої родини, його дід був нафтовидобувником і володів фірмою Saxoleine, яка продавала гас для освітлення, потім його батько стане власником фірми, що почне займатися нафтопродуктами, сьогодні ця фірма відома як Esso Standart. Гроші дозволяли П'єру витрачати їх на спортивні автомобілі і гонки. Гонками П'єр захопився після служби в авіації під час Першої світової, в якій він мало не загинув в 1916 році. У 1925 році Фенай під час гри в теніс знайомиться з Жаном-Полем Грегуаром, під час спілкування з'ясовується, що обидва хворіють гонками, Фенай пропонує Жану-Полю налаштувати свій «Амількар» для гонок в Монте-Карло. Після гонок Фенай пропонує Грегуару побудувати свій власний автомобіль, Грегуар багатий своїми пізнаннями в інженерній галузі, ну а Фенай — грошима.

Початок виробництва автомобілів

[ред. | ред. код]
Tracta А

Фенай дає настанову — треба побудувати передньопривідний спортивний автомобіль, в листопаді 1925 року вони беруться за роботу. Уже в липні 1926 року був готовий ходовий зразок. Звичайно, вони були не першими, хто побудував передньопривідний автомобіль, але вони були першими, хто вирішив проблему, пов'язану з переднім приводом. Річ у тому, що до цього конструктори ставили кардани від коробки до провідних коліс однакової довжини, в поворотах рух супроводжувався поштовхами та униканням передбачуваної траєкторії руху. Але Фенаю і Грегуару вдалося вирішити цю проблему. Грегуар розробив шарніри рівних кутових швидкостей. Це були так звані «сухарикові шарніри», в яких крутний момент передавався через плоскі поверхні, що контактували одні з одними. Автомобіль отримав назву Tracta Gephi, перше слово було побудовано зі слів «Траксьйон Аван» (тобто передній привід), а друге — співзвучне скорочення з прізвищ творців.

Крім переднього приводу особливістю машини стали незалежна «свічкова» підвіска передніх коліс, 1.1 л мотор фірми SCAP з компресором Cozette, що дозволяло розвивати 40 сил, двигун розташовувався маховиком вперед, перед ним розташовувалася чотириступінчаста механічна коробка передач, а попереду кріпився редуктор переднього моста. Це був дуже низький і легкий автомобіль з низьким центром ваги, подібних автомобілів у конкурентів не було.

Гальма були встановлені на всі колеса. Машина могла розганятися до 140 км/год.

11 листопада 1926 року машина виставляється на гонки Coupe de l'Armistice, де машина завойовує перше місце, і це незважаючи на те, що вона загорілася через коротке замикання, пожежу вдалося ліквідувати і машина продовжила гонки.

У січні 1927 року друзі засновують фірму Société des Automobiles Tracta. Вони починають будувати автомобілі для гонок Ле Мана. За день до гонок команда потрапляє в аварію на автомобілі марки «Панар», Фенай впадає в кому, сам Грегуар втікає з лікарні, незважаючи на те, що сам весь забинтований, розбиту і забинтовану голову йому вдається сховати під шоломом, в результаті Грегуар і його напарник Буссо Фенай (брат Феная) приходять сьомими (причому, Буссо вперше сидів за кермом цієї машини, змінивши Грегуара після того, як той вів машину вже 20 годин), але вигравши в своєму класі, машина показала себе з найкращого боку, також підтвердили свою надійність і шруси «Тракта», які були запатентовані в грудні 1926 року.

Tracta А

У 1928 році почався серійний випуск автомобілів, першою стала модель А.

Це був 1 л автомобіль, мотор фірми «СКАП», який був оснащений компресором і розвивав 45 сил і швидкість до 145 км/год. На жаль, П'єр так і не вийшов з коми, і проект фінансував його батько, оскільки за яку б ціну машину не продавали, вони не окупали собівартість виробництва. Щоб не закрити підприємство, Греруар продає патенти на свої винаходи, так іменем скористаються фірми «ДКВ», «Ауді», «Адлер» та інші, проте, як не дивно, німці не поспішали з виплатою грошей, і їх доводилося вибивати через суд. 18 лютого 1929 року у фірму вливає гроші Чарльз Вайманн, компанія переїжджає в нові приміщення.

У цей час виходять автомобілі серії А, В і D, вони оснащені 4-циліндровими моторами фірми SCAP, об'ємом від 1 до 1,6 л. У Ле Мані 1928 року машина приходить 2-ю у своєму класі, а в 1929 році — знову першою.

Tracta Е Henri Le Moine Coupe
Tracta Е Henri Le Moine Coupe
Шрус Tracta A
Маскот Tracta Е
Tracta E5 Sport Roadster

У 1930 році фірма починає випускати 6-циліндрові автомобілі моделі Е. Він оснащувався 2,7 л мотором фірми Continental і розвивав потужність в 58 сил, що дозволяло розганятися до 120 км/год.

Всього було випущено близько 50 автомобілів цієї моделі, з них до наших днів дійшло всього 2 авто, до речі, стільки ж збереглося і авто моделі А.

Tracta E5 Sport Roadster

У 1932 році з'являється 3,3 л модель D2 з мотором фірми Hotchkiss.

Ця модель виявилася наймасовішою, її випустили в кількості 110 екземплярів.

Двигун Tracta A

У 1933 році з'явилася остання модель марки — F, яка також оснащувалася 6-циліндровим мотором «Готчкісс».

Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії

[ред. | ред. код]

У 1934 році фірма, випустивши до цього часу приблизно всього 200 автомобілів, закривається, оскільки, не дивлячись на передову конструкцію, машина не має попиту в консервативної публіки.

Грегуар допомагає іншим фірмам налагодити конструкції переднього приводу, однією з цих фірм була і компанія «Сітроен», проте Грегуар посварився з Лефевром, який не хотів підкорятися Грегуару, і Жан-Альбер після цього інциденту відмовився від співпраці і навіть від гонорару. До 1937 року він підготував передньопривідний автомобіль «Амількар». Після війни спроектував Panhard Dyna, Hotchkiss-Greguar, навіть випускав під своєю ім'ям Greguar автомобілі з кузовом «Шапрона» (10 примірників), потім брав участь ще в різних проектах, в тому числі в Австралії, а вже коли йому було за 80, він будував електричні транспортні засоби. А пішов він з життя в 1992 році.

Список автомобілів Tracta

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, ISBN 978-3-8032-9876-8. (нім.)
  • George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 3: P-Z. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, ISBN 1-57958-293-1. (англ.)
  • George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975. (фр.)
  • Michael Sedgwick, Mark Gillies: A-Z of Cars of the 1930s. Bay View Books, Bideford, Devon 1998, ISBN 1-870979-38-9. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]