Перегляд вихідного коду сторінки Siemens Modular Metro

{{Універсальна картка}}
'''Siemens modular metro''' — платформа для виготовлення електропоїздів для використання в метрополітенах, створена компаніями [[Siemens]] та [[Porsche]]. Компанія не пропонувала стандартного поїзда, але широкий вибір стандартизованих комплектуючих дозволяв компонувати поїзди під індивідуальні потреби метрополітенів. 
«Siemens» відповідала за технічну складову, а «Porsche design», за умовами контракту, забезпечував розробку дизайну зовнішнього вигляду. 
Концепт отримав власне ім'я «MoMo».

== Історія ==
Концепт був у 1996—1998 у стадії розробки. 
Керівник проекту – Dr Michael Paula.
<ref name="автоссылка1">{{Cite web|lang=en|url=https://www.railwaygazette.com/news/siemens-tries-momo-concept/29493.article|title=Siemens tries MoMo concept|author=1999-07-01T10:00:00|website=Railway Gazette International|access-date=2022-01-12|archive-date=15 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210615232623/https://www.railwaygazette.com/news/siemens-tries-momo-concept/29493.article}}</ref>

Першими поїздами, створеними на новій платформі самостійно Siemens стали потяги для метрополітенів Відня та Пуерто-Рико. 
<ref name="автоссылка1" />
«Siemens» виграла контракт на організацію метрополітену в Пуерто-Рико, запропонувавши рухомий склад на платформі «Modular Metro». 
В 1998 році почалося виробництво на заводі в Сокраменто, Каліфорнія, США. 
В експлуатацію поїзди було запущено значно пізніше.
Надалі платформа «Modular metro» отримала розвиток у вигляді платформи [[Siemens Inspiro]].

=== Реалізованні проекти ===
{| class="wikitable"
!Місце використання
!Лінія метро
! Початок експлуатації
! Кількість складів
! Усього вагонів
!Довжина складу, м
!Ширина вагона, м
!Швидкість, макс., км/год
! сидячих місць у складі
!Загальна місткість, чол.
!Тип струмо знімання
!Рід струму та напруга
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|CHN}} [[Метрополітен Гуанчжоу]]
|1
|1997
|4M2Tx21
|168
|139,98
|3,0
|80
|336
|1860
| style="white-space:nowrap" |пантограф
| style="white-space:nowrap" |DC 1500V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|THA}} {{нп|BTS Skytrain}}
|
|1999
|2M1Tx35
|105 (140 с 2010)
|65,1
|3,2
|80
|126
|846
| rowspan="3" |контактна рейка
| rowspan="3" |DC 750V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|TWN}} [[Тайбейський метрополітен|Тайпей MRT]]
|Bannan
|1999
|2M1Tx2x36
|216
|141,0
|3,2
|80
|396
|1914
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|AUT}}[[Віденський метрополітен|U-bahn, Відень]]
|
|2000
|6x62
|372
|111,2
|2,85
|80
|260
|1187
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|CHN}} [[Шанхайський метрополітен|Метрополітен Шанхая]]
|2
|2000
|4M2Tx24
|144
|140
|3,0
|80
|
|1860
|пантограф
|DC 1500V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|TWN}} [[Тайбейський метрополітен|Тайпей MRT]]
|Tucheng
|2003
|2M1Tx2x6
|36
|141
|3,2
|80
|396
|1914
|контактна рейка
|DC 750V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|AUS}}Метро Мельбурна
|
|2003
|3x72
|216
|71,9
|2,948
|130
|264
|522
|пантограф
|DC 1500V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|THA}} MRT, Бангкок
| style="white-space:nowrap" |Синя
|2004
|2M1Tx19
|57
|61,5
|3,12
|80
|126
|1139
|контактна рейка
|DC 750V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|CHN}} [[Шанхайський метрополітен|Метрополітен Шанхая]]
|4
|2005
|4M2Tx28
|168
|140
|3,0
|80
|
|1860
|пантограф
|DC 1500V
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|NOR}} [[Метрополітен Осло]]
|
|2007
|3Mx115
|345
|54,34
|3,160
|70
|124
|678
| rowspan="4" |контактна рейка
| rowspan="4" |DC 750V
|- align="right"
| rowspan="2" align="left" |{{Flagicon|GER}} [[Нюрнберзький метрополітен|Метрополітен Нюрнберга]]
|2
| rowspan="2" |2008
|2Mx32
|64
|38,36
|2,9
|80
|82
|320
|- align="right"
|3
|2Mx14
|28
|38,36
|2,9
|80
|72
|288
|- align="right"
| align="left" |{{Flagicon|TWN}} [[Гаосюнський метрополітен]]
|Червона, помаранчева
|2008
|2M1Tx42
|126
|64,45
|3,15
|80
|126
|876
|}
Усі поїзди виготовлені для європейської колії – [[1435 мм]].

=== Метрополітен Гуанчжоу ===
Першими поїздами, виготовленими на новій платформі стали поїзди для метрополітену Гуанчжоу, Китай, що відкрився в 1997 році. Однак вони були виготовлені на виробничих потужностях компанії Adtranz. 
<ref>{{Cite web|lang=en|url=https://www.railwaygazette.com/news/guangzhou-line-1-opened/30021.article|title=Guangzhou Line 1 opened|author=1997-08-01T10:00:00|website=Railway Gazette International|access-date=2022-01-12}}</ref>
«Siemens» постачав колісні візки, частину електрообладнання та діагностичні системи.
[[Файл:1x19-1x20 leaving Xilang (20180925131237).jpg|центр|міні]]

==== Бангкок BTS ====
В 1999 році компанія «Siemens» як один з членів консорціуму реалізувала проект надземного метрополітену, як рухомий склад було привезено 35 складів «Bangkok Skytrain EMU-A» з нержавіючої сталі. Маса складу – 102,5 тонни.
<ref>{{Cite web |url=https://assets.new.siemens.com/siemens/assets/api/uuid:e65a7ac2-96a0-41f6-93d9-7763a7d1916a/data_sheet_skytrain_bts_e.pdf |title=Архівована копія |accessdate=5 травня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308044926/https://assets.new.siemens.com/siemens/assets/api/uuid:e65a7ac2-96a0-41f6-93d9-7763a7d1916a/data_sheet_skytrain_bts_e.pdf }}</ref> 
В 2010 році було додатково замовлено ще 35 вагонів, щоб перетворити склади на чотиривагонні
<ref>{{Cite web|lang=en|url=https://new.siemens.com/global/en/company/about/history/stories/from-berlin-to-budapest-to-the-world.html|title=From Berlin, to Budapest, to the world: Metros by Siemens|website=siemens.com Global Website|access-date=2022-01-13|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113002455/https://new.siemens.com/global/en/company/about/history/stories/from-berlin-to-budapest-to-the-world.html}}</ref>
[[Файл:Bangkok Skytrain 01.jpg|центр|міні]]

==== Бангкок MRT ====
Склади для цього проекту були виготовлені у кількості 19 тривагонних поїздів «EMU-IBL» у період з лютого 2002 по липень 2004 року. 
Зважаючи на жорсткі рамки за термінами реалізації проекту, перший поїзд для випробувань бал доставлений для випробувань у Бангкок літаком. 
Поїзди обладнані посиленими кондиціонерами для роботи зі спекотним вологим кліматом. 
Ширина дверей становить 140 см, у поїздах передбачено можливість евакуації через кабіну машиніста. 
<ref>{{Cite web |url=https://assets.new.siemens.com/siemens/assets/api/uuid:2ccdeacd-74e2-4c26-8d83-c702ec7b23aa/Data_Sheet_Metro_MRTA.pdf |title=Архівована копія |accessdate=5 травня 2022 |archive-date=17 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210417111854/https://assets.new.siemens.com/siemens/assets/api/uuid:2ccdeacd-74e2-4c26-8d83-c702ec7b23aa/Data_Sheet_Metro_MRTA.pdf }}</ref>
[[Файл:MRT blue Line Train 14 20180917.jpg|центр|міні]]

==== Метрополітен Осло ====
Особливістю поїздів для Осло є акцент на екологічність. 84,7 % матеріалів вагонів придатні для переробки та вторинного використання. 
Рівень шуму за максимальної швидкості зовні вагона становить 76дБ, усередині вагона - 64дБ. 
Також унікальність цих складів у тому, що всі три вагони є моторними, що нетипово для серії
<ref>{{Cite web |url=https://www.ecodesign-company.com/download/Siemens-EPD_metro_oslo.pdf?m=1473168020 |title=Архівована копія |accessdate=5 травня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303173322/https://www.ecodesign-company.com/download/Siemens-EPD_metro_oslo.pdf?m=1473168020 }}</ref>

Потяги отримали назву "MX3000". 
Усього було здійснено постачання 115 складів адаптованих для експлуатації за низьких температур у період з 2005 по 2014 роки. 
Можливе використання здвоєних складів. 
Поїзди виготовлені у Відні на заводі «Siemens».
[[Файл:Feb16ryen1.jpg|центр|міні]]

===== Метрополітен Відня =====
Найбільше замовлення поїздів на даній платформі було виконано для метрополітену Відня в період з 2000 до 2017 року. 
Було вироблено 62 шестивагонні склади «V-train» 
<ref>{{Cite web|lang=en|url=https://www.mobility.siemens.com/global/en/portfolio/references/metro-vienna.html|title=Metro Vienna|website=Siemens Mobility Global|access-date=2022-01-13|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113011522/https://www.mobility.siemens.com/global/en/portfolio/references/metro-vienna.html}}</ref>[[Файл:3805 Stadtpark.jpg|центр|міні]]

==== Метрополітен Мельбурна ====
В 2002 — 2005 рр для метрополітену Мельбурна було поставлено 72 тривагонні склади [[Siemens Nexas]] (62 за основним контрактом і 10 за додатковим, на суму 52,5 млн австралійських доларів), які допускають стикування у шестивагонну конфігурацію<ref>[https://web.archive.org/web/20051122043434/http://www.siemens.com/page/1,3771,226112-1-18_0_0-0,00.html Siemens Transportation Systems wins major contract in Australia] Siemens 1 April 2000</ref><ref>{{cite web|url=http://www.dpc.vic.gov.au/domino/Web_Notes/newmedia.nsf/798c8b072d117a01ca256c8c0019bb01/97735a0de321c545ca257091000166ff!OpenDocument|title=Media Release: New Train Hits the Tracks|date=4 жовтня 2005|publisher=Minister for Public Transport|archive-url=https://web.archive.org/web/20070831033620/http://www.dpc.vic.gov.au/domino/Web_Notes/newmedia.nsf/798c8b072d117a01ca256c8c0019bb01/97735a0de321c545ca257091000166ff!OpenDocument|archive-date=31 серпня 2007|url-status=dead}}</ref>
[[Файл:Siemens train in Metro Trains Melbourne Livery.jpg|центр|міні]]

==== Метрополітен Тайбея ====
Поїзди для метрополітену Тайбея виробляли на заводі «Simmering-Graz-Pauker AG» двома серіями, що незначно відрізняються: C321 (36 складів в 1998—1999 роках) і C341 (6 складів в 2003 році).
[[Файл:板南線列車.JPG|центр|міні|С321]]
[[Файл:C341 1201 at Ximen Station 20060531.jpg|центр|міні|С341]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Commonscat}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Siemens]]