Перегляд вихідного коду сторінки Lockheed Martin C-130J Super Hercules

{{ЛА
| назва = Lockheed Martin C-130J Super Hercules
| тип = [[Військово-транспортний літак]]
| виробник = [[Lockheed Martin]]
| зображення = Файл:C-130J 135th AS Maryland ANG in flight.jpg
| зображення_підпис = C-130J Super Hercules [[Національна гвардія США|Національної гвардії США]] в польоті
| розробник = [[Lockheed Martin]]
| конструктор = 
| перший політ = 5 квітня 1996
| початок експлуатації = 1999
| припинення експлуатації = 
| статус = експлуатується
| основний експлуатант = [[Повітряні сили США|ПС США]]
| інші експлуатанти = Див. розділ [[#Оператори|''оператори'']]
| роки виробництва = 1996 - продовжується
| одиниць вироблено = 540 (2024)
| вартість розробки = 
| вартість одиниці = 75,5 мільйонів доларів США, 2017 рік
| попередник = Lockheed Martin C-130
| варіанти з окремими статтями = 
| вікісховище = Lockheed Martin C-130J Super Hercules
}}

'''C-130J Super Hercules'''{{ref+|group="прим."|Індекс '''''C''''' (cargo) в чинній [[Позначення військової авіації та ракетного озброєння США|системі позначень авіації та ракетного озброєння США]] означає «[[транспортний літак]]»;<br />'''''J''''' — порядковий індекс, який ідентифікує серійну модель літака та його основні  модифікації.}}&nbsp;— чотиримоторний [[Турбогвинтовий двигун|турбогвинтовий]] [[військово-транспортний літак]] виробництва американської компанії [[Lockheed Martin]], розроблений у 1990-ті роки. Літак є глибоко й усебічно модернізованою версією [[C-130 Hercules]] із новими двигунами, кабіною пілотів, цифровізованою [[Авіоніка|авіонікою]] та іншими оновленнями. C-130J має 19 різних конфігурацій, які включають версії для транспортних перевезень, пожежогасіння, розпилювання з повітря, допомоги при стихійних лихах, [[Медична евакуація|медичної евакуації]], розвідки погоди, [[Дозаправлення у повітрі|дозаправлення в повітрі]] тощо.

Станом на 2022 рік літак використовували 26 операторів у 22 країнах. На 22 липня 2024 року флот C-130J у світі складався із 540 літаків і накопичив понад 3 мільйони годин нальоту. Літак встановив 54 світові рекорди, зокрема рекорди швидкості та дальності польотів по замкнутому колу, швидкості на визначеному маршруті, короткого зльоту та посадки, швидкості підйому і висоти польоту з корисним вантажем.

== Історія ==

=== Перші замовлення ===
16 грудня 1994 року компанія [[Lockheed Martin]] отримала від [[Кабінет міністрів Сполученого Королівства|уряду Великої Британії]] замовлення на виробництво для [[Повітряні сили Великої Британії|Королівських повітряних сил Великої Британії]] ({{lang-en|Royal Air Force, RAF}}) нової модифікації транспортного літака C-130 Hercules моделі C-130J Super Hercules<ref name="Clark">{{cite news|issn=0307-1766|work=[[Файненшл таймс|Financial Times]]|title=A lukewarm reception from potential partners|url=https://archive.org/details/FinancialTimes1994UKEnglish/Dec%2017%201994%2C%20Financial%20Times%2C%20%2317%2C%20UK%20%28en%29/page/n6|publication-date=December 17–18, 1994|page=7|department=News: UK|given=Bruce|surname=Clark|number=32552}}</ref>. До цього уряд кілька місяців вирішував, чи купувати новий транспортний літак у Європі, чи в Сполучених Штатах. Він мав зобов'язання придбати до 50 літаків [[Airbus Group|European Future Large Aircraft]] (FLA, які пізніше вироблялися як [[Airbus A400M Atlas|A400M]]), щоб забезпечити 20-відсоткову участь Великої Британії в програмі FLA й не підважити позиції [[British Aerospace]] як виробника крил для FLA та в майбутніх комерційних проєктах Airbus Group<ref name="Blitz">{{cite news|issn=0307-1766|work=[[Financial Times]]|title=Deal over RAF cargo aircraft averts cabinet rift|url=https://archive.org/details/FinancialTimes1994UKEnglish/Dec%2017%201994%2C%20Financial%20Times%2C%20%2317%2C%20UK%20%28en%29/page/n0|publication-date=December 17–18, 1994|pages=1, 26|given1=James|surname1=Blitz|given2=Andrew|surname2=Baxter|number=32552}}</ref><ref name="FT19941216SilverLining">{{cite news|issn=0307-1766|work=[[Financial Times]]|title=Aerospace industry celebrates a silver lining|url=https://archive.org/details/FinancialTimes1994UKEnglish/Dec%2017%201994%2C%20Financial%20Times%2C%20%2317%2C%20UK%20%28en%29/page/n6|publication-date=December 17–18, 1994|page=7|department=News: UK|given1=Andrew|surname1=Baxter|given2=Roland|surname2=Adburgham|number=32552}}</ref>; це зобов'язання зменшило розмір замовлення на придбання C-130J. Повітряні сили Великої Британії замовили 25 літаків C-130J за загальною фіксованою ціною 1,6 мільярда доларів США (~ 2.87 мільярда доларів на рівень 2023 року)<ref name="Baltimore Sun">{{cite news|issn=1930-8965|work=Baltimore Sun|title=$1.3 billion contract goes to Lockheed|url=https://www.baltimoresun.com/news/bs-xpm-1994-12-17-1994351094-story.html|publication-date=1994-12-17|agency=New York Times News Service}}</ref>. Уже перші поставки C-130J дозволили [[Міністерство оборони Великої Британії|британському міністерству оборони]] до кінця 1996 року замінити половину парку застарілих літаків Hercules Повітряних сил, тоді як літак FLA очікувався не раніше 2003 року<ref name="Murray">{{cite news|issn=0164-8071|work=Atlanta Business Chronicle|title=Lockheed delays shipments: New C-130J cargo planes held up by testing glitches|url=https://www.bizjournals.com/atlanta/stories/1997/02/17/story5.html|publication-date=17 February 1997|pages=|given1=Brendan|surname1=Murray |given2=|surname2=|number=}}</ref>. Реально ж, перші літаки A400M із 25 замовлених поступили на озброєння Повітряних сил Великої Британії в листопаді 2014 року<ref>{{cite web|url=http://www.flightglobal.com/news/articles/uk39s-first-a400m-arrives-at-brize-norton-home-406173/|title=UK's first A400M arrives at Brize Norton home|author=Reed Business Information Limited|work=flightglobal.com|accessdate=9 травня 2015|archive-date=2 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150702075406/http://www.flightglobal.com/news/articles/uk39s-first-a400m-arrives-at-brize-norton-home-406173/}}</ref>.

Щоб прискорити продаж військових і комерційних версій літака, [[Федеральне авіаційне управління США|Федеральне управління цивільної авіації]] (FAA) спершу провело його цивільну сертифікацію. Це не було нормативною вимогою Повітряних сил Великої Британії, але передбачалося контрактами з деякими наступними клієнтами Lockheed Martin, зокрема [[Повітряні сили США|Повітряними силами США]] ({{lang-en|United States Air Force, USAF}}) та [[Повітряні сили Австралії|Королівськими ВПС Австралії]] ({{lang-en|Royal Australian Air Force, RAAF}})<ref name="Brendan Murray">{{cite news|issn=0164-8071|work=Atlanta Business Chronicle|title=Lockheed delays debut of plane till late summer|url=https://www.bizjournals.com/atlanta/stories/1998/04/13/story3.html |publication-date=13 April 1998 |pages=|given1=Brendan|surname1=Murray |given2=|surname2=|number=}}</ref>. 6 листопада 1996 року Повітряні сили США та Lockheed Martin підписали базовий контракт, який містив початкове замовлення на два літаки C-130J та запасні частини, п'ятирічні [[опціон]]и до 2000 року на додаткові літаки, технічну підтримку й навчання. З 1996 року до 2001 року було заплановано закуповувати щороку по два літаки для заміни літаків C-130E, термін експлуатації яких наближався до завершення.<ref name="Global Security Development">{{cite web|url=https://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-130j-dev.htm|title=C-130J. Development|author=|date=2016|website=Global Security|publisher=|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|accessdate=}}</ref>.

=== Удосконалення відповідно до контрактних вимог ===
Програми постачання літаків C-130J замовнику стримувалися перебоями в інтеграції програмного забезпечення, які подовжили графік робіт на три місяці. Потім виникла дев'ятимісячна затримка, спричинена проблемою [[звалювання]] літака, усунення якої вимагало істотного доопрацювання судна<ref name="Murray"/>. Проблема була зумовлена додатковою потужністю двигунів і збільшенням кількості лопатей гвинтів з 4 до 6; це змінило аеродинаміку таким чином, що літак набув схильності звалюватися й кренитися на менших швидкостях<ref name="Nicoli">{{cite news|issn=0307-1766|work=[[Файненшл таймс|Financial Times]]|title=Lockheed battles to avoid more delays to aircraft|url=https://archive.org/details/FinancialTimes1998UKEnglish/Apr%2014%201998%2C%20Financial%20Times%2C%20%2314%2C%20UK%20%28en%29/page/n5/mode/2up|publication-date=14 April 1998 |page=6|department=News: UK|given=Alexander|surname=Nicoli|number=33572}}</ref>. Компанія Lockheed Martin витратила п'ять місяців на 20 невдалих спроб виправлення проблеми<ref name="FI 1">{{cite magazine|issn=0015-3710|magazine=[[Flight International]]|title=Lockheed Martin completes final tests on C-130J stick-pusher|url=https://www.flightglobal.com/lockheed-martin-completes-final-tests-on-c-130j-stick-pusher/15022.article|date=1997-10-07|url-access=limited}}</ref>, але причини звалювання були настільки різними, що корективи, які вносили інженери, стосувалися лише деяких його конкретних умов (наприклад, аварійного вимкнення живлення)<ref name="FI19971216">{{cite magazine|issn=0015-3710|magazine=[[Flight International]]|title=From strength to strength |url=https://www.flightglobal.com/from-strength-to-strength/18844.article|date=1997-12-16|given=Peter|surname=Henley|url-access=limited}}</ref>. Зокрема, кабіна пілота була доповнена {{Нп|Штовхач штурвала літака|штовхачем штурвала|en|Stick pusher}}, який автоматично відхиляв штурвал, зменшуючи [[кут атаки]], якщо пілот не реагував на попередження про звалювання<ref name="Nicoli"/>. Це рішення було тимчасовим, поки не розробили аеродинамічні вирішення всіх причин звалювання<ref name="FI19971216"/>.

Наприкінці 1997 року компанія виявила, що проблеми з креном і звалюванням можуть бути спричинені [[обледеніння]]м<ref name="Nicoli"/>. Встановлені на C-130J двигуни [[Rolls-Royce AE 2100|Rolls-Royce AE 2100 D3]] були економнішими, ніж попередні {{Нп|Allison T56|Allison T56|en|Allison T56}}, і не забезпечували достатнього обігрівання хвостової частини літака. Це було очікуваним, та нова система захисту від обледеніння виявилася недостатньо ефективною в екстремальних умовах польоту<ref name="DD">{{cite |issn=0889-0404|work=Defense Daily|title=U.K. will receive first C-130J soon|publication-date=1998-05-12|volume=198|number=94|id=}}</ref>. Тоді інженери були змушені посилити дію системи, зокрема на вертикальному стабілізаторі. Також для усунення небезпеки від обледеніння було застосоване гумове покриття нижньої частини [[Кіль (авіація)|вертикального оперення]] C-130J. Загалом антиожеледні рішення затримали програму ще на п'ять місяців<ref name="FI19990817">{{cite magazine|issn=0015-3710|magazine=[[Flight International]]|title=Ready for work: Development problems overcome, the C-130J is being prepared for entry into service|url=https://www.flightglobal.com/ready-for-work/28097.article|date=1999-08-17|given=Michael|surname=Gerzanics|url-access=limited}}</ref>. Розв'язуючи ці проблеми, Lockheed Martin перевищила початковий бюджет розробки C-130J на 300 мільйонів доларів США<ref name="Brendan Murray "/>.

До травня 1998 року компанія витратила на розробку C-130J понад 900 мільйонів доларів США (~1,57 мільярда доларів на рівень 2023 року)<ref name="SFSS">{{cite |issn=0744-8139|work=South Florida Sun-Sentinel|title=Congress insists Air Force buy unwanted C-130s|url=https://www.sun-sentinel.com/news/fl-xpm-1998-07-24-9807230522-story.html|date=1998-07-23|first=Walter|last=Pincus|agency=[[Washington Post]]}}</ref>, а до кінця 1998 року через затримки постачання літака додатково заборгувала Повітряним силам Великої Британії близько 50 мільйонів доларів США штрафів (~87,2 мільйона доларів на рівень 2023 року)<ref name="Forbes">{{cite magazine|issn=0015-6914|magazine=[[Forbes]]|title=Weight off Hercules |url=https://www.forbes.com/global/1998/1228/0120036a.html|date=1998-12-28}}</ref>. У вересні 1998 року після 4000 годин льотних випробувань літак був сертифікований FAA<ref name="Flying">{{cite magazine|issn=0015-4806|magazine=Flying|title=First C-130Js delivered to USAF|url=https://books.google.nl/books?id=Db8OO6WFEhAC&pg=PA38-IA1&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false|department=Reporting points|editor-given=Robert|editor-surname=Goyer|publication-date=May 1999|volume=126|number=5}}</ref>, а 1999 року розпочалися його постачання для Повітряних сил Великої Британії у модифікаціях Hercules C4 (C-130J-30) і Hercules C5 (C-130J).

23 липня 2004 року Генеральний інспектор [[Міністерство армії США|армії США]] у 34-сторінковому звіті стверджував, що літаки C-130J все ще не відповідають контрактним вимогам і тому рекомендував помічнику Міністра повітряних сил з питань закупівель не укладати контракти на додаткову модернізацію допоки не буде поставлено літак, який відповідатиме умовам контракту. Проте, помічник Міністра не погодився з рекомендацією, вважаючи, що компанія Lockheed Martin постачає літаки C-130J, які відповідають умовам контракту, а всі необхідні роботи з модернізації заплановані або вже завершені.<ref name="Global Security Development"/>. 23 грудня 2004 року заступник міністра оборони США [[Пол Вулфовіц]] таки схвалив програму бюджетного комітету щодо припинення 2006 року закупівлі C-130J для Повітряних сил та завершення закупівлі решти [[Lockheed Martin KC-130|KC-130J]] для Корпусу морської піхоти. Це рішення мало заощадити 5 мільярдів доларів США в бюджеті Пентагону<ref name="InsideDefense">{{cite news|work=Inside Defense|title=Pentagon slashes $30 billion from major Navy, Air Force, missile defense programs|url=https://insidedefense.com/share/37680|date=2005-01-02|given=Jason|surname=Sherman|access-date=2022-06-29}}</ref>. На підтримку рішення висувалися аргументи про такі недоліки C-130J, як нездатність скинути важке обладнання, виконувати бойові пошуково-рятувальні завдання, ризик удару [[десантник]]ів об фюзеляж під час десантування, неефективність радара під час урагану, перевищення вартості<ref name="IHT20050325">{{cite news|id=|issn=0294-8052|work=[[International Herald Tribune]]|title=Budget fight looms over flawed cargo plane|publication-date=2005-03-25|page=18|given=Leslie|surname=Wayne}}</ref>. Проте 10 травня 2005 року міністр оборони США [[Дональд Рамсфелд]] скасував це рішення. На думку членів [[Конгрес США|Конгресу США]] відмова від попередніх замовлень на 62 літаки Повітряних США протягом наступних п'яти років призвела б до приблизно 2 мільярдів доларів США (~3 мільярди доларів США на рівень 2023 року) витрат уряду на розірвання контракту, а це перевищило б саму вартість придбання літаків<ref name="AFM200507">{{cite magazine|issn=0730-6784|magazine=Air Force Magazine|title=Rumsfeld retreats from C-130J termination plans|url=https://books.google.nl/books?id=gwU2eZzsfq4C&pg=RA6-PA12&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false|publication-date=July 2005|page=12|department=Washington Watch|editor-given=John A.|editor-surname=Tirpak|volume=88|number=7}}</ref>.

З 2004 по 2009 рік з урахуванням застережень військових літаки C-130J були модифіковані за стратегією послідовного удосконалення різних компонентів, зокрема систем зв'язку, навігації, ідентифікації та обробки вантажу. Так, випробування, які тривали з жовтня до грудня 2004 року на [[Едвардс (авіабаза)|авіабазі «Едвардс»]], визначили остаточні налаштування, необхідні для удосконалення програмного забезпечення C-130J. Тестування 418-ї льотно-випробувальної ескадрильї включали польоти у строю, скидання вантажів з повітря, випробування системи запобігання зіткненням, комп'ютерне тестування заходження на посадку та випробування шуму та вібрацій. До модернізації C-130J міг здійснювати повітряне скидання контейнерів із загальним обмеженням у 12 700&nbsp;кг за максимально допустимої вантажності літака 19 051&nbsp;кг. Безпекове обмеження маси було введено через те, що буферні обмежувачі кріплення палет не витримували більшого навантаження. Однак, завдяки здатності літака C-130J здійснювати повітряне скидання на низькій швидкості, можна було збільшити загальну масу вантажів до максимальної вантажності, застосовуючи низькошвидкісні палети більшого розміру, які кріпляться потужнішими якорями, а не буферними обмежувачами<ref name="Global Security Design" />.

Вперше літаки C-130J «Геркулес» Повітряних сил США були розгорнуті наприкінці 2004 року. У грудні 2004 року літак C-130J зі складу повітряних сил Національної гвардії [[Меріленд|штату Меріленд]] вперше вилетів для участі в бойових діях в [[Ірак]]у, де в січні 2005 року була відпрацьована система повітряної контейнерної доставки зброї й продовольства бійцям на полі бою (до 18 000&nbsp;кг за один виліт). Зі 168 контейнерів, скинутих з 24 по 28 січня того ж року, жоден не був пошкоджений, отже випробування показали 100-відсоткову живучість десантування<ref name="Global Security Design" />.

У червні 2008 року ВПС Сполучених Штатів уклали з Lockheed Martin контракт на суму 470 мільйонів доларів (~653 мільйони доларів на рівень 2023 року) на закупівлю шести модифікованих літаків KC-130J для використання ВПС та [[Командування спеціальних операцій США|Командуванням спеціальних операцій США]]. За контрактом створювалися варіанти HC-130J Combat King II й MC-130J Combat Shadow II, які мали замінити застарілі моделі [[Lockheed HC-130|HC-130]] і [[Lockheed MC-130|MC-130]]<ref>Trimble, Stephen. [http://www.flightglobal.com/articles/2008/06/18/224745/lockheed-martin-c-130j-selected-for-new-special-operations.html «Lockheed Martin C-130J selected for new special operations role.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080630214238/http://www.flightglobal.com/articles/2008/06/18/224745/lockheed-martin-c-130j-selected-for-new-special-operations.html|date=30 червня 2008}} ''Flightglobal'', 18 June 2008. Retrieved 17 July 2010.</ref>. Ці версії C-130J після завершення випробувань надійшли до замовників 2011 року<ref>[http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2011/110322ae_hc13j_completes-devel.html «HC-130J Completes Developmental Testing.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120701081922/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2011/110322ae_hc13j_completes-devel.html|date=2012-07-01}} ''Lockheed Martin Press Release'', 22 March 2011.</ref>. Наступні модернізації фінансувалися як ВПС США, так й іноземними військовими замовниками<ref name="Global Security Design" />. 2008 року вартість базового C-130J становила 62 мільйони доларів США<ref name="usaf_fy2008_budget">[http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf «FY 2009 Budget Estimates.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081003005611/http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf|date=2008-10-03}} ''United States Air Force'' via ''saffm.hq.af.mi'', February 2008, p. 81.</ref>, а 2017 року&nbsp;— вже 75,5 мільйонів доларів США<ref>{{cite web |url= https://aerocorner.com/aircraft/lockheed-martin-c-130j-super-hercules/|title= Lockheed Martin C-130J Super Hercules|author= |date= |website= Military Transport Planes|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.

== Опис конструкції ==
[[Файл:Hercules.propeller.arp.jpg|250px|thumb|right|Шестилопатні гвинти Dowty R391 з регульованим та реверсивним кроком лопатей C-130J-30 в [[Флюгування|зафлюгованому]] положенні]]
[[Файл:180802-F-ZF730-0203 (43904946431).jpg|250px|thumb|right|Дисплеї HUD перед пілотами в кабіні C-130J Super Hercules]]
Літак C-130J схожий за силуетом з класичним C-130, але істотно відрізняється від нього технічними компонентами. Нижче описано відмінності конструкції C-130J відносно оригінального літака.

=== Силова установка ===
Літак оснащений новими турбогвинтовими двигунами [[Rolls-Royce AE 2100]] D3 з шестилопатевими гвинтами {{Нп|Dowty Propellers|Dowty|en|Dowty Propellers}} R391 з регульованим (до 35 градусів) та реверсивним кроком композитних шаблеподібних лопатей<ref>[http://www.geaviationsystems.com/Products--/Propellers/Manufacture/Advanced-Propeller-System-C130J/Literature/APS_C-130J_data_sheet_mid.pdf «C-130J Advanced propeller system (six-blade R391 propeller).»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100401071329/http://www.geaviationsystems.com/Products--/Propellers/Manufacture/Advanced-Propeller-System-C130J/Literature/APS_C-130J_data_sheet_mid.pdf|date=2010-04-01}} ''Dowty Propellers''. Retrieved 31 July 2009.</ref>.
Двигуни використовують електронно-цифрову систему управління FADEC (англ. Full Authority Digital Engine Control)<ref>{{cite web |url= https://web.archive.org/web/20131228074438/http://www.rolls-royce.com/Images/AE2100_tcm92-6712.pdf|title=AE 2100 turboprop|author= |date= March 2009|website= |publisher= Rolls-Royce plc|archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>, яка керує як двигуном, так і його пропелером, безперервно обробляє та аналізує ключові параметри двигуна й керує фазою запуску, а потім усім робочим діапазоном двигуна, від ялового ходу до повного газу, забезпечує автоматичне вимкнення при перевищенні швидкості та попередження в разі виникнення несправностей<ref>{{cite web |url= https://web.archive.org/web/20070928110927/http://www.hispano-suiza-sa.com/spip.php?article62&lang=en|title=Electricity and electronics.Digital Engine Control|author= |date= |website= SAFRAN Group |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
Застосована автоматична система управління тягою (ATCS) ({{lang-en|Аutomatic Thrust-Control System}}) автоматично керує асиметричною тягою, яка виникає в результаті відмови одного з двигунів. Якщо під час зльоту один з двигунів вийшов би з ладу на повній потужності, його гвинт відразу без впиву екіпажу виводиться на яловий режим, а потужність протилежного двигуна автоматично зменшується до такої міри, щоб літак зберігав напрямок руху і безпечно продовжував набір висоти.<ref name="FI19971216"/>
 
Двигуни працюють на сертифікованому авіаційному паливі [[JP-8]] з протиожеледними додатками, [[інгібітор]]ами корозії, додатками [[Мастильний матеріал|мастильних матеріалів]] й [[антистатик]]ів, яке з 1995 року в армії США повсюдно замінило паливо [[JP-4]].<ref name="Spec Book">[http://cc-130j.ca/wp-content/pdfs/Spec_Book.pdf «C-130J Spec Book»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706171626/http://cc-130j.ca/wp-content/pdfs/Spec_Book.pdf|date=2011-07-06}}Retrieved 1 August 2010.</ref>.. Паливна система може бути доповнена додатковими підкрильними паливними баками<ref name="FI19971216"/>. Вже на стадії виробництва літак був оснащений приймачем для дозаправки паливом у повітрі{{sfn|Petrescu, p. 23}}.

Заміна двигунів покращила льотні характеристики літака порівняно з попередниками C-130, зокрема, на 40&nbsp;% збільшила дальність польоту, на 21&nbsp;%&nbsp;— максимальну швидкість і на 41&nbsp;% зменшила довжину розбігу перед зльотом. Час набору висоти скоротився на 50&nbsp;%: C-130J міг досягти 28 000 футів всього за 14 хвилин.<ref name="Global Security">{{cite web |url= https://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-130j.htm|title= C-130J Hercules|author= |date= 2016|website= Global Security|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>

=== Авіоніка ===
Сучасна пілотажна цифрова [[авіоніка]], розрахована на двох пілотів, складається з чотирьох багатофункціональних [[Рідкокристалічний дисплей|рідкокристалічних (LCD) дисплеїв]], двох [[Голографічний дисплей|голографічних дисплеїв]] (HUD) в кабіні, які відображають важливі покази приладів перед кожним пілотом, а також електронних цифрових пристроїв для керування польотом літака та систем управління й навігації, нового цифрового автопілота. Дисплеї та загальне освітлення літака сумісні з системою нічного бачення ВПС США. Шина даних 1553 та два блоки інтерфейсу резервної шини дозволяють подвійно резервувати системи літака. Два комп'ютери забезпечують інтегровану систему діагностики, яка реєструє й контролює стан компонентів конструкцій і систем літака.<ref name="Spec Book"/>

Завдяки інтегрованій системі навігації в складі метеорологічного і навігаційного радара AN/APN-241, подвійної навігаційної системи&nbsp;— [[Інерційна навігація|інерційної]] та [[GPS]] ({{Нп|INS/GPS|GPS/INS|en|GPS/INS}})&nbsp;— і [[Цифрова картографія|цифрової картографічної системи]], C-130J може здійснювати повітряне десантування з одного літака або з'єднання за будь-якої погоди, посадку в умовах, визначених приладами, без маркерів зон.<ref name="Global Security Design"/> Малопотужний кольоровий радар AN/APN-241 розробила компанія [[Northrop Grumman]] відповідно до експлуатаційних вимог спеціально для транспортних літаків C-130 «Геркулес». Він забезпечує картографування місцевості з високою роздільною здатністю на кольорових дисплеях, що дозволяє здійснювати точну навігацію, прогнозувати силу і напрям вітру, щоб забезпечити точне десантування. Незалежні режими роботи радара дозволяють двом пілотам отримувати різну інформацію: одночасно і окремо переглядати карти погоди, місцевості, параметри вітру<ref>{{cite web |url= https://www.radartutorial.eu/19.kartei/08.airborne/pubs/apn241.pdf|title= Tactical Transport Radar AN/APN-241 |author= |date= |website= Northrop Grumman Corporation. Avionics Systems|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.

Нова авіоніка та інтегрована система навігації значно полегшили роботу льотного екіпажу, поліпшили ситуаційну обізнаність пілотів<ref name="FI19971216"/> та зробили керування літаком безпечнішим, особливо під час складних маневрів на малих висотах<ref name="Global Security" />. Літак також оснащений повністю інтегрованими захисними системами: [[система попередження про ракетний напад]] AN/AAR-47, система викидання [[Теплова пастка|засобів протидії]] AN/ALE-47, приймач радіолокаційних попереджень AN/ALR-56M<ref name="Spec Book" />.

=== Вантажний відсік ===
Модель «J» виробляється в стандартному (C-130J) та подовженому на 4,57&nbsp;м варіантах (C-130J-30). Стандартний C-130J має практично ті ж розміри, що і літаки C-130E/H. Подовжена версія має видовжений фюзеляж внаслідок двох вставок: у передній частині перед крилами завдовжки 2,54 м (100 дюймів) та позаду крил завдовжки 2,03 м (80 дюймів)<ref name="Global Security Design">{{cite web |url= https://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-130j-design.htm|title= C-130J - Design|author= |date= 2016|website= Global Security|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>. Розміри стандартного вантажного відсіку C-130J: довжина&nbsp;— 12,5&nbsp;м, ширина&nbsp;— 3,05&nbsp;м, висота&nbsp;— 2,74&nbsp;м. Подовжений варіант фюзеляжу на 30 відсотків збільшує корисний об'єм вантажного відсіку, отже зростає кількість завантажених піддонів, палет, десантних платформ чи місць для сидіння, що забезпечує значні переваги при транспортуванні пріоритетних вантажів чи особового складу коштом скорочення кількості вильотів, необхідних для виконання конкретної місії<ref name="Spec Book"/>.

На відміну від коротшої модифікації, вантажний відсік якої вміщує 92 військовослужбовці або 64 десантники, подовжений літак C-130J-30 може перевозити до 128 військовослужбовців, або 92 десантники, або комбінацію пасажирів та вантажу, яка не перевищує місткості салону. Його використання на заміну літаків С-130E/H, С130J зменшує кількість необхідних вильотів, що зменшує ризики як для екіпажів, десантників, так і літаків, а також призводить до економії коштів<ref name="Global Security Design" />.
[[Файл:A Royal Australian Air Force loadmaster directs a US Air Force Humvee onto a C-130J in April 2016.jpg|250px|thumb|right|Завантаження [[HMMWV|автомобіля Humvee]] у вантажний відсік C-130J Super Hercules [[Повітряні сили Австралії|Повітряних сил Австралії]], квітень 2016]]
Літак оснащений комп'ютеризованою диспетчерською системою завантаження, яка дозволяє вантажній бригаді контролювати з багатофункціонального дисплея контролю блока, розташованого біля вхідних дверей для екіпажа, всі аспекти логістики завантаження-розвантаження шляхом забезпечення керованої комп'ютером послідовності всіх операцій<ref name="Spec Book"/>. Удосконалена система обробки вантажів дистанційно керує тяговою [[Лебідка|лебідкою]], налаштовує відкидну роликову або плоску підлогу відсіку, забезпечує зменшення тривалості операцій завантаження-розвантаження{{sfn|Petrescu, pp. 22, 23}}. Завдяки кормовій вантажній рампі C-130J може вмістити широкий спектр негабаритних вантажів, від універсальних гелікоптерів і шестиколісних броньованих транспортних засобів до стандартних [[Палета|палетованих]] вантажів і військового персоналу. Під час повітряної доставки з літака можна скидати вантажі вагою до 19&nbsp;051&nbsp;кг, або, завдяки удосконаленому шасі, здійснювати доставку з приземленням на нерівні ґрунтові смуги.. Конструкція вантажного відсіку дозволяє налаштовувати його для спеціалізованих місій, значна частина спеціального обладнання для яких є знімною. За потреби можна швидко переналаштовувати відсік для транспортних місій: перевезення обладнання, зброї, продовольства, транспортних засобів, персоналу, десантників, поранених тощо<ref name="Global Security"/>.
{| class="wikitable" style="width:100%; text-align:center"
|+ '''Зіставлення місткості вантажних відсіків C-130E/H/J і C-130J-30'''<ref name="Global Security Design"/>
|-
! Тип літака
!C-130E/H/J
!C-130J-30
|
|-
!Профіль вантажного відсіку
|[[Файл:Cargo compartment profile C-130J .jpg|300px]]
|[[Файл:Cargo compartment profile C-130J-30 .jpg|350px]]
|
|-
! Тип вантажу
! Кількість
! Кількість
!Збільшення на
|-
! Палети типу 463L
| 5 || 7 || 40&nbsp;%
|-
! Медичні ноші
| 74 ||97 ||31&nbsp;%
|-
! Контейнери для скидання
| 16 || 24 || 50&nbsp;%
|-
! Військовики
| 92 || 128 || 38&nbsp;%
|-
! Десантники
| 64 || 92 || 44&nbsp;%
|}

=== Протиракетний захист ===
Щоб зменшити вразливість літаків Hercules до [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК)]], які запускають ракети теплового наведення, компанія Lockheed Martin реалізувала програму «[[засоби інфрачервоної протидії]] великих літаків» ({{lang-en|Large Aircraft Infrared Countermeasures, LAIRCM}}). Програма передбачала озброєння окремих С-130J спеціального призначення, зокрема паливозаправників, лазерами, здатними пригнічувати системи інфрачервоного наведення ракет. Також була реалізована можливість встановлення газогенераторів для протипожежного захисту, оскільки C-130J був вразливий до пострілів, які влучивши в його крила, могли спричинити пожежу<ref name="Global Security Design"/>.

=== Екіпаж ===
Зазвичай екіпаж вантажно-транспортного літака C-130J складається з двох пілотів й спеціаліста, відповідального за вантаж (без [[Штурман (авіація)|штурмана]] й [[бортінженер]]а). Спеціалізовані військові варіанти літака (наприклад, AC-130J, EC-130J, KC-130J, MC-130J, HC-130J, WC -130J) можуть мати більші екіпажі, доповнені штурманами, офіцерами та рядовими бойових чи спеціалізованих підрозділів<ref name="Global Security"/>.

=== Спеціалізовані функції ===
==== Пожежогасіння з повітря ====
[[Файл:Harvest Hawk KC-130J with Hellfire.jpg|250px|thumb|right|Ракети [[AGM-114 Hellfire|«Hellfire»]] під крилом KC-130J, як елемент системи «Harvest HAWK», Camp Dwyer (Афганістан), 24 березня 2011 року]]
Для виконання спеціалізованих функцій базові варіанти літаків C-130J доповнюють спеціальним обладнанням. Так, [[Служба лісу США|Лісова служба США]] (USFS) використовує військові літаки C-130J Super Hercules, оснащені 2008 року модульною системою повітряного пожежогасіння MAFFS II ({{Нп|Модульна система повітряного пожежогасіння|Модульна система повітряного пожежогасіння|en|Modular Airborne FireFighting System}}) другого покоління. Ця автономна установка дозволяє використовувати літак як повітряну цистерну для боротьби з лісовими пожежами.<ref>{{cite web|url=http://www.fs.fed.us/fire/aviation/fixed_wing/maffs/index.html|title=«Modular Airborne FireFighting Systems (MAFFS)».|archive-url=https://web.archive.org/web/20100907053945/http://www.fs.fed.us/fire/aviation/fixed_wing/maffs/index.html|archive-date=2010-09-07|language=en|publisher=U.S. Forest Service|date= 2008-06-24|access-date=2010-10-09}}</ref> Систему MAFFS II вперше застосували для гасіння пожежі в липні 2010 на літаку C-130J Super Hercules{{sfn|Petrescu, p. 24}} 146-го повітряно-транспортного [[Авіакрило|крила]]&nbsp;— єдиного підрозділу Лісової служби, який використовує її на літаках C-130J.<ref>Krenke, Lt. Col. Ellen. [http://www.ng.mil/news/archives/2010/07/071610-Fires.aspx «MAFFS responds to brush fires in California.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100720205333/http://www.ng.mil/news/archives/2010/07/071610-Fires.aspx|date=2010-07-20}} ''national Guard'', 16 July 2010. Retrieved 9 October 2010.</ref>
==== Вогневе ураження ====
Літак [[Корпус морської піхоти США|Корпусу морської піхоти США]] KC-130J, оснащений комплексною системою ISR (Intelligence, surveillance and reconnaissance)/ Weapon Mission Kit під назвою «Harvest HAWK» (Hercules Airborne Weapons Kit), поєднує функції спостереження й ближньої вогневої підтримки з повітря. Його стандартне озброєння&nbsp;— це 4 ракети [[AGM-114 Hellfire]], 10 [[GPS]] керованих ракет {{Нп|AGM-176 Griffin|AGM-176 Griffin|en|AGM-176 Griffin}}, [[Крилата бомба|крилаті]] [[Керована авіаційна бомба|керовані бомби]] {{Нп|GBU-44 Viper Strike|GBU-44 Viper Strike|en|GBU-44/B Viper Strike}}, 30 мм [[Дрібнокаліберна автоматична гармата|автоматична гармата]].<ref>{{cite web |url=http://www.zumwaltfacts.info/gen-conway-%e2%80%9cthe-posture-of-the-united-states-marine-corps%e2%80%9d/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20181121072812/https://zumwaltfacts.info/gen-conway-%E2%80%9Cthe-posture-of-the-united-states-marine-corps%E2%80%9D/ |url-status=dead |archive-date=21 листопада 2018 |title=General James T. Conway on The Posture of the United States Marine Corps. |publisher=zumwaltfacts.info |date=14 травня 2009 |access-date=1 серпня 2010 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121072812/https://zumwaltfacts.info/gen-conway-%E2%80%9Cthe-posture-of-the-united-states-marine-corps%E2%80%9D/ |date=2018-11-21 }}</ref> Система «Harvest HAWK» була інтегрована з KC-130J протягом 18 місяців. За зовнішнім силуетом літак з «Harvest Hawk» відрізняється від інших літаків KC-130J пусковою установкою для чотирьох ракет «Hellfire» під лівим крилом на місці шлангової заправної капсули. Електрооптичний, інфрачервоний і лазерний датчики наведення ракет на ціль встановлені у порожньому зовнішньому паливному баку лівого крила. Другим компонентом [[Вогневе ураження|вогневого ураження]] «Harvest Hawk» є ракети AGM-176 Griffin, які порівняно з ракетами AGM-114 Hellfire мають меншу боєголовку й менш потужний двигун. Пускова установка в перших екземплярах літака розташовувалася на вантажній рампі, в пізніших випусках&nbsp;— в лівих парашутних дверях. Бойовий дебют першого модифікованого літака KC-130J Harvest HAWK відбувся в Афганістані в жовтні 2010 року<ref name="Rhodes">{{cite web |url= https://www.codeonemagazine.com/c130_article.html?item_id=112|title= KC-130J Harvest Hawk Operations In Afghanistan|author= Jeff Rhodes |date= 12 грудня 2012|website= Code One|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>. Помимо функції вогневого ураження літак KC-130J Harvest HAWK зберігає свої функції як заправника (з правої заправної капсули) чи транспортного літака, оскільки за потреби система вогневого ураження може бути демонтована менш ніж за добу.<ref>{{cite web|url=http://www.marines.mil/unit/mcascherrypoint/Pages/KC130JHarvestHawk20110401.aspx|title=KC-130J Harvest Hawk: Marine Corps teaches old plane new tricks in Afghanistan|first=SSgt Christopher|last=Flurry|work=[[2nd Marine Aircraft Wing]] (Fwd)|publisher=United States Marine Corps|location=Camp Dwyer, Afghanistan|date=1 квітня 2011|access-date=5 квітня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110602160836/http://www.marines.mil/unit/mcascherrypoint/Pages/KC130JHarvestHawk20110401.aspx|archive-date=2 червня 2011|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110602160836/http://www.marines.mil/unit/mcascherrypoint/Pages/KC130JHarvestHawk20110401.aspx |date=2011-06-02 }}</ref>

Екіпаж KC-130J  Harvest Hawk складається із 7 осіб. Командир повітряного судна є керівником польоту, забезпечує перед запуском ракети звільнення повітряного простору від дружніх літаків, допомагає офіцеру вогневого ураження (ВУ) планувати  атаку на ціль і, коли літак займе позицію, дає згоду на запуск ракети. Другий пілот відповідає за навігацію та керування літаком, зв’язок із повітряними засобами й наземним командуванням. Начальник екіпажу зазвичай керує дозаправленням, змінює радіочастоти та спостерігає за ситуацією за бортом судна. Головний офіцер ВУ у вантажному відсіку літака  координує спостереження, підтримує контакт з наземними військами, визначає, відстежує та позначає цілі. Поруч з ним сидить другий резервний офіцер ВУ. 
Два вантажники крім своєї основної роботи допомогають офіцерам спостерігати за показами приладів, завантажують ракети AGM-176 Griffin. 
Для здійснення атаки  пілот й офіцер ВУ спільно переводять літак в оптимальне положення для стрільби й фіксують ціль. Отримавши дозвіл командування, пілот дає згоду на вогонь, а офіцер натискає кнопку запуску ракети «Hellfire».

=== Можливості й переваги над С-130 ===
Упроваджені нові системи, технології й удосконалення конструкції забезпечили такі переваги C-130J над його попередником C-130:
* покращені приблизно на 50&nbsp;% надійність систем та ремонтопридатність;
* простіше і менш часте технічне обслуговування (C-130 потребував понад 20 людино-годин технічного обслуговування на одну льотну годину, C-130J&nbsp;— потребує не більше 10 людино-годин);
* до 50&nbsp;% скорочена кількість персоналу для польотів і обслуговування<ref name="Global Security Design"/>.
Ці переваги зменшують майже наполовину витрати на експлуатацію та підтримку оперативних дій [[Ескадрилья|ескадрильї]] C-130J<ref name="Spec Book"/>.

Літак моделі J, який здатний виконувати польоти з нерівних ґрунтових смуг, здійснювати широкий діапазон оперативних місій як у мирних, так і у воєнних умовах, є основним транспортним засобом для десантування військ і техніки у ворожі райони. Базові та спеціалізовані версії літака можуть виконувати специфічні функції, такі як аеромедичні місії, розвідка погоди, місії з повітряного розпилення, гасіння лісових пожеж та місії порятунку від стихійних лих<ref name="Global Security"/>.

== Версії базового літака C-130J ==
Існує 19 сертифікованих варіантів C-130J з різними функціями, які можуть бути заводськими або переобладнаними під час експлуатації<ref>{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/c130.html|title= C-130J Super Hercules. One Aircraft, Many Missions|author= |date= 2024|website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
;C-130J Super Hercules: Військово-транспортний літак короткої версії. У [[Повітряні сили Великої Британії|Королівських повітряних силах Великої Британії]] за британською системою позначення військових літаків позначався як Hercules C4.
;C-130J-30
: Літак з подовженим (на 4,6 м) фюзеляжем. До 2002 року ВПС США позначали його як CC-130J, після 2002 року перейшли на позначення C-130J<ref>Simmons, Peter. [http://lobby.la.psu.edu/_107th/092_C_130_Procurement/Organizational_Statements/LM/LM_More_LM_C130J_Aircraft_Now_on_contract_031102.htm «More Lockheed Martin C-130J Aircraft Now on Contract.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060909115609/http://lobby.la.psu.edu/_107th/092_C_130_Procurement/Organizational_Statements/LM/LM_More_LM_C130J_Aircraft_Now_on_contract_031102.htm|date=2006-09-09}} ''Lockheed Martin'', March 2002.</ref><ref>{{cite web|url=http://www.designation-systems.net/usmilav/nonstandard-mds.html#_MDS_CC130J|title=Non-Standard DOD Aircraft Designations|access-date=2019-02-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20110927004151/http://www.designation-systems.net/usmilav/nonstandard-mds.html#_MDS_CC130J|archive-date=2011-09-27|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|date=2022-01-19|title=MODEL DESIGNATION OF MILITARY AEROSPACE VEHICLES|url=https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodm/412015l.pdf?ver=2018-12-11-100011-077|access-date=2023-03-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119080331/https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodm/412015l.pdf?ver=2018-12-11-100011-077|archive-date=2022-01-19}}</ref>. У Королівських повітряних силах Великої Британії за британською системою позначення військових літаків позначався як Hercules C5.
;C-130J-SOF: Версія, оснащена поліпшеним устаткуванням інтегрованого отримання й аналізу розвідувальних даних для [[Сили спеціальних операцій|сил спеціальних операцій]]. Представлена в червні 2017 року<ref>{{cite web|last1=Hoyle|first1=Craig|title=PARIS: Lockheed unleashes C-130J for international special forces|url=https://www.flightglobal.com/news/articles/paris-lockheed-unleashes-c-130j-for-international-s-438580/|website=FlightGlobal|access-date=2017-06-22|archive-url=https://archive.today/20170622154401/https://www.flightglobal.com/news/articles/paris-lockheed-unleashes-c-130j-for-international-s-438580/|archive-date=2017-06-22|location=Paris|date=2017-06-20|url-status=dead}}</ref>.
[[Файл:EC-130J Commando Solo- 193rd.jpg|250px|thumb|right|EC-130J Commando Solo в тренувальному польоті]]
; EC-130J Commando Solo: Літак, призначений для проведення інформаційних, психологічних операцій і мовлення на каналах в AM, FM, HF, TV і військових діапазонах зв'язку. Використовується 193-м крилом [[Сили спеціальних операцій армії США|Сил спеціальних операцій армії США]], ([[Гаррісбург (Пенсільванія)|Гаррісбург]], штат [[Пенсільванія]]), зокрема для розкидання листівок інформаційного чи психологічного змісту<ref>{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/c130/ec-130j-commando-solo.html|title= EC-130J Commando Solo. Information, Psychological and Civil Affairs Ops|author= |date= 2024|website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
[[Файл:13-5785 Lockheed Martin HC-130J Combat King II Hercules C-N 382-5785 (32682682830).jpg|250px|thumb|right|HC-130J Combat King II Бойового командування Повітряних сил США]]
; HC-130J Combat King II: Літак, який експлуатується [[Бойове командування Повітряних сил США|Бойовим командуванням Повітряних сил США]] й спеціалізується на виконанні тактичних завдань, операцій з пошуку та евакуації в суворих кліматичних умовах. [[Командування освіти та тренувань Повітряних сил США]] також експлуатує літаки HC-130J для підготовки екіпажів до виконання оперативних завдань<ref>{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/c130/hc-130j-combat-king-ii.html|title= HC-130J Combat King II|author= |date= 2024|website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
[[Файл:USCG C130 Hercules.jpg|250px|thumb|right|Літак [[Берегова охорона США|Берегової охорони США]] HC-130J Combat King II]]
[[Файл:KC-130J-VMGR-352-20070205.jpg|250px|thumb|Два літаки KC-130J [[Корпус морської піхоти США|Корпусу морської піхоти США]] в тренувальному польоті]]
;HC-130J Coast Guard: Пошуково-рятувальний варіант C-130J, який використовується [[Берегова охорона США|Береговою охороною Сполучених Штатів]] для морського патрулювання на далеких відстанях та рятувальних місій. Місійна система літака забезпечує автоматичну ідентифікацію та пеленгування пошукової цілі, має багаторежимний радар дальнього радіуса дії, електрооптичну та інфрачервону сенсорну капсулу, яка відтворює зображення та дані про ціль, а також широкий набір засобів зв'язку. HC-130J має на 20&nbsp;% більшу швидкість і висоту польоту та на 40&nbsp;% більшу дальність польоту порівняно з літаком [[Lockheed HC-130]]<ref>{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/c130/hc-130j-coast-guard.html|title= HC-130J Coast Guard|author= |date= 2024|website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
;[[Lockheed Martin KC-130|KC-130J]]: Версія авіатанкера-заправника та тактичного транспортного літака. Літаки KC-130J приписані до підрозділів [[Корпус морської піхоти США|Корпусу морської піхоти США]]. KC-130J є новітньою розробкою, яка базується на перевірених у боях паливозаправниках KC-130, використовуючи при цьому значні технологічні та експлуатаційні покращення<ref>{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/c130/kc-130j-tanker.html|title= KC-130J Tanker. The Global Leader in Aerial Refueling|author= |date= 2024|website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>. Літак здатний [[Дозаправлення у повітрі|дозаправляти паливом в повітрі]] гелікоптери, літаки з поворотним гвинтом і нерухомим крилом, використовуючи дві заправні штанги, змонтовані на крилах, які перепомповують 1136 літрів палива за хвилину кожна. Це дозволяє заправляти два літальні апарати одночасно. Паливо, яке використовується для польоту літака й дозаправлення (27&nbsp;215&nbsp;кг), зберігається у внутрішніх баках в крилах, двох ємностях, встановлених під крилами літака. Можливе також використання додаткового алюмінієвого резервуара всередині фюзеляжу, місткістю 11&nbsp;000&nbsp;кг палива. KC-130J може також забезпечувати швидку наземне заправлення гелікоптерів, транспортних засобів та паливних цистерн. Для цього двигуни переводять у режим малої потужності (25&nbsp;%), достатньої, щоб живити генератори та паливні насоси, але не створювати сильних аеродинамічних струменів повітря позаду літака, що дозволяє персоналу під час перепомповування палива працювати у відносно спокійних умовах.<ref name="Pike">{{cite web |author=John Pike |url=http://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/kc-130j.htm |title=KC-130J |publisher=Globalsecurity.org |accessdate=8 травня 2012 |archive-date=11 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090611013724/http://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/kc-130j.htm }}</ref> Літак KC-130J може бути переобладнаний для перевезення вантажів з постачанням шляхом десантування, зокрема з малих висот, або приземлення. Як транспортний літак може також перевозити 64 десантника з обладнанням або 92&nbsp;— без обладнання, забезпечувати екстрену евакуацію особового складу, обладнання; як медична евакуаційна платформа, може перевозити 74 пацієнта із медичним супроводом.<ref name="Pike"/>
;[[Lockheed MC-130|MC-130J Commando II]]: Версія, яка замінила застарілі літаки MC-130N/P Combat Shadow [[Командування спеціальних операцій Повітряних сил США]]. Виконує завдання з [[Інфільтрація (тактика)|інфільтрації]], [[Ексфільтрація (тактика)|ексфільтрації]] та забезпечення з повітря компонентів сил спеціальних операцій (таємного або малопомітного дозаправлення на низьких висотах [[Вертоліт|гелікоптерів]] і літаків спеціального призначення; проникнення, виведення та поповнення запасів сил спеціальних операцій з повітря або з суші на політично чутливих або ворожих територіях). Перший літак MC-130J був доставлений до першого оперативного підрозділу 522-ї ескадрильї Сил спеціальних операцій на [[Кеннон (авіабаза)|авіабазі Кеннон]], штат [[Нью-Мексико]], 2011 року<ref name="Codeone">{{cite web |url= https://www.codeonemagazine.com/c130_article.html?item_id=125|title= C-130J Super Hercules Celebrates One Million Flight Hours|author= Jeff Rhodes |date= 2014|website= Code One|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
; MC-130J Commando II Amphibious Capability: Пропонована версія двопоплавкового [[Літак-амфібія|літака-амфібії]] для підтримки операцій на морі та в прибережних районах; початкові льотні випробування неодноразово відкладалися<ref>{{cite web|url=https://www.msn.com/en-us/news/world/the-us-air-force-s-special-operators-are-hustling-to-turn-their-biggest-planes-into-flying-boats/ar-AAOwG6I?ocid=msedgntp|title=The US Air Force's special operators are hustling to turn their biggest planes into flying boats|publisher=Business Insider|date=2021-09-16|access-date=2021-09-16}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.airforcetimes.com/news/your-air-force/2022/09/22/air-force-plans-more-tests-of-amphibious-armed-mc-130j-airlifter/|title=Air Force plans more tests of amphibious, armed MC-130J airlifter|date=2022-09-22|publisher=Air Force Times|access-date=2022-09-22}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.msn.com/en-us/news/us/c-130-seaplane-program-put-on-back-burner/ar-AA1733OI?ocid=msedgntp&cvid=36ac244a3e924a51b46660164a5b93be|title=C-130 Seaplane Program Put On Back Burner|publisher=The Drive|date=2023-02-02|access-date=2023-02-03}}</ref>.
[[Файл:AC-130J Ghostrider над авиабазой Хёрлдбурт Филд.jpg|250px|thumb|right|AC-130J Ghostrider злітає з [[Нелліс (авіабаза)|авіабази Нелліс]] Повітряних сил США, 5 грудня 2022 року]]
[[Файл:WC-130J Hercules of the 53rd Weather Reconnaissance Squadron.jpg|250px|thumb|right|WC-130J Hercules зі складу 53-ї ескадрильї метеорологічної розвідки «Мисливці за ураганами» в польоті]]
; AC-130J Ghostrider («Примарний вершник»): Частину літаків MC-130J модифікували з конвеєра до конфігурації, яка отримала пакет високоточних засобів ураження від літака AC-130W Stinger II. Гібридний AC-130J Ghostrider поєднує в собі повітряні можливості MC-130J з бойовими функціями «повітря&nbsp;— земля» AC-130. Високоточний ударний комплекс, розроблений для підтримки сухопутних військ у надзвичайних ситуаціях за кордоном, складається з електрооптичного й інфрачервоного давачів, 30-мм гармати, ракет AGM-175 Griffin і всепогодного [[Радар із синтезованою апертурою|радара із синтезованою апертурою]]. Комплекс також забезпечує для AC-130J можливість випускати бомби малого діаметра. Місця розташування екіпажу та зони постачання киснем захищені від [[набої]]в [[калібр]]у 7,62&nbsp;мм легкою композитною [[Броня (техніка)|бронею]]. Давачі дозволяють екіпажу літака візуально або електронно ідентифікувати цілі навіть за несприятливих кліматичних умов. AC-130J оснащений приймачем радарного попередження AN/ALR-56M, системою попередження про ракети AN/AAR-47, системою запобігання вибуху незаповненого паливом об'єму. Після майже року переобладнання перший AC-130J вперше піднявся в повітря 31 січня 2014 року на [[Еглін (авіабаза)|авіабазі Еглін]] (штат [[Флорида]]). Розроблений для ударних операцій Сил спеціальних операцій США, Ghostrider забезпечує безпосередню повітряну підтримку військ, які перебувають у контакті з противником, супроводжує конвої, здійснює точкову протиповітряну оборону<ref name="Codeone"/><ref name="Airforce Technology">{{cite web |url= https://www.airforce-technology.com/news/ac-130j-ghostrider-engages-militants-in-iraq-with-transponder-active/|title= AC-130J Ghostrider engages militants in Iraq with transponder active|author= Andrew Salerno-Garthwaite|date= 22 листопада 2023|website= Airforce Technology|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
; WC-130J Weatherbird («Птах погоди»): Літак метеорологічної служби [[Резерв Повітряних сил США|Командування резерву повітряних сил США]]. Десять літаків C-130J були модифіковані на конвеєрі до конфігурації WC-130J. Ці літаки, приписані до 53-ї ескадрильї метеорологічної розвідки на авіабазі Кіслер, штат [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]], призначені для польотів під час ураганів і тропічних штормів з метою відстеження й моніторингу штормових умов під час місій тривалістю дванадцять годин або більше. З 2003 року на WC-130J почали літати [[мисливці за ураганами]]<ref name="Codeone"/>.
; LM-100J: Цивільна версія, яка базується на подовженому варіанті Lockheed Martin C-130J -30 Super Hercules. 2000 року програму було заморожено, оскільки компанія Lockheed Martin зосередилася на військових версіях<ref>{{cite web|url=http://www.thedrive.com/the-war-zone/7540/first-civilian-version-of-the-c-130j-super-hercules-rolls-off-the-assembly-line |title=First Civilian Version of the C-130J Super Hercules Rolls Off the Assembly Line|first=Tyler|last=Rogoway|date=2017-02-10|access-date=2017-02-11|publisher=The Drive|archive-url=https://web.archive.org/web/20170211160440/http://www.thedrive.com/the-war-zone/7540/first-civilian-version-of-the-c-130j-super-hercules-rolls-off-the-assembly-line|archive-date=2017-02-11|url-status=live}}</ref>. Пізніше компанія відновила реалізацію цієї програми й на початку 2017 року презентувала комерційний вантажний літак LM-100J сімейства C-130J Super Hercules. LM-100J може діяти з коротких непідготовлених аеродромів без наземного допоміжного обладнання, забезпечує швидке завантаження та розвантаження на висоті вантажівки. Засоби переналаштування дозволяють йому підтримувати різноманітні місії: повітряне розпилення, пожежогасіння, медичну доставку та евакуацію, гуманітарну допомогу та [[VIP]]-перевезення<ref name="LM">{{cite web |url= https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/aero/documents/LM-100J/LM-100JBrochure_F2018_Website.pdf|title= LM-100J. One aircraft, many capabilities|author= |date= |website= Lockheed Martin|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
; SC-130J Sea Hercules: Пропонований морський патрульний і пошуково-рятувальний літак великої дальності, призначений для моніторингу берегової лінії, прибережного патрулювання, з можливістю запуску торпед для боротьби з підводними човнами<ref name="Codeone"/><ref name=SC130J-LM>{{cite web|title=SC-130J Sea Hercules|url=http://www.lockheedmartin.com/us/products/c130/c-130j-variants/sc-130j.html|website=lockheedmartin.com|publisher=Lockheed Martin|access-date=2014-06-12|ref=SC130J-LM|archive-url=https://web.archive.org/web/20140714162942/http://www.lockheedmartin.com/us/products/c130/c-130j-variants/sc-130j.html|archive-date=2014-07-14|url-status=live}}</ref><ref name=SC130J-StratPost>{{cite web|title=Lockheed Martin's Sea Hercules unveiled|url=http://www.stratpost.com/lockheed-martins-sea-hercules-unveiled|website=stratpost.com|date=2012-04-16|publisher=StratPost|access-date=2014-06-12|ref=SC130J-StratPost|archive-url=https://web.archive.org/web/20141012231642/http://www.stratpost.com/lockheed-martins-sea-hercules-unveiled|archive-date=2014-10-12|url-status=live}}</ref>.

== Зіставлення характеристик C-130J і його відповідників ==
[[Файл:Lockheed Martin C-130J Super Hercules.svg|240px|thumb|right|Кресленик загального виду з ортогональними проєкціями силуету C-130J Super Hercules]]
[[Файл:Size comparison C-17 A400M C-130J-30 C-130J.jpg|240px|thumb|right|Порівняння розмірів транспортних літаків: (зверху вниз)&nbsp;— C-130J, C-130J-30, [[Airbus A400M Atlas]], [[C-17 Globemaster III]]]]
[[Файл:C-130J Hercules cleaning.jpg|240px|thumb|Миття C-130J Super Hercules в мийній системі на базі Повітряних сил США в [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]]]]
{| class="wikitable" style="width:75%; text-align:center"
|+ '''Зіставлення льотно-технічних характеристик C-130J Super Hercules і його попередника C-130 Hercules'''
|-
!
!C-130 Hercules {{sfn|Eden, 2004}}
!C-130J Super Hercules<ref name="Spec Book"/>
|-
! Зовнішній вигляд
|[[Файл:C-130 2 Yokota Tokyo.jpg|240px]]
|[[Файл:Indian C-130 Hercules transits through Grand Forks AFB.jpg|270px]]
|-
! Перший політ, рік
| 1954 || 1996
|-
! Прийнятий на озброєння, рік
| 1956 || 1999
|-
!Габаритні розміри літака
|
|-
| розмах крила, м
| 40,41 ||40,41
|-
| довжина, м
| 29,79 || 29,79
|-
|висота, м
| 11,66 || 11,84
|-
! Розміри вантажного відсіку
|
|-
| довжина, м
| 12,19 || 12,50
|-
| ширина, м
| 3,02 || 3,05
|-
| висота, м
| 2,74 || 2,74
|-
| довжина рампи, м
| 3,12 || 3,25
|-
!Вантажність, кг
|18&nbsp;955||21&nbsp;770
|-
!Швидкість, км/год
|
|-
| максимальна
| 590 на висоті 6&nbsp;100 м||670 на висоті 6&nbsp;700 м
|-
| крейсерська
| 541||644
|-
! Дальність, км
|3&nbsp;800||3&nbsp;300 з вантажем 15&nbsp;422&nbsp;кг;<br/>4&nbsp;408 з вантажем 8&nbsp;839 кг
|-
! Стеля, км
|
|-
| порожній
| 10&nbsp;000 || 12&nbsp;310
|-
| з вантажем 19&nbsp;050 кг
| 7&nbsp;000 || 8&nbsp;500
|-
! Маса, кг
|
|-
| порожнього літака
| 34&nbsp;382||34&nbsp;274
|-
| максимальна зльотна
| 70&nbsp;307||70&nbsp;307
|-
! Дальність зльоту, м
|1&nbsp;093 завантаженого, маса 70&nbsp;307 кг||1&nbsp;783 завантаженого, маса 74&nbsp;389 кг
|-
! Силова установка
|
|-
| турбогвинтові двигуни
| Allison T56-A-15 || Rolls-Royce AE 2100 D3
|-
| потужність, кВт
| 4 × 3420 || 4 × 3458
|-
| пропелери
| 4-лопатні Hamilton Standard 54H60 || 6-лопатні Dowty R391
|}

{| class="wikitable" style="width:100%; text-align:center"
|+ '''Зіставлення льотно-технічних характеристик C-130J Super Hercules та його аналогів Embraer C-390 Millennium і Airbus A400M'''
|-
!Країна, тип літака
! {{BRA}}, Embraer C-390 Millennium<ref>{{cite web |url= https://defense.embraer.com/wp-content/uploads/2024/06/C-390-Millennium-Brochure-2023-English.pdf|title= C-390 Millennium Brochure|author= |date=2023 |website= Embraer Defense|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>
! {{USA}}, [[Lockheed C-130 Hercules|C-130J-30]]<ref>[https://archive.today/20120801025956/http://www.af.mil/information/factsheets/factsheet.asp?id=92 C-130 HERCULES].</ref><ref>[http://www.airwar.ru/enc/craft/c130j.html C-130J Super Hercules] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170718141723/http://www.airwar.ru/enc/craft/c130j.html |date=2017-07-18 }}.</ref>
! {{EUR}}, [[Airbus A400M]]<ref>[http://www.airwar.ru/enc/craft/fla.html A400M Grizzly] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170730083437/http://www.airwar.ru/enc/craft/fla.html |date=2017-07-30 }}.</ref><ref>[http://www.airbusmilitary.com/Aircraft/A400M/A400MAbout.aspx A400M на сайті виробника] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140701075336/http://www.airbusmilitary.com/Aircraft/A400M/A400MAbout.aspx |date=2014-07-01 }}.</ref>
|-
! Зовнішній вигляд
| [[Файл:Embraer KC-390, Paris Air Show 2019, Le Bourget (SIAE0824).jpg|210px]]
| [[Файл:Italian Air Force Hercules C-130J-30 departs RIAT Fairford 14thJuly2014 arp.jpg|200px]]
| [[Файл:Airbus A400M Atlas of the Spanish Air Force (code EC-400) arrives RIAT Fairford 18July2019 arp.jpg|240px]]
|-
! Перший політ, рік
| 2015 || 1996 || 2009
|-
! Прийнятий на озброєння, рік
| 2019 || 1999 ||2013
|-
! Розробник
| {{BRA}}, [[Embraer]] || {{USA}}, [[Lockheed Martin]] ||{{EUR}}, [[Airbus Group|Airbus Military]]
|-
! Виробник
| {{BRA}}, [[Embraer]] ||{{USA}}, Lockheed Martin ||{{EUR}}, Airbus Military
|-
! Розмах крила, м
| 35,05 || 39,70 ||42,40
|-
! Довжина, м
| 35,20 || 34,69||45,10
|-
! Маса порожнього, т
| 35,0 || 39,1 || 76,5
|-
! Вантажність, т
| 26,0 || 21,8 ||37,0
|-
! Габарити вантажного відсіку (д&nbsp;×&nbsp;ш&nbsp;×&nbsp;в), м
| 18,50&nbsp;×&nbsp;4,45&nbsp;×&nbsp;2,95 || 12,2 × 3,1 × 2,7 ||17,7 × 4,0 × 3,8
|-
! Маса палива у внутрішніх баках, т
| 23,0 ||20,5 || 50,5
|-
! Максимальна злітна маса, т
| 87,0 || 74,4 || 141,0
|-
! Максимальна швидкість, км/год
| 988 || 802 || 670
|-
! [[Крейсерська швидкість]], км/год
| 870 || 640 ||780
|-
! Максимальна стеля, м
| 11 000 || 12 300|| 12 200
|-
! Практична дальність, км
| 2 720 (з вантажем 23 т) ||3150 (з вантажем 16 т) || 6300 (з вантажем 20 т)
|-
! Перегінна дальність, км
| 6 240 || 5 250 || 8 900
|-
! Двигуни
| 2&nbsp;×&nbsp;[[турбовентиляторний двигун]] {{Нп|IAE V2500|IAE V2500-Е5|en|IAE V2500}} || 4 × [[Турбогвинтовий двигун]] [[Rolls-Royce AE 2100]] ||4 × [[Турбогвинтовий двигун]] {{Нп|Europrop TP400|Europrop TP400|en|Europrop TP400}}
|-
! Потужність, к.&nbsp;с.
|  || 4 × 4700 ||4 × 11 000
|-
! Злітна тяга, кН
| 2 × 139.4 ||    ||
|-
! Вартість
|  125&nbsp;млн євро (2023 рік)<ref>{{cite web |url= https://www.defensenews.com/global/europe/2023/09/21/austria-to-buy-four-embraer-c-390-cargo-planes-for-over-500-million/|title= Austria to buy four Embraer C-390 cargo planes for over $500 million|author= Linus Höller|date= 21 вересня 2023|website= |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref> || 65&nbsp;млн доларів США (2008 рік) || 145,0&nbsp;млн євро (2012 рік)
|}

== Світові й національні рекорди ==
Літак C-130J у стандартному виконанні до 2000 року в класі турбогвинтових літаків C-1.N групи II важких літаків (від 60&nbsp;000&nbsp;кг до 80&nbsp;000 кг) побив 15 існуючих і встановив 6 нових рекордів (загалом 21 рекорд), які були сертифіковані як світові. Серед них рекорди від 20.04.1999 року<ref name="Spec Book"/>:

* за швидкістю польоту 637,57&nbsp;км/год по замкнутому маршруту завдовжки 1000&nbsp;км і 2000&nbsp;км з корисним навантаженням (кг)&nbsp;— 1000; 2000; 5000; 10&nbsp;000; 15&nbsp;000; 20&nbsp;000 і без навантаження;
* за висотою польоту 10 972,8&nbsp;м з корисним навантаженням (кг)&nbsp;— 1000; 2000; 5000; 10&nbsp;000; 15&nbsp;000; 20&nbsp;000 і без навантаження.

Ще 29 рекордів висоти й швидкості набору висоти були сертифіковані в класі N групи II як національні рекорди США. Серед них рекорди<ref name="Spec Book"/>:

- від 14.05.1999 року
* з корисним навантаженням 10&nbsp;115,11&nbsp;кг літак досяг висоти 2000&nbsp;м;
* з корисним навантаженням (кг) 1000; 2000; 5000; 10&nbsp;000 і без навантаження піднімався на висоту 12&nbsp;309,65&nbsp;м;
* досягнув максимальної висоти в горизонтальному польоті 11 903 м (Примітка: треба витримати не менше 90 секунд).
* час підйому на висоту 3000 м 3 хв 49 сек з корисним навантаженням (кг): 1000; 2000; 5000; 10 000;
* час підйому на висоту 6000 м 8 хв 0 сек з корисним навантаженням (кг): 1000; 2000; 5000; 10 000;
* час підйому на висоту 9000 м 15 хв 12 сек з корисним навантаженням (кг): 1000; 2000; 5000; 10 000;

- від 7-8.12.1999 року
* швидкість 666,25 км/год на визначеному курсі тривалістю 10 годин 58 хвилин 14 секунд;

- від 12-13.02.2000 року
* швидкість 671,1 км/год з корисним навантаженням 15 422&nbsp;кг на визначеному курсі тривалістю 10 годин 58 хвилин 14 секунд.

У загальній кількості ці 54 світові й національні (США) рекорди продемонстрували, що C-130J може швидко:
* перевозити корисний вантаж на типові дистанції оперативних місій;
* злітати й приземлятися з корисним навантаженням на коротких відстанях;
* набирати висоту зі значним навантаженням;
* долати стратегічну відстань без зовнішніх паливних баків і зупинок для дозаправки<ref name="Spec Book"/>.

== Оператори ==
[[Файл:800px World operators of the C-130J Hercules.png|250px|thumb|right|Поточні (синій колір) та потенційні (зелений колір) оператори C-130J Super Hercules станом на березень 2014 року]]
[[Файл:Royal Australian Air Force (A97-447) Lockheed Martin C-130J Hercules at Wagga Wagga Airport (2).jpg|250px|thumb|C-130J Super Hercules [[Повітряні сили Австралії|Повітряних сил Австралії]] в аеропорту Wagga Wagga, 30 жовтня 2020]]
[[Файл:S3-AGF - Lockheed C-130J Hercules - Bangladesh Air Force - 99-5482 - VGHS.jpg|250px|thumb|Зліт C-130J Super Hercules Повітряних сил Бангладеш]]
[[Файл:Vano02.jpg|250px|thumb|Тренувальний політ C-130J Super Hercules до дня Повітряних сил Індонезії, [[Джок'якарта]], квітень 2024 року]]
[[Файл:Norwegian Air Force Hercules C-130J arrives RIAT Fairford 10thJuly2014 arp.jpg|250px|thumb|C-130J [[Королівські повітряні сили Норвегії|Королівських повітряних сил Норвегії]] прибуває на [[Royal International Air Tattoo]], 2014 рік]]
;{{AUS}}: [[Повітряні сили Австралії]]&nbsp;— дванадцять C-130J-30 на озброєнні, станом на 2014 рік<ref name="2014_Aerospace">«World Military Aircraft Inventory». ''2014 Aerospace''. Aviation Week and Space Technology, January 2014.</ref> Ще 20 літаків C-130J-30 замовлено в липні 2023 року<ref>{{cite web|url=https://www.scramble.nl/military-news/new-super-hercules-transporters-for-raaf|title=New Super Hercules transporters for RAAF|work=Scramble|place=NL|date=2023-07-24|access-date=2023-07-25}}</ref>.
;{{ALG}}: Повітряні сили [[Алжир]]у&nbsp;— два C-130J на озброєнні та ще два&nbsp;— замовлені, станом на червень 2022 року<ref>{{cite web|url=https://www.algerie-eco.com/2022/01/23/lalgerie-recoit-son-premier-avion-de-transport-americain-c-130j/|title=L'Algérie reçoit son premier avion de transport américain C-130J|language=fr|work=Algérie Eco|date=2022-01-23|access-date=2022-03-14}}</ref>.
;{{BAN}}: Повітряні сили [[Бангладеш]]у&nbsp;— з п'яти екс-RAF C-130J замовлених<ref>{{cite web|url=https://www.flightglobal.com/news/articles/bangladesh-picks-marshall-support-for-secondhand-c-1-448490/|title=Bangladesh picks Marshall support for secondhand C-130Js|date=2018-05-10|access-date=2018-05-10|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20180510143428/https://www.flightglobal.com/news/articles/bangladesh-picks-marshall-support-for-secondhand-c-1-448490/|archive-date=2018-05-10}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.janes.com/article/90722/bangladesh-receives-first-of-five-uk-surplus-c-130j-transport-aircraft|title=Bangladesh receives first of five UK-surplus C-130J transport aircraft}}</ref> чотири&nbsp;— отримано, станом на вересень 2020 року<ref>{{cite web|title=বিমান বাহিনীতে যুক্ত হলো অত্যাধুনিক সি ১৩০ জে|url=https://www.somoynews.tv/pages/details/236404|access-date=2020-09-17|website=somoynews.tv|language=en-US}}</ref>.
;{{BHR}}: Повітряні сили [[Бахрейн]]у&nbsp;— один екс-[[Повітряні сили Великої Британії|RAF]] C-130J на озброєнні, додатковий&nbsp;— замовлений, станом на грудень 2018 року{{sfn|Hoyle, p.39}}.
;{{UK}}: [[Повітряні сили Великої Британії]]&nbsp;— перший замовник. Чотирнадцять літаків (один C-130J і тринадцять C-130J-30) були в експлуатації станом на 2020 рік. Офіційно зняті з експлуатації 30 червня 2023 року<ref>{{cite web|url=https://www.raf.mod.uk/news/articles/the-c-130j-hercules-completed-its-farewell-flypast/|title=The C-130J Hercules completed its farewell flypast|website= RAF|publisher=MoD|place=UK|date=2023-06-15|access-date=2023-07-10}}</ref>.
;{{DNK}}: [[Королівські повітряні сили Данії]]&nbsp;— чотири C-130J-30 перебували в експлуатації станом на грудень 2018 року{{sfn|Hoyle, p.43}}.
;{{EGY}}: Повітряні сили [[Єгипет|Єгипту]]&nbsp;— два C-130J замовлені з умовою поставки у 2019 році<ref>{{cite news|url=http://www.defenceweb.co.za/index.php?option=com_content&view=article&id=43086:lockheed-martin-still-sees-the-c-130j-as-being-the-solution-to-saaf-airlift-capacity&catid=35:Aerospace&Itemid=107|website= defenceweb.co.za|title=Lockheed Martin still sees the C-130J as being the solution to SAAF airlift capacity|access-date=2016-04-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20160421031616/http://www.defenceweb.co.za/index.php?option=com_content&view=article&id=43086:lockheed-martin-still-sees-the-c-130j-as-being-the-solution-to-saaf-airlift-capacity&catid=35:Aerospace&Itemid=107|archive-date=2016-04-21|url-status=dead}}</ref>.
;{{ISR}}: [[Повітряні сили Ізраїлю]]&nbsp;— шість C-130J-30 замовлених з поставкою навесні 2013 року<ref>{{cite web|url=http://www.janes.com/article/31172/israel-orders-additional-c-130j-30-hercules-airlifters|work=Janes|title=Israel orders addisional C-130J-30 Hercules airlifter|access-date=2013-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20131207211545/http://www.janes.com/article/31172/israel-orders-additional-c-130j-30-hercules-airlifters|archive-date=2013-12-07|url-status=live}}</ref>. Було заплановано придбати 2008 року дев'ять C-130J-30<ref>Eshel, David. [http://www.aviationweek.com/Blogs.aspx?plckBlogId=Blog%3a27ec4a53-dcc8-42d0-bd3a-01329aef79a7&plckPostId=Blog%3a27ec4a53-dcc8-42d0-bd3a-01329aef79a7Post%3abad29510-2a66-4cdc-b6c7-5cc1c362b523 «Israel Considers Renewing its C-130 Fleet with C-130J-30.»] ''Aviation Week'', 8 November 2008.</ref>, сім отримано станом на січень 2019 року<ref>{{cite web|title=Israeli Air Force receives seventh Super Hercules C-130J aircraft|url=https://www.airforce-technology.com/news/israel-air-force-super-hercules-c-130j/|website=Air Force Technology|access-date=2019-01-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20190102174839/https://www.airforce-technology.com/news/israel-air-force-super-hercules-c-130j/|archive-date=2019-01-02|date=2019-01-02|url-status=live}}</ref>.
;{{IND}}: [[Повітряні сили Індії]]&nbsp;— двадцять C-130J-30 в експлуатації, станом на грудень 2019 року{{sfn|Hoyle, p.46}}. Один розбився у 2014 році<ref>{{Стаття |author= Gulshan Luthra|title= IAF to replace crashed C-130J medium-lift aircraft|url= https://www.business-standard.com/article/news-ians/iaf-to-replace-crashed-c-130j-medium-lift-aircraft-114081900166_1.html|format= |journal= Business Standard|type= |date= Aug 19 2014|volume= |issue= |pages= |issn= |doi= |id= |accessdate= |language= }}</ref>, був замінений у 2019 році<ref>{{Стаття |author= Dave Allport|title= India receives attrition replacement C-130J-30|url= https://www.keymilitary.com/article/india-receives-attrition-replacement-c-130j-30|format= |journal= Key Military|type= |date= 2020|volume= |issue= |pages= |issn= |doi= |id= |accessdate= |language= }}</ref>.
;{{IDN}}: Повітряні сили [[Індонезія|Індонезії]]&nbsp;— п'ять C-130J-30 в експлуатації, станом на травень 2024 року<ref>{{Cite web |last=Handoyo |date=2024-05-17 |title=Pesawat Super Hercules C-130J Unit Kelima Pesanan Indonesia Telah Tiba |url=https://nasional.kontan.co.id/news/pesawat-super-hercules-c-130j-unit-kelima-pesanan-indonesia-telah-tiba |access-date=2024-05-18 |website=kontan.co.id |language=id}}</ref>.
;{{IRQ}}: [[Повітряні сили Іраку]]&nbsp;— три C-130J-30 в експлуатації, станом на грудень 2014 року<ref name="2014_Aerospace" /> із загальної кількості шести замовлених C-130J-30.<ref>[http://www.shephardmedia.com/news/mil-log/final-c-130js-iraq-set-delivery/ «Final three C-130Js for Iraq set for delivery.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130505011025/http://www.shephardmedia.com/news/mil-log/final-c-130js-iraq-set-delivery/|date=2013-05-05}} ''Shephardmedia.com'', 2 May 2013. Retrieved 16 August 2013.</ref>
;{{ITA}}: [[Повітряні сили Італії]]&nbsp;— двадцять літаків (4&nbsp;— C-130J, 10&nbsp;— C-130J-30, 6&nbsp;— KC-130J) в експлуатації, станом на січень 2022<ref>{{cite web |url= http://www.aeromedia.it/75thc130.html|title= I C-130J dell’Aeronautica Militare hanno raggiunto le 75.000 ore di volo|author= |date= 2008|website=The Italian Aerospace Information Web. Aeromedia|publisher= Рress release by Lockheed Martin Aeronautics|archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>.
;{{CAN}}: [[Повітряні сили Канади]]&nbsp;— сімнадцять C-130J-30 в експлуатації станом на грудень 2018 року{{sfn|Hoyle, p.41}}.
;{{QAT}}: Повітряні сили [[Катар]]у&nbsp;— чотири C-130J-30 в експлуатації, станом на січень 2014 року<ref name="2014_Aerospace" />.
;{{KWT}}: Повітряні сили [[Кувейт]]у&nbsp;— три KC-130J з початком поставок з грудня 2013; заплановані поставки ще трьох мілітаризованих L-100, станом на 2011 рік<ref name="Kuwait_AF_orders_KC-130Js">[http://defpro.com/news/details/15576/ «Lockheed Martin Awarded Contract for Kuwait Air Force KC-130J Tankers.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110709010517/http://defpro.com/news/details/15576/|date=2011-07-09}} ''defpro.com'', 27 May 2010. Retrieved 17 July 2010.</ref>.
;{{flag|Libya}} [[Лівія]]: Повітряні сили [[Лівія|Лівії]]&nbsp;— два C-130J-30 замовлені станом на 2013 рік<ref>[http://www.libyaherald.com/2013/06/11/government-to-spend-588-million-on-us-military-transport-planes/ «Government to spend $588 million on US military transport planes.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615051740/http://www.libyaherald.com/2013/06/11/government-to-spend-588-million-on-us-military-transport-planes/|date=2013-06-15}} ''Libya Herald''. Retrieved 16 August 2013.</ref>.
;{{GER}}: [[Повітряні сили Німеччини]]&nbsp;— три C-130J-30 і три KC-130J замовлені до складу спільного французько-німецького підрозділу, станом на 2018 рік<ref>[http://www.dsca.mil/major-arms-sales/germany-c-130j-and-kc-130j-aircraft «Germany&nbsp;— C-130J and KC-130J Aircraft»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181008175214/http://www.dsca.mil/major-arms-sales/germany-c-130j-and-kc-130j-aircraft|date=2018-10-08}}. DSCA news release, 4 May 2018. Retrieved 8 October 2018</ref>.
;{{NZL}}: [[Королівські військово-повітряні сили Нової Зеландії]]&nbsp;— п'ять C-130J-30 замовлені в червні 2020 на заміну наявного флоту C-130<ref>{{cite web|author=Nick Perry|agency=Associated Press|date=2020-06-05|title=New Zealand military buys 5 Lockheed Hercules planes for $1 billion|url=https://www.defensenews.com/2020/06/05/new-zealand-military-buys-5-lockheed-hercules-planes-for-1-billion/|access-date=2020-06-08|website=Defense News|language=en-US}}</ref>.
;{{NOR}}: [[Королівські повітряні сили Норвегії]]&nbsp;— чотири C-130J-30 в експлуатації станом на січень 2014 року<ref name="2014_Aerospace" />.
;{{OMA}}: Королівські повітряні сили [[Оман]]у&nbsp;— один C-130J-30 в експлуатації станом на січень 2014 року<ref name="2014_Aerospace" />, ще два C-130J замовлені з поставкою у 2014 році<ref>Parsons, Gary. [http://www.airforcesmonthly.com/view_news.asp?ID=2448 «Oman orders extra C-130Js.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101026001008/http://airforcesmonthly.com/view_news.asp?ID=2448|date=2010-10-26}} ''AirForces Monthly'', 25 August 2010. Retrieved 25 August 2010.</ref>.
;{{flag|South Korea}} [[Південна Корея|Республіка Корея]]: [[Повітряні сили Республіки Корея]]&nbsp;— чотири C-130J-30 замовлені з доставкою 2014 року<ref>Kinder, Brian. [http://www.codeonemagazine.com/news_item.html?item_id=247 «South Korea Super Hercules.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110614045512/http://www.codeonemagazine.com/news_item.html?item_id=247|date=2011-06-14}} ''codeonemagazine.com'', 2 December 2010. Retrieved 10 February 2011.</ref>. Два з чотирьох літаків були поставлені 2014 року<ref>{{cite web|url=http://www.airrecognition.com/index.php/archive-world-worldwide-news-air-force-aviation-aerospace-air-military-defence-industry/2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation/march-2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation-aerospace-air-defence-/1034-republic-of-korea-air-force-accepts-first-lockheed-martin-c-130j-super-hercules-.html|title=Republic Of Korea Air Force Accepts First Lockheed Martin C-130J Super Hercules|date=2014-03-30|access-date=2014-04-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407083032/http://www.airrecognition.com/index.php/archive-world-worldwide-news-air-force-aviation-aerospace-air-military-defence-industry/2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation/march-2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation-aerospace-air-defence-/1034-republic-of-korea-air-force-accepts-first-lockheed-martin-c-130j-super-hercules-.html|archive-date=2014-04-07|url-status=dead}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140407083032/http://www.airrecognition.com/index.php/archive-world-worldwide-news-air-force-aviation-aerospace-air-military-defence-industry/2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation/march-2014-global-news-worldwide-world-international-air-force-aviation-aerospace-air-defence-/1034-republic-of-korea-air-force-accepts-first-lockheed-martin-c-130j-super-hercules-.html |date=2014-04-07 }}</ref>.
;{{flag|Saudi Arabia}} [[Саудівська Аравія]]: [[Повітряні сили Саудівської Аравії]]&nbsp;— два заправники KC-130J в експлуатації, станом на 2016 рік<ref>{{cite web|url=https://www.airforce-technology.com/news/newsroyal-saudi-air-force-to-receive-two-kc-130j-super-hercules-from-lockheed-4839482/|title=Royal Saudi Air Force to receive two KC130J Super Hercules from Lockheed|date=2016-03-14|publisher=Airforce Technology|access-date=2016-03-14}}</ref>.
;{{flag|United States}} [[Сполучені Штати Америки|США]]: [[Повітряні сили США]]&nbsp;— 273 літаки C-130J і його варіанти в експлуатації, станом на березень 2022 року<ref name="Craig">{{Стаття|author=Hoyle, Craig|title=C-130J deliveries pass 500 aircraft: we analyse type's global fleet mix|url=https://www.flightglobal.com/defence/c-130j-deliveries-pass-500-aircraft-we-analyse-types-global-fleet-mix/148084.article|format=|journal=FlightGlobal|type=|date=30 березня 2022|volume=|issue=|pages=|issn=|doi=|id=|accessdate=|language=}}</ref>. [[Корпус морської піхоти США]]/[[Військово-морські сили США]]&nbsp;— 65 літаків C-130J і його варіантів в експлуатації, станом на березень 2022 року<ref name="Craig" />. [[Берегова охорона США]]&nbsp;— 15 літаків C-130J і його варіантів в експлуатації, станом на березень 2022 року<ref name="Craig" />.
;{{TUN}}: [[Повітряні сили Тунісу]]&nbsp;— два C-130J-30 отримані станом на грудень 2014 року<ref>{{cite news|url=http://www.flightglobal.com/news/articles/lockheed-completes-tunisian-c-130j-deliveries-407058/|title=Lockheed Completes two C-130J for Tunisian Airforce|access-date=2014-12-12|archive-url= https://web.archive.org/web/20141213032054/http://www.flightglobal.com/news/articles/lockheed-completes-tunisian-c-130j-deliveries-407058/|archive-date=2014-12-13|url-status=live}}</ref>.
;{{TUR}}: [[Повітряні сили Туреччини]]&nbsp;— заплановано отримати дванадцять C-130J-30 від Повітряних сил Великої Британії.
;{{flag|Philippines}} [[Філіппіни]]: Повітряні сили [[Філіппіни|Філіппін]]&nbsp;— три C-130J-30 замовлені<ref>{{cite web|last=Nepomuceno|first=Priam|title=DND gives 'green light' to acquire 3 new transport planes|url=https://www.pna.gov.ph/articles/1211964|access-date=2023-10-17|work=Philippine News Agency}}</ref> із завершенням поставки 2027 року<ref>{{cite web|last=Mendoza|first=John Eric|date=2023-10-17|title=DND says PH to acquire 3 brand new C-130 aircraft from US firm|url=https://newsinfo.inquirer.net/1847158/dnd-says-ph-to-acquire-brand-new-c-130-aircraft-from-us-firm|url-status=live|archive-url=https://archive.today/20231017103355/https://newsinfo.inquirer.net/1847158/dnd-says-ph-to-acquire-brand-new-c-130-aircraft-from-us-firm |archive-date=17 жовтня 2023|access-date=2023-10-17|website=Inquirer.net}}</ref>.
;{{FRA}}: [[Повітряно-космічні сили Франції]]&nbsp;— два C-130J-30 і два KC-130J в складі французько-німецького підрозділу<ref>{{cite web|url=http://www.avionslegendaires.net/2015/12/actu/larmee-de-lair-operationnelle-super-hercules-2016/|language=fr|title=L'Armée de l'Air, opérationnelle sur Super Hercules dès 2016|date=2015-12-17|website=avionslegendaires.net|access-date=2016-04-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20160318055155/http://www.avionslegendaires.net/2015/12/actu/larmee-de-lair-operationnelle-super-hercules-2016/|archive-date=2016-03-18|url-status=dead}}</ref><ref name="JanesFranceGermany">{{cite web|last1=Fiorenza|first1=Nicholas |title=Germany and France agree on details of joint C-130J squadron|url=http://www.janes.com/article/75088/|website=IHS Jane's 360|access-date=2017-10-22|archive-url=https://archive.today/20171022211721/http://www.janes.com/article/75088/germany-and-france-agree-on-details-of-joint-c-130j-squadron|archive-date=2017-10-22|date=2017-10-20|url-status=dead}}</ref>. Перший C-130J прийнятий на озброєння в січні 2018 року<ref>{{cite web|last1=Jennings|first1=Gareth |title=France inducts first C-130J airlifter|url=http://www.janes.com/article/77078|website=IHS Jane's 360|access-date=2018-01-16|archive-url=https://archive.today/20180116153119/http://www.janes.com/article/77078/france-inducts-first-c-130j-airlifter|archive-date=2018-01-16|location=London|date=2018-01-16|url-status=dead}}</ref>.

== Бойове застосування ==

=== Бойові місії в Іраку ===
У грудні 2004 року літак C-130J зі складу повітряних сил Національної гвардії [[Меріленд|штату Меріленд]] вперше вилетів для участі в [[Війна в Іраку (2003—2011)|бойових діях в Іраку]]. У січні 2005 року там була успішно відпрацьована система повітряного контейнерного постачання зброї й продовольства бійцям на полі бою. З 24 по 28 січня з літаків C-130J було скинуто 168 контейнерів, жоден з яких не був пошкоджений після приземлення. Надалі літаки C-130J Super Hercules Повітряних сил США та Корпусу морської піхоти США були широко задіяні для виконання транспортних операцій під час [[Війна в Іраку (2003—2011)|війни в Іраку]].<ref name="Global Security Design"/> Паливозаправники KC-130J, приписані до підрозділів морської піхоти США, налітали в Іраку понад 20 000 годин{{sfn|Petrescu, p. 25}}.

У листопаді 2023 року підтримувані [[Іран]]ом бойовики, які діяли в Іраку, атакували балістичною ракетою коаліційні сили, спричинивши легкі поранення військовиків та незначні ушкодження інфраструктури. Тоді військовий літак Сил спеціальних операцій США AC-130J Ghostrider піднявся в повітря, виявив бойовиків та завдав удару відплати<ref name="Airforce Technology"/>.

=== Місія в Ісламській Республіці Афганістан ===
Під час [[Війна в Афганістані (2001—2021)|війни в Афганістані]] піддрозділи транспортної авіації міжнародної коаліції, основу яких складали літаки C-130J, забезпечували не лише логістичну, а й штурмову підтримку операцій [[Операція «Нескорена свобода»|«Нескорена свобода»]] та «Вартовий Свободи» ({{lang-en|Freedom's Sentinel}}). Так, зокрема, 4 листопада 2010 року відбувся успішний бойовий дебют KC-130J Harvest Hawk зі складу транспортної ескадрильї авіазаправників VMGR-352 Корпусу морської піхоти США: на підтримку бою морських піхотинців було випущено одну ракету Hellfire, якою знищено 5 ворожих повстанців. Його місія в Афганістані полягала в тому, щоб не тільки надавати безпосередню вогневу підтримку з повітря, але й проводити розвідувальні місії спостереження та розвідки, знаходити саморобні вибухові пристрої. Були розгорнуті дві транспортні ескадрильї морської піхоти&nbsp;— VMGR-352 і VMGR-252, які мали крім С-130J, попервах по одному літаку KC-130J Harvest Hawk. У перших застосуваннях екіпажі «Harvest Hawk» запустили понад 100 «Hellfire», з майже 100-відсотковим влучанням у ціль без жодної жертви серед цивільних.<ref name="Rhodes"/>

Королівські повітряні сили Канади також використовували у цій війні свої літаки CC-130J. 22 серпня 2011 року керівництво Повітряних сил Канади оголосило, що підрозділ тактичної транспортної авіації продовжуватиме здійснювати польоти в рамках [[Міжнародні сили сприяння безпеці|міжнародної коаліційної місії сприяння безпеці]] в Ісламській Республіці Афганістан (ISAF) під егідою НАТО{{sfn|Petrescu, p. 24}}.

=== Операції коаліційних сил в Лівії ===
C-130J з кількох країн були розгорнуті під час [[Перша громадянська війна в Лівії|громадянської війни в Лівії]] 2011 року{{sfn|Petrescu, p. 24}} для підтримки спільних операцій НАТО й коаліційних сил, таких як [[Операція «Одіссея. Світанок»|«Одіссея. Світанок»]] та [[Операція «Unified Protector»|«Unified Protector»]] ({{Lang-uk|Об'єднаний захисник}}). Канада надала 2 транспортні літаки C-130J Super Hercules, а Данія&nbsp;— один літак C-130J-30 Super Hercules.

== Гуманітарні місії ==
У травні&nbsp;— червні 2008 року ескадрилья морських літаків-заправників KC-130J VMGR-152 «Sumos» ({{lang-en|Marine Aerial Refueler Transport Squadron 152 (VMGR-152)}}), яка дислокується на авіаційній базі Корпусу морської піхоти США в [[Івакуні]] (Японія), була задіяна для надання допомоги [[М'янма|М'янмі]] в ліквідації наслідків після руйнувань, спричинених смертоносним [[Наргіз (циклон)|циклоном Наргіз]], який забрав життя 32&nbsp;000 людей. Загін літаків, розгорнутий для операції «Caring Response», за цей час здійснив 312 вильотів загальною тривалістю 481,8 години й доставив у зону стихійного лиха 1&nbsp;274&nbsp;120&nbsp;кг вантажу. Серед доставлених вантажів&nbsp;— рис, брезент, вода, гігієнічні набори, аптечки, намети, ковдри, різні будівельні матеріали, харчові продукти, кухонне приладдя тощо.<ref name="VMGR-152">{{cite web |url=https://www.1stmaw.marines.mil/Subordinate-Units/Marine-Aircraft-Group-12/VMGR-152/|title= Marine Aerial Refueler Transport Squadron 152|author= |date= |website=1st Marine Aircraft Wing|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>

У липні 2010 року загін із двох літаків KC-130J ескадрильї VMGR-152 «Sumos» вирушив до Бангладеш, перевозячи морських піхотинців та їхнє обладнання для підтримки місії з будівництва шкіл для бангладеських дітей. Загалом загоном VMGR-152 перевезли в цій місії понад 16&nbsp;000&nbsp;кг вантажу та більш як 40 пасажирів.<ref name="VMGR-152"/>

Протягом жовтня 2010 року ескадрилья VMGR-152 «Sumos» виконувала операції з надання гуманітарної допомоги в [[Філіппіни|Республіці Філіппіни]] після [[Мегі (тайфун, 2010)|тайфуну Мегі]], який пронісся над північним островом [[Лусон]] зі швидкістю вітру понад 180&nbsp;км за годину й спричинив стихійні лиха на своєму шляху. Ескадрилья здійснила 14 вильотів, перевізши 144 пасажири й 39&nbsp; 000&nbsp;кг вантажу для надання допомоги громадянам Республіки Філіппіни, а також евакуювала морських піхотинців і моряків з авіабази Кларк.<ref name="VMGR-152"/>

Після повені в Пакистані 2010 року літаки KC-130J ескадрильї VMGR-352 «Raiders» ({{lang-en|Marine Aerial Refueler Transport Squadron 352 (VMGR-352)}}) Корпусу морської піхоти США доставили понад 90 000&nbsp;кг вантажу на всій території Пакистану на підтримку зусиль з ліквідації наслідків повені<ref name=flickr>{{cite web |url=https://www.flickr.com/photos/marine_corps/4986133931/|title=Marine Corps KC-130 arrives in Pakistan|first=SSgt. Andy M. |last=Kin |publisher=U.S. Air Force |date=31 серпня 2010}}</ref>.

Після [[Великий тохокуський землетрус|землетрусу]] 11 березня 2011 року в [[Регіон Тохоку|Тохоку]] в Північно-Східній Японії й нищівного цунамі, ескадрилья VMGR-152 «Sumos» відправила вісім своїх KC-130J до Івакуні для надання допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха та підтримки японського народу в рамках «Operation Tomodachi». У квітні ескадрилья продовжувала підтримувати «Operation Tomodachi».<ref name="VMGR-152"/>

2017 року об'єднаний флот літаків C-130, L-100, C-130J і LM-100J відіграв важливу роль у наданні гуманітарної допомоги [[Пуерто-Рико]] під час ліквідації наслідків стихійних лих після [[Марія (ураган)|урагану «Марія»]]. Військові й комерційні екіпажі доставляли життєво необхідні вантажі до громад, які постраждали від руйнівного шторму.<ref name="LM"/>

== Аварійні інциденти ==
Деякі з відомих аварійних інцидентів за участю літаків моделі C-130J:
* 12 лютого 2007 року літак Повітряних сил Великої Британії Hercules C4 (C-130J-30), побудований 1998 року, був серйозно пошкоджений під час приземлення на пустельній злітно-посадковій смузі в провінції [[Майсан]] поблизу [[Басра|Басри]] ([[Ірак]]) внаслідок підриву на саморобних вибухових пристроях, встановлених уздовж посадкової смуги. Екіпаж і пасажири не постраждали, але планер літака був пошкоджений так, що не підлягав відновленню, і згодом був знищений вибухівкою на місці катастрофи, щоб запобігти потраплянню до рук ворога<ref>{{cite web|url=https://News.BBC.co.uk/2/hi/uk_news/7406391.stm|title=MoD 'covered up' Hercules bombing|publisher=BBC|date=2008-03-18|access-date=2020-11-24|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20140803042224/https://News.BBC.co.uk/2/hi/uk_news/7406391.stm|archive-date=2014-08-03}}</ref>.
* 15 березня 2012 року літак Королівських повітряних сил Норвегії C-130J-30 (найновіший з чотирьох літаків C-130J на озброєнні Норвегії), виконував рейс з авіабази Евенс в Норвегії до [[Кіруна|Кіруни]] (Швеція), де мав забрати солдатів і повернутися на норвезьку базу для участі в навчаннях [[НАТО]] «Cold Response». Унаслідок несприятливих погодніх умов літак врізався в схил гори [[Кебнекайсе]] на висоті 1500 метрів і розпався на частини. Усі п'ять членів екіпажу загинули<ref>{{cite web|last=Hoyle|first=Craig|date=2012-03-19|url=https://www.FlightGlobal.com/news/articles/norway-sweden-investigate-mystery-c-130j-crash-369650/|title=Norway, Sweden investigate 'mystery' C-130J crash|website=FlightGlobal|location=London|publisher=FlightGlobal – Reed Business Information|access-date=2012-03-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20120323040737/https://www.FlightGlobal.com/news/articles/norway-sweden-investigate-mystery-c-130j-crash-369650/|archive-date=2012-03-23}}</ref>.
* 28 березня 2014 року літак Повітряних сил Індії C-130J-30 розбився поблизу [[Гваліор]]а (Індія) менше ніж через десять хвилин після зльоту. Загинули всі п'ять членів екіпажу<ref>{{cite web|url=http://Articles.EconomicTimes.IndiaTimes.com/2014-03-29/news/48684422_1_first-aircraft-transport-aircraft-two-aircraft|title=IAF's C130 J 'Super Hercules' transport aircraft crashes, all five personnel on board dead|website=The Economic Times|publisher=[[The Economic Times]] – Bennett, Coleman & Co. Ltd|date=2014-03-29|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140401122803/http://Articles.EconomicTimes.IndiaTimes.com/2014-03-29/news/48684422_1_first-aircraft-transport-aircraft-two-aircraft|archive-date=2014-04-01}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140401122803/http://articles.economictimes.indiatimes.com/2014-03-29/news/48684422_1_first-aircraft-transport-aircraft-two-aircraft |date=2014-04-01 }}</ref>. Літак проводив тренування з польотів на низькій висоті приблизно 90 метрів, рухаючись за літаком C-130J. Під час підйому на висоту 300 метрів через помилку пілота він потрапив у [[турбулентність]] від переднього літака, що спричинило падіння<ref>{{cite web|author=Manu Pubby|date=2014-04-23|url=https://IndianExpress.com/article/india/india-others/wake-turbulence-led-to-c-130-j-aircraft-crash/|title='Wake turbulence' led to C-130 J aircraft crash|work=[[The Indian Express]]|location=New Delhi|access-date=2020-11-24|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20140424084043/http://IndianExpress.com/article/india/india-others/wake-turbulence-led-to-c-130-j-aircraft-crash/|archive-date=2014-04-24}}</ref>.
* 2 жовтня 2015 року літак Військово-повітряних сил США C-130J, що входив до складу 455-го експедиційного авіаційного крила [[Баграм (авіабаза)|авіабази Баграм]], розбився приблизно через 28 секунд після зльоту з аеропорту [[Джелалабад]] (Афганістан). Загинули всі одинадцять осіб, які перебували на борту (шість американських військовослужбовців і п'ять цивільних підрядників), а також троє афганських військових в сторожовій вежі на землі. Пілот попередньо футляром від окулярів нічного бачення заблокував штурвал керування, але під час наступного зльоту забув вийняти футляр<ref>{{cite web|first=Phillip|last=Swarts|date=2016-04-18|url=https://www.AirForceTimes.com/news/your-air-force/2016/04/18/c-130j-crash-that-killed-14-caused-by-forgotten-night-vision-goggle-case/|title=C-130J crash that killed 14 caused by forgotten night-vision goggle case|website=Air Force Times|publisher=AirForceTimes – Sightline Media Group|access-date=2020-11-24}}</ref>.
* 6 грудня 2018 року під час нічного тренувального польоту в момент дозаправлення відбулося зіткнення винищувача [[F/A-18 Hornet]] із літаком-заправником KC-130J. П'ять членів екіпажу KC-130J і пілот F/A-18 Hornet загинули. Єдиним, хто вижив, був офіцер з озброєння F/A-18. Обидва літаки належали Корпусу морської піхоти США й базувалися на авіабазі Івакуні (Японія).<ref name="Crash">{{cite web |url= https://www.stripes.com/theaters/us/marine-corps-f-35b-collides-with-refueler-over-california-crews-safe-1.646888 |title= Marine Corps F-35B collides with refueler over California; crews safe|author= Joseph Ditzler |date= 30 вересня 2020 |website= Stars and Stripes |publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>
* 29 вересня 2020 року винищувач [[F-35 Lightning II|F-35B]] зіткнувся в повітрі над південною [[Каліфорнія|Каліфорнією]] з заправником KC-130J (BUNO 166765, з авіабази Мірамар в Каліфорнії)) під час дозаправлення в рамках інструкторського курсу з тактики на авіастанції морської піхоти [[Юма (Аризона)|Юма]] ({{lang-en|Marine Corps Air Station Yuma}}), ([[Аризона|штат Аризона]]). F-35B врізався в правий бік заправника, пошкодивши два двигуни правого крила, шасі й пропелери зовнішнього двигуна лівого крила<ref>{{cite web |url= https://www.scramble.nl/military-news/usmc-accident-f-35b-crash-kc-130j-emergency-landing|title= USMC accident: F-35B crash, KC-130J emergency landing|author= |date= 30 вересня 2020 |website= Scramble. Dutch Aviation Society|publisher= |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=}}</ref>. Винищувач розбився й впав поблизу парку в місті [[Солтон-Сіті (Каліфорнія)|Солтон-Сіті]], спричинивши пожежу, яку загасили місцеві пожежники. Пілот F-35B [[Крісло-катапульта|катапультувався]], отримавши легкі поранення. Екіпаж KC-130J зміг впоратися з керуванням літака й здійснив аварійну посадку на морквяне поле неподалік від злітно-посадкової смуги регіонального аеропорту Жаклін Кохран в [[Термал (Каліфорнія)|Термалі]]. Усі 8 осіб на борту не постраждали.<ref name="Crash"/>

== Виробництво літаків C-130J ==
На середину 2024 року компанія Lockheed Martin випродукувала й поставила замовникам понад 540 літаків C-130J, які сумарно налітали понад 3 мільйони годин<ref name="Trimble">{{cite web|url=https://aviationweek.com/shownews/farnborough-airshow/debrief-lockheed-counters-myths-c-130s-demise|title=The Debrief: Lockheed Counters Myths Of C-130’s Demise|author=Steve Trimble|date=22 липня 2024|website=Aviation Week Network|publisher=|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|accessdate=}}</ref>.
{| class="wikitable"
|-
! Рік
! 1998<ref>[http://www.lockheedmartin.com/data/assets/corporate/documents/ir/1998-Annual-Report.pdf «1998 Annual Report for Lockheed Martin Corporation.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104095527/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/corporate/documents/ir/1998-Annual-Report.pdf|date=2011-11-04}} ''Lockheed Martin''. Retrieved 28 August 2012.</ref>
! 1999<ref>[https://web.archive.org/web/20111020213735/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2000/LockheedMartinCorporationReportFour.html «Lockheed Martin Corporation Report Fourth Quarter 1999 Net Earnings.»] ''Lockheed Martin'', 28 January 2000.</ref>
! 2000<ref>[http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2002/LockheedMartinReports2001Earnings.html «Lockheed Martin Reports 2001 Earnings.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927023209/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2002/LockheedMartinReports2001Earnings.html|date=2011-09-27}} ''Lockheed Martin'', 25 January 2002.</ref>
! 2001<ref name="LM2001">[https://web.archive.org/web/20111020212915/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2001/LockheedMartinCompletesC130JDeliver.html «Lockheed Martin Completes C-130J Deliveries for 2001.»] ''Lockheed Martin Press Release''. Retrieved 16 April 2011.</ref>
! 2002<ref name="LM2003"/>
! 2003<ref name="LM2003">[https://web.archive.org/web/20111020211634/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2004/LockheedMartinReports2003Results.html «Lockheed Martin Reports 2003 Results.»] ''Lockheed Martin'', 27 January 2004.</ref>
! 2004<ref>[https://web.archive.org/web/20111020210944/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2005/LockheedMartinAnnounces2004FourthQu.html «Lockheed Martin Announces 2004 Fourth Quarter And Year-End Results.»] ''Lockheed Martin'', 27 January 2005.</ref>
! 2005<ref>[http://cc-130j.ca/2005/lockheed-martin-prepares-to-deliver-two-more-new-c-130j-aircraft-to-the-hercules-center-of-excellence-in-little-rock/ «Lockheed Martin Prepares to Deliver Two More New C-130J Aircraft to the Hercules Center of Excellence in Little Rock.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110809054139/http://cc-130j.ca/2005/lockheed-martin-prepares-to-deliver-two-more-new-c-130j-aircraft-to-the-hercules-center-of-excellence-in-little-rock/|date=2011-08-09}} ''cc-130j.ca,'' 20 December 2005.</ref>
! 2006<ref>[http://www.lockheedmartin.com/data/assets/corporate/documents/ir/2006-Annual-Report.pdf «Lockheed Martin Corporation 2006 Annual Report.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104102246/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/corporate/documents/ir/2006-Annual-Report.pdf|date=2011-11-04}} ''Lockheed Martin''. Retrieved 4 May 2011.</ref>
! 2007<ref name="LM2008">[https://web.archive.org/web/20111020204457/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2009/0122hq-4thq-2008-earnings.html «Lockheed Martin Announces 2008 Fourth Quarter And Year-End Results.»] ''Lockheed Martin'', 22 January 2009.</ref>
! 2008<ref name="LM2008"/>
! 2009<ref>[http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2010/0128hq-4q-earnings.html «Lockheed Martin Announces Fourth Quarter And Year-End Results.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100411015622/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2010/0128hq-4q-earnings.html|date=2010-04-11}} ''Lockheed Martin'', 28 January 2010.</ref>
! 2010<ref>[http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2011/0127hq-earnings.html «Lockheed Martin Announces Fourth Quarter 2010 Results.»] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120109015121/http://www.lockheedmartin.com/news/press_releases/2011/0127hq-earnings.html|date=2012-01-09}} ''Lockheed Martin'', 27 January 2011.</ref>
! 2011<ref>{{cite web|title=Lockheed Martin Corporation 2011 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2011-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211024180201/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2011-annual-report.pdf|archive-date=2021-10-24|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
|-
! Кількість
| 19
| 30
| 20
| 15
| 8
|15
| 13
| 15
| 12
| 12
|12
| 16
| 25
| 33
|}
{| class="wikitable"
|-
! Рік
!2012<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2012 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2012-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211118011530/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2012-annual-report.pdf|archive-date=2021-11-18|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
! 2013<ref>{{cite web|title=Lockheed Martin Corporation 2013 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2013-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211121203500/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2013-annual-report.pdf|archive-date=2021-11-21|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
! 2014<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2014 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2014-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211203063527/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2014-annual-report.pdf|archive-date=2021-12-03|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2015<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2015 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2015-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211021164632/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2015-annual-report.pdf|archive-date=2021-10-21|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2016<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=2016 Annual Report Lockheed Martin Corporation|archive-url=https://web.archive.org/web/20211023215542/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2016-annual-report.pdf|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2016-annual-report.pdf|archive-date=2021-10-23|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2017<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=2017 Annual Report Lockheed Martin Corporation|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2017-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211203063514/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2017-annual-report.pdf|archive-date=2021-12-03|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2018<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2018 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2018-annual-report.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211203063511/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/2018-annual-report.pdf|archive-date=2021-12-03|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2019<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2019 Annual Report|url=https://www.annualreports.com/HostedData/AnnualReportArchive/l/NYSE_LMT_2019.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211227223813/https://www.annualreports.com/HostedData/AnnualReportArchive/l/NYSE_LMT_2019.pdf|archive-date=2021-12-27|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2020<ref>{{cite web|date=2021-12-27|title=Lockheed Martin Corporation 2020 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/lockheed-martin-annual-report-2020.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211201235027/https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/lockheed-martin-annual-report-2020.pdf|archive-date=2021-12-01|access-date=2021-12-27|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
!2021<ref>{{cite web|title=Lockheed Martin Corporation 2021 Annual Report|url=https://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed-martin/eo/documents/annual-reports/lockheed-martin-annual-report-2021.pdf|access-date=2022-03-15|website=[[Lockheed Martin]]}}</ref>
! Загальна кількість
|-
! Кількість
|34
|25
|24
|21
|24
|26
|25
|28
|22
|22
|496
|}
Попри появу на ринку військово-транспортних літаків новішого конкурента C-130J Super Hercules бразильського реактивного двомоторного літака середньої дальності Embraer C-390 Millennium (перший політ 2015 року) з аналогічними функціями, компанія не планує згортати виробництво C-130J. 2024 року керівник програми розвитку міжнародного бізнесу компанії Ніколас Смайт повідомляв, що компанія виготовляє 20 літаків на рік і планує це робити «до 2040 року або далі»<ref name="Trimble"/>.

Хоча з червня 2022 року по грудень 2023 року компанія Lockheed Martin втратила кількох операторів (Австрія, Нідерланди, Південна Корея) на користь реактивного Embraer C-390 Millennium, водночас вона отримала замовлення від Австралії, Філіппін та уряду США, який планує замінити десятки застарілих C-130 на Super Hercules<ref name="Trimble"/>.
 
Окрім продовження виробництва C-130J, Lockheed Martin розробляє наступне оновлення сімейства Hercules під назвою Block X, з більшим радіусом дії, можливістю керування літаком одним пілотом у разі потреби, з новітніми системами, які забезпечать більшу живучість літака, зокрема на тихоокеанському театрі дій<ref name="Trimble"/>.

== Див. також ==
* [[C-130 Hercules]]
* [[EC-130]]
* [[Lockheed MC-130]]
* [[Lockheed HC-130]]
* [[Embraer C-390 Millennium]]
* [[Ан-70]]
* [[Airbus A400M]]

== Примітки ==
{{Примітки|group="прим."}}
{{Примітки|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= Borman, Martin W.|частина= |посилання частина= |заголовок= Lockheed C-130 Hercules|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Marlborough, UK|видавництво= Crowood Press|рік= 1999|volume= |pages= |allpages= 320|серія= |isbn= 978-1-86126-205-9|тираж= |ref= }}
* {{книга|автор= Eden, Paul|частина= |посилання частина= |заголовок= Lockheed C-130 Hercules|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= Encyclopedia of Modern Military Aircraft|місце= London|видавництво= Amber Books|рік= 2004|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= 1-904687-84-9|тираж= |ref= }}
* {{книга|автор=Gerard Frawley|частина= |посилання частина= |заголовок= The International Directory of Military Aircraft, 2002/03 |оригінал= |посилання= https://archive.org/details/internationaldir0000fraw_b5f3|відповідальний= |видання= |місце= Fyshwick, ACT, Australia |видавництво= Aerospace Publications Pty Ltd.|рік= 2002|volume= |pages= |allpages= 193|серія= |isbn= 1-875671-55-2|тираж= |ref= }}
* {{Стаття |author= Hoyle, Craig|title= World Air Forces Directory|url= |format= |journal= Flight International|type= |date= December 2018|volume= 194|issue= 5665|pages= 32–60|issn= 0015-3710|doi= |id= |accessdate= |language= }}
* {{книга|автор= Reed, Chris|частина= |посилання частина= |заголовок= Lockheed C-130 Hercules and Its Variants|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Atglen, Pennsylvania|видавництво= Schiffer Publishing |рік= 1999|volume= `194|pages= |allpages= 136|серія= |isbn= 978-0-7643-0722-5|тираж= |ref= }}
* {{книга|автор= Relly Victoria Petrescu, Florian Ion Tiberiu Petrescu|частина= |посилання частина= |заголовок= Lockheed Martin Color|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Norderstedt|видавництво= Books on Demand GmbH|рік= February 2013|volume= |pages= |allpages= 112|серія= |isbn= 978-3848230730|тираж= |ref= }}

{{Військові літаки США після 1962}}

{{добра стаття}}

[[Категорія:Чотиримоторні турбогвинтові літаки]]
[[Категорія:Літаки Lockheed Martin]]
[[Категорія:Військова авіація]]
[[Категорія:Морська авіація]]
[[Категорія:Патрульні літаки]]
[[Категорія:Військово-транспортні літаки]]
[[Категорія:Сили спеціальних операцій США]]
[[Категорія:Військові літаки США]]