Перегляд вихідного коду сторінки ATACMS

{{Картка зброї
| назва                = ATACMS
| зображення           = ATACMSMay2006 (cropped).jpg
| розм_зобр            = 
| альт                 = 
| підпис               = Запуск ракети ATACMS з пускової установки [[M270 MLRS]]
| походження           = {{USA}}
| тип                  = [[Тактична балістична ракета]]
<!-- Зазначення типу -->| є_стрілецька         = 
| є_вибухівка          = 
| є_артилерія          = 
| є_техніка            = так
| є_ракета             = так
| служба               = 
| оператори            = 
| війни                = <!-- Історія виробництва -->
| розробник            = [[Lockheed Martin]]
| дата_розробки        = 1988
| виробник             = [[Lockheed Martin]]
| вартість_одиниці     = ~1,476 млн [[USD]] (на 2022 рік)
| дата_виготовлення    = 
| кількість            = 
| варіанти             = MGM-140A ATACMS Block I, MGM-140A<br/>MGM-140B<br/>MGM-164A<br/>MGM-164B<br/>MGM-168A
<!-- Основні характеристики -->| хар_підпис           = 
| вага                 = 
| довжина              = 
| част_довжина         = 
| ширина               = 
| висота               = 
| діаметр              = 
| обслуга              = 
| десант               = <!-- Характеристики стрілецької зброї -->
| набій                = 
| вага_набою           = 
| калібр               = 
| стволи               = 
| дія                  = 
| темп                 = 
| д_швидкість          = 
| дальність            = 
| м_дальність          = 300 км
| живлення             = 
| приціл               = <!-- Характеристики артилерії -->
| казенник             = 
| відбій               = 
| лафет                = 
| підвищення           = 
| траверс              = <!-- Характеристики вибухівки -->
| наповнення           = 
| вага_наповнення      = 
| детонація            = 
| потужність           = <!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                = 
| основне_озброєння    = 
| додаткове_озброєння  = 
| двигун               = 
| потужність_двигуна   = 
| пп_відношення        = 
| корисне_навантаження = 
| трансмісія           = 
| підвіска             = 
| кліренс              = 
| ємність_палива       = 
| дальність_техніки    = 
| швидкість            = 1500 м/с, ~3 [[Число Маха|Махи]]<ref name="nationalinterest2nov16" />
| наведення            =
| керування            = <!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          =
| ракетне_паливо       =
| стеля                =
| висота_п             = 50 км<ref name="nationalinterest2nov16">{{Cite web|last=Hasik|first=James|date=2 листопада 2016|title=Third Offset Breakthrough: U.S. Army Using Existing Technology to Develop 'Warship-Killer' Missiles|url=https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/third-offset-breakthrough-us-army-using-existing-technology-18263|website=The National Interest|language=en|access-date=30 квітня 2022|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129234428/https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/third-offset-breakthrough-us-army-using-existing-technology-18263|url-status=live}}</ref>
| глибина              = 
| прискорення          =
| точність             =
| пускова_платформа    =
| транспорт            =
}}
'''ATACMS''' ({{Lang-en|'''A'''rmy '''TAC'''tical '''M'''issile '''S'''ystem}}&nbsp;— ''Армійська тактична ракетна система'')&nbsp;— [[тактична балістична ракета]], які виробляє компанія [[Lockheed Martin]]. Створена в часи [[Холодна війна|Холодної війни]] і вперше застосована в [[1991]] році під час [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]].

Різні варіанти оснащення балістичної ракети мають [[Позначення військової авіації та ракетного озброєння США#Ракети|індекси МО США]] MGM{{Efn|Абревіатура в [[Позначення військової авіації США#Ракети|чинній системі позначень]] авіації та ракет містить такі індекси:<br/>
* '''''M''' (mobile)'' — зброя, змонтована на мобільній наземній платформі
* '''''G''' (ground)'' — ракета проти наземних цілей
* '''''M''' (missile)'' — керована ракета}}-140, MGM-164 і MGM-168. Ракети ATACMS у капсулі мають індекси '''М39, М48, М57''' та інші<ref>{{Cite web|url=https://www.dote.osd.mil/Portals/97/pub/reports/FY2018/army/2018atacms.pdf|title=Army Tactical Missile System (ATACMS) - Modifi cation (MOD)|website=dote.osd.mil}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://asc.army.mil/web/portfolio-item/atacms/|title=ARMY TACTICAL MISSILE SYSTEM (ATACMS) - USAASC|date=2022|website=asc.army.mil}}</ref>.

== Опис ==
[[Файл:Atacms mlrs 01.jpg|thumb|Ракета ATACMS поруч з транспортно-пусковим контейнером]]
ATACMS є окремим сімейством подібних за зовнішнім виглядом ракет із приблизним діаметром 610 міліметрів (24 [[дюйм]]и) та 4 метри завдовжки (13 [[фут]]ів), що {{станом на|2007|lc=}} рік вже мало такі різновиди ракет, як Block I, Block IA, Block IA QRU та Block IA Unitary PIP ({{lang-en|Predicted impact point}}, з унітарною бойовою частиною та можливістю прогнозування точки ураження)<ref>https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2214914713000263</ref><ref>https://military-history.fandom.com/wiki/Predicted_impact_point</ref><ref>https://www.researchgate.net/publication/224180920_Projectile_Identification_and_Impact_Point_Prediction</ref><ref>https://www.researchgate.net/publication/273030806_Impact_Point_Prediction_and_Analysis_of_Lateral_Correction_Analysis_of_Two-Dimensional_Trajectory_Correction_Projectiles</ref>.

Кожна ракета запакована до [[Пускова установка|пускової капсули]], зовні ідентичної до капсул типу [[Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS|MFOM]]. В одній капсулі знаходиться одна ракета. Її запуск відбувається з пускових установок сімейства MLRS: [[M270 (РСЗВ)|M270]] та [[M142 HIMARS|M142]]<ref>{{Cite web |url=http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf |title=Архівована копія |accessdate=2007-09-29 |archive-date=2007-09-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070929115026/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927134611/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf |date=2011-09-27 }}</ref><ref>https://web.archive.org/web/20130730102941/http://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed/data/mfc/pc/atacms-block-1a-unitary/mfc-atacms-block-1a-unitary-pc.pdf</ref>.

Ракети ATACMS різних модифікацій утворюють сімейство AFOM ({{lang-en|ATACMS family of munitions}})<ref>https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf</ref>. Разом із сімействами озброєнь [[Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS|MFOM та PrSM]] вони є боєприпасами для систем [[M142 HIMARS|M142]] та [[M270 (РСЗВ)|M270]]. Розвиток цих серій боєприпасів здійснюється в рамках проєкту PFRMS (''Precision Fires Rocket & Missile Systems Project'') під егідою департаменту PEO MS&nbsp;— USAASC (''Program Executive Office Missiles and Space Organization&nbsp;— U.S. Army Acquisition Support Center'') [[Армія США|американської армії]]<ref>https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2016/armament/Turner.pdf</ref><ref>https://mca-marines.org/wp-content/uploads/0518-Long-Range-Precision-Fires.pdf</ref><ref>https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2009/gunmissile/McConnell.pdf</ref><ref>http://hamaweb.org/presentations/2018/october2018chrismills.pdf</ref><ref>https://www.army.mil/peoms</ref><ref>https://asc.army.mil/web/tag/peo-ms/</ref>.

Основною відмінністю ракет різних модифікацій є маса бойової частини, її тип та система наведення<ref name="ADA310292"/>.

Аби завадити [[Контрбатарейна РЛС|контрбатарейним РЛС]] точно визначати координати пускової установки, ракета може рухатись за квазібалістичною траєкторією. Однак в такому випадку скорочується максимальна відстань до цілі<ref name="ADA310292"/>.

Попри те, що ракети Block IA мають меншу бойову частину в порівнянні з Block I (275 проти 950 бойових елементів) за рахунок вищої точності їм вдалось зберегти ефективність ураження на рівні попередньої моделі<ref name="ADA310292"/>.

== Історія ==

=== Розробка ===

ATACMS стала кульмінацією декількох програм зі створення тактичного ракетного комплексу згідно ухваленої наприкінці 1970-х&nbsp;— початку 1980-х років доктрини [[Повітряно-наземна операція|Повітряно-наземної операції]] ({{lang-en|AirLand Battle}}) на випадок можливої агресії з боку чисельно більших сил [[Варшавський пакт|Радянського блоку]] на теренах Європи. Ця доктрина передбачала можливість сухопутних військ проводити [[Глибока операція|глибокі операції]] на рівні [[армійський корпус|корпусу]]: завдавати удари вглиб ворожих порядків, руйнувати логістику, пункти зв'язку та управління, уражати другий ешелон до його потрапляння на фронт і тим самим створювати передумови для ефективної боротьби та маневру проти першого ешелону<ref name="rogers.2,3"/>. На рівні НАТО доктрина Повітряно-наземної операції була відображена в доктрині {{нп|Follow-on Forces Attack||en|Follow-on Forces Attack}}<ref name="ADA517010">{{Cite report|url=https://apps.dtic.mil/sti/citations/ADA517010|title=Lessons From Army System Developments. Volume 2: Case Studies | chapter = Army Tactical Missile System (ATACMS)|last=Romanczuk|first=Glenn E.|date=11 серпня 2002|publisher=ALABAMA UNIV IN HUNTSVILLE RESEARCH INST|location=Huntsville, Alabama|pages=B1–B23 |language=en |archive-url=https://web.archive.org/web/20220430055232/https://apps.dtic.mil/sti/citations/ADA517010 |archive-date=30 квітня 2022 |url-status=live }}</ref>.

Потребу в новій оперативно-тактичній ракетні системі також було встановлено внаслідок декількох досліджень проведених у 1975—1979 роки. В 1979 бюджетному році Повітряні та Сухопутні війська США погодились спільно працювати над новим комплексом: Повітряні сили мали забезпечити повітряну РЛС для виявлення та ідентифікації цілей в тилу противника, натомість Армія взяла відповідальність за створення ракети, системи управління вогнем, та самонавідні бойові елементи<ref name="AD1178371">{{cite report | url = https://apps.dtic.mil/sti/citations/AD1178371 | title = DOD Acquisition: Case Study of the Army Tactical Missile System | author = Conahan, Frank C. | publisher = United States Government Accountability Office | date = 1986-07-31 }}</ref>.

Таким чином, з огляду на нову доктрину відбувались роботи над створенням нової тактичної ракетної системи ATACMS, також вона вплинула і на створення ударного гелікоптера [[McDonnell Douglas AH-64 Apache|AH-64 Apache]]<ref name="rogers.2,3">{{cite thesis | url = https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf | title = Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations | author = Carter L. Rogers | year = 2004 | pages = 2,3 }}</ref>.

Аби заощадити кошти дослідження за новою ракетною програмою були передані [[Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США|DARPA]]. Розпочата в 1978 році програма досліджень {{нп|Assault Breaker||en|Assault Breaker}} мала на меті вивчити можливості сучасних технологічних рішень для створення «системи систем» для ураження рухомих цілей в тилу противника<ref name="ADA517010"/>.

Повітряні сили взяли участь в програмі досліджень з повітряною РЛС {{нп|PAVE|Pave Mover|en|PAVE}} на основі пасивної фазованої решітки, а сухопутні війська випробовували балістичні ракети T-16 та T-22<ref name="AD1178371"/>.

Ракета Т-16 була створена на основі зенітної ракети від комплексу [[MIM-104 Patriot]], на ній була встановлена високоточна система інерційної навігації з додатковим модулем [[Астрономічна навігація|астронавігації]] для корекції траєкторії в польоті<ref name="ADA517010"/>.

Ракета Т-22 була створена на основі ракети SIG-D ({{lang-en|Simplified Inertial Guidance Demonstrator}}&nbsp;— спрощений демонстратор технологій інерційних систем навігації), яка брала участь в програмі досліджень раніше. Ця ракета була побудована на основі ракети [[MGM-52 Lance]], на яку встановлено твердопаливний ракетний двигун замість рідинного, кільцевим лазерним гіроскопом Honeywell H700-A3, тощо<ref name="ADA517010"/>.

Випробування були успішними та довели наявність технологій, потрібних для створення ракетних систем для ураження другого ешелону противника. Однак, не вдалось продемонструвати здатність самонавідних бойових елементів уражати бронетехніку на марші<ref name="AD1178371"/>.

В 1981 році [[Армія США|сухопутні війська США]] створили робочу групу для опрацювання вимог для «Системи озброєнь корпусної підтримки» ({{Lang-en|Corps Support Weapon System}}, CSWS). Оскільки [[Повітряні сили США|повітряні сили]] працювали над створенням схожої системи то в 1983 році [[Міністерство оборони США|МО США]] об'єднало їх у програму «Єдиного тактичного ракетного комплексу» ({{Lang-en|Joint TACMS}}, JTACMS)<ref name="david.21-25"/>.

В 1984 році Повітряні сили припинили участь в програмі, а в травні 1985 року сухопутні війська отримали дозвіл від міністерства оборони продовжити роботу над новою системою, яка отримала назву «Армійська тактична ракетна система» ({{lang-en|Army Tactical Missile System}}, ATACMS)<ref name="david.21-25"/>.

Завдяки проведеним раніше дослідженням «Assault Breaker» та використанню вже відпрацьованих технологій: бойова частина ракет Block I мала елементи касетних бойових частин M251A1/M251A2 ракет [[MGM-52 Lance]], ракетне паливо запозичене в ракет M26 як і виробник ракетних двигунів, лазерні гіроскопи для системи наведення уже виготовляла авіаційна промисловість то програма розробки нової ракетної системи була дещо скорочена<ref name="david.21-25">{{cite thesis | url = https://core.ac.uk/download/pdf/36724188.pdf | title = A comparative analysis of the acquisition strategies of Army Tactical Missile System (ATACMS) and Javelin Medium Antiarmor Weapon System | author = David, Jackie W. | publisher = Naval Postgraduate School | year = 1995 | pages = 21 - 25 }}</ref>.

=== Виробництво ===

У травні 1986 року укладено головний контракт на розробку ATACMS з фірмою [[Ling-Temco-Vought]] (LTV) (розробник [[MGM-52 Lance]]), незабаром після цього, ракеті надали індекс MGM-140. Перший випробувальний пуск ракети ''XMGM-140A'' провели 26 квітня 1988 року, а в грудні того ж року почалося виготовлення невеликої серії{{fact}}.

Експлуатацію MGM-140A ATACMS розпочали в січні 1991 року, тоді ж&nbsp;— заміну ОТРК MGM-52 «Lance»{{fact}}.

У 1992 році компанію LTV придбала {{нп5|Loral Corporation|||Loral Corporation}}, утворивши ''Loral Vought Systems'', яку своєю чергою в 1996 році придбала ''[[Lockheed Martin]]''. Сьогодні головним підрядником з ATACMS є підрозділ ''Missiles and Fire Control'' компанії ''Lockheed Martin''{{fact}}.

== Модифікації ==

; '''M39''' (ATACMS Block I): перша модифікація з [[Інерційна навігація|інерційною системою наведення]] на основі [[лазерний гіроскоп|лазерного гіроскопа]]. Ефективна дальність застосування: 25–165&nbsp;км. [[Касетні засоби ураження|Касетна бойова частина]] містить 950 касетних бойових елементів M74<ref name="The New York Times 2023 v108">{{cite web | title=Ukraine Said to Use ATACMS, a Powerful Weapon System, for First Time | website=The New York Times | date=2023-10-17 | url=https://www.nytimes.com/2023/10/17/world/europe/ukraine-atacms-attacks-russia.html | access-date=2023-10-19}}</ref><ref name="FAS M39">{{cite web|url=https://man.fas.org/dod-101/sys/land/atacms.htm|title=M39 Army Tactical Missile System (Army TACMS)|access-date=7 березня 2023|archive-date=12 березня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230312054631/https://man.fas.org/dod-101/sys/land/atacms.htm|url-status=live}}</ref> якими може бути покрито коло радіусом до 206&nbsp;м в діаметрі (33000 м²)<ref name="Trevithick Rogoway 2023 y033"/>. Розмір цього кола залежить від висоти розкриття контейнера, яка визначається налаштуванням затримки електронного підривача<ref name="Newdick 2023 m473">{{cite web | last=Newdick | first=Thomas | title=ATACMS Hits Battlefield Ukraine In Spectacular Fashion (Updated) | website=The Drive | date=2023-10-17 | url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/atacms-appears-to-have-hit-battlefield-ukraine-in-spectacular-fashion | access-date=2023-10-19}}</ref>. Протягом 1990—1997 років було виготовлено 1650 одиниць, після чого виробництво перейшло на виготовлення M39A1<ref name="Turner">{{cite web|last1=Engineering Director & Chief Engineer|first1=Paul E. Turner|title=Precision Fires Rocket and Missile Systems |url=https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2016/armament/Turner.pdf |publisher=US Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office|access-date=23 червня 2022|archive-date=12 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220612183506/https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2016/armament/Turner.pdf|url-status=live}}</ref><ref name="Marine Corps Gazette">{{cite journal|last1=Colonel Joe Russo|first1=CO 14 Marines|title=Long-Range Precision Fires|journal=Marine Corps Gazette|date=May 2018|page=40|url=https://mca-marines.org/wp-content/uploads/0518-Long-Range-Precision-Fires.pdf|access-date=22 червня 2022|archive-date=23 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220623222155/https://mca-marines.org/wp-content/uploads/0518-Long-Range-Precision-Fires.pdf|url-status=live}}</ref>. Поступово відбувається модернізація до рівня M57E1<ref name="MOD">{{cite web|title=Army Tactical Missile System (ATACMS) Modification (MOD)|url=https://www.dote.osd.mil/Portals/97/pub/reports/FY2018/army/2018atacms.pdf?ver=2019-08-21-155806-710|publisher=The Office of the Director, Operational Test and Evaluation|access-date=23 червня 2022|archive-date=23 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220623212005/https://www.dote.osd.mil/Portals/97/pub/reports/FY2018/army/2018atacms.pdf?ver=2019-08-21-155806-710|url-status=live}}</ref><ref name="Keller">{{cite web|last1=Keller|first1=John|title=Lockheed Martin to upgrade weapons payloads and navigation and guidance on ATACMS battlefield munitions|date=30 липня 2021 |url=https://www.militaryaerospace.com/sensors/article/14207794/munitions-navigation-and-guidance-payloads|publisher=Military+Aerospace Electronics|access-date=23 червня 2022|archive-date=2 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210802085218/https://www.militaryaerospace.com/sensors/article/14207794/munitions-navigation-and-guidance-payloads|url-status=live}}</ref>.

; '''M39A1''' (ATACMS Block IA): система наведення комбінована, інерційна доповнена модулем [[Супутникова навігація|супутникової навігації]]. Контейнер містить 300 касетних бойових елементів M74. Завдяки меншій масі бойової частини зросла ефективна дальність застосування до 20&nbsp;— 300&nbsp;км. Протягом 1993—2003 років було виготовлено 610 одиниць<ref name="Turner"/><ref name="Marine Corps Gazette"/> Триває програма модернізації до рівня M57E1<ref name="MOD"/><ref name="Keller"/>.

; '''M48''' (ATACMS Quick Reaction Unitary [QRU]): система наведення комбінована, інерційно-супутникова. Ефективна дальність від 70 до 300&nbsp;км. Бойова частина WDU-18/B унітарна фугасна-уламкова проникного типу масою 230&nbsp;кг позичена в протикорабельної ракети [[Harpoon (протикорабельна ракета)|Harpoon]]. Дана частина встановлена в блок головної частини WAU-23/B. Протягом 2001—2004 років було виготовлено 176 одиниці<ref name="Turner"/><ref name="Marine Corps Gazette"/>.

; '''M57''' (ATACMS TACMS 2000): система наведення комбінована, інерційно-супутникова. Ефективна дальність від 70 до 300&nbsp;км. Бойова частина така сама, як і у M48&nbsp;— WAU-23/B. Протягом 2003—2013 років виготовлено 513 одиниць<ref name="Turner"/><ref name="Marine Corps Gazette"/>. [[Кругове імовірне відхилення]] до 9 метрів.<ref>{{cite web|last=Pincoski|first=Mark|title=Precision Guided Missiles and Rockets Program Review|date=24 квітня 2007|work=Precision Strike Annual Programs Review|publisher=US Army Precision Fires Rocket & Missile Systems unit- Redstone Arsenal|access-date=28 липня 2022|url=https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2007/psa_apr/pincoski.pdf|archive-date=29 липня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220729034349/https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2007/psa_apr/pincoski.pdf|url-status=live}}</ref>

; '''M57E1''' (ATACMS Modification [MOD]): система наведення комбінована інерційно-супутникова. Позначення ''M57E1'' отримують ракети M39 та M39A1 після модернізації з оновленням ракетного палива, системи управління, та унітарною бойовою частиною WAU-23/B замість контейнера з касетними елементами M74. Дана модифікація має датчик відстані для можливості [[Повітряний вибух|повітряного підриву]]<ref name="MOD"/>. Виробництво розпочате в 2017 році з першої партії в 220 одиниць<ref name="Turner"/><ref name="Marine Corps Gazette"/>.

=== Порівняння ===

{{недостатньо джерел у розділі}}

{| class="wikitable" style="margin-bottom: 10px;"
!Модифікація
!MGM-140A ATACMS Block 1
!MGM-140B ATACMS Block 1A
!MGM-164A ATACMS Block 2
!MGM-164B ATACMS Block 2A
!MGM-168A ATACMS Block 4A
|- class="shadow"
!Рік початку експлуатації
|1991
|1998
|2003
|Роботи припинені 2003
|2003
|-
!Кількість ступенів
|1
|1
|1
|1
|1
|- class="shadow"
!Довжина
|3,96 м
|3,96 м
|3,96 м
|4,00 м
|4,00 м
|-
!Діаметр
|0,61 м
|0,61 м
|0,61 м
|0,61 м
|0,61 м
|- class="shadow"
!Розмах крил
|1,4 м
|1,4 м
|1,4 м
|1,4 м
|1,4 м
|-
!Маса
|1670 кг
|1320 кг
|1480 кг
|немає даних
|немає даних
|- class="shadow"
!Маса ГЧ
|560 кг
|160 кг
|268 кг
|немає даних
|227 кг
|-
!Тип ГЧ
|Касетна<br/> 950 БЕ M74
|Касетна<br/> 275 БЕ M74
|Касетна<br/> 13 самонавідних БЕ BAT
|Касетна<br/> 6 самонавідних БЕ P3I I-BAT
|Осколково-фугасна<br/> WDU-18/B
|- class="shadow"
!Дальність стрільби
|165 км
|300 км
|140 км
|220 км
|270 км
|-
!Тип системи управління
|[[Інерціальна навігація|ІНС]]
|ІНС + [[GPS]]
|ІНС + [[GPS]]
|ІНС + [[GPS]]
|ІНС + [[GPS]]
|- class="shadow"
!Точність ([[Кругове імовірне відхилення|КІВ]])
|225—250 м
|менш як 100 м
|200 м
|менш як 100 м
|10—20 м
|}

== Суббоєприпаси ==
Окрім осколково-фугасного наповнювача [[бойова частина|бойової частини]] WDU-18/B ракета також може містити касетну таку, що складається або з M74 APAM (Anti-Personnel Anti-Material) або з BAT.<ref>{{Cite web|url=https://armyinform.com.ua/2022/08/29/balistychni-rakety-atacms-ssha-istoriya-ta-modyfikacziyi/|назва=Балістичні ракети ATACMS США: історія та модифікації|видавець=[[АрміяInform]]|ім'я1=Олександр|прізвище1=Козубенко|дата=29 серпня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20230918063627/https://armyinform.com.ua/2022/08/29/balistychni-rakety-atacms-ssha-istoriya-ta-modyfikacziyi/|дата-архіву=2023-09-18|url-status=dead|дата-доступу=6 травня 2024}}</ref>
=== M74 ===

Уламково-фугасний [[касетні засоби ураження|касетний бойовий елемент]] М74 (APAM&nbsp;— {{lang-en|Anti Personnel, Anti Material}}) призначений для ураження живої сили та неброньованої техніки<ref name="cat-uxo.m74-submunition"/>. Також має певною мірою запалювальну дію завдяки вмісту спеціальних речовин<ref name="fas.atacms">{{cite web | url = https://man.fas.org/dod-101/sys/land/atacms.htm | title = M39 Army Tactical Missile System (Army TACMS) | publisher = FAS | date = 2016-09-31 }}</ref>.

В 1978 році був створений варіант касетних бойових частини для тактичних ракет [[MGM-52 Lance]] з бойовими елементами цього типу. Бойова частина M251A1 містила 580, а M251A2&nbsp;— 300 бойових елементів M74<ref name="ASMZ">Stephan Gerber: [https://www.e-periodica.ch/digbib/view?pid=asm-004%3A1979%3A145%3A%3A118#130 ''Das Artillerie-Raketensystem Lance.''] In: ''[[Allgemeine Schweizerische Militärzeitschrift]] (ASMZ)''. Ausgabe 3/1979. S. 115—119.</ref><ref name="rbase">{{ cite web |url= https://missilery.info/missile/lance| title = Ракетная система LANCE |publisher = Missilery Info |work = missilery.info |accessdate =2022-01-07|language =ru}}</ref><ref name="jsws">Duncan Lenox: ''Jane's Strategic Weapon Systems, Edition 2001.'' 2001. S. 204.</ref><ref name="chant">Christopher Chant: ''A Compendium of Armaments and Military Hardware.'' 2014. S. 501—502.</ref><ref name="motorbuch">Christopher Foss & David Miller: ''Moderne Gefechtswaffen.'' 2001. S. 131.</ref><ref name="motorbuch"/>.

Бойова частина ракет ATACMS Block I містить 950, а Block IA&nbsp;— 275 бойових елементів цього типу<ref name="ADA310292"/><ref>{{cite thesis | url = https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf | title = Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations | author = Carter L. Rogers | year = 2004 | pages = 15 }}</ref>.

Має асиметричну сферичну форму з виразними, закрученими у спіраль ребрами. Корпус сталевий, до нього точковим зварюванням приварена вольфрам-нікель-залізна підкладка з насічками для утворення уламків при детонації<ref name="cat-uxo.m74-submunition"/>. Вибухова речовина&nbsp;— [[композиція В]]<ref name="fas.atacms"/>. Маса бойового елемента 0,59&nbsp;кг при діаметрі близько 6 см<ref>{{cite book | author = Christopher F. Foss | edition = 32 | title = Jane's Armour and Artillery 2011-2012 | year = | pages = 1125, 1126 }}</ref>.

Дані бойові елементи ефективні проти неброньованої техніки, літаків та вертольотів на стоянках, складів боєприпасів, систем протиповітряної оборони, скупчень живої сили тощо, але не важкої бронетехніки. Ефективний радіус ураження живої сили&nbsp;— до 15 м<ref name="Trevithick Rogoway 2023 y033">{{cite web | last1=Trevithick | first1=Joseph | last2=Rogoway | first2=Tyler | title=Destruction From Ukraine's First ATACMS Strike Now Apparent | website=The Drive | date=2023-10-18 | url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/destruction-from-ukraines-first-atacms-strike-now-apparent | access-date=2023-10-19}}</ref>.

Частка бойових елементів M74, що не спрацювали, може сягати 2&nbsp;%,<ref name="Human Rights Watch 2003 d644">{{cite web | title=U.S. Using Cluster Munitions In Iraq | website=Human Rights Watch | date=2003-04-01 | url=https://www.hrw.org/news/2003/04/01/us-using-cluster-munitions-iraq | access-date=2023-10-20}}</ref> що дорівнює 19 елементам на одну ракету M39.

Після розкидання з контейнера, завдяки асиметричній формі та ребрам, касетний бойовий елемент набуває обертального руху й при досягненні 2400 обертів на хвилину відбувається зведення контактного підривача в бойове положення<ref name="cat-uxo.m74-submunition"/>.

Ззовні подібний на бойові елементи BLU-63 та BLU-86<ref name="cat-uxo.m74-submunition">{{cite web | url = https://cat-uxo.com/explosive-hazards/submunitions/m74-submunition | title = M74 Submunition | publisher = CAT-UXO | accessdate = 2023-10-17 }}</ref> та на радянський-російський ШОАБ-0,5, якими споряджені авіаційні касетні контейнери [[РБК-500]]<ref name="de.13184">{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/chi_dijsno_atacms_zavdali_udaru_po_berdjansku_chomu_popri_foto_ulamkiv_poki_tse_ne_100-13184.html | title = Дійсно ATACMS: нові фото з двигуном ракети, якою завдали удар по аеродрому у Бердянську | publisher = Defense Express | date = 2023-10-17 }}</ref>.

Ракета (наприклад M39A1) в термінальній ділянці траєкторії польоту починає обертатись навколо осі та після підриву вишибного заряду та підриву оболонки з контейнера [[відцентрова сила|відцентровою силою]] починають розкидатись касетні бойові елементи. Площа та щільність ураження касетними бойовими елементами залежить від встановленої перед пуском висоти розкриття контейнера (визначається затримкою електронного підривача M219A2)<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-getting-atacms-cluster-variant-would-be-a-big-problem-for-russia | title = Ukraine Getting ATACMS Cluster Variant Would Be A Big Problem For Russia | publisher = The Drive | work = The War Zone | author = Joseph Trevithick, Tyler Rogoway | date = 2023-09-27 }}</ref>.

=== BAT ===

Тандемний кумулятивний розумний касетний бойовий елемент BAT ({{lang-en|Brilliant Anti-Armor}}&nbsp;— буквально «розумний протитанковий») створено в межах програми досліджень {{нп|Assault Breaker||en|Assault Breaker}} [[Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США|DARPA]]<ref name=DARPA>{{cite web|url=https://www.darpa.mil/about-us/timeline/assault-breaker|title=Assault Breaker|publisher=Defense Advanced Research Projects Agency|access-date=31 серпня 2023}}</ref>. Призначені для ураження важкої та легкої бронетехніки у русі. Зокрема, основних бойових танків, бойових машин піхоти, самохідної та причіпної артилерії<ref name="ADA310292"/>.

Після розкидання з контейнера бойовий елемент розкриває хвостовий стабілізатор і розправляє чотири крила, на кінчиках яких розміщено акустичні сенсори. Акустичні сенсори призначені для виявлення бронетехніки в русі за її звуком. Надалі боєприпас наводиться бортовим тепловим датчиком, відкріпляє стабілізатор і вмикає ракетний двигун<ref name="ADA310292"/>.

Подальша модифікація P3P BAT ({{lang-en|Preplanned Product Improvement}}) отримала РЛС міліметрового діапазону та можливість уражати стаціонарну техніку. Таким чином діапазон можливих цілей розширився за рахунок систем протиповітряної оборони, РЛС, пускових тактичних ракетних систем та РСЗВ<ref name="ADA310292"/>.

Обидві модифікації проводять пошук цілей у колі радіусом 4&nbsp;км (тобто на площі майже 50&nbsp;км²)<ref name="ADA310292">{{cite book | url = https://apps.dtic.mil/sti/tr/pdf/ADA310292.pdf | title = The Role of ATACMS in JFACC Planned Deep Operations | publisher = School of Advanced Military Studies | author = Leonard Moskal | year = 1995 | pages = 13-15 }}</ref>.

Роботи над створенням бойових елементів цього типу зупинені в 2003 році<ref>{{cite article | url = http://www.jstor.org/stable/24819854 | author = Hsu, Emily | title = Following Termination of ATACMS Block II/BAT Program | quote = ARMY TO RELY ON AVIATION ASSETS, FCS TECH AGAINST ARMORED TARGETS | journal = Inside the Army | volume = 15 | issue = 2 | year = 2003 | pages = pp. 1–13 }}</ref>.

== Бойове застосування ==

Уперше ATACMS використали у 1991 році під час [[Війна в Перській затоці|операції «Буря в пустелі»]], всього по іракських цілях використано 32 ракети MGM-140A з ПУ M270 MLRS<ref name="ds_net_m140">{{Cite web|url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-140.html|title=Lockheed Martin (LTV) MGM-140 ATACMS|date=19 сентября 2006|publisher=Designation-Systems.net|archiveurl=https://www.webcitation.org/66WHN5PUD?url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-140.html|archivedate=2012-03-29|deadurl=yes|accessdate=2009-11-22}}</ref>.

Під час [[Війна в Іраку (2003—2011)|операції «Іракська свобода»]] використали понад 450 ракет<ref name="atacms_prospect">{{PDFlink|[http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf Lockheed Martin - Army Tactical Missile System] {{cite web |url=http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf |title=Архивированная копия |accessdate=2009-02-27 |deadlink=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070929115026/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf |archivedate=2007-09-29 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927134611/http://www.lockheedmartin.com/data/assets/12818.pdf |date=2011-09-27 }}|1.14&nbsp;[[Мегабайт|МБ]]<!-- application/pdf, 1202076 bytes -->}}[[Portable Document Format|PDF]]&nbsp;(1.14&nbsp;[[Мегабайт|МБ]])</ref>.

=== Війна в Перській затоці ===
{{Main|Війна в Перській затоці|Операція «Буря в пустелі»}}

Ракети ATACMS Block I (як і установки [[M270 MLRS]]) отримали бойове хрещення під час операції «[[Операція «Буря в пустелі»|Буря в пустелі]]» куди потрапили одразу з випробувань з ракетного полігону «[[Ракетний полігон «Вайт Сендс»|Вайт Сендс]]». Тут їх застосували для придушення іракської протиповітряної оборони, ударів по високопріоритетних об'єктах та контрбатарейної боротьби<ref name="rogers.ods"/>. Із перекинутих Сполученими Штатами 189 установок M270 (іще 12 одиниць були наявні у британських військових) дві батареї&nbsp;— 18 одиниць, були окремо модернізовані та здатні застосовувати ATACMS<ref name="nv18.44,45"/>.

Першим випадком застосування стало успішне ураження позиції зенітної ракетної системи [[С-75]] для убезпечення запланованих місій для бомбардувальників [[Boeing B-52 Stratofortress|B-52]]. Батарея M270 MLRS 6-го батальйону 27-го полку польової артилерії (особовий склад якої брав безпосередню участь у випробуваннях нової системи) отримала координати цілі, коли перебувала на марші дорогою вздовж [[Трансаравійський нафтогін|Трансаравійського нафтогону]] та після нетривалої зупинки терміново підготувалась для пуску ракет. Та узгодження повітряного простору забрало кілька годин протягом яких батарея тричі змінювала позицію і лише об 00:42 18 січня 1991 року були успішно запущені перші дві ракети. Дещо згодом того ж дня було використано іще 6 ракет для ураження іракських позицій протиповітряної оборони<ref name="rogers.ods"/><ref name= "whnmlrs">[https://warfarehistorynetwork.com/daily/military-history/multiple-launch-rocket-system/ The Multiple Launch Rocket System] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20181031094723/https://warfarehistorynetwork.com/daily/military-history/multiple-launch-rocket-system/ |date=2018-10-31}}. ''Warfare History Network''. 30 October 2018.</ref><ref name="ADA517010"/>.

Основним засобом виявлення цілей слугували системи [[E-8 Joint STARS|JSTARS]]&nbsp;— повітряні РЛС інтегровані в модифіковані літаки Boeing 707—300<ref name="rogers.ods"/>.

Всього протягом війни було використано 32 ракети (із відправлених до Саудівської Аравії 105 ракет) ATACMS Block I для виконання 24 бойових задач<ref name="nv18.44,45">{{cite book | title = M2/M3 Bradley Infantry Fighting Vehicle 1983-1995 | publisher = Osprey | series = New Vanguard | author = Steven J. Zaloga | volume = 18 | pages = 44,45 }}</ref>. Зокрема, 11 з придушення ворожої протиповітряної оборони, дві з ураження логістичних вузлів, п'ять для ураження РСЗВ, одна для ураження мосту, яким рухалась колона, та п'ять для ураження позицій з ворожими тактичними ракетними комплексами (наприклад, [[9К72 «Ельбрус»]] та [[9К52 «Луна-М»]])<ref name="rogers.ods"/>. Попри те, що всі 32 пуски були успішними, одна ракета потім була знайдена саперами у нерозірваному стані. Однак, оскільки на ураження кожної цілі зазвичай витрачали дві ракети, всі 100&nbsp;% цілей були уражені успішно<ref name="ADA517010"/>.

Під час виконання цих задач система проявила високу готовність та оперативність. Так, на терміновий запит пілота штурмовика [[Fairchild Republic A-10 Thunderbolt II|A-10]] було знищено позицію протиповітряної оборони. А внаслідок удару по колоні, що рухалась мостом, було знищено та пошкоджено до 200 одиниць неброньованої техніки<ref name="rogers.ods">{{cite thesis | chapter = Operation Desert Storm | title = ARMY TACTICAL MISSILE SYSTEM: REVOLUTIONARY IMPACT ON DEEP OPERATIONS | author = CARTER L. ROGERS | year = 2004 }}</ref><ref>{{cite book | quote = ATACMS was a highly responsive system. A- 10 pilots requested a short notice ATACMS strike on an air defense site and ATACMS responded within minutes, 
completely destroying the target. During one ATACMS strike, more than 200 
unarmored vehicles were destroyed as they attempted to cross-a bridge. 
| title = Conduct of the Persian Gulf War Final Report to Congress | publisher = Department of Defense | date = квітень 1992 | url = https://archive.org/details/ConductofthePersianGulfWarFinalReporttoCongress }}</ref>.

Та застосування в бойових умовах виявило і певні недоліки: оскільки тогочасні пускові установки мали тільки інерційну систему навігації, екіпаж мусив виконувати топоприв'язування кожні 10 кілометрів маршу, а через [[Баг|дефект]] у програмному забезпеченні системи управління вогнем одна установка не могла здійснити залп двома ракетами в одну й ту саму ціль, і тому доводилось залучати другу установку<ref name="ADA517010"/>.

=== Війна в Іраку (2003—2011) ===
{{Main|Війна в Іраку (2003—2011)|Вторгнення США та їх союзників до Іраку (2003)}}

В ході операції «[[Вторгнення США та їх союзників до Іраку (2003)|Свобода Іраку]]» артилерійські підрозділи [[5-й армійський корпус (США)|5-го армійського корпусу]] використали 414 ракет сімейства ATACMS. Зокрема, були вперше використані ракети Block IA та ракети з унітарною бойовою частиною<ref name="rogers.oif"/>.

13 ракет ATACMS були використані під час першого удару по об'єктах в Багдаді 20 березня 2003 року. Ними були уражені пункти управління та інші високопріоритетні цілі<ref name="rogers.oif"/>. За даними фахівців [[Міжнародний інститут стратегічних досліджень|Міжнародного інституту стратегічних досліджень]] всього протягом першої доби було використано 102 ракети ATACMS<ref name="de.13066">{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/jakscho_armija_ssha_pid_chas_vijni_vipuskala_minimum_po_20_atacms_v_den_to_skilki_zaraz_mozhe_buti_raket-13066.html | title = Якщо Армія США під час війни випускала мінімум по 20 ATACMS в день, то скільки зараз може бути ракет | publisher = Defense Express | date = 2023-10-06 }}</ref>.

Ракети ATACMS були використані передусім для ударів по командним пунктам армійських корпусів та дивізій армії Іраку, по позиціям іракської ППО, і уже в третю чергу&nbsp;— для ударів по скупченню живої сили й техніки. На меті була втрата зв'язку та керованості іракських з'єднань рівня «дивізія»<ref name="de.13066"/>.

На основі досвіду операції «[[Операція «Буря в пустелі»|Буря в пустелі]]» були вдосконалені правила і тактика застосування системи. Час на узгодження повітряного простору перед пуском ракети (основна причина затримок під час попередньої війни) був скорочений з понад години до кількох хвилин<ref name="rogers.oif"/>.

В ході бойових дій система знову підтвердила високу ефективність, доступність, швидкість реакції (від отримання бойового завдання до знищення цілі), та здатність ефективно виконувати задачі за складних погодних умов (відомий випадок успішного застосування під час піщаного шторму)<ref name="rogers.oif">{{cite thesis | url = https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf | title = Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations | author = Carter L. Rogers | year = 2004 | chapter = Operation Iraqi Freedom }}</ref>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|російське вторгнення в Україну (з 2022)}}
[[Файл:Ukrainian military ATACMS launch 2023-10-17.ogg|thumb|Відео пусків ракет М39 під час ракетних ударів по російських авіабазах 17 жовтня 2023 року. Одразу після старту ракети виконують маневр та відхиляються від балістичної траєкторії.]]

Вночі проти 17 жовтня 2023 року [[Сили безпеки й оборони України|сили оборони України]] провели [[Операція Dragonfly|операцію «Dragonfly»]] ({{lang-uk|[[Бабки|бабка]]}}), під час якої завдано удару по [[Бердянськ (аеропорт)|аеродромах у Бердянську]] та [[Луганськ (аеропорт)|Луганську]]. Російські пропагандистські ресурси стали поширювати фотографії залишків касетних бойових елементів M74, якими споряджені бойові частини деяких ракет сімейства ATACMS, зокрема ATACMS MGM-140A Block 1<ref name="mil.2023-10-17">{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/syly-spetsialnyh-operatsij-provely-uspishnu-operatsiyu-dragonfly/ | title = Сили спеціальних операцій провели успішну операцію DRAGONFLY | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-17 }}</ref>. Згодом поширили фото корпусу використаної для удару по аеродрому в Бердянську ракети M39<ref name="de.13184"/>.

На оприлюднених згодом супутникових знімках було помічено щонайменше 5 [[Ка-52]] та 4 [[Мі-8]] знищених під Бердянськом, іще 3 Мі-8 імовірно були виведені з ладу. На знімках Луганського летовища було помічено 2 знищених та імовірно 4 виведених з ладу гелікоптера<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/staly-vidomi-naslidky-operatsiyi-dragonfly/ | title = Стали відомі наслідки операції «Dragonfly» | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-19 }}</ref>. Також серед ушкоджених вертольотів було помітно кратер від вибуху, який не міг бути спричинений безпосередньо касетними елементами M74<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/skilki_vertolotiv_uraziv_atacms_na_aerodromi_u_lugansku_suputnikovi_znimki-13199.html | title = Скільки вертольотів уразив ATACMS на аеродромі у Луганську (супутникові знімки) | publisher = Defense Express | date = 2023-10-19 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://frontelligence.substack.com/p/from-impact-to-assessment-the-luhansk | title = From Impact to Assessment: The Luhansk Airport ATACMS Strike | publisher = Frontelligence Insight | date = 2023-10-19 }}</ref>.

Через чотири дні&nbsp;— 21 жовтня того ж року&nbsp;— OSINT-група [[Oryx (сайт)|Oryx]] підрахувала, що ударами ЗСУ по аеродромах Бердянська та Луганська було знищено 9 [[гелікоптер]]ів&nbsp;— 7 Ка-52 та 2 Мі-8,&nbsp;— й пошкоджено 15&nbsp;— 8 Ка-52 та 7 Мі-8<ref>{{Cite web|title=OSINT-група Oryx підрахувала втрати росіян після ударів по аеродромах у Бердянську і Луганську|url=https://babel.ua/news/99821-osint-grupa-oryx-pidrahuvala-vtrati-rosiyan-pislya-udariv-po-aerodromah-u-berdyansku-i-lugansku|website=babel.ua|date=2023-10-23|accessdate=2023-10-23|language=uk}}</ref>. Якщо такі оцінки коректні, то цим ракетним ударом було знищено 11,5&nbsp;% російського флоту Ка-52 станом на початок вторгнення<ref>{{cite web | url = https://www.popularmechanics.com/military/aviation/a45646309/ukraine-us-atacms-missiles-blow-up-russia-ka-52-attack-helicopters/ | title = Helipocalypse: Ukraine's New Missiles Blew Up 11% of Russia’s Ka-52 Attack Helicopters | author = Sébastien Roblin | publisher = Popular Mechanics | date = 2023-10-31 }}</ref>.

25 жовтня 2023 року російська пропаганда поширювала суперечливі повідомлення про перехоплення масованого ракетного удару начебто із застосуванням ракет [[С-200]], [[AGM-88 HARM|HARM]], [[GMLRS]] та ATACMS. Проте, за іншими повідомленнями українським ракетникам вдалось уразити російську позицію [[С-400]] в районі населеного пункту [[Білоріченськ]] Луганської області<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-rakety-atacms-mogly-urazyty-elementy-kompleksu-s-400-na-luganshhyni/ | title = Українські ракети ATACMS могли уразити елементи комплексу С-400 на Луганщині | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-26 }}</ref>.

Вночі з 29 на 30 жовтня 2023 року за повідомленнями російської пропаганди на мисі [[Тарханкут (мис)|Тарханкут]] неподалік [[Оленівка (Євпаторійський район)|Оленівки]] в окупованому Криму двома ракетами ATACMS було уражено елементи комплексу протиповітряної оборони. Цей об'єкт знаходиться на межі 165-км ефективної відстані наявних в України ракет M39<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-russian-air-defense-system-struck-in-crimea | title = Ukraine Situation Report: Russian Air Defense System Struck In Crimea | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-10-30 }}</ref>. Російське видання ASTRA повідомляло через кілька годин по тому було також уражено комплекс [[С-300]] розгорнутий поруч з селищем [[Молочне (Євпаторійський район)|Молочне]] ({{coord|45|13|07|N|33|15|37|E|display=inline}})<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-zayavlyayut-pro-urazhennya-elementiv-kompleksu-s-300-u-krymu/ | title = Росіяни заявляють про ураження елементів комплексу С-300 у Криму | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-31 }}</ref>. Проте офіційно удар не був підтверджений ані українською, ані російською стороною<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/opublikovano-suputnykovi-znimky-novyh-pozytsij-ppo-u-krymu/ | title = Опубліковано супутникові знімки нових позицій ППО у Криму | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-31 }}</ref>.

17 квітня 2024 року було завдано удару по позиціях російських [[С-400]] в Криму, внаслідок чого було знищено три пускові установки та радар<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/syly-oborony-raketnym-udarom-znyshhyly-puskovi-ustanovky-ta-rls-s-400-u-krymu/|title=Сили оборони ракетним ударом знищили пускові установки та РЛС С-400 у Криму|website=Мілітарний|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20240418075059/https://mil.in.ua/uk/news/syly-oborony-raketnym-udarom-znyshhyly-puskovi-ustanovky-ta-rls-s-400-u-krymu/|archive-date=2024-04-18|access-date=2024-04-25}}</ref>.

19 листопада 2024 року у місті [[Карачев]] на Брянщині був знищений склад з боєприпасами та матеріально-технічним забезпеченням. За повідомленням [[РБК-Україна]] з посиланням на джерела в Силах оборони, російський арсенал був уражений за допомогою оперативно-тактичних ракет ATACMS<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/udar-po-arsenalu-na-bryanshhyni-zdijsnyly-raketamy-atacms-zmi/|title=Удар по арсеналу на Брянщині здійснили ракетами ATACMS – ЗМІ|website=Мілітарний|accessdate=2024-11-19|language=}}</ref>.

24 листопада 2024 року ЗСУ завдали удару ракетою ATACMS по російському зенітному ракетному комплексу [[С-400]] у Курській області. За повідомленням Генерального штабу ЗСУ, ураження відбулося на території населеного пункту [[Велике Жирово|Велике Жирово]]<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/zsu-raketoyu-atacms-znyshhyly-s-400-u-kurskij-oblasti/|title=ЗСУ ракетою ATACMS знищили С-400 у Курській області|website=Мілітарний|accessdate=2024-11-25|language=}}</ref>.

11 грудня 2024 року Збройні сили України завдали удару по Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексу за допомогою ракет ATACMS<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/po-taganrozkomu-aviatsijnomu-kompleksu-vdaryly-raketamy-atacms/|title=По Таганрозькому авіаційному комплексу вдарили ракетами ATACMS|website=Мілітарний|accessdate=2024-12-11|language=}}</ref>. Унаслідок удару балістичними ракетами по військових об’єктах Таганрогу було вбито або поранено 42 військовослужбовці ЗС РФ<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/unaslidok-udaru-po-taganrogu-ye-zagybli-ta-poraneni-zmi/|title=Унаслідок удару по Таганрогу є загиблі та поранені – ЗМІ|website=Мілітарний|accessdate=2024-12-12|language=}}</ref>.

== Оператори ==
=== Поточні ===
[[File:MGM-140 Operators.svg|thumb|upright=1.35|Оператори ATACMS:{{legend|#0B60D4|Поточні}}{{legend|#FF6600|Майбутні}}]]
* {{ПрТ|Бахрейн}}: 9 пускових установок і 30 ракет станом на 2010 рік{{Джерело:Military Balance 2010}}
* {{ПрТ|Греція}}: 36 пускових установок станом на 2010 рік{{Джерело:Military Balance 2010}}, 71 ракета та очікується постачання додаткової кількості ракет Block 1A
* {{ПрТ|Естонія}}: влітку 2022 року погоджено продаж право 6 установок HIMARS, 18 одиниць ATACMS та, у «пакетах», 36&nbsp;— GMLRS, 72&nbsp;— ER GMLRS<ref name="de.13285"/>.
* {{ПрТ|Південна Корея}}: 29 пускових установок станом на 2010 рік{{Джерело:Military Balance 2010}}, 290 ракет і очікується постачання додаткової кількості ракет Block 1A
* {{Flag|ROU}} [[Румунія]]: 54 ракети які були поставлені до червня 2022 року<ref>{{Cite web|url=https://hotnews.ro/foto-video-romnia-a-executat-primele-trageri-reale-cu-sistemul-de-rachete-himars-a-simulat-atacarea-unor-nave-n-marea-neagra-124160|title=FOTO/VIDEO România a executat primele trageri reale cu sistemul de rachete HIMARS: A simulat atacarea unor nave în Marea Neagră - HotNews.ro|date=2022-06-10|language=ro-RO|access-date=2024-11-18}}</ref>
* {{Flag|POL}} [[Польща]]:  30 ракет, ще 45 ракет були замовлені в лютому 2023<ref>{{Cite web|url=https://www.federalregister.gov/documents/2019/02/06/2019-01231/arms-sales-notification|title=Arms Sales Notification|date=2019-02-06|website=Federal Register|language=en|access-date=2024-11-18}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.dsca.mil/press-media/major-arms-sales/poland-high-mobility-artillery-rocket-system-himars-0|title=Poland – High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS) {{!}} Defense Security Cooperation Agency|website=www.dsca.mil|access-date=2024-11-18}}</ref>
* {{ПрТ|Латвія}}: восени 2023 року погоджено продаж 6 установок HIMARS та 12 «пакетів» з ракетами GMLRS та 10 ракет M57 ATACMS<ref name="de.13285">{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/vsi_tri_krajini_baltiji_zamovili_himars_z_atacms_do_estoniji_ta_litvi_prijednalas_latvija-13285.html | title = Всі три країни Балтії замовили HIMARS з ATACMS: до Естонії та Литви приєдналась Латвія | publisher = Defense Express | date = 2023-10-26 }}</ref>.
* {{ПрТ|Литва}}: восени 2023 року погоджено продаж 8 установок HIMARS з 72 «пакетами» GMLRS, 72 «пакетами» ER GMLRS та 18 ракет ATACMS<ref name="de.13285"/>.
* {{ПрТ|Туреччина}}: 12 пускових установок станом на 2010 рік{{Джерело:Military Balance 2010}}, 120 ракет
* {{ПрТ|США}}: 830 пускових установок станом на 2010 рік{{Джерело:Military Balance 2010}}, близько 4430 ракет в арсеналах
* {{UKR}}: ракети отримано в жовтні 2023 року для ударів по об'єктах на окупованій території<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/stalo-vidomo-de-ukrayina-mozhe-zastosovuvaty-atacms/ | title = Стало відомо, де Україна може застосовувати ATACMS | publisher = Мілітарний | date = 2023-10-20 }}</ref>.


=== Майбутні ===
* {{AUS}}: у травні 2022 року Австралія замовила 20 пускових установок [[M142 HIMARS]] для Австралійської армії, разом із 10 унітарними ракетами M57 ATACMS та іншими боєприпасами<ref name=apdreporter-himars>{{cite web|url=https://asiapacificdefencereporter.com/australia-cleared-for-purchase-of-himars-mlrs-for-545-million/|title=Australia cleared for purchase of HIMARS MLRS for $545 million|date=28 травня 2022|access-date=29 травня 2022|archive-date=29 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220529230710/https://asiapacificdefencereporter.com/australia-cleared-for-purchase-of-himars-mlrs-for-545-million/|url-status=live}}</ref>.
* {{MAR}}: у квітні 2023 року замовлено 18 пускових установок M142 HIMARS із 40 ракетними контейнерами M57 ATACMS, а також іншими боєприпасами до РСЗВ (M30A2, M31A2) на суму приблизно 524 млн доларів США<ref>{{cite web|url=https://www.dsca.mil/press-media/major-arms-sales/morocco-high-mobility-artillery-rocket-systems-himars|title=Morocco – High Mobility Artillery Rocket Systems (HIMARS) &#124; Defense Security Cooperation Agency|access-date=13 квітня 2023|archive-date=12 квітня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230412232900/https://www.dsca.mil/press-media/major-arms-sales/morocco-high-mobility-artillery-rocket-systems-himars|url-status=live}}</ref>.

=== Закупівлі ===
{| class="standard" style="margin-bottom: 10px;"
! colspan="7" |Закупівлі ракет
|-
![[Бюджетний період|Рік]]
!Кількість
!Витрати (млн дол.)
! Джерело
|-
|'''1991'''
|373
|236,9 млн&nbsp;$
|<ref name="Budget-FY93">{{cite web|url=http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a247272.pdf|title=Program Acquisition Costs by Weapon System. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1993|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170225080749/http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a247272.pdf|archivedate=25 лютого 2017|date=29 січня 1992|page=40|deadurl=yes}}</ref>
|-
|'''1992'''
|300
|170,9 млн&nbsp;$
|<ref name="Budget-FY93" />
|-
|'''1993'''
|340
|188,2 млн&nbsp;$
|<ref name="Budget-FY93" />
|}

=== Україна ===

22 вересня 2023 року американські ЗМІ поширили повідомлення, що Президент [[Джо Байден]] начебто пообіцяв [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиру Зеленському]] «невелику кількість» ракет ATACMS<ref>{{Cite web |date=2023-09-22 |title=Biden tells Zelenskyy U.S. will send Ukraine ATACMS long-range missiles |url=https://www.nbcnews.com/news/world/russia-ukraine-war-atacms-biden-zelenskyy-long-range-missile-rcna116876 |access-date=2023-09-26 |website=NBC News |language=en}}</ref>. 3 жовтня 2023 року [[Пентагон]] повідомив про готовність передати Україні невелику кількість ракет споряджених касетною бойовою частиною та дальністю до 300&nbsp;км після схвалення Президентом Байденом<ref>{{Cite news |date=3 жовтня 2023 |title=Bloomberg: US military 'ready to deliver' cluster-armed ATACMS |language=en-US |author=Elsa Court|work=The Kyiv Independent |url= https://kyivindependent.com/bloomberg-us-army-ready-to-deliver-atacms-missiles-armed-with-cluster-munitions/|access-date=4 жовтня 2023}}</ref>.

Вночі проти 17 жовтня 2023 року вперше зафіксовано застосування ракет ATACMS з касетними бойовими елементами M74<ref name="mil.2023-10-17" />. Президент України Володимир Зеленський 17 жовтня 2023 року підтвердив успішне застосування ATACMS по військовому аеродрому в окупованому Бердянську<ref>{{Cite web|title=Зеленський підтвердив використання ракет ATACMS|url=https://mil.in.ua/uk/news/zelenskyj-pidtverdyv-vykorystannya-raket-atacms/|website=Мілітарний|accessdate=2023-10-17|language=uk}}</ref>. Цього ж дня стало відомо, що США ухвалили рішення про передачу Україні ракет ATACMS Block I M39 ще в серпні 2023 року. Їх включили до пакета військової допомоги, оголошеного 21 вересня 2023 під виглядом «касетних боєприпасів»<ref>{{Cite web|title=Рішення про передачу Україні ATACMS ухвалили ще в серпні - POLITICO|url=https://mil.in.ua/uk/news/rishennya-pro-peredachu-ukrayini-atacms-uhvalyly-shhe-v-serpni-politico/|website=Мілітарний|accessdate=2023-10-17|language=uk}}</ref>.

З березня 2024 року Україні було таємно передано понад 100 ракет з дальністю 300 км, також про передачу неназваної кількості ракет було оголошено в пакеті допомоги на 60,8 млрд доларів, схваленому у квітні 2024<ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2024/04/24/us/us-ukraine-russia-missiles.html|title=U.S. Secretly Shipped New Long-Range Missiles to Ukraine|last=Schmitt|first=Eric|date=2024-04-24|language=en-US|work=The New York Times|issn=0362-4331|archive-url=https://web.archive.org/web/20240425184139/https://www.nytimes.com/2024/04/24/us/us-ukraine-russia-missiles.html|archive-date=2024-04-25|access-date=2024-04-25}}</ref>. Сотні російських військових об'єктів перебувають у зоні досяжності ATACMS<ref>{{Cite web|url=https://storymaps.arcgis.com/stories/8b060c46ee6f49908f9fb415ad23051c|title=Hundreds of Russian Military Objects Are in Range of ATACMS|date=2024-08-27|website=ArcGIS StoryMaps|language=en-us|access-date=2024-09-21}}</ref>.

19 листопада 2024 року Президент США [[Джо Байден]] офіційно дозволив Україні бити далекобійною зброєю по Росії. Про це заявив помічник держсекретаря США у справах Західної півкулі Браян Ніколс в інтерв'ю для O Globo<ref>{{Cite web|url=https://oglobo.globo.com/mundo/g20-no-brasil/noticia/2024/11/19/uso-de-misseis-de-longo-alcance-pela-ucrania-pode-forcar-russia-a-negociar-paz-defende-lider-diplomatico-dos-eua-para-o-ocidente.ghtml|title=Uso de mísseis de longo alcance pela Ucrânia pode forçar Rússia a negociar paz, defende líder diplomático dos EUA para o Ocidente|trans-title= Застосування Україною ракет великої дальності може змусити Росію піти на мирні переговори, вважає дипломатичний лідер США на Заході
|website=O Globo|accessdate=2024-11-19|language=pt}}</ref>
.

== Див. також ==

* [[Оперативно-тактична ракетна зброя]]
* [[Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS]]
* [[M142 HIMARS]]
* [[M270 MLRS]]

== Примітки ==
{{Notelist}}{{reflist|3}}

== Література ==

* {{cite report | url = https://apps.dtic.mil/sti/citations/AD1178371 | title = DOD Acquisition: Case Study of the Army Tactical Missile System | author = Conahan, Frank C. | publisher = United States Government Accountability Office | date = 1986-07-31 }}
* {{Cite report|url=https://apps.dtic.mil/sti/citations/ADA517010|title=Lessons From Army System Developments. Volume 2: Case Studies | chapter = Army Tactical Missile System (ATACMS)|last=Romanczuk|first=Glenn E.|date=11 серпня 2002|publisher=ALABAMA UNIV IN HUNTSVILLE RESEARCH INST|location=Huntsville, Alabama|pages=B1–B23 |language=en |archive-url=https://web.archive.org/web/20220430055232/https://apps.dtic.mil/sti/citations/ADA517010 |archive-date=30 квітня 2022 |url-status=live }}
* {{cite thesis | url = https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf | title = Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations | author = Carter L. Rogers | year = 2004 }}
* {{cite web|last=Rogers III|first=Henry T.|title=Army Tactical Missile System and Fixed-Wing Aircraft Capabilities in the Joint Time Sensitive Targeting Process|url=http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA451930|archive-url=https://web.archive.org/web/20130408131529/http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA451930|url-status=dead|archive-date=2013-04-08 |work=Master thesis|publisher=US Army Command and General Staff College|accessdate=2012-04-24 |date= 2006-06-16 }}

== Посилання ==
{{Commonscat|ATACMS missiles}}
* [https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/army-tactical-missile-system.html ATACMS] на сайті Lockheed Martin
* [https://missilethreat.csis.org/missile/atacms/ MGM-140 ATACMS] на сайті Центру міжнародних та стратегічних досліджень
* {{cite web | url = https://man.fas.org/dod-101/sys/land/atacms.htm | title = M39 Army Tactical Missile System (Army TACMS)
 | publisher = Federation of American Scientists | date = 2016-10-31 }}
* {{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/atacms-v-ukrayini-try-misyatsi-znyshhennya-rosijskoyi-ppo/|title=ATACMS в Україні: три місяці знищення російської ППО|date=19 липня 2024|website=[[Мілітарний]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20240721234328/https://mil.in.ua/uk/articles/atacms-v-ukrayini-try-misyatsi-znyshhennya-rosijskoyi-ppo/|archive-date=2024-07-21}}
{{^}}{{Ракетна зброя США}}
{{Артилерія ЗСУ-НГУ}}

[[Категорія:Тактичні ракети]]
[[Категорія:Lockheed Martin]]
[[Категорія:Балістичні ракети США]]
[[Категорія:Касетні засоби ураження]]
[[Категорія:Ракети російсько-української війни]]
[[Категорія:Тактична високоточна зброя в МТД Україні для відбиття російської агресії]]
[[Категорія:Зброя за алфавітом]]