Перегляд вихідного коду сторінки Хорватія

{{Картка Країна
|native_name = {{lang-hr|Republika Hrvatska}}
|common_name_g = Хорватії
|image_map = EU-Croatia.svg
|national_motto =
|image_flag = Flag of Croatia.svg
|image_coat = Coat of arms of Croatia.svg
|national_anthem = [[Lijepa naša Domovina]]
[[Файл:Lijepa nasa domovino instrumental.ogg]]
|official_languages = [[Хорватська мова|'''Хорватська''']]
|latd = 45
|latm = 48
|latNS = N
|longd = 16
|longm = 0
|longEW = E
|столиця      = [[Загреб]]
|largest_city = [[Загреб]]
|government_type = [[унітарна держава|унітарна]] [[парламентська республіка|конституційна парламентська республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Хорватії|Президент]]
|leader_name1 = [[Зоран Миланович]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Хорватії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Андрей Пленкович]]
|accessionEUdate = [[1 липня]] [[2013]]
|area_rank = 124
|area = 56 594
|percent_water = 1,09
|population_estimate =4 291 000
|population_estimate_year =1 січня 2019
|population_estimate_rank =129
|population_census        = 4 284 889 осіб<ref name="Census 2011 counties">{{Croatian Census 2011|S}}</ref>
|population_census_year   = 2011
|population_density_km2   = 75 осіб
|population_density_rank = 126
|GDP_PPP_year             = 2023
|GDP_PPP                  = {{збільшення}} $161&nbsp;млрд.<ref name=WEO2022>{{cite web|url=https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2022/October/weo-report?c=960,&s=NGDPD,PPPGDP,NGDPDPC,PPPPC,&sy=2020&ey=2027&ssm=0&scsm=1&scc=0&ssd=1&ssc=0&sic=0&sort=country&ds=.&br=1|accessdate=20 квітня 2018|title=World Economic Outlook Database, October 2022 – Croatia|work=International Monetary Fund|archive-date=01 01 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20210414210105/https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?sy=2016&ey=2020&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=28&pr1.y=2&c=960&s=NGDP_RPCH%2CNGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a=}}</ref>
|GDP_PPP_rank             = 86
|GDP_PPP_per_capita       = $40 484<ref name=WEO2022/>
|GDP_PPP_per_capita_rank  = 56
|GDP_nominal_year         = 2023
|GDP_nominal              = {{збільшення}} $73&nbsp;млрд.<ref name=WEO2022/>
|GDP_nominal_rank         = 81
|GDP_nominal_per_capita   = $18 451<ref name=WEO2022/>
|GDP_nominal_per_capita_rank = 47
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|sovereignty_note         = від [[СФРЮ]]
|established_event1 = Проголошено
|established_date1 = [[25 червня]] [[1991]]
|currency = [[Євро]]
|currency_code = HRK
|time_zone = CET
|utc_offset = +1
|time_zone_DST = CEST
|utc_offset_DST = +2
|cctld = [[.hr]]
|calling_code = 385
}}
'''Хорва́тія''' ({{lang-hr|Hrvatska}}), офіційна назва — '''Респу́бліка Хорва́тія'''&nbsp;({{lang-hr|Republika Hrvatska}}, {{Audio|Hr-Republika Hrvatska.oga|слухати}})<ref>{{Cite web|url=http://ua.mfa.hr/ua/|title=Посольство Хорватії в Україні|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=25 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200525131459/http://ua.mfa.hr/ua}}</ref> — країна на перехресті [[Центральна Європа|центральної]] та [[Південно-Східна Європа|південно-східної Європи]] на заході [[Балканський півострів|Балканського півострова]]. Межує зі [[Словенія|Словенією]] на півночі, [[Угорщина|Угорщиною]] на північному-сході, [[Сербія|Сербією]] на сході, [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] та [[Чорногорія|Чорногорією]] на півдні, розділяє [[Адріатичне море|морський кордон]] з [[Італія|Італією]]. Столиця країни [[Загреб]] є найбільшим містом і однією з [[Адміністративний поділ Хорватії|первинних адміністративно-територіальних одиниць]] нарівні з [[Жупанії Хорватії|двадцятьма жупаніями]]. Хорватія має площу 56 594 км² ([[Список країн Європи за площею|26-е місце в Європі]]) і населення 4,28 млн, більшість з яких — [[Католицька церква|католики]].

Хорватія була заселена ще з [[Палеоліт|доби палеоліту]]. [[Хорвати]] прибули на територію в [[VI століття|VI столітті]] і до [[IX століття]] створили [[Приморська Хорватія (князівство)|два князівства]]. Хорватію було вперше визнано незалежною державою на міжнародному рівні 7 червня 879 року під час правління князя [[Бранимир]]а. [[Томислав I]] став першим князем у 925 році, піднявши Хорватію до статусу [[Хорватське королівство (середньовічне)|королівства]], яке зберегло свій суверенітет майже два століття. Під час кризи правонаступництва після закінчення династії [[Трпимировичі]]в, Хорватія [[Хорватія в унії з Угорщиною|вступила]] до [[Персональна унія|персональної унії]] з [[Угорське королівство|Угорщиною]] в 1102 році. У 1527, зіткнувшись з османськими завоюваннями, хорватський парламент обрав на престол Хорватії [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанда I]]. У жовтні 1918 року, в останні дні [[Перша світова війна|Першої світової війни]], у Загребі було проголошено [[Держава Словенців, Хорватів і Сербів|державу словенців, хорватів і сербів]], незалежну від [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], а в грудні 1918 країну було об'єднано в [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівство сербів, хорватів і словенців]] (пізніше перейменоване у [[Королівство Югославія]] в 1929 році).

Після [[Операція «Ауфмарш 25»|вторгнення країн Осі до Югославії]] у квітні 1941 року, більша частина території Хорватії була включена до складу [[Маріонеткова держава|маріонеткової держави]] [[Незалежна Держава Хорватія]]. Результатом стало виникнення руху опору. Це призвело до створення [[Соціалістична Республіка Хорватія|Соціалістичної Республіки Хорватія]], яка після війни стала членом-засновником і складовою [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія]]. 25 червня 1991 року Хорватія [[Конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія|оголосила незалежність]], яка [[Рішення про розрив усіх державно-правових зв'язків Хорватії з іншими республіками і краями СФРЮ|набрала чинності]] 8 жовтня того ж року. [[Війна Хорватії за незалежність]] успішно велася протягом чотирьох років після її оголошення. Назва країни походить від [[етнонім]]у народу&nbsp;— [[хорвати]].

[[Суверенна держава]] Хорватія — [[парламентська республіка]]. Член [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], [[Рада Європи|Ради Європи]], [[НАТО]], [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] та засновник [[Середземноморський союз|Середземноморського Союзу]]. Починаючи з 2000 року, [[уряд Хорватії]] постійно інвестував в інфраструктуру, особливо [[Транспорт Хорватії|транспортні шляхи та споруди]] вздовж [[Міжнародні транспортні коридори|загальноєвропейських коридорів]].

Хорватія класифікується [[Світовий банк|Світовим банком]] як [[Країни з високим рівнем доходу|країна з високим рівнем доходу]] та посідає 46-е місце в [[Список країн за ІЛР|індексі людського розвитку]].<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf|title=Human Development Report 2019|publisher=[[Програма розвитку ООН]]|accessdate=1 жовтня 2019|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=16 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200416080801/http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf}}</ref> В економіці переважають [[сфера послуг]], [[промисловість]] та [[сільське господарство]]. [[Туризм у Хорватії|Туризм]] є важливим джерелом доходу, оскільки Хорватія входить до 20 найпопулярніших туристичних напрямків у світі. Держава контролює частину економіки, маючи значні державні витрати. Європейський Союз є найважливішим торговим партнером Хорватії. Хорватія забезпечує [[соціальне забезпечення]], універсальну систему охорони здоров’я, а також [[Освіта в Хорватії|початкову та середню освіту]], підтримуючи [[Культура Хорватії|культуру]] завдяки численним державним установам та корпоративним інвестиціям у ЗМІ та [[Хорватська література|літературу]].

== Географія ==
{{main|Географія Хорватії}}
Країна розташована у північно-західній частині [[Балканський півострів|Балканського півострова]], на перехресті між [[Центральна Європа|Центральною Європою]] і [[Середземне море|Середземномор'ям]].

* ''Площа території держави'' (включно з [[акваторія|акваторією]])&nbsp;— 89 810 км².
** ''Площа суходолу''&nbsp;— 56 610 км².
** ''Площа внутрішнього моря''&nbsp;— 33 200 км².
** ''Площа економічної морської зони''&nbsp;— 23 870 км².

'''Загальна площа економічної зони'''&nbsp;— 113 680 км².

* ''Довжина берегової лінії''&nbsp;— 5835&nbsp;км.
** ''Довжина берегової лінії материка''&nbsp;— 1777 км (30,5 %).
** ''Довжина берегової лінії островів''&nbsp;— 4058 км (69,5 %).
* ''Ширина територіальних вод''&nbsp;— 12 морських миль

Хорватське [[Адріатичне море|Адріатичне]] узбережжя&nbsp;— одне з найпорізаніших у світі: тут налічується 1185 островів та острівців (заселені лише 66). Найбільший&nbsp;— [[острів]] [[Крк]]; інші великі острови: [[Црес]], [[Хвар]], [[Паг (острів)|Паг]], [[Корчула]]. Найбільші [[півострів|півострови]]&nbsp;— [[Істрія]] та [[Пелєшаць]], найбільша [[затока]]&nbsp;— [[Кварнер]].
      
Хорватія межує з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] (довжина кордону&nbsp;— 932 км), [[Угорщина|Угорщиною]] (329 км), [[Словенія|Словенією]] (501 км), [[Сербія|Сербією]] на півночі (241 км) і [[Чорногорія|Чорногорією]] (25&nbsp;км на півдні). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197&nbsp;км.

Морські кордони були визначені між [[Італія|Італією]] та [[Чорногорія|Чорногорією]] і нині становлять 930&nbsp;км. Між Хорватією та [[Словенія|Словенією]]&nbsp;— у [[затока|затоці]] Піран, між Хорватією та [[Чорногорія|Чорногорією]]&nbsp;— у затоці Котор. Демаркаційна лінія морем визначається островами. Вона проходить по лінії [[фарватер]]а. Цей простір становить державні кордони Хорватії.

<gallery mode="packed">
Goli.jpg|
Croatia topo.jpg|
Zagorje.jpg|
Telascica-Cliff.JPG|
Paklenica4.jpg|
</gallery>

== Історія ==
{{докладніше|Історія Хорватії}}
{{докладніше|Дослов'янська Хорватія}}

З VI—VII&nbsp;ст. Хорватію заселяли слов'янські племена, предки [[хорвати|хорватів]], які, за деякими відомостями, переселилися сюди з території нинішньої південної [[Польща|Польщі]] та [[Західна Україна|Західної України]] (так звані [[білі хорвати]])<ref>стор. 3625-3626, том. 10, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000&nbsp;р. ISBN 5-7707-4048-5</ref>.

У VIII—IX&nbsp;ст. Хорватію підкорили [[франки]].

У IX&nbsp;ст. хорвати утворили окреме князівство, а 925&nbsp;р.&nbsp;— [[Хорватське королівство (середньовічне)|Хорватське королівство]] (перший король&nbsp;— [[Томіслав I]]). Вони прийняли [[християнство]] і латинське письмо з [[Рим]]у.

У 1102–1526 pp. [[Хорватія в унії з Угорщиною|Хорватія]] перебувала в персональній [[Унія (спілка)|унії]] з [[Угорське королівство|Угорським королівством]], зберігаючи державну автономію з окремим парламентом ([[сабор]]ом) під владою угорських королів; приморська Хорватія ([[Далмація]]) була переважно під контролем [[Венеційська республіка|Венеційської республіки]].

У XVI—XVII&nbsp;ст. більшою частиною Хорватії володіла [[Османська імперія]], решта опинилася під владою [[Габсбурги|Габсбургів]].

Під час угорської революції (1848–1849) хорвати стали на боці Австрії й оголосили автономію; з 1867&nbsp;р. Хорватію знов приєднано до Угорщини, яка мадяризувала хорватів.

У XIX&nbsp;ст. почалося національно-культурне відродження Хорватії в рамках загального південнослов'янського руху (т.&nbsp;зв. [[ілліризм]]у), що пропагував єдність південних слов'ян.
[[Файл:Adolf Hitler meets Ante Pavelić.1941.jpg|міні|ліворуч|[[Адольф Гітлер]] та хорватський диктатор [[Анте Павелич]]]]
29 жовтня 1918&nbsp;р. Народний Сабор в Загребі проголосив самостійність Хорватії, яка 1 грудня 1918&nbsp;р. увійшла до [[Королівство сербів, хорватів і словенців|Королівства сербів, хорватів і словенців]]. Королівство сербів, хорватів і словенців після перевороту 1929 року перейменовано в [[Королівство Югославія]].

[[Файл:Tuđman i Ana Havel.jpg|міні|Франьо Туджман, перший президент держави]]
1939 року Хорватія одержала [[Бановина Хорватія|автономію в складі Югославії]], а в 1941–1945&nbsp;рр. існувала [[Незалежна Держава Хорватія]] в союзі з [[Третій Рейх|Третім Рейхом]] й [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівством Італія]] під проводом «поґлавніка» [[Анте Павелич|Анте Павеліча]] і партії «[[усташі]]в».

У 1943–1945&nbsp;рр. Хорватія була тереном запеклої боротьби між [[Серби в Хорватії|сербами]] і хорватами, комуністами й антикомуністами. Провідник партизанів [[Йосип Броз Тіто]] за допомогою СРСР і західних союзників здобув перемогу над німецькими військами й «усташами», і Хорватію було включено до комуністичної федеративної Югославії як одну з республік.

25 червня 1991 року було [[Конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія|відновлено незалежність Хорватії]], яку довелося відстоювати протягом [[Війна Хорватії за незалежність|п'ятирічної війни]]. 1 квітня 2009&nbsp;р. Хорватію було прийнято в члени [[НАТО]].<ref>{{Cite web |url=http://www.nato.int/cps/uk/SID-A1B64493-9AAEB2AB/natolive/news_52902.htm?selectedLocale=uk |title=Церемонія з приводу вступу Албанії і Хорватії до Альянсу |accessdate=15 травня 2012 |archive-date=13 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140813054403/http://www.nato.int/cps/uk/SID-A1B64493-9AAEB2AB/natolive/news_52902.htm?selectedLocale=uk }}</ref> Зараз правлячою партією Хорватії є правоцентристська [[Хорватська демократична співдружність]].

У 2005 році Хорватія подала заявку на вступ до [[ЄС]], яку після тривалого залагодження необхідних питань і моніторингів задовольнили в червні [[2011]] року, відтак 1 липня 2013 року країна [[Розширення Європейського Союзу (2013)|стала 28-м членом ЄС]]<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/1232656-lideri-es-pogodilisya-prijnyati-horvatiyu-v-evrosoyuz Лідери ЄС погодилися прийняти Хорватію в Євросоюз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110626031329/http://ua.korrespondent.net/world/1232656-lideri-es-pogodilisya-prijnyati-horvatiyu-v-evrosoyuz |date=26 червня 2011 }} // новина від [[Кореспондент.net]] за [[24 червня]] [[2011]] року</ref>.

== Адміністративний поділ ==

Хорватія складається з 21 [[жупанія|жупанії]] (округа): [[Беловарсько-Білогорська жупанія|Беловар-Білогора]], місто [[Загреб]], [[Дубровницько-Неретванська жупанія|Дубровник-Неретва]], [[Істрійська жупанія|Істрія]], [[Карловацька жупанія|Карловаць]], [[Копривницько-Крижевецька жупанія|Копривниця-Крижевці]], [[Крапинсько-Загорська жупанія|Крапина-Загор'є]], [[Лицько-Сенська жупанія|Лика-Сень]], [[Меджимурська жупанія|Меджимур'є]], [[Осієцько-Баранська жупанія|Осієк-Бараня]], [[Пожезько-Славонська жупанія|Пожеґа-Славонія]], [[Приморсько-Ґоранська жупанія|Примор'є-Горський Котар]], [[Шибеницько-Книнська жупанія|Шибеник-Книн]], [[Сисацько-Мославинська жупанія|Сисак-Мославина]], [[Бродсько-Посавська жупанія|Славонський Брод-Посавіна]], [[Сплітсько-Далматинська жупанія|Спліт-Далмація]], [[Вараждинська жупанія|Вараждин]], [[Вировитицько-Подравська жупанія|Вировитиця-Подравина]], [[Вуковарсько-Сремська жупанія|Вуковар-Срем]], [[Задарська жупанія|Задар]], [[Загребська жупанія|Загреб]].

{| class="wikitable sortable"
! width="45%" |Жупанія
!Площа
''км²''<ref>[http://www.dzs.hr/Hrv_Eng/ljetopis/2008/PDF/02-bind.pdf Статистичний щорічник Республіки Хорватії 2008&nbsp;р., с. 63] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171121091938/https://www.dzs.hr/Hrv_Eng/ljetopis/2008/PDF/02-bind.pdf |date=21 листопада 2017 }} {{ref-hr}}</ref>
!Населення
''тис. осіб''<ref>[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_01_02/H01_01_02.html Перепис населення 2001&nbsp;р., із: http://www.dzs.hr] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090827225920/http://www.dzs.hr/hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_01_02/H01_01_02.html |date=27 серпня 2009 }} {{ref-hr}}</ref>
! width="15%" |Адмін.
центр
|- valign=""
|'''[[Загребська жупанія]]'''
| align="center" |3 078
| align="center" |309 696
|[[Загреб]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Крапинсько-Загорська жупанія]]'''
| align="center" |1 230
| align="center" |142 432
|[[Крапина]]
|- valign=""
|'''[[Сисацько-Мославинська жупанія]]'''
| align="center" |4 448
| align="center" |185 387
|[[Сисак]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Карловацька жупанія]]'''
| align="center" |3 622
| align="center" |141 787
|[[Карловаць]]
|- valign=""
|'''[[Вараждинська жупанія]]'''
| align="center" |1 260
| align="center" |184 769
|[[Вараждин]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Копривницько-Крижевецька жупанія]]'''
| align="center" |1 734
| align="center" |124 467
|[[Копривниця]]
|- valign=""
|'''[[Беловарсько-Білогорська жупанія]]'''
| align="center" |2 638
| align="center" |133 084
|[[Беловар]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Приморсько-Ґоранська жупанія]]'''
| align="center" |3 590
| align="center" |305 505
|[[Рієка]]
|- valign=""
|'''[[Лицько-Сенська жупанія]]'''
| align="center" |5 350
| align="center" |53 677
|[[Госпич]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Вировитицько-Подравська жупанія]]'''
| align="center" |2 021
| align="center" |93 389
|[[Вировитиця]]
|- valign=""
|'''[[Пожезько-Славонська жупанія]]'''
| align="center" |1 821
| align="center" |85 831
|[[Пожеґа]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Бродсько-Посавська жупанія]]'''
| align="center" |2 027
| align="center" |176 765
|[[Славонський Брод]]
|- valign=""
|'''[[Задарська жупанія]]'''
| align="center" |3 643
| align="center" |162 045
|[[Задар]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Осієцько-Баранська жупанія]]'''
| align="center" |4 149
| align="center" |330 506
|[[Осієк]]
|- valign=""
|'''[[Шибеницько-Книнська жупанія]]'''
| align="center" |2 994
| align="center" |112 891
|[[Шибеник (місто)|Шибеник]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Вуковарсько-Сремська жупанія]]'''
| align="center" |2 448
| align="center" |204 768
|[[Вуковар]]
|- valign=""
|'''[[Сплітсько-Далматинська жупанія]]'''
| align="center" |4 524
| align="center" |463 676
|[[Спліт]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Істрійська жупанія]]'''
| align="center" |2 813
| align="center" |206 344
|[[Пазин]]
|- valign=""
|'''[[Дубровницько-Неретванська жупанія]]'''
| align="center" |1 782
| align="center" |122 870
|[[Дубровник]]
|- bgcolor="" valign=""
|'''[[Меджимурська жупанія]]'''
| align="center" |730
| align="center" |118 426
|[[Чаковец]]
|- valign=""
|'''[[Загреб|Місто Загреб]]'''
| align="center" |640
| align="center" |779 145
|[[Загреб]]
|- class="sortbottom"
| style="background-color: " align="center" |'''РАЗОМ:'''
| style="background-color: " align="center" |'''56 542'''
| style="background-color: " align="center" |'''4 437 460'''
| style="background-color: " |&nbsp;
|}
У свою чергу жупанії поділяються на [[громади і міста Хорватії|громади та міста]] (у Хорватії 6695 населених пунктів, 204 з яких&nbsp;— міста, а решта&nbsp;— села). Великі селища складаються з кількох громад, але в більшості випадків селище відповідає місцевій громаді.

Крім того, існує два спеціальні самоврядні округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини&nbsp;— [[Глина (Хорватія)|Глина]] та [[Книн]].

== Політична система ==
[[Файл:Kolinda Grabar-Kitarović (2017-10-18) 05.jpg|міні|ліворуч|Колінда Грабар-Китарович]]
Хорватія&nbsp;— [[унітарна держава]], [[парламентська республіка]]. Законодавчим органом з 2001 року є [[Сабор]] (парламент). У період з 1991 по 2001 рік парламент був двопалатним.
[[Файл:EPP Summit, Brussels, December 2016 (30818865504).jpg|міні|Андрей Пленкович]]
Глава держави&nbsp;— [[Президент Хорватії|Президент]], який обирається прямим голосуванням на п'ять років. Він є головнокомандувачем збройних сил країни і за згодою парламенту призначає [[Прем'єр-міністр Хорватії|прем'єр-міністра]]. Президент також займається питаннями зовнішньої політики. Останні президентські вибори відбулися 5 січня 2020, перемогу на них здобув Зоран Міланович. Він обійняв посаду 18 лютого 2020 року.
[[Файл:Hrvatski sabor (2).jpg|міні|Будинок Парламенту, Загреб]]
Глава уряду&nbsp;— прем'єр-міністр, з 19 жовтня 2016 року цю посаду обіймає [[Андрей Пленкович]]. У складі уряду чотири віцепрем'єри та 16 міністрів, що відповідають за конкретні сфери діяльности. Уряд ініціює прийняття законів, розробляє проєкт бюджету, контролює виконання законів, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики.

[[Конституція Хорватії|Конституцію]] прийнято [[20 грудня]] 1990 року, незалежність від [[Югославія|Югославії]] проголошена [[25 червня]] 1991 року. Прийнято поправки до конституції: 1) про права меншин, 2) зміна напівпрезидентської моделі управління на парламентську модель управління, 3) про реформу парламенту. Парламент&nbsp;— однопалатний (велика частина обирається за партійними списками, частина від меншин).

=== Судова система ===
Орган конституційного нагляду&nbsp;— [[Конституційний суд Хорватії|Конституційний суд]] (Ustavni sud), орган, що здійснює підбір кандидатур на посади суддів&nbsp;— [[Державна судова рада (Хорватія)|Державна судова рада]] (Državno sudbeno vijeće), органи прокурорського нагляду&nbsp;— [[прокуратура Хорватії|прокуратура]] (Državno odvjetništvo), що має відділення в жупаніях і громадах: окружні прокуратури (Županijska državna odvjetništva) і прокуратури громади (Općinska državna odvjetništva) відповідно.

Вища судова інстанція&nbsp;— [[Верховний суд Хорватії|Верховний суд]] (Vrhovni sud), суди апеляційної інстанції&nbsp;— Жупанські суди (Županijski sudovi), суди першої інстанції&nbsp;— общинні суди (Općinski sudovi). Вища судова інстанція адміністративної юстиції&nbsp;— [[Вищий адміністративний суд Хорватії|Вищий адміністративний суд]] (Visoki upravni sud), суди апеляційної інстанції адміністративної юстиції&nbsp;— адміністративні суди (Upravni sudovi). Вища судова інстанція торгової юстиції&nbsp;— [[Вищий господарський суд Хорватії|Вищий торговий суд]] (Visoki trgovački sud), суди апеляційної інстанції торгової юстиції&nbsp;— торгові суди (Trgovački sudovi).

=== Зовнішня політика ===
{{Докладніше|міжнародні відносини Хорватії|міжнародне визнання Хорватії}}
* Член [[НАТО]] з [[2008]] року<ref>{{Cite web |url=https://tsn.ua/svit/albaniya-ta-horvatiya-uviishli-do-nato.html |title=ТСН: Албанія та Хорватія увійшли до НАТО |accessdate=17 квітня 2018 |archive-date=17 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180417192225/https://tsn.ua/svit/albaniya-ta-horvatiya-uviishli-do-nato.html }}</ref>;
* Член [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] з [[2013]] року.

== Населення ==
{{main|Населення Хорватії}}

Столиця і найбільше місто країни&nbsp;— [[Загреб]] (Zagreb)&nbsp;— 683 тис. жителів (2001). Інші великі міста: [[Спліт]]&nbsp;— 189 тис. мешканців, [[Рієка]]&nbsp;— 168 тис., [[Осієк]]&nbsp;— 105 тис. осіб.

Динаміка чисельності населення та національного складу Хорватії за даними переписів населення 1948—2011&nbsp;рр.:
{| align="left" class="standard"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2 |'''перепис 1948'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2 |'''перепис 1953'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 1961'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 1971'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 1981'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 1991'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 2001'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2|'''перепис 2011'''
|-
| [[Хорвати]]||2 975 399||79.2 %||3 117 513||79.6 %||3 339 841||80.3 %||3 513 647||79.4 %||3 454 661||75.1 %||3 736 356||78.1 %||3 977 171||89.6 %||3 874 321||90,42 %
|-
| [[Серби в Хорватії|Серби]]||543 795||14.5 %||588 411||15.0 %||624 985||15.0 %||626 789||14.2 %||531 502||11.6 %||581 663||12.2 %||201 631||4.5 %||186 633||4.4 %
|-
| [[Югослави]]||||||||||15 559||0.4 %||84 118||1.9 %||379 057||8.2 %||106 041||2.2 %||176||0.0 %||331||0.0 %
|-
| Мусульмани<ref>за національністю</ref>||rowspan=2|1 077||rowspan=2|0.0 %||rowspan=2|16 185||rowspan=2|0.4 %||rowspan=2|3 113||rowspan=2|0.1 %||rowspan=2|18 457||rowspan=2|0.4 %||rowspan=2|23 740||rowspan=2|0.5 %||rowspan=2|43 459||rowspan=2|0.9 %||19 677||0.4 %||7 558||0.17 %
|-
| [[Босняки]]||20 755||0.5 %||31 479||0.73 %
|-
| [[Італійці]]||76 093||2.0 %||33 316||0.9 %||21 103||0.5 %||17 433||0.4 %||11 661||0.3 %||21 303||0.4||19 636||0.4 %||17 807||0.42 %
|-
| [[Угорці]]||51 399||1.4 %||47 711||1.2 %||42 347||1.0 %||35 488||0.8 %||25 439||0.6 %||22 355||0.5 %||16 595||0.4 %||14 048||0.33 %
|-
| [[Албанці]]||635||0.0 %||1 001||0.0 %||2 126||0.1 %||4 175||0.1 %||6 006||0.1 %||12 032||0.3 %||15 082||0.3 %||17 513||0.41 %
|-
| [[Словенці]]||38 734||1.0 %||43 010||1.1 %||39 101||0.9 %||32 497||0.7 %||25 136||0.5 %||22 376||0.5 %||13 173||0.3 %||10 517||0.25 %
|-
| [[Чехи]]||28 991||0.8 %||25 954||0.7 %||23 391||0.6 %||19 001||0.4 %||15 061||0.3 %||13 086||0.3 %||10 510||0.2 %||9 641||0.22 %
|-
| [[Цигани]]||405||0.0 %||1 261||0.0 %||313||0.0 %||1 257||0.0 %||3 858||0.1 %||6 695||0.1 %||9 463||0.2 %||16 975||0.40 %
|-
| [[Чорногорці]]||2 871||0.1 %||5 128||0.1 %||7 465||0.2 %||9 706||0.2 %||9 818||0.2 %||9 724||0.2 %||4 926||0.1 %||4 517||0.11 %
|-
| [[Македонці]]||1 387||0.0 %||2 385||0.1 %||4 381||0.1 %||5 625||0.1 %||5 362||0.1 %||6, 280||0.1 %||4 270||0.1 %||4 138||0.10 %
|-
| Інші/не вказали||36 021||1.0 %||36 942||0.9 %||35 971||0.9 %||58 028||1.3 %||110 168||2.4 %||246 354||5.1 %||124 395||2.8 %||84 991||1.98 %
|-
| Всього||colspan=2 align="center"|'''3 756 807'''||colspan=2 align="center"|'''3 918 817'''||colspan=2 align="center"|'''4 159 696'''||colspan=2 align="center"|'''4 426 221'''||colspan=2 align="center"|'''4 601 469'''||colspan=2 align="center"|'''4 784 265'''||colspan=2 align="center"|'''4 437 460'''||colspan=2 align="center"|'''4 284 889'''
|}
{{-}}
{{clear}}

=== Мови ===
Найпоширеніші рідні мови населення Хорватії за даними переписів:
{| align="left" class="standard"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Рідна мова'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2 |'''1991'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2 |'''2001'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;" colspan=2 |'''2011'''
|-
| [[Хорватська мова|Хорватська]]||3 922 725||81,99 %||4 265 081||96,12 %||4 096 305||95,6 %
|-
| [[Сербська мова|Сербська]]||207 300||4,33 %||44 629||1,01 %||52 879||1,23 %
|-
| [[Італійська мова|Італійська]]||26 580||0,56 %||20 521||0,46 %||18 573||0,43 %
|-
| [[Албанська мова|Албанська]]||12 735||0,27 %||14 621||0,33 %||17 069||0,40 %
|-
| [[Боснійська мова|Боснійська]]||6 933||0,14 %||9 197||0,21 %||16 856||0,39 %
|-
| [[Циганська мова|Циганська]]||7 657||0,16 %||7 860||0,18 %||14 369||0,34 %
|-
| [[Угорська мова|Угорська]]||19 684||0,41 %||12 650||0,29 %||10 231||0,24 %
|-
| [[Словенська мова|Словенська]]||19 341||0,40 %||11 872||0,27 %||9 220||0,22 %
|-
| [[Сербохорватська мова|Сербсько-хорватська]]||288 578||6,03 %||4 961||0,11 %||7 822||0,18 %
|}
{{-}}
{{clear}}

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Хорватії}}
Релігійний склад населення Хорватії у 2011&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://www.dzs.hr/Eng/censuses/census2011/results/htm/E01_01_12/E01_01_12.html |title=Population by ethnicity and religion, 2011 census |accessdate=23 жовтня 2013 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014094207/https://www.dzs.hr/Eng/censuses/census2011/results/htm/E01_01_12/E01_01_12.html }}</ref>
* [[Римо-католицизм|римо-католики]] ‒ 86,28 %
* [[Православ'я|православні]] ‒ 4,44 %
* [[Іслам|мусульмани]] ‒ 1,47 %
* [[Протестантизм|протестанти]] ‒ 0,34 %
* [[Атеїзм|атеїсти]] та [[Агностицизм|агностики]] ‒ 4,57 %
* інше / не вказано ‒ 3,24 %
{{clear}}

=== Міста ===
[[Файл:Harbour_of_Sibenik.JPG|міні|[[Шибеник (місто)|Шибеник]]]]
[[Файл:Zagreb_(29255640143).jpg|міні|[[Загреб]]]]
[[Файл:Rijeka city center 0.jpg|міні|[[Рієка]]]]
'''[[Міста Хорватії|Список міст Хорватії за населенням]]'''
{| class="wikitable sortable"
!Місто
![[Жупанія]]
!''Населення''муніципалітету
<small>(2001)</small>
!Місце
!''Населення''міста
<small>(2001)</small>
!Місце
|- bgcolor="faecc8"
|[[Загреб]]
|[[Загреб|Місто Заґреб]]
| align="right" |{{nts|779145}}
|{{center|1}}
| align="right" |{{nts|779145}}
|{{center|1}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Спліт]]
|[[Сплітсько-Далматинська жупанія|Сплітсько-Далматинська]]
| align="right" |{{nts|188694}}
|{{center|2}}
| align="right" |{{nts|175140}}
|{{center|2}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Рієка]]
|[[Приморсько-Ґоранська жупанія|Приморсько-Ґоранська]]
| align="right" |{{nts|144043}}
|{{center|3}}
| align="right" |{{nts|143800}}
|{{center|3}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Осієк]]
|[[Осієцько-Баранська жупанія|Осієцько-Баранська]]
| align="right" |{{nts|114616}}
|{{center|4}}
| align="right" |{{nts|90411}}
|{{center|4}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Задар]]
|[[Задарська жупанія|Задарська]]
| align="right" |{{nts|72718}}
|{{center|5}}
| align="right" |{{nts|69556}}
|{{center|5}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Славонський Брод]]
|[[Бродсько-Посавська жупанія|Бродсько-Посавська]]
| align="right" |{{nts|64612}}
|{{center|6}}
| align="right" |{{nts|58642}}
|{{center|6}}
|-
|[[Велика Гориця]]
|[[Загребська жупанія|Загребська]]
| align="right" |{{nts|63517}}
|{{center|7}}
| align="right" |{{nts|33339}}
|{{center|12}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Карловаць]]
|[[Карловацька жупанія|Карловацька]]
| align="right" |{{nts|59395}}
|{{center|8}}
| align="right" |{{nts|49082}}
|{{center|8}}
|-
|[[Пула]]
|[[Істрійська жупанія|Істрійська]]
| align="right" |{{nts|58594}}
|{{center|9}}
| align="right" |{{nts|58594}}
|{{center|7}}
|- bgcolor="faecc8"
|[[Сисак]]
|[[Сисацько-Мославинська жупанія|Сисацько-Мославинська]]
| align="right" |{{nts|52236}}
|{{center|10}}
| align="right" |{{nts|36785}}
|{{center|11}}
|}

=== Українська громада ===
{{main|Українська діаспора в Хорватії}}

Українці з [[Закарпаття]] і [[Бачка (регіон)|Бачки]] почали селитися в західній частині [[Срем|Сирмії]] (Срему) вже наприкінці XVIII&nbsp;ст.; у XIX&nbsp;ст. українці з [[Галичина|Галичини]] жили в Загребі й інших містах Хорватії, а по [[1945]]&nbsp;р. деякі переселилися з [[Боснія і Герцеговина|Боснії]].

Українські поселення та [[Українська Греко-Католицька Церква|греко-католицькі]] парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: [[Петрівці (Хорватія)|Петровці]], [[Міклушевці]], [[Вуковар]], [[Осієк]], [[Славонський Брод]], [[Каніжа (Славонія)|Каніжа]], [[Сибинь]], [[Липовляни]], [[Раєво Село]] та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату [[Крижевецька єпархія|Крижевацької єпархії]].

У Хорватії є близько 8 тис. греко-католиків хорватів.

Між двома світовими війнами в Загребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «[[Просвіта]]», студентські організації «Пробоєм» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За [[Незалежна держава Хорватія|усташівської Хорватії]], на підставі домовленості між [[ОУН]] (мельниківської) з урядом А. Павеліча, створено на правах консульства українське представництво (голова&nbsp;— В. Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при [[Хорватське домобранство|хорватській армії («домобрані»)]] у [[Вараждин]]і «Український легіон», який мав бути висланий на [[Німецько-радянська війна|радянський фронт]]. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських [[четники|четників]], внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади&nbsp;— українські організації було ліквідовано, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися&nbsp;— [[1968]] року постав [[Союз русинів і українців Хорватії]], з [[1970]]&nbsp;р. починає виходити журнал «[[Нова думка]]» у [[Вуковар]]і, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства.

=== Українсько-хорватські зв'язки ===
{{main|Українсько-хорватські відносини}}
{{Міжнародні відносини
|Назва = Українсько-хорватські відносини
|Зображення = Croatia Ukraine Locator.svg
|Країна1 = Хорватія
|Країна2 = Україна
|Колір1 = green
|Колір2 = orange
}}
Зв'язки між Україною та Хорватією були пов'язані із опосередкованим сусідством, перебуванням територій обох країн у складі Османської та Австро-Угорської імперій, участю у панслов'янському русі та співпрацею національно-визвольних рухів.

Поет [[Іван Гундулич]] на початку [[XVII століття|XVII ст.]] оспівував у поемі «Осман» героїзм козаків під проводом [[Сагайдачний Петро|П.Сагайдачного]] у [[Хотинська битва|битві під Хотином]].

Відомий хорватський [[Москвофільство|москвофіл]] і [[Панславізм|панславіст]] [[Крижанич Юрій|Юрій Кржаніч]] ([[1613]]–[[1683]]) залишив опис своєї подорожі від Львова до Москви через [[Ніжин]] і висловився за потребу об'єднати Україну з Московською державою.

У Хорватії короткочасно діяв серед православних уніятський місіонер М.Терлецький (пізніше холмський єпископ).

За доби романтизму і національного відродження хорвати захоплювалися [[козаки|козацькими]] сюжетами в літературі (переклади з [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголя]] і польських письменників «[[українська школа в польській літературі|української школи»]]), а також знайомилися з українськими творами; перекладали [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]] (А.Шеноа, [[Харамбашіч Авґуст|А.Харамбашіч]] (Pjesničke pripovijesti , [[1889]])), [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]] (Харамбашіч, В.Лабош), [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю.Федьковича]] (С.Сушнік, Н.Андріч та ін.).

З українською літературою і фолкльором знайомили хорватів В.Ковачевич, Ч.Брагалі, [[Франьо Рачки]]. Про [[Лисенко Микола Віталійович|М.Лисенка]] прихильно писав [[1875]] року відомий хорватський музика [[Франьо Кухач]], а [[Винко Жганец]] у XX&nbsp;ст. аранжував бачвансько-руські народні пісні (Pjesme jugoslavenskih Rusina, [[1946]]). Письменник [[Мирослав Крлежа|М.Крлежа]] написав драму «Galicija» (про австро-угорську війну [[1914]]–[[1918]]&nbsp;рр.); історик І.Есіг переклав «[[Слово о полку Ігоревім]]».

[[НТШ]] мало серед своїх дійсних членів хорватських учених: філологів [[Ватрослав Ягич|В. Ягіча]], Т.Маретіча, М.Решетаря, історика культури Ю.Шурміна, математика В.Варічака, палеонтолога Д.Горяновича-Крамбергера та ін.

Були деякі зв'язки між українцями і хорватами, переважно студентами, у Відні й Будапешті. Для обслуговування українських поселенців і хорватських греко-католиків із [[Закарпаття]] приїжджали греко-католицькі священики, які пізніше стали там єпископами (Г.Палькович, Ю.Дрогобецький) (у XX&nbsp;ст.&nbsp;— також із Галичини).

У 1848 році українські та хорватські національні діячі зустрілися на [[Слов'янський Конгрес у Празі 1848|Слов'янському конгресі]] в Празі, у 1916 націоналісти обох країн взяли участь у конференції [[Союз народів|Союзу народів]] в Лозанні<ref>{{Cite web |url=http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=40337 |title=George Mamulia. 'The Central Power's Policy Toward the North Caucasus, 1914—1917 (Part Two)' ''Eurasia Daily Monitor'' Volume: 10 Issue: 10 |accessdate=11 жовтня 2015 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303165400/http://www.jamestown.org/programs/edm/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=40337 }}</ref>.

[[1919]] року уряд [[ЗУНР]] створив місію в місті [[Загреб|Загребі]].

Після [[1920]]&nbsp;р. у Хорватії мешкав невеликий гурт політичних емігрантів, які намагалися популяризувати українську проблему і культуру серед хорватів. Під час Другої світової війни в складі збройних сил Хорватії діяв [[Український легіон (Хорватія)|Український легіон]]. Надалі українські та хорватські емігранти співпрацювали в рамках [[Антибільшовицький блок народів|Антибільшовицького блоку народів]].

З огляду на охолодження взаємин між [[СРСР]] і Югославією після [[1948]]&nbsp;р. культурні зв'язки між УРСР і Хорватією були незначні. З [[1966]]&nbsp;р. є лекторат української мови на катедрі славістики в Загребському університеті, який обслуговують викладачі з України. У співпраці А.Менац і А.Коваль укладено українсько-сербохорватський і сербохорватсько-український словник. УРСР брала участь у Загребських ярмарках і промисловій виставці. Підтримується обмін делегаціями між Київським і Загребським університетами. [[1979]] року відбулися Дні української культури в Хорватії, а 1980 року&nbsp;— Дні хорватської культури в [[УРСР]].

Є переклади на українську мову творів [[Мирослав Крлежа|М.Крлежи]], В.Дежеліча та ін. У Хорватії перекладено І.Франка, В.Стефаника, У.Самчука, О.Гончара та ін.

Рішенням уряду Хорватії тимчасово призупинено дію візового режиму для громадян України з 1 травня по 31 жовтня 2009 р,<ref>{{Cite web |url=http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2009/04/15/531804.shtml |title=&#91;&#91;Меседж&#93;&#93; на сайті RBC |accessdate=16 квітня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110110052950/http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2009/04/15/531804.shtml |archivedate=10 січня 2011 |deadurl=yes }}</ref> а згодом з 1 квітня по 31 жовтня 2010&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://novisa.com.ua/news/xorvatiya-prizypinyae-vizovii-regim-dlya-ykraini/ua |title=Європа без бар'єрів |accessdate=9 квітня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130526143625/http://novisa.com.ua/news/xorvatiya-prizypinyae-vizovii-regim-dlya-ykraini/ua |archivedate=26 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref> та з 1 квітня по 31 жовтня 2011&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/03/11/230740 |title=Хорватія скасувала візи для українців |accessdate=9 квітня 2011 |archive-date=16 березня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110316112430/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/03/11/230740 }}</ref>

[[15 червня]] [[2023]] року, Уряд Хорватії визнав [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор 1932—1933 років]] геноцидом народу України<ref>{{Cite web|title=Hrvatska vlada podržala proglašenje holodomora genocidom nad Ukrajincima|url=https://vijesti.hrt.hr/hrvatska/hrvatska-vlada-podrzala-proglasenje-holodomora-genocidom-nad-ukrajincima-10843619|website=Hrvatska radiotelevizija|accessdate=2023-06-15}}</ref>.

== Збройні сили ==
[[Файл:Hrvatska vojska odlučnim korakom stupa.jpg|міні|Сухопутні війська Хорватії]]
''Основна стаття: [[Збройні сили Хорватії]]''

Офіційною датою створення Збройних сил Хорватії є [[3 листопада]] 1991 року. Перші армійські формування були створені на основі утворених навесні 1991 року формувань [[Національна гвардія Хорватії|Національної гвардії Хорватії]]. Загальна чисельність збройних сил становила 18,6 тис. ос. (ще 3 тис. служать у [[хорватська поліція|поліції]]), кількість [[резервіст]]ів&nbsp;— 21 тис.

== Символіка ==
[[Файл:Coat of Arms of Kingdom of Croatia.svg|міні|125px|Герб у 1525—1868&nbsp;рр.]]
'''[[Герб]]''' Республіки Хорватія&nbsp;— історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих (срібних) полів, розташованих у шаховому порядку.

'''[[Прапор]]''' Республіки Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора.

Символізує прагнення хорватських патріотів до об'єднання Батьківщини.

'''Державний [[гімн]]''' Республіки Хорватія&nbsp;— «''Lijepa Naša Domovino''» («''Наша гарна Батьківщино''»). Автор [[вірш]]ів&nbsp;— [[Антун Міханович]]. Спочатку вірш був опублікований у журналі «[[Даніца]]» («Ранкова зірка») у [[1835]] під назвою «''Hrvatska Domovina''» («''Хорватська Батьківщина''»). У [[1846]]&nbsp;р. [[Йосип Рунянин]] під час служби в [[Глина (Хорватія)|Глині]] склав мелодію на вірші Міхановича. А в [[1861]]&nbsp;р. [[Ватрослав Ліхтенеггер]] скомпонував і записав музику Рунянина.

'''Національне свято'''&nbsp;— [[25 червня]]&nbsp;— [[День незалежності (Хорватія)|День незалежності]].
== Економіка ==
''Основна стаття: [[Економіка Хорватії]]''

Провідними галузями є: суднобудування, машинобудування, хімічна, харчова, текстильна, деревообробна, електротехнічна і електронна, фармацевтична промисловість. Важливою галуззю економіки є туризм.

Переваги: стабільне зростання економіки. Під егідою [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]] запущена програма зниження державних витрат. Зростання туризму.

Слабкі сторони: приватизація і опір профспілок. Збиток від війни близько 50 мільярдів доларів. Високе безробіття (17,7 % на січень 2010).

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Хорватії}}
Найпоширенішим видом громадського транспорту в Хорватії є автобус. Квитки на проїзд продаються, як правило, в салоні автобуса або трамвая або в газетних кіосках. Міжнародне автобусне сполучення в Хорватії досить розвинене. Автобусні маршрути пролягають в Хорватію з безлічі країн Європи. Практично всі частини країни охоплені мережею автобусних пасажирських перевезень. Майже в кожному містечку є автобусна станція (Autobusni Kolodvor), де можна купити квитки і ознайомитися з розкладом.

Між містами Хорватії, розташованими на узбережжі Адріатики, курсують різні пороми, теплоходи, кораблі на підводних крилах. На водному транспорті можна дістатися і до більшості населених островів. Існують також міжнародні рейси. З 28 травня по 30 вересня діє літній розклад з більш частими відправленнями.
[[Файл:Zagreb Airport interior.jpg|міні|Міжнародний аеропорт Загреб]]
У Хорватії є 6 міжнародних аеропортів і три цивільних аеропорти для місцевих і чартерних рейсів.

Міжнародні аеропорти:

* аеропорт [[Загреб (аеропорт)|Загреба]]
* аеропорт [[Спліт (аеропорт)|Спліта]]
* аеропорт [[Дубровник (аеропорт)|Дубровника]]
* аеропорт [[Пула (аеропорт)|Пула]]
* аеропорт [[Задар (аеропорт)|Задара]]
* аеропорт [[Рієка (аеропорт)|Рієки]]

=== Туризм ===
[[Файл:Casco viejo de Dubrovnik, Croacia, 2014-04-14, DD 04.JPG|міні|[[Дубровник]]]]
Адріатичне узбережжя Хорватії і численні острови&nbsp;— популярний напрям міжнародного туризму. Туризм на Адріатиці почав розвиватися ще в XIX столітті; в XX столітті хорватське узбережжя було одним з найрозвиненіших туристичних напрямків у соціалістичному світі. У 1990-ті роки туризм в Хорватії пережив серйозний спад, причиною якого були військові дії в колишній Югославії і застаріла інфраструктура, що не відповідала західним стандартам якості. З початку 2000-х років інфраструктура розвивалася бурхливими темпами. Багато відпочиваючих вважають, що до Хорватії найкраще їхати влітку або ранньої осені.
[[Файл:Bol na Bracu - Zlatni rat.jpg|міні|ліворуч|Хорватський пляж]]
Крім вищевказаного, величезне значення для туристичної галузі в Хорватії все більше і більше набуває [[Вітрильний спорт|яхтинг]]. Державна політика також спрямована на збільшення інвестицій в цей вид активного туризму, залучення в цю галузь все нових і нових членів. Так, в країні організована і культивується інфраструктура яхтового чартеру, побудовані сотні причалів. На державному рівні практикується кваліфіковане навчання яхтсменів з прийомом державного іспиту, і видачею їм міжнародних кваліфікаційних документів.

З часу закінчення війни в Хорватії в 90-х роках XX століття аж до 2008 року включно число туристів, що прибувають в країну, постійно зростало, потім трохи знизилося на тлі світової економічної кризи, проте з 2011 року зростання відновилося. У 2012 році країну відвідали рекордні 11 мільйонів 835 тисяч туристів. У 2013 році число туристів склало 10 мільйонів 948 тисяч, в 2014&nbsp;— 11 мільйонів 624 тисячі. Більшість туристів із [[Німеччина|Німеччини]], [[Словенія|Словенії]], [[Італія|Італії]] та [[Австрія|Австрії]].

Найпопулярніші курорти та місця: [[Спліт]], [[Дубровник]], [[Загреб]], [[Пула]], [[Пореч]], [[Макарська]].

== Культура ==

=== Література ===
{{main|Хорватська література}}

[[Файл:Ivana brlic mazuranic II.jpg|ліворуч|міні|194x194пкс|[[Івана Брлич-Мажуранич]]]]
Писемність [[слов'янські мови|слов'янською мовою]], що використовувала як алфавіт [[глаголиця|глаголицю]], з'явилася у Хорватії не пізніше [[9 століття|IX століття]], але вкоренилася лише у [[Далматія|Далматії]], [[Істрія|Істрії]] і деяких районах [[Боснія|Боснії]]. Юридичні документи, повчальні п'єси, твори окультного характеру, календарі й альманахи друкувалися глаголицею аж до [[17 століття|XVII століття]].

З усіх провінційних літератур, що виникли у хорватських землях, найбільше значення мала література [[Рагузька республіка|Рагузької республіки]]. Становлення її відбувалося під визначальним впливом італійського [[Відродження]], і перші поети, які творили у Рагузі ([[Дубровник]]у), [[Шишко Менчетич]] (1457—1527) і [[Джоре Држич]] (1461—1501), наслідували [[Петрарка|Петрарку]]. Проте найзначнішим письменником доби став [[Марин Држич]] (1510—1567), комедії якого вражають багатством художніх засобів і різноманітністю типажів. У XVII столітті популярність і вплив літератури Дубровника поширилися за межі Далматії, що призвело до літературного відродження у всій Хорватії. [[Контрреформація]] у Хорватії ознаменувалася творчістю дубровницького поета [[Іван Гундулич|Івана Гундулича]] (1588—1638).

Найвизначнішими романістами після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] вважаються Петар Шегедін (1909—1998), [[Ранко Маринкович]] (1913—2001) та Слободан Новак (нар. 1924). Найвідомішим у світі хорватським письменником після Другої світової війни став [[Іво Андрич]] (1892—1975), удостоєний у [[1961]] році [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]]; головний його твір&nbsp;— епопея із трьох романів про батьківщину письменника, Боснію.
[[Файл:Ivan Rakitic 2018.jpg|міні|Хорватський футболіст [[Іван Ракитич]]]]

=== Спорт ===
Хорватія з часу набуття незалежності [[Хорватія на Олімпійських іграх|брала участь у всіх Олімпійських іграх]] і завоювала на них 27 медалей, 10&nbsp;— на зимових Олімпійських іграх. Найпопулярніші види спорту в країні&nbsp;— [[футбол]], [[баскетбол]], [[гандбол]], [[водне поло]] і [[теніс]]. Незважаючи на те що Хорватію прийнято вважати південною країною з теплим кліматом, в ній популяризуються і зимові види спорту, такі як [[гірські лижі]], хокей з шайбою і [[біатлон]]. Одними з найвідоміших і успішних гірськолижників останніх років стали брат і сестра [[Івиця Костелич|Івіца Костеліч]] та [[Яниця Костелич]]. Хокейна команда «[[Медвещак (хокейний клуб, Загреб)|Медвещак]]» із Загреба користується величезною популярністю в столиці країни, до недавнього часу виступала в Австрійській хокейній лізі, починаючи з сезону 2013/2014 виступає в КХЛ.

11-го липня 2018 року в півфінальному [[Чемпіонат світу з футболу 2018|матчі Чемпіонату Світу з футболу 2018]] [[Збірна Хорватії з футболу|Хорватія]] здолала збірну Англії з рахунком 2: 1 і вперше в своїй історії вийшла в фінал Кубка Світу. Переможний гол забив [[Маріо Манджукич]] на 109 хвилині додаткового часу.

=== Свята ===
{{main|Свята Хорватії}}
{| border="1" class="wikitable" align="center" cellpadding="2" cellspacing="0"
! Дата
! Українська назва
|-
| 1 січня
| [[Новий Рік]]
|-
| 6 січня
| [[Богоявлення|Богоявлення або Водохреще]]
|-
| ''Великдень і наступний день''
| [[Великдень]] і [[Великодній понеділок]]
|-
| 1 травня
| [[День міжнародної солідарності трудящих|Міжнародне свято праці]]
|-
| ''60 днів після Великодня''
| Свято тіла і крові Христових
|-
| 22 червня
| День антифашистської боротьби
|-
| 25 червня
| День [[державність|державності]]
|-
| 5 серпня
| [[День перемоги і подяки вітчизні|День перемоги і подяки вітчизні, День хорватських захисників]]
|-
| 15 серпня
| [[Успіння Богородиці|Успіння Пресвятої Богородиці]]
|-
| 8 жовтня
| [[Список країн за Днем Незалежності|День Незалежності]]
|-
| 1 листопада
| [[День усіх святих]]
|-
| 25 грудня
| [[Різдво]]
|-
| 26 грудня
| День [[Стефан (апостол)|Св. Степана]]
|}

== Див. також ==
* [[Список міст Хорватії]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Хорватії]]
* [[Список національних і природних парків Хорватії]]
* [[Список ссавців Хорватії]]
* [[Академічне оцінювання в Хорватії]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
{{refbegin|30em}}
* {{книга |автор = [[Гудзеляк Ірина Іванівна|Гудзеляк І. І.]], Уманців Б. Б. |заголовок = Хорватія : суспільно-географічна характеристика. Навчальний посібник |посилання =  |том=  |відповідальний =  |місце = {{Льв.}} |видавництво = Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка |рік = 2002 |сторінок = 136 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Гудзеляк І. І. }}
* {{cite book|first1=Roy|last1=Adkins|first2=Lesley|last2=Adkins|year=2008|title=The War for All the Oceans|publisher=[[Penguin Books]]|isbn=978-0-14-311392-8|url=https://books.google.com/books?id=3u9jdSlnGiMC|accessdate=18 жовтня 2011|ref=harv|archive-date=31 грудня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151231220458/https://books.google.com/books?id=3u9jdSlnGiMC}}
* {{cite book|first1=Damir|last1=Agičić|first2=Dragutin|last2=Feletar|first3=Anita|last3=Filipčić|first4=Tomislav|last4=Jelić|first5=Zoran|last5=Stiperski|title=Povijest i zemljopis Hrvatske: priručnik za hrvatske manjinske škole|url=https://books.google.com/?id=9SArPwAACAAJ|year=2000|isbn=978-953-6235-40-7|language=Croatian|trans-title=History and Geography of Croatia: Minority School Manual|accessdate=18 жовтня 2011}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=KfqbujXqQBkC|first=Ivo|last=Banac|authorlink=|title=The national question in Yugoslavia: origins, history, politics|publisher=[[Cornell University Press]]|isbn=978-0-8014-9493-2|year=1984|accessdate=18 жовтня 2011|archive-date=8 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200608171523/https://books.google.com/books?id=KfqbujXqQBkC}}
* {{cite book|first=Mark|last=Biondich|title=Stjepan Radić, the Croat Peasant Party, and the politics of mass mobilization, 1904–1928|url=https://books.google.com/books?id=dZBgIIZ18WMC|year=2000|publisher=[[University of Toronto Press]]|isbn=978-0-8020-8294-7|accessdate=18 жовтня 2011|ref=harv|archive-date=15 листопада 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121115061936/http://books.google.com/books?id=dZBgIIZ18WMC}}
* {{cite book|first=Peterjon|last=Cresswell|title=Time Out Croatia|url=https://books.google.com/?id=kwOYuX-Oy18C|accessdate=10 березня 2010|edition=First|date=10 липня 2006|publisher=Time Out Group Ltd & Ebury Publishing, [[Random House]]|location=London, Berkeley & Toronto| isbn=978-1-904978-70-1}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/?id=7TiFZQHwAjQC|first=Sharon|last=Fisher|title=Political change in post-Communist Slovakia and Croatia: from nationalist to Europeanist|year=2006|publisher=[[Palgrave Macmillan]]|isbn=978-1-4039-7286-6|accessdate=18 жовтня 2011}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/?id=MWTrLQAACAAJ|first1=Joerg|last1=Forbrig|first2=Pavol|last2=Demeš|title=Reclaiming democracy: civil society and electoral change in central and eastern Europe|year=2007|isbn=978-80-969639-0-4|publisher=[[The German Marshall Fund of the United States]]|accessdate=18 жовтня 2011}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=lVBB1a0rC70C|first=Richard C.|last=Frucht|title=Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture|year=2005|publisher=ABC-CLIO|isbn=978-1-57607-800-6|accessdate=18 жовтня 2011|ref=harv|archive-date=13 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191213120956/https://books.google.com/books?id=lVBB1a0rC70C}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/books/about/Hrvatska_politika_1990_2000.html?id=z7sVAQAAIAAJ|editor-first=Mirjana|editor-last=Kasapović|language=Croatian|title=Hrvatska Politika 1990–2000|trans-title=Croatian Politics 1990–2000|publisher=[[University of Zagreb]], Faculty of Political Science|year=2001|isbn=978-953-6457-08-3|accessdate=18 жовтня 2011|archive-date=31 грудня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151231220458/https://books.google.com/books/about/Hrvatska_politika_1990_2000.html?id=z7sVAQAAIAAJ}}
* {{cite book|url=https://books.google.com/books?id=ORSMBFwjAKcC|first1=Matjaž|last1=Klemenčič|first2=Mitja|last2=Žagar|title=The former Yugoslavia's diverse peoples: a reference sourcebook|publisher=[[ABC-CLIO]]|year=2004|isbn=978-1-57607-294-3|accessdate=17 жовтня 2011|ref=harv|archive-date=10 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190610193706/https://books.google.com/books?id=ORSMBFwjAKcC}}
* {{cite book|first=Frederic Chapin|last=Lane|authorlink=Frederic C. Lane|title=Venice, a Maritime Republic|publisher=JHU Press|year=1973|isbn=978-0-8018-1460-0|url=https://books.google.com/?id=PQpU2JGJCMwC|accessdate=18 жовтня 2011|ref=harv}}
* {{cite book|first=Manus I.|last=Midlarsky|title=The Killing Trap: Genocide in the Twentieth Century|url=https://books.google.com/books?id=-oJuL_gcFHMC|accessdate=25 березня 2013|edition=First|date=20 жовтня 2005|publisher=[[Cambridge University Press]]|location=[[Cambridge]]|isbn=978-1-139-44539-9|ref=harv|archive-date=20 листопада 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151120135559/https://books.google.com/books?id=-oJuL_gcFHMC}}
* {{cite book|first=Branka|last=Magaš|title=Croatia Through History: The Making of a European State|publisher=Saqi Books|year=2007|isbn=978-0-86356-775-9|url=https://books.google.com/books?id=OY5pAAAAMAAJ|accessdate=18 жовтня 2011|archive-date=12 листопада 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121112142039/http://books.google.com/books?id=OY5pAAAAMAAJ}}
* {{cite book|first=Ivan|last=Mužić|title=Hrvatska povijest devetoga stoljeća|trans-title=Croatian Ninth Century History|language=Croatian|url=http://www.muzic-ivan.info/hrvatska_povijest.pdf|format=PDF|isbn=978-953-263-034-3|year=2007|publisher=Naklada Bošković|accessdate=14 жовтня 2011|ref=harv|archive-date=8 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190808024028/http://www.muzic-ivan.info/hrvatska_povijest.pdf}}
* {{cite book|last=Tomasevich|first=Jozo|author-link=Йозо Томашевич|year=2001|title=War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration|publisher=Stanford University Press|location=Stanford Univ|isbn=978-0-8047-3615-2|url=https://books.google.com/books?id=fqUSGevFe5MC&printsec=frontcover|ref=harv|accessdate=14 липня 2018|archive-date=26 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210226131655/https://books.google.com/books?id=fqUSGevFe5MC&printsec=frontcover}}
* {{cite web|ref={{harvid|DIP|1990 (a)}}|year=1990|publisher=Croatian State Electoral Committee|location=Zagreb, Croatia|format=PDF|language=Croatian|url=http://www.izbori.hr/arhiva/pdf/1990/1990_2_1_Sabor_Statistika_Stat_podaci.pdf|title=Statistički pokazatelji o provedenim izborima za zastupnike u Sabor Socijalističke Republike Hrvatske&nbsp;— Prilog|trans-title=Statistical Indicators on Performed Elections of Representatives in the Parliament of the Socialist Republic of Croatia&nbsp;— Annex|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514021334/http://www.izbori.hr/arhiva/pdf/1990/1990_2_1_Sabor_Statistika_Stat_podaci.pdf|archivedate=14 May 2015}}
* {{Croatia Yearbook 2013|ref={{SfnRef|2013 Statistical Yearbook of the Republic of Croatia}}}}
* {{Croatia Yearbook 2015|ref={{SfnRef|Statistical Yearbook of the Republic of Croatia 2015}}}}
{{refend}}

== Джерела ==
* Krmpotic, Martin Davorin. [http://www.newadvent.org/cathen/04510a.htm Croatia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181021151233/http://www.newadvent.org/cathen/04510a.htm |date=21 жовтня 2018 }} // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
* Мартинов А. Ю. [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Хорватія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|412}}
* Badalić J. T.G.Ševčenko u hrvatskoj književnosti.&nbsp;— Umjetnost riječi, VIII.&nbsp;— Загреб, 1964
* Flaker A. Ukrajinska književnost u Hrvatskoj.&nbsp;— Croatica, І.&nbsp;— Загреб, 1970.
*Hodges A. Fan Activism, Protest and Politics: Ultras in Post-Socialist Croatia. Routledge, 2018. 
* Крамар Є. З історії українсько-югославських взаємин XVI—XVII&nbsp;ст.&nbsp;— Нова думка, чч. 27, 28, 29.&nbsp;— Вуковар, 1981. 
*Фрейдзон В.И. История Хорватии. Спб: Алетейя, 2001.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/12560607/legal/horvatiya Хорватія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124223215/http://leksika.com.ua/12560607/legal/horvatiya |date=24 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
{{commonscat|Croatia}}
* [http://www.vlada.hr/en Хорватський уряд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209154719/http://www.vlada.hr/en |date=9 лютого 2014 }}
* {{CIA World Factbook link|hr|Croatia}}
* [http://croatia.hr Croatia.hr] Хорватський туризм
* [https://web.archive.org/web/20180713115022/http://www.thisiscroatia.hr/#!/home This is Croatia]
* {{dmoz|Regional/Europe/Croatia}}
* [https://www.lonelyplanet.com/croatia Croatia&nbsp;— Lonely Planet] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180713232051/https://www.lonelyplanet.com/croatia |date=13 липня 2018 }}
* [https://www.tripadvisor.com/Tourism-g294453-Croatia-Vacations.html TripAdvisor] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180713200750/https://www.tripadvisor.com/Tourism-g294453-Croatia-Vacations.html |date=13 липня 2018 }}
* {{Wikiatlas|Croatia}}
* {{osmrelation-inline|214885|bullet=no}}
* [http://www.croatia.eu/index.php?lang=2 Croatia&nbsp;— Land and People] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180715040040/http://www.croatia.eu/index.php?lang=2 |date=15 липня 2018 }}
* Українці Хорватії. Матеріали та документи /&nbsp;Ред. [[Славко Бурда]]:
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvatiyi-materialy-ta-dokumenty-t-1/ |назва=Книга перша |місце=Загреб |видавництво=Культурно-просвітне товариство русинів і українців Загреба |рік=2002 |сторінок=234}}
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvatiyi-materialy-ta-dokumenty-t-2/ |назва=Книга друга |місце=Загреб |видавництво=Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» |рік=2020 |сторінок=318}}
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvatiyi-materialy-ta-dokumenty-t-3/ |назва=Книга третя |місце=Загреб |видавництво=Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» |рік=2021 |сторінок=388}}
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvatiyi-materialy-ta-dokumenty-t-4/ |назва=Книга четверта |місце=Загреб |видавництво=Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» |рік=2021 |сторінок=176}}
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvatiyi-materialy-ta-dokumenty-t-5/ |назва=Книга п'ята |місце=Загреб |видавництво=Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» |рік=2022 |сторінок=207}}
** {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ukrainica/ukrayinczi-horvati-dokumenty-i-materialy-t-6/ |назва=Книга шоста |місце=Загреб |видавництво=Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар» |рік=2023 |сторінок=460}}

{{Розташування2|nw=|n={{SLO}}|ne={{HUN}}|w=[[Адріатичне море]]|e={{SRB}}|sw=[[Адріатичне море]]|s=[[Адріатичне море]]|se={{BIH}}<br/>{{MNE}}}}

{{Хорватія в темах}}
{{Країни Європи}}
{{Navboxes
| list =
{{Європа}}
{{Країни Середземного моря}}
{{СК}}
{{Рада Європи}}
{{Країни Європейського Союзу}}
{{НАТО}}
{{ОЧЕС}}
{{Дунай}}
{{Хронологія Югославії та незалежних балканських країн}}}}
{{ВП-портали|Хорватія|Європейський Союз|Європа|Географія}}{{authority control}}

{{DEFAULTSORT:Хорватія}}
[[Категорія:Хорватія| ]]
[[Категорія:Слов'янські країни]]
[[Категорія:Країни Середземного моря]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]