Перегляд вихідного коду сторінки Сепфоріс

{{Пам'ятка}}
'''Сепфоріс'''<ref name="Flavius">''[[Йосип Флавій|Иосиф Флавий]]''. [https://ru.wikisource.org/wiki/Иудейские%20древности/Книга%20семнадцатая#Глава_десятая Иудейские древности, кн. 17, гл. 10:5,9]</ref> ({{Lang-grc|Σέπφωρις}}), '''Циппорі'''<ref>{{Публікація|назва=Израиль|книга|видання=5-е изд.|частина=Ципори|автор=Мария Сартакова, Е. Левицкая, Александр Туров, Дюк Митягов.|частина посилання=https://books.google.ca/books?id=uZVmAAAAQBAJ&lpg=PP1&pg=PA168#v=onepage&q&f=false|місце=М.|видавництво=Вокруг света|isbn=9785457381803|сторінки=168}}</ref> ({{Lang-he|צִפּוֹרִי}}), '''Діокесарея'''<ref name="Eleven">{{ЕЄЕ|14626|Циппори}}</ref> ({{Lang-la|Diocaesaraea}}, {{Lang-grc|Διοκαισάρεια}}, '''Саффурія''' ({{Lang-ar2|صفورية}}), '''Ла-Сефорі''' ({{Lang-fro|La Sephorie}}, ''Le Saforie'') часів хрестоносців&nbsp;— історична столиця [[Галілея|Галілеї]], розташована за 6&nbsp;км на північний захід від [[Назарет]]а. Нині&nbsp;— археологічна пам'ятка і національний парк в [[Ізраїль|Ізраїлі]].

== Історія ==
[[Файл:First_century_Iudaea_province.gif|ліворуч|міні|207x207пкс|Сепфоріс (''Sepphoris'') на північний захід від [[Назарет]]а]]
Походження назви «Циппорі/Сепфоріс» достеменно не встановлено, хоча існує [[Талмуд|талмудичне]] пояснення, засноване на співзвучності, згідно з яким місто називалося так, оскільки «сиділо на вершині, як птах» ({{Lang-he|צפור}}&nbsp;— ''ципор''). Сепфоріс вперше згадано як адміністративний центр [[Галілея|Галілеї]] в період царювання [[Александр Яннай|Олександра Янная]] ([[100 до н. е.|100 рік до н.&nbsp;е.]])<ref name="Eleven"/>. Цю ж роль місто виконувало за римського проконсула [[Авл Габіній|Габінія]]<ref name="MFA">[http://www.mfa.gov.il/mfa/history/early+history+-+archaeology/archaeological+sites+in+israel+-+zippori.htm Ципори] на сайті [[Міністерство закордонних справ Ізраїлю|міністерства закордонних справ Ізраїлю]]{{ref-en}}</ref>. За часів [[Ірод I Великий|царя Ірода]] центр однієї з тетрархій. У [[4 до н. е.|4 році до н.&nbsp;е.]] місто опинилося в центрі повстання [[Юда Галілеянин|Юди Галілеянина]] і було знищене каральною експедицією [[Публій Квінтілій Вар (консул)|Квінтілія Вара]]<ref name="Flavius"/>. Потім відновлене і перетворене (до заснування [[Тиверіада|Тверії]]) на резиденцію [[Ірод Антипа|Ірода Антипи]], який обгородив Сепфоріс, названий Йосипом Флавієм «найгарнішим містом всієї галілейської країни», фортечною стіною<ref>''[[Йосип Флавій|Иосиф Флавий]]''. [https://ru.wikisource.org/wiki/Иудейские%20древности/Книга%20восемнадцатая#Глава_вторая Иудейские древности, кн. 18, гл. 2:1]</ref>.

Попри те, що Сепфоріс розташовувався всього за 6&nbsp;км від Назарета&nbsp;— рідного міста Ісуса Христа&nbsp;— він жодного разу не згадується в Біблії<ref>[http://www.e-reading.org.ua/chapter.php/100730/47/Gor_-_Kod_zaveta._Bibliya__oshibki_perevoda.html Сефорис&nbsp;— город-молчание]</ref>. Вважається, що тесля Йосип і його пасинок Ісус повинні були багаторазово вирушати в це місто на заробітки, брати участь у спорудженні хрестів для страчуваних бунтівників і подальшому відновленні міста<ref>[http://www.pravmir.ru/sinedrion-i-kesar-protiv-iisusa-xrista-chast-1/ Синедрион и кесарь против Иисуса Христа]</ref>.

Під час [[Перша Юдейська війна|Першої Юдейської війни]] Сепфоріс не долучився до повстання, відкривши ворота легіонам [[Веспасіан]]а, і, як наслідок, не постраждав. На монетах, що карбувалися в цей час, Сепфоріс називається Ейренополісом&nbsp;— «містом світу»<ref name="MFA"/>. При імператорі [[Адріан]]і місто перейменовано на Діокесарію, а єврейську владу міста замінено адміністраторами-неєвреями, проте, зважаючи на переважання єврейського населення, через кілька десятиліть відновлено єврейську міську раду<ref name="Eleven"/>. На початку [[III століття]], в період, коли [[Юда га-Насі]] очолював [[Синедріон|Великий Синедріон]], Сепфоріс став місцем перебування цього органу і центром єврейського духовного життя. Неєврейське населення Сепфоріс у цей час було язичницьким і еллінізованим, про що свідчать багаті мозаїки, збережені у [[Вілла|віллі]] [[II століття]], які зображують [[Діоніс]]а й [[Афродіта|Афродіту]] («Галилейська Мона Ліза»).
[[Файл:Tzipori-crusader-tower-3053.jpg|праворуч|міні|200x200пкс| Вежа хрестоносців у Циппорі]]
В ході повстання проти імператора [[Констанцій Галл|Констанція Галла]] [[351]]—[[352]] років у Сепфорісі розташовувалася штаб-квартира керівника повстання, за що жителів міста після придушення заколоту покарали<ref name="Eleven"/>, але місто, мабуть, уціліло, однак [[363]] році було зруйноване землетрусом. Відбудований Сепфоріс ще кілька століть зберігав під [[Візантійська імперія|візантійським]] пануванням функцію єврейського духовного центру і остаточно втратив це значення лише після арабського завоювання в [[VII століття|VII столітті]]. У візантійський період, крім єврейського, росло християнське населення міста, будувалися численні церкви, а християни брали участь у міському самоврядуванні<ref name="MFA"/>. На певному етапі місто було центром [[Єпархія|єпархії]].

Лист, знайдений у [[Каїрська гениза|Каїрської генизі]], свідчить про те, що й під арабською владою єврейська громада в цих місцях існувала принаймні до [[X століття]]<ref name="Nature">[http://www.parks.org.il/ParksAndReserves/zippori/Pages/default.aspx Национальный парк Ципори] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202171149/http://www.parks.org.il/ParksAndReserves/zippori/Pages/default.aspx |date=2014-02-02 }} на сайті [[Управління природи і парків Ізраїлю]]{{ref-he}}</ref>. В епоху хрестоносців тут розташовувався гарнізон. На панівній над містом висоті побудовано укріплення, що збереглися донині, і церква, присвячена святим [[Свята Анна|Анні]] і [[Святий Йоаким|Йоакиму]]&nbsp;— батькам [[Діва Марія|діви Марії]]<ref name="MFA"/>. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] галілейський шейх [[Захір аль-Умар]] відновив укріплення, знову заселив місто і зробив його центром своїх володінь, проте згодом Саффурія, як тепер називався населений пункт, перетворилася на велике село, жителі якого обробляли близько 530 гектарів сільськогосподарських земель, з яких більш ніж половину займали оливкові гаї<ref>[http://www.palestineremembered.com/Nazareth/Saffuriyya/ Саффурия] на сайті PalestineRemembered.com{{ref-en}}</ref>. У [[1948]] році в ході [[Палестинська війна (1947—1949)|арабо-ізраїльської війни]] Саффурію захопили [[Збройні сили Ізраїлю|єврейські сили]]. Жителів села, населення якого становило 4000 осіб, у січні [[1949]] року вигнано або розселено в сусідніх населених пунктах, а місце розташування села засаджено соснами. В лютому 1949 року на південний схід від Саффурії засновано ізраїльський [[мошав]] [[Циппорі (мошав)|Циппорі]]<ref>{{Стаття|title=Forced eviction as an increment of demographic manipulation|author=Joseph Schechla.|видання=Environment and Urbanization|url=http://eau.sagepub.com/content/6/1/89.full.pdf|date=1995|volume=6|номер=1|pages=95|doi=10.1177/095624789400600109}}</ref>.

== Археологічні розкопки і національний парк Циппорі ==
{{Multiple image}}Від [[1931]] року на території Сепфоріса ведуться археологічні розкопки. В цей період розкопки очолював Лерой Вотермен з [[Університет Мічигану|Мічиганського університету]]. Після створення Держави Ізраїль [[1975]] року експедиція [[Тель-Авівський університет|Тель-Авівського університету]] провела розкопки міського водоводу; розкопки відновлено [[1985]] року під керівництвом професора {{Нп|Ехуд Нецер|Ехуда Нецера|ru|Нецер, Эхуд}} і Зєева Вайса з [[Єврейський університет|Єврейського університету в Єрусалимі]], а також Еріка і Керол Меєрс з [[Дюкський університет|університету Дюка (Північна Кароліна)]]. [[1992]] році Циппорі і околицям загальною площею 16&nbsp;км² надано статус [[Національний парк|національного парку]].

На західному боці пагорба Циппорі, де в римські і візантійські часи розташовувався [[акрополь]], археологи розкрили житловий квартал, споруди якого датуються елліністичним періодом (кінець [[II століття до н. е.|II]]&nbsp;— початок [[I століття до н. е.]]). Одно- і двоповерхові будівлі стоять по обидва боки вузької мощеної вулиці. Житлові будинки характеризуються наявністю видовбаних у камені й оштукатурених [[Міква|мікв]]&nbsp;— це свідчить про те, що квартал заселяли юдеї<ref name="MFA"/>. Також на західному боці пагорба розкопано багату римську [[Вілла|віллу]] III століття н.&nbsp;е. Багато кімнат двоповерхового будинку, побудованого навколо внутрішнього двору-[[Атріум|атрію]], криті портики якого спираються на колони, прикрашають мозаїки. Найвідоміші підлогові мозаїки [[Трикліній|триклінію]], що ілюструють міфи про [[Діоніс]]а й [[Афродіта|Афродіту]], а також язичницькі обряди, присвячені Діонісу.

На північному боці пагорба розкопаний [[Театр (архітектурна споруда)|театр]] римського періоду. Розташовані півколом глядацькі ряди, розраховані на 4500 осіб, частково вирубані прямо в скелі, а ближче до країв спираються на кам'яний фундамент і арки. Театр, діаметр якого становить 74 метри, був серйозно зруйнований вже в античності<ref name="MFA"/>.

В нижньому місті на схід від акрополя також розкрито значні площі. Археологи виявили добре сплановану мережу вулиць і [[Інсула|інсул]], заселених вперше в II столітті. Дві мощені центральні вулиці ([[кардо]] і [[Decumanus Maximus|декуманус]]) обрамлені критими тротуарами, вздовж яких розташовані ряди лавок. У візантійський період тротуари були викладені геометричними мозаїчними візерунками. Найбільшим і найбагатшим з виявлених будинків є віднесений до [[V століття]] «Будинок Нілу» розмірами 50 на 30 метрів. Підлоги близько 20 кімнат у цій будівлі викладені барвистими мозаїками, найкрасивіша і найкраще збережена з яких зображує сцени свят у рамках культу [[Ніл]]у, в яких простежується вплив олександрійської культури<ref name="Eleven"/>. Також у нижньому місті розкопано [[Синагога|синагогу]] [[VI століття]]. Подовжена будівля синагоги (16 на 6,5&nbsp;м) розділена колонадою на головний зал і бічний неф. У центрі мозаїчної підлоги зображено зодіакальний круг, у якому крім назв знаків є назви місяців єврейського календаря, в центрі кола [[Геліос]] у вигляді сонячного диска, що керує колісницею. На підлозі також зображено [[Біблія|біблійні]] сцени (зокрема [[Авраам]]а з ангелами і [[жертвопринесення Ісаака]]) та атрибути богослужіння в [[Єрусалимський храм|Єрусалимському Храмі]].

Крім цього, археологи розкопали систему водопостачання, по якій у місто постачалася вода з околиць Назарета. Система включає велику [[Цистерна|цистерну]] для зберігання води довжиною 250 метрів і об'ємом 5000&nbsp;м³<ref name="Nature"/>.

Археологічні роботи в Циппорі тривають. Частина об'єктів, де розкопки і реставраційні роботи вже завершено, відкрили для відвідувачів.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Література ==
* {{Книга
|посилання = http://www.parks.org.il/ParksAndReserves/zippori/Documents/zipori_heb.pdf
|заголовок = 
|оригінал = גן לאומי ציפורי
|відповідальний = д-р Цвика Цук (ред.)
|видавництво = В-во {{нп|Управління природи і парків Ізраїлю|||Israel Nature and Parks Authority}}
|назва = Национальный парк Ципори
}} Архівна копія від 12 жовтня 2013 на [[Wayback Machine]]
* {{Книга
|автор = Юрий Полторак
|заголовок = Назарет и окрестности. Кафр-Кана, гора Фавор, Наин, Циппори
|видавництво = Издательство Евгения Озерова
|рік = 2013
|сторінки = 
|сторінок = 272
|ISBN = 9789659215607
}}

== Посилання ==
* {{ЕЄЕ|14626|Циппори}}
* [http://www.mfa.gov.il/mfa/history/early+history+-+archaeology/archaeological+sites+in+israel+-+zippori.htm Циппорі] на сайті [[Міністерство закордонних справ Ізраїлю|міністерства закордонних справ Ізраїлю]]{{ref-en}}
* [http://www.parks.org.il/ParksAndReserves/zippori/Pages/default.aspx Національний парк Циппорі] на сайті [[Управління природи і парків Ізраїлю]]{{ref-he}}
[[Категорія:Національні парки Ізраїлю]]
[[Категорія:Галілея]]