Перегляд вихідного коду сторінки Русь

{{Otheruses|Русь (значення)}}
'''Ру́сь''' ({{Lang-orv|Роусь}}, {{Lang-non|[[Гардарикі|Garðaríki]]}}, {{Lang-gkm|Ῥωσία}}, {{Lang-la|[[Рутенія|Ruthenia]]}}), або '''Ру́ська земля́''' ({{Lang-orv|роусьскаꙗ землꙗ}})&nbsp;— назва країни у [[Східна Європа|Східній Європі]] з розташуванням у [[Наддніпрянська Україна|середньому Подніпров'ї]]. Починаючи з [[IX століття]], з приходом [[Варяги|варягів]] [[Наддніпрянська Україна|наддніпрянські українські]] землі стали називатися [[Русь|Руською землею]], а їх столицею був [[Поляни (східні)|полянський]] [[Київ]]. Ця назва у широкому значенні почала вживатися і до інших земель підкорених Руссю. У 988&nbsp;р. Київська Русь прийняла [[православ'я]] від [[Візантія|Візантії]]. У [[XI століття|XI]]&nbsp;— [[XIII століття]]х Руська земля була адміністративно поділена між [[Київське князівство|Київським]], [[Чернігівське князівство|Чернігівським]] і [[Переяславське князівство|Переяславським]] князівствами, а [[великий князь київський]] залишався верховним правителем Русі. З другої половини XIII століття, після знищення [[Київська Русь|Київської Русі]], назва охоплювала всі території, які колись корилися Києву&nbsp;— від [[Балтійське море|Балтійського]] до [[Чорне море|Чорного моря]]. У середньовіччі використовувалася в титулах світських і [[духовенство|духовних правителів]] [[Галицько-Волинське князівство|Руського королівства]], [[Велике князівство Литовське|Литви]], [[Королівство Польське|Польщі]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Новгородська республіка|Новгородщини]], [[Московія|Московії]], [[Угорське королівство|Угорщини]], [[Габсбурзька монархія|Австрії]] тощо. У новому часі вживалася як одна із самоназв [[Гетьманщина|козацької держави]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Самоназва [[Україна|України]] з давніх часів. Народ Русі називав себе русинами, що є давньою самоназвою [[Українці|українців]]. Похідна від [[Русь]], на визначення людини, приналежної до Русі, [[Руський|руського]] роду, засвідчена в угодах [[Олег Віщий|Олега]] з греками [[911]]&nbsp;р. (7 разів) та [[Ігор Старий|Ігоря]] [[945]]&nbsp;р. (6 разів) у [[Київська Русь|Київській Русі]], згодом у [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинській]] та [[Велике князівство Литовське|Литово-Руській]] державі<ref>Борщак Ілько. Ідея Соборної України в Европі в минулому: по невиданих документах і стародавніх працях / Ілько Борщак, Генеральний Секретар Українського Дієвого Комітету в Парижі, Дійсний Член Ліги Української Культури.— Париж: «Український друкар», 1923.— С. 6.</ref>.

== Географічна чи етно-територіальна сутність Руської землі ==
Проблему етимології слова [[Русь (термін)|«Русь»]], що дотепер залишається дискусійною, не змішують з питанням прив'язки цього імені до відповідної території<ref name="Dan">Данилевский 1998.</ref>.
[[Файл:Historic core of Rus'.png|thumb|right|«Руська земля» у вузькому значенні терміну: 1&nbsp;— за [[Толочко Петро Петрович|Толочком]]; 2&nbsp;— за [[Насонов Арсеній Миколайович|Насоновим]]; 3&nbsp;— за [[Рибаков Борис Олександрович|Рибаковим]]]]
Більшість авторів вважають, що існувало два основних значення поняття Русь, Руська земля: ''вузьке''&nbsp;— середнє Придніпров'я ([[Київське князівство|Київське]], [[Переяславське князівство|Переяславське]] і [[Чернігівське князівство|Чернігівське князівства]]) і ''широке''&nbsp;— всі землі, які увійшли в склад [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="Tol">Толочко 2012:4-17.</ref><ref name="Dan"/><ref name="Kotl">{{Cite web |url=http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |title=Котляр М. Ф. Духовний світ літописання. — К. : Інститут історії України НАН України, 2011.— С.13-14 |accessdate=29 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140203073449/http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |archivedate=3 лютого 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref name="Slovo">{{Cite web |url=http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-2431.htm |title=Русская земля. Энциклопедия «Слова о полку Игореве» |accessdate=13 січня 2014 |archive-date=16 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140116102454/http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-2431.htm }}</ref>. Дискусійними є лише питання про межі Руської землі у вузькому значенні і характер змін цих меж, а також питання про те, яке із цих понять&nbsp;— вузьке і широке&nbsp;— первинне, а яке похідне<ref name="Slovo"/><ref name="KAG">Кузьмин А.&nbsp;Г.&nbsp;Ипатьевская летопись и «Слово о полку Игореве»: (По поводу статьи А.&nbsp;А.&nbsp;Зимина) // История СССР.&nbsp;— 1968.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 85.</ref>.

[[Рибаков Борис Олександрович|Рибаков]]<ref>Рыбаков Б. А. 1) Древние Русы // Сов. археология.&nbsp;— 1953.&nbsp;— Вып. 17.&nbsp;— С. 30—39, 72, 103; 2) «Слово» и его современники.&nbsp;— С. 157—159;. 3) Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982.&nbsp;— С. 55—56, 285—286, 483—564</ref>, [[Тихомиров Михайло Миколайович|Тихомиров]]<ref name="Тихом">Тихомиров 1947:60—80, 1979:22-48.</ref>, [[Насонов Арсеній Миколайович|Насонов]]<ref>Насонов 1951</ref>, Кучкін, Федотов<ref name="Федотов"/>, [[Робінсон Андрій Миколайович|Робінсон]]<ref>Робинсон А. Н. «Русская земля» в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ.&nbsp;— 1976.&nbsp;— Т. 31.&nbsp;— С. 123—136.</ref>, [[Кузьмін Аполон Григорович|Кузьмін]]<ref name="KAG"/>, [[Мавродін Володимир Васильович|Мавродін]]<ref>Мавродин В.&nbsp;В.&nbsp;Происхождение русского народа.&nbsp;— Л., 1978.&nbsp;— С. 148—169.</ref>, [[Рогов Олександр Іванович|Рогов]]<ref name="Рогов">Рогов 1981:151—156.</ref>, [[Шаскольський Ігор Павлович|Шаскольський]]<ref>Шаскольский И. П. 1) Вопрос о происхождении имени Русь в современной буржуазной науке: Критика новейшей буржуазной историографии.&nbsp;— М., 1967; 2) Известия Бертинских анналов в свете данных современной науки // Летописи и хроники: 1980.&nbsp;— М., 1981.&nbsp;— С. 43—55</ref>, [[Моця Олександр Петрович|Моця]] обґрунтовували первинність вузького значення Руської землі<ref name="Mo"/>; окремі дослідники вузьке значення вважають привхідним ([[Лихачов Дмитро Сергійович|Ліхачов]]<ref>Лихачев Д.&nbsp;С.&nbsp;Комментарии // Повесть временных лет.&nbsp;— М.; Л., 1950.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 239—240, 252—253.</ref>, Ведюшкіна<ref name="Dan"/>)<ref name="Slovo"/>.

Вживання терміну «Русь» та його похідних у давньоруських писемних пам'ятках дозволило виділити також інші їхні означення: етнічно-територіальне, політичне (династично-територіальне)<ref>Генсьорський 1962:16—30.</ref>, конфесійне чи етно-конфесійне<ref>{{Cite web |url=http://vestnik.udsu.ru/2006/2006-07/vuu_06_07_02.pdf |title=Котышев Д. М. «Русская земля» в первой половине ХІІ века: из наблюдений над текстом Ипатьевской летописи за 1110—1150 годы. История 2006. № 7. |accessdate=13 січня 2014 |archive-date=30 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530043945/http://vestnik.udsu.ru/2006/2006-07/vuu_06_07_02.pdf }}</ref>, соціальне<ref>«Самé слово Русь у давньоруських писемних пам'ятках має чотири основних значення: етнічне&nbsp;— народ, плем'я, рід тощо; соціальне&nbsp;— суспільний прошарок, верства або стан; географічне&nbsp;— територія чи земля; політичне&nbsp;— держава», див.: [http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf Котляр М.&nbsp;Ф.&nbsp;Духовний світ літописання].&nbsp;— К. : Інститут історії України НАН України, 2011.&nbsp;— С. 13-14. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140203073449/http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |date=3 лютого 2014 }}</ref>.

=== «Руська земля» у вузькому значенні ===
Аналіз більше семисот згадок «Руської землі» в літописних зводах дозволив уточнити значення цього словосполучення, як прийнято говорити, «у вузькому значенні». «Русь» чи «Руська земля» або «вся Руська земля» позначали Київську землю, країну полян, територію Середнього Подніпров'я<ref name="Тихом"/><ref name="Rib"/><ref name="Tol"/><ref name="mop"/><ref name="Nas"/><ref>Кучкин 1995:74-100.</ref><ref>''Мавродін В.&nbsp;В.''&nbsp;Образование Древнерусского государства.&nbsp;— Л. : Изд. Лен. ун-та, 1945.&nbsp;— 432 с.</ref><ref name="Рогов"/>.

За А.&nbsp;Насоновим<ref name="Nas"/>, «Русь» або «Руська земля» як політично панівне над деякими слов'янськими племенами територіальне ядро існувало з першої половини X&nbsp;ст. Її межі визначаються територією Переяславської «області», Чернігівської, за винятком північних і північно-східних її частин, і Київської «області», за винятком Деревської та Дреговицької земель.

За [[Рибаков Борис Олександрович|Борисом Рибаковим]] тотожні назви Русь або Руська земля мають два географічних концентри у вузькому значенні:<br/> 1) [[Київ]] та [[Поросся]] (ядро чи «Русь всередині Русі»)&nbsp;— область, у межах якої могла існувати якась політична єдність, що укладачами літописів ХІІ-ХІІІ ст. сприймалася як далеке минуле;<br/> 2) «вся Руська земля», у межах якої було декілька літописних племен і багато феодальних князівств, для яких політична єдність у ХІІ ст. «лише давня історична традиція»&nbsp;— [[Київ]], [[Поросся]], [[Чернігів]], [[Переяслав]]ль, [[Сіверська земля]], [[Курськ]] і, можливо, східна частина [[Волинь|Волині]], тобто лісостепова смуга від [[Рось|Росі]] до верхів'їв [[Сейм (річка)|Сейму]] і [[Сіверський Донець|Дінця]]<ref name="Rib">Рыбаков 198:55—67, 73, 85—90.</ref>.

Загалом, у географічне поняття Руської землі або «всієї Руської землі» включалися такі міста: [[Київ]], [[Чернігів]], [[Переяслав|Переяслав Руський]], [[Вишгород]], [[Білгород-Київський|Білгород]], Василів, Треполь. Міста Поросся: [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], [[Богуслав]], [[Канів]], Дверен, Торцьк. Міста «Чернігівської сторони»: [[Стародуб]], [[Трубчевськ|Трубеч]], [[Глухів]], [[Курськ]], [[Новгород-Сіверський]], [[Остер (місто)|Остерський Городець]]. «Руської землі волості» (міста [[Погориння]]): Бужськ, [[Шумськ]], [[Тихомель]], [[Вигошев]], Гнійниця<ref name="Rib"/>.

На півдні ([[Іпатіївський літопис|Іпат. л.]]), у Новгороді ([[Літописи новгородські|Новг. 1-й л.]]), на північному сході ([[Лаврентіївський літопис|Лавр. л.]]) «Русь» у географічному аспекті виразно протиставлялася [[Галицьке князівство|Галичу]], Суздалю, Смоленську і Новгороду<ref name="Tol"/><ref name="Rib"/><ref name="Тихом"/><ref name="Nas"/><ref name="mop">Моця 2007.</ref>.

'''Області та міста, що не входили в поняття «Русь» у вузькому значенні:'''
{| class="wikitable"
|-
! Місто
! Географічне означення Русі
! Приклади літописних свідчень у наукових працях
|-
|[[Великий Новгород|Новгород Великий]]
| «Поїздки з [[Великий Новгород|Новгорода]] в Київ, Чернігів, Переяслав завжди розглядалися новгородським літописцем як поїздки в Русь»<ref name="Rib"/>. Сухопутну дорогу з Новгорода на південь називали «Руський шлях»<ref>Янин В. Л. О начале Новгорода // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник.&nbsp;— Санкт-Петербург, 2007.&nbsp;— С. 211.<br/>[http://www.rescuearcheo.ru/Ushkovo_2011/2.htm Місцезнаходження та історія Поозер'я. Історична справка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222065610/http://www.rescuearcheo.ru/Ushkovo_2011/2.htm |date=22 лютого 2014 }}</ref>.

«Новгород не називали ні „Руссю“, ні „Руською землею“ на півдні (Іпат. л., 1141 і 1178&nbsp;рр..) і в самому Новгороді (Новг. 1 л.)»<ref name="Nas">Насонов 1951:41−42.</ref>.

«Для новгородця під Руссю розумілася Київська земля… На відміну від жителів південної Русі, яких називали русинами, новгородці називали себе словенами»<ref name="Тихом"/>.

Новгородський перший літопис жодного разу не називає населення ані Приладожжя, ані всієї Новгородщини Руссю<ref>''[[Залізняк Леонід Львович|Залізняк Л. Л.]]'' Археологія України. Курс лекцій.&nbsp;— К., 2005.</ref>.
|З Новгорода у 1136&nbsp;р. «в то же лето, на зиму, иде в Русь архиепископ Нифонт с лучьшими мужи и заста князе с церниговьци стояще противу собе, и множество вои»[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p27] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140201165350/http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p27 |date=1 лютого 2014 }}, [http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190215104029/http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf |date=15 лютого 2019 }}

1149&nbsp;р.&nbsp;— «иде археопископ новгородскыи Нифонтъ въ Русь» [http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190215104029/http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf |date=15 лютого 2019 }}
 
[http://litopys.org.ua/litop/lit14.htm 26.XI.1141] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140324142818/http://litopys.org.ua/litop/lit14.htm |date=24 березня 2014 }}. А коли [[Святослав Ольгович|Святослав (Ольгович)]] утікав із Новгорода (і) йшов у Русь до брата…[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202101523/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf |date=2 лютого 2014 }}

У 1178&nbsp;р. новгородці прислали до [[Мстислав Ростиславич|Мстислава Ростиславича]], що володів [[Білгород-Київський|Білгородом Київським]], своїх мужів із запрошенням на князювання у них. Він же «… не хотяще ити из Рускои земли». Проте його вмовили, і на прощання князь заявив: «… не могоу никакого же. Рускои земле забыти» [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202101523/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf |date=2 лютого 2014 }}.

1179&nbsp;р.&nbsp;— "Тъгда же новгородьци послашася по брата его по Мьстислава въ Русь, и въниде Мьстиславъ въ Новъгородъ… [http://www.golubinski.ru/russia/rzhev/janin.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071031104218/http://www.golubinski.ru/russia/rzhev/janin.htm |date=31 жовтня 2007 }}

1221&nbsp;р.&nbsp;— «Показаша путь новгородци князю Всеволоду: „не хощемъ тебе; поиди, камо хочеши“; иде къ отцеви в Русь» [http://dc-summit.info/temy/istorija/2239-pivdenna-rus-pochatkova-ruska-zemlja-5.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903080303/http://dc-summit.info/temy/istorija/2239-pivdenna-rus-pochatkova-ruska-zemlja-5.html |date=3 вересня 2014 }}
|-
|[[Владимир|Володимир-на-Клязьмі]], [[Ростов]], [[Суздаль]], [[Рязань]]
|«Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються „Русі“ і в південному літописі і в північно-східному»<ref name="Nas"/><ref name="Mo">Моця 2009:7-16.</ref>.
|[http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr17.htm Лавр. л. за 1152&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130415072143/http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr17.htm |date=15 квітня 2013 }} «В то же лето поиде [[Юрій Долгорукий|Гюрги]] с сынми своими и с ростовцы с суждальци и с рязанци и со князи рязаньскыми в Русь…»[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p28] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140201165350/http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p28 |date=1 лютого 2014 }}

[http://litopys.org.ua/litop/lit20.htm Березень 1181] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090730013127/http://litopys.org.ua/litop/lit20.htm |date=30 липня 2009 }}. «Святослав же, ідучи із землі Суздальської, попалив город Дмитров. А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода (Святославича), і Олега, сина свого, і Ярополка (Ростиславича) в Русь, а сам (із) сином з Володимиром пішов до Новгорода Великого»[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091208033905/http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm |date=8 грудня 2009 }}.

Після смерті [[Андрій Боголюбський|Андрія Боголюбського]] на нараді у Володимирі говорилося: «…князь наш убьен, а детей у него нету, сынок его в Новегороде, а братья его в Руси…»[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091208033905/http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm |date=8 грудня 2009 }}
|-
|[[Смоленськ]]
|Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею»<ref name="Nas"/>.
|В Смоленську «Ізяслав дав дари Ростиславу, котрі (були) од Руської землі і од усіх цесарських земель, а Ростислав дав дари Ізяславу, котрі (були) од верхніх земель і од Варягів»[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202101523/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf |date=2 лютого 2014 }}

Смоленський князь Давид Ростиславич «сина свого Костянтина в Русь посла, братові своєму Рюрикови на руце». Рюрик в цей час був князем Київським[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p30] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140201165350/http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p30 |date=1 лютого 2014 }}
|-
|[[Галич]]
|Галич був за межами власне Русі<ref name="Mo"/>.
|1152&nbsp;р., коли об'єднані поволзькі сили рушили відновлювати на Середньому Дніпрі владу Юрія Долгорукого, до них знову вирішив приєднатися й володар Галича Володимирко Володаревич: «Володимиръ же слышавъ оже идеть сватъ его Дюрги в Русь. поиде из Калича Киеву. Изяславъ же поиде противу Володимеру. Володимиръ же возвратися в Галич. Гюргеви же идущю в Русь. пришедъ и ста оу Глухова» [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202101523/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf |date=2 лютого 2014 }}.
|-
|}

=== «Руська земля» в широкому значенні ===
Проблема географічних рамок поняття «Руська земля» в широкому значенні при всій показній ясності її продовжує залишатися невирішеною<ref name="Dan"/>.

Як «найбільш систематичне джерело», яке залучають для визначення меж Руської землі в широкому значенні, визнають «[[Список руських міст далеких та близьких]]» (1375—1381&nbsp;рр.), в який потрапили не тільки власне руські, але також болгарські, волоські, польські та литовські міста<ref name="Dan"/>. На думку дослідників таке розуміння пов'язано з тим, що під терміном «руські» середньовічний книжник мав на увазі швидше за все етно-конфесійну спільність, близьку до того, що зараз іменується терміном «православний»<ref>Дана теза чудово підтверджується рідко цитованим фрагментом Тверського літописного збірника: «Того же лета [6961/1453] взят был Царьград от царя турскаго от салтана, а веры рускыа не преставил, а патриарха не свел, но один в граде звон отнял у Софии Премудрости Божия, и по всем церквам служат литергию божественную, а Русь к церквам ходят, а пениа слушают, а крещение русское есть». [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). Лекция 6. «Руська земля»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320043146/http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm |date=20 березня 2013 }}</ref>. Також, на думку М.&nbsp;М.&nbsp;Тихомирова, «в основу визначення того, що вважати руськими містами, був покладений принцип мови»&nbsp;— мови книжково-письмової, яку в сучасній славістиці прийнято називати [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]]<ref>«болгаре, басани, словяне, сербяне, русь во всех сих един язык». [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). Лекция 6. «Руська земля»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320043146/http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm |date=20 березня 2013 }}</ref>.

* Русь&nbsp;— давня назва [[Київська земля|Київської землі]], країни [[поляни (східні)|полян]], території Середнього [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]]. Відома з середини [[IX століття]] до приходу [[Олег Віщий|Олега (Ольгъ)]] в Київ (Федотов, [[1837]]<ref name="Федотов">Федотов 1837:104—121.</ref>; Насонов, [[1951]]<ref name="Nas"/>; Тихомиров, [[1979]]<ref name="Тихом"/>)
* Русь&nbsp;— назва усіх земель, яка у своєму найбільш давньому та основному значенні є поняттям загальним, зверненим до всіх руських [російських] земель і до всього руського [російського] народу загалом ([[Ліхачов Дмитро Сергійович|Ліхачов]], [[1950]]<ref>«наиболее древним, основным значением „Русь“ и „русьский“ является значение общее, обращенное ко всем русским землям и ко всему русскому народу в целом»; див.: Д.&nbsp;С.&nbsp;Ліхачов, коментар до «Повісті минулих літ».&nbsp;— М.; Л., 1950,&nbsp;— ч. II.&nbsp;— Додатки, с. 241.</ref>). Цей погляд заперечував дослідження літописних даних, проведених [[Тихомиров Михайло Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Тихомировим]] та його попередниками<ref name="Rib"/> і, за [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаковим]], «абсолютно позбавлений історичного підходу в питанні утворення народності»<ref name="Rib"/>.
* У XI—XIII століттях назва [[Середня Наддніпрянщина|Середньої Наддніпрянщини]]&nbsp;— [[Київське князівство|Київське]], [[Чернігівське князівство|Чернігівське]] та [[Переяславське князівство|Переяславське]] князівства.
* У XIII—XIV століттях назва поширюється на всю [[Київська Русь|Київську Русь]].

== Етно-територіальні означення Русі в дипломатичних документах, літературі, картографії ==

=== Згадки в дипломатичних документах ===
* У [[Литовсько-польський договір (1352)|литовсько-польському договорі]] [[1352]] року про розподіл земель колишньої [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] вона названа «Руською землею». Галичина фігурує як «Русь, що короля слухає», а Волинь&nbsp;— «Русь, що Литви слухає»<ref>Грушевський 1907:IV:444—445.</ref>.

=== Згадки в літературі ===
У [[середньовіччя|середньовічному]] [[кастилія|кастильському]] гербовнику «[[Книга знань про всі королівства|Книзі знань про всі королівства]]», написаному анонімним автором близько [[1350]] року, Русь згадується під назвою великої країни «Роксія» (''Roxia'')<ref name="Roxia60">''Book of the Knowledge''… 1912:60.</ref>. Землі Русі лежать на захід від [[Танаїс (місто)|Танаїса]] ([[Дон]]у). Столицею цієї країни є місто Ксорман (''Xorman''), що одночасно є столицею окремого королівства Ксорман<ref name="Roxia61">''Book of the Knowledge''… 1912:61.</ref>. Окремо від Русі згадуються [[Галицько-Волинське князівство|Львівське королівство]]<ref name="Roxia9">''Book of the Knowledge''… 1912:9.</ref>, [[Новгородська республіка|Новгородська держава]] та [[Московія]]<ref name="Roxia61"/>.

[[Файл:2 Sarmatii 1517 (2).png|200px|міні|праворуч|Глава про Русь в «Трактаті про дві Сарматії».]]
Русь раннього нового часу описується в «[[Трактат про дві Сарматії|Трактаті про дві Сарматії]]» ([[1517]]), що був складений [[краків]]ським [[канонік]]ом [[Матвій із Міхова|Матвієм із Міхова]]. Під Руссю ({{lang-la|Russia}}) він розуміє південно-західну складову [[Сарматія|Європейської Сарматії]], терени сучасної [[Україна|України]], які також називає [[Роксоланія|Роксоланією]] ({{lang-la|Roxolania}})<ref name="Tractatus"/>. Згідно з «Трактатом» Русь розташована між [[татари|татарським]] Танаїсом (Доном), Сарматськими горами ([[Карпати|Карпатами]]) та Таврійським островом ([[Крим]]ом). На північ від неї лежить [[Велике князівство Литовське|Литва]], на заході&nbsp;— [[Королівство Польське|Польща]], на півдні&nbsp;— [[Кримське ханство|Крим]] та [[Молдовське князівство|Молдова]], а на сході&nbsp;— [[Велике князівство Московське|Московія]] та [[Скіфія]] ([[Татарія]])<ref name="Tractatus"/>. По центру Русі протікає її головна річка&nbsp;— [[Борисфен]] ([[Дніпро (річка)|Дніпро]]). Біля Сарматських гір мешкають [[русини]], на чолі яких стоять [[поляки]]<ref name="Tractatus"/>. Столицею Русі є [[Львів]]<ref name="Tractatus"/>. Руські землі багаті на [[хліб]], [[мед]], [[пиво]], [[домашня худоба|домашню худобу]], [[хутро|хутра]], [[риба|рибу]], рослинні [[барвники]]<ref name="Tractatus"/>. На заході Русі видобувають [[сіль]] та [[крейда|крейду]]. В країні представлені 4 конфесії&nbsp;— [[католицизм]], [[православ'я]], [[юдаїзм]] та [[Вірменська апостольська церква|вірменське християнство]]<ref name="Tractatus"/>. Найбільшою з них є друга конфесія, що також називається руською вірою. Русини слідують [[греки|грекам]] у моді й обрядах, мають [[кирилиця|власне письмо]], подібне до грецького, але в церквах на службі читають і співають [[сербська мова|сербською мовою]]<ref name="Tractatus"/>. На чолі їх стоїть [[Митрополит Київський і всієї Русі|митрополит]], що сидить у [[Київ|Києві]], колишній столиці Русі. Руські пани і князі підпорядковуються [[великий князь литовський|великому князеві литовському]]. [[Давньоруська мова|Руська мова]] побутує як в Русі, так і за її межами&nbsp;— в Литві, [[Новгородська республіка|Новгородщині]], [[Псковська республіка|Псковщині]] та Московії<ref name="Tractatus">Mathiae de Mechovia. ''Tractatus de duabus Sarmatiis''… 1517.</ref>.

За [[Алессандро Гваньїні|Гваньїні]] (1578) Руська земля називалася раніше [[Роксолани|Роксоланія]] і поділена була на [[Біла Русь|Русь Білу]], біля [[Київ|Києва]], [[Смоленськ]]а, [[Вітебськ]]а, [[Сіверська земля|землі Сіверської]];
[[Чорна Русь|Русь Чорну]] в землях північно-західної [[Білорусь|Білорусі]] і [[Червона Русь|Червону Русь]] біля [[Бескиди|Бескидів]] ([[Карпати|Карпат]]) і простягається вона від [[Дністер|Дністра]] до [[Дон]]у, від [[Крим]]у і до [[Велике Князівство Литовське|Литовського князівства]]. Жителів Руської землі називали старі автори роксоланами або [[слов'яни|слов'янами]]. Як синонім Русі Червоної вживалося також термін [[Поділля]].

У праці «[[Книжка Івана Вишенського|Книжка]]» [[1600]] року православного полеміста [[Іван Вишенський|Івана Вишенського]], Русь згадується не як країна, а як одна із самобутніх [[православ'я|православних]] націй, поряд із [[греки|греками]], [[албанці|албанцями]], [[серби|сербами]], [[болгари|болгарами]], [[росіяни|москвою]] та іншими<ref>Іван Вишенський. [http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm Книжка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130204203344/http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm |date=2013-02-04 }} // ''Українська література XIV—XVI&nbsp;ст.''&nbsp;— Київ: Наукова думка" 1988.</ref>.

Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азійською (Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азійську називали Чорною Русю і нові автори називали її Московією. Границя проходила до витоків Дніпра (біля [[Смоленськ]]а) та Дону (біля [[Новомосковськ (Тульська область)|Новомосковська]], Тульської об-ті). Власне Польща називалася в ті часи&nbsp;— Вандалія. Біла Русь обмежувалася&nbsp;— Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмська, Белзька та Галицька землі, Львівська земля, яка називалася також Малою Русю або Південною Русю (Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав.<ref>Theatrum Cosmographico-Historicum ..&nbsp;— 2.,76 S., 1688</ref>

=== Русь на географічних картах ===
Назва «Русь» з'явилася вперше на картах (1154, 1192 років) [[Мухаммад аль-Ідрісі|Мухаммада аль-Ідрісі]] («ар-Русіййа»&nbsp;— «Русь») та на англійських Солійській («Карті Генріха Майнцського») межі ХІІ-ХІІІ ст. («Russia»&nbsp;— «Русь») біля устя Дунаю, [[Герефордська карта|Герефордській карті]] 1290-х рр. («Rusia»&nbsp;— «Русь»), німецькій [[Ебсторфська карта|Ебсторфській карті]] ХІІІ ст. («Rusia regio»&nbsp;— «Країна Русь»), карті Джона Водллінгфордського сер. ХІІІ ст. («Russia»&nbsp;— «Русь») тощо<ref>''[[Сосса Ростислав Іванович|Сосса Р.]]'' [https://archive.org/details/2019-14-10/page/102/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Перші карти українських земель з політико-адміністративним поділом] // Історико-географічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць / [[Національна академія наук України]], [[Інститут історії України НАН України]].&nbsp;— Чис. 14.&nbsp;— Київ, 2019.&nbsp;— С. 101—118.&nbsp;— ISSN 2616-5295</ref><ref>[[К. Галушко]]. Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до XX століття: науково-популярне видання.&nbsp;— К., 2013.&nbsp;— С. 26.&nbsp;— 143 с.&nbsp;— ISBN 978-966-439-691-9</ref>.

== Руські землі у складі Речі Посполитої ==
У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] [[1569]]–[[1795]] років Руссю називали [[українці|українські етнічні]] та [[білорусь]]кі землі, що перебували під владою [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]]. Вони входили до складу провінції [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та [[Малопольська провінція|Малопольської провінції]].<br/>
[[Малопольська провінція]] поділялися на такі [[воєводство|воєводства]]<ref>[[Зигмунт Глогер|Gloger, Zygmunt]]. ''[http://literat.ug.edu.pl/glogre/index.htm Geografia historyczna ziem dawnej Polski] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130717075842/http://literat.ug.edu.pl/glogre/index.htm |date=17 липня 2013 }}''.&nbsp;— Kraków, 1903.</ref>:
{|class=wikitable width=30%
|-
<!-- !Провінція -->
!colspan=2|Воєводство
!Центр
|-
|[[Файл:POL województwo podlaskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляське воєводство]]
|[[Дорогочин]]
|-
|[[Файл:POL województwo ruskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Руське воєводство]]
|[[Львів]]
|-
|[[Файл:POL województwo bełskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Белзьке воєводство]]
|[[Белз]]
|-
|[[Файл:POL województwo wołyńskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинське воєводство]]
|[[Луцьк]]
|-
|[[Файл:POL województwo podolskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Подільське воєводство]]
|[[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]]
|-
|[[Файл:COA of Kiev Voivodship XVII.svg|20px]]
|[[Київське воєводство]]
|[[Київ]]
|-
|[[Файл:POL województwo bracławskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Брацлавське воєводство]]
|[[Брацлав]]
|-
|[[Файл:COA of Chernigov Voivodship XVII color.png|20px]]
|[[Чернігівське воєводство]]
|[[Чернігів]]
|-
|}

{{Розширити_розділ|дата=грудень 2016}}

== У поп-культурі ==
* Русі присвячено однойменний вірш [[Симоненко Василь Андрійович|Василя Симоненка]]<ref>[https://web.archive.org/web/20140804124405/http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=symonenko&page=tysha07 Василь Симоненко Русь]</ref>
* Альбом [[Dub Buk]] «[[Русь понад усе!]]»

== Див. також ==
* [[Київська Русь]]
* [[Давньоруська етнокультурна спільність]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Бібліографія ==

=== Джерела ===
* ''Book of the Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World'' /translated by C. Markham. London, 1912. [http://openlibrary.org/books/OL14040484M]
* Mathiae de Mechovia. ''[[Tractatus de duabus Sarmatiis]]''… Cracoviae: Ioannis Haller, 1517 (De Russia, de districtibus eius, de abundantia et contentis in ea); Меховский Матвей. ''Трактат о двух Сарматиях''… М.-Л., 1936. ([http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/HistSources/Tractat2Sarmatiis/2-1.html О Руссии…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130927013524/http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/HistSources/Tractat2Sarmatiis/2-1.html |date=27 вересня 2013 }} C. 94—99).

=== Монографії ===
* [[Михайло Грушевський|Грушевський, М. С.]] ''[[Історія України-Руси]]''. Київ-Львів, 1907. Т. 4.
* Данилевский И. Н. ''Древняя Русь глазами современников и потомков'' (IX—XII&nbsp;вв.): Курс лекций. М., 1998. [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320043146/http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm |date=20 березня 2013 }}
* ''Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия. Т. I: Античные источники''. Москва, 2009. ISBN 978-5-91244-004-5
* [[Орест Купранець|Купранець О.]] ''Походження назви «Русь» в «Хроніці Руської землі» Олександра Гванінуса з 1611 року''. Рим-Торонто, 1977.
* Моця О. П. ''Південна «Руська земля»''. К., 2007.
* [[Насонов Арсеній Миколайович|Насонов, А. Н.]] ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. Москва, 1951. С. 27-44.[http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191215091849/http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm |date=15 грудня 2019 }}
* Рыбаков Б.&nbsp;А.&nbsp;Происхождение Руси // ''Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв''. М., 1982. С. 55-67, 73, 85-90. [http://litopys.org.ua/litop/rus_zemla.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200724213631/http://litopys.org.ua/litop/rus_zemla.htm |date=24 липня 2020 }}
* Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''. М., 1979. С. 22-48. [http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091208033905/http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm |date=8 грудня 2009 }}
* [[Андрощук Федір Олександрович|Андрощук Ф. О.]] ''[https://nmiu.org/scientific-publications/22 Від вікінгів до Русі]''.&nbsp;— Київ: Laurus, 2022.

=== Статті ===
* [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л.]] [https://shron2.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Rus_pomorski_sloviany_chy_variahy.pdf? Русь: поморські слов'яни чи варяги?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210713083921/https://shron2.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Rus_pomorski_sloviany_chy_variahy.pdf |date=13 липня 2021 }} // ПС.&nbsp;— Львів, 2011.&nbsp;— Вип. 60.&nbsp;— С. 33–46.
* Генсьорський А. І. [http://litopys.org.ua/rizne/hens.htm Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090801171358/http://litopys.org.ua/rizne/hens.htm |date=1 серпня 2009 }} // ''Дослідження і матеріали з української мови''.&nbsp;— К., 1962.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 16—30.
* Жиленко І.&nbsp;В.&nbsp;До історії використання топоніму «Русь», «Рóссія» в українській історіографії до XVIII&nbsp;ст. та, зокрема, автором «Синопсиса» // ''Синопсис Київський''.&nbsp;— К., 2002. [http://litopys.org.ua/synopsis/syn05.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091001050022/http://litopys.org.ua/synopsis/syn05.htm |date=1 жовтня 2009 }}
* {{книга|автор=Кучкин В. А.|частина=«Русская земля» по летописным данным XI&nbsp;— первой трети XIII в|посилання частина= |заголовок=Древнейшие государства Восточной Европы : материалы и исследования : 1992—1993 годы |оригінал= |посилання= |відповідальний=Российская Академия наук, Институт российской истории ; отв. ред. А. П. Новосельцев |видання=|місце=Москва|видавництво=Наука|рік=1995|том=|сторінки=74—100 |сторінок=|серія=|isbn=5-02-009784-5|тираж=|ref=Кучкин}}
* Моця О. П. «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // ''Археологія''.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 7-16. [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214191700/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1 |date=14 грудня 2013 }}
* {{книга|автор=[[Рогов Олександр Іванович|Рогов А. И.]]|частина=О понятии «Русь» и «Русская земля» (по памятникам письменности XI&nbsp;— начала XII&nbsp;вв.)|посилання частина=|заголовок=Формирование раннефеодальных народностей |оригінал= |посилання= |відповідальний=Академия наук СССР, Институт славяноведения и балканистики ; ред. коллегия (отв. ред. В. Д. Королюк)|місце=Москва |видавництво=Наука |рік=1981|сторінки=151—156|ref=Рогов}}
* Стех М. Р. «Очима культури» 16. [http://kharkiv-nspu.org.ua/archives/2403 Про Русь і руську спадщину] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140502005243/http://kharkiv-nspu.org.ua/archives/2403 |date=2 травня 2014 }}
* [[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]] [http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1846 Где находилась изначальная Русь?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140221232116/http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1846 |date=21 лютого 2014 }} // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Чернігів&nbsp;: Вера и Жизнь; Луцьк&nbsp;: Терен, 2012.&nbsp;— С. 4-17.
* Тихомиров М.&nbsp;Н.&nbsp;Происхождение названий «Русь» и «Русская земля» // ''Советская этнография''.&nbsp;— 1947.&nbsp;— №&nbsp;6—7.&nbsp;— С. 60—80 (перевид.: Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''.&nbsp;— М., 1979.&nbsp;— С. 22—48).
* Федотов А. О значении слова Русь в наших летописях // ''Русский исторический сборник''.&nbsp;— М., 1837.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 104—121.

=== Довідники ===
* Котляр, М. Ф. [http://www.history.org.ua/?termin=Rus Русь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413030025/http://history.org.ua/?termin=Rus |date=13 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|9|388}}
* Котляр, М. Ф. [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Руська земля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf |date=9 липня 2016 }} // там же, с. 389.
* {{УМЕ13|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_13_Риз-Се/page/n59/mode/1up?view=theater Русь]|сторінки=1647—1649}}

== Посилання ==
{{ci}}
* [https://youtu.be/68h56Zj29Cs ВІДЕОЕКСКУРСІЯ «Східні слов'яни. Держава Русь»] від [[Національний музей історії України|Національного музею історії України]]
{{Русь}}
{{Київська Русь}}
{{Історія України}}
{{DEFAULTSORT:Русь}}
{{ac}}
[[Категорія:Русь| ]]
[[Категорія:Середньовічні держави України]]
[[Категорія:Центральна Європа]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]