Перегляд вихідного коду сторінки Романови

{{Рід
| Рід = Романови
| Герб = House of Romanoff.jpg
| Опис герба = Герб князів Романових
| Девіз =
| Титул = [[Окольничий|окольничі]], [[бояри]],<br/>[[Князь|князі]], [[цар]]і, [[імператор]]и
| Родоначальник = '''[[Андрій Кобила]]'''<ref>[http://baza.vgd.ru/1/27466/ ВГД: «Романовы»] {{ref-ru}}</ref>,<br/>[[Ольденбурзька династія]]<ref>[http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Romanov_Dynasty «Romanov Dynasty». New World Encyclopedia] {{ref-ru}}</ref>
| Споріднені роди= Лодигіни, [[Коновніцини]], Горбунови, Кокорєви, Образцови, Количови, Хлудєнєви, Стєрбєєви, Неплюєви, Боборикіни, Шерємєтєви, Рахманіни, Яковлєви, Голтяєви, Беззубцеви; [[Гогенцоллерни]], [[Шлезвіг-Гольштейн]], [[Гольштейн-Готторпи]].
| Гілки = Лодигіни, [[Коновніцини]], Горбунови, Кокорєви, Образцови, Количови, Хлудєнєви, Стєрбєєви, Неплюєви, Боборикіни, Шерємєтєви, Рахманіни, Яковлєви, Голтяєви, Беззубцеви.
| Період = 1613—1762
| Місце походження = [[Московія]]
| Громадянство ={{nobr|[[Файл:Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg|22px]] [[Російська імперія]]}}
| Земельні володіння = [[Московія]],<br/>[[Велике князівство Московське]]<br/> (1328—1547),<br/>
[[Московське царство]] (1547—1721),<br/>[[Російська імперія]]<br/> (1721—1917)
| Палаци = [[Московський кремль]],<br/>[[Зимовий палац]],<br/>[[Лівадійський палац]],<br/>[[Масандрівський палац]] та ін.
| Громадянська діяльність =
| Військова діяльність = [[окупація]]<br/>[[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<br/>
 ([[Україна|України]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Литва|Литви]]);<br/>[[окупація]]<br/>[[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ([[Польща]])<br/>та інше.
| Цивільні нагороди =
| Військові нагороди =
| Commons = House of Romanov
| Rodovid = Романови
}}
'''Дім Рома́нових''' ({{lang-ru|Романовы}})&nbsp;— московський боярський рід, не князівського походження, який завдяки спорідненню з передостанніми московськими монархами з роду [[Даниловичі Московські|Калитовичів]] (молодша гілка роду [[Юрійовичі]]в) стали правителями в [[Московське царство|Московському царстві]] та [[Російська імперія|Російській імперії]] в 1613—1730 роках. Чоловіча лінія династії перервалась у 1730 році зі смертю [[Петро II Олексійович|Петра&nbsp;II]]. З імператора [[Петро III|Петра III]] (при народженні Карл Петер Ульріх), сина [[герцог]]а [[Гольштейн]]у [[Карл Фрідріх (герцог Гольштейн-Готторпу)|Карла Фрідріха Гольштейн-Готторпського]] та дочки Петра I [[Анна Петрівна|Анни]], починається династія [[Гольштейн-Готторп-Романови]]х. Крім цього в [[1762]]-[[1796]] російською імператрицею була [[Катерина II]], яка походила з Ангальт-Цербстського дому і захопила владу в результаті [[Державний переворот|палацового перевороту]] відсторонивши свого чоловіка Петра ІІІ. У 1740—1741 роках імператором був [[Іван VI Антонович]] із гілки Брауншвейг-Мекленбург-Романових, що походили по жіночій лінії від брата Петра І царя Івана V. Катерина I (уроджена Марта Скавронська або Василевська) зійшла на трон, як вдова Петра І, всупереч традиції та за підтримки частини аристократії, що завдячувала Петру своїм піднесенням.

Першим відомим представником роду був боярин московського князя Семена Гордого [[Андрій Кобила]], який жив у [[XIV століття|XIV столітті]] та згідно із пізнійшою родовідною легендою походив з [[Пруссія (земля)|Пруссії]].<ref>Веселовский С.&nbsp;Б.&nbsp;Исследования по истории класса служилых землевладельцев.&nbsp;— М.: Наука, 1969.&nbsp;— 584 с.&nbsp;— 4500 экз.</ref> Існує декілька версій про походження Романових. Одна з них про місцеве, московське походження, інша про походження від прусських князів виникла у XVII столітті під впливом поширеної серед московського боярства моди на іноземні родоводи.

Першим представником роду який отримав патрономічне прізвище '''Романов''' був Федір Микитович Романов, він же [[Філарет (патріарх Московський)|патріарх Московський Філарет]] (1554—1633), якого так назвали взявши за основу ім'я його діда Романа. До нього ця лінія нащадків Андрія Кобили називались також Кошкіними та Захар'їними.

Першим [[Правителі Росії#Царі Московії|Московським царем]] з династії став [[Михайло I Романов|Михайло Романов]] у 1613 роках. Обранню на престол представника саме цього роду, як і у випадку з Годуновими, сприяла тогочасна впливовість Романових, той факт, що його батько був очільником московської церкви та спорідненість по жіночій лінії із згаслою царською гілкою московських Калитовичів (молодша гілка Рюриковичів). Зокрема батько Михайла Романова патріарх Філарет (Федір Романов) був племінником першої дружини Івана Грозного цариці Анастасії Романівни та двоюрідним братом царя Федора І Івановича, останнього з московських Калитовичів. Подібна спорідненість із згаслою царською родиною, нехай і по жіночій лінії, в очах тогочасного московського суспільства слугувала не меншим аргументом для претензій на престол, ніж походження з не царських відгалужень Рюриковичів.

У 1721 році Петро&nbsp;I коронувався першим [[Список імператорів Росії|імператором Всеросійським]].

Останнім [[Список імператорів Росії|Всеросійським імператором]] був [[Микола II (російський імператор)|Микола II]], який [[Зречення Миколи II|зрікся престолу у 1917 році]].

Слід зазначити, що у Російській імперії у членів правлячого імператорського дому офіційно взагалі не було прізвища, а лише титул, ім'я та по батькові. В імперський час назву Романових носив імператорський дім, а їхнім офіційним прізвищем було Гольштейн-Готторп-Романови, яке вживали в історичній чи генеалогічній літературі. Після повалення монархії у XX столітті більшість нащадків роду на імміграції обрали офіційне прізвище Романови.

Традиційними усипальнями Романових після сходження династії на престол були Архангельський собор Московського Кремля та для імперського часу для
Гольшетйн-Готторп-Романови Петропавлівський собор у Санкт-Петербурзі.

== Титул ==
Найповніший [[титул]] за всю історію царювання [[Династія|династії]]:
{{Початок цитати}}
''[[Російська імперія|Імператор і Самодержець Всеросийський]], [[Велике князівство Московське|Московський]], [[Київське князівство|Київський]], [[Володимиро-Суздальське князівство|Володимирський]], [[Новгородська республіка|Новгородський]]; [[Казанське ханство|Цар Казанський]], [[Астраханське ханство|Цар Астраханський]], [[Царство Польське|Цар Польський]], [[Сибірське ханство|Цар Сибірський]], [[Кримське ханство|Цар Херсонеса Таврійського]], [[Картлі-Кахетинське царство|Цар Грузинський]]; [[Псковське князівство|Государ Псковський]] і [[Великий князь]] [[Смоленське князівство|Смоленський]], [[Велике князівство Литовське|Литовський]], [[Волинське князівство|Волинський]], [[Подільське князівство|Подільський]] і [[Велике князівство Фінляндське|Фінляндський]]; [[Князь]] [[Шведська Естляндія|Естляндський]], [[Шведська Лівонія|Ліфляндський]], [[Герцогство Курляндії та Семигалії|Курляндський і Семигальський]], [[Жемайтійське князівство|Самогитський]], [[Білосток]]ський, [[Карелія|Корельський]], [[Тверське князівство|Тверський]], [[Югра (земля)|Югорський]], [[Велике князівство Пермське|Пермський]], [[В'ятська вічова республіка|Вятський]], [[Волзька Булгарія|Болгарський]] та інших; [[Государ]] і [[Великий князь]] [[Низовська земля|Новгорода низовські землі]], [[Чернігівське князівство|Черніговський]], [[Велике князівство Рязанське|Рязанський]], [[Полоцьке князівство|Полотський]], [[Ростовське князівство|Ростовський]], [[Ярославське князівство|Ярославський]], [[Білозерське князівство|Білозерський]], Удорський, Обдорський, [[Кондиське князівство|Кондийський]], [[Вітебське князівство|Вітебський]], [[Мстиславське князівство|Мстиславський]] і [[Сіверська земля|всієї сіверської країни Повелитель]]; і Государ [[Імеретінське царство|Іверський]], [[Картлійське царство|Карталінський]] і [[Кабарда|Кабардинський]] землі й області [[Еріванська губернія|Вірменської]]; [[Черкесія|Черкаських і Горськихъ]] князів і інших спадковий [[Государ]] і володар; [[Государ]] [[Туркестан]]ський; спадкоємець Норвезький, [[Герцог]] [[Гольштейн-Готторпи|Шлезвиг-Голстинський]], Стормарнський, Дитмарсенський і [[Ольденбурзька династія|Ольденбургський]] і інше, і інше, і інше.''
{{oq|ru|
''Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Московскій, Кіевскій, Владимірскій, Новгородскій; Царь Казанскій, Царь Астраханскій, Царь Польскій, Царь Сибирскій, Царь Херсониса Таврическаго, Царь Грузинскій; Государ Псковскій и Великій Князь Смоленскій, Литовскій, Волынскій, Подольскій и Финляндскій; Князь Эстляндскій, Лифляндскій, Курляндскій и Семигальскій, Самогитскій, Бѣлостокскій, Корельскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятскій, Болгарскій и иныхъ; Государ и Великій Князь Новагорода низовскія земли, Черниговскій, Рязанскій, Полотскій, Ростовскій, Ярославскій, Бѣлозерскій, Удорскій, Обдорскій, Кондійскій, Витебскій, Мстиславскій и всея сѣверныя страны Повелитель; и Государ Иверскія, Карталинскія и Кабардинскія земли и области Арменскія; Черкасскихъ и Горскихъ Князей и иныхъ Наслѣдный Государ и Обладатель; Государь Туркестанскій; Наслѣдникъ Норвежскій, Герцогъ Шлезвигъ-Голстинскій, Стормарнскій, Дитмарсенскій и Ольденбургскій и прочая, и прочая, и прочая.''}}
{{Кінець цитати}}

== Опис ==
Романови правили у Московській державі як великі князі і царі в 1613—1721 роках. З 1721 року їх титул змінений на імператорів всеросійських. На монаршому престолі ця династія протрималась до 5 січня 1762 року. Рід перервався після смерті Єлизавети Петрівни. З 5 січня 1762 року імператорський престол посіла династія [[Гольштейн-Готторп-Романови]]х, яка правила у Російській імперії до 1917 року.

Романови та Гольштейн-Готторп-Романови є родичами 24 російських [[Дворяни|дворянських]] родин. Перший їх згадуваний в історії предок звався Андрій Іванович Кобила (Камбила)&nbsp;— московський боярин, що жив у час князювання Великого князя московського [[Іван I Данилович Калита|Івана І Калити]] (1328—1341). Своє родове прізвище Романови успадкували від боярина Романа Юрьєва (пом. 1543), чия дочка Анастасія Романовна Захарьїна-Юрьєва була першою дружиною Івана IV Грозного.

[[Іван IV Грозний]] одружився з Анастасією Романовою; небіж останньої&nbsp;— [[Філарет (патріарх Московський)|Федір Микитович Романов]] за часів невизнання московської церкви вселенським патріархатом став московським патріархом (під ім'ям [[Філарет]]а). Після загасання молодшої гілки роду [[Рюриковичі]]в, суздальсько-московської династії [[Юрійовичі]]в<ref>[http://litopys.org.ua/dynasty/dyn39.htm Ізборнік: 3.17. МОНОМАХОВИЧІ. ЮРІЙОВИЧІ. РОСТОВСЬКА, СУЗДАЛЬСЬКА, МОСКОВСЬКА І ТВЕРСЬКА ГІЛКИ]</ref> (1598), що правила в [[Московія|Московії]], і внутрішніх заворушень ([[Смутні часи|«Смути»]]) 1613 року царем обрано сина патріарха Філарета [[Михайло I Федорович|Михайла Федоровича Романова]] (1613—1645). Його нащадками на московському престолі були:

* син його&nbsp;— [[Олексій Михайлович]] (1645—1676)
* онуки&nbsp;— [[Федір Олексійович]] (1676—1682), [[Іван V Олексійович]] (1682—1696) і [[Петро I|Петро І Олексійович]] (1682—1725)
* [[Катерина I|Катерина І]] (друга дружина Петра І; 1725—1727)
* онук Петра І&nbsp;— [[Петро II Олексійович]] (1727—1730, з яким вимерла династія Романових по чоловічій лінії роду)
* [[Анна Іванівна]] (дочка Івана V; 1730—1740)
* правнук Івана V&nbsp;— Іван VI Антонович (1740—1741)
* [[Єлизавета Петрівна|Єлисавета Петрівна]] (дочка Петра І; 1741—1761).

Династія [[Гольштейн-Готторп-Романови|Гольштейн-Готторп-Романовська]]&nbsp;— генеалогічно по чоловічій лінії молодша гілка північно-німецької [[Ольденбурзький дім|Ольденбурзької династії]], [[Петро III|Петро III Федорович]] (син дочки Петра І Анни й герцоґа Гольштайнського Карла Фрідріха; 1761—1762), [[Катерина II]], (дружина Петра III, уроджена принцеса Ангальт-Цербтська; 1762—1796), їхній син [[Павло I|Павло І]] (1796—1801), сини Павла І&nbsp;— [[Олександр I|Олександр І]] (1801—1825) й [[Микола I (російський імператор)|Микола І]] (1825—1855), син останнього&nbsp;— [[Олександр II (російський імператор)|Олександр II]] (1855—1881), його син&nbsp;— [[Олександр III (російський імператор)|Олександр III]] (1881—1894) і син Олександра III&nbsp;— [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] (1894—1917). Багато з членів дому Романових народились за кордоном (головним чином у Німеччині або Данії), виховувались за кордоном, виїжджали в Західну Європу на відпочинок та лікування. Багато з них, особливо чоловіки, що посідали російський трон, розмовляли російською з помітним акцентом, основною мовою спілкування в імператорській родині була [[німецька мова|німецька]]. Останній російський монарх Микола ІІ проводив свої дитячі роки в домі своєї бабки&nbsp;— англійської королеви [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]].

Офіційно в сучасних європейських родослівних рід Романових зветься Ґольштейн-Готторп-Романовський<ref>[http://www.globalsecurity.org/military/world/russia/czar-romanov-holstein-gottorp.htm Holstein-Gottorp-Romanov, Oldenburg-Romanov, Romanov-Holstein-Gottorp] {{ref-en}}</ref>, або Ольденбург-Романови. Багатьох членів роду Романових та [[Гольштейн-Готторп-Романови]]х у Росії більшовики знищили у 1918—1919&nbsp;pp.

Існують маргінальні теорії та публікації<ref>{{нп|Пророцтво Романових||en|The Romanov Prophecy}}</ref>, які стверджують, що прямі нащадки Миколи ІІ збереглися, але останні генетичні дослідження доводять, що принц Олексій і велика княгиня Марія були вбиті більшовиками у 1917 році<ref>[http://www.cnn.com/2009/WORLD/europe/03/11/czar.children/index.html DNA proves Bolsheviks killed all of Russian czar's children] {{ref-en}}</ref>.

== Генеалогічне дерево ==
{{Генеалогічне дерево родини Романових|state=expanded}}

== Юридичний аспект ==
{{Див. також|Генеалогія}}
''Нащадки Гольштейн-Готторп-Романових'' згуртувалися в «Об'єднання членів роду Романових» ({{lang-ru|Объединение членов рода Романовых}})<ref>[http://www.romanovfamily.org/ ОБЪЕДИНЕНИЕ членов рода РОМАНОВЫХ&nbsp;— The Romanov family association] {{ref-en}}{{ref-ru}}</ref><ref>[http://romanovfundforrussia.org/ Офіційний сайт фонду Об'єднання членів роду Романових] {{ref-en}}{{ref-ru}}</ref>&nbsp;— організацію, що нині об'єднує більшість представників роду Романових у світі, юридично зареєстровану в 1979 році у [[Швейцарія|Швейцарії]]<ref>[http://www.romanovfamily.org/family_ru.html The Romanov Family Association&nbsp;— Объединение членов рода Романовых] {{ref-ru}}{{ref-en}}</ref><ref>[http://romanovfundforrussia.org/family/family.html Інформація на сайті Об'єднання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080706190519/http://www.romanovfundforrussia.org/family/family.html |date=6 липня 2008 }} {{ref-en}}</ref>. Але [[династія]] Дому Романових [[Московія|російської]] [[Монархія|монархії]] не має для [[Дворяни|дворянської]] [[Честь|честі]] за [[принцип]]ом [[майорат]]у (по чоловічій лінії [[Генеалогія|генеалогії]]) представників династії [[Калитовичі]]в (молодше відгалудження роду Рюриковичів для [[Юриспруденція|юридичного]] [[право|права]] володіння землями династії [[Рюриковичі]]в на теренах що входили до складу Речі Посполитої: [[Білорусь]] ([[Біла Русь]]), [[Україна]] ([[Червона Русь]], [[Русь]]). Всю історію [[Окупація|окупації]] [[Росія|Росією]] ([[Московія|Московією]]) цих теренів Росія і Романови та Гльштейн-Готторп-Романови методично [[репресії|репресували]] представників династії Рюриковичів серед інших народів, як [[Легітимність|законних]] [[конкурент]]ів їх не [[Легітимність|легітимної]] влади в умовах [[Державний переворот|палацових переворотів]] (див. [[Жижемські]], [[Разбор шляхти]], [[Курбський Андрій Михайлович]], [[Опричнина]] тощо). Вони також приділяли увагу конкурентам своїй владі в Московії серед представників [[Казанське ханство|Казанського]], а особливо [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]] (вивідування документів доби «[[Пугачов Омелян Іванович|Пугачевського]] повстання» з метою знищення), бувши [[Велике князівство Московське|Московським улусом]]<ref>[http://www.mtss.ru/?page=rus_tat Татароведение: История, Золотая Орда; канд. истор. наук Дмитрий ЖАНТИЕВ, «Российские вести» №&nbsp;41 (1612) 28 11 2001, с. 13] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.ca-c.org/datarus/kadirbaev.shtml ЗОЛОТАЯ ОРДА КАК ПРЕДТЕЧА РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ, А.&nbsp;Ш.&nbsp;Кадырбаев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141012001801/http://www.ca-c.org/datarus/kadirbaev.shtml |date=2014-10-12 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://z-rus.ru/ru_history_6.php История России: Глава 6. Русский улус Золотой Орды (1240—1480 гг.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141026095850/http://z-rus.ru/ru_history_6.php |date=26 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref> [[Золота Орда|Золотої Орди]] та плативши данину правонаступникам Золотої Орди [[Кримське ханство|Кримському ханству]] до XVII століття. Що викликало невдоволення у німкені [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] на імператорськім [[Престол (трон)|Престолі]] та організацію державного замовлення з метою [[шахрайство|шахрайства]] в російській освіті та науці: ''переписування історії''<ref>''Івшина Лариса''. «Україна Incognita ТОП-25».&nbsp;— К.: ПрАТ «Українська прес-група», 2014&nbsp;р.; «Як Московія привласнила історію Київської Русі», С. 77-83; «Зловісне перетворення (як історія України-Русі стала частиною історії загальноросійської)», С. 142—149.&nbsp;— ISBN 978-966-8152-61-0</ref><ref>''Білинський В.'', «Країна Моксель, або Московія», вид. «імені Олени Теліги», м. Київ, 2008&nbsp;р., Т. 1-3</ref>.

На сучасний момент, усе на що можуть претендувати Романови&nbsp;— це на [[Калінінградська область|Калінінградську область]] [[Росія|Російської Федерації]] колишньої [[Герцогство Пруссія|Пруссії]]. Але право на законне зайняття такого Престолу (при умові зміни державного устрою Російської Федерації) має нині тільки Принц Георг Фрідріх [[Гогенцоллерни|Гогенцоллерн]] 1976&nbsp;р. нар. відповідно '''jus majestatis'''<ref name="претендент" />. А згідно з Законом про Престолонаслідування [[Микола II (російський імператор)|імператора Миколи II]]&nbsp;— Романови навіть не мають права претендувати на [[Престол (трон)|Престол]] Росії<ref name="претендент">стор. 195, '''JUS HONORUM''', Олег Ярош, м. Київ, 2004&nbsp;р. ISBN 966-7852-05-9</ref>; і Закон про Престолонаслідування імператора Миколи II [[Юриспруденція|юридично]] діє, і зараз його ніхто не може змінити чи скасувати, бо не володіють '''jus gladii''', чим володів останній імператор Росії Микола II<ref name="принц">стор. 20, '''JUS HONORUM''', Олег Ярош, м. Київ, 2004&nbsp;р. ISBN 966-7852-05-9</ref>. Згідно з Законом про Престолонаслідування [[Олександр III (російський імператор)|імператора Олександра III]] заборонено займати Престол Росії особам жіночої статі, та особам народженим від [[Морганатичний шлюб|морганатичних шлюбів]] (нерівнородних), та від шлюбів укладених з особами не [[Православ'я|православної]] [[Конфесія|конфесії]]<ref name="монархія">стор. 19, '''JUS HONORUM''', Олег Ярош, м. Київ, 2004&nbsp;р. ISBN 966-7852-05-9</ref>. [[Павло I (російський імператор)|Павло I]] мав 1/16 частину крові від роду Романових, а [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] практично не мав такої ані краплі<ref>Олег Ярош. ''JUS HONORUM''.&nbsp;— Київ, 2004.&nbsp;— С. 29.&nbsp;— ISBN 966-7852-05-9</ref>.

Деякі морганатичні нащадки династії Романових і офіційно представлені як [[Шлезвіг-Гольштейн|Шлезвіг-Ґольштейн]]-[[Гольштейн-Готторпи|Ґотторп]]-Романови не є [[Легітимність|легітимними]] для права голосу у даних питаннях, бо є нащадками від незаконних [[шлюб]]ів<ref name="претендент" /><ref name="монархія" />. Згідно з [[міжнародне право|міжнародним правом]] [[монархія|монархічні]] країни світу проігнорували нелегітимний акт (самозванство) самопроголошення самого себе «Російським Імператором Кирилом I» у 1924&nbsp;р. представника Дому Романових [[Кирило Володимирович|князя Кирила Володимировича]] 1876—1938&nbsp;рр. життя (не російського громадянина, що важливо для [[правове поле|правового поля]] Російської Федерації при оцінці прав його нащадків)<ref name="принц" />. Представники Дому Романових фігуруючи в публічному житті на офіційних аудієнціях в світі не мають титулування «спадкоємці Престолу Росії», і не визнаються такими, оскільки діючими є світові монарші принципи визначені на [[Віденський конгрес|Віденському Конгресі]] 1814—1815 років<ref name="принц" />. Російські історики на замовлення зазначеного [[князь|князя]] Кирила вдавалися до традиційного російського [[Шарлатанство|шарлатанства]]: ''переписування історії'', з метою неправомірної [[Легітимізм|легітимізації]] своїх прав<ref name="принц" />. Нинішні голови «Дому Романових» ([[Романова Марія Володимирівна|Марія Володимирівна Гогенцоллерн]] та {{не перекладено|Дмитро Романович Романов|Дмитро Романович Романов|ru|Романов, Дмитрий Романович}}) не належать ні до суверенних, ні до медіатизованих Монарших Домів, хоча мали аудієнції з високопосадовцями Росії з [[Президент Російської Федерації|Президентом Росії]] включно і ''умовно визнані'' в середовищі монархів світу<ref name="принц" />. Звичайні [[Громадянин|громадяни]] мають амбіції стати [[династ]]ами. Існує також правова колізія після [[Секуляризація|секуляризації]]: [[Російська православна церква|Російська Православна Церква]] [[Секуляризація|не має права]] проведення легітимних актів [[Коронація|коронації]], [[Московський патріархат|Московська Патріархія]] не є державним суб'єктом, а отже не є частиною суверенного суб'єкта активного чи пасивного [[Законодавство|законодавства]] у [[Міжнародне право|міжнародному праві]]&nbsp;— відсутній необхідний «союз Трону та Олтаря»<ref>стор. 21, '''JUS HONORUM''', Олег Ярош, м. Київ, 2004&nbsp;р. ISBN 966-7852-05-9</ref>.

Жодного легітимного претендента в світі не існує для реставрації російського Престолу [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref name="претендент" /><ref name="монархія" /> в межах кордонів лютого місяця 1917 року. Проте, такий претендент може з'явиться при виконанні деяких умов. Згідно з Основними Законами [[Російська імперія|Російської імперії]], у випадку переривання усіх легітимних чоловічих ліній династії, престол переходить до нащадків жіночих ліній в порядку старшинства, при умові, що усі нащадки по жіночій лінії безперервно вступали у равнородні шлюби. Ця умова виконана для деяких доньок Миколи I, Олександра II та Олександра III, які вступили у шлюб з представниками нині існуючих європейських династій, і нащадки яких відповідно також безперервно вступали в законні (рівнородні) шлюби. Один з представників цих бокових жіночих гілок може стати легітимним претендентом на російський престол за виконанням двох умов: прийняття православ'я та офіційного зречення від усіх прав на престол своєї власної країни. Генеалогічне ім'я династії Романових у такому випадку знов має трансформуватися (наприклад, у Гольштейн-Готторп-Вюртемберг-Романовську чи династію Гольштейн-Готторп-Романових-Віндзорів). У тому випадку, якщо ці умови (зречення від прав на власний престол та прийняття православ'я), будуть одночасно виконані декількома потенційними претендентами, права на російський престол між ними та їхніми нащадками будуть передаватися за принципом старшородності (нащадки Олександра III, потім нащадки Олександра II тощо). На сьогодні жоден с потенційних претендентів на російський престол серед європейських династій, що наслідують Романовим за жіночими лініями не заявляв про бажання виконати дані умови.

''Юридичний аспект'' важливий ще й тим, що представники [[Династія|династії]] ''Романових'' володіють [[Спадкове право|спадковим правом]] на нерухомість у країнах під [[Юрисдикція|юрисдикцією]] [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], що визнає повернення відторгненої [[Нерухомість|нерухомості]].

== Цікаві факти ==
* Починаючи з імператриці [[Анна Іванівна|Анни Іоанівни]] всі монархи зазначеної династії мали офіційних дружин або чоловіків [[німці]]в, або ж самі мали німецьке походження<ref>[http://shkolazhizni.ru/culture/articles/55142/ Какой национальности были русские цари и царицы? Культура, искусство, история. ШколаЖизни.ру] {{ref-ru}}</ref>. Винятком із правила була імператриця [[Єлизавета Петрівна]], яка не перебувала в офіційному шлюбі, але за {{не перекладено|Переказ про шлюб Єлизавети Петрівни|переказом|ru|Предание о браке Елизаветы Петровны}} була таємно повінчана з [[Розумовський Олексій Григорович|Олексієм Розумовським]], [[Українське козацтво|українським козаком]] за походженням.
* Тема реставрації російської монархії привертає велику увагу суспільства [[Росія|Російської Федерації]]<ref>[http://www.5-tv.ru/programs/broadcast/506414/?pages=false «Нужна ли России монархия?»], ОАО Телерадиокомпания «Петербург», 15.07.2011 {{ref-ru}}</ref><ref>[http://vlasti.net/news/125171 В России собираются реставрировать монархию?], 06 Мая 2011 {{ref-ru}}</ref>. Так станом на 2013 рік 28&nbsp;% опитаних росіян не проти монархічного правління, разом з тим лише 6&nbsp;% за те, що б монархом став представник династії Романових<ref>[http://top.rbc.ru/society/10/11/2013/887704.shtml Почти треть россиян не против реставрации монархии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140204174236/http://top.rbc.ru/society/10/11/2013/887704.shtml |date=4 лютого 2014 }}, РБК, 10.11.2013 {{ref-ru}}</ref>.
* У [[2011]] році самопроголошена [[Придністровська Молдавська Республіка]] надала особливий статус Російському імператорському дому Романових у ПМР<ref>[http://kontrrev.ho.ua/bibl/o_statuse_v_pmr.html Указ Президента ПМР О статусе Российского Императорского Дома в Приднестровской Молдавской Республике, Статус Российского Императорского Дома в Приднестровской Молдавской Республике] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150714055219/http://kontrrev.ho.ua/bibl/o_statuse_v_pmr.html |date=14 липня 2015 }}, 21 декабря 2011 г. №&nbsp;998 {{ref-ru}}</ref>.
* Представники династії Романових з 2009&nbsp;р. вимагають від уряду Росії надати особливий статус Романовим у [[Росія|Російській Федерації]] з резиденцією в [[Крим]]у або в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]<ref name="Крим">[http://www.bbc.com/russian/russia/2015/06/150623_romanovs_return_initiative Императорскому дому Романовых предложили вернуться в Россию], [[BBC]], 23 июня 2015 г. {{ref-ru}}</ref>. Але представниками Дому Романових визнані є нащадки [[Микола I (російський імператор)|Миколи I]] на чолі з обраним внутрішньосімейно 16 вересня [[2014]]&nbsp;р. Дмитром Романовичем Романовим<ref>Almanach de Gotha (186th ed.). 2003. p. 314</ref><ref>[http://you1917-91.narod.ru/skott_romanovy.html Скотт С., «Романовы», пер. со шведского, г. Екатеринбург, Ларин, 1993 г.] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/what-s-on/news/news-item/news/2015/11_2_990/?lng=ru Открытие выставки «Александр, Наполеон и Жозефина. Рассказ о дружбе, войне и искусстве»] {{ref-ru}}</ref>, а не Кириловичі на чолі з Марією Володимирівною, через що серед сучасних представників Дому Романових існує конфлікт, що дискредитує Росію<ref name="Крим"/>. До того ж достеменно відомо, що батько Марії Володимирівни представниці Кириловичів серед династії Романових Володимир Кирилович закликав воювати проти Росії 26 червня 1941 року та був соратником [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]<ref>[http://rovs.atropos.spb.ru/index.php?view=publication&mode=text&id=33 Александров С. А., Политическая история Зарубежной России] {{ref-ru}}</ref>. А дід, зазначеної Марії Володимирівни, Кирило Володимирович (двоюрідний брат [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]]) належав до [[Масонська Ложа|масонської ложі]] традиційно для Романових<ref>Соловьёв Олег Ф., «[http://royallib.com/book/solovyov_oleg/russkie_masoni_ot_romanovih_do_berezovskogo.html Русские масоны. От Романовых до Березовского]», изд. «Эксмо», «Яуза»; г. Москва, 2004 г.&nbsp;— 512 c., ил. ISBN 5-699-07654-9 {{ref-ru}}</ref>, з 1 березня 1917 року носив [[Червоний прапор (символ)|червоний бант]] [[Комунізм|комуністів]]-[[революціонер]]ів на своєму особистому [[мундир]]і<ref name="Хрусталёв">Хрусталёв В. М., «Великий князь Михаил Александрович».&nbsp;— г. Москва: изд. Вече, 2008 г.&nbsp;— С. 359.&nbsp;— 544 с.&nbsp;— (Царский дом).&nbsp;— 3000 экз.&nbsp;— ISBN 978-5-9533-3598-0. {{ref-ru}}</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=542tCAAAQBAJ&pg=PA38&lpg=PA38&dq=Кирилл+Романов+с+красным+бантом+большевиков&source=bl&ots=gz45hmApiQ&sig=SqAU-1zMGl3GLh5HHbEYGe7mUPE&hl=uk&sa=X&ved=0CCQQ6AEwAWoVChMIsoCCiPvcxgIVBTJyCh1IDAB1#v=onepage&q=Кирилл%20Романов%20с%20красным%20бантом%20большевиков&f=false «Трагедия казачества», Ч.1 С.38] {{ref-ru}}</ref><ref>«Биржевые ведомости», 9/22.3.1917 {{ref-ru}}</ref><ref>свідоцтва генерала {{нп|Половцов Петро Олександрович|Половцова Петра Олександровича|ru|Половцов, Пётр Александрович}}, командуючого Петроградським військовим округом у 1917&nbsp;р.</ref><ref>свідоцтва [[Родзянко Михайло Володимирович|Родзянко Михайла Володимировича]]</ref> й підтримував [[Більшовики|більшовиків]], отримав від них інформацію, завдяки якій встиг перевести власні капітали за кордон й втекти з Росії через [[Фінляндія|Фінляндію]], належав до думсько-офіцерської змови проти [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] й брав участь у підготовці проекту маніфесту 3 березня 1917&nbsp;р. зречення від влади імператора з метою вручення Миколі II на догоджання [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерну]]<ref name="Хрусталёв"/>. Й авантюристично в 1924 році в еміграції сам себе проголосив «Імператором Всеросійським Кирилом I». ''Він перший, хто'' з членів Імператорського Дому ''порушив [[Присяга|присягу]] цареві'' і заявив, що він особисто та довірена йому [[військова частина]] перейшли на бік [[Державна Дума Російської імперії|Державної думи]] під час [[Російська революція (1917)|«Лютневої революції» 1917 року]] й що його тішить розвал [[Російська імперія|Російської імперії]] з її державним [[Жовтневий переворот (1917)|переворотом 1917 року]]<ref name="Хрусталёв"/>.
* Конституція Великого Князівства Фінлядського, що була дарована Романовими після поневолення Фінляндії фактично діяла до 1997 року, коли була замінена під тиском Європейського Союзу. Раніше були вилучені лише положення про приналежність Фінляндії до [[Російська імперія|Російської імперії]] та пункти, що стосувалися форми правління. В цілому документ залишався майже незмінним (наприклад, Православна церков що складає у Фінляндії абсолютну меншість офіційно залишалася «державною» та мала право на збір власного податку більш ніж півстоліття після зречення [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]]).

== Див. також ==
* [[Список імператорів Росії]]
* [[Правителі Росії]]
* [[Вигнання Романових]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Томазов В. В.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Romanovy Романови] // {{ЕІУ|9|279}}
* {{ЕУ}} {{ref-uk}}
* Олег Ярош. '''JUS HONORUM'''.&nbsp;— Київ, 2004.&nbsp;— ISBN 966-7852-05-9 {{ref-uk}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Романовы}}
* Веселовский С.&nbsp;Б.&nbsp;Род Кобылы // ''Исследования по истории класса служилых землевладельцев''.&nbsp;— Москва: Наука, 1969 г. {{ref-ru}}
* [http://dlib.rsl.ru/viewer/01004169063#page5 Родословная книга Всероссійскаго дворянства]. // Составилъ В. Дурасов.&nbsp;— Ч. I.&nbsp;— Градъ Св. Петра, 1906 г. {{ref-ru}}
* Лобашкова T. A. Д''инастия Романовых: биобиблиографический указатель''.&nbsp;— Москва: Российский фонд культуры; Российский архив; TRITE, 2007 г. {{ref-ru}}
* Коняев Н.&nbsp;М.&nbsp;Подлинная история Дома Романовых. Классическая история.&nbsp;— Вече, 2009.&nbsp;— ISBN 978-5-9533-2483-0. {{ref-ru}}
* [http://zakharov.ru/index.php?option=com_books&task=book_details&book_id=153&Itemid=56 С. Скотт. Романовы. Биография династии&nbsp;— М.: «Захаров», 2006 г.] {{ref-ru}}
* «[https://web.archive.org/web/20150715032954/http://russianfamily.ru/yu/yurevi-romanovi.html История родов русского дворянства]»: В 2 кн. / авт.-сост. П.&nbsp;Н.&nbsp;Петров.&nbsp;— М.: Современник; Лексика, 1991.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 23—38.&nbsp;— 50 000 экз.&nbsp;— ISBN 5-270-01513-7. {{ref-ru}}
* ''Ростовцев Е. А., Сосницкий Д. А.'' [http://history.spbu.ru/files/departments/ist-ross-s-dr-vrem/sotrudniki/Romanovi.pdf Романовы в исторической памяти российского общества рубежа XX—XXI&nbsp;вв.]: постановка проблемы // К 400-летию Дома Романовых. Монархии и династии в истории Европы и России: Сб. материалов межд. научной конф.: в 2 ч.&nbsp;— СПб.: Скифия-Принт, 2013.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— С. 336—356. {{ref-ru}}
* Matthias Stadelmann: Die Romanovs. Kohlhammer Verlag, Stuttgart, 2007.&nbsp;— ISBN 978-3-17-018947-8 {{ref-de}}

== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* [http://www.britannica.com/topic/Romanov-dynasty Romanov dynasty] // [[Британська енциклопедія|Encyclopædia Britannica]] Online Academic Edition. {{ref-en}}
* [http://genealogy.euweb.cz/russia/romanov1.html Генеалогія Романових, ч.1] {{ref-en}}
* [http://genealogy.euweb.cz/russia/romanov2.html Генеалогія Романових, ч.2] {{ref-en}}
* [http://www.imperialhouse.ru/ Офіційний сайт Російського Імператорського Дому] {{ref-ru}}
* [http://www.romanovfamily.org/ Об'єднання членів роду Романових] {{ref-en}} {{ref-ru}}
* [http://www.romanovfundforrussia.org/ Фонд Романових для Росії] {{ref-en}} {{ref-ru}}
* [http://www.monarhia.ru/ Офіційний сайт Російського Монархічного Руху] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20170522232028/http://russiangallery.spb.ru/ РОМАНОВИ картинна галерея] {{ref-ru}}
* [http://gatchina3000.ru/literatura/sokolov_n_a/ Вбивство Царської Сім'ї, Микола Соколов. Судове розслідування вбивства Імператорської сім'ї Романових у 1918 році] {{ref-ru}}
* [http://genes.su/ftree/Romanovs/Rurik.svg Генеалогічне дерево Романових від стародавніх часів до наших днів. (55 Mb)]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
* [http://ru.rodovid.org/wk/Род:Романовы Рід: Романових, проект «Родовід»] {{ref-ru}}
* [http://zakharov.ru/index.php?option=com_books&task=book_details&book_id=153&Itemid=56 С. Скотт. Романовы. Биография династии&nbsp;— М.: «Захаров», 2006, информация об издании] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20161119121304/http://romanovtoday.livejournal.com/ Род Романовых сегодня] {{ref-ru}}

{{refend}}
{{Королівські династії}}
{{ВП-портали|Росія|Право|Історія}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Романови}}
[[Категорія:Романови]]
[[Категорія:Російські прізвища]]
[[Категорія:Окольничі]]
[[Категорія:Боярські роди]]
[[Категорія:Російські дворянські родини]]
[[Категорія:Князі]]
[[Категорія:Московські царі]]
[[Категорія:Імператори Росії]]
[[Категорія:Ольденбурзька династія]]
[[Категорія:Гольштейн-Готторпи]]
[[Категорія:Гогенцоллерни]]