Перегляд вихідного коду сторінки Рим

{{Otheruses|Рим (значення){{!}}Рим}}
{{Комуна Італії
| назва         = Рим
| місцева_назва = Roma
| герб          = Insigne Romanum coronatum.svg
| прапор        = Flag of Rome.svg
| регіон        = LAZ
| провінція     = RM
| latd   = 41
| latm   = 53
| lats   = 35
| longd  = 12
| longm  = 29
| longs  = 00
| висота = 20
| населення     = 2748109
 | рік_насел     = 01-01-2023
 | площа         = 1285,30
| поштові_індекси  = 00118-00199
| телефонний_код = 06
| код_ISTAT     = 058091
| покровитель   =
| мер           = {{нп|Роберто Гуальтьєрі|||Roberto Gualtieri}}
 | обраний       = 21-10-2021
| email         =
| www           = http://www.comune.roma.it
|густота = 2135
 }}
'''Рим''' ({{lang-it|Roma}})&nbsp;— [[столиця]] [[Італія|Італії]] з [[1870]], адміністративний центр [[Рим (провінція)|провінції]] Рим та області [[Лаціо]]. Населення понад 2,76&nbsp;млн осіб, це найбільша за територією і кількістю жителів [[Комуна (Італія)|комуна]] країни. [[Міська агломерація]] нараховує до 3,7&nbsp;млн<ref>{{cite web|url=http://213.253.134.43/oecd/pdfs/browseit/0406041E.PDF|format=PDF|title=Competitive Cities in the Global Economy|author=[[Organisation for Economic Co-operation and Development|OECD]]|accessdate=2009-04-30|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070614043229/http://213.253.134.43/oecd/pdfs/browseit/0406041E.PDF|archivedate=2007-06-14|deadurl=yes}}</ref> жителів і є другою за величиною в Італії після [[Мілан]]а. Рим розташований в центральній частині [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострова]] на річці [[Тибр]], поблизу узбережжя [[Тірренське море|Тірренського моря]].

Одне з найдавніших [[Місто|міст]] світу, [[столиця]] [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]] (за переказом із [[753 до н.&nbsp;е.]]). Інші назви: «вічне місто», «місто на сімох пагорбах»&nbsp;— спочатку поселення було на пагорбі [[Палатин]], згодом були заселені сусідні пагорби&nbsp;— [[Капітолій (пагорб)|Капітолій]] і [[Квіринал]]. Дещо пізніше поселення з'явилися на інших 4 пагорбах: [[Целій]], [[Авентін]], [[Есквілін]] і [[Вімінал]].

Починаючи з середини 1-го століття, головний осередок західного [[Християнство|християнства]].

== Назва ==
За найпоширенішими нині переказами, Рим був заснований Ромулом 21 квітня 753&nbsp;р. до н.&nbsp;е. Одного разу [[Ромул]] і [[Рем (міфологія)|Рем]] почали сперечатися на пагорбі [[Палатин]], де заснувати місто, і вирішили використати ворожіння на польоті птахів. Над Ремом пролетіло 6 шулік, а над Ромулом 12. Ромул почав робити борозни, а Рем стрибав через них. Ромул сказав, що це є святотатством і вбив Рема та сказав: «Так буде з кожним, хто перейде стіни мого міста».

Інша версія, за якою Ромул сказав «Кордон мого міста ніхто не переступить», а це була всього лише борозна і трохи каміння. Рем засміявся і перестрибнув через межу.

Ромул став першим царем, від його імені нібито походить сучасна назва міста.

Цю дату наводить історик [[Марк Теренцій Варрон]]. До нього римляни називали різні дати в проміжку між 758 і 728 роками до н.&nbsp;е.

== Географія ==

=== Розташування ===
[[Файл:Satellite view of Rome 2001.jpg|thumb|px|Світлина міста з орбіти]]
[[Файл:Sant'Angelo bridge, dusk, Rome, Italy.jpg|thumb|[[Тибр]] Вночі]]
Місто розміщено в центральній частині Італії, над річкою [[Тибр]], в її гирлі, на височинній вапняній території недалеко від морського узбережжя. Це столиця країни й осередок найважливіших установ політичного й економічного життя. Рим — другий після [[Мілан]]а фінансовий і економічний центр Італії.

=== Клімат ===

{{Клімат міста
|Місто_род=Рима
|Джерело=Servizio Meteorologico,<ref name=ServizioMeteorologico1>[http://clima.meteoam.it/AtlanteClimatico/pdf/(239)Roma%20Ciampino.pdf Tabelle climatiche 1971–2000 della stazione meteorologica di Roma-Ciampino Ponente dall'Atlante Climatico 1971–2000] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170727013211/http://clima.meteoam.it/AtlanteClimatico/pdf/(239)Roma%20Ciampino.pdf |date=27 липня 2017 }} – Servizio Meteorologico dell'Aeronautica Militare</ref> data of sunshine hours<ref>{{cite web
 |url=http://clima.meteoam.it/web_clima_sysman/Clino6190/CLINO239.txt
 |title=Visualizzazione tabella CLINO della stazione / CLINO Averages Listed for the station Roma Ciampino
 |accessdate=13 червня 2011
 |archive-date=25 жовтня 2018
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181025005340/http://clima.meteoam.it/web_clima_sysman/Clino6190/CLINO239.txt
 }}</ref>
|Січ_сер_макс= 11.9
|Лют_сер_макс= 13.0
|Бер_сер_макс= 15.2
|Кві_сер_макс= 17.7
|Тра_сер_макс= 22.8
|Чер_сер_макс= 26.9
|Лип_сер_макс= 30.3
|Сер_сер_макс= 30.6
|Вер_сер_макс= 26.5
|Жов_сер_макс= 21.4
|Лис_сер_макс= 15.9
|Гру_сер_макс= 12.6
|Рік_сер_макс= 20.4
|Січ_сер= 7.5
|Лют_сер= 8.2
|Бер_сер= 10.2
|Кві_сер= 12.6
|Тра_сер= 17.2
|Чер_сер= 21.1
|Лип_сер= 24.1
|Сер_сер= 24.5
|Вер_сер= 20.8
|Жов_сер= 16.4
|Лис_сер= 11.4
|Гру_сер= 8.4
|Рік_сер= 15.2
|Січ_сер_мін= 3.1
|Лют_сер_мін= 3.5
|Бер_сер_мін= 5.2
|Кві_сер_мін= 7.5
|Тра_сер_мін= 11.6
|Чер_сер_мін= 15.3
|Лип_сер_мін= 18.0
|Сер_сер_мін= 18.3
|Вер_сер_мін= 15.2
|Жов_сер_мін= 11.3
|Лис_сер_мін= 6.9
|Гру_сер_мін= 4.2
|Рік_сер_мін= 10.0
|Січ_сер_опади= 66.9
|Лют_сер_опади= 73.3
|Бер_сер_опади= 57.8
|Кві_сер_опади= 80.5
|Тра_сер_опади= 52.8
|Чер_сер_опади= 34.0
|Лип_сер_опади= 19.2
|Сер_сер_опади= 36.8
|Вер_сер_опади= 73.3
|Жов_сер_опади= 113.3
|Лис_сер_опади= 115.4
|Гру_сер_опади= 81.0
|Рік_сер_опади= 804.3
|Січ_опади= 7.0
|Лют_опади= 7.6
|Бер_опади= 7.6
|Кві_опади= 9.2
|Тра_опади= 6.2
|Чер_опади= 4.3
|Лип_опади= 2.1
|Сер_опади= 3.3
|Вер_опади= 6.2
|Жов_опади= 8.2
|Лис_опади= 9.7
|Гру_опади= 8.0
|Рік_опади= 79.4
|unit_опади = 1 mm
|Січ_сонце= 120.9
|Лют_сонце= 132.8
|Бер_сонце= 167.4
|Кві_сонце= 201.0
|Тра_сонце= 263.5
|Чер_сонце= 285.0
|Лип_сонце= 331.7
|Сер_сонце= 297.6
|Вер_сонце= 237.0
|Жов_сонце= 195.3
|Лис_сонце= 129.0
|Гру_сонце= 111.6
|Рік_сонце= 2472.8
}}

=== Сусідні муніципалітети ===
* [[Альбано-Лаціале]]
* [[Ангуїллара-Сабація]]
* [[Ардеа]]
* [[Кампаньяно-ді-Рома]]
* [[Кастель-Гандольфо]]
* [[Кастель-Сан-П'єтро-Романо]]
* [[Чіампіно]]
* [[Ватикан]]
* [[Колонна (Лаціо)|Колонна]]
* [[Ф'юмічіно]]
* [[Фонте-Нуова]]
* [[Формелло]]
* [[Фраскаті]]
* [[Галлікано-нель-Лаціо]]
* [[Гроттаферрата]]
* [[Гуідонія-Монтечеліо]]
* [[Марино]]
* [[Ментана]]
* [[Монте-Порціо-Катоне]]
* [[Монте-Компатрі]]
* [[Монтеротондо]]
* [[Палестрина (муніципалітет)|Палестрина]]
* [[Полі]]
* [[Помеція]]
* [[Ріано]]
* [[Сакрофано]]
* [[Сан-Грегоріо-да-Сассола]]
* [[Тіволі]]
* [[Тревіньяно-Романо]]
* [[Цагароло]]

== Історія ==

=== [[Стародавній Рим]] ===
В історії становлення стародавнього Риму, як міста можна відзначити кілька епох, що відповідають епохам територіального і державного розвитку [[Стародавній Рим|римської держави]]:
* Перша епоха охоплює життя міста до укріплення його [[Сервієва стіна|Сервієвою стіною]] і відповідає царському періоду історії Риму.
* Друга закінчується будівельною діяльністю [[Гай Юлій Цезар|Цезаря]] і відповідає епосі поступового перетворення міста-держави на [[Римська імперія|імперію]].
* Третя охоплює час перших імператорів до [[Септіміус Северус|Септіміуса Северуса]].
* Четверта&nbsp;— час до V&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.

Про чисельність населення Рима в [[Римська республіка|республіканську]] й імператорську епохи немає точних відомостей. За оцінками, населення Рима за часів [[Луцій Корнелій Сулла|Сулли]] 400 тис., а в II&nbsp;— III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;— до 800 тис. осіб.

Найдавніші поселення з хатин культури [[залізна доба|залізної доби]], імовірно, з'явилися на місці Рима задовго до восьмого століття до н.&nbsp;е. Вони будувалися на пагорбах навколо долини, що лежить біля річки [[Тибр]], у місці де колись був брід.

==== Заснування міста ====
Ядром Рима був Палатинський пагорб і обидві його вершини [[Палатин]] і Цермал; до цього ведуть як усі легенди про початок Рима, так і розташувння пагорба в центрі римських пагорбів та їхня конфігурація, що робила його найбільш недоступним.

Рим був не єдиною громадою, що існувала в межах нинішнього міста. На протилежному до Палатіну [[Квіринал]]і здавна жила інша громада, можливо навіть іншої національності.

Чи існували окремі громади на інших пагорбах&nbsp;— сказати неможливо. Літературні перекази зберегли нам вістки, які ґрунтувались на релігійних обрядах, що збереглися від найдавнішого часу (в той прадавній історичний час жрецька колегія luperci&nbsp;— вовкуни&nbsp;— оббігала колом стародавнє Палатинське місто), точні дані про сакральні кордони Палатинського міста (pomcerium) вказує нам положення дійсних укріплень.
[[Файл:Capitoline she-wolf Musei Capitolini MC1181.jpg|thumb|left|[[Капітолійська вовчиця]] годує [[Ромул]]а і [[Рем (міфологія)|Рема]]]]
Сакральна межа йшла ad ima montis Palatini (біля підніжжя Палатина). Територія міста уявлялася римлянам, як і всяка священна ділянка (templum), квадратом; звідси ім'я Палатінського міста&nbsp;— Roma quadrata; відомі чотири кути цього квадрата, що дозволяють визначити справжню форму первинного Рима, яка наближалася, ймовірно, більше до трапеції, ніж до квадрата. За аналогією з іншими старолатинськими містами можна припустити, що укріплення міста йшли поверх пагорба і складалися частково зі штучних споруд (можливо валів).

В інших місцях фортифікаційні роботи обмежувалися обтесуванням і без того крутих схилів. Ці укріплення збереглися у великих шматках і до нашого часу. Так звані fondi di capanne&nbsp;— поглиблення в ґрунті, на яких стояли круглі мазанки стародавніх латинів, і надгробні урни, що імітують ці мазанки, з широкими дверима і конічним дахом,&nbsp;— дають нам уявлення про ці оселі, які покривали плато Палатина. Ту ж форму мали, ймовірно, і святині, як показують пізніші круглі храми старолатинських божеств і житла верховного жерця і царя. Спогади про це збереглися в реліквії пізнього походження, як курінь Фаустул (tugurium Faustuli) і будинок Ромула (casa Romuli), що зберігалися до IV столітті н.&nbsp;е.

Можливо, що поряд з круглими мазанками на Палатині раніше будували і чотирикутні будинки. Можливо, вже Палатинське місто пов'язано було з протилежним берегом Тибру дерев'яним мостом, збудованим ще тоді, коли ні залізні, ні бронзові цвяхи не були у використанні (пізніший pons Sublicius). Пов'язані з Палатинським містом були і дві найдавніші дороги (viae), пізніше вулиці: нова і священна (nova et sacra); але ні приналежність їх до міста, ні зв'язок їх між собою досі не з'ясовано. Серед пізніших укріплень збереглися старі ворота міста (porta Mugonia, porta Romanula).

У наступній стадії розвитку укріплене місто сильно розрослося й охопило собою вже 7 пагорбів&nbsp;— Septimontium,&nbsp;— частково оточених земляним валом (murus terreus). Про існування цієї стадії свідчать знову ж таки релігійні обряди, у яких 7 пагорбів є одним цілим. Тільки ці 7 пагорбів&nbsp;— аж ніяк не всім нам знайомі 7 пагорбів Рима, а дрібнішого поділу, а саме, за свідченням [[Антистій Лабеон|Антистія Лабеона]]&nbsp;— Палатий з Цермалом (дві вершини Палатинського пагорба), Велія&nbsp;— пагорб між Палатином і [[Есквілін]]ом, Фагутал-Каріна (висота, на якій тепер стоїть S. Pietro in Vincoli), Ціспій і Оппій&nbsp;— дві вершини [[Есквілін]]а, і [[Субура]], західний схил останнього і долина між ними (може бути замість останнього треба вставити частину Целія&nbsp;— Sucusa).

Септімонтій виник з'єднанням громад, що сиділи на окремих вершинах, або розширенням Палатинської громади. І переказ, і топографічні дані зрозуміло говорять про існування міста, що омивається двома струмками (в долинах Velabrum і vallis Murcia) та лежить на трапецієподібному плоскогір'ї. Ця форма є звичною в римській Кампаньї (сільські місцевості) і також зручне для виникнення укріпленого центру. Жителі громади, що виникла на [[Квіринал]] (collis Quirinalis або просто collis; звідси назва жителів громади&nbsp;— Collini), колись з'єдналися з сусідами (montani), і з цього з'єднання виникло місто, що в сучасній науці називається містом чотирьох кварталів (urbs quattuor regionum). Три з них&nbsp;— regio Palatina, Esquilina і Suburana&nbsp;— належали старому місту, четвертий квартал склала нова громада&nbsp;— regio Collina.

Про це місто існують лише неясні спогади у пізніших релігійних обрядах. Головним свідченням про його існування є те, що сакральна межа міста (померій) до часів Сулли обіймала лише місто чотирьох кварталів. Пам'яток цього періоду життя Рима не збереглося; з пам'ятників, що згадуються переказами, до цього періоду зазвичай зараховують святилища загадкових Аргіїв, які щорічно в історичний час обходила урочиста процесія.

Давнє походження процесії Аргіїв однак є також сумнівним. Місто чотирьох кварталів топографічно і стратегічно не було цільним утворенням; до його складу не входили такі важливі в стратегічному відношенні і тісно з'єднані топографічно з територією стародавнього міста пункти, як [[Капітолій (пагорб)|Капітолій]] і [[Авентин]]. Тому, ймовірно, перші спроби серйозно зміцнити місто призвели до розширення його території, невідповідної до кількості населення, але необхідної зі стратегічної точки зору. Розміри цього нового укріпленого міста точно відомі, оскільки його зміцнення частково збереглися й до нашого часу: це&nbsp;— так звана [[Сервієва стіна]], побудова якої римська історична наука помилково приписувала царю Сервію.

=== Монархія та республіка ===
Римські історики називають [[Римське царство|сім царів]]:
* Першим був Ромул.
* Другим&nbsp;— [[Нума Помпілій]], який, на відміну від Ромула, управляв мирно і дав Риму перші закони, причому його радницею за легендою була німфа Егер.
* Третім&nbsp;— [[Тулл Гостілій]].
* Четвертим&nbsp;— [[Анк Марцій]].
* П'ятим&nbsp;— [[Луцій Тарквіній Пріск|Тарквіній Древній]].
* Шостим&nbsp;— [[Сервій Туллій]].
* Сьомим&nbsp;— [[Луцій Тарквіній Гордий|Тарквіній Гордий]]. Він, за легендами, вступив на престол через вбивство попередника, правив жорстоко та був вигнаний з Рима (за римськими істориками&nbsp;— у 510 році до нашої ери).
За легендами і пізнішими літописами, наприклад, [[Тіт Лівій|Тіта Лівія]], [[Римська республіка|Римська Республіка]] була встановлена приблизно в [[509 до н. е.|509&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]], коли останнього з семи римських царів, [[Луцій Тарквіній Гордий|Тарквінія Гордого]], було скинуто з престолу, і була сформована система правління, яка базувалася на щорічних виборах магістратів і різних представницьких зборах. Конституція встановила систему стримувань і противаг, а також розподіл влади. Двома найважливішими магістратами були два [[Консул (Стародавній Рим)|консули]], які разом представляли орган виконавчої влади у формі верховного правління та військове головнокомандування. Консули мали працювати в [[Сенат (Стародавній Рим)|Сенаті]], який спочатку був консультативною радою, що складалася з [[Патрицій|патриціїв]], але згодом набрав сили і влади. Іншими посадовими особами ([[Магістратура (Стародавній Рим)|магістратурою]]) в Республіці були [[Претор (Давній Рим)|претори]], [[еділ]]и і [[квестор]]и. Спочатку такі посади могли обіймати виключно патриції, але пізніше вони стали відкриті для простих людей, [[Плебей|плебеїв]]. Республіканські виборчі збори включали центуріатські коміції ({{lang-la|comitia centuriata}}), які голосували з питань війни та миру й обирали людей на найважливіші посади, та трибутні коміції ({{lang-la|comitia tributa}}), які вибирали посадовців у менш важливі органи управління.

У середині [[1 століття до н. е.|I&nbsp;ст. до н.е]]., троє людей, [[Гай Юлій Цезар|Юлій Цезар]], [[Помпей Великий|Помпей]] та [[Марк Ліциній Красс|Красс]], уклали секретний пакт&nbsp;— Перший [[Тріумвірат]]&nbsp;— задля контролю Республіки. Після завоювання Цезарем [[Галлія|Галлії]], протистояння між Цезарем і Сенатом призвело до громадянської війни з силами Сенату на чолі з Помпеєм. Цезар здобув перемогу і зробив себе довічним диктатором. В [[44 до н. е.|44 р. до н.&nbsp;е.]] Цезаря вбили сенатори, які протистояли захопленню Цезарем абсолютної влади і прагнули відновити конституційне управління. Але згодом владу захопив Другий Тріумвірат, що складався з [[Октавіан Август|Октавіана]]&nbsp;— спадкоємця, призначеного Цезарем, [[Антоній Марк|Марка Антонія]] та [[Марк Емілій Лепід (тріумвір)|Лепіда]]. Однак цей альянс скоро скотився у боротьбу за домінування. Лепіда відправили у вигнання, а Октавіан, розбивши Антонія та [[Клеопатра VII|Клеопатру Єгипетську]] у [[Битва при Акції|битві при Акції]] в [[31 до н. е.|31 р. до н.&nbsp;е.]], став незаперечним правителем Риму.

=== [[Римська імперія]] ===
[[Файл:Roman Empire Trajan 117AD.png|міні|Римська держава у 117]]
[[Файл:Foro Romano Forum Romanum Roman Forum (8043630550).jpg|міні|[[Римський Форум]], центральна частина давнього міста]]
Розбивши своїх ворогів, [[Октавіан Август|Октавіан]] узяв ім'я Август ({{lang-la|Augustus}}) і привласнив собі майже абсолютну владу, зберігши лише тінь республіканської форми правління. Його призначений наступник, [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберій]], прийняв владу без серйозної опозиції, встановивши династію [[Юлії-Клавдії|Юліїв-Клавдіїв]], яка існувала аж до смерті [[Нерон]]а у [[69]] р. Римська територіальна експансія продовжувалася, і держава залишалася непохитною, незважаючи на низку імператорів, які вочевидь були розбещені та продажні (наприклад, деякі дослідники вважають, що [[Калігула]] був божевільним, а [[Нерон]] мав репутацію жорстокої людини, яка більше цікавилася власними інтересами, аніж державними). Династія Юліїв-Клавдіїв змінилася династією [[Флавії]]в.

Протягом правління «П'яти гарних імператорів» ([[96]]-[[180]]&nbsp;рр.), Імперія досягла свого територіального, економічного та культурного апогею. Держава була захищена як від внутрішніх, так і зовнішніх загроз, і протягом Pax Romana («[[Pax Romana|Римський мир»]]) Імперія процвітала. Із завоюванням [[Дакія|Дакії]] за правління [[Траян]]а Імперія досягла піку своєї територіальної експансії; римські володіння займали площу приблизно 6,5&nbsp;млн км².

У період між [[193]] та [[235]]&nbsp;рр. правила династія Северів, в якій було кілька некомпетентних правителів, зокрема [[Геліогабал]]. Це і зростаючий вплив армії на добробут Імперії призвели до довгого періоду занепаду і зовнішніх нападів, відомого як [[Криза Римської імперії у 3 столітті|Криза III&nbsp;ст.]] Ця криза завершилася під час правління компетентнішого [[Діоклетіан]]а, який у [[293]]&nbsp;р. розділив Імперію на західну та східну частини, що керувалися [[Тетрархія|тетрархією]]&nbsp;— двома імператорами (августами) і двома молодшими співправителями (цезарями). 11 травня [[330]]&nbsp;р імператор [[Костянтин Великий]] остаточно закріпив статус столиці за [[Візантій|Візантієм]] ({{lang-la|Byzantium}}) і перейменував його на [[Константинополь]]. [[395]] Імперія назавжди розділилася на Західну та Східну.

[[Західна Римська імперія]] постійно зазнавала нападів варварів, і її послідовний занепад розтягнувся на століття.

У [[4 століття|IV&nbsp;ст.]] [[гуни]], які мігрували на захід, змусили [[Вестготи|візіготів]] шукати притулку у межах Римської імперії. У [[410]]&nbsp;р. візіготи під проводом [[Аларіх I|Аларіха І]] взяли змором Рим.

Вандали вдерлися у римські провінції&nbsp;— Галлію, Іспанію та Північну Африку, і в [[455]]&nbsp;р. взяли Рим. 4 вересня [[476]]&nbsp;р. германський вождь [[Одоакр]] примусив останнього імператора Західної Римської імперії, [[Ромул Август|Ромула Августула]] зректися престолу.

=== Середні віки та Ренесанс ===
{{Дописати розділ}}

=== Нова історія ===
{{Дописати розділ}}

== Демографія ==
{{Демографія/Roma}}
{{Іноземці в Італії | назва=Рим | дата=1 січня 2023 року
 | всього=347758 | країн=185 | Укр=14211 | ЄС=101732 | таблиця= | країна1=[[Румунія|Румунії]]
 | примітка=<ref>{{cite web| url=https://demo.istat.it/app/?i=RCS&l=en
  | title=Resident population by sex, municipality and citizenship | language=англ.
  | trans_title=Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством
  | publisher=[[ISTAT]]| accessdate=12 червня 2024}}</ref>
}}

== Релігія ==
Як резиденція [[Папа Римський|пап]], Рим має титул [[Святий Престол|Апостольської Столиці]] (Апостольського Престола), хоч тепер ця назва стосується до резиденцій пап [[Ватикан]]у, що охоплює [[Собор Святого Петра|базиліку св. Петра]], папські палаци й низку установ на просторі 0,44 км² та екстериторіальні об'єкти поза Ватиканом. Вільне Ватиканське місто з суверенними правами існує на підставі лятеранського пакту з Італією 1929. У Ватикані діють найвищі установи Католицької Церкви, зокрема Дикастерія для Східних Церков. [[Ватикан]] утримує дипломатичні зв'язки з іншими державами (тепер з 73) на підставі [[конкордат]]ів.

=== Греко-католицька церква ===

1573 в Римі у Грецькій колегії св. Анастасія по вул. Бабуїно (Via del Babuino), 149, заснованій [[Григорій XIII|Григорієм XIII]] для виховання греко-католицьких богословів, де найперше побували І. Мороховський (1596—1603) і [[Рутський Велямин Йосиф|Йосиф Рутський]] (1599—1603), навчалося уніатське духовенство з українських земель&nbsp;— 150 україно-білоруських василіян до 1820-х років.

Після підписання і ратифікації [[Берестейська унія|Берестейської Унії]] у 1596&nbsp;р. виникла потреба мати постійного представника Київської (греко-католицької) Церкви при Апостольському Престолі.

Про тісні зв'язки українсько-білоруської Католицької Церкви з Римом свідчать серед іншого часті поїздки до Риму київсько-галицьких митрополитів та єпископів: [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йсифа Рутського]], [[Рафаїл (Корсак)|Рафаїла Корсака]], [[Методій (Терлецький)|Методія Терлецького]], [[Яків (Суша)|Якова Суші]] й інших та перебуванням у Римі верховного архієпископа кардинала [[Йосип (Сліпий)|Йосипа Сліпого]] і архієпископа [[Іван (Бучко)|Івана Бучка]].

Понад 50 василіянських богословів і кілька світських виховувалися у інтернаціональній Колегії Конґреґації Пропаганди Віри, що піклувалася Українською Католицькою Церквою від заснування 1622 до створення окремої Конґреґації Східної Церкви 1917 року.

У 1626&nbsp;р. Київський Митрополит Йосиф Веніамін Рутський відправив до Риму свого першого прокуратора священика Миколу Новака, який своїм осідком мав церкву [[Василіяни|василіянського чину]] Жировицької ікони Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха (1639—1880) на Piazza Madonna dei Monti та прилеглі до неї території.

1637&nbsp;р. (за іншими даними 1639&nbsp;р.) церкву св. Сергія та Вакха та малий будинок при ній папа Урбан VIII подарував українцям для створення «Collegium Nationis Ruthenorum». Це найстаріша греко-католицька церква за межами України<ref name=":0">{{Cite web|url=http://h.ua/story/445289/|title=Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті|last=Парнікоза|first=Іван|date=07.2018|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=30.08.18|archive-date=24 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190424173806/http://h.ua/story/445289/}}</ref>.

Від 1845 світські богослови з галицьких єпархій виховувалися у Грецькій Колегії, що звалася Греко-Руською до 1897, коли [[Лев XIII]] заснував окрему Українську Колеґію при дотеперішній василіянській церкві св. Сергія і Вакха.

У грудні 1897&nbsp;р. в новозбудованому триповерховому будинку на Piazza Madonna dei Monti папа [[Лев VIII]] на зміну «Collegium Nationis Ruthenorum» заснував Українську Папську Колегію Святого Йосафата, інша назва Велика Семінарія<ref name=":0" />.

Приміщення для колегії св. Йосафата (Великої Семінарії) на патріаршому дворі при церкві Сергія та Вакха було замале, тому папа Пій ХІ призначив частину ватиканських володінь на горі Джанікольо по сусідству з румунською колегією для української колегії. 28 жовтня 1929&nbsp;р. відбулося урочисте посвячення фундаменту для Колегії Святого Йосафата. Тоді на Джанікольо була присутня майже вся Ієрархія УГКЦ. Митрополит Андрей, з причин здоров'я, не міг довершити акту посвячення, тому це зробив найстарший з Єпископів&nbsp;— Кир Григорій (Хомишин). Наступного дня весь Єпископат, настоятелі та питомці Колегії були на аудієнції у понтифіка. 13.11.1932 відбулося урочисте відкриття нового приміщення Великої Семінарії, перенесення осідку Колегії відбулося 6 травня того ж року<ref name=":1">{{Cite web|url=http://h.ua/story/445575/|title=Українські сліди Риму. Частина 2. Духовний центр|last=Парнікоза|first=Іван|date=07.2018|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=30.08.2018|archive-date=24 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190424174002/http://h.ua/story/445575/}}</ref>.

Найголовніший український комплекс розбудувався на північній околиці Риму Montespicatto по вул. Боччеа&nbsp;— тут збудовано собор св. Софії, Український католицький університет, з яким пов'язана Колегія св. Софії та Українська Мала Семінарія. Церква св. Софії&nbsp;— один з найкращих українських храмів закордоном, збудований зусиллями кардинала Йосипа Сліпого за проектом італійського архітектора Лучо ді Стефано. Базиліка споруджена в русько-візантійському стилі, близькому до архітектури Софії у Києві та наближена до Софії в Константинополі<ref name=":1" />.

Коли 1932 [[Пій XI]] збудував Українську Папську Семінарію у екстериторіяльній ватиканській зоні на Джанікольо для 50 богословів з усіх греко-католицьких єпархій, Головна Василіянська Курія купила попередній будинок, розбудувавши його на студійний дім чернечого доросту. 1960 вона перенеслася до нового осідку в [[Авентін]]і, а її колишній дім придбав верховний архієпископ кардинал [[Кардинал Йосип (Сліпий)|Йсип Сліпий]] на приміщення для української католицької парафії та музею-галереї українського мистецтва.

Крім цих давніших установ, до яких також належить вілла Української Папської Семінарії у Кастельґандольфо за Римом (літня резиденція папи) ім. її фундатора митрополита Андрея Шептицького (1929), у Римі за повоєнний час постали: Головний монастир СС Служебниць (1947) і Василіянок (1953) та українська папська Мала семінарія, збудована 1959 й утримувана Східною Конґреґацією для української молоді під проводом отців-салезіян, монастир Студійського Уставу «Студіон» (1964) за Римом у Рокка ді Папа, храм св. Софії й комплекс [[Український католицький університет імені святого Климента|Українського Католицького Університету ім. св. Климентія папи]], засновані кардиналом Йсипом Сліпим (1964—1969).

Рим був місцем нарад українського католицького єпископату в 1929, 1932, 1955, під час [[Другий Ватиканський собор|другого Ватиканського Собору]] (під проводом верховного архієпископа [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]]) і згодом. Офіціозом Верховного архієпископату є «Благовісник».

З 1946 в Римі діє Апостольська Візитатура для українців у Західній Європі, під проводом архієпископа І. Бучка, з 1972 монсиньйора М. Марусина.

=== Публікації ===

У Римі вийшли перші публікації за кордоном з української церковної історіографії; біографії св. Й. Кунцевича А. Джерардія (1643) і Я. Суші (1665), що також у Римі видав життя [[Смотрицький Мелетій|Мелетія Смотрицького]] (1666), та перший історичний нарис української церкви І. Кульчинського (1733-34). Джерельні видання римських документів з української історії розпочали у [[19 століття|19 столітті]] А. Тайнер й інші чужинецькі, головно польські й російські дослідники; згодом після скромних спроб НТШ (М. Кордуба, С. Томашівський) взявся докладніше митрополит Андрей Шептицький за допомогою К. Королевського, Г. Бенедетті.

Систематичне видання римських документів 1952 почали «Записки ЧСВВ» у окремій серії «Римські документи до історії Української Католицької Церкви» трудом протоархимандрита А. Великого (досі 50 з намічених 90-100 томів). Римські архіви та митецькі зібрання вивчали В. і Д. Антоновичі, [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], О. Сушко, В. Щербаківський і багато молодших дослідників української церковної історії: М. Войнар, [[Іван (Прашко)|І. Прашко]], Д. Блажейовський, [[Атанасій Пекар|А. Пекар]], О. Баран й ін. З 1964 заходами Українського Католицького Університету видано «Історичні документи України» із згаданої колекції митрополита А. Шептицького (12 томів) й інші джерела.

З половини 1960-х років у Римі має осідок Українське Богословське Товариство, яке видає річники «Богословія». 1962 тут засновано Українське Пресове Бюро, що видає «Вісті з Риму». Дослідницьку працю уможливлюють багаті збірки з української історії тематикою у бібліотеках: Ватиканській, Папського Східного Інституту й Української Папської Семінарії (вона отримала книжкову спадщину митрополита Й. Сембратовича), [[Український католицький університет імені святого Климента|Українського Католицького Університету]] тощо.

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:Virginia Raggi - Festival Economia 2016.jpg|міні|ліворуч|95пкс|Мер [[Вірджинія Раджі|Раджі]]]][[Файл:Roma rioni mappa.png|thumb|right|200px|План історичного центру Рима з його районами]]
Рим є однією з 8101 комун Італії, і є найбільшим як за площею так і за чисельністю населення. Він управляється мером, з 2016 року&nbsp;— [[Вірджинія Раджі|Вірджинією Раджі]]<ref>{{cite news
 |назва              = Мером Риму вперше стала жінка. Вірджинія Раджі представляє партію "П'ять зірок", яка виступає за вихід Італії з єврозони
 |url                     = http://dt.ua/WORLD/merom-rimu-vpershe-stala-zhinka-211694_.html
 |газета            = [[Дзеркало тижня. Україна]]
 |дата                = 21 червня 2016
 |дата-доступу = 23 червня 2016
 |archive-date            = 22 червня 2016
 |archive-url             = https://web.archive.org/web/20160622134136/http://dt.ua/WORLD/merom-rimu-vpershe-stala-zhinka-211694_.html
}}</ref>&nbsp;<ref>{{cite news
 |назва              = Вірджинія Радджі перемогла на виборах у Римі
 |url                     = http://www7.ukrinform.ua/rubric-abroad/2037161-virdzinia-raddzi-peremogla-na-viborah-u-rimi.html
 |газета            = [[Укрінформ]]
 |дата                = 20 червня 2016
 |дата-доступу = 23 червня 2016
 |archive-date            = 21 червня 2016
 |archive-url             = https://web.archive.org/web/20160621125839/http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2037161-virdzinia-raddzi-peremogla-na-viborah-u-rimi.html
}}</ref> ([[Рух п'яти зірок]]), і міською радою. Місце міської ради на [[Капітолій (пагорб)|Капітолійському пагорбі]] у [[Палац сенаторів|Палаці сенаторів]]. Це історична резиденція уряду в Римі. Місцеву адміністрацію в Римі зазвичай називають «Campidoglio» (Кампідольйо, {{lang-uk|Капітолій}}), як і назва пагорба в римському діалекті.

Рим є столицею Італії і місцем перебування уряду Італії. Офіційна резиденція президента Італійської Республіки і прем'єр-міністра Італії. Обидві палати італійського парламенту та італійського Конституційного суду знаходиться в історичному центрі. Міністерства розкидані по всьому місту, вони, включаючи Міністерство закордонних справ, яке розташоване в Палаццо делла Фарнезіна, поруч з Олімпійським стадіоном.[[Файл:Roma - Municipi numerata (2001-2013).png|thumb|right|200px|Муніціпії]]
* До імператора Августа був поділений на 4 округи.
* Імператором Августом поділений на 14 округів, кожен округ на квартали.
* З VII століття&nbsp;— на 7 округів.
* З ХІІ ст. — на [[14 регіонів середньовічного Риму|14 областей]].
* Тепер Рим поділений на 4 міські округи, 19 Муніціпій і 155 районів міста.
Старе місто (Municipio I) поділене на 22 райони, які не мають управлінських функцій:
{| class=wikitable style="font-size: 90%"
|-align="center" bgcolor="#99CBFF"
| '''N°'''
| '''Назва Району<br/>'''
| '''N°'''
| '''Назва Району<br/>'''
| '''N°'''
| '''Назва Району<br/>'''
| '''N°'''
| '''Назва Району<br/>'''
| '''N°'''
| '''Назва Району<br/>'''
|-----
|-
| I || [[Монті (район)|Монті]] || | II || [[Треві (район)|Треві]] || | III || [[Колонна (район)|Колонна]] ||  IV || [[Кампо Марціо (район)|Кампо Марціо]] || V ||[[Понте (Район)|Понте]]
|-
| VI ||[[Паріоне]] || VII || [[Реґола]] || VIII || [[Сант Евстахіо]] || | IX || [[Пінья (район)|Пінья]] || X || [[Кампітеллі]]
|-
| XI || [[Сант Анжело]] || XII || [[Ріпа (район)|Ріпа]] || XIII || [[Трастевере]] || XIV || [[Борґо]] || XV || [[Есквіліно (район)|Есквіліно]]
|-
| XVI||[[Людовісі]] || XVII || [[Саллюстіано]] || XVIII || [[Кастро Преторіо]] || XIX || [[Целій (Район)|Целій]] || XX || [[Тестацціо]]
|-
| XXI || [[Сан Саба]] || XXII||[[Праті]] ||
|-
|}

== Економіка ==
[[Файл:Banca d'Italia - panoramio (2).jpg|thumb|[[Банк Італії]], Віа Нацьйонале]]

З 2005&nbsp;р. [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] у розмірі 94376&nbsp;млн € (US $ 121,5&nbsp;млрд)<ref name="rapporto2006">{{cite web|url=http://www.censis.it/277/372/5732/5766/5783/5784/content.asp|title=Rapporto Censis 2006|publisher=Censis.it|date=|accessdate=2010-02-03|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080418003612/http://www.censis.it/277/372/5732/5766/5783/5784/content.ASP|archivedate=2008-04-18}}</ref>, місто виробляє 6,7&nbsp;% від національного ВВП (більше, ніж будь-яке інше місто в Італії), а рівень безробіття знизився з 11,1&nbsp;% до 6,5&nbsp;% в період між 2001 і 2005 роками. Сьогодні він є одним з найнижчих з усіх європейських столиць Союзу<ref name="rapporto2006"/>.

Рим зростає 4,4&nbsp;% на рік і продовжує рости більш високими темпами в порівнянні з будь-яким іншим містом країни<ref name="rapporto2006"/>. Якби би Рим був країною, то посідав би 52-гу сходинку серед найбагатших країн світу за рівнем ВВП. Рим мав у 2003 році ВВП на душу населення в розмірі 29153 € (US $ 37412), який був другим в Італії (після [[Мілан]]а), і становить понад 134,1&nbsp;% від середнього рівня ВВП на душу населення у ЄС<ref name="observatoribarcelona.org">{{Cite web |url=http://www.observatoribarcelona.org/eng/Indicadors.php?IdentificadorTema=1&Identificador=11 |title=Observatoribarcelona.org |accessdate=3 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070806145437/http://www.observatoribarcelona.org/eng/Indicadors.php?IdentificadorTema=1&Identificador=11 |archivedate=6 серпня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

Економіка характеризується відсутністю важкої промисловості, в значній мірі домінують послуги, високотехнологічні компанії (ІТ, аерокосмічна, оборонна, телекомунікації), наукові дослідження, будівництво та комерційна діяльність (особливо в банківській справі), а також величезний розвиток туризму, який має дуже динамічне і надзвичайно важливе значення для економіки.

[[Міжнародний аеропорт імені Леонардо да Вінчі|Міжнародний аеропорт Рим Фьюмічіно]] найбільший в Італії. У місті розташовані головні офіси більшості великих італійських компаній, а також штаб-квартири трьох зі 100 найбільших компаній світу: [[Enel]], [[Eni]] і [[Telecom Italia Mobile|Telecom Italia]]<ref name="Forbes">{{cite news|url=http://www.forbes.com/2006/03/29/06f2k_worlds-largest-public-companies_land.html|title=The World's 2000 Largest Public Companies|first=Scott|last=DeCarlo|date=2006-03-30|publisher=[[Forbes]]|accessdate=2007-01-16|archive-date=13 січня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070113092755/http://www.forbes.com/2006/03/29/06f2k_worlds-largest-public-companies_land.html}}</ref>.

Університети, національні радіо-, теле- і кіноіндустрія в Римі, також є важливими секторами економіки: Рим також є центром італійської кіноіндустрії, завдяки студіям ''[[Cinecittà]]'' , які працюють з 1930-х років. Місто також є центром для банківської і страхової справи, а також електроніки, енергетики, транспорту та аерокосмічної промисловості. Численні міжнародні компанії, штаб-квартири установ, міністерств, конференц-центри, спортивні споруди, музеї знаходяться в основних бізнес-районах Риму : ''[[Esposizione Universale di Roma]]'' (EUR); ''TORRINO'' (далі на південь від EUR); Magliana; ''Parco de' Medici-Laurentina'' і так звана ''Tiburtina'' долина уздовж стародавньої ''[[Тибуртинська дорога|Via Tiburtina]]''.

== Транспорт ==
[[Файл:Roma treno RA394 metro B Piramide.jpg|міні|[[Римський метрополітен|Римське метро]]]]
Рим має два сучасні міжнародні аеропорти&nbsp;— це Aeroporto internazionale Leonardo Da Vinci&nbsp;— [[Рим-Ф'юмічіно|аеропорт імені Леонардо да Вінчі]] і Ciampino aeroporto&nbsp;— [[Рим-Чіампіно|аеропорт Чампіно]] (менший, переважно обслуговує чартерні рейси і рейси авіакомпаній-дискаунтерів).

Рим розташований в центрі кільцевої мережі автодоріг, які приблизно повторюють [[Римські дороги|мережу доріг Стародавнього Риму]], що починалися з [[Капітолій (пагорб)|Капітолійського пагорба]] і сполучав Рим зі всією імперією. У місті розвинена маршрутна мережа автобусів (350 маршрутів і більше 8000 зупинок) і трамваїв (39&nbsp;км шляхів і 192 зупинки). У 2005 році було відновлено рух тролейбусів на лінії від вокзалу Терміні (маршрут 90).

У 1955 році був відкритий [[римський метрополітен]], на середину 2010-х років римське метро має три лінії А В і С. Загальна довжина 60&nbsp;км, 73 станції.<ref name="ATAP-trasporto">{{cite web |url=http://www.atac.roma.it/page.asp?p=52 |title=Home > Azienda - I numeri di atac - Trasporto pubblico |publisher=[[ATAC (Rome)|ATAC]] |language=Italian |trans_title=Home > Company - The numbers of ATAC - Public transportation |date=8 листопада 2014 |accessdate=2015-04-06 |archive-date=23 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160723131419/http://www.atac.roma.it/page.asp?p=52 }}</ref><ref name="LineC-Jun2015">{{cite journal |author=Marco Chiandoni |url=http://www.railjournal.com/index.php/metros/rome-metro-line-c-reaches-lodi.html |title=Rome metro Line C reaches Lodi |journal=[[International Railway Journal]] |date=30 червня 2015 |accessdate=2015-06-30 |archive-date=6 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180906033415/http://www.railjournal.com/index.php/metros/rome-metro-line-c-reaches-lodi.html }}</ref><ref name="LineC-Jun2015" /><ref name="Termini-count" group="Note">Пересадна станція Counting [[Termini (Rome Metro)]] між лініями А і В, та пересадна станція [[San Giovanni (Rome Metro)|San Giovanni]] між лініями А і С, рахуються лише одноразово</ref>, а до 2035&nbsp; планується завершити лінію D, але будівельні роботи часто припиняються через археологічні знахідки.

Оскільки Рим розташований в центрі півострова, він став головним залізничним вузлом в центральній Італії. Головний залізничний вокзал Рима, [[Терміні|Терміні&nbsp;]]— один з найбільших в Європі, щодня він обслуговує понад 400 000 пасажирів. Друга за значенням залізнична станція, [[Тібуртіна]], реорганізується під термінал для швидкісних поїздів.

== Суспільство та культура ==
{{main|Музеї Рима (перелік)}}
{{Світова спадщина|91}}

=== Туризм ===
Рим&nbsp;— одне з найвідвідуваніших міст світу. За різними рейтингами, Рим посідає десяту<ref>{{Cite web|title = Daily Telegraph назвала самые популярные города у туристов|url = http://korrespondent.net/lifestyle/travel/3454085-Daily-Telegraph-nazvala-samye-populiarnye-horoda-u-turystov|website = korrespondent.net|accessdate = 2016-02-11|archive-date = 9 лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160209070537/http://korrespondent.net/lifestyle/travel/3454085-Daily-Telegraph-nazvala-samye-populiarnye-horoda-u-turystov}}</ref> по 14<ref>{{Cite web|title = ТОП-10 самых посещаемых городов мира|url = http://www.atorus.ru/tourist/top10/article/2995.html|website = www.atorus.ru|accessdate = 2016-02-11|archive-date = 24 січня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160124091012/http://www.atorus.ru/tourist/top10/article/2995.html}}</ref> сходинку у світі. В 2013 році в столиці Італії побували 6,71&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web|title = 20 самых посещаемых городов мира. Рейтинг туристических агентств {{!}} Чудо Дивное|url = http://chudodivnoe.ru/20-samyih-poseshhaemyih-gorodov-mira.html|website = chudodivnoe.ru|accessdate = 2016-02-11|archive-date = 15 лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160215023652/http://chudodivnoe.ru/20-samyih-poseshhaemyih-gorodov-mira.html}}</ref>.

=== Пам'ятки культури та архітектури ===
{{main|Архітектура Риму}}

[[Файл:Cityscape of Rome (partial, seen from Pincio hill).ogg|thumb|Панорама міста]]
[[Файл:Colosseo 2020.jpg|міні|[[Колізей]]]]
[[Файл:Trevi Fountain, Rome, Italy 2 - May 2007.jpg|міні|[[Фонтан ді Треві]]]]
[[Файл:Pantheon (Rome) - Right side and front.jpg|міні|[[Пантеон (Рим)|Пантеон]]]]
[[Файл:Saint Peter's Basilica facade, Rome, Italy.jpg|міні|[[Собор Святого Петра]]]]
[[Файл:Traiano-mercati-7.JPG|thumb|[[Ринок Траяна]]]]
[[Файл:Fontana della Barcaccia laterale.jpg|міні|[[Фонтан Баркачча]]]]
[[Файл:Engelsburg und Engelsbrücke abends.jpg|міні|[[Міст Святого Ангела]]]]
* [[Римський Форум]] (''Forum Romanum''), економічний, політичний і релігійний центр древнього Риму
* [[Колізей]] (''Colosseum''), давньоримський амфітеатр
* [[Пантеон (Рим)|Пантеон]] (''Pantheon''), давньоримська святиня всіх богів
* [[Замок Святого Ангела]] (''Castel Sant' Angelo''), спочатку слугував мавзолеєм [[Адріан]]а, в епоху [[середньовіччя]] був перебудований в [[Замок (споруда)|замок]]
* [[Собор Святого Петра]] (''Basilica di San Pietro''), найбільша церква у світі, центр [[католицизм]]у (розміщений на території держави [[Ватикан]])
* [[Пьяцца Навона|Площа Навона]] (''Piazza Navona'') з [[фонтан чотирьох річок|Фонтаном чотирьох річок]] роботи [[Лоренцо Берніні|Джованні Лоренцо Берніні]]
* [[Площа Іспанії (Рим)|Площа Іспанії]] (''Piazza di Spagna'') та [[Іспанські сходи]] (''Scalianta di Spagna''). Іспанські сходи ведуть від розміщеного на площі Іспанії фонтану «Човен» до церкви [[Триніта-деї-Монті|Триніта дей Монті]] (''S. Trinita dei Monti'')
* [[Вілла Боргезе]] (''Villa Borghese'') з розміщеним у ньому музеєм мистецтв
* [[П'яцца дель Пополо]] (''Piazza del Popolo''), з обеліском і фонтаном
* [[Вітторіано]] (''Il Vittoraino''), монумент на пам'ять про об'єднання Італії
* [[Іспанські сходинки]]&nbsp;— грандіозні барочні сходи.

=== Папські базиліки ===

* [[Собор Святого Петра]]
* [[Латеранська базиліка]]
* [[Базиліка Санта-Марія-Маджоре|Санта Марія Маджоре]]
* [[Базиліка Святого Павла за мурами|Сан Паоло фуорі мура]]

=== Римські церкви та базиліки ===
[[Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура|Сан Лоренцо фуорі мура]]
* [[Санта-Кроче-ін-Джерусалемме|Санта Кроче ін Джерусалемме]]
* [[Санта-Марія у Трастевере|Санта Марія ін Трастевере]]
* [[Базиліка святого Климента|Базиліка Святого Климента]]
*[[Базиліка святого Себастьяна (Рим)|Базиліка Святого Себастіана]] на [[Аппієва дорога|Аппієвій дорозі]] в [[Катакомби Рима|катакомбах]]
* [[Санта-Марія-сопра-Мінерва|Санта Марія сопра Мінерва]]
* [[Сан-Луїджі-деї-Франчезі|Сан Луїджі деі франчезі]]
* [[Санта-Марія-дель-Пополо|Санта Марія дель пополо]]
* [[Сан-П'єтро-ін-Вінколі|Сан П'єтро ін вінколі]]
* [[Санта-Сабіна|Санта Сабіна]]
* [[Санта-Марія-ін-Космедін|Санта Марія ін Космедін]]
* [[Санта Прасседе]]
* [[Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-деї-Мартірі|Санта Марія дельі анджелі]]
* [[Церква святого імені Ісуса|Церква Святого імені Ісуса]]
* [[Санта-Марія-делла-Вітторіа|Санта Марія делла вітторія]] зі скульптурою [[Лоренцо Берніні|Берніні]] ''[[Екстаз святої Терези (боцетто)|Екстаз Святої Терези]]''

=== Відомі римські фонтани ===
* [[Фонтан ді Треві]] (''Fontana di Trevi''), найвідоміший фонтан Риму
* [[Чотири фонтани]]
* [[Фонтан чотирьох річок]]
* [[Фонтан Баркачча]]
* [[Фонтан бджіл]]
* [[Фонтан черепах]]
* [[Фонтан Тритона]]
* [[Фонтан Діоскурів]]
* [[Аква Вірго]]

=== Палаци Риму ===
* [[Палаццо Канчеллерія]]
* [[Вілла Ада]]
* [[Вілла Доріа Памфілі]]
* [[Палаццо Доріа Памфілі]]
* [[Вілла Мадама]]
* [[Палаццо Мадама (Рим)]], тепер Сенат
* [[Вілла Фарнезіна]]
* [[Квіринальський палац]]
* [[Палаццо Барберіні]]
* [[Палаццо Венеція]]
* [[Палаццо Фарнезе]]
* [[Вілла Медічі]]

=== Університети ===
* [[Римський університет ла Сапієнца|Sapienza Університет Риму]] ({{lang-it|Sapienza Università di Roma}}) (заснований [[1303]])
* [[Папський університет святого Томи Аквінського]] ({{lang-la|Pontificia Universitas Studiorum a Sancto Thoma Aquinate in Urbe}}) (заснований [[1580]])
* [[Папський Григоріанський університет]] ({{lang-la|Pontificia Universitas Gregoriana}} , Universitas Gregoriana Societatis Jesu) (заснований у [[1551]]).
* [[Університет Гульєльмо Марконі]]&nbsp;— приватний університет онлайнового навчання (заснований 2004 року).
* [[Університет Миколи Кузанського]]&nbsp;— ({{lang-it|Università degli Studi Niccolò Cusano — UNICUSANO}})&nbsp;— приватний університет.

=== Мости Риму ===
* [[Міст Святого Ангела]]
* [[Міст Віктора Емануїла II]]
* [[Міст Емілія]]
* [[Міст Фабричіо]]
* [[Міст Честіо]]
* [[Мульвіїв міст]]

=== Спорт ===
1960 року в місті проводилися [[XVII Літні Олімпійські ігри]]. У Римі популярні [[футбол]], [[баскетбол]], [[волейбол]], існує багато спортивних клубів. Найвизначніші футбольні клуби Риму: [[Рома (футбольний клуб)|«Рома»]] та [[Лаціо (футбольний клуб)|«Лаціо»]] виступають у [[Серія A (Італія)|Серії А]]. Домашньою ареною для них є «[[Стадіо Олімпіко]]».

=== Наука та освіта ===
{{Дописати розділ}}

== Люди, пов'язані з містом ==
* [[Тоні Гаудіо]] (1883—1951)&nbsp;— американський кінооператор італійського походження
* [[Отелло Мартеллі]] (1902—2002)&nbsp;— італійський кінооператор
* [[Анна Маньяні]] (1908—1973)&nbsp;— італійська акторка театру і кіно
* [[Альберто Сорді]] (1920—2003)&nbsp;— італійський актор, комік, сценарист
* [[Тоніно Деллі Коллі]] (1922—2005)&nbsp;— італійський кінооператор
* [[Карло Ліццані]] (1922—2013)&nbsp;— італійський кінорежисер, сценарист і кінокритик
* [[Джузеппе Ротунно]] (1923—2021)&nbsp;— італійський кінооператор
* [[Ріккардо Гарроне (актор)|Ріккардо Гарроне]] (1926—2016)&nbsp;— італійський актор театру та кіно, режисер
* [[Моніка Вітті]] (1931—2022) &nbsp;— італійська акторка театру і кіно
* [[Ірен Чефаро]] (* 1935)&nbsp;— італійська акторка
* [[Лучана Палуцці]] (* 1937)&nbsp;— італійська акторка
* [[Даніела Б'янкі]] (* 1942)&nbsp;— італійська актриса
* [[Маріо Драґі]] (* 1947)&nbsp;— італійський економіст і банкір
* [[Амедео Мінґі]] (* 1947)&nbsp;— італійський кантауторе
* [[Франческа Ло Ск'яво]] (* 1948)&nbsp;— італійська художниця кіно, декоратор
* [[Орнелла Муті]] (* 1955) &nbsp;— італійська акторка
* [[Ерос Рамаццотті]] (* 1963)&nbsp;— італійський співак
* [[Франческо Тотті]] (* 1976)&nbsp;— італійський футболіст
* [[Ноємі]]&nbsp;— італійська співачка
* [[Клаудія Морі]]&nbsp;— італійська акторка
* [[Сільвана Пампаніні]]&nbsp;— італійська акторка
* [[Сільвана Мангано]]&nbsp;— італійська акторка
* [[Джованна Раллі]]&nbsp;— італійська акторка
* [[Франческа Деллера]]&nbsp;— італійська акторка
* [[Джованотті]]&nbsp;— італійський співак

== [[Українці в Римі]] ==
[[Файл:Cerkwa-anastasia.jpg|альт=Церква св. Анастасія у Римі, при якій знаходилася грецька колегія, в якій навчалися уніати з України. 2018&nbsp;р.|міні|Церква св. Анастасія у Римі, при якій знаходилася грецька колегія, в якій навчалися уніати з України. 2018&nbsp;р.]]
За найдавнішою традицією, Рим пов'язаний з Україною одним з перших наступників [[Петро (апостол)|св. Петра]], св. папи [[Климент I|Климента]] († [[101]]), засланого цісарем [[Траян]]ом на вигнання до [[Крим]]у, де його мощі знаходилися у [[Херсонес]]і, а [[861]] були віднайдені [[Кирило і Мефодій|св. Кирилом Солунським]] і [[868]] перенесені до Рима.

Щойно по охрещенні кн. [[Володимир Великий|Володимира Великого]] відомі безпосередні зв'язки України з Римом: папські посольства [[Іван XV|Івана XV]] [[988]] і [[991]] та [[Сильвестр II|Сильвестра II]] 1000 року до Володимира Великого і його посольства до Рима [[991]] і [[1001]] років. До зв'язків Володимира з Римом належить також перебування у Києві Бруно з Кверфурту, який з Рима бл. 1006 поїхав у месійну подорож до печенігів і прийнятий був у кн. Володимира.

Ватиканські архіви й рукописні колекції зберігають багато документів і пам'яток з минулого України: папські листи в українських справах, починаючи від листів Григорія VII до київського князя Ізяслава, та в обороні його до польського короля Болеслава II Сміливого від 17 і 20 квітня 1075 (перші збережені пам'ятки дипломатичних зв'язків України з європейським Заходом); багате листування папських посланців і нунціїв у Польщі та інших державах, що дбали про Інформацію Апостольської Столиці про церковно-політичні події на українських землях; архіви Конґреґації Пропаганди і Східної Церкви, що від [[17 століття|17 ст.]] є у прямій реляції з україно-білоруською Католицькою Церквою; Грецькі Колегії (із зб. портретів київської митрополії 17&nbsp;— 18 ст.) й чернечих чинів, що працювали на українських землях ([[Єзуїти|єзуїтів]], [[Театинці|театинів]] й ін.); цінний архів василіянських прокураторів 17&nbsp;— 19 ст. (22 томи) був перед першою світовою війною перевезений до Національного Музею у Львові.

Великий князь Ізяслав Ярославич [[1075]] вислав сина Ярополка до папи [[Григорій VII|Григорія VII]], який наділив Ізяслава королівською короною.

Посол папи [[Іннокентій IV|Інокентія IV]] до татарської орди [[Джованні Да Плано Карпіні|Плано Карпіні]] під час подорожі до Монголії через Україну розпочав зв'язки Данила і Василька Романовичів з Римом, які завершилися коронацією Данила 1253 папським леґатом [[Опізо з Мезано|Опізо]].

У [[15 століття|15 столітті]] у Римі жив і помер київський митрополит кардинал Ісидор (1454—1463) і з Рима вислав в Україну 1458 свого наступника митрополита Григорія II. [[1483]] у Римі вийшов перший друкований твір українського автора [[Прогностична оцінка поточного 1483 року|«Judicium prenosticon …»]], [[Юрій Дрогобич|Юрія Дрогобича]] з посвятою папі [[Сікст IV|Сікстові IV]].

Нова доба українських взаємин з Римом розпочалася унійним актом Київської митрополії з Апостольською Столицею 23 грудня 1595 року, підписаним посланцями україно-білоруського єпископату І. Потієм і К. Терлецьким (див. [[Берестейська унія]]).

У 1919-20 у Римі мали осідок дипломатичні місії УНР і ЗУНР до італійського уряду (див. [[Італія]]) та дипломатична місія УНР до Ватикану під проводом графа М. Тишкевича (його наступником був о. Ф. [[Бонн]]), що її прийняв у червні 1919 кардинал П. Ґаспарі, державний секретар Ватикану.

Між двома світовими війнами у Римі працювали українські політичні діячі: [[Коновалець Євген|Євген Коновалець]], Є. Онацький; тут навчалися або доповнювали студії малярі: І. Курах, С. Мако, [[Роберт Лісовський|Р. Лісовський]], Г. Мазепа; 1938 була влаштована виставка графіки (374 твори, 41 автор).

1940 при державному університеті був створений лекторат [[Українська мова|української мови]] (лектор Є. Онацький).

З 1945 діяла невелика Українська Громада (голова до 1947 Є. Онацький, згодом В. Федорончук).

Контакт з італійськими політичними колами підтримувала [[ОУН]]. Після 1945 у Римі опинилася чимала група втікачів. Ними і військовополоненими І Дивізії Української Національної Армії, що були розміщені у Ріміні, опікувався Український Допомоговий Комітет під керівництвом архієпископа І. Бучка. Українську справу популяризувало серед італійців Товариство італійсько-української приязні у Римі і журнал «Ucraina» (1954&nbsp;— 56), частково «Інтернаціонал Свободи», «Середземноморська Академія». Постійні українські радіопересилання передають Ватиканська (від грудня 1939&nbsp;— з перервою 1944-47&nbsp;— під проводом Василіян) та італійська закордонна радіослужба (з 1951). Попри нечисленну українську частку у Римі, місто є одним з найважливіших українських осередків [[Українська діаспора|діаспори]].

=== Мистецтво ===
До Рима з його багатством античних памʼяток та християнських святощів і мистецьких скарбів, високими школами (університет Сапієнца, Академія Мистецтв св. Луки й ін.) прибували паломники й мандрівники та студенти з усіх українських земель, зокрема православних: М. Корнякт зі Львова, Т. Прокопович (1698—1701), Йосиф Курцевич-Коріятович (1615), [[Скибинський Григорій|Г. Скибінський]] у кін. [[17 століття|17 ст.]] і [[Григорович-Барський Василь Григорович|В. Григорович-Барський]] з Києва (1724), що залишив цінні римські спогади, ченці з Манявського Скиту у 1720-х pp., гетьман К. Розумовський, М. Гоголь (1837—1839).

Рим відомий в українській літературі, наприклад, у оповіданнях і переробках з «Ґеста Романорум», про різних осіб&nbsp;— від цісаря до коваля «В том же м. Римі», чи у «Повісті про сімох мудреців» (16 в.), «О Понціані цесару римском».

У Римі студіювало чимало українських митців 17-20 століть, починаючи від Юрія Шимоновича-Сімігінівського, придворного маляра короля Я. Собеського, що перший між учнями Рим. Академії св. Луки з України і Польщі здобув першу нагороду, згодом: О. Білянський (1766), І. Мртос (учень Канави), В. Береза, Р. Гадзевич, В. Орлов, І. Шаповаленко, А. Мокрицький, С. Васильківський і багато сучасних мистців. Під час свого навчання і виступів у Італії, преважно у [[Мілан]]і, у Римі перебували деякий час визначні українські муз́ики і співаки: [[Березовський Максим Созонтович|М. Березовський]], [[Бортнянський Дмитро Степанович|Д. Бортнянський]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|С. Гулак-Артемовський]], [[Мишуга Олександр|О. Мишуга]], [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|С. Крушельницька]].

=== Відомі поховання ===
У базиліці св. Петра (з 1963) є вівтар св. Василя Великого, під яким спочили мощі св. Йосафата Кунцевича<ref name=":0" />, у церкві св. Сергія i Вакха спочиває митрополит Р. Корсак († 1640), а в крипті собору св. Софії (з 1973) митрополит Й. Сембратович († 1900).

На головному цвинтарі Риму&nbsp;— Campo Berano&nbsp;— на ділянці 35 міститься каплиця №&nbsp;1, яка належить василіанам, а №&nbsp;2&nbsp;— сестрам служебницям. Ближче до виходу на Plazzale del Verano місце поховання дружини та сина полковника Коновальця<ref name=":1" />.

* [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]]&nbsp;— полковник Армії [[УНР]], командант [[УВО]], голова [[Провід Українських Націоналістів|Проводу українських націоналістів]] (з [[1927]]), перший голова [[ОУН]]
* [[Онацький Євген Дометійович|Євген Онацький]]&nbsp;— журналіст і науковець, член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], провідний діяч [[Організація українських націоналістів|Організації Українських Націоналістів]]
* [[Штернберг Василь Іванович|Василь Штернберг]]&nbsp;— художник, друг Тараса Шевченка. Помер 1846&nbsp;р. під час свого перебування в Римі, маючи всього 27 років. Його могилу можна відшукати на протестантському кладовищі біля стіни Авреліана.

== Зовнішні зв'язки ==

=== Міста-побратими ===
* {{Прапорець20|FRA}} [[Париж]] <small>([[1956]])</small>

=== Міста-партнери ===
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|ALG}}[[Алжир (місто)|Алжир]],
* {{Прапорець20|BOL}} [[Ачакачі]] <small>([[28 листопада]] [[2005]])</small>
* {{Прапорець20|SRB}} [[Белград]] <small>([[жовтень]] [[1971]])</small>
* {{Прапорець20|BRA}} [[Бразилія]]
* {{Прапорець20|SYR}} [[Дамаск]]
* {{Прапорець20|IRL}} [[Дублін]]
* {{Прапорець20|EGY}} [[Каїр]]
* {{Прапорець20|UKR}} [[Київ]] <small>([[2 листопада]] [[1999]])</small>
* {{Прапорець20|GBR}} [[Лондон]]
* {{Прапорець20|ESP}} [[Марбелла]]
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|CAN}} [[Монреаль]]
* {{Прапорець20|USA}} [[Нью-Йорк]]
* {{Прапорець20|CHN}}[[Пекін]] <small>([[28 травня]] [[1998]])</small>
* {{Прапорець20|BGR}} [[Пловдів]]
* {{Прапорець20|KOR}} [[Сеул]] <small>([[2000]])</small>
* {{Прапорець20|AUS}} [[Сідней]]
* {{Прапорець20|JPN}} [[Токіо]]
* {{Прапорець20|BEL}} [[Тонгерен]]
* {{Прапорець20|USA}} [[Цинциннаті]]
 |}

== Див. також ==
{{Портал|Італія|Європейський Союз}}
* [[Рум (назва)]]
* [[Римський клуб]]
* ''[[Ab Urbe condita]]''
* [[Музеї Рима (перелік)]]
* [[Список муніципалітетів метрополійного міста Рим-Столиця]]
* [[Список найбільших міст Європейського Союзу за чисельністю населення]]

== Коментарі ==
<references group="Note"/>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела й література ==
* {{ЕУ}}
* Шмурло Е. Россия и Италия, IV. П. 1927.
* Гординський Я. Україна й Італія. Огляд взаємин до 1914&nbsp;р. Зб. Заходознавства, вид. ВУАН, II. К. 1930.
* Ковалів С. Вічне Місто. Жовква 1937.
* Хомин П. Місто Рим. [[Торонто]] 1904.
<!-- Farfurkis: В наступному пункті я не зовсім зрозумів, як потрібно розділити рядок на пункти -->
* Онацький Є. Записки 1919&nbsp;— 21, 3 тт. 1964&nbsp;— 67 та ін. його мемуари про італ.-укр. взаємини у наступні pp. (до 1943) й численні рим. спогади й описи [[Терлецький Володимир|В. Терлецького]], К. Селецького, [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]], О. Назарука, М. Островерхи тощо.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Рим
|Портал         = 
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіпідручник  = 
|Вікіцитати     = Рим
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Rome
|Метавікі       = 
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Рим
|Тест Вікіпедія = 
|Translatewiki  = 
|Вікіінкубатор  = 
|Проєкт         = 
}}
* [http://www.comune.roma.it Офіційний сайт Риму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110223110225/http://comune.roma.it/ |date=23 лютого 2011 }}{{ref-it}}
* [http://www.lecittadellemeraviglie.it/main.php Мапа Рима] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070719135418/http://www.lecittadellemeraviglie.it/main.php |date=19 липня 2007 }}
* [https://archive.org/search.php?query=subject%3A%22Rome+%28Italy%29+--+Guidebooks%22&page=6 Guides to Rome] on «'''Internet Archive'''» 
{{Navboxes
|title= Рим
|list=
{{Столиці Європи}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Столиці провінцій Італії}}
{{Провінція Рим}}
{{Столиці літніх Олімпійських ігор}}{{Столиці літніх Паралімпійських ігор}}
{{Монументи Рима}}{{Столиці Європейського Союзу}}
}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Рим|*]]
[[Категорія:Міста Італії]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Європи]]
[[Категорія:Столиці Літніх Олімпійських ігор]]
[[Категорія:Міста, названі на честь людей]]
[[Категорія:Священні міста християнства]]
[[Категорія:Міста Стародавнього Риму]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані у VIII столітті до н. е.]]