Перегляд вихідного коду сторінки Ризька операція (1917)

{{Infobox Military Conflict
|conflict                     = <big>Ризька операція</big><br/>Schlacht um Riga (1917)
|partof                       = [[Східний фронт (Перша світова війна)|Східний фронт]]<br/>[[Перша світова війна]]
|image                        = Hutier's Offensive at Riga.jpg
|size            = 300px
|caption                      = Карта Ризької операції
|date                         = {{OldStyleDate|1|вересня|1917|19|серпня}}&nbsp;— {{OldStyleDate|6|вересня|1917|26|серпня}}
|place                        = [[Рига]] (сучасна [[Латвія]])
|result                       = успіх [[наступальна операція|наступальної операції]] німецької армії
|territory                    = опанування німцями Риги
|combatant1                   = <big>'''[[Антанта]]:'''</big><br/>{{RUSold}}
|combatant2                   = <big>'''[[Четверний Союз]]:'''</big><br/>{{GERold}}
| commander1                  = {{Прапорець20|RUS}} [[Клембовський Владислав Наполеонович|Клембовський В. Н.]]<br/>{{Прапорець20|RUS}} [[Парський Дмитро Павлович|Парський Д. П.]]
| commander2                  = {{Прапорець|GERold}} [[Оскар фон Гут'єр]]
|strength1                    =
|strength2                    =
|units1                       = {{Прапорець20|RUS}} [[12-та армія (Російська імперія)|12-та армія]]
|units2                       = {{Прапорець|GERold}} [[8-ма армія (Німецька імперія)|8-ма армія]]
|casualties1                  =
|casualties2                  =
}}
{{Східноєвропейський театр воєнних дій Першої світової війни}}
: ''Не варто плутати з [[Ризька операція|Ризькою операцією Другої світової війни]]''
'''Ризька операція''' ({{lang-de|Schlacht um Riga}}) ([[1 вересня|1]]—[[6 вересня]] [[1917]])&nbsp;— [[наступальна операція]] [[Імперська армія Німеччини|німецької армії]] на північному фланзі [[Східний фронт (Перша світова війна)|німецько-російського фронту]] часів Першої світової війни.

== Історія ==

=== Передумови ===
Після закінчення [[Наступ Керенського|боїв у південній частині Полісся]] влітку 1917 року, де німецькій армії вдалось відкинути росіян на лінію державного кордону, кайзерівське командування вирішило перенести свої основні зусилля на північний фланг [[Східний фронт (Перша світова війна)|Східного фронту]]. У зв'язку з тим, що більшість німецьких резервів була скута на [[Західний фронт (Російська імперія)|Західному фронті]], де билась проти об'єднаних сил французів, англійців та бельгійців, німці могли проводити наступальні операції лише з обмеженими цілями. Проведення чергової [[Наступальна операція|наступальної операції]] повинно було здійснюватись порівняно невеликими силами, але одночасно мати значні стратегічні вигоди: просте «поліпшення лінії фронту» в умовах, що склалися, вважалось марним розбазарюванням сил і засобів.

Німецьке командування вирішило оточити [[12-та армія (Російська імперія)|12-ту російську армію]] наступом на обидва її фланги, смикнувши кільце оточення на північ від Риги. Головний удар пропонувалось завдати на [[Ікшкіле]]&nbsp;— [[Ропажі|Роденпойс]]&nbsp;— [[Інчукалнс (станція)|Хінценберг]]. Одночасно із зазначеними діями на суші в Ризькій затоці мала з'явитися німецька [[ескадра]] і висадити десант в районі р.&nbsp;Аа Ліфляндська. Для підготовки переправи через Західну Двіну проти Ікшкіле було зосереджено 157 важких і легких батарей і 21 мінометна батарея. Потужний артилерійський і мінометний вогонь повинен був зламати опір російських військ і відкрити шлях через Західну Двіну.
[[Файл:German troops crossing Daugava.jpg|міні|праворуч|280пкс|Німецькі війська форсують річку Західна Двіна по мосту. Вересень 1917]]
Для виконання завдань запланованої Ризької операції визначили [[8-ма армія (Німецька імперія)|8-у армії]] генерала [[Оскар фон Гут'єр|О.&nbsp;фон Гут'єра]], до складу якої входили резерви з розформованої після поразки росіян південніше Полісся групи генерала Вінклера. Німецькі сили на ризькому напрямку були доведені до одинадцяти піхотних і двох кавалерійських дивізій; у тому числі ударна група налічувала у своєму складі 60 000 багнетів при двох тисячах гармат.

Ризький [[плацдарм]] захищала російська [[12-та армія (Російська імперія)|12-та армія]] генерала [[Парський Дмитро Павлович|Парського Д. П.]], що мала у своєму складі чотири армійські корпуси. Загальна чисельність 12-ї армії становила 160&nbsp;000 чоловіків при 1149 гарматах. Однак більша частина цих військ не бажала битись і рахувала дні до швидкого укладення миру, а тому не становила ніякої бойової цінності.

Оборона цієї важливої в стратегічному відношенні позиції була покладена на нещодавно сформовану, мало боєздатну 186-ту піхотну дивізію 43-го корпусу генерала [[Болдирев Василь Георгійович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Болдирева]]. Для її посилення надавався 130-й Херсонський [[полк]] зі складу 21-го корпусу генерала [[Сапожников Микола Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Сапожникова]], розташованого на Огерській ділянці. Правий фланг 43-го корпусу займав ділянку на лівому березі Західної Двіни від острова Дален до Бауського шосе. Корпусний резерв (110-та дивізія) стояв у районі мизи Шмізінг, [[штаб]] корпусу&nbsp;— в мизі [[Ропажі|Роденпойс]]. Навпроти Ікскюльської ділянки в армійському резерві, в районі Рекстинь&nbsp;— [[Вальденроде]], стояла 2-га латиська стрілецька бригада.

=== Склад протиборчих сторін ===
У складі 8-ї армії (командувач [[Оскар фон Гут'єр]]) 3 корпуси:
* [[6-й армійський корпус (Німецька імперія)|VI-й корпус]] (командувач [[Юліус Ріманн]])
* [[51-й армійський корпус (Німецька імперія)|51-й]] корпус (командувач [[Альберт фон Беррер]])
* [[23-й резервний корпус (Німецька імперія)|XXIII-й резервний корпус]] (командувач [[Гуго фон Катен]])
* Артилерійська група (командувач [[Георг Блухмюллер]])
Усього 11 піхотних дивізій та 2 кавалерійські дивізії, близько 600 гармат ат 230 мінометів<ref>А. Кавтарадзе. Рижская операция 1917 года.&nbsp;— «Военно-исторический журнал», 1967, 9, стр. 120.</ref>.

У складі 12-ї російської армії (командувач [[Парський Дмитро Павлович|Д.&nbsp;П.&nbsp;Парський]]), яка входила до складу [[Північний фронт (Російська імперія)|Північного фронту]] (командувач [[Клембовський Владислав Наполеонович|В.&nbsp;Н.&nbsp;Клембовський]]), перебували:
* [[13-й армійський корпус (Російська імперія)|13-й]] корпус (командувач [[Кузнецов Полікарп Олексійович|П.&nbsp;О.&nbsp;Кузнецов]])
* [[21-й армійський корпус (Російська імперія)|21-й]] корпус (командувач [[Сапожников Микола Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Сапожников]])
* [[43-й армійський корпус (Російська імперія)|43-й]] корпус (командувач [[Болдирев Василь Георгійович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Болдирев]])
* [[2-й Сибірський армійський корпус|2-й Сибірський корпус]] (командувач [[Новицький Василь Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Новицький]])
* [[6-й Сибірський армійський корпус|6-й Сибірський корпус]] (командувач [[Васильєв Федір Миколайович|Ф.&nbsp;М.&nbsp;Васильєв]])

Загалом близько 161 000 чоловіків, 1149 гармат.

=== Битва ===
О 4 години ранку [[1 вересня]] німецька [[артилерія]] розпочала [[Артилерійська підготовка|артилерійську підготовку]] хімічними снарядами, щоб внести в російські ряди паніку, а заодно і для нейтралізації російської артилерії. О 6 годині німецькі батареї перенесли [[масований вогонь]] на піхотні позиції росіян, а вже о 8:40 ранку німецька [[піхота]] пішла в атаку, розпочавши [[форсування]] Західної Двіни.

Ударне угруповання складалось з 2-ї гвардійської, 14-ї піхотної баварської й 19-ї резервної дивізій. Втрати російських військ, що оборонялися і чия оборона була розчавлена вогнем важких гаубиць та хімічними снарядами, були колосальні. Так, з числа бійців 742-го піхотного полку вціліло не більше 10 відсотків особового складу.

Спочатку [[німці]] переправлялися на [[Понтон (плавзасіб)|понтонах]], а потім побудували три постійних мости (довжина мостів&nbsp;— до 350 метрів), по одному на кожну ударну дивізію. Форсувавши річку, [[Імперська армія Німеччини|кайзерівська армія]] одним ударом відкинула 43-й армійський корпус росіян від річки. Величезну допомогу німецьким дивізіям, котрі переправлялись, надавали важкі міномети. Російська артилерія виявилася не в змозі ні досить інтенсивно відповідати на вогонь ворожої артилерії, ні обстрілювати наступаючу піхоту противника<ref>Барсуков Е. З. «Русская артиллерия в мировую войну», М., 1940, т. 2, с. 193</ref>.

У Ризькій операції німецьке командування випробувало новий спосіб тактичного прориву оборони противника, напередодні рішучих боїв на Заході проти англо-французької армії. Як писав А. Базаревський, «ця атака, різко відрізнялась за методами її проведення (ретельна і дріб'язкова попередня підготовка, повна раптовість, коротка [[артилерійська підготовка]], потужний удар на вузькому 4,5-кілометровому фронті) від усіх попередніх наступів німців, та послужила генеральною репетицією для наступальних операцій у Франції в 1918 році»<ref>Базаревский А. "Мировая война 1914—1918 гг. Кампания 1918 года во Франции и Бельгии, М,-Л., 1927, т. 1, с. 17</ref>.
[[Файл:German officers riga ww1.jpg|міні|праворуч|280пкс|Німецькі офіцери в Ризі. 1917]]
Командирам російських з'єднань вдалося зібрати в кулак нечисленні стійкі частини 43-го і 21-го корпусів, щоб фланговими [[контратака]]ми призупинити німецький наступ. Однак, вже [[2 вересня]] сибіряки стали відкочуватись перед німецькими 6-м і 11-м корпусами, а командарм 12-ї армії генерал Парський Д. П. віддав наказ про евакуацію Риги, щоб затримати противника хоча б на правому березі Західної Двіни. Але вночі 2 вересня російські війська безладними масами, при відсутності будь-якого тиску з боку ворога, хлинули на північ, і прикривати правий берег стало практично нічим.

У числі інших відступили і війська 43-го і 21-го армійських корпусів, що стояли на значній відстані від міста Риги. І хоча досягти головної мети&nbsp;— [[оточення]] і подальшого знищення двох, а то й трьох російських корпусів на ризькому плацдармі&nbsp;— німцям не вдалося, поставлене завдання щодо опанування латвійської столиці була виконана з мінімальними втратами. Гирло [[Західна Двіна|Західної Двіни]] й контроль над Ризькою затокою перейшли в руки німців.

[[3 вересня]] німці урочисто вступили в Ригу. Пав і [[Даугавгріва|Усть-Двінськ]], що розташовувався в гирлі річки. Оборона правого берега Двіни рухнула: корпуси російської армії відступали на північ і північний захід. [[Піхота]] армійських корпусів бігла на північ під прикриттям кінноти, що спішилась та відбивала атаки німецьких військ. Резерви, які підійшли з глибини розташування військ генерала [[Корнілов Лавр Георгійович|Корнілова Л. Г.]], також сприяли наведенню порядку у російських частинах, котрі в паніці тікали з поля битви.

[[4 вересня]] німці призупинили свій порив, приступивши до перегрупування. Подальший рух німецької [[8-ма армія (Німецька імперія)|8-ї армії]] на Петроград був припинений у зв'язку з перекиданням значної частини військ до Франції та Італії. Негайно після закінчення операції дві німецькі піхотні дивізії були виведені для відправлення на Західний фронт. Тим більше що головна мета операції&nbsp;— опанування Риги&nbsp;— була досягнута, а в столицю Латвії прибув сам [[Кайзер Німеччини|кайзер]] [[Вільгельм II Гогенцоллерн|Вільгельм II]].

=== Наслідки ===
До [[6 вересня]] війська 12-ї армії зібралися на [[Цесіс|венденських]] позиціях у 60 кілометрах від Риги, зайнявши лінію Петерупе&nbsp;— Ртанек&nbsp;— Юргенсбург&nbsp;— Конкенгузен. Втрати 12-ї армії склали 20 000 чоловіків (велика частина&nbsp;— полоненими і такими, що розбіглися) і масу техніки: 273 гармати, 45 [[міномет]]ів, 256 [[кулемет]]ів. Втрати німців не досягали і п'яти тисяч чоловік. Щоб прикрити діри, які утворилися у фронті, у [[12-та армія (Російська імперія)|12-у армію]] було відправлено на посилення зі складу [[Західний фронт (Російська імперія)|Західного фронту]] та Фінляндії шість піхотних і три кавалерійські дивізії.

Для німців, за словами {{iw|Prit_Buttar|Пріта Буттара|en|Prit_Buttar}}, "це був великий виграш з різних причин: Рига була великим промисловим центром; це було одне з найбільших міст колишньої Російської імперії, що швидко розпадалася, з великою кількістю неросійського населення; і вона пересунула лінію фронту прямо до Петрограда".

== У популярній культурі ==
* На честь перемоги Карлом Хагеном було складено [[Марш (музика)|марш]] ''«Rigaer Einzugsmarsch»'' для [[Парад#Дефіляда|дефіляди]] який, у присутності кайзера, було виконано 6&nbsp;вересня 1917 року.

== Див. також ==
* [[Операція «Міхаель»]]
* [[Лютнева революція]]
* [[Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці (1918—1919)]]
* [[Тимчасовий уряд Росії]]
* [[Мітавська операція]]
* [[Костюхнівська битва]]

== Примітки ==
;Виноски
{{Reflist|group=а}}

;Джерела
{{reflist}}

== Література ==
* {{книга
|автор          = [[Зайончковський Андрій Медардович|Зайончковский, Андрей Медардович]]
|частина        = 
|заголовок      = Первая мировая война
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/zayonchkovsky1/
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = СПб
|видавництво    = Полигон
|рік            = 2000
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 878
|серія          = 
|isbn           = 5-89173-082-0
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = История Первой мировой войны 1914—1918 гг.
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/ww1/
|відповідальний = под редакцией И.&nbsp;И.&nbsp;Ростунова
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Наука
|рік            = 1970
|том            = в 2-х томах
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 25 500
}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://www.stahlgewitter.com/17_09_06.htm Der Weltkrieg am 6. September 1917] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171122110705/http://www.stahlgewitter.com/17_09_06.htm |date=22 листопада 2017 }}{{ref-de}}
* [http://www.iwm.org.uk/collections/item/object/205315679 THE BATTLE OF RIGA, SEPTEMBER 1917] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151223093025/http://www.iwm.org.uk/collections/item/object/205315679 |date=23 грудня 2015 }}{{ref-en}}
* [http://www.stahlgewitter.com/weltkrieg/1917_riga.htm Aus den Kämpfen um Riga] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170504164418/http://www.stahlgewitter.com/weltkrieg/1917_riga.htm |date=4 травня 2017 }}{{ref-de}}
* [http://www.lexikon-erster-weltkrieg.de/Riga-Offensive Riga-Offensive] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304070115/http://www.lexikon-erster-weltkrieg.de/Riga-Offensive |date=4 березня 2016 }}{{ref-de}}
* [http://latvjustrelnieki.lv/ru/fotografii-95943/karty-115383/page-532171/open-gallery:1342731 Рижская операция 19&nbsp;26 августа 1917 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161005153409/http://latvjustrelnieki.lv/ru/fotografii-95943/karty-115383/page-532171/open-gallery:1342731 |date=5 жовтня 2016 }}
* [http://первая-мировая.рф/article/item/99 Рижская операция] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200130221815/http://xn----7sbbfcoy5atdmf5qh.xn--p1ai/article/item/99 |date=30 січня 2020 }}{{ref-ru}}
* [http://www.hrono.ru/sobyt/1900sob/1917riga.php Рижская операция] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170717102831/http://www.hrono.ru/sobyt/1900sob/1917riga.php |date=17 липня 2017 }}{{ref-ru}}
* [http://voynablog.ru/2015/06/07/rizhskaya-oboronitelnaya-operaciya-1917-goda/ Рижская оборонительная операция 1917 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161204115451/http://voynablog.ru/2015/06/07/rizhskaya-oboronitelnaya-operaciya-1917-goda |date=4 грудня 2016 }}

{{Перша світова війна}}
{{Портали|Латвія|Перша світова війна|Історія|Війна}}

[[Категорія:Битви Росії]]
[[Категорія:Битви Німеччини у Першій світовій війні]]
[[Категорія:Битви в Латвії]]
[[Категорія:Росія в Першій світовій війні]]
[[Категорія:Битви Першої світової війни]]
[[Категорія:Битви 1917]]
[[Категорія:Історія Риги]]
[[Категорія:Події 1 вересня]]
[[Категорія:Вересень 1917]]