Перегляд вихідного коду сторінки Олень благородний

{{Speciesbox |name=Олень благородний |fossil_range=середній [[плейстоцен]] — сучасність,<br>{{Geological range|0.8|0}} |image=Cervus elaphus Ukraine.jpg |status=LC
|status_system=IUCN3.1 |genus=Cervus |species=elaphus |authority=[[Карл Лінней|Linnaeus]], [[1758]] |range_map=Red deer (Cervus elaphus) reconstructed and recent.png |range_map_caption=Ареал<!--| range_map_legend = --><div style="text-align: left; margin: 3px;">{{Legend|#B5E61D|Реконструйований ареал}}{{Legend|#4F650C|Сучасний ареал}}/div>
| subdivision_ranks = Підвиди
| subdivision = 
* ''C. elaphus alashanicus''
* ''C. elaphus atlanticus''
* ''C. elaphus bactrianus''
* ''[[Cervus elaphus barbarus|C. elaphus barbarus]]''
* ''C. elaphus canadensis''
* ''[[Олень благородний корсиканський|C. elaphus corsicanus]]''
* ''C. elaphus elaphus''
* ''C. elaphus hippelaphus''
* ''C. elaphus hispanicus''
* ''C. elaphus kansuensis''
* ''C. elaphus macneilli''
* ''C. elaphus manitobensis''
* ''C. elaphus maral''
* ''C. elaphus montanus''
* ''C. elaphus nannodes''
* ''C. elaphus nelsoni''
* ''C. elaphus roosevelti''
* ''C. elaphus scotticus''
* ''C. elaphus sibiricus''
* ''C. elaphus songaricus''
* ''C. elaphus wallichi''
* ''C. elaphus xanthopygus''
* ''C. elaphus yarkandensis''
}}
'''О́лень благоро́дний'''<ref name="Маркевич">{{книга|автор=Маркевич О.П.|заголовок=Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура|місце=Київ|видавництво=Наук. думка|рік=1983|сторінки=217|посилання=}}</ref> або '''о́лень звича́йний'''<ref name="Маркевич"/><ref>{{книга|автор=Шарлемань М.|заголовок=Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні|місце=Київ|видавництво=Держ. вид-во України|рік=1927|сторінки=15|посилання=}}</ref><ref>{{книга|автор=Раковський І. (гол. ред.)|заголовок=Українська загальна енцикльопедія|місце=Львів, Станиславів, Коломия|том=2|видавництво=Рідна школа|рік=1930–1933|сторінки=919|посилання=}}</ref> або '''олень лісовий'''<ref>{{стаття|автор=Делеган, І.|назва=Особливості визначення віку окремих видів оленеподібних у процесі їх обліку|видання=Праці Теріологічної Школи|рік=2012|випуск=11|сторінки=6–12}}</ref><ref>{{стаття|автор= Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б |назва=Олень лісовий в угіддях НПП “Сколівські Бескиди” |видання= Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“ |рік=2006|сторінки=24–28}}</ref> (''Cervus elaphus'')&nbsp;— найпоширеніший вид [[олень|оленів]] у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в [[лісостеп|лісостеповій зоні]] і вздовж всієї південної смуги лісів&nbsp;— європейських і сибірських, а також у вологих частинах [[Середня Азія|Середньої Азії]].

== Харчування ==
Олені їдять не менш ніж 300 видів [[рослини|рослин]], переважно [[трава|траву]], [[Листок|листя]] і [[Пагін|пагони]], [[гриби]], [[лишайники]], [[Очерет звичайний|тростину]] і [[Курай (рослина)|солянки]] з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як [[Беладона звичайна|беладона]] та [[аконіт]]. [[Хвоя|Хвою]] олені їсти не можуть, тому коли голод змушує їх це робити, нерідко гинуть від [[запалення]] [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]].

== Спосіб життя ==
Олені живуть в [[ліс]]ах, [[лісостеп]]ах, [[степ]]ах, [[напівпустеля]]х та [[пустеля]]х, тримаючись прирічкової рослинності. Вони можуть жити і без [[прісна вода|прісної води]], як на острові [[Бирючий острів|Бірючому]] в [[Азово-Сиваський національний природний парк|Азово-Сиваському заповіднику]]. Але все ж рідними місцями оленів служать світлі ліси, в основному [[Широколистяні ліси|широколистяні]], лісисті острови, і навіть темнохвойні ліси, але серед просторих [[луг]]ів, густі зарості [[кущ]]ів. В [[Гора|гірських місцевостях]] для оленів важливою є можливість відійти в період глибоких снігів на малозасніжені схили.
[[Файл:Олень на о. Джарилгач.jpg|left|350px|thumb|Благородний олень (асканійська форма) на острові Джарилгач]]
На [[рівнина]]х олені живуть осіло, тримаючись [[стадо|стадами]] по 10 і більше голів на порівняно невеликих ділянках (300—400 га літом і 200 га зимою), проходячи по глибокому [[сніг]]у не більше 1-2&nbsp;км за добу. В горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50&nbsp;км за день, інколи навіть по 150&nbsp;км. Перехід в місця, де менше снігу, відбувається поступово і займає півтора&nbsp;— два місяці. В квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.

В сильну [[спека|спеку]] олені лізуть в воду. Пасуться вони не безперервно, а чергують харчування з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на [[узлісся]]х. Зимою вони трохи розгрібають сніг і притоптують, підминають&nbsp;— виходить тепла ямка.

Змішане стадо оленів (не в період гону) найчастіше очолює стара самиця, біля якої збираються її діти різного віку. Звичайно розмір такого стада&nbsp;— 3-6 голів. Навесні такі стада розпадаються.

Наприкінці [[серпень|серпня]]&nbsp;— на початку вересня можна почути їхній рев, який чути, особливо в горах, на декілька кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих самців переходить в рик.

В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило,&nbsp;— 12-14 років<ref name="zoolog.com.ua">{{cite web|title=zoolog.com.ua. Благородний олень|url=http://www.zoolog.com.ua/ssavci22.html|publisher=zoolog.com.ua|accessdate=2014-06-30}}</ref>. Самки живуть довше, ніж самці.

== Розмноження ==
Восени самець збирає [[гарем]]. Після періоду гону до такої групи дорослих самиць приєднуються телята. Це другий тип змішаного стада. Вони можуть бути великими&nbsp;— по 10, і навіть по 30 голів.
[[Файл:Олені в Джарилгацькому національному парку.webm|thumb|left|250px|Олені в Джарилгацькому національному парку, Україна]]
[[Файл:Самиця оленя. острів Джарилгач. осінь 2015.JPG|left|250px|thumb|Самиця благородного оленя (асканійська форма) на острові Джарилгач]]
[[Файл:Оленяче тріо.jpg|thumb|left|250px|Три олені на території Джарилгацького національного природного парку]]
На початку «ревучого періоду» самотні самці займають визначені ділянки, інколи одні і ті ж протягом багатьох років. Збуджені, вони б'ють рогами в молоді деревця, ламають [[гілки]], здирають [[Кора рослин|кору]]. Тварини часто катаються по землі, мало їдять і під час гону і втрачають 30-40&nbsp;кг ваги з своїх звичайних 160—300&nbsp;кг.

Поступово до самців приєднуються самки. Їм подобається голос самців. Чим більший стає гарем, тим слабше стає чути рев самця. І самки, і самиці визначають силу суперника по тону реву&nbsp;— в розквіті сил олень має низький і захриплий голос. Але коли суперники все ж зійшлись,&nbsp;— починається поєдинок. Він може бути і без нападу, а обмежитись лише демонстрацією сили, але може бути і з смертельним боєм&nbsp;— тріск зламаних рогів і смерть обох самців.

В гаремі буває 2-3, іноді до 15 самок. Народження потомства припадає на другу половину травня&nbsp;— першу половину червня. До того часу самиці відділяються від змішаного стада і йдуть в зарості в долинах [[річка|річок]]. Як правило, народжується одне теля, рідко два.

Перші 2-3 дні теля слабе і стає на ноги тільки для того, щоб посмоктати маму. Самка в цей час тримається в стороні, через 100—200&nbsp;м, відволікаючи [[хижак]]ів, і годує теля. На 5-7 день оленя ходить за мамою, хоча ще нетвердо тримається на ногах. Двотижневі оленята вже добре бігають, а місячні не відстають від дорослих. Траву вони починають їсти в місячному віці, але смокчуть материнське молоко до осені. Молоді тримаються біля матері 1,5-2,5 роки, інколи самки-дочки, котрі також вже мають малих, приєднуються до матері.

Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після першого линяння, вони щезають. Новонароджене теля важить 8-11&nbsp;кг. Воно дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється.

В маралів&nbsp;— найбільших оленів&nbsp;— тримісячна самиця має масу 50-65&nbsp;кг, річні&nbsp;— 120—140&nbsp;кг, дворічні&nbsp;— 190&nbsp;кг, шестирічні та старші&nbsp;— 280—300 кг<ref name="twarini.com">{{cite web|title=twarini.com. Благородний олень|url=http://twarini.com/blagorodnij-olen/|publisher=twarini.com|accessdate=2014-06-30|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304233845/http://twarini.com/blagorodnij-olen/}}</ref>. Після 6-7 років ріст оленів припиняється.

З року в самців починають розвиватися [[ріг|роги]]. До осені другого року їх ріст закінчується, і молодий самець може бути прикрашений закостенілими «сірничками», або «шпильками»&nbsp;— рогами без відростків. В квітні перші роги скидаються і розвиваються нові, з 3-4 відростками. В наступні роки збільшується розмір рогів, збільшується також число відростків, але не у всіх оленів. Найбільш розвинуті і важкі роги бувають в оленів в віці 10-12 років, після 14 років вони зменшуються. В кавказьких оленів роги мають масу 7-8, інколи 10-12&nbsp;кг, і зовсім рідко 14-18&nbsp;кг. Олені скидають роги в другій половині березня&nbsp;— першій половині квітня, інколи в кінці лютого, особливо в [[Крим]]у, [[Карпати|Карпатах]] та на [[Кавказ]]і. Старі олені скидають роги пізніше, ніж молоді. Молоді, оброслі шерстю роги остаточно формуються наприкінці червня&nbsp;— на початку липня. До середини серпня вони костеніють і очищуються від шкіри. В сибірських оленів костеніння закінчується пізніше, ніж у їхніх західних родичів.

== Розведення ==
У селі [[Радовичі]] [[Ковельський район|Ковельського району]] [[Волинська область|Волинської області]] функціонує [[ферма]] з розведення благородного оленя площею 122 [[гектар]]и. У [[2018]] році з [[Балтійські країни|Прибалтики]] сюди завезли 80 оленів. Вони чудово [[Акліматизація|акліматизувалися]], народили багато потомства<ref>{{cite web|title=Як працює оленяча ферма на Волині, та як туди потрапити (ФОТО)|url=https://konkurent.ua/publication/65925/yak-pratsue-olenyacha-ferma-na-volini-ta-yak-tudi-potrapiti-foto/|website=[[Конкурент]]|accessdate=2021-05-27}}</ref>.

У 2021 році на ферму завезли ще 200 оленів з країн Балтії. Популяція благородних оленів на території екопарку сягнула чотирьохсот голів<ref>{{cite web|title=На оленячу ферму привезли дві сотні оленів з Балтійських країн (фото)|url=https://konkurent.ua/publication/74872/na-olenyachu-fermu-privezli-dvi-sotni-oleniv-z-baltiyskih-krain-foto/|website=[[Конкурент]]|accessdate=2021-05-27}}</ref>.

На території ферми є [[зоопарк]]. У п'яти [[вольєр]]ах живуть [[Олень японський|олені плямисті]], [[муфлон]]и, два види [[Лань|ланей]] і [[Свиня дика|дикі свині]].

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from=Q79794}}

[[Категорія:Тварини, описані 1758]]
[[Категорія:Олень|благородний]]
[[Категорія:Ссавці України]]
[[Категорія:Ссавці Європи]]
[[Категорія:Ссавці Азії]]
[[Категорія:Інвазивні тварини в Австралії]]