Перегляд вихідного коду сторінки Лінійні крейсери класу «Лайон»

{|{{Картка судна <!-- класи військових кораблів -->
|підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису -->
|відображення назви= <!-- ключі: none, ital; або назва статті із розміткою -->
|склас= <!-- ключі: 2 -->
}}
{{Картка судна (зображення)
|зображення судна= HMS_Princess_Royal_LOC_18244u.jpg
|розмір зображення судна= 300px
|підпис зображення= «HMS Princess Royal»
}}
{{Картка судна (проєкт)
|назва = Лінійні крейсери типу «Лайон»
|будівники=
|оператори= [[Файл:Naval Ensign of the United Kingdom.svg|border|23 px]] [[Велика Британія]]
|попередній проєкт= [[Лінійні крейсери типу «Індіфатігебл»|«Індіфатігебл»]]
|наступний проєкт= [[HMS Queen Mary (1912)|«Куїн Мері»]]
|підкласи=
|роки будівництва= 1909–1912
|роки експлуатації= 1912–1920
|будується=
|заплановано= 2
|побудовано= 2
|скасовано=
|активні=
|на консервації=
|втрачено=
|у резерві=
|зламано= 2
|збережено=
}}
{{Картка судна (характеристики)
|приховати заголовок=
|доповнення заголовка=
|тип судна= [[Лінійний крейсер]]
|водотоннажність= 26 270 т
|довжина судна= 213,4 м
|ширина судна= 27 м
|осадка судна= 9,9 м
|двигуни судна=  2 парові турбіни
|потужність =70 000 к.с.
|швидкість судна= 27,5 [[Вузол (одиниця швидкості)|Вузлів]]
|дальність= 5 610 миль на швидкості 10 вузлів
|екіпаж судна= 1 092
|електроніка судна=
|озброєння судна=
* 4 x 343-мм гармати «BL 13.5-inch Mk V»
* 16 x 102-мм гармати «BL 4-inch Mk VII»
* 2 x 533-мм торпедні апарати
|бронювання судна=
* Пояс: 102-229 мм
* Перебірки: 102 мм
* Барбети: 203-229 мм
* Башти: 229 мм
* Палуби: 64 мм
* Бойова рубка: 254 мм
}}
|} 
[[Файл:LionSP 001672.jpg|міні|Лінійний крейсер Lion]]

'''«Лайон»'''&nbsp;— тип [[Лінійний крейсер |лінійних крейсерів]] [[Королівський військово-морський флот Великобританії|Королівського військово-морського флоту Великої Британії]] часів [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Усього побудовано два кораблі: [[HMS Lion (1910)|«Лайон»]] ('' Lion '') та [[HMS Princess Royal (1911)|«Принсесс Ройял»]] (''Princess Royal''). Третій корабель [[HMS Queen Mary (1912)|«Куїн Мері»]] був побудований по дещо зміненому проекту і тому виділяється в окремий тип. Кораблі класу «Лайон» належали до британських лінійних крейсерів другого покоління. У порівнянні зі своїми попередниками, лінійними крейсерами типу [[Лінійні крейсери типу «Індіфатігебл»|«Ініефатігебл»]], мали більш потужне озброєння і кращу захищеність. Брали активну участь у більшості великих операцій Королівського флоту під час Першої світової війни. У 1920 році обидва лінійних крейсера були виведені в резерв і в 1924-у, згідно з умовами [[Вашингтонська морська конференція|Вашингтонського морського договору]], списані та продані на брухт.

== Представники ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва
! Будівництво
! Закладений
! Спущений на воду
! Вступив у стрій
! Доля
|-
| '''[[HMS Lion (1910)|Лайон]]'''<br/>''HMS Lion''
| HM Dockyard, [[Девонпорт]]
| {{nobr|[[29 листопада]] [[1909]] року}}
| {{nobr|[[6 серпня]] [[1910]] року}}
| {{nobr|[[4 червня]] [[1912]] року}}
| 30 травня 1922 року виведений зі складу флоту,<br>31 січня 1924 року зданий на злам
|-
| '''[[HMS Princess Royal (1911)|Принсес Роял]]'''<br/>''HMS Princess Royal''
| [[Vickers]], [[Барроу-ін-Фернесс]]
| {{nobr|[[2 травня]] [[1910]] року}}
| {{nobr|[[29 квітня]] [[1911]] року}}
| {{nobr|[[14 листопада]] [[1912]] року}}
| 19 грудня 1922 року зданий на злам
|-
|}

== Історія створення ==
Восени 1908&nbsp;року британське Адміралтейство було стурбоване через розвідувальні повідомлення, що Німеччина готується скористатися скороченням британських кораблебудівних програм і зрівнятися з британським флотом за кількістю дредноутів. З отриманих даних зробили висновок, що до 1912&nbsp;року обидві країни матимуть по 21-у лінкору і лінійному крейсеру.<ref name="Линкоры Британской империи. С97">Паркс. Линкоры Британской империи. Том 6. — С. 97.</ref>

Джон Фішер передав службову записку Першому Лорду, у якій виклав своє бачення ситуації:

{{Початок цитати}}
«Ми згодні з заявою Першого Лорда, що існує можливість, того що Німеччина до 1912&nbsp;року завершить будівництво 21 дредноута, і ми маємо у своєму розпорядженні незаперечні факти, що до цієї дати у неї буде 17 таких кораблів. Беручи до уваги, що протягом майбутнього року ми закладемо шість дредноутів, у результаті ми будемо мати тільки 18 ... Хотілося б поставити питання, чому попередження про це не було зроблено раніше, а інформація про очікуване закладення і завершення будівництва німецьких кораблів програми 1909-10&nbsp;рр., а також докази постійного прискорення будівництва в наступні роки були досі невідомі».

— Паркс. Лінкори Британської імперії. Том 6. — С. 97.
{{Кінець цитати}}

Заяви Адміралтейства були уважно розглянуті, і за наполяганням Е.Грея прем'єр-міністр призначив спеціальне засідання уряду на якому розглянули ситуацію з британським лінійним флотом. У результаті була ухвалена нова кораблебудівна програма, яку можна назвати: «Нам потрібно вісім кораблів, і ми не будемо чекати».<ref name="Линкоры Британской империи. С97"/>

Зазвичай проект нових броненосних крейсерів втілював у собі «крейсерську версію броненосців», а лінійні крейсери були крейсерською версією дредноутів. Проект лінійних крейсерів третьої серії (типу «Лайон») був «крейсерську версію» [[Лінійні кораблі типу «Оріон»|«Оріона»]], хоча ще на початку 1909&nbsp;року їх планували будувати як глибоко модернізований варіант крейсерів типу «Індефатігебл».<ref name="Линейные крейсера Англии. С. 2">Мужеников В. Б. Линейные крейсера Англии (часть II). — С. 2.</ref> Адмірал Фішер залишив пост Першого морського лорда в 1910&nbsp;році, але, перш ніж піти, він зробив один важливий крок. За його наполяганням після декількох серій дредноутів, озброєних 305-мм гарматами, заклали перший супердредноут «Оріон», що мав бути озброєний десятьма гарматами калібру 343 мм.<ref name="Линейные крейсера Англии. С. 2"/> Для нових лінкорів потрібні були їх крейсерські варіанти&nbsp;— лінійні крейсери з новим калібром гармат і ними стали «Лайон» та «Прінсес Роял». «Квін Мері» стала «крейсерській версією» лінкора «Кінг Джордж V».<ref>Мужеников В. Б. Линейные крейсера Англии (часть II). — С. 32.</ref><ref>Conway's, 1906—1921. — P. 31.</ref>

Вісім кораблів програми 1909 року належали до трьох типів, з яких «Колоссус» і «Геркулес» практично повторювали «Нептун»; чотири кораблі типу «Оріон» відносились до нового типу, а «Лайон» і «Принцес Роял» були варіантами «Оріона». Громадська думка змусила Адміралтейство розробляти нові кораблі більшого розміру та потужності, щоб досягти кількісної та якісного переваги над новітніми німецькими дредноутами, що знаходяться на стадії проектування.

Німецькі крейсери «Мольтке» і «Гёбен» були збільшеними версіями кораблів типу «Фон дер Танн» з піднесеними кормовими баштами і бортовим залпом з десяти 280-мм і шести 150-мм гармат, і мали 270-мм броньовий пояс і 230-мм броню на баштах.<ref name="Линкоры Британской империи. С.7">Паркс. Линкоры Британской империи. Том 7. — С. 13.</ref><ref>Gröner. Band 1. — P. 82.</ref>

Однак ці деталі ще не були відомі британцям у 1909 році. Крейсеру «Мольтке» приписували десять або дванадцять 11-дюймових гармат, розташованих, як на «Дредноуті», і броню у 178&nbsp;мм. Загалом було прийнято вважати, що він має приблизно такі ж швидкість і захист, як британські крейсери, і більшу кількість, але менший калібр головних гармат.

«Лайон» був спроектований як відповідь німцям.<ref name="Линкоры Британской империи. С.7"/> Збільшення швидкості, бронювання і калібру гармат призвело до збільшення водотоннажності на 40% у порівнянні з «Індефатігеблами» і зробило їх найбільшими військовими кораблями у світі.<ref>Burt, p. 151</ref> Зовні «Лайони» були схожі на перші супердредноути серії 1910 типу «Оріон» (з головним калібром 13,5 дюймів). Вони були першими лінійними крейсерами, обладнаними новітніми 13,5-дюймовими гарматами (343&nbsp;мм) компанії Віккерс. У конструкції «Лайонів» інженери виправили деякі недоліки кораблів попередньої серії. У першу чергу гарматні башти були розташовані не ешелоном, через що вони могли стріляти через палубу і мали обмежений сектор обстрілу. Та і великі розміри і вага нових гармат робили недоцільним розміщення башт по борту. Тому всі чотири башти «Лайона» встановлювалися в діаметральної площині, при цьому вежа Q встановлювалася біля [[Мідель|міделя]].<ref name="Burt, p. 154">Burt, p. 154</ref> Головний розробник корабля, сер Філіп Уоттс, припускав можливість встановлення п'ятої башти, яка б стріляла поверх кормової. Для цього корабель слід було б подовжити на три шпангоути (приблизно на 4 метри), що збільшувало вартість крейсера приблизно на [[Фунт стерлінгів|£]]175&nbsp;тисяч, але додавало 25% вогневої потужності.<ref name="Линкоры Британской империи. С97"/> Утім це рішення так і не було реалізоване.<ref name="Burt, p. 154"/>

== Посилання ==
{{reflist}}

== Джерела ==

* Burr L British battlecruisers. 1914-1918. — Oxford: Osprey Publishing Ltd, 2006. — (New Vanguard). — ISBN 1-84603-008-0.
* Burt R. A. British Battleships of World War One. — Annapolis, MD: Naval Institute Press, 1986. — ISBN 0-87021-863-8.
* Roberts, John. Battlecruisers. — London: Chatham Publishing, 1997. — 128 p. — ISBN 1-86176-006-X.
* Мужеников В. Б. Линейные крейсера Германии. — СПб., 1998. — 152 с. — (Боевые корабли мира).
* Мужеников В. Б. Линейные крейсера Англии (часть II). — СПб., 2000. — 64 с. — (Боевые корабли мира).
* Тарас А.Е. Энциклопедия броненосцев и линкоров. — Москва: Харвест, АСТ, 2002. — ISBN 985-13-1009-3.

{{Лінійні крейсери Великої Британії}}
{{Кораблі Великої Британії часів Першої світової війни}}
{{DEFAULTSORT:Лайон}}
[[Категорія:Лінійні крейсери типу «Лайон»]]
[[Категорія:класи лінійних крейсерів|Лайон]]