Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 травня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 січня | 100 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 березня | 50 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 квітня | 10 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 квітня | Попередня]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 травня | Наступна]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/11 травня | 10 вперед]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/20 червня | 50 вперед]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/9 серпня | 100 вперед]]
-----
Назва:[[Молдова]]
[[Файл:Moldova Census 2004 Population Ethnic.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Свята ===<br/>
Знайдено: + Серед офіційних свят Молдови [[Новий рік]], [[Різдво Христове]], День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдавським і румунським народним святом є Мерцішор ({{lang-ro|Mărţişor}}, від {{lang-ro|martie}}&nbsp;— березень)&nbsp;— традиційне свято зустрічі весни, який наголошується [[1 березня]]. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко [[Великдень]], Батьківський день, [[Трійця]]. C радянського періоду збереглася традиція відзначати свята [[23 лютого]], [[8 березня]], [[1 травня|1]] і [[9 травня]]. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в [[2002]] році.
<br/>

<br/>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Львів]]
[[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:728660}} (01.05.2013)<ref name="свіже населення">[http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Dialog/Saveshow.asp Чисельність населення Львова 1 травня 2013]</ref>
<br/>
-Знайдено: + '''Львів''' ({{МФА2|lʲwiw}}, {{audio|Uk-Львів (2).oga|вимова}})&nbsp;— [[місто]] обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Львівська область|Львівської області]], національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається [[столиця|столицею]] [[Галичина|Галичини]] та [[Західна Україна|Західної України]]. За чисельністю населення&nbsp;— сьоме місто країни (станом на [[1 травня]] [[2013]] року у Львові проживало {{Formatnum:728660}} осіб<ref name="свіже населення"/>).
<br/>
Підзаголовок:== Населення ==<br/>
Знайдено: + Станом на [[1 травня]] [[2013]] року населення Львова становило {{Formatnum:757594}} жителів<ref name="свіже населення"/>. Під час [[Перепис населення України 2001|останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році]], населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у [[1989]] році,&nbsp;— 815 тисяч.
<br/>
Підзаголовок:=== Традиції ===<br/>
Знайдено: + Наприкінці [[19 століття|19]]&nbsp;— на початку [[20 століття]] розповсюдженою у Львові була [[львівські батяри|субкультура батярів]]&nbsp;— авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який ще називають батярським. Львівський міський фольклор в основному складає батярські пісні (найвідоміша&nbsp;— неофіційний гімн міста «Тильку ви Львові») та легенди (видані в чисельних збірниках; найвідоміші серед них&nbsp;— «Легенди старого Львова» [[Юрій Винничук|Юрія Винничука]]). З [[2000-ні|2000-х]] років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, [[1 травня]], проводять [[День батяра у Львові|День батяра]].
<br/>

<br/>Зобр:29шт.
----
Назва:[[Довженко Олександр Петрович]]
[[Файл:Dovzhenko R.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + При зйомках «Щорса» Довженко-режисер вдається до цікавого ходу&nbsp;— ставить більшовицький фільм на суто українському тлі (зйомки проходили у [[Чернігів|Чернігові]] та навколишніх селах). Фільм, сповнений народними піснями та танцями, місцевими звичаями, [[дума]]ми, набуває національного забарвлення. Російська та українська мови там органічно поєднані. Водночас це був гімн більшовицькій міфології та героїзму, заключний акт більшовицької саги, розпочатої Довженком у «Арсеналі». Фільм виходить на екрани [[1 травня]] [[1939]] року одночасно у Москві та Києві і за перший тиждень його дивиться близько 31-го мільйона глядачів.
<br/>

<br/>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Казахстан]]
[[Файл:Kazakhstan-mapa-Ukr.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[1 травня]]&nbsp;— [[Свято єдності народів Казахстану]];
<br/>

<br/>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Київський метрополітен]]
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1981]] року було розпочато будівництво третьої лінії Київського метрополітену, проте лише [[31 грудня]] [[1989]] року почала діяти перша черга [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерської лінії]] метрополітену довжиною 2,1&nbsp;км, в яку увійшли станції «[[Золоті ворота (станція метро)|Золоті ворота]]», [[Палац спорту (станція метро)|«Палац спорту»]] та «[[Кловська (станція метро)|Мечнікова]]», що знаходяться у центрі міста. Перші дві станції стали пересадочними на, відповідно, «Ленінську» та «Площу Льва Толстого», а з тупика станції «Мечникова» була побудована нова сполучна гілка, яка мала виходи на обидві інші лінії. Це дозволило експлуатувати на зеленій лінії потяги з депо «Оболонь», поки не буде побудоване власне. Крім того, до [[30 квітня]] [[1990]] року включно вхід пасажирів на станцію «[[Золоті ворота (станція метро)|Золоті ворота]]» та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська». Тільки [[1 травня]] [[1990]] року був відкритий власний вихід на [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]]. Ці станції, яких усього на той момент нараховувалося 31, стали останніми, які були відкритими за [[СРСР]].
<br/>
-Знайдено: + | 50 копійок || [[1 травня]] [[1992]] року
<br/>

<br/>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Бойчук Михайло Львович]]

Підзаголовок:=== Повернення ===<br/>
Знайдено: + З того ж [[1924]] року він професор [[Київський художній інститут|Київського художнього інституту]]. Михайло Бойчук узяв участь у монументальній пропаганді, очолив перші державні майстерні. Його група розписала агітпароплав «Більшовик», [[Луцькі казарми в Києві]] ([[1919]]), оформляла свято [[1 травня]] [[1919]] року, декорувала [[Київський оперний театр]] під час першого Всеукраїнського з'їзду представників волосних виконкомів ([[1919]]), навесні [[1921]] року на запрошення уряду [[УРСР]] оформив приміщення [[Харківський оперний театр|Харківського оперного театру]], де відбувся п'ятий Всеукраїнський з'їзд Рад, працював на Всесоюзній сільськогосподарській виставці [[1923]] року, виконав близько двадцяти портретів кооперативних і державних діячів на повний зріст для Київського кооперативного інституту, зробив розписи санаторію ім. ВУЦВК на [[Хаджибейський лиман|Хаджибейському лимані]] в [[Одеса|Одесі]] ([[1928]]), [[Червонозаводський театр|Червонозаводського театру]] в Харкові ([[1933]]–[[1935]]).
<br/>

<br/>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Зеров Микола Костянтинович]]

-Знайдено: + [[Файл:Зеров М.jpg|thumb|left|150px|Микола Зеров. [[1 травня]] [[1915]] року]]
<br/>

<br/>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Коновалець Євген Михайлович]]
[[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З приходом до влади [[гетьман]]а [[Скоропадський Павло|Скоропадського]] полк Січових Стрільців [[1 травня]] [[1918]]&nbsp;р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Є.Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.
<br/>

<br/>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Петрів Всеволод Миколайович]]
[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[1 травня]] [[1920]] року&nbsp;— інспектор піхоти [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Скоропадський Павло Петрович]]
[[Файл:Ord.Aquilarossa-GC.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[16 березня]] [[1904]] року служив у [[Мукден]]і, в складі [[1-а Маньчжурська армія|1-ї Маньчжурської армії]]. Він був [[осавул]]ом [[3-й Верхньоудинський полк|3-го Верхньоудинського полку]] [[Забайкальські козаки|Забайкальського козачого війська]]. [[1 травня]] молодого офіцера перевели в штаб, на посаду [[ад'ютант]]а [[генерал-лейтенант]]а [[Федір Едуардович Келлер|Федора Келлера]], командувача Східного загону Маньчжурської армії. Проте [[1 жовтня]] Скоропадський покинув штабну роботу за власним бажанням і став командиром 5-ї сотні [[2-й Читинський полк|2-го Читинського полку]] забайкальских козаків. Його загони брали участь у розвідувальних операціях та блискавичних нападах на тили противника.
<br/>

<br/>Зобр:14шт.
----
Назва:[[Великдень]]

-Знайдено: + | [[27 березня]] || [[1 травня]]
<br/>
-Знайдено: + | [[27 березня]] || [[1 травня]]
<br/>

<br/>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Хорол (місто)]]
[[Файл:Katastrophe von Tschernobyl Denkmal.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Хорол і район окуповано [[Друга Світова Війна|німецько-фашистськими військами]] з [[13 вересня]] [[1941]] року по [[18 вересня|18]]—[[23 вересня]] [[1943]] року. У жовтні [[1941]] року близько 460 жителів [[євреї|єврейської національності]]: старих, жінок і дітей фашисти розстріляли за містом. У Хоролі на території цегельного заводу, елеватора і нафтобази у вересні 1941 року фашисти влаштували табір військовополонених «[[Хорольська яма]]». Там були особливо тяжкі умови утримання в'язнів. Тільки з [[22 вересня]] 1941 року по [[1 травня]] 1942 року за німецькою статистикою в таборі загинуло 37 650 чоловік. Точних даних про кількість загиблих у Хорольській ямі немає, але вважається, що близько 91 тисячі. Хорол визволено за офіційними даними [[19 вересня]] [[1943]] року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Чеботарів Микола]]

-Знайдено: + Влітку [[1917]] р став членом [[Український Генеральний Військовий Комітет|Українського генерального військового комітету]]. У листопаді 1917&nbsp;р. був відряджений до [[Харків|Харкова]], де [[5 грудня]] [[1917]]&nbsp;р. згідно з наказом Українського генерального військового секретаріату обійняв посаду військового комісара [[Слобожанщина|Слобожанщини]], а за сумісництвом&nbsp;— командира 4-ї запасної бригади та начальника залоги м. [[Харків|Харкова]]. Був заарештований [[більшовики|більшовиками]], особисто допитувався головнокомандувачем більшовицьких військ [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В. Антоновим-Овсієнком]]. Був звільнений та приїхав до [[Київ|Києва]], де з іншими українськими вояками (Волохом, Гомзиним тощо) почав організацію [[Гайдамацький кіш Слобідської України|Гайдамацького Коша Слобідської України]], який згодом очолив [[Симон Петлюра|С. Петлюра]]. У квітні [[1918]]&nbsp;р. повернувся до [[Харків|Харкова]], де мешкав приватно. У [[1919]]&nbsp;р. —— отаман [[Кіш охорони державного майна|Коша Охорони державного майна]], начальник контррозвідчого відділу штабу [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. У червні—серпні 1919&nbsp;р.&nbsp;— комендант тилу Дієвої армії УНР. З серпня 1919&nbsp;р.&nbsp;— начальник політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ [[УНР]]. Станом на [[26 вересня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— без посади, приділений до штабу Дієвої армії УНР. У жовтні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— квітні [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— директор Департаменту політичної інформації МВС УНР. З [[30 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник залоги [[Кам'янець-Подільський|Камянця-Подільського]]. З [[1 травня]] [[1920]] р до [[1 серпня]] [[1928]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник Охорони Головного Отамана [[Симон Петлюра|С. Петлюри]].
<br/>

----
Назва:[[Черкаський обласний краєзнавчий музей]]
[[Файл:Скульптурна композиція Мати-Черкащина в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Великих збитків музею завдала [[Велика вітчизняна війна|війна]] [[1941]]—[[1945|45]] років. У період німецько-фашистської [[Окупація|окупації]] фашисти пограбували музей. Пропало близько 4 тисяч найцінніших експонатів. Але вже [[1 травня]] [[1944]] року музей першим в [[УРСР]] прийняв відвідувачів звільненого від фашистів краю.
<br/>

<br/>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Чумаченко Микола Григорович]]
[[Файл:Могила Миколи Чумаченка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Чумаченко Микола Григорович''' ([[1 травня]] [[1925]]&nbsp;— [[14 жовтня]] [[2011]] року)&nbsp;— [[економіст]], дійсний член [[АН УРСР]] (з [[1982]]). З [[1961]] [[професор]] [[КНЕУ|Інституту Народного Господарства в Києві]] ([[1967]]—70&nbsp;— [[проректор]]), [[1971]]—73&nbsp;— заступник директора [[Інститут економіки АН УРСР|Інституту економіки АН УРСР]], з [[1973]] директор [[Інститут економіки промисловості НАН України|Інституту Економіки Промисловості АН УРСР]] (у [[Донецьк]]у) та з [[1982]] голова [[Донецького наукового центру АН УРСР]]. Автор праць з економіки промисловості і управління промисловим підприємством.
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1925]] року в селянській родині в селі [[Гладківка (Голопристанський район)|Гладківка]] (колишньому Келегеї) [[Голопристанський район|Голопристанського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]]. Учився в Келегейській неповній середній, а потім у Голопристанській середній школі №&nbsp;1. У [[1943]]–[[1949]]&nbsp;роках&nbsp;— солдат [[Радянська Армія|Радянської Армії]] у складі військ [[4-й Український фронт|4-го Українського фронту]]. Після [[демобілізація|демобілізації]] з лютого [[1949]] до [[1961]] працював на [[КАЗ|Кутаїському автомобільному заводі ім. Г.&nbsp;К.&nbsp;Орджонікідзе]] старшим [[бухгалтер]]ом, начальником сектора матеріального обліку, заступником головного бухгалтера і головним бухгалтером [[завод]]у.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Національний банк України]]

-Знайдено: + |2013 [[1 травня]]<ref name="РезервиНБУ05.2013"></ref>
<br/>

<br/>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Рівне]]
[[Файл:Ukraine Rivne.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[1917]]&nbsp;— рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято [[1 травня]]; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
<br/>

<br/>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Українська Держава]]
[[Файл:Свята Софія Київська.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Хронологія ===<br/>
Знайдено: + |[[1 травня]]
<br/>
Підзаголовок:=== Хронологія ===<br/>
Знайдено: + |[[8 травня]]&nbsp;— [[11 травня]]
<br/>
-Знайдено: + : Уряд Української держави прагнув повернути від Румунії українську частину [[Бесарабія|Бессарабії]], а саме [[Хотинський повіт|Хотинський]], [[Акерманський повіт|Акерманський]] та [[Ізмаїльський повіти]], де більшість населення становили [[українці]]. До часу розв'язання територіальної проблеми [[Київ]] не встановлював дипломатичні відносини з [[Бухарест]]ом на рівні послів. [[11 травня]] гетьманський уряд розпочав «митну війну», заборонивши імпорт товарів до Румунії і Бессарабії. [[25 червня]] була припинена діяльність румунських приватних скупників сировини та продовольства. Одночасно українська влада матеріально і культурно підтримувала українські організації в Бессарабії. Восени 1918 року, користуючись підтримкою Антанти, Румунія остаточно анексувала Бессарабію. Територіальне питання залишилося не вирішеним<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.219&nbsp;— 220.</ref>.
<br/>

<br/>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Ситник Євгенія]]

-Знайдено: + '''Євге́нія Си́тник''' (* [[1 травня]] [[1895]]–[[1975]]), уроджена Онуферко родом з Тернополя, з [[1927]] року у [[Канада|Канаді]]; [[громадський діяч|громадська діячка]], за фахом [[вчитель|учителька]].
<br/>

----
Назва:[[Сміла]]

-Знайдено: + * [[Краснокутський Хаїм Меєрович]] (* [[1 травня]] [[1904]]&nbsp;— † [[15 серпня]] [[1982]])<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br/>

<br/>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Старобільськ]]
[[Файл:Старобельская трасса.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | статус          = [[1 травня]] [[1797]]
<br/>

<br/>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Супрун Оксана Олександрівна]]
[[Файл:Universytet metro station Kiev 2010 Franko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Супру́н Окса́на Олекса́ндрівна''' ({{н|1}} [[14 жовтня]] [[1924]], [[Умань]]&nbsp;— {{†}} [[1 травня]] [[1990]], [[Київ]])&nbsp;— український [[скульптор]].
<br/>
-Знайдено: + Померла [[1 травня]] [[1990]] року. Похована в [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;33).
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[7 бригада УГА]]
[[Файл:7ma Brigada UGA.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сьома бригада УГА'''&nbsp;— до кінця квітня 1919 мала назву 7-ї Стрийської бригади і входила до [[Третій Корпус УГА|Третього Корпусу УГА]]; від [[1 травня]] 1919&nbsp;— 7-ї Львівської бригади.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історичні землі України]]
[[Файл:ЗУНР.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після другого ([[1793]]) і третього поділів Польщі до складу Російської імперії увійшли Київщина, Брацлавщина і Волинь.<ref>[[Єсюнін Сергій Миколайович|Сергій Єсюнін]] [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/izjaslav/10jesjunin.html Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII&nbsp;— початку XXI&nbsp;ст. на ''www.myslenedrevo.com.ua'']</ref> Згідно з указом Сенату від 23 квітня 1793 на приєднаній до Росії території утворено Заславське та Брацлавське намісництва (губернії) і Кам'янецьку область<ref>Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ) Собрание 1, Т.23, №&nbsp;1712</ref>. Указом сенату від [[1 травня]] [[1795]] на території, що входила в Заславську та Брацлавську губернії і Кам'янецьку область, утворено Волинську, Подільську і Брацлавську губернії.<ref>ПСЗРИ, Т.23,№&nbsp;17323</ref> У Волинській губернії було сформовано Володимирську, Домбровецьку, Житомирську, Заславську, Ковельську, Лабунську, Луцьку, Новоград-Волинську, Овруцьку, Острозьку, Радомишльську, Рівненську і Чуднівську округи (повіти).<ref>ПСЗРИ, Т.23, №&nbsp;17352</ref> Центром Волинської губернії було визначено місто [[Новоград-Волинський]], (згодом місто [[Житомир]]).<ref>ПСЗРИ, Т.23, №&nbsp;17354</ref>
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Війна в Іраку]]
[[Файл:George W Bush on the deck of the USS Abraham Lincoln.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[20 березня]]&nbsp;— [[1 травня]] [[2003]] року об'єднані сили [[США]] і антиіракської коаліції провели проти [[Ірак]]у військову операцію, що отримала первинну назву «Шок і трепет». Потім операція отримала назву «Свобода Іраку». Офіційний Багдад назвав війну «Харб аль Хавасим»&nbsp;— «вирішальною війною».
<br/>

<br/>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Населення України]]
[[Файл:UaPopulation2006-2010.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Станом на [[1 травня]] [[2013]] року чисельність наявного населення [[Україна|України]] становила 45&nbsp;млн. 495 тис. 252 мешканців.<ref>Державна служба статистики України</ref>
<br/>

<br/>Зобр:93шт.
----
Назва:[[Іван Богун]]
[[Файл:Ivan Bohun Vinnytsia 1651 G2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником [[Глухий Йосип|Йосипом Глухим]] і полтавським&nbsp;— [[Мартин Пушкар|Мартином Пушкарем]]. Дізнавшись про підкріплення польсько-шляхетське військо в паніці відступило, залишивши весь свій обоз. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] ([[29 квітня]]&nbsp;— [[1 травня]] 1651 року), а в середині травня його козаки оволоділи [[Корець|Корцем]].
<br/>

<br/>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Битва під Жовтими Водами]]

-Знайдено: + [[30 квітня]] [[1648]]&nbsp;року штурм польського табору розпочався наступом української піхоти при підтримці татарської кінноти. Питома вага татарської кінноти у штурмі польського табору була мінімальною, але перебування навколо табору її полків, готових до бою, стримувало проведення контратак польської кавалерії проти наступаючої козацької піхоти. Але поки що козацький штурм не мав успіху. У поляків на вежах було 10 гармат. Б.Хмельницький мав на той час всього 3 гармати-фальконети малого калібру. Бойові дії [[30 квітня]]— [[1 травня]] [[1648]] року показали, що такою силою польський табір не здобути.
<br/>

<br/>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Польсько-радянська війна 1920]]
[[Файл:Rzeczpospolita 1922.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[28 квітня]] поляки зайняли лінію [[Чорнобиль]]&nbsp;— [[Козятин]]&nbsp;— [[Вінниця]]&nbsp;— румунський кордон. А потім протягом доби пройшли 90&nbsp;км і зупинились біля Києва, не зустрівши ніякого супротиву. Цього ж дня польські війська вступили до Козятина, Радомишля і Жмеринки. В містечку [[Ольгопіль (Чечельницький район)|Ольгополь]], Ольгопольського повіту, Подільської губернії, відбулася зустріч прем'єр-міністра УНР [[Мазепа Ісаак Прохорович|І. Мазепи]] з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. Постала нарада командуючих дивізіями (отаман [[Тютюнник Юрій Йосипович|Ю. Тютюнник]] від Київської дивізії, отаман [[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович|А. Гулий-Гуленко]] від Запорізької дивізії, отаман [[Загродський Олександр Олександрович|О. Загродський]] від Волинської дивізії, начальник штабу полковник [[Долуд Андрій|А. Долуд]]). Оскільки присутнім на нараді ще не було відомо про підписання Варшавського договору і спільний польсько-український наступ на схід, перед армією стояла задача пробитися через більшовицький фронт, який проходив по лінії [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]&nbsp;— [[Жмеринка]]&nbsp;— [[Вінниця]], для з'єднання з новосформованою армією УНР, щоб утворити регулярний антибільшовицький фронт. [[1 травня]] польське військо всупило до Фастова. Того ж дня дійшло до зіткнення між «непримиренними друзями»&nbsp;— Галицьке угрупування першої бригади, що просувалося у напрямку Києва, повторно оточили і взяли в полон легіонери польського генерала [[Ромер Ян|Я. Ромера]]. Полонених розміщено у Кримських касарнях Вінниці. Цього ж дня [[Петлюра Симон Васильович|Петлюра]] прибув до [[Проскурів|Проскурова]].
<br/>
-Знайдено: + 11 травня командуючий польською армією та в.о. коменданта Києва генерал Е. Ридз-Смігли оголошує про запровадження воєнного стану, сучасно повідомлялося, що на території колишньої Київської губернії&nbsp;— на північ від річки Росі (Житомирського повіту, колишньої Волинської губернії) військові та приватні особи за карні проступки&nbsp;— як то дезертирство, повстання, мародерство, шпигунство, грабунки, псування залізниць, телефонів, телеграфів- каратимуться військово-польовим судом через розстріл або повішення. Того ж дня повідомлялося, що колія Київ&nbsp;— Фастів&nbsp;— Попельня&nbsp;— Козятин&nbsp;— Винниця&nbsp;— Жмеринка знаходилась в руках польської армії; дільниця від Жмеринки до Вапнярки&nbsp;— в руках частин армії УНР; увечері більшовицький аероплан скинув 2 бомби на військовий склад в Дарниці та на ланцюговий міст, під ніч збройна боротьба на лівому березі Дніпра завершилася відступом частин Червоної армії з-під Броварів.<ref>[http://www.history.org.ua/?</ref><br/>
-Знайдено: + hrono (11 травня)]</ref>
<br/>
-Знайдено: + 12&nbsp;— 31 травня. Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
<br/>
-Знайдено: + 31 травня до полонених галичан першої бригади звернулися представники С. Петлюри з пропозицією записуватися до повстанської армії УНР для участі в польсько-радянській війні. З 2400 полонених до повстанської армії записалося лише 330.
<br/>
-Знайдено: + Першу спробу контрнаступу більшовиків на теренах України 29-31 травня було відбито у [[Битва під Володаркою|битві під Володаркою]].
<br/>

<br/>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Історія Маріуполя]]
[[Файл:mariupol okrug 1927.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[31 травня]] [[1223]] року в Приазов'ї відбулася [[битва на річці Калка]] між [[монголо-татари|монголо-татарськими]] ордами й об'єднаними військами руських князів і половців, що закінчилася повним розгромом русичів. Землі Приазов'я ввійшли до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. (Учені дотепер сперечаються, де ж протікала річка Калка, і місце легендарної [[битва на річці Калка|битви на річці Калка]] в [[1223]] році, так і не визначене). Є декілька схожих за описом місць, на річці Каратиш, Кальміус і Кальчик (останні дві протікають через [[Маріуполь]]). У XIII столітті приазовські степи захопили монголо-татарські завойовники. Територія Північного Приазов'я входила спочатку до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]], а в XV столітті відійшла до [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Тоді ж українські (а також&nbsp;— російські, молдавські, білоруські) [[кріпацтво|кріпаки]] та збіднілі міщани, рятуючись від феодального тиску, почали тікати у [[Дике поле]]&nbsp;— вільні землі в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] та [[Дон]]у. Так виникло запорізьке козацтво. Після зруйнування запорізького решта вцілилих рятувала за Доном, таким чином виникає і донське [[козацтво]].
<br/>
-Знайдено: + [[21 травня]] [[1779]] року імператриця [[Катерина II]] дарувала грамоту, відповідно до якої «переселенцям із Криму дарувались привілеї й свободи». У грамоті місто йменувалося '''«Маріанополь»'''. На плані від 20 жовтня 1779 року назва записана як «місто '''Маріу-Поль'''&nbsp;— вигінна земля міста Маріу-Поля».
<br/>
-Знайдено: + * 1 травня [[1906]]&nbsp;— робітники металургійних заводів оголосили страйк. В Олександрівському сквері зібралася робоча молодь;
<br/>
-Знайдено: + * 1 травня [[1907]]&nbsp;— страйк робітників заводу «Нікополь», міських друкарень, дрібних підприємств і млинів;
<br/>
-Знайдено: + До кінця [[1925]] року відбудовні роботи на всіх підприємствах міста були закінчені, до того часу [[Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча|Металургійний завод імені Ілліча]] за випуском продукції досягнув рівня [[1913]] року. Це передове підприємство продовжувало розвиватися швидкими темпами: в [[1929]] році завершене будівництво потужної електростанції. [[1 травня]] [[1930]] року пущений новий трубопрокатний цех, розрахований на виробництво 100 тис. тонн труб у рік для нафтової промисловості країни (тепер не треба було більше імпортувати труби для перекачування нафти з-за кордону), навколо нового цеху (згодом заводу імені Куйбишева) формується селище імені Апатова (район, обмежений сучасними проспектами Ілліча, Металургів, вулицею Макара Мазая). До кінця 1920-х років оформився Заводський (Іллічівський) район Маріуполя.
<br/>
-Знайдено: + В [[1923]] році в Маріуполі організоване літературне об'єднання «Дзвони Азов'я». [[1 травня]] [[1929]] року вийшов у світ перший номер газети «Іллічівець». В [[1932]] році введена в експлуатацію міська напівавтоматична телефонна станція на 1 000 номерів. В [[1925]] році перші автобуси почали курсувати між центром міста й віддаленими районами&nbsp;— портом і заводом імені Ілліча. [[1 травня]] [[1933]] року була пущена перша трамвайна лінія «Гавань Шмідта&nbsp;— Вулиця Франко».
<br/>
-Знайдено: + В 60-х роках здійснювалося велике домобудівництво. В [[1960]]—[[1961]] роках Портовське селище й селище заводу імені Ілліча були з'єднані з містом житловими кварталами з розвинутою спортивною інфраструктурою. [[4 липня]] [[1954]] року відкрився стадіон «Металург». [[1 травня]] [[1957]] року здана в експлуатацію лікарня заводу імені Куйбишева. [[1 травня]] [[1958]] року відкритий ПК Коксохімзаводу. [[1 листопада]] [[1965]] року був відкритий новий будинок Будинку зв'язку. В [[1959]] році наказом Міністерства морського флоту СРСР у Жданові був заснований факультет Одеського інституту інженерів морського флоту (зараз&nbsp;— Азовський морський інститут Одеської національної морської академії). Під час перебування в посаді першого секретаря міськкому КПУ Володимира [[Цибулько]] ([[1966]]—[[1968]]) була прийнята міська програма розвитку спорту, розрахована на три роки, так звана «спортивна трьохлітка». Відповідно до цієї програми, у місті були побудовані плавальні басейни й стадіони. Загальний житловий фонд міста склав в 1967 році 3&nbsp;млн м². В [[1967]] році почате будівництво нового аеропорту «Маріуполь». В [[1966]] році був побудований ПК «Іскра» (архітектор М.&nbsp;Ю.&nbsp;Пєтухов). В 1967 році на честь 50-літнього ювілею Жовтневої революції названі «Ювілейними» новоспоруджений кінотеатр і 2 гастрономи-близнюка в Іллічівському й Жовтневому районах. При В.&nbsp;М.&nbsp;Цибулько побудовані таксомоторний парк, розширений молокозавод, зведені нові пивоварний і хлібозавод в [[Орджонікідзевський район Маріуполя|Орджонікідзевському районі]]. В [[1971]] році був побудований будинок Іллічівського райкому КП України й райвиконкому (архітектор К.&nbsp;И.&nbsp;Розенберг, нині&nbsp;— будинок Іллічівської райради).
<br/>
-Знайдено: + У [[1925]] року перші автобуси почали курсувати між центром міста та віддаленими районами&nbsp;— портом і заводом імені Ілліча. [[1 травня]] [[1933]] року була пущена перша одноколійна [[трамвай]]на лінія «Гавань Шмідта&nbsp;— Вулиця Франко» (зараз&nbsp;— проспект Металургів), що пізніше з'єднала місто із заводом імені Ілліча й портом. Ходили 8 трамвайних поїздів Х+М (до початку війни надійшли ще 12 Х, 7 М и один Київський 4-осний вагон). В 1930-х роках було 2 маршрути трамвая (до [[1941]] року&nbsp;— 4 маршрути):
<br/>

<br/>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Українська платформа «Собор»]]
[[Файл:Anatoliy Matviyenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після ІІІ з'їзду партії ([[1 травня|1]]&nbsp;— [[2 травня]] [[1992]]), від УРП відпала ''[[Українська консервативна республіканська партія]] (УКРП)'' під керівництвом заступника Лук'яненко&nbsp;— [[Хмара Степан Ілліч|Степана Хмари]]. [[12 грудня]] [[2001]] УКРП саморозпустилася й влилася в [[Батьківщина (партія)|Батьківщину]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Стахів Остап Миколайович]]

-Знайдено: + '''Остап Миколайович Стахів'''&nbsp;— ([[1 травня]] [[1956]], с. [[Мельна]] [[Рогатин]]ського району [[Івано-Франківськ]]ої області)&nbsp;— [[бандурист]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Стахів Остап Миколайович народився 1 травня 1956 року у с. Мелна Рогатинського району Івано-Франківської області. У 1981 році закінчив Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (клас В. Герасименка), спеціальність = [[бандура]]. [[Заслужений артист України]] (1992&nbsp;р.). У 2011 році нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шахтар (Донецьк)]]
[[Файл:Шахтар Донецьк.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | 1000 || [[Фернандінью]] || [[11 травня]] [[2008]] || [[Харків (футбольний клуб)|ФК «Харків»]] || 0:3
<br/>

<br/>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Заставний Роман Йосипович]]
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Рома́н Йо́сипович Заставний''' ({{н}} [[1 травня]] [[1972]], село [[Ласківці]], [[Теребовлянський район]], [[Тернопільська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Міський голова міста [[Тернопіль]] з [[2006]] до [[2010]] року. Член партії [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]], входить до Політради.<ref>[http://byut.com.ua/news/15127.html Склад нових керівних органів партії «Батьківщина»]</ref>
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Міньківський Олександр Захарович]]
[[Файл:МД Міньківському.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[25 грудня|13 (25) грудня]] [[1900]] року в селі [[Сніжна]] [[Сквирський повіт|Сквирського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині [[Погребищенський район|Погребищенського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]) в родині сільського [[вчитель|вчителя]] й [[дяк]]а. Із шести років учився в [[церковно-парафіяльна школа|церковно-парафіяльній школі]], де брав участь у [[хор]]і, оволодів грою на [[скрипка|скрипці]]. З десятирічного віку вчився в Київському духовному училищі. За недовгий час став учасником великого дитячого [[Симфонічний оркестр|симфонічного оркестру]]. Через рік навчання йому дали перше [[соло]] в [[концерт]]і з творів [[Бортнянський Дмитро Степанович|Д. Бортнянського]]. Потім [[батьки]] віддали його у двокласну вчительську школу, де з його ініціативи учні створили інструментальний ансамбль. Олександр оволодів диригуванням і коли у [[1916]] році вчителя співів мобілізували на фронт, очолив хор школи. Він сам поступово навчився гармонізувати революційні пісні на потребу дня і [[1 травня]] [[1917]] року хор, керований О. Міньківським успішно виступив на маніфестації, виконуючи гармонізовані Олександром «[[Марсельєза|Марсельєзу]]», «Варшав'янку» та «Сміло у ногу рушаймо».
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Латиська мова]]
[[Файл:Latvaldialekti.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лати́ська (латвійська) мо́ва''' (''latviešu valoda'')&nbsp;— одна з [[балтійські мови|балтійських мов]], [[рідна мова]] більшості [[латиш]]ів, державна мова [[Латвія|Латвії]] та з [[1 травня]] [[2004]]&nbsp;— одна з офіційних мов [[Європейський Союз|Європейського Союзу]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Угерсько]]

-Знайдено: + У [[1911]] році церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви. Відповідальним інженером був львівський архітектор&nbsp;— Лопушанський. Будова тривала з [[1 травня]] [[1912]] до кінця [[1913]] року. Було закуплено годинник за кошти, які прислали емігранти, що жили в Америці.
<br/>

----
Назва:[[Володимир (Ющак)]]

-Знайдено: + |Постриг=довічні обіти в [[ЧСВВ]] [[1 травня]] [[1983]]&nbsp;р.
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Довічні монаші обіти склав [[1 травня]] [[1983]] p.
<br/>

----
Назва:[[Страйк робітників Альбертівського рудника 1895]]

-Знайдено: + Виник через відмову шахтовласників підвищити на 30 коп. плату за куб. сажень видобутого [[вугілля]]. Спочатку [[1 травня]] застрайкувало 200 робітників. Спроба адміністрації звільнити їх натрапила на рішучий опір решти 300 робітників, які 3 травня приєдналися до страйку.
<br/>

----
Назва:[[Козловський Микола Феофанович]]

-Знайдено: + '''Козловський Микола Феофанович''' ([[1887]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1939]])&nbsp;— український, радянський [[кінооператор]].
<br/>
-Знайдено: + Помер [[1 травня]] [[1939]] року.
<br/>

----
Назва:[[Перебудова]]
[[Файл:Gorbachev Bush 19900601.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] [[1987]] набув чинності закон «Про індивідуальну трудову діяльність», згідно з яким допускалося індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання і побутового обслуговування. Найману працю («працівників за договором») дозволялося використовувати лише на допоміжних роботах. Всього на початку [[1987]] індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на початку [[1988]] року&nbsp;— 300 тис. осіб, тобто 0,2&nbsp;% зайнятих. У [[1989]] році був опублікований закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР», який привів до появи приватного підприємництва. Виникли соціальні групи, що володіють засобами виробництва.
<br/>

<br/>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Василько Микола Миколайович]]
[[Файл:Цвинтар Тегель.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вже перший його виступ у парламенті засвідчив, що українці отримали талановитого політика. [[1 травня]] [[1900]] року '''Микола фон Василько''' домовився з [[Молодочехи|молодочехами]], які поступилися йому чергою. Його виступ був позначений ґрунтовністю і багатоплановістю. Він торкнувся низки важливих тем, як-от недостатнє фінансування громадських робіт у краї, бездіяльність товариства Крайової культури [12]. Поряд з цим '''Микола фон Василько''' окремо наголосив[5]:
<br/>

<br/>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Барановський]]

-Знайдено: + * [[Барановський Валентин Дмитрович]] (*[[1 травня]] [[1944]])&nbsp;— український [[геодезист]], [[Фотограмметрія|фотограмметрист]], кандидат [[Технічні науки|технічних наук]], [[доцент]] географічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
<br/>

----
Назва:[[1-й український полк імені Богдана Хмельницького]]
[[Файл:Yuriy Kapkan.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |dates= [[1 травня]] [[1917]]—[[1921]]
<br/>
-Знайдено: + 1 травня (18 квітня) 1917 року на влаштованому клубом святі, в якому брали участь частини київського гарнізону і солдати-українці з розподільного пункту, останні проголосили себе Першим українським козачим ім. гетьмана Б.Хмельницького полком на чолі з обраним ними командиром штабс-капітаном Д.Путником-Гребенюком.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Іван]]

Підзаголовок:== Іменини ==<br/>
Знайдено: + [[2 січня]], [[11 січня]], [[20 січня]], [[28 січня]], [[6 лютого]], [[8 лютого]], [[9 лютого]], [[12 лютого]], [[13 лютого]], [[9 березня]], [[2 квітня]], [[9 квітня]], [[11 квітня]], [[12 квітня]], [[24 квітня]], [[27 квітня]], [[1 травня]], [[2 травня]], [[12 травня]], [[21 травня]], [[1 червня]], [[7 червня]], [[9 червня]], [[11 червня]], [[15 червня]], [[23 червня]], [[26 червня]], [[7 липня]], [[11 липня]], [[14 липня]], [[16 липня]], [[25 липня]], [[31 липня]], [[3 серпня]], [[12 серпня]], [[11 вересня]], [[15 вересня]], [[16 вересня]], [[20 вересня]], [[27 вересня]], [[6 жовтня]], [[9 жовтня]], [[28 жовтня]], [[1 листопада]], [[25 листопада]], [[26 листопада]], [[15 грудня]], [[20 грудня]], [[23 грудня]].
<br/>

----
Назва:[[Список академіків НАН України]]
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Б ===<br/>
Знайдено: + |[[21 травня]] [[1972]]
<br/>
Підзаголовок:=== Б ===<br/>
Знайдено: + | [[31 травня]] [[1919]]
<br/>
Підзаголовок:=== Г ===<br/>
Знайдено: + | [[1 травня]] [[1924]]
<br/>
Підзаголовок:=== Г ===<br/>
Знайдено: + | [[1 травня]] [[1930]]
<br/>
Підзаголовок:=== Г ===<br/>
Знайдено: + | [[1 травня]] [[1924]]
<br/>

<br/>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Національна академія педагогічних наук України]]

-Знайдено: + * [[Ківалов Сергій Васильович]] (народився [[1 травня]] [[1954]] року), доктор юридичних наук, професор, обраний [[10 квітня]] [[2003]] року. Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти.
<br/>

----
Назва:[[Алексєєв Анатолій Якович]]

-Знайдено: + '''Анато́лій Я́кович Алексє́єв''' (*[[1 травня]] [[1942]], смт [[Навля (смт)|Навля]], нині [[Брянська область|Брянської області]], [[Росія]])&nbsp;— український філолог. Доктор філологічних наук (1992). Професор (1994).
<br/>

----
Назва:[[Щорс (фільм)]]

-Знайдено: + [[Фільм]] вийшов на київські екрани [[1 травня]] [[1939]] року. Дія відбувається на початку 1919 року, перед поваленням [[гетьманат]]у.
<br/>

----
Назва:[[День міжнародної солідарності трудящих]]
[[Файл:Kharkov VizuIMG 4836.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''День міжнаро́дної соліда́рності трударів'''&nbsp;— свято, що відзначається в 142 країнах, в тому числі в Україні [[1 травня]] або у перший понеділок травня. В Україні 1 і 2 травня щороку оголошуються вихідними днями.
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + [[1 травня]] [[1886]] року американські робітники організували страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ робітників [[Чикаго]] прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений у [[1890]] році в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Данія|Данії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]], [[США]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Франція|Франції]], [[Швеція|Швеції]] і деяких інших країнах.
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. У [[СРСР]] Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня [[1990]] року керівництво [[СРСР|Радянського Союзу]] і [[КПРС]] востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації. У світі Першотравень як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[День Перемоги]]
[[Файл:Victory day Kiev 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт [[8-а гвардійська армія|8-й гвардійської армії]] був доставлений начальник [[Генеральний штаб|генерального штабу]] сухопутних сил ([[Вермахт]]у) [[генерал]] піхоти [[Кребс]], що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак [[Сталін|Й.Сталін]] розпорядився не вести переговорів, крім як про беззастережну [[капітуляція|капітуляцію]]. Німецькому командуванню був поставлений [[ультиматум]]: якщо до 10-ї години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10-ій годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляцію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де перебувала [[Імперська канцелярія]]. Всю ніч, з [[1 травня|1]] на [[2 травня]], тривали бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Ківалов Сергій Васильович]]

-Знайдено: + '''Сергі́й Васи́льович Ківа́лов''' (* [[1 травня]] [[1954]], [[Тирасполь]], [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдавська РСР]])&nbsp;— український політик, [[народний депутат України]] [[Верховна Рада України III скликання|III]]-[[Верховна Рада України VII скликання|VII скликань]], голова [[Центральна виборча комісія|Центральної виборчої комісії]] під час фальсифікації [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів 2004 року]], яка поклала початок [[Помаранчева революція|Помаранчевій революції]]. За це отримав [[прізвисько]] «підрахуй» та «Кідалов», які міцно за ним закріпилися<ref>Пархоменко, Сергій. [http://www.day.kiev.ua/220324 «Про гасло поточного моменту»], ''«День»'', Перевірено 2011-12-08.</ref><ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-221890.html "Ківалов-"Підрахуй!<br/>

----
Назва:[[ГУЛАГ]]
[[Файл:Gulag Location Map.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Від 28 березня 1953&nbsp;р. ГУЛАГ передано у відання Міністерства юстиції СРСР, а з 28 січня 1954&nbsp;р.&nbsp;— МВС СРСР. 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній МВС СРСР, а 27 березня 1959&nbsp;р.&nbsp;— Головне управління місць ув'язнення МВС СРСР, яке було розформоване [[1 травня]] [[1960]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сенченко Микола Іванович]]

-Знайдено: + '''Мико́ла Іва́нович Се́нченко''' ([[1 травня]] [[1945]], [[Ніжин]])&nbsp;— український учений у галузі [[обчислювальна техніка|обчислювальної техніки]] та [[книгознавство|книгознавства]]. Доктор технічних наук (1988). [[Професор]] (1995). [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (1999). З [[2005]]&nbsp;— лідер [[Українська консервативна партія|Української консервативної партії]]
<br/>

----
Назва:[[Колодуб Левко Миколайович]]

-Знайдено: + '''Колодуб Лев Миколайович'''&nbsp;([[1 травня]] [[1930]], [[Київ]])&nbsp;— композитор, педагог, муз.-громад, діяч. [[Народний артист України|Народний]] та [[Заслужений артист України]]. Лауреат [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]] (2010).
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1930]] у м.[[Київ]]. Мама майбутнього композитора Лідія Андріївна була оперною співачкою, бабуся&nbsp;— вчителькою музики<ref name="sitecv">http://www.kolodub.openua.net/bio.php</ref>. Навчався в [[Харківська середня спеціалізована музична школа–інтернат|Харківській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат]] як кларнетист у класі Г.&nbsp;К.&nbsp;Рикова; згодом&nbsp;— у [[Харківська консерваторія|Харківській консерваторії]] як композитор у класі професора М.&nbsp;Д.&nbsp;Тіца. Після закінчення консерваторії у 1954&nbsp;р. працює в Києві. В 1958-60 рр. викладає музично-теоретичні предмети у [[Київський театральний інститут|Київському театральному інституті]], а з 1966&nbsp;р. викладає у [[Національна музична академія України|Київській консерваторії]]. З 1977&nbsp;р. є доцентом, а з 1985&nbsp;— професором. У 1997&nbsp;р. очолив кафедру музично-інформаційних технології, яка була тоді створена. В 1994—97 був головою Київської міської організації [[Національна спілка композиторів України|Національно спілки композиторів України]].
<br/>
Підзаголовок:== Літертатура ==<br/>
Знайдено: + *Макаренко Л.&nbsp;П.&nbsp;Принципи симфонізації народного мелосу у творчості Л. Колодуба (на основі Симфонії №&nbsp;8) / Л.&nbsp;П.&nbsp;Макаренко // Х Культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва «Українська культура: виклики сьогодення»: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції [упор., наук. ред. С.&nbsp;М.&nbsp;Садовенко], Київ, 31 травня&nbsp;— 1 червня 2012&nbsp;р.&nbsp;— К. : НАКККіМ, 2012.&nbsp;— С. 170—174.
<br/>

----
Назва:[[Колодуб Жанна Юхимівна]]

-Знайдено: + '''Жанна Юхимівна Колодуб''' (*&nbsp;[[1 травня]] [[1930]], [[Київ]])&nbsp;— український [[композитор]], [[педагог]]. [[Народна артистка України]] (2009).
<br/>

----
Назва:[[Люди, пов'язані з Донецьком]]
[[Файл:Джон Юз (John James Hughes).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Ч ==<br/>
Знайдено: + * [[Чумаченко Микола Григорович]] ([[1 травня]] [[1925]]&nbsp;— [[14 жовтня]] [[2011]] року)&nbsp;— [[економіст]], дійсний член [[АН УРСР]] (з [[1982]]). З [[1961]] [[професор]] [[КНЕУ|Інституту Народного Господарства в Києві]] ([[1967]]—70&nbsp;— [[проректор]]), [[1971]]—73&nbsp;— заступник директора [[Інститут економіки АН УРСР|Інституту економіки АН УРСР]], з [[1973]] директор [[Інститут економіки промисловості НАН України|Інституту Економіки Промисловості АН УРСР]] (у [[Донецьк]]у) та з [[1982]] голова [[Донецького наукового центру АН УРСР]]. Автор праць з економіки промисловості і управління промисловим підприємством.
<br/>

<br/>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Олімпік (Кіровоград)]]

-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1982]]
<br/>

----
Назва:[[Житомирський державний технологічний університет]]

-Знайдено: + |доктори            = 28 (станом на [[1 травня]] [[2012]])
<br/>
-Знайдено: + |професори          = 24 (станом на [[1 травня]] [[2012]])
<br/>

----
Назва:[[Тернопільський обласний художній музей]]

-Знайдено: + |established = [[1 травня]] [[1991]]
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Власне ''Тернопільський обласний художній музей'' було засновано [[1 травня]] [[1991]] року на базі колишньої Картинної галереї, одного з відділів Краєзнавчого музею. Фактично він почав діяти від [[1 червня]] того ж року.
<br/>

----
Назва:[[Агранов Вульф]]

-Знайдено: + '''Вульф Агра́нов''' ('''Агранов Володимир Йосипович''') ([[27 грудня]] [[1918]], [[Жлобин]], [[Білорусь]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1995]], [[Київ]])&nbsp;— радянський [[Український кінематограф|український]] і [[білоруси|білоруський]] художник кіно. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1980).
<br/>

----
Назва:[[Знам'янка]]
[[Файл:Mykhaylo staryckyy.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br/>
Знайдено: + На [[1 травня]] [[2012]] року в місті проживало 24 134 осіб<ref>http://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_demogr.htm</ref>.
<br/>

<br/>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Соболь Валентина Олександрівна]]

-Знайдено: + '''Валенти́на Олекса́ндрівна Со́боль''' (*&nbsp;[[1 травня]] [[1955]])&nbsp;— український [[літературознавець]], [[перекладач]]. Доктор філологічних наук. [[Професор]]. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. Член [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецького відділення НТШ]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народилася [[1 травня]] [[1955]] року на Дніпропетровщині в сім'ї вчителя.
<br/>

----
Назва:[[П'єр Береговуа]]

-Знайдено: + '''П'єр Береговуа́''' (''Петро Адріанович Береговий'', {{lang-fr|Pierre Bérégovoy}}, * [[23 грудня]] [[1925]], [[Девіль-ле-Руан]] поблизу [[Руан]]а&nbsp;— † [[1 травня]] [[1993]], [[Париж]])&nbsp;— французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції в [[1992]]—[[1993]], при президентові республіки [[Франсуа Міттеран]]і.
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Його прем'єрство виявилося недовгим (менше року) і закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах Береговуа, замішаний додатково у фінансовому скандалі, подав у відставку ([[29 березня]] [[1993]]) і [[1 травня]] покінчив життя самогубством, застрелившись в парку на березі каналу (було відмічено схожість цієї обставини із слов'янським значенням його прізвища) з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа&nbsp;— єдиний самовбивця серед французьких прем'єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки.
<br/>

----
Назва:[[Олександрія (професіональний футбольний клуб)]]

-Знайдено: + Перший матч у Кубку СРСР команда провела [[9 травня]] [[1962]] року в [[Олександрія|Олександрії]] проти [[Ровно|ровенського]] [[Верес (футбольний клуб)|«Колгоспника»]], «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) [[21 травня]] в [[Запоріжжя|Запоріжжі]] олександрійці програли [[Запоріжжя|запорізькому]] [[Металург (Запоріжжя)|«Металургу»]] 1:2.
<br/>

----
Назва:[[Зінкевич Василь Іванович]]
[[Файл:Василь Зінкевич-4.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Васи́ль Іва́нович Зінке́вич''' (*[[1 травня]] [[1945]], [[Васьківці (Ізяславський район)|Васьківці]] [[Ізяславський район|Ізяславського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— український естрадний [[співак]] (лірико-драматичний [[тенор]]), [[народний артист України]] (1986), лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] (1994), [[Герой України]] (2009)<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/9722.html Указ Президента]</ref>, [[почесний громадянин Луцька]]. Чимало пісень у його виконанні увійшли до золотого фонду української музики ХХ століття.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Енергетик (Бурштин)]]

Підзаголовок:== Склад ==<br/>
Знайдено: + | 33|| [[Карпов Сергій]] || [[1 травня]] [[1982]] || {{UKR}}
<br/>

----
Назва:[[Макарій (митрополит Київський)]]

-Знайдено: + '''Святи́тель Мака́рій''', '''священномученик Макарій''' († [[1 травня]] [[1497]])&nbsp;— [[митрополит]] Київський, Галицький і всієї Русі архієпископ, православний святий.
<br/>
-Знайдено: + [[1 травня]] [[1497]] року, коли митрополит Макарій служив Божественну літургію в храмі с. Скригалова, напали татари. Святитель закликав присутніх рятуватися, а сам залишився біля вівтаря й прийняв мученицьку смерть. Татари зарубали його, відітнули ступню правої ноги, ліву руку та голову.
<br/>

----
Назва:[[ПриватБанк]]

-Знайдено: + '''«ПриватБанк»'''&nbsp;— один з найбільших [[банк]]ів України. Національна [[мережа]] [[банківське обслуговування|банківського обслуговування]] ПриватБанку включає понад 3&nbsp;000 [[філія|філій]] і відділень на всій території України. ПриватБанк є найбільшим оператором ринку роздрібних [[банківські послуги|банківських послуг]]&nbsp;— за станом на [[1 травня]] [[2007]] року банк обслуговує 13&nbsp;млн рахунків [[фізична особа|фізичних осіб]], обсяг залучених банком коштів громадян досяг 16,373&nbsp;млрд гривень. ПриватБанк є найбільшим [[емітент]]ом і [[еквайр]]ом [[Банківська платіжна картка|платіжних карток]] в Україні. На сьогодні банком емітовано понад 19,98 мільйона карток, у мережі обслуговування карток працює 7&nbsp;030 [[банкомат]]ів і 54&nbsp;486 [[POS-термінал]]ів.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Історія Луганська]]

-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1934]]
<br/>

----
Назва:[[Мандельштам Надія Яківна]]

-Знайдено: + Освіту здобула в одній із [[Школа № 138 (Київ)|київських гімназій]]. Саме в Києві у [[1919]] році зустрічає свого майбутнього чоловіка. У [[1934]] році, коли Йосипа Єфільовича було заарештовано, вирушає разом з ним до Чердиня і [[Вороніж|Воронежа]]. Після другого арешту Мандельштама, у ніч з [[1 травня|1]] на [[2 травня]] [[1938]] року і подальшої смерті поета в пересильному таборі під [[Владивосток]]ом, Надія Мандельштам присвячує своє життя збереженню поетичної спадщини чоловіка. Похована на Кузнецовскому цвинтарі у Москви.
<br/>

----
Назва:[[Білий Олексій Петрович]]

Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1961]] (с. [[Кам'янка (Апостолівський район)|Кам'янка]], [[Апостолівський район]], [[Дніпропетровська область]]); дружина Ірина Павлівна (1971)&nbsp;— викладач Донец. нац. університету; сини Олександр (1998) і Арсеній (2003).
<br/>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br/>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[1 травня]] [[2011]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у державне будівництво, багаторічну законотворчу та громадсько-політичну діяльність''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13539.html Указ Президента України №&nbsp;543/2011 від 1 травня 2011 року «Про нагородження О.Білого орденом „За заслуги“»]</ref>
<br/>

----
Назва:[[Чиж Іван Сергійович]]
[[Файл:Chyzh Ivan Sergiyovych.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іва́н Сергі́йович Чиж ''' (* [[1 травня]] [[1952]], [[Пишки]], [[Старосинявський район]], [[Хмельницька область]])&nbsp;— український політик. Голова Ради партії "Всеукраїнське об'єднання лівих «Справедливість» (04.2000-07.2008). Почесний голова партії «[[Партія «Об'єднані ліві і селяни»|Об'єднані ліві і селяни]]» (з грудня 2011). Голова [[Державний комітет телебачення і радіомовлення України|Державного комітету телебачення і радіомовлення України]] (12 лютого 2003&nbsp;— 12 вересня 2006).
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Свята та пам'ятні дні в Україні]]

-Знайдено: + | [[1 травня|1]] та [[2 травня]]
<br/>
-Знайдено: + | Спочатку 1 травня&nbsp;— День міжнародної солідарності трудящих. 1 травня [[1886]] року американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація, закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні [[1889]] року Паризький конгрес II Інтернаціоналу на згадку про виступ робочих [[Чикаго]] ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відмічений в [[1890]] році в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Данія|Данії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]], [[США]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Франція|Франції]], [[Швеція|Швеції]] і деяких інших країнах.
<br/>

----
Назва:[[Клебань]]
[[Файл:Клебань5.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] [[1941]]&nbsp;р. дала перший струм Клебанська електростанція, потужністю 40 кВт/год.
<br/>

<br/>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Велика Цвіля]]

-Знайдено: + Із звіту з'єднання партизанських загонів Житомирської області Центральному комітетові КП(б)У про звірства і злодіяння фашистських загарбників в період до [[1 травня]] [[1943]] року<ref>Цит. по: [http://www.zvyagel.com.ua/?</ref><br/>

<br/>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Піщаниця]]

Підзаголовок:== Персоналії ==<br/>
Знайдено: + * [[Барановський Валентин Дмитрович]] (*[[1 травня]] [[1944]])&nbsp;— український [[геодезист]], [[Фотограмметрія|фотограмметрист]], кандидат [[Технічні науки|технічних наук]], [[доцент]] географічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br/>

----
Назва:[[Виселення українців з Польщі до УРСР]]

-Знайдено: + Головними представниками польського уряду у справі евакуації українського населення з Польщі були: консул Рогальський (до [[30 квітня]] [[1945]]&nbsp;р.) і [[Йосиф Беднаж]] (з [[1 травня]] 1945&nbsp;р. по [[11 березня]] 1947&nbsp;р.). Головними уповноваженими уряду УРСР виступали [[Микола Підгорний]] і М. Ромащенко (від [[1 січня]] [[1946]]&nbsp;р.)
<br/>

----
Назва:[[Держпром]]
[[Файл:Kharkov350 R.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |опис                = ''Держпром. [[1 травня]] [[1930]] року''
<br/>

<br/>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Кричильськ]]

-Знайдено: + Напередодні [[1 травня]] [[1925|1925 року]] відбувся загальносільський страйк. Для придушення страйку прибув загін поліції з містечка [[Степань|Степані]]. Почалися арешти, багатьох затриманих було відправлено до тюрми в [[Рівне]]. Д. М.&nbsp;Харечка, I. К. Красовського пізніше відправили з ровенської тюрми до [[концтабір|концтабору]] «[[Береза-Картузька (концтабір)|Береза Картузька]]».
<br/>
-Знайдено: + У Кричильську розповсюджувалася комуністична література, листівки [[Комуністична партія Польщі|КПП]], [[КПЗУ]], [[Комуністична партія Західної Білорусі|КПЗБ]]. Значна частина селян у березні [[1928|1928 року]] бойкотувала вибори до [[сенат]]у і [[Сейм Республіки Польща|сейму]]. У виборчому окрузі №&nbsp;182, до якого належав і Кричильськ, із загальної кількості осіб, які мали право голосу, 41&nbsp;% не голосував. [[1 травня]] [[1936|1936 року]] на високому дереві було вивішено червоний стяг.
<br/>

----
Назва:[[Поворськ]]

Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Відзначаючи в [[1932]] році [[Міжнародний жіночий день|Міжнародний жіночий день 8 Березня]] та 62-у річницю [[Паризька комуна|Паризької комуни]], комуністи Поворська вивісили червоні прапори і транспаранти на багатьох будинках. У селі були також розклеєні революційні листівки. Жінки, літні жителі Поворська, які не могли взяти участі у збройних виступах, допомагали повсталим усім, чим могли. Виступи селян Поворська та навколишніх сіл набрали широкого розмаху. Проти них власті кинули значні сили: тисячу поліцейських, війська корпусу прикордонної охорони і кавалерійські частини. За діями селян стежили навіть розвідувальні літаки. В Поворську був створений спеціальний штаб властей. [[17 серпня]] поблизу села вони стратили 12 активістів. Майже 400 арештованих селян, схоплених зі зброєю в руках, було відправлено в [[Ковель]], де засідав спеціальний польовий суд, який у терміновому порядку розглядав справи «бунтівників». Селянам не дозволялось виїжджати за межі своїх сіл, виходити з будинків вночі. За найменше порушення наказів органів влади проводились репресії, заарештованих били, забирали у них майно.<ref>Газета «Комсомольська правда, 21 вересня 1932&nbsp;р.</ref> Але терор не давав властям бажаних наслідків. Селяни не склали зброї. У дні революційних свят на селі знову з'являлися червоні прапори і транспаранти. Замайорів червоний прапор над Поворськом і [[1 травня]] [[1933]] року.<ref>ДАВО.&nbsp;— Ф. 46.&nbsp;— Оп. 1.&nbsp;— Спр. 2116.&nbsp;— Арк. 17, 18.</ref> Польські власті дедалі посилювали репресії, щоб примусити селян скоритись.
<br/>

<br/>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Скиби]]

Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + За [[Ризький мирний договір|Ризьким мирним договором]] 1921 року, [[західна Україна]], в тому числі і Скиби, стали складовою частиною Любомльського повіту, що увійшов до Волинського воєводства Польщі. В 30-ті роки в селі діяв осередок [[КПЗУ]] і [[КСМУ]]. [[1 травня]] [[1936]] року в селі [[комуніст]]и вивісили червоний [[прапор]] і [[герб СРСР]]. Селяни організовували сільськогосподарські [[страйк]]и, зокрема [[16 жовтня]] [[1934]] року та [[1 серпня]] [[1936]] року.
<br/>

----
Назва:[[Рудка-Козинська]]

-Знайдено: + У [[1936 рік|1936]]-[[1937 рік|1937]] роках боротьба революційної групи досягла найбільшої гостроти. Селяни вимагали передачі їм землі без викупу і зменшення податків. В ніч на [[1 травня]] [[1937 рік|1937]] року в селі було вивішено два червоні прапори. Польська поліція розпочала слідство, але виявити винуватців не вдалося, селяни не видали своїх односельчан. Поліція була змушена припинити слідство<ref>Державний архів Волинської області, ф.46, оп.1, спр.3931</ref>.
<br/>

----
Назва:[[Саварка]]

-Знайдено: + У селі народився [[Кукса Віктор Іванович|Віктор Іванович Кукса]]&nbsp;— робітник, учасник національно-визвольного руху, який разом із [[Москаленко Георгій Митрофанович|Георгієм Москаленком]] вночі [[1 травня]] [[1966]] встановив на даху головного корпусу [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського інституту народного господарства]] державний прапор УНР, яка була окупована Росією 1919.
<br/>
-Знайдено: + Кожен селянин мріяв про землю, вона для нього була над усе. Але не одноосібників хотіла бачити радянська влада, а колективні господарства. Тих, хто не хотів йти в них, заставляли силою, розкуркулювали, репресовували. Спочатку в Саварці створили комнезам, в 1927&nbsp;р.&nbsp;— СОЗ з 320 селянських господарств. В 1930 році заснований колгосп ім. Першої Пятирічки (в 1950 році він перейменований на колгосп ім.1 травня). В 30-роки зазнали терору чимало саварчан, серед них і рідні брати Архипа Люльки по матері&nbsp;— Бебешко Антон Йосипович та Бебешко Григорій Йосипович.
<br/>

----
Назва:[[Ворожба (місто)]]

-Знайдено: + [[Файл:Станція Ворожба. Вокзал і сумський парк.jpg|left|250px|thumb|Залізничний вокзал ([[1 травня]] [[2010]] року)]]
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Москаленко Георгій Митрофанович]]

-Знайдено: + '''Георгій Митрофанович Москаленко''' (нар. [[24 липня]] [[1938]], [[Одеса]])&nbsp;— учасник національно-визвольного руху, який разом із [[Віктор Кукса|Віктором Куксою]] вночі [[1 травня]] [[1966]] встановив на даху головного корпусу [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського інституту народного господарства]] [[Прапор України|український національний прапор]].
<br/>
Підзаголовок:== Подвиг ==<br/>
Знайдено: + В ніч на [[1 травня]] 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку [[Віктор Кукса|Віктором Куксою]] на даху [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського інституту народного господарства]] встановили жовто-блакитний прапор. Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: „Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ“. Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий
<br/>

----
Назва:[[Кукса Віктор Іванович]]

-Знайдено: + '''Віктор Іванович Кукса''' (нар. [[13 лютого]] [[1940]], с. [[Саварка]] Богуславського р-ну Київської обл.)&nbsp;— робітник, учасник національно-визвольного руху, який разом із [[Москаленко Георгій Митрофанович|Г. Москаленком]] вночі [[1 травня]] [[1966]] встановив на даху головного корпусу [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського інституту народного господарства]] [[Прапор України|український національний прапор]].
<br/>
Підзаголовок:== Подвиг ==<br/>
Знайдено: + В ніч на [[1 травня]] 1966 року [[Віктор Кукса|В. Кукса]] разом із товаришем по гуртожитку [[Москаленко Георгій Митрофанович|Г. Москаленком]] на даху встановили блакитно-жовтий прапор. Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: „Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ“. Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий.
<br/>

----
Назва:[[Павуляк Ярослав Іванович]]

Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + [[1 травня]] [[1969]] року Ярослав Павуляк встановив у селі Настасів пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]]. За це його переслідувало [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]].
<br/>

----
Назва:[[Харківський тролейбус]]
[[Файл:2-й троллейбус.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття            = 1 травня 1939
<br/>
-Знайдено: + '''Харківський тролейбус'''&nbsp;— важливий вид громадського транспорту [[Харків|Харкова]]. [[Тролейбус]]ний рух відкритий [[1 травня]] [[1939]] року.
<br/>
-Знайдено: + Перші тролейбуси (10 [[ЯТБ-4]]) прийшли в [[Харків]] у березні [[1939]]&nbsp;р. [[1 травня]] [[1939]]&nbsp;р. в урочистій обстановці була відкрита перша лінія харківського тролейбуса. Довжина першої лінії склала 6,6&nbsp;км. Вона пройшла за таким маршрутом:''Будинок Червоної Армії (Університетська гірка)&nbsp;— [[Університетська вулиця (Харків)|вул. Університетська]]&nbsp;— Спартаківський провулок&nbsp;— [[Площа Конституції (Харків)|площа Тевельова (площа Конституції)]]&nbsp;— [[Сумська вулиця (Харків)|вул. Карла Лібкнехта (вул. Сумська)]]&nbsp;— [[Парк імені Максима Горького (Харків)|ЦПКіВ ім. Горького]] (назад так само)''. [[5 травня]] [[1939]]&nbsp;р. харківський тролейбус почав працювати в звичайному режимі. До жовтня 1939 були побудовані односторонні тролейбусні лінії по спуску Халтуріна і за площами [[Площа Конституції (Харків)|Тевельова (Конституції)]], [[Площа Рози Люксембург (Харків)|Рози Люксембург]] і [[Пролетарська площа (Харків)|Пролетарської]] від Спартаківської провулка до спуску Халтуріна, а також двостороння лінія по [[Купецький міст (Харків)|Купецькому мосту]], площі Карла Маркса, вулиці Карла Маркса та вулиці Червоноармійської до [[Привокзальна площа (Харків)|Привокзальній площі]], у зв'язку з чим [[7 листопада]] [[1939]]&nbsp;р. був відкритий тролейбусний маршрут №&nbsp;2 [[Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького (Харків)|Горпарк]]&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Південний вокзал]]. У жовтні 1941&nbsp;р. тролейбусний рух у Харкові припинено у зв'язку з [[Німецька окупація Харкова|окупацією міста німецькими військами]].
<br/>

<br/>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Українська республіканська партія]]
[[Файл:Газета «Центральна Рада» Ч4 С1.pdf|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Після ІІІ з'їзду партії ([[1 травня|1]]&nbsp;— [[2 травня]] [[1992]]), від УРП відпала ''[[Українська консервативна республіканська партія]] (УКРП)'' під керівництвом заступника Лук'яненко&nbsp;— [[Хмара Степан Ілліч|Степана Хмари]].
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Львівський трамвай]]

-Знайдено: + Уперше питання щодо запуску у [[Львів|Львові]] кінного трамвая постало наприкінці 1860-х. У [[1870]] році до Львівської міської ради надійшов проект будівництва у [[Львів|Львові]] кінного трамвая, розроблений двома англійськими фірмами, але його відхилено. Проте вже у [[1878]] році, коли стало зрозуміло, що без громадського транспорту місто жити не може, міська рада оголосила конкурс на будівництво трамвайних шляхів. Заявки подали Бельгійське та Трієстинське трамвайні товариства. Утворена магістратом комісія надала перевагу Трієстинському трамвайному товариству (''„Societa Triestina Tramway“''), контракт був підписаний [[1 лютого]] [[1879]] року. За ним, після 25 років роботи трамвайна мережа переходила у власність міста. [[21 травня]] був затверджений план будівництва.<ref name="ourlviv">[http://ourlviv.il.if.ua/index.php?<br/>
-Знайдено: + [[31 травня]] [[1894]] року у [[Львів|Львові]] було відкрито регулярний рух другого в [[Україна|Україні]] і четвертого в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] електричного трамвая.<ref>{{книга |автор       = Ірина Котлобулатова |частина     = Колись давно у Львові. Нотатки з історії Львова. Трамвай |заголовок   = Таємниці міста Лева |місце       = Львів |видавництво = Аверс |рік         = 2004 |сторінки    = 185-186 |сторінок    = 356 |isbn        = 966-7466-90-6}}</ref> Довжина ліній становила 8,3&nbsp;км. Діяли такі маршрути (подані сучасні назви вулиць): „[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]&nbsp;— [[Вулиця Степана Бандери (Львів)|вулиця Степана Бандери]]&nbsp;— [[Залізничний вокзал (Львів)|головний вокзал]]“, „[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]&nbsp;— [[Вулиця Івана Франка (Львів)|вулиця Івана Франка]]&nbsp;— [[Стрийський парк]]“ і „[[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]&nbsp;— [[Вулиця Личаківська (Львів)|вулиця Личаківська]]&nbsp;— [[Личаків]]“. Відкриття було приурочено до [[Крайова виставка 1894 року у Львові|Крайової виставки 1894 року]], що проходила у [[Стрийський парк|Стрийському парку]].
<br/>
-Знайдено: + [[Файл:50-річчя львівського трамваю.jpg|праворуч|220пкс|міні|Трамвайний потяг із вагонів Lilpop/Sanok, прикрашений до 50-річчя львівського трамвая ([[31 травня]] [[1944]] року, німецька окупація Львова)]]
<br/>
-Знайдено: + newsid=16333 Щоденний Львів. „Влада Львова зігнорувала гострі проблеми будівництва Музеї техніки та Музею визвольної боротьби України“]</ref>. [[1 травня|1]]—[[4 травня]] [[2008]] року у ангарі депо пройшов фестиваль сучасного мистецтва „ART-ДЕПО“<ref>[http://dzyga.com.ua/2008/fest/flugery/01_04.html Сайт мистецького об'єднання „Дзиґа“. День міста. Арт-Депо]</ref>, відтоді він проводиться щорічно.
<br/>

<br/>Зобр:20шт.
----
Назва:[[Яровий Яків Павлович]]

-Знайдено: + '''Я́ків Па́влович Ярови́й''' (*&nbsp;[[1 травня]] [[1923]], [[Стара Ушиця]], нині смт [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— †&nbsp;[[20 лютого]] [[1998]], [[Мінськ]])&nbsp;— білоруський [[композитор]] та [[диригент]] [[українці|українського]] походження. Заслужений артист Білоруської РСР (1970).
<br/>

----
Назва:[[Шурупов Костянтин Олексійович]]

-Знайдено: + '''Костянти́н Олексі́йович Шуру́пов''' (*&nbsp;21 лютого ([[6 березня]] за новим стилем) [[1910]], [[Харків]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1985]], [[Київ]])&nbsp;— український [[живописець]].
<br/>

----
Назва:[[Членство України в міжнародних організаціях]]

Підзаголовок:== Список ==<br/>
Знайдено: + |[[31 травня]] [[1996]]
<br/>
Підзаголовок:== Список ==<br/>
Знайдено: + |[[1 травня]] [[1999]]
<br/>

----
Назва:[[Косовський Віталій Владиславович]]
[[Файл:Vitaliy Kosovskyi.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У національній збірній України дебютував [[1 травня]] [[1996]] року в матчі проти [[Збірна Туреччини з футболу|збірної Туреччини]]. Всього за збірну України провів 25 матчів, забив 2 голи.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Олександр (Драбинко)]]

-Знайдено: + Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ]] від [[22 листопада]] [[2006]] року призначений головою новоствореної місії „Синодальний відділ УПЦ по зв'язках з об'єднаннями громадян, суспільними та державними інституціями“<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2006/11/24/853.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 листопада 2006 року.] Офіційний сайт УПЦ</ref>. [[1 травня]] [[2007]] року Синод визнав існування місії недоцільним і сказував своє попереднє рішення про її створення<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року.] Офіційний сайт УПЦ</ref>.
<br/>

----
Назва:[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)]]
[[Файл:1,000,000 Karbovantsiv (1995 obverse).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Конкурси ===<br/>
Знайдено: + За рішенням Комітету, на [[1 травня]] [[1910]] року було призначено міжнародний конкурс на створення проекту пам'ятника Шевченку. Запити про умови конкурсу незабаром почали надходити з різних країн світу, проте наприкінці травня 1910 року журі під головуванням [[Позен Леонід Володимирович|Леоніда Позена]] розглянуло понад 60 проектів, з яких усі було відкинуто через невідповідність образу [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]].
<br/>
Підзаголовок:=== Конкурси ===<br/>
Знайдено: + Оскільки було відхилено всі проекти, то на засіданні [[31 травня]] Об'єднаний Комітет погодився з постановою журі й ухвалив на [[1 лютого]] [[1911]] року призначити другий міжнародний конкурс. Цього разу журі під головуванням [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанаса Сластіона]] розглянуло 45 проектів і постановило першої премії не призначати нікому. Другу&nbsp;— видати [[Балавенський Федір Петрович|Федору Балавенському]], третю&nbsp;— [[Гаврилко Михайло|Михайлові Гаврилкові]]. Крім того, було вирішено видати 5 заохочувальних премій по 100 [[Рубль|рублів]] за проекти, що належали [[Кавалерідзе Іван Петрович|Кавалерідзе]], Виноградовій, [[Селезньов Іван Федорович|Селезньову]], [[Рашевський Іван Григорович|Рашевському]] та Єзіоранському. Зважаючи на те, що і другий тур не дав бажаного результату, Об'єднаний Комітет запропонував Балавенському переробити свій проект згідно із зробленими вказівками. Утім, згодом і цей проект було визнано невдалим.
<br/>

<br/>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Свято]]

-Знайдено: + * [[1 травня|1]] і [[2 травня]]&nbsp;— [[День міжнародної солідарності трудящих]];
<br/>

----
Назва:[[Вассерман Анатолій Олександрович]]

-Знайдено: + ]]», потім&nbsp;— у команді Віктора Мороховського на «[[Брейн-ринг|Брейн-ринзі]]». У телевізійній «[[Своя гра|Своїй грі]]» одержав п'ятнадцять перемог поспіль в 2001—2002&nbsp;рр. і став кращим гравцем десятиліття в [[2004|2004&nbsp;р.]] (переможець ювілейного турніру десятиліття програми). Дворазовий чемпіон [[Україна|України]], чемпіон [[Москва|Москви]] ([[1 травня]] [[2008|2008&nbsp;р.]]) по спортивній «Своїй грі». Учасник і кількаразовий переможець телевізійних «Ігор розуму». Анатолій Вассерман у складі команд зі спортивного "[[Що?<br>

----
Назва:[[Українська консервативна республіканська партія]]

Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Під час ІІІ з'їзду [[Українська республіканська партія|Української республіканської партії (УРП)]] [[1 травня|1]]&nbsp;— [[2 травня]] [[1992]] стався розкол на прихильників тодішньої партійної лінії та соратників відомого партійця та [[народний депутат України|народного депутата України]] [[Степан Хмара|Степана Хмари]]. Останні не змогли здобути перемоги та залишили УРП. У червні вони провели свої збори, «надзвичайну конференцію УРП», та заснували нову партію, яка отримала назву ''«Українська консервативна республіканська партія»''. Головою був обраний Степан Хмара. До лав партії також вступив народний депутат України [[Колінець Володимир Володимирович|Володимир Колінець]] (Тернопільський міський виборчий округ №&nbsp;355).
<br/>

----
Назва:[[Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653)]]
[[Файл:Timus 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[18 квітня]] [[1653]] року запорозьке військо під проводом Тимоша пішло виручати гетьманського свата. Привертає увагу його титулювання у листі до [[Василь Лупул|Васіле Лупу]] «Тимош Хмельницький Гетьман Війська Запорозького», в якому відсутнє означення «наказний», яким по суті він був. До козаків на Брацлавщині приєдналося бл. 2 тис. опришків під проводом Грицька (Герцерка). Форсувавши Дністер у районі Ямполя, військо попрямувало до [[Битва під Яссами 1653 р.|Ясс]]. [[1 травня]] завдало поразки семиградсько-волоському війську й зайняло столицю [[Молдавське князівство|Молдови]]. Повернувшись до влади, [[Василь Лупул|Васіле Лупу]] вирішив скористатися присутністю українських полків для захоплення [[Валахії]]. З цією метою підбив честолюбного й легковірного Тимоша на продовження походу.
<br/>

<br/>Зобр:12шт.
----
Назва:[[День юриста]]
[[Файл:Lady justice standing.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У США не існує дня юриста. Натомість є свято '''[[День права]]''' ({{lang-en|[[:en:Law Day|Law Day]]}}). Свято було встановлене [[Президент США|президентом США]] [[Двайт Ейзенхауер|Двайтом Ейзенхауером]] [[1958]] року. Відзначається [[1 травня]].<ref>[http://www.law.cornell.edu/uscode/36/113.html U.S. Code, Title 36, Subtitle I, Part A, Chapter 1, §&nbsp;113]</ref>
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави]]
-Знайдено: + Дізнавшись про такий перебіг подій, моряки флоту, особливо з тих, що раніше мали справи з більшовиками, серйозно захвилювалися за свою долю. Тоді більшовицькі агенти (зокрема сумнозвісний організатор масових розстрілів латиш Юрій Гавен) запевнили Сабліна та частину моряків, що німці, як будуть в Севастополі, то неодмінно захоплять собі увесь флот та влаштують репресії. Збаламучені більшовиками залоги дредноутів «Вільна Росія» та «Воля» вимагали від Сабліна вивести весь флот в Новоросійськ. Зрештою, адмірал Саблін піддався на ці умовляння, і, рятуючись від всілякої відповідальності, в ніч з [[30 квітня]] на [[1 травня]] сам вивів ці кораблі під «нейтральним» Андріївським прапором. Тоді ж він наказав всьому флотові переміститися до Новоросійська. Та до втікачів зі всього флоту приєдналося лише 3 міноносці&nbsp;— «Дерзкій», «Гнєвний» та «Беспокойний»<ref name="Kukel">[http://militera.lib.ru/memo/russian/kukel_va/title.html Кукель В.&nbsp;А.&nbsp;Правда о гибели Черноморского флота 18 июня 1918 г.&nbsp;— Л.: 1923.]</ref>.
<br/>
-Знайдено: + Тим часом в Севастополі організовувалося офіційне українське воєнно-морське представництво. [[21 травня]] [[1918]]&nbsp;р. був виданий наказ наступного змісту<ref>Наказ по Морському Відомству Української Держави ч. 6/069, 21 травня 1918&nbsp;р., м. Київ., цит. за: Шрамченко С. Українська Воєнно-морська політика на Кримі у 1917—1918&nbsp;р.р.//Свобода, Джерсі Сіті, ч.109-110 за 1952 рік.</ref>: «По наказу Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України капітан і ранги Михайло Остроградський призначається офіційним представником Морського Міністерства Української Держави до м. Севастополя для зв'язку з германським командуванням на Кримі по питанням, котрі торкаються: воєнних кораблів, транспортів і пароплавів, що базуються у Севастополі, їх особистого складу, севастопольського портового правління, а також по всіх воєнно-морських питаннях на Кримі». [[27 травня]] [[1918]] року Остроградський розпочав поступовий залік до резерву в Севастополі всіх бажаючих офіцерів та унтер-офіцерів флоту, які не залишилися на дійсній службі. М.&nbsp;А.&nbsp;Монастирьов згадував, що український уряд щиро намагався допомогти тим офіцерам, стан яких був особливо тяжким. Усіх зареєстрованих у Морському міністерстві оформлювали як резервістів з видатками в 450 карбованців<ref name="Monast"/>.
<br/>

<br/>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Граціанський Олексій Миколайович]]
[[Файл:Могила Граціанського.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Звання Героя Радянського Союзу із врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] й [[Золота зірка (медаль)|медалі «Золота Зірка»]] Олексію Миколайовичу Граціанському присвоєно [[1 травня]] [[1957]] року за [[мужність]] і героїзм, проявлені при випробуванні нової авіаційної техніки. За час льотної роботи освоїв 49 типів літаків.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Засєєв Олександр Захарович]]

-Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1939]]&nbsp;р. в с. [[Засетикау]] ([[Осетія]]) в родині селянина. Працював кіномеханіком, фотографом та асистентом оператора Небітдагської студії телебачення. З 1967&nbsp;р.&nbsp;— оператор студії «[[Київнаукфільм]]».
<br/>

----
Назва:[[Зубцов Євген Микитович]]

-Знайдено: + Народився [[11 червня]] [[1920]]&nbsp;року в [[Єнакієве]] Донецької області. Помер [[1 травня]] [[1986]]&nbsp;року в Києві. Закінчив композиторський факультет [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]] ([[1954]], клас Н. Вилинського). Керував естрадними оркестрами (1945—1959). З 1960&nbsp;р.&nbsp;— на творчій роботі.
<br/>

----
Назва:[[Київський бензотрамвай]]
[[Файл:Київський бензотрамвай 3.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Уже [[1925]] року почалися роботи з електрифікація лінії бензотрамвая{{Sfn|Уся Київщина|1928|loc=C. 25 <small>(С. 45 у djvu-файлі)</small>}}. Отак, [[1 червня]] [[1926]] року електрифіковано лінію до [[Дарниця|Дарниці]], а вже [[7 листопада]] [[1934]] року&nbsp;— останню ділянку до [[Бровари|Броварів]]. Нова лінія на [[ДВРЗ]] будувалася електричною і була відкрита [[1 травня]] [[1936]] року.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Віктор]]
[[Файл:Wiktor Michajlowitsch Wassnezow 003.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Іменини ==<br/>
Знайдено: + [[22 січня]], [[23 лютого]], [[2 квітня]], [[1 травня]], [[29 вересня]], [[24 листопада]]<ref>Наводяться як православні, так і католицькі іменини</ref>
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Завидний (міноносець)]]
[[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після того був виведений більшовиками до Севастополя, але [[29 квітня]] 1918 г. українці знову підняли над міноносцем український прапор. [[1 травня]] корабель, незважаючи на бурхливі події в Севастополі (вивід більшовиками частини флоту) продовжував знаходитися під українським прапором, однак вже [[3 травня]] міноносець був захоплений німецькими військами. Німці переназвали ескадровий міноносець на R 13<ref>[http://wunderwaffe.narod.ru/Magazine/BKM/Germ_DD_WWI/09.htm Русские эсминцы в германском флоте]</ref> і закомплектували його своєю залогою<ref>С.&nbsp;С.&nbsp;Бережной. Справочник «Крейсера и миноносцы», Воениздат, 2002</ref>.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Покровський Андрій Георгійович]]
[[Файл:Flag of Ukrainian People's Republic 1917.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] німці, як союзники, увійшли до Севастополя. 4 травня віце-адмірал А. Покровський, як головний командир українських портів, взяв участь у переговорах з командувачем німецьких військ в Криму генералом [[Роберт фон Кош|фон Кошем]]. Відповідно до [[Берестейський мир|Берестейського мирного договору]] було обумовлено, що до завершення війни кораблі флоту піднімуть українські прапори. Але вихід кораблів до [[Новоросійськ]]а німці оцінили, як грубе порушенням умов Берестейського договору і [[4 травня]] виставили в портах свої караули і почали спускати українські прапори, оголосивши кораблі тимчасово полоненими.
<br/>
-Знайдено: + За пропозицією А. Покровського гетьман України 21 травня 1918&nbsp;р. призначає своїм представником у Севастополі та Криму контр-адмірала Михайла Остроградського, а сам командувач відбуває до Одеси, де займається організацією охорони та забезпеченням оборони північно-західного району Чорноморського узбережжя. Відповідно до наказу А. Покровського №&nbsp;70 від 23 травня 1918&nbsp;р. розпочалось формування бригади морської піхоти у складі трьох полків: 1-й у Одесі, 2-й у Миколаєві, 3-й у Херсоні. В цей же час у Генеральному морському штабі створюється відділ морської піхоти.
<br/>

<br/>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Прут (крейсер)]]
[[Файл:Prut1915-1918f.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] 1918 [[контр-адмірал]] [[Остроградський Михайло Михайлович|Михайло Остроградський]] був призначений Командуючим Чорноморським флотом [[Українська Держава|Української Держави]], а «Прут», разом з іншими кораблями ЧФ, увішов до складу ВМС УД.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Герб Зміївки]]

-Знайдено: + До цього питання сільська рада повернулася на початку [[2007]] року, оскільки на [[1 травня]] планувалося відзначення 225-ліття заснування Старошведського-Зміївки, і звернулась до [[Українське геральдичне товариство|Українського геральдичного товариства]] з проханням доопрацювати проекти, вилучивши зображення змії. Проекти відкориговано з урахуванням побажань ради, зокрема запропоновано новий варіант [[герб]]а та два нові проекти [[прапор]]а.
<br/>

----
Назва:[[Калініна Ганна Георгіївна]]

-Знайдено: + '''Ганна Георгіївна Калініна''' ([[1 травня]] [[1979]])&nbsp;— українська яхтсменка, призер [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]].
<br/>

----
Назва:[[Іван Златоуст (лінкор)]]
[[Файл:IoannZlatoust1918Sevastopol.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Ескадрений панцерник «Іван Златоуст» було замовлено у рамках суднобудівельної програми на 1903—1923&nbsp;рр. Занесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту 13 липня 1903 року. [[13 листопада]] 1904 року закладений на верфі Лазарівскього адміралтейства у Севастополі. Відповідно до програми планувалось побудувати для Чорноморського флоту 2 ескадрених панцерника за кресленнями та специфікаціями [[панцерник «Потьомкін»|панцерника «Князь Потьомкін-Тавричеський»]], з заміною 152-мм гармат на 203-мм. Проект розробив корабельний інженер полковник О. Шотт. Корабель майже повністю повторював прототип, але мав більш кращу конструкцію бойової рубки та системи панцерного захисту. Спущений на воду [[1 травня]] [[1906]] року.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Дарійо Срна]]
[[Файл:Darijo Srna 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Да́рійо Срна''' ({{lang-hr|Darijo Srna}}, {{IPA2|ˈdaːriɔ ˈsrna}}); {{н}} [[1 травня]] [[1982]] року в [[Меткович]]і, [[Хорватія]])&nbsp;— [[Хорватія|хорватський]] [[футболіст]], [[капітан (футбол)|капітан]] [[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]] та гравець [[Збірна Хорватії з футболу|національної збірної Хорватії]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ласточка (теплохід)]]
[[Файл:Lastochka_Burned_Out.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Пожежа ==<br/>
Знайдено: + Майже десятиріччя «Ласточка» починала [[1 травня]] харківську навігацію. А [[1 квітня]] [[2005]] року у результаті пожежі теплохід практично повністю згорів, однак, можливість його відбудови все ж таки зберігалась. Новий власник, фірма «Еталон», вирішила інакше: «Ласточку» було вивезено, а разом з цим місто втратило свій судноплавний статус. Подальша доля судна до кінця не зрозуміла. За одними даними, «Ласточку» було відбудовано і зараз вона служить як плавучий дім на [[Печенізьке водосховище|Печенізькому водосховищі]], за іншими&nbsp;— вона відправилася іржавіти на [[Сортировка|Сортировку]], за третіми&nbsp;— її продано на металобрухт.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Історія Канева]]

-Знайдено: + Особливого розмаху революційні виступи набирали у [[1906]] році. Організатором і керівником їх була Канівсьна повітова організація [[РСДРП]]. [[1 травня]] [[1907]] року з її ініціативи проведено маївку на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] проти Канева. Вона організовувала [[страйк]]и й демонстрації, діставала в [[Київ|Києві]] нелегальну літературу та поширювала її в повіті, вела пропагандистську роботу серед трудящих.
<br/>
-Знайдено: + У [[1961]] році на могилі Кобзаря у травні відбувся людний мітинг, на якому виступив Голова Ради Міністрів УРСР [[Щербицький Володимир Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Щербицький]]. А [[31 травня]] [[1964]] року на Тарасовій горі підбувся багатотисячний мітинг. На ньому виступив Голова Ради Міністрів УРСР [[Казанець Іван Павлович|І.&nbsp;П.&nbsp;Казанець]]. На мітингу були присутні керівники партії та уряду Радянської України, учасники міжнародного форуму діячів науки і культури&nbsp;— посланці 43 країн світу, представники республік Радянського Союзу та всіх областей [[УРСР]]. Учасники свята поклали на могилу 150 вінків та посадили на Тарасовій горі 150 пам'ятних [[дуб]]ків. Того ж дня відбувся урочистий мітинг будівників Канівської ГЕС, у якому взяли участь член Політбюро ЦК КПРС, Перший секретар ЦК КП України [[Шелест Петро Юхимович|П.&nbsp;Ю.&nbsp;Шелест]] та Голова Президії Верховної Ради УРСР [[Коротченко Дем'ян Сергійович|Д.&nbsp;С.&nbsp;Коротченко]]. Про цю пам'ятну подію на [[бронза|бронзовій]] плиті, вмонтованій у сірий [[граніт]], викарбувано: {{цитата|''31.V.1964 р. на ознаменування 150-річчя від дня народження Т. Шевченка закладено перший кубометр бетону на будівництві Канівської ГЕС.''}}
<br/>

<br/>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Чорноморська козача флотилія]]
[[Файл:3 pervikh atamana chernomorskogo kazachego voyska.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вранці [[1 травня]] 1783 року 16 великих вітрильних кораблів Дніпровської флотилії увійшли в Ахтіарську гавань і стали на якорях у теперішній Севастопольській головній бухті. Наступного дня, 2 травня, в бухту ввійшла Азовська флотилія Ф. Клокачова. За козацьким звичаєм Сидір Білий вітав побратимів з Дону гарматним салютом, а потім бенкетом на своєму флагманському кораблі.
<br/>
-Знайдено: + 21 травня турецький флот, у складі 10 лінійних кораблів, 6 фрегатів і 40 шиняв (малих суден), став на рейді Васильківського Коша і розпочав його артилерійський обстріл. Козаки, під проводом кошового Сидора Білого на чайках зайняли бойову позицію та розпочали атаку турецьких кораблів. Але адмірал Гасан-паша бою не прийняв і відвів свою ескадру до Очакова.
<br/>
-Знайдено: + І дійсно, 21 травня 1792 року начальник імператорської канцелярії генерал-аншеф Каховський таємно наказав командувачу флотом адміралу Мордвінову терміново переправити Чорноморську козачу флотилію на Кубань. 2 липня 1792 року з цього приводу було оголошено і указ Катерини II: «Войско казачье Черноморское, собранное покойным генерал-фельдмаршалом, князем Потемкиным-Таврическим из верных казаков бывшей Сечи Запорожской в течении последней нашей с Портой Оттоманской войны многими мужественными на суше и водах подвигами показало опыты ревностного к службе нашей усердия и отличной храбрости. В воздаяние таковых сего войска заслуг Всемилостивейше пожаловали Мы оному в вечное владение состоящий в области Таврической остров Фанагорию, с землей между рекою Кубань и Азовского моря лежащего…».
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Усенко-Чорна Жанна Іванівна]]

-Знайдено: + '''Жа́нна Іва́нівна Усе́нко-Чо́рна''' (* [[1 травня]] [[1973]], [[Київ]])&nbsp;— державний службовець, [[Заслужений юрист України]], заступник Голови [[Центральна виборча комісія|Центральної виборчої комісії]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народилася 1 травня 1973 в місті Києві. В 1997 закінчила [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] за спеціальністю «історія», в 2000 році&nbsp;— [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка]] за спеціальністю «міжнародне право».
<br/>

----
Назва:[[Гайжевська Любов Олександрівна]]

-Знайдено: + '''Любо́в Олекса́ндрівна Гайже́вська''' (*[[1 травня]] [[1962]], [[Некрасове (Вінницький район)|Некрасове]])&nbsp;— [[поетеса]].
<br/>
-Знайдено: + Народилася [[1 травня]] [[1962]]&nbsp;р. в с. [[Некрасове (Вінницький район)|Некрасове]] [[Вінницький район|Вінницького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. Працювала відповідальним секретарем приймальної комісії [[НСПУ]]. Нині працює в [[музей Тараса Шевченка|музеї Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]. Переможець міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» у номінації «поезія» за 1994 рік з книгою «Немов би про любов…». Член Національної Спілки письменнків України з 2004 року.
<br/>

----
Назва:[[Любоненко Юрій Вікторович]]

Підзаголовок:== Джерела ==<br/>
Знайдено: + * Політична еліта Дніпропетровщини: (Довідник): Інформація станом на [[1 травня]] [[2001]] р. / Уклали: Шаройкіна Є. А., Бородін Є. І., Довгаль С. А., Гаврюшин О. І., Колохіна А. С.&nbsp;— [[Дніпропетровськ]]: надруковано в типографії ТОВ «Призма», [[2001]].
<br/>

----
Назва:[[Кіровоградський трамвай]]
[[Файл:Памятник першому трамваю Єлисаветграда.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Під час подій [[Українська революція 1917-1921|Української революції]] рух трамваїв припинився [[8 січня]] [[1918]] року, а відновився [[1 травня]] [[1922]] року. У цьому ж році на вулиці Гоголя зношених відрізків на головній лінії були замінені на нові. Станом на [[1922]] рік депо налічувало 10 вагонів, які курсували двома маршрутами: «Вокзал&nbsp;— Пивзавод Зальцера» (№&nbsp;1) та «Центр&nbsp;— Кущівка» (№&nbsp;2).
<br/>

<br/>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Житомирський тролейбус]]
[[Файл:Украина Житомир Троллейбус.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття = [[1 травня]] [[1962|1962&nbsp;р.]]
<br/>
-Знайдено: + Тролейбусний рух у [[Житомир]]і було відкрито [[1 травня]] [[1962]] року<ref name=zttu />. Довжина першого і єдиного маршруту становила 3,5&nbsp;км. Маршрут №&nbsp;'''1 «{{comment|Майд. Леніна|зараз майд. Соборний}}&nbsp;— Вокзал»''' починався з майд. Привокзального, проходив по {{comment|вул. Леніна|зараз вул. Київська}}, далі на майд. Леніна лінія повертала праворуч, потім на майд. Перемоги, {{comment|вул. Театральну|зараз вул. Героїв Сталінграда}}<ref name=gsst /> і знову виходила на вул. Леніна. Спочатку на маршруті працювали 5 тролейбусів&nbsp;— три б/к [[СВАРЗ ТБЕС]], передані з [[Москва|Москви]], та два нових [[ЗіУ-5]]. Тимчасове тролейбусне депо було влаштоване на місці згорілого будинку (зараз там знаходиться готель «Житомир»).
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Колесник Євдокія Василівна]]

-Знайдено: + '''Євдокі́я Васи́лівна Коле́сник''' ([[1 травня]] [[1942]], село [[Пустельникове]] [[Олександрійський район|Олександрійського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]])&nbsp;— українська співачка ([[сопрано]]). [[Народна артистка УРСР]] (1978). Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] (1976). Колишня завідувачка, а зараз професорка кафедри сольного співу [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України імені Петра Чайковського]].
<br/>

----
Назва:[[Гамкало Іван Дмитрович]]

-Знайдено: + '''Іван-Ярослав Дмитрович Гамкало''' (нар. [[1 травня]] [[1939]])&nbsp;— український диригент, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч. [[Народний артист України]] (1982), [[професор]] (1991), член-коресподент Академії мистецтв України (2001), член Європейської академії музичного театру .
<br/>

----
Назва:[[Мартиненко Віра Григорівна]]

-Знайдено: + '''Ві́ра Григо́рівна [[Мартиненко|Марти́ненко]]''' (*&nbsp;[[1 травня]] [[1946]], село [[Мар'янівка (Васильківський район)|Мар'янівка]] [[Васильківський район (Київська область)|Васильківського району]] [[Київська область|Київської області]])&nbsp;— українська [[співачка]] ([[сопрано]]). [[Народна артистка України]] ([[1994]]).
<br/>

----
Назва:[[Фонтани Тернополя]]
[[Файл:UA-TE Fontan Topilche 1 Buran 12-05-12.jpg.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[Тернопіль|Тернополі]] є близько 20 фонтанів, більшість з яких є діючі і несуть важливу архітектурну та розважальну роль. Більшість із них на замкненому циклі, обладнані підсвіткою і працюють щодня, починаючи з [[Великдень|Великодня]] (але не пізніше [[1 травня]]), закінчуючи святом [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрови]]. У дощову та вітряну погоду не працюють. За гарне композиційне поєднання вулиць і фонтанів [[Тернопіль]] часом називають «містом фонтанів».
<br/>

<br/>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Юліан (Сас-Куїловський)]]

-Знайдено: + | дата народження       = [[1 травня]] [[1826]]
<br/>
-Знайдено: + ''Митрополи́т'' '''Юліа́н Сас-Куїло́вський''' (у світі '''Юліа́н Сас-Куїло́вський'''; * [[1 травня]] [[1826]], [[Конюшки-Королівські]]&nbsp;— †[[4 травня]] [[1900]], [[Львів]])&nbsp;— єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[30 серпня]] [[1899|1899 року]] Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський&nbsp;— предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
<br/>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br/>
Знайдено: + Народився 1 травня 1826 року в сім'ї пароха села [[Конюшки-Королівські]], шляхтича [[Сас (герб)|герба Сас]].
<br/>

----
Назва:[[Історія Драбова]]

-Знайдено: + Тяжкий соціальний гніт і повне безправ'я снонукали селян до революційних виступів. [[1 травня]] [[1906]] року відбулася перша маївка, в якій взяло участь понад 300 робітників фабрик і економії Драбова та навколишніх сіл. На маївку прибули представники соціал-демократичних організацій [[Київ|Києва]], [[Катеринослав]]а й [[Золотоноша|Золотоноші]]. Гостей глухими дорогами привезли в сад, що охоронявся [[бекет|пікетами]]. Присутні слухали заклики до боротьби з самодержавством, за встановлення восьмигодинного робочого дня.
<br/>

----
Назва:[[Луганський трамвай]]
[[Файл:Luhansk Tram.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття            = [[1 травня]] [[1934]]
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Перший проект побудови електричної трамвайної системи у місті був запропонований інженером Кульжинським у [[1899]] році, проте був відхилений міською думою. Луганський трамвай було відкрито [[1 травня]] [[1934]] року. Довжина першої пускової ділянки склала близько семи кілометрів. До [[Велика Вітчизняна війна|війни]] в місті курсувало 32 вагони типів [[М-34 (трамвайний вагон)|М-34]] та [[Х (трамвайний вагон)|Х]]. В [[1949]] році до Луганська з [[Москва|Москви]] надійшло 5 моторних вагонів [[Ф (трамвайний вагон)|Ф]] та причепних вагонів [[КП (причіпний вагон)|КП]]. В [[1950-ті|1950-их]] роках до міста надійшло 30 вагонів типу [[КТМ/КТП-1]], які здійснювали рейси до [[1977]] року, та близько 90 типу [[КТМ/КМП-2]], що були на ходу до початку [[1980-ті|1980-их]]. З [[1994]] року на міських маршрутах курсують трамваї типу [[ЛТ-10]], з [[2004]]&nbsp;— вагони типу [[К-1 (трамвай)|К-1]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Іхтіаров Юрій]]

-Знайдено: + '''Іхтіаров Юрій Дмитрович''' ([[15 квітня]] [[1924]], [[Донецьк]], [[Україна]]&nbsp;— [[1 травня]] [[2006]], [[Клівленд]], [[США]])&nbsp;— український [[інженер]], громадський і політичний діяч української діаспори в [[США]].
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Худзік Павло Олександрович]]
[[Файл:Pavlo Khudzik.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення     = [[1 травня]] [[2012]]
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Копержинська Нонна Кронидівна]]
[[Файл:МД Копержинська.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Копержи́нська Но́нна Кроні́дівна''' ([[1 травня]] [[1920]], [[Київ]]&nbsp;— [[10 червня]] [[1999]], [[Київ]])&nbsp;— українська актриса театру і кіно. [[Народна артистка УРСР]] ([[1967]]).
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народилася [[1 травня]] [[1920]] року в [[Київ|Києві]]. Коли їй було два роки, в неї помер [[батько]]. Потім Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на [[Донбас]], а пізніше, коли її [[матір]] перевели на роботу до Києва, Нонна в [[1938]] році вступила до [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|театрального інституту]]. Вона потрапила на курс до [[Амвросій Бучма|Амвросія Бучми]]. А згодом її помітив [[Олександр Довженко]] і в [[1939]] році зняв у своєму фільмі «[[Щорс (фільм)|Щорс]]».
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шуркін Георгій Олександрович]]

-Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1910]]&nbsp;р. у м. [[Нижній Новгород|Горькому]] в родині службовця. Закінчив операторський факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] ([[1934]]&nbsp;р.).
<br/>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 2009—2010]]
[[Файл:Уболівальники Карпат в Ужгороді.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Навесні команда показала ряд сенсаційних результатів, перемігши вдома «[[Металіст (Харків)|Металіст]]», «[[Дніпро (Дніпропетровськ)|Дніпро]]» та «[[Динамо (Київ)|Динамо]]». Зігравши 1 травня на виїзді внічию 1:1 з найближчим переслідувачем, сімферопольською «Таврією», «Карпати» за 2 тури до кінця забезпечили собі щонайменше 5-е місце та право виступити в Лізі Європи наступного сезону.
<br/>
-Знайдено: + | [[1 травня]] [[2010]]
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кульчицький Володимир Семенович]]

-Знайдено: + [[Міжнародна асоціація істориків права]] [[29 квітня]]&nbsp;— [[1 травня]] [[2011]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] провела міжнародну історико-правову конференцію «Наукова спадщина професора В.&nbsp;С.&nbsp;Кульчицького і сучасність»<ref>[http://maip.pp.net.ua/news/xxiv_mizhnarodna_istoriko_pravova_konferencija_naukova_spadshhina_profesora_v_s_kulchickogo_i_suchasnist_vidbudetsja_29_kvitnja_1_travnja_20/2011-02-21-38]</ref>
<br/>

----
Назва:[[Українська правовірна греко-католицька церква]]
[[Файл:Podhorce church.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + [[1 травня]] 2011 року «Візантійський Католицький Патріархат» проголосив відлучення від Церкви Римських Пап [[Іван Павло II|Івана Павла II]] (посмертно) і [[Бенедикт XVI|Бенедикта XVI]], оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною<ref>[http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?</ref><br/>
-Знайдено: + [[31 травня]] [[2012]] року керівництво УПГКЦ проголосило [[Анатема|анатему]] на патріарха [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви]] [[Кирил (патріарх Московський)|Кирила]] за те, що він узяв участь у IV З'їзді світових і традиційних релігій в [[Астана|Астані]]. У листі проголошення анатеми стверджується, що «на кожного православного віруючого, який від цього дня буде творити з ним єдність, також падає Боже прокляття»<ref>[http://community.org.ua/dwnld/ukranathema-patrKyrill.doc Оприлюднення анатеми на Кирила, Патріарха Російської Православної Церкви]</ref>.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мостовий Артем Олександрович]]

-Знайдено: + | пк-поновлення = [[1 травня]] [[2010]]
<br/>

----
Назва:[[Лінійчук Майя Яківна]]

-Знайдено: + Народ. [[1 травня]] [[1930]]&nbsp;р. Помер [[2003]]&nbsp;р. в Києві. Похована в Сквірі. Закінчила історико-теоретичний факультет Київської консерваторії ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського (1955) та режисерський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1966). Була викладачем музики, редактором Комітету радіомовлення і телебачення. З 1965&nbsp;р.&nbsp;— режисер студії «[[Укркінохроніка]]».
<br/>

----
Назва:[[Марченко Яків Григорович]]

-Знайдено: + Помер [[1 травня]] [[1969]]&nbsp;р. в Києві.
<br/>

----
Назва:[[Парфенюк Олена Павлівна]]

-Знайдено: + Народ. [[28 серпня]] [[1922]]&nbsp;р. в Києві. Померла [[1 травня]] [[1977]]&nbsp;р. там же.
<br/>

----
Назва:[[Пашин Євген Владленович]]

-Знайдено: + Народ. [[1 травня]] [[1960]]&nbsp;р. в родині службовця. Закінчив [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1981]]).
<br/>

----
Назва:[[Сібель Сергій Костянтинович]]

-Знайдено: + Народ. [[1 травня]] [[1933]]&nbsp;р. в Києві в родині робітника. Заслужений артист України ([[2003]]. Закінчив [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1954]]). Працював у Київському театрі юного глядача ([[1954]]—[[1960]]). З [[1960]]&nbsp;р.&nbsp;— актор [[Київська кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]]. Знімається у кіно з [[1954]]&nbsp;р.
<br/>

----
Назва:[[Прометей (Дніпродзержинськ, 1991)]]

-Знайдено: + * '''Найбільша перемога&nbsp;— Перехідна Ліга:''' 3:0 ([[Олімпік (Харків)|«Олімпік» (Харків)]], [[1 травня]] [[1993]] року, [[Дніпродзержинськ]]).
<br/>

----
Назва:[[Пономаренко Семен Васильович]]

-Знайдено: + '''Пономаре́нко Семе́н Васи́льович'''&nbsp; ([[1 травня]] [[1907]], [[Бахмач]]&nbsp;— †[[7 листопада]] [[1993]], [[Київ]])&nbsp;— український [[сценарист]] та [[кінодраматург]].
<br/>

----
Назва:[[Хмельницькі]]
[[Файл:POL COA Masalski Książę II.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br/>
Знайдено: + *** ''[[Катерина Хмельницька]]''(Гелена)&nbsp;— дружина Данила Виговського ([[1 травня]] [[1661]]<ref>{{ref-pl}} Boniecki, Adam. Herbarz polski.&nbsp;— Warszawa, 1901.&nbsp;— Т.3.&nbsp;— s.8.</ref>), брата [[Іван Виговський|Івана Виговського]]; дружина [[Павло Тетеря|Павла Тетері]] ([[2 травня]] [[1661]]<ref>{{ref-pl}} Boniecki, Adam. Herbarz polski.&nbsp;— Warszawa, 1901.&nbsp;— Т.3.&nbsp;— s.8.</ref>)
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Луцький тролейбус]]
[[Файл:Prapor Lutsk.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + У 1973 році прибули нові моделі тролейбусів Skoda 9Tr «дев'ятки» (РКСУ<ref>стандартно комплектувалися РКСУ, однак деякі машини були модернізовані та мали ТІСУ.</ref>), що прибули з [[Чернівецький тролейбус|Чернівців]]. У наступньому році прибуло ще 15 Skoda 9Tr, змонтовано ще 10 кілометрів контактної мережі. У [[1976]] році відбулося декілька списань тролейбусів Київ-6 та двох «дев'яток». У 1978 році довжина контактної мережі збільшилася до 40 кілометрів, почали поставлятися [[ЗіУ-682]] та його модифікації (РКСУ), що поставлялися у Луцьк до [[1994]] року. У [[1984]] та [[1986]] роках контактна мережа знову «виросла» на декілька кілометрів. [[1 травня]] [[1992]] року, напрямки маршрутів 1,2 і 8 були змінені до теперішнього вигляду, а у 1993 році у місто прибули 4 двохсекційні тролейбуси [[ЮМЗ-Т1]] (отримали номери №&nbsp;188—191), збірки [[Південмаш|Південного машиннобудівного заводу]], РКСУ. У серпні 1995 року відкрито маршрут №&nbsp;10, а у кінці того ж року закуплено два тролейбуси [[ЮМЗ-Т2]].
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Православ'я на Дніпропетровщині]]
[[Файл:Sviato-Preobrazhenskyi_Cathedral.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:====Титули====<br/>
Знайдено: + # Катеринославський і Таганрозький ([[9 травня]] [[1837]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1911]])
<br/>
Підзаголовок:====Титули====<br/>
Знайдено: + # Катеринославський і Маріупольський ([[1 травня]] [[1911]]–[[1921]]), з [[1918]] у складі [[Український екзархат|Українського екзархату Російської православної церкви]]
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Німенко Дмитро Леонідович]]

-Знайдено: + '''Дмитро Леонідович Німенко''' ([[1 травня]] [[1988]], м. [[Київ]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[хокей із шайбою|хокеїст]], правий нападник. Виступає за [[Донбас (хокейний клуб)|«Донбас-2» (Донецьк)]] у [[Професіональна хокейна ліга (Україна)|Професіональній хокейній лізі]].
<br/>

----
Назва:[[Даніло Апаресідо да Сілва]]
[[Файл:Danilo Silva 2011.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Із тих пір правий фланг захисту надійно закріплений за ним. У другій половині сезону 2010/11 бразилець провів у Прем'єр-лізі 13 поєдинків та навіть відзначився [[1 травня]] результативним ударом у домашній грі з «Закарпаттям» (2:0), забивши з паса [[Милош Нинкович|Милоша Нинковича]].
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Черкаський міський зоопарк]]

-Знайдено: + '''Черка́ський зоопа́рк'''&nbsp;— [[Зоопарк|зоологічний парк]] регіонального значення, який є природоохоронною, культурно-освітньою та науково-дослідною установою міста [[Черкаси|Черкас]]. Заснований [[1 травня]] [[1979]] року.
<br/>

----
Назва:[[Павло (Лебідь)]]

-Знайдено: + | титул              = Митрополит Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії<br/><small>до [[1 травня]] [[2011]]&nbsp;— архієпископ Вишгородський, до [[9 липня]] [[2003]]&nbsp;— єпископ</small>
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + [[1 травня]] [[2011]] року митрополитом Київським і всієї України [[Володимир (Сабодан)|Володимиром]] зведений у сан [[митрополит]]а з титулом «Вишгородський і Чорнобильський». Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] від [[14 червня]] [[2011]] року призначений постійним членом Священного Синоду<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року.] Офіційний сайт Української православної церкви</ref>.
<br/>

----
Назва:[[Євстратій (Подольський)]]

-Знайдено: + З [[13 липня]] (за іншими даними [[1 травня]]) [[1958]] року на спочинку через хворобу. Проживав у місті [[Суми]].
<br/>

----
Назва:[[Дяченко Михайло Васильович]]
[[Файл:Flag of the Ukrainian Insurgent Army.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1945]]–[[1950]] роках поет працював у відділі пропаганди Карпатського краю ОУН. Одночасно редагував підпільний часопис «[[Шлях Перемоги]]», що почав виходити з [[1 травня]] [[1945]] року. У [[1950]]–[[1952]] роках Михайло Дяченко&nbsp;— крайовий референт пропаганди [[УПА]].
<br/>

<br/>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Гайдук Іван Михайлович]]

-Знайдено: + Іван Михайлович Гайдук ([[1 травня]] [[1923]], [[Умань]]&nbsp;— [[2004]], [[Київ]])&nbsp;— український [[живописець]].
<br/>

----
Назва:[[Лисунов Микола Іванович]]
[[Файл:Могила Миколи Лисунова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лисунов Микола Іванович''' ([[1 травня]] [[1920]], [[Лебедин]]&nbsp;— [[1 липня]] [[1971]], [[Київ]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[командир взводу]] 7-ї стрілецької роти 465-го стрілецького полку 167-ї Сумської Червонопрапорної стрілецької дивізії [[38-а армія (СРСР)|38-ї армії]] [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]], [[молодший лейтенант]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1920]] року в місті [[Лебедин]]і (нині [[Сумська область|Сумської області]]) в сім'ї [[робітник]]а. [[1936]] року закінчив 8 класів [[середня школа|середньої школи]]. Працював машиністом на шахті в місті [[Дзержинськ (Донецька область)|Дзержинськ]] [[Донецька область|Донецької області]] і одночасно навчався в Дзержинському аероклубі.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кулаков Денис Єрмилович]]

-Знайдено: + '''Дени́с Єрми́лович Кулако́в''' (*[[1 травня]] [[1986]], [[Ізюм]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]] [[Дніпро (Дніпропетровськ)|дніпропетровського «Дніпра»]] та [[Збірна України з футболу|національної збірної України]].
<br/>

----
Назва:[[СТАН (літературне угруповання)]]
[[Файл:Они взорвут Харьков.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Організацією презентації 31 травня 2007 художньої книги [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрія Покальчука]] «Кама Сутра» (Харків: Фоліо, 2007) взяло на себе ЛУ «СТАН». Після так званого відкриття «острова Луганська» (вираз Покальчука: «Коли я вперше потрапив до Луганська та познайомився зі СТАНом, то зрозумів&nbsp;— це острів з унікальною культурою») містом, як культурним осередком<ref>[http://litakcent.com/2008/11/18/ljubov-jakymchuk-dalekyj-shid-ukrajiny.html Далекий схід України]</ref>, зацікавилися й інші письменники, які перед тим чомусь оминали презентаціями Луганськ.<ref> [http://www.realgazeta.com.ua/modules.php?<br/>
-Знайдено: + [[31 травня]] [[2008]] року проходив нічний фестиваль соціальних юнацьких фільмів під відкритим небом. Демонстрація документальних і художніх кінострічок, спрямованістю на проблеми сучасної молоді була ініційована ЛУ «СТАН».
<br/>
-Знайдено: + [[1 травня]] [[2010]] року відбулася популяризаторська акція робочих спеціальностей, направлена на твердження що духовною становить праці як такого. Гаслом заходу сталі слова "Забудемо про престиж-дохід-успішність!<br/>
-Знайдено: + [[21 травня]] [[2010]] року в рамках засідання Філософського суспільства Монтеневського, одній із старих інтелектуальних студій Луганська, ЛГ «СТАН» організував українську прем'єру фільму Ніни Шоріной «Ніцше в Росії». Складна і неоднозначна кіномова цієї стрічки викликала жваву полеміку. В ході дискусії, в якій брали участь, як професійні учені-філософи і релігиеведи, так і рядові глядачі, були висловлені діаметрально протилежні думки по приводу, як як творіння Ніни Шоріной, так і життя і творчості Ніцше&nbsp;— від категоричного неприйняття до апології.
<br/>

<br/>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Черкаське пиво]]
[[Файл:Черкаське_пиво_2.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Підприємство засноване [[1910]] року. З [[1995]] року ''Черкаський пивобезалкогольний завод'' перетворений на закрите акціонерне товариство, входив до складу Черкаського пивоб'єднання, пізніше до корпорації «[[Росинка]]». З [[2004]] року контрольний пакет акцій (80&nbsp;%) придбав російський впливовий бізнесмен вірменського походження Віталій Горигорянц, який закрив завод через його неприбутковість. [[1 травня]] [[2008]] року він повністю зупинив виробництво, причиною чого називають подорожчання енергоносіїв та зростання ставок акцизного збору.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Миргородський краєзнавчий музей]]
[[Файл:Myrhorods'kyi Kraeznavchyi Myzej 95.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Офіційно музей у [[Миргород]]і був відкритий [[1 травня]] [[1920]] року згідно з рішенням Миргородського повітового комітету.
<br/>

<br/>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Макаріївська церква (Київ)]]
[[Файл:MakapiB2.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата_початку_спорудження = [[1 травня]] [[1897]]
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Україна у Першій світовій війні]]
[[Файл:1897 Ukrainians.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Наддніпрянщина ===<br/>
Знайдено: + Активну роботу проводили соціал-демократи по підготовці до відзначення [[День міжнародної солідарності трудящих|1 Травня]]. Вони розповсюдили прокламацію ЦК РСДРП. [[Київ]]ська, [[Харків]]ська, [[Катеринослав]]ська, [[Полтава|Полтавська]] і [[Миколаїв]]ська партійні організації випустили листівки з закликом відзначити [[День міжнародної солідарності трудящих|1 Травня]] політичним страйком. У день [[1 травня]] [[1914]] року в Україні відбулося 85 політичних страйків з більш як 30 тис. учасників. Найбільше страйків сталося в Харківській і Київській губерніях.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Національний науково-природничий музей НАН України]]

-Знайдено: + Зоологічний музей&nbsp;— один із найстаріших музеїв у складі Національного науково-природничого музею. Його було створено [[1 травня]] [[1919]] року академіком [[Кащенко Микола Феофанович|Миколою Кащенком]]. У [[1966]] році музей увійшов до складу Центрального науково-природничого музею АН УРСР, а наступного року, під керівництвом М.&nbsp;М.&nbsp;Щербака, було закінчено повну реконструкцію музею і відкрито для відвідувачів.
<br/>

----
Назва:[[Лотоцький Володимир-Богдан Львович]]

-Знайдено: + Відтоді до [[1 травня]] [[1916]] року та від [[1 листопада]] [[1917]] року до [[1 квітня]] [[1926]] року він був редактором «Свободи». Її головним редактором став від [[16 серпня]] [[1919]] року. Його партнером у цій справі Редакційна комісія призначила [[4 січня]] [[1921]] року [[Рев'юк Омелян|Омеляна Рев'юка]].
<br/>

----
Назва:[[Лозинський Іван Миколайович]]

-Знайдено: + '''Лози́нський Іва́н Микола́йович''' (*[[1 травня]] [[1927]], с. [[Муроване (Старосамбірський район)|Муроване]]&nbsp;— †[[23 липня]] [[1992]], [[Львів]])&nbsp;— український літературознавець, [[бібліограф]].
<br/>

----
Назва:[[Хімік (волейбольний клуб, Южне)]]

Підзаголовок:=== Гравці ===<br/>
Знайдено: + |align=center| 5 || {{UKR}}||Ірина Брезгун || [[1 травня]] [[1991]]||align=center| 185 || II темп
<br/>

----
Назва:[[Навроцький Володимир Миколайович]]
[[Файл:Saint vladimir (bande).png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[1 травня]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— командир 11-ї гарматної бригади Армії Української Держави. У [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник постачання 8-го Катеринославського Коша [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. З [[25 серпня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— старшина для доручень 2-го товариша військового міністра УНР у справах постачання.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чижевський Григорій Павлович]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Закінчив технічне училище в [[Олександрівськ]]у ([[1906]]), [[КПІ|Київський політехнічний інститут]] ([[1910]]). [[1 травня]] [[1912]]&nbsp;р. був мобілізований до армії однорічником 2-го розряду до 5-ї батареї 9-ї артилерійської бригади ([[Полтава]]). У липні [[1913]] р. склав іспит на звання прапорщика запасу артилерії. У липні [[1914]] р. був знову мобілізований, служив молодшим офіцером 1-ї батареї 70-ї артилерійської бригади. З [[19 липня]] [[1915]] р.&nbsp;— [[підпоручик]]. З [[19 квітня]] [[1916]] р.&nbsp;— [[поручик]]. З [[27 травня]] [[1916]] р&nbsp;— [[штабс-капітан]], з [[12 листопада]] [[1916]] р.&nbsp;— командир батареї 70-ї бригади, з [[21 грудня]] [[1916]] р.&nbsp;— командир батареї 136-го окремого артилерійського дивізіону. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, а також відзнакою Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою (за бої під [[Рига|Ригою]]). [[1 липня]] [[1917]] р. потрапив до німецького полону, перебував у таборі [[Ган-Мюнден]].
<br/>
-Знайдено: + З [[14 лютого]] [[1918]] р&nbsp;— командир 1-ї батареї 1-го Українського гарматного полку ([[Синьожупанники|Синьожупанників]]). З [[3 березня]] [[1918]] р&nbsp;— командир 1-го Українського гарматного полку до часу його офіційного розформування німцями ([[27 квітня|27]]—[[28 квітня]] [[1918]] р). З [[1 травня]] [[1918]] р.&nbsp;— губернський комісар [[УЦР|Центральної Ради]] на [[Полтавська губернія|Полтавщині]], [[15 травня]] [[1918]] р.&nbsp;— відданий Гетьманом [[Павло Скоропадський|Скоропадським]] під суд за спробу спротиву проти гетьманського перевороту. З [[27 листопада]] [[1918]] р.&nbsp;— губернський комісар [[Директорія УНР|Директорії]] на [[Полтавська губернія|Полтавщині]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Маразлі Григорій Григорович]]
[[Файл:Будинок притулку1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Григорій Григорович Маразлі''' ({{lang-gr|Γρηγόριος Μαρασλής}}) ({{OldStyleDate|6|серпня|1831|25|липня}}<ref>Запис про народження та хрещення Г.&nbsp;Г.&nbsp;Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1831 / / [[Державний архів Одеської області|ДАОО]], ф. 37, оп. 3, сп. 382, номер запису 59</ref><ref name="grek">{{книга|назва=Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской греческой Свято-Троицкой церкви|том=1|місце=Одесса|видавництво=|рік=2000}} {{ref-ru}}</ref>, [[Одеса]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1907]], [[Одеса]])&nbsp;— [[громадський діяч]], [[підприємець]], [[мільйонер]], [[камергер]], [[філантроп]], почесний опікун безлічі товариств. 17 років обіймав посаду [[Міські голови Одеси|одеського міського голови]]&nbsp;— більше ніж будь-хто з його попередників, або наступників. За часи його управління в [[Одеса|Одесі]] було побудовано численну кількість притулків, богаділень, почала працювати перша в Одесі [[конка]] й [[Трамвай|паровий трамвай]], а також побудовано ряд визначних пам'яток, що збереглися дотепер. Окрім того за роки життя багатій пожертвував сотні тисяч [[Російський рубль|російських рублів]] на благодійність, освіту та культуру.
<br/>
-Знайдено: + {{OldStyleDate|3|жовтня|1903|16|жовтня}}<ref name="Дерібас"/> року в Одесі Григорій одружився з Марією Фердинандівною Кіч (дівоче прізвище&nbsp;— Наркевич (близько [[1858]]&nbsp;— [[1945]])<ref>Запис про одруження Григорія Григоровича Маразлі і Марією Фердинандівною Кіч в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1903 Рік / / [[Державний архів Одеської області|ДАОО]], ф. 37, оп. 13, сп. 584, л. 43 об.&nbsp;— 44. Опубліковано: {{книга|автор=Л. Г. Арюпина|назва=Г. Г. Маразли и публичная библиотека|частина=Григорий Григорьевич Маразли, меценат и коллекционер|місце=Одесса|рік=1995|сторінки=228}}</ref>. Марія Фердинандівна була дочкою землевласників [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]: полковника 10-го Інгерманландського гусарського полку Фердинанда Францовича Наркевича ([[1824]]–[[1879]]) і Катерини Петрівни Курдіманової (пом. [[1913]]). У першому шлюбі вона була заміжня за [[Дійсний статський радник|дійсним статським радником]] ([[1899]]) головою Одеського комерційного суду ([[1884]]–[[1902]]) Павлом Миколайовичем Кічем ([[1846]]–[[1905]])<ref>Запис про одруження П.&nbsp;М.&nbsp;Кіча і М.&nbsp;Ф.&nbsp;Наркевич в метричній книзі портової церкви Всіх Святих і Св. Миколая в Одесі на 1879 / / [[Державний архів Одеської області|ДАОО]], ф. 37,оп. 12,д. 6, л. 313 об.&nbsp;— 314</ref>, після розлучення з яким вийшла заміж за Маразлі. Від першого шлюбу у неї були діти Пилип ([[1879]]) та Катерина ([[1882]]). Від шлюбу Григорія Григоровича з Марією Кіч не було дітей, і зі смертю чоловіка [[1 травня]] [[1907]] року рід Маразлі повинен був припинитися, але за клопотанням самого Григорія Григоровича прізвище, дворянство та герб повинні були передатися його [[Двоюрідний онук|двоюрідному онуку]]&nbsp;— Георгію Володимировичу Фредеріксу, що і було зроблено [[10 грудня]] [[1908]] року. З того часу Георгій Володимирович носив прізвище Фредерікс-Маразлі.<ref>[[РДІА]], ф.1156(Державна Рада), оп.1(1-й Департамент), сп. 32, л. 5 об., 8</ref>
<br/>
-Знайдено: + Григорій Маразлі помер [[1 травня]] [[1907]] року у своєму маєтку. За легендою, він помер за сніданком, впавши обличчям до тарілки із [[чорна ікра|чорною ікрою]]<ref>[http://www.nr2.ru/242511.html/print/ Одесситы увековечат градоначальника Григория Маразли в памятнике]</ref>. У вшанування його заслуг з ініціативи одеської грецької громади він був похований на території [[Грецький Свято-Троїцький собор (Одеса)|Грецької Свято-Троїцької церкви]] в Одесі. До наших днів могила не збереглася. За радянської влади церкву розграбували, а могилу міського голови розкопали і викинули тіло на смітник. На думку одеських краєзнавців, в [[1930-ті|1930-х]] роках його було перепоховано на [[Слобідський цвинтар (Одеса)|одеському Слобідському кладовищі]] місцевими жителями. Після смерті Маразлі в увічнення пам'яті покійного його племінником Олександром Сафоновим було передано храму 17 тисяч рублів<ref>Одеські новини.&nbsp;— 1908, 13 травня, с. 3</ref>. Грецький Свято-Троїцький собор діє в Одесі і зараз.
<br/>

<br/>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Туркевич Михайло Михайлович]]

Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + У [[1989]] році бере участь в гімалайській радянській експедиції&nbsp;— [[траверс]]-сходження на всі чотири вершин [[Канченджанга|Канченджанги]]. [[14 квітня]] [[1989]] року (в групі з І. Бершовим, В. Пастухом, Хайбуліним) здійснює сходження на [[Канченджанга|Канченджангу ''Південну'']] (8491м)&nbsp;— першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. [[1 травня]] [[1989]] року (в групі з І. Бершовим) здійснює траверс-першопроходження [[Канченджанга|Канченджанга ''Ялунг-Канг'' (''Західна'')]] (8505м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Головна'']] (8586м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Середня'']] (8478м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Південна'']] (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Михайло був нагороджений орденом [[Орден Дружби народів|«Дружби народів»]].
<br/>

----
Назва:[[Історія Алупки]]
[[Файл:Alupka Amet-Khan.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Радянська влада в Алупці була встановлена [[11 січня]] [[1918]] року за допомогою бронезагону, що йшов з Севастополя через Алупку на допомогу ялтинським червоногвардійцям. Проте вже [[1 травня]] [[1918]] року Алупку захопили німецькі окупанти, які розграбували палаци та дачі. У листопаді 1918 року німці були змушені піти з Криму і їх змінили англо-французькі війська і [[білогвардійці]].
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Площа Ринок (Турка)]]

-Знайдено: + * '''[[1990]] рік, [[1 травня]]'''&nbsp;— над ратушею урочисто, після 49 років перерви, піднято [[Прапор України|національний український прапор]](на виконання рішення другої сесії міської ради «Про встановлення прапора, тризуба і гімна» від [[30 квітня]]).
<br/>

----
Назва:[[Подолинний Анатолій Мусійович]]

-Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1940]]&nbsp;р. у селі [[Шипинки]] Барського району Вінницької області в селянській родині. Після закінчення середньої школи вступає до сільсько-господарського технікуму в Молдові. Після закінчення якого працює бригадиром у колгоспі й радгоспі. З 1961 по 1966 рік навчається на філологічному факультеті Вінницького педінституту, після його закінчення почав працювати вчителем в Ялтушківській середній школі Барського району. Згодом працював методистом, ученим секретарем Вінницької обласної організації Товариства пам'яток історії та культури.
<br/>

----
Назва:[[Поштові марки та історія пошти Закарпатської України]]
[[Файл:Stamp of Ukraine ua205cvs.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] [[1945]] року Народна Рада Закарпатської України випустила власні поштові марки із зображенням солдата, розірваних кайданів і руки, зжатої в кулак, що розриває окови. В червні і липні 1945 року вийшли ще дві серії марок Закарпатської України з зображеннями п'ятикутної зірки з [[Серп і молот|серпом и молотом]]. На всіх цих поштових марках номінал вказаний без вказівки валюти. Друкувалися вони в приватній типографії Лама в Ужгороді.
<br/>

<br/>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Невінчана Валентина Дмитрівна]]

-Знайдено: + '''Валентина Дмитрівна Невінчана'''&nbsp;— ([[1 травня]] [[1924]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1981]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[поет]]еса, [[прозаїк]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народилася Валентина Дмитрівна [[1 травня]] [[1924]]&nbsp;р. в с. Володарка на Київщині в родині службовця. Писати вірші почала ще в шкільні роки. Незадовго до [[Велика Вітчизняна війна|війни]] вступила на філологічний факультет Київського державного університету. Після закінчення першого курсу довелося евакуюватися в Казахстан, де продовжувала навчання. Після закінчення вищого навчального закладу вчителювала, була директором Херсонського, пізніше&nbsp;— Сімферопольського будинків народної творчості.
<br/>

----
Назва:[[Кременчуцький тролейбус]]
[[Файл:Troll1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + [[31 травня]] [[2013]] року було урочисто запущено в експлуатацію 13 нових тролейбусів [[Львівський_автобусний_завод|ЕлектроЛАЗ]].
<br/>
-Знайдено: + | 1,00 || [[1 травня]] [[2011]]<ref name="telegraf ВП 1,50">[http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2013/04/17/v-kremenchuge-sobirayutsya-podnyat-stoimost-proezda-v-trolleybusah-do-150-grn_10028967.html У Кременчуці збираються підняти вартість проїзду у тролейбусах до 1,50 грн] {{ref-ru}}</ref>
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Коцюбинський Хома Михайлович]]

-Знайдено: + '''Коцюбинський Хома Михайлович''' (* {{ДН|19|10|1870|7}}, [[Вінниця]]&nbsp;— † [[1 травня]] [[1956]], [[Чернігів]])&nbsp;— український [[літературознавець]], молодший брат [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]], батько [[Коцюбинська Михайлина Хомівна|Михайлини Коцюбинської]].
<br/>

----
Назва:[[Громашевський Лев Васильович]]
[[Файл:МД Громешевський КМ.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лев (Левко) Васильович Громашевський''' (* {{ДН|13|10|1887|1}}, [[Миколаїв]]&nbsp;— † [[1 травня]] [[1980]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський епідеміолог, розробник вчення про механізм передачі інфекції та класифікацію інфекційних хвороб, організатор системи санітарно-епідеміологічних станцій в СРСР. [[Академік]] [[Академія медичних наук СРСР|АМН СРСР]], Заслужений діяч науки УРСР, [[Герой Соціалістичної Праці]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Жив в Києві. Помер [[1 травня]] [[1980]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br/>

<br/>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Український націоналізм]]
[[Файл:|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[УКРП|Українська консервативно-республіканська партія]] виникла після розколу [[Українська республіканська партія|УРП]]. Частина делегатів третього з'їзду УРП, що відбувався [[1 травня|1]]-[[2 травня]] [[1992]] року, на чолі з колишнім заступником партії [[Степан Хмара|Степаном Хмарою]] заявила про свій вихід. Пізніше більш радикально налаштовані республіканці створили [[УКРП]].
<br/>

<br/>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Ілля Антонін Догнал]]

-Знайдено: + * [[1 травня]] 2011 року проголосив «відлучення від Церкви Римських Пап» [[Іван Павло II|Івана Павла II]] (посмертно) і [[Бенедикт XVI|Бенедикта XVI]], оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною<ref>[http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?</ref><br/>

----
Назва:[[Пирятинські вісті]]

-Знайдено: + Від [[1 травня]] [[1962]] року під новою назвою «Шляхом Ілліча» газета виходила як орган Полтавського обкому КП України і обласної ради народних депутатів по Пирятинському територіальному колгоспно-радгоспному управлінню. А вже з [[1963]] року «Шляхом Ілліча»&nbsp;— орган Пирятинського райкому Компартії України і районної Ради народних депутатів.
<br/>

----
Назва:[[Гошкевич Леонід Іванович]]
[[Файл:Church of all saints in Kherson-02-11102010(013).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + З приходом [[Радянська влада|радянської влади]] почалися гоніння на церкву: руйнували храми, духівництво піддавали репресіям. З церковників, що залишилися в Херсоні, мабуть, лише Гошкевич мав сміливість ходити по місту в облаченні священнослужителя. Новоявлені атеїсти плювали йому в обличчя та обзивали. Багато довелося зазнати принижень отцеві Леоніду і від офіційних властей Херсона. Особливо від уповноваженого з церковних справ. Останній з метою розподілу житла для «пролетаріату» спочатку «ущільнив», а потім виселив родину Гошкевича з будинку '''№&nbsp;33''' по вулиці Підпільній, в якому він проживав з [[1907]] по [[1936]] рік. Гнобили й принижували не лише Леоніда Івановича, але і всю його родину, близьких і далеких родичів. Навіть його онучці було відмовлено в прийомі до піонерської організації. Після закриття більшовиками [[1 травня]] [[1926]] року Привозної церкви отець Леонід почав службу в церкві Всіх Святих (на [[Старе міське кладовище у Херсоні|старому міському кладовищі]]). У своїй промові, прощаючись з цим храмом, Гошкевіч вимовив: ''«…завжди й повсякчас я готовий служити кожному, бути всім для всіх»''.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Падалка Лев Васильович]]

-Знайдено: + '''Па́далка Лев Васи́льович''' (*[[18 лютого]] [[1859]], с. [[Чорнухи]] [[Лохвицький повіт|Лохвицького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] [[Російська імперія]]&nbsp;— †[[1 травня]] [[1927]], [[Полтава]], [[СРСР]])&nbsp;— український [[статистик]], [[історик]], [[археолог]], [[етнограф]], [[краєзнавець]], [[громадський діяч]].
<br/>

----
Назва:[[Казидуб Михайло Васильович]]

-Знайдено: + '''Казиду́б Миха́йло Васи́льович''' ({{н}} [[29 листопада]]<ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/about/45/49/86/98/ Українці у світі]</ref> [[1941]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1998]])&nbsp;— український поет, журналіст, прозаїк. Член [[НСПУ]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Помер від невиліковної хвороби [[1 травня]] [[1998]] року, похований у Полтаві.
<br/>

----
Назва:[[Іван (Прашко)]]

-Знайдено: + | дата народження       = [[1 травня]] [[1914]]
<br/>
-Знайдено: + '''Іва́н Прашко́''' (*[[1 травня]] [[1914]], [[Збараж]]&nbsp;— † [[28 січня]] [[2001]], [[Мельбурн]])&nbsp;— єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[24 червня]] [[1982|1982 року]] по [[16 грудня]] [[1992|1992 року]] єпископ [[Австралійська єпархія УГКЦ|Мельнбурнської єпархії свв. апп. Петра й Павла]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Іван Прашко народився [[1 травня]] [[1914]] року в місті [[Збараж]]і на [[Тернопільська область|Тернопільщині]]. У [[1937]] році виїхав на навчання до [[Рим]]а, де і прийняв ієрейські свячення з рук владики Діонізія Няраді [[2 квітня]] [[1939]] року. У [[1950]] року владика Іван Прашко прибув до Австралії для душпастирської праці. Був висвячений на єпископа [[19 жовтня]] [[1958]] року в Мельбурні. [[1 січня]] [[1982]] року отримав королівське відзначення. За ревну душпастирську працю [[19 грудня]] [[1982]] року був призначений єпархом. [[20 січня]] [[1993]] року став владикою-емеритом.
<br/>

----
Назва:[[Музей історії міста Дніпродзержинська]]

-Знайдено: + У [[1959]] році було прийняте рішення Ради Міністрів УРСР про відкриття в Дніпродзержинську державного Музею історії міста. Відтак, [[1 травня]] [[1962]] року музейний заклад прийняв перших відвідувачів у приміщенні Свято-Миколаївської церкви.
<br/>

----
Назва:[[Томас Едвард Ґалліксон]]

-Знайдено: + ''Його Високопреосвященство'' '''То́мас Е́двард Ґа́лліксон''' ({{lang-en|Thomas Edward Gullickson}}, {{н}} [[14 серпня]] [[1950]], [[Су-Фолс]], [[США]])&nbsp;— [[Римо-католицька церква|римо-католицький]] [[архієпископ]], [[ватикан]]ський [[дипломат]], [[Апостольський Нунцій]] в [[Україна|Україні]] з [[21 травня]] [[2011]] року.
<br/>
-Знайдено: + З [[1 травня]] [[1985]] року Томас Ґалліксон перебуває на дипломатичній службі. Працював у дипломатичних представництвах Святого Престолу в [[Руанда|Руанді]], [[Австрія|Австрії]], [[Чехословаччина|Чехословаччині]], [[Єрусалим]]і та [[Німеччина|Німеччині]].
<br/>
-Знайдено: + [[21 травня]] [[2011]] року Папа Римський [[Бенедикт XVI]] призначив архієпископа Ґалліксона Апостольським Нунцієм в Україні<ref>[http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?</ref><br/>

----
Назва:[[Барабаш Опанас Семенович]]
[[Файл:Могила Опанаса Барабаша.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1908]] року в селі Процівка (нині в межі міста [[Ромни|Ромнів]] [[Сумська область|Сумської області]]) в сім'ї [[робітник]]а. [[Українець]]. Член [[КПРС|ВКП(б)]] з [[1930]] року. Рано втративши [[батько|батька]], підлітком пішов працювати, одночасно навчався. Закінчив школу ФЗУ. У [[1929]] році, як кращого працівника одного з роменських підприємств, його послали навчатися до [[Москва|Москви]]. У [[1932]] році закінчив індустріальний технікум.
<br/>
-Знайдено: + Нагороджений двома [[орден Леніна|орденами Леніна]] ([[16 травня]] [[1944]]; [[5 листопада]] [[1954]]), чотирма [[орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]] ([[29 червня]] [[1943]]; [[6 серпня]] [[1943]]; [[14 червня]] [[1945]]; [[15 листопада]] [[1950]]), [[орден]]ами [[орден Суворова|Суворова]] 3-го ступеня ([[8 березня]] [[1945]]), [[орден Олександра Невського|Олександра Невського]] ([[6 жовтня]] [[1943]]), двома [[орден Вітчизняної війни|орденами Вітчизняної війни]] 1-го ступеня ([[21 травня]] [[1944]]; [[11 березня]] [[1985]]), двома [[орден Червоної Зірки|орденами Червоної Зірки]] ([[20 червня]] [[1948]]; …), [[медаль «За бойові заслуги»|медаллю «За бойові заслуги»]] ([[3 листопада]] [[1944]]), іншими [[медаль|медалями]], а також польським орденом «Хрест хоробрих».
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Плєхов Микола Дмитрович]]

-Знайдено: + '''Мико́ла Дми́трович Плє́хов''' ([[1 травня]] [[1902]], [[Алчевськ]]&nbsp;— [[9 січня]] [[1969]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[архітектор]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Академія будівництва і архітектури УРСР|Академії будівництва і архітектури УРСР]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1902]] року в місті [[Алчевськ]]у. У 15 років пішов добровольцем в [[Червона армія|Червону Армію]] в [[батальйон]], яким командував [[Пархоменко Олександр Якович|Пархоменко]].
<br/>

----
Назва:[[Музей «Молода гвардія»]]

-Знайдено: + |established = [[1 травня]] [[1944]]
<br/>
-Знайдено: + Музей заснований відповідно до постанови бюро Ворошиловградського обкому [[Комуністична партія України|Компартії України]] від [[13 серпня]] [[1943]] року. Відкритий [[1 травня]] [[1944]] року як філія Ворошиловградського краєзнавчого музею. Перший директор музею, розташованого в будинку Олени Миколаївни Кошової (матері [[Кошовий Олег Васильович|Олега Кошевого]]),&nbsp;— молодогвардієць [[Лопухов Анатолій Володимирович|Анатолій Лопухов]]. Перший екскурсовод музею&nbsp;— колишня підпільниця з «Молодої гвардії» [[Іванцова Ольга Іванівна|Ольга Іванцова]].
<br/>

----
Назва:[[Білан Микола Іванович]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Біографія==<br/>
Знайдено: + Народився в [[Київ|Києві]]. Закінчив Немирівську гімназію (м. [[Немирів]], [[Подільська губернія|Подільської губернії]]), 2-е Київське військове училище ([[1 травня]] [[1915]]). З [[3 липня]] [[1915]]&nbsp;р.&nbsp;— прапорщик 124-го піхотного Воронізького полку, у складі якого брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Був п'ять разів поранений. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, Георгіївською зброєю (09.1917&nbsp;р.). З [[26 жовтня]] [[1917]]&nbsp;— штабс-капітан.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сильвестр (Рудницький)]]

-Знайдено: + [[1770]] владика Сильвестр, за дорученням папи [[Климент XIV|Климента XIV]], ''особисто очолив вивчення чуд'', що ставались перед Почаївською іконою Пресвятої Богородиці. [[24 червня]] [[1770]] року єпископ передав до Риму результати своїх досліджень. [[1 травня]] [[1773]] Апостольський Престол в Римі видає декрет, яким дозволяється коронувати Почаївську Чудотворну ікону. Особистий папський посланець з Ватикану повіз до Почаєва дві золоті корони&nbsp;— одну для Богоматері, другу для Спасителя. З цієї нагоди єпископ Сильвестр видав окреме послання до вірних Луцької єпархії. [[8 вересня]] [[1773]] разом з Холмським єпископом [[Максиміліян (Рило)|Максиміліаном Рилом]] владика провів коронацію чудотворної ікони.<ref>[http://ave-maria.comyr.com/poch.htm Історія Почаївської чудотворної ікони]</ref>
<br/>

----
Назва:[[Шкода В'ячеслав Євгенович]]
[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку в місті Знам'янці Кіровоградської області.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''В'ячесла́в Євге́нович Шко́да́''' ({{н}} [[1 травня]] [[1929]]&nbsp;— {{†}} [[4 березня]] [[2011]])&nbsp;— нащадок [[Шевченко Тарас Григорович|шевченківського]] [[Рід|роду]], член [[Холодний Яр (історичний клуб)|Історичного клубу «Холодний Яр»]], організатор [[Знам'янка (місто)|знам'янських]] делегацій до [[Холодний Яр|Холодного Яру]] впродовж 15 років.
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + В'ячеслав Євгенович Шкода народився [[1 травня]] [[1929]] року у [[Знам'янка (місто)|Знам'янці]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Панчук Май Іванович]]
[[Файл:Панчук Май Іванович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Май Іванович Панчук''' (*[[1 травня]] [[1937]])&nbsp;— український учений&nbsp;— дослідник у галузі політичної історії України, проблем етнології та етнополітології. Доктор історичних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1997&nbsp;р.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Севастополя]]
[[Файл:|100пкс|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[1 травня]] [[1875]]
<br/>
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[1 травня]] [[1875]]
<br/>
Підзаголовок:=== Україна ===<br/>
Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[11 травня]] [[2004]]
<br/>
Підзаголовок:=== Україна ===<br/>
Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[11 травня]] [[2004]]
<br/>

<br/>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Природно-заповідний фонд Черкаської області]]

-Знайдено: + * [[Черкаський зоопарк|Черкаський зоологічний парк]] заснований [[1 травня]] [[1979]] року. На площі 4,5 га утримується колекція [[Тварини|тварин]], що нараховує 200 [[біологічний вид|видів]], що становить 500 особин.
<br/>

----
Назва:[[Барановський Валентин Дмитрович]]

-Знайдено: + '''Барановський Валентин Дмитрович''' (*[[1 травня]] [[1944]] року)&nbsp;— український [[геодезист]], [[Фотограмметрія|фотограмметрист]], кандидат [[Технічні науки|технічних наук]], [[доцент]] географічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1944]] року, в селі [[Піщаниця (Овруцький район)|Піщаниця]] [[Овруцький район|Овруцького району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. У [[1962]]–[[1970]] роках навчався на кафедрі [[Інженерна геодезія|інженерної геодезії]] [[КІБІ|Київського інженерно-будівельного інституту]]. Працював на топографо-геодезичному виробництві. З [[1979]] року працював у науково-дослідній частині Київського університету. З [[1988]] року працює на географічному факультеті Київського університету асистентом, а з [[1993]] року доцентом на кафедрі [[Геодезія|геодезії]] та [[Картографія|картографії]]. Кандидатська дисертація «''Розробка та вдосконалення методів визначення спектрально-статистичних характеристик морських хвиль, заснованих на застосуванні стереофотограмметричної зйомки''» (під науковим керівництвом професора [[Сердюков Віктор Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Сердюкова]]). Викладає нормативні та спеціальні курси:
<br/>

----
Назва:[[Босович Василь Васильович]]

Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився 1 травня 1942 року в Станіславі, нині Івано-Франківськ в селянській родині. Закінчив [[:ru:Львовское высшее военно-политическое училище|Львівське вище військово-політичне училище]] {{ref-ru}}, факультет журналістики (1964—1967), [[Львівський поліграфічний інститут]] ім. І. Федорова (1967—1971).
<br/>

----
Назва:[[Рибалко Борис Андрійович]]

-Знайдено: + '''Рибалко Борис Андрійович''' (* [[1 травня]] [[1952]], с. [[Шевченко (Бахмацький район)|Шевченко]], [[Бахмацький район]], [[Чернігівська область]])&nbsp;— бригадир прохідників відокремленого підрозділу «Шахтобудівельницьке управління» державного підприємства «[[Свердловантрацит]]» (Луганська область), [[Герой України]].
<br/>

----
Назва:[[Маріупольський трамвай]]
[[Файл:mariupol tram ticket.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття = 1 травня [[1933]]
<br/>
-Знайдено: + '''Маріупольський трамвай'''&nbsp;— один з видів електротранспорту міста [[Маріуполь]]. Трамвай діє в Маріуполі з [[1 травня]] [[1933]]року. Загальна довжина трамвайних колій&nbsp;— 116&nbsp;км, обслуговуються 11 маршрутами.
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Перший трамвай по лінії Гавань Шмідта&nbsp;— вулиця Франка пройшов [[1 травня]] [[1933]] року. Як водиться, перед першим рейсом відбувся урочистий мітинг, розрізали червону стрічку. Перший вагон був прикрашений прапорцями та стрічками з написом «Перший трамвай».
<br/>
-Знайдено: + * [[1 травня]] [[2009 ]] проїзд в трамваях та тролейбусах міста подорожчав на 25 копійок до 1 гривні.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Гулий Іван Михайлович]]

-Знайдено: + '''Гулий Іван Михайлович''' ([[26 липня]] [[1940]], с. [[Соснівка (Валківський район)|Соснівка]], [[Валківський район]], Харківська область&nbsp;— [[1 травня]] [[2013]]<ref>[http://agrodep.kh.gov.ua/novini/agrariyi-harkivshhini-vislovlyuyut-shhiri-spivchuttya-z-privodu-smerti-ivana-mihaylovicha-gulogo Аграрії Харківщини висловлюють щирі співчуття з приводу смерті Івана Михайловича Гулого // Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації]</ref><ref>[http://www.oblrada.kharkov.ua/uk/news/harkivshchyna-poproshchalasya-z-pochesnym-hromadyanynom-hulym-ivanom-myhaylovychem-7570.html Харківщина попрощалася з почесним громадянином Гулим Іваном Михайловичем // Харківська обласна рада]</ref>)&nbsp;— генеральний директор приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» [[Красноградський район|Красноградського району]] (Харківська область), [[Герой України]].
<br/>

----
Назва:[[Сквер Молодої гвардії (Луганськ)]]
[[Файл:Litachok.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У парку розташовувались літній [[кінотеатр]], дитячі [[атракціон]]и (веселий потяг, традиційна і ланцюгова [[карусель|каруселі]]), які відкривались [[1 травня]]. У теперішній час ці об'єкти занедбані. Натомість обладнали новий [[дитячий майданчик]].
<br/>

<br/>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Республіканська християнська партія]]

-Знайдено: + | foundation = [[1 травня]] [[1997]]
<br/>
-Знайдено: + '''Республіканська Християнська партія''' ('''РХП''')&nbsp;— правоцентристська політична партія в Україні, створена 1 травня 1997 року на Установчому з'їзді у м. Києві. Офіційно зареєстрована Міністерством юстиції України, реєстраційне посвідчення №&nbsp;886. Голова партії&nbsp;— [[Поровський Микола Іванович]].
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + 1 травня 1997 року відбувся Установчий з'їзд РХП, на якому 512 делегатів представляли 5742 прихильників з організацій та оргкомітетів, які діяли в 21 області України, за рішенням якого було утворено партію, прийнято її Статут і Програмні засади, низку інших документів. Головою РХП було обраного народного депутата України [[Поровський Микола Іванович|Миколу Поровського]].
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + 1 травня 1997 року відбувся Установчий з'їзд молодіжної організації РХП&nbsp;— Республіканська Християнська Молодь, а восени того ж року&nbsp;— утворено жіночу організацію партії.
<br/>

----
Назва:[[13-й армійський корпус (Україна)]]

-Знайдено: + === Помісячний склад армії з [[22 червня]] [[1941]]-го року по [[1 травня]] [[1945]]-го року ===
<br/>
-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1942]]<ref>[http://bdsa.ru/index.php?</ref><br/>
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3752&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1942]{{ref-ru}}</ref>
<br/>
-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1943]]<ref>[http://bdsa.ru/index.php?</ref><br/>
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3764&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1943]{{ref-ru}}</ref>
<br/>
-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1944]]<ref>[http://bdsa.ru/index.php?</ref><br/>
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3776&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1944]{{ref-ru}}</ref>
<br/>
-Знайдено: + | [[1 травня]] [[1945]]<ref>[http://bdsa.ru/index.php?</ref><br/>
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3788&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1945]{{ref-ru}}</ref>
<br/>

----
Назва:[[Рая Дунаєвська]]

-Знайдено: + '''Рая Дунаєвська''' ([[1 травня]] [[1910]]&nbsp;— [[9 червня]] [[1987]])&nbsp;— американський філософ лівого спрямування єврейського походження. Теоретик гуманістичного марксизму.
<br/>

----
Назва:[[Сухенко Василь Іванович]]
[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Навчався у Переяславській гімназії та [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Київському політехнічному інституті]]. Після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] пішов на військову службу та закінчив школу прапорщиків ([[1 травня]] [[1915]] р.). З [[1 червня]] [[1915]] р. навчався у Гатчинській авіаційній школі, випущений з неї [[1 жовтня]] [[1915]] р. зі званням льотчика-дозорця. Служив у 10-му авіаційному загоні, остання посада- ад'ютант загону, останнє звання у [[Російська імператорська армія|російській армії]]&nbsp;— [[штабс-капітан]]. Нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня, Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та биндою, Святої Анни 3-го ступеня з мечами та биндою.
<br/>
-Знайдено: + З [[15 березня]] [[1918]] р. перебував на військовій службі в [[Армія УНР|Армії УНР]], обіймав різні посади у штабі авіації. З [[10 січня]] [[1919]] р.&nbsp;— військовий льотчик евакуайованого до [[Проскурів|Проскурова]] Полтавського авіаційного дивізіону [[Повітряний флот УНР|Повітряного флоту УНР]] (до [[30 березня]] [[1919]] р.). З [[1 травня]] [[1919]] р.&nbsp;— член української військово-технічної місії УНР у [[Відень|Відні]], [[Берлін]]і та [[Прага|Празі]], яка займалася закупівлею озброєння, зокрема літаків, для [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. [[20 червня]] [[1920]] р. повернувся з закордону до [[Армія УНР|Армії УНР]] і був зарахований льотчиком-дозорцем у 1-шу Запорізьку авіаційну ескадрилью.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дашкевич-Горбацький Микола Владиславович]]

-Знайдено: + '''Дашкевич-Горбацький Микола Володиславович'''&nbsp;— ([[1 травня]] [[1873]]&nbsp;— †?<br/>

----
Назва:[[Первомайський (острів)]]
[[Файл:Майський схема.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перша назва&nbsp;— ''острів Миколаївської Приморської батареї'' на Очаківському (в деяких документах Кінбурнському) рейді Дніпровсько-Бузького лиману<ref name="ochakiv">[http://www.ochakiv.info/articles/12001 Остров Первомайский на''ochakiv.info''] {{ref-ru}}</ref>, або коротко&nbsp;— ''острів Батарейний''. [[1 травня]] [[1920]] року острів перейменували на ''Первомайський''. Місцеві жителі називають острів ''Майським''.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Культура Кременчука]]
[[Файл:Жовтневий сквер (Кременчук) (24.07.11) (1).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Після років [[Визвольні змагання 1917—1921|Визвольних змагань]], коли були зруйновані і культурні традиції, починається будівництво соціалістичної культури. Повністю було реконструйовано приміщення театру, який став основою культури. Відкриваються робітничі клуби. [[1 травня]] [[1927]] року відкрив двері [[Клуб імені І. Ф. Котлова (Кременчук)|клуб ім. Котлова]], збудований методом народної будови. Зараз це пам'ятка архітектури.<ref name="КК КНЛ">[http://knl.ua/city.php?<br/>

<br/>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Матвіяс Іван Григорович]]

-Знайдено: + '''Матвіяс Іван Григорович''' (нар. 1 травня 1925 року в с. Карів Сокальського р-ну Львівської області)&nbsp;— провідний науковий співробітник [[інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН України]], [[доктор філологічних наук]], професор, [[Державна премія України в галузі науки і техніки|лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки]].
<br/>

----
Назва:[[ТриМоб]]

-Знайдено: + З [[1 травня]] [[2008|2008 року]] абонентам послуги «Інтернет 3G» від компанії «Київстар» надана можливість користуватися мережею «Утел»<ref>{{cite web|url=http://www.onliner.by/events/operators/litovchenko_interview/|title=Игорь Литовченко: «Абонентов «Киевстара» ущемляют»|author=Сергей Гипш|date=2008-03-31|work=Onliner.by|trans_title=|accessdate=2011-12-10|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IFwEF48w|archivedate=2013-07-20}}{{ref-ru}}</ref>.
<br/>

----
Назва:[[Мурашко Василь Опанасович]]
[[Файл:1й запорізький авіазагін.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 травня]] [[1915]] року Мурашко закінчив [[Перше київське військове училище]]. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]]&nbsp;— офіцер [[Ряжський 70-й піхотний полк|70-го піхотного Ряжського полку]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Курінний Петро Петрович]]

-Знайдено: + '''Петро́ Петро́вич Курінни́й''' ([[1 травня]] [[1894]], [[Умань]]&nbsp;— [[25 жовтня]] [[1972]], [[Мюнхен]])&nbsp;— історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам'яткоохоронної справи. Дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] (1947) та Міжнародної вільної академії наук у Парижі (1951).
<br/>

----
Назва:[[Швець Микола Якович]]

-Знайдено: + '''Микола Якович Швець''' ({{н}} [[1 травня]] [[1935]], с. [[Мохначка]] [[Попільнянський район|Попільнянського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]])&nbsp;— український [[юрист]], член-кореспондент Національна академії правових наук України, [[доктор економічних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки і техніки України]], лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] (1998), лауреат премії ім. Ярослава Мудрого, [[полковник]].
<br/>

----
Назва:[[Швидько Ганна Кирилівна]]

-Знайдено: + '''Швидько Ганна Кирилівна''' ({{н}} [[1 травня]] [[1944]])&nbsp;— [[доктор історичних наук]], [[професор]], [[Заслужений діяч науки і техніки України]], [[академік]] Української академії історичних наук, директор [[Дніпропетровськ]]ого регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]].
<br/>
Підзаголовок:==Біографія==<br/>
Знайдено: + Народилась [[1 травня]] [[1944]]&nbsp;р. в селі [[Бажани (Петропавлівський район)|Бажани]] [[Петропавлівський район|Петропавлівського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] в родині колгоспників.
<br/>

----
Назва:[[Кондрат Омелян Філаретович]]
[[Файл:Могила Омеляна Кондрата.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[15 лютого]] по квітень [[1940]] року, разом зі своїм полком, брав участь в [[радянсько-фінська війна|радянсько-фінській війні]]. При авіаційному нальоті отримав контузію правого коліна. Літав на [[І-16]], виконав 51 бойовий виліт. [[31 березня]] [[1940]] року йому було присвоєно звання [[полковник]]а. [[21 травня]] [[1940]] року нагороджений третім орденом Червоного Прапора. З квітня 1940 року був командиром 131-го ВАП. Потім, до травня [[1941]] року, навчався на оперативному факультеті Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського. Після закінчення навчання був призначений на посаду інспектора Управління ВПС [[Північно-Кавказький військовий округ|Північно-Кавказького військового округу]].
<br/>
-Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[1 травня]] [[1943]] року за вміле командування авіаційним полком, [[героїзм]] і [[мужність]], проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії полковнику Кондрату Омеляну Філаретовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;3780).
<br/>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br/>
Знайдено: + Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]] ([[1 травня]] [[1943]]), п'ятьма [[орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]] ([[2 січня]] [[1937]], [[4 липня]] [[1937]], [[21 травня]] [[1940]], [[13 червня]] [[1952]] і [[22 лютого]] [[1968]]), [[орден]]ами [[орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни]] 1-го ступеня, [[орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]] ([[30 квітня]] [[1947]]), [[медаль|медалями]] [[Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»|«XX років РККА»]] ([[22 лютого]] [[1938]]), [[Медаль «За оборону Ленінграда»|«За оборону Ленінграда»]] ([[22 грудня]] [[1942]]), [[Медаль «За бойові заслуги»|«За бойові заслуги»]] ([[3 листопада]] [[1944]]), [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|«За перемогу над Німеччиною»]] ([[9 травня]] [[1945]]), [[Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»|«30 років Радянської Армії і Флоту»]] ([[22 лютого]] [[1948]]), [[Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»|«В пам'ять 250-річчя Ленінграда»]] ([[16 травня]] [[1957]]), [[Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»|«40 років Збройних Сил»]] ([[22 лютого]] [[1958]]), [[Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|«20 років Перемоги»]] ([[7 травня]] [[1965]]), [[Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»|«50 років Збройних Сил»]] ([[26 грудня]] [[1967]]).
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бершов Сергій Ігорович]]
[[Файл:Annapurna from west.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + У [[1989]] році бере участь в гімалайській радянській експедиції&nbsp;— [[траверс]]-сходження на всі чотири вершини [[Канченджанга|Канченджанги]]. [[14 квітня]] [[1989]] року здійснює сходження на [[Канченджанга|Канченджангу ''Південну'']] (8491м)&nbsp;— першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. [[1 травня]] [[1989]] року здійснює траверс-першопроходження [[Канченджанга|Канченджанга ''Ялунг-Канг'']] (8505м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Головна'']] (8586м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Середня'']] (8478м)&nbsp;— [[Канченджанга|Канченджанга ''Південна'']] (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Сергій Бершов був нагороджений орденом [[Орден Дружби народів|«Дружби народів»]].
<br/>
Підзаголовок:=== Аннапурна ===<br/>
Знайдено: + [[1 травня]] [[1998]] року здійснює сходження на [[Шишабангма|Шишабангма ''Центральна'']] (8013м), за класичним маршрутом, в альпійському стилі, із А.Боковим і І.Свергуном.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Експрес (завод)]]
[[Файл:Пам'ятник загиблим 50-ти воїнам-заводчанам у роки Другої світової війни (Жмеринка).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1898]] році за закликом Київського «[[Союз боротьби за визволення робітничого класу|Союзу боротьби за визволення робітничого класу]]», яке розповсюджувало у Жмеринці [[Плакат|агітаційні листівки]] із закликом відзначити [[День міжнародної солідарності трудящих|1 травня]], робітники вагоноремонтного заводу вперше вийшли на [[Демонстрація|демонстрації]].
<br/>
-Знайдено: + Після смерті [[Ленін Володимир Ілліч|Володимира Леніна]] на заводі [[1 травня]] [[1925]] року було відкрито один з перших в області [[Пам'ятник Володимиру Леніну (Жмеринка, вагоноремонтний завод)|пам'ятник Леніну]].
<br/>

<br/>Зобр:8шт.
----
Назва:[[1000000 карбованців]]
[[Файл:Grushev R.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Опис ==<br/>
Знайдено: + Банкноти введено в обіг [[1 травня]] [[1995]] року, вилучено&nbsp;— [[16 вересня]] [[1996]] року.
<br/>

<br/>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Фалікман Іхил Шмулевич]]

-Знайдено: + '''Іхи́л (Іхіл, Ієхіель) Шму́левич Фалікма́н''' ([[31 грудня]] [[1911]], [[Любар]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1977]], [[Київ]])&nbsp;— єврейський радянський [[письменник]]. Писав на [[їдиш]].
<br/>

----
Назва:[[Матч (фільм)]]
[[Файл:Culture Academy (Kharkiv).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''«Матч»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2012/03/23/match/|title=Российский фильм "Матч" откроет кинофестиваль в Бразилии|date=2012-03-23|publisher=[[lenta.ru]]|accessdate=2012-03-26|archiveurl=http://www.webcitation.org/69uO8rBgC|archivedate=2012-08-14}}</ref>''' ({{lang-ru|Матч}})&nbsp;— скандальний російський [[фільм]] [[2012 у кіно|2012]] року, історична драма. Фільм знятий на основі легенди про футбольний «[[Матч смерті|матч смерті]]» між київськими футболістами і збірною зенітників-люфтвафе в [[Україна під німецькою окупацією|окупованому]] [[Київ|Києві]] влітку [[1942]] року. Роботи над картиною закінчилися на початку [[2012]] року; в Росії прем'єра відбулася [[1 травня]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Нестеренко Опанас Андрійович]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Нестеренко Опанас Андрійович''' ([[1 травня]] [[1894]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— ?<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Айзек Окоронкво]]
[[Файл:IsaacOkoronkwo.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Айзек Окоронкво''' ({{lang-en|Isaac Okoronkwo}}, {{н}} [[1 травня]] [[1978]], [[Нбене]])&nbsp;— [[Нігерія|нігерійський]] [[футбол]]іст, [[Захисник (футбол)|захисник]], [[Півзахисник (футбол)#Бічні (флангові) атакувальні півзахисники|фланговий півзахисник]] клубу [[Ростов (футбольний клуб)|«Ростов»]].
<br/>
-Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1978]] року в місті [[Нбене]]. Вихованець футбольної школи клубу [[Юліус Бергер (футбольний клуб)|«Юліус Бергер»]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Радченко Григорій Тимофійович]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[3 січня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— на посаді обер-старшини оперативного відділу штабу Лівобережного фронту Дієвої армії УНР. 3 30 січня 1919 р.&nbsp;— старшина для доручень оперативного відділу штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. З [[1 травня]] 1919 р.&nbsp;— помічник начальника оперативного відділу штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Черноусенко Олег Іванович]]
[[Файл:Могила Олега Черноусенка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + [[28 квітня]] [[2007]] року загинув в автокатастрофі на автотрасі Київ—Чоп, біля села [[Козин (Радивилівський район)|Козина]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. «Тойота Авалон», за кермом якої перебував генерал-майор, лоб в лоб зіткнулася з вантажівкою [[ЗІЛ-130]]. Похований [[1 травня]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]] (ділянка №&nbsp;33).
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Муртаз Даушвілі]]
[[Файл:Murtaz Daushvili.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | збірна-поновлення = 1 травня 2013
<br/>
-Знайдено: + '''Муртаз Даушвілі''' ({{lang-ka|მურთაზ დაუშვილი}}, {{н}} [[1 травня]] [[1989]])&nbsp;— [[Грузія|грузинський]] [[футбол]]іст, [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]] клубу [[Карпати (Львів)|«Карпати» (Львів)]].
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Уманець Ніна Дмитрівна]]

-Знайдено: + '''Уманець Ніна Дмитрівна''' ([[1 травня]] [[1956]])&nbsp;— [[Україна|українська]] спортсменка, срібна призерка [[Літні Олімпійські ігри 1980|Ігор XXII Олімпіади]] з [[академічне веслування|академічного веслування]] у складі вісімки, п'ятиразова чемпіонка світу.
<br/>

----
Назва:[[Бакшеєв Микола Сергійович]]
[[Файл:Могила Миколи Бакшеєва.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Сергійович Бакшеєв''' ([[1 травня]] [[1911]], Стариково&nbsp;— [[3 жовтня]] [[1974]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[акушер]]-[[гінеколог]], [[доктор медичних наук]] (з [[1951]] року), [[професор]] (з [[1952]] року), [[член-кореспондент]] [[АМН СРСР]] (з [[1966]] року).
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1911]] року в селі Стариковому Курської губернії (тепер [[Шебекинський район|Шебекинського району]] [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]]) у великій [[селяни|селянській]] родині. Коли хлопчикові було 9 років (за іншими даними&nbsp;— 11 років), на його очах односельчанин убив батька. Всіх дітей віддали на виховання рідні&nbsp;— Микола потрапив до тітки, яка була черницею. Багато років майбутній видатний гінеколог прожив у келії з тіткою. Потім старший брат взяв на себе функції батька: самостійно виховав і дав освіту всім дітям.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Юрченко Христина Іллівна]]

-Знайдено: + '''Юрченко Христина Іллівна''' ({{н}} [[1 травня]] [[1995]])&nbsp;— [[українці|українська]] [[плавання|плавчиня]], [[майстер спорту|майстер спорту України]]<ref name="para шлях">[http://www.paralympic.org.ua/images/paralympic2012.pdf Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012] на сайті [[Національний комітет спорту інвалідів України|Національного комітету спорту інвалідів України]]</ref>. Чемпіонка [[Літні Паралімпійські ігри 2012|Літніх Паралімпійських 2012 року]].
<br/>

----
Назва:[[Всеукраїнський центральний повстанський комітет]]

Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Через недостатню підготовленість початок повстання в Києві та окрузі неодноразово переносився. Спочатку за директивою [[Симон Петлюра|Симона Петлюри]] його було перенесено з [[1 травня]] на [[15 червня]] 1921. Надалі він ще не раз відтягувався. Це дозволило ЧК виявити і ліквідувати військово-організаційні структури та загони, на які спирався ВУЦПК (зокрема, повстанські сили в [[Уманський повіт|Уманському]], [[Звенигородський повіт|Звенигородському повітах]] [[Київська губернія|Київської губернії]], в районі [[Холодний Яр|Холодного Яру]]) та посилити морально-політичний розклад українського підпілля.
<br/>

----
Назва:[[Партизанське садівництво]]
[[Файл:Guerilla Gardening in front of Flying Pigeon LA.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Партизанське садівництво як суспільна форма протесту зародилося у [[Велика Британія|Великій Британії]] й поширилося на більшість західних метрополій. Предтечами цього руху були політичні й мистецькі акції 1970-х років у США та Німеччині екологічних активістів та сучасних митців, таких як Луї Ле Руа чи [[Йозеф Бойс]]. Партизанське садівництво набуло популярності після акції у [[Лондон]]і [[1 травня]] [[2000]] року, коли критики [[глобалізм]]у, анархісти та екологічні активісти з лопатами та саджанцями провели акцію озеленення на Парламентській площі.
<br/>

<br/>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Падалка Борис Якович]]
[[Файл:Могила Бориса Падалки.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Бори́с Я́кович Па́далка''' ([[1 травня]] [[1883]]&nbsp;— [[5 січня]] [[1964]])&nbsp;— український радянський інфекціоніст, [[доктор медичних наук]], [[професор]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1883]] року в м. [[Пирятин]] тодішньої [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]] (нині [[Полтавська область]] України). В [[1908]] році закінчив фізико-математичний факультет [[Санкт-Петербурзький університет|Петербурзького університету]], але його тянуло до медицини, тому він в [[1912]] році&nbsp; закінчив медичний факультет [[Московський університет|Московського університету]]. Працював лікарем славетної лікарні імені цесаревича Олександра в Києві (нині [[Олександрівська клінічна лікарня]]). З першого дня створення кафедри інфекційних хвороб [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]] працював на ній викладачем&nbsp;— 28 грудня 1925 року був призначений старшим асистентом кафедри, а з [[1930]] року [[доцент]]. В [[1936]] році отримав ступінь кандидата медичних наук. В [[1938]] році обраний професором кафедри інфекційних хвороб 2-го київського медичного інституту, де він продовжував працювати до [[Велика вітчизняна війна|Великої вітчизняної війни]]. В [[1940]] році захистив докторську дисертацію на тему «Лікування черевного тифу». В період німецької окупації певний час працював викладачем в створеному в Києві медичному інституті «Полімедікум», після його закриття аж до визволення Києва в 1943 році завідував інфекційним відділенням в Олександровській лікарні. В повоєнний час був обраний завідувачем кафедри інфекційних хвороб [[Київський інститут удосконалення лікарів|Київського інституту удосконалення лікарів]]. З 1954 року очолив кафедру інфекційних хвороб [[Київський медичний інститут|КМІ]], на якій починав свого часу свою плідну викладацьку діяльність і на якій пропрацював до [[1962]] року.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Богомолець Олег Олександрович]]

Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Олег Олександрович Богомолець помер [[1 травня]] [[1991]] року в Києві.
<br/>

<br/>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Протоієрей Ярослав Малерик]]

-Знайдено: + * [[1 травня]] [[2005]] року указом Високопресвященнійшого [[Адріан (Старина)|Адріана (Старини)]] призначений в. о. настоятеля [[Свято-Духівський храм (Дніпропетровськ)|Свято-Духівського храму]] м. [[Дніпропетровськ]].
<br/>

----
Назва:[[День батяра у Львові]]

-Знайдено: + | дата_заснування     = [[1 травня]] [[2008]]
<br/>
Підзаголовок:== Історія ==<br/>
Знайдено: + Львівські [[батяр]]и виникли на [[Личаків|Личакові]] і [[Погулянка (Львів)|Погулянці]], у парку [[Парк «Погулянка»|«Погулянка»]]. Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. [[батяр|Батяри]] гуртувалися навколо «садочків»&nbsp;— пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині ХІХ століття) [[батяр]]и були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати «стару кряку» Австро-Угорську імперію. [[батяр|Батяри]] набували кумедних і романтичних рис: Їхнім лозунгом служив заклик: «Любити [[Львів]], любити [[жінка|жінок]] і любити [[жарт]]увати». Участь окремих батярів на польському боці в польсько-українській [[війна|війні]] спричинила розповсюдження [легенда|легенди] про «геройських батярів і дітей» як головних творців перемоги польських військ. Популярності батяри набули у часи [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]], коли популяризувалася їхня [[мова]]&nbsp;— львівська ґвара та батярські пісні. [[батяр|Батяри]] залишили у спадок гумористично-ліричні пісеньки, анекдоти, оповідки, яка сьогодні називають «батярським фольклором». У [[2008]] році компанія з організацій подій «Дік-Арт»<ref>[http://www.dikart.com.ua/ Офіційний сайт компанії з організацій подій «Дік-Арт»] </ref> спільно з [Львівська міська рада|Львівською міською радою] запровадили День львівських батяр, що проходить 1 травня під закликом "Батяри всіх країн, єднаймось!<br/>
-Знайдено: + 1 травня 2008 року у Львові запрацювала машина часу&nbsp;— львів'яни і всі хто відвідав 1-ше міське Свято Батяра<ref>[http://batyar.lviv.ua/uk/history/batyar2008/ Перше Міське свято «День бáтяра у Львові»]</ref> змогли поринути у настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища як батярство. Всі охочі мали можливість пофотографуватися з [[актор]]ами театру "не журись!<br/>
-Знайдено: + 1 травня 2009 року з широким розмахом пройшло Друге Міське Свято День Батяра<ref>[http://batyar.lviv.ua/uk/history/batyar2009/ ІІ Міське Свято День Батяра]</ref>. Свято відбувалось в самому серці [[Львів|Львоваїї&nbsp;— на [[площа Ринок|площі Ринок]], де була розміщена головна сцена та майданчики з інтерактивними батярськими розвагами довкола. На [[площа Ринок|площі Ринок]] на майданчику біля фонтан Амфітріти усі гості могли поспівати «Батярське караоке», навчитися танцювати та говорити, як справжній батяр та побачити виступ вокально-хореографічного ансамблю танцю «Тенча». Знайомили з батярською культурою на великій сцені Брати Радковці&nbsp;— найколоритніші знавці історії міста [[Львів|Львова]], єдиний в [[Західна Україна|Західній Україні]] Театр-кабаре «Леополіс», Муніципальний духовий оркестр [[Галицькі Сурми|«Галицькі сурми»]]. Для маленьких гостів свята приготував дитячу програму улюбленець дітей&nbsp;— [[Левко Дурко]], дорослих веселили учасники комедійного дуету «Коллєгі», комедійний дует «Львів стайл». Ну і звичайно головні батяри сучасності, без яких неможливо уявити собі Свято Батяра&nbsp;— Віктор Морозов та Батяр-бенд «Галичина», з котрими уся [[площа Ринок]] танцювала батярські бумцики та співала «Тілько ві Львові».
<br/>
-Знайдено: + 1 травня відзначили День солідарності усіх батярів в рамках ІІІ Міського свята День Батяра<ref>[http://batyar.lviv.ua/uk/history/batyar2010/ ІІІ Міське свято «День Батяра у Львові»]</ref>. Свято відбулось з широким розмахом під насичену програму, що представляли на головній батярській сцені на [[площа Ринок|площі Ринок]]. На сцені відкрив програму свята клуб Pozitiff. Хлопці показали свої вуличні танці і їх на сцені замінили велосипедисти, що вирішили виконувати свої трюки ближче до народу і просто зі сцени пригнули на велосипедах до публіки, де і продовжили свій виступ. Під час усієї програми клубу «Міленіум» біля сцени малювалось графіті присвячене [Дню батяра]. Далі програму продовжував клуб Gallery, що запропонували усім гостям розважатись під музику 80-90-х&nbsp;— і бажаючих виявилось дуже багато&nbsp;— ламбаду танцювали по всій [[площа Ринок|площі Ринок]]. В цей час уже біля сотні батярів було зареєстровано писарем у батярській канцелярії, а гості починали зголошуватись на участь у боротьбі за титул Батярського Короля та Пані Батярової, що відбулась під час вечірньої концертної програми. Після того як усі кандидати проголосили свої передвиборчі промови, глядачі обрали пару переможців.
<br/>
-Знайдено: + V Міське свято «День бáтяра у Львові»<ref>[http://batyar.lviv.ua/uk/2013/ V Міське свято «День бáтяра у Львові»]</ref> відбулося [[28 квітня]]&nbsp;— [[1 травня]] на [[площа Ринок|пл. Ринок]] (північна сторона). На Святі традиційно усі гості мали нагоду поринути у початок століття із батярською музикою, ретро-фотосектором, батярськими бумциками та караоке і музикантами. А також усі охочі могли прийняти участь у інтерактивній програмі свята: вибори Короля Свята Батяра та Пані Батярової Батярський тир, Батярський фото-стенд, Батярський бетонний завод та Батярська канцелярія. Посвідчення Батяра засвідчує, що Ви є справжнім батяром, який любить файну забаву, справжній поціновувач гарних кобіт, почесний гість у всіх кнайпах, цінує добрі буцики, любить гарний дотеп та вміє повеселити себе та свою компанію і є почесним гостем на Святі Батяра. За час V Свята Дня Батяра у Львові близько 75 тис. людей навчились батярським танцям, постріляти фасолею по бляшанках у батярському тирі, виготовляти капелюшки для справжніх кобіт. І кожного вечора разом з музиками, гості мали можливість поспівати батярських та українських пісень.<ref>[http://www.ot-ot.lviv.ua/uk/event/?<br/>

----
Назва:[[Голейко Михайло]]

-Знайдено: + '''Голейко Михайло''' ([[1844]] [[Гусаків]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1906]] [[Львів]])&nbsp;— український архітектор.
<br/>

----
Назва:[[Герб Краснодара]]

-Знайдено: + У травні [[1966]] року рішенням Краснодарського міськвиконкому був оголошений конкурс на кращий значок, емблему та герб м. Краснодара. Умови конкурсу затверджені міськвиконкомом [[22 січня]], конкурс проходив з [[1 травня]] по [[1 липня]] [[1966]] Всього було представлено 300 ескізів.
<br/>

----
Назва:[[1941. Заборонена правда]]
[[Файл:JStalin Secretary general CCCP 1942.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Серія розпочинається з хроніки урочистих маршів [[1 травня|1-го травня]] [[1941]] року в [[Третій Рейх|Німеччині]] та у Радянському Союзі. До нової жахливої війни за перерозподіл Європи залишалося менше двох місяців.
<br/>

<br/>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Чорновол Ігор Павлович]]

-Знайдено: + '''Чорновол Ігор Павлович''' (* [[1 травня]] [[1966]], Львів)&nbsp;— український історик, кандидат історичних наук. Спеціалізація: історія польсько-українських стосунків 2-ї половини ХІХ ст., методологія історії.
<br/>

----
Назва:[[Платон Костецький]]

-Знайдено: + '''Платон Костецький''' (* [[2 липня]] [[1832]], с. [[Ваньковичі]], [[Самбірський район]]&nbsp;— † [[1 травня]] [[1908]], [[Львів]])&nbsp;— львівський (український і польський) журналіст, поет, громадський діяч.
<br/>

----
Назва:[[Олесь Герета]]

-Знайдено: + '''Гере́та О́лесь''' (справжнє ім'я&nbsp;— '''Петро'''; [[22 червня]] [[1902]]&nbsp;— [[1 травня]] [[1974]])&nbsp;— український [[поет]] і [[композитор]]. Батько [[Ґерета Ігор Петрович|Ігоря Ґерети]].
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Помер [[1 травня]] [[1974]] року в Тернополі. Похований у Великій Березовиці.
<br/>

----
Назва:[[Петряк Іван Євгенович]]

-Знайдено: + | пк-поновлення     = [[1 травня]] [[2013]]
<br/>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[1 травня]] [[2013]]
<br/>

----
Назва:[[Крамар Антон Ігорович]]

-Знайдено: + | пк-поновлення     = [[1 травня]] [[2013]]
<br/>

----
Назва:[[Стешин Юрій Тимофійович]]

-Знайдено: + Стешин Юрій Тимофійович (* 1 травня 1938, Старшина&nbsp;— Нижньогородська область&nbsp;— †19 серпня 1993, Миколаїв),- український художник-оформлювач, лауреат Державної премії ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка 1981 року.
<br/>

----
Назва:[[Степанов Микола Миколайович]]

-Знайдено: + '''Степанов Микола Миколайович''' (* 1 травня 1911&nbsp;— † 2002)&nbsp;— [[СРСР|радянський]] та український [[архітектор]], член [[Національна спілка архітекторів України|Спілки архітекторів]], 1981&nbsp;— [[заслужений архітектор УРСР]].
<br/>

----
Назва:[[Городиський Олександр Володимирович]]

-Знайдено: + '''Городиський Олександр Володимирович''' (* 1 травня 1930, Київ&nbsp;— 8 серпня 1992)&nbsp;— український хімік радянських часів, 1978&nbsp;— академік АН УРСР.
<br/>

----
Назва:[[Федоров Олександр Іванович]]

-Знайдено: + '''Федоров Олександр Іванович''' (*{{ДН|14|8|1900|1}}, Полтава&nbsp;— 1 травня 1971, [[Київ]]), український вчений-буряковод, 1955&nbsp;— доктор сільськогосподарських наук, 1956&nbsp;— [[професор]], 1970&nbsp;— заслужений діяч науки УРСР. Нагороджений [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]] та медалями.
<br/>

----
Назва:[[Історія Одеси (1914-1920)]]
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З початку війни [[Османська Імперія]] закрила протоки для російських суден, [[Одеський морський торговельний порт|Одеський порт]] не діє, завмирає морська торгівля, скорочується виробництво, що базувалося на переробці імпортної сировини. Погіршення життєвого рівня, поразки на фронтах і нестабільність у суспільстві, починаючи з літа [[1915]] року, призводить до відродження страйкового рух одеських робітників, що завмер в [[1914]] році. В авангарді цього руху стояли робочі Одеського порту і судноремонтного заводу [[РОПіТ]]. З [[1915]] року уряд і підприємці були змушені піти на задоволення ряду вимог робітників: підвищення зарплати, яку поглинула [[інфляція]] та соціальне страхування робітників. Але страйки не припинилися, якщо в [[1915]] році в Одесі фіксувалося 12 страйків, то в [[1916]] році&nbsp;— вже 26. [[1 травня]] [[1916]] в Одесі проходила [[День міжнародної солідарності трудящих|Першотравнева демонстрація трудящих]]. З [[1916]] року страйку в Одесі все більш набувають політичного характеру. На початку [[1917]] року відбувся страйк студентів [[ОНУ|Новоросійського університету]].
<br/>

<br/>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Дорфман Йосип Давидович]]

-Знайдено: + '''Йо́сип Дави́дович До́рфман''' (*[[1 травня]] [[1952]], [[Житомир]], [[УРСР]])&nbsp;— український радянський, згодом французький шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ (найвищий з п'яти щаблів тренерських звань), автор книг.
<br/>

----
Назва:[[Гедройць Микола Антонович]]

-Знайдено: + '''Микола Антонович Гедройць''' ([[1 травня]] [[1853]]&nbsp;— [[31 січня]] [[1933]], [[Харків]])&nbsp;— художник, [[меценат]], громадський діяч, ініціатор та організатор створення [[Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна|Миколаївського художнього музею ім. В.&nbsp;В.&nbsp;Верещагіна]].
<br/>

----
Назва:[[Рішельє (футбольний клуб)]]

-Знайдено: + | рік заснування  = [[1 травня]] [[1993]]
<br/>

----
Назва:[[Ладан Олександр Феодосійович]]

-Знайдено: + '''Олександр Феодосійович Ладан''' ([[1 травня]] [[1952]])&nbsp;— український [[геодезист]]. Академік Інженерної академії наук<ref>[http://eau.com.ua/index-ukr.shtml Інженерна академія України]</ref>. Почесний геодезист України<ref>[http://www.utgk.com.ua/node/99 Нагороджені професійною відзнакою «Почесний геодезист України»]</ref>, Почесний геодезист СРСР. Директор [[Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені Анатолія Шаха|Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст та геоінформатики імені А.&nbsp;В.&nbsp;Шаха]]. Голова Ради директорів підприємств Державної служби геодезії, картографії та кадастру України з 1997 року.<ref>[http://www.library20.info/book_256_glava_72_11.1_RISK_MEASURES.html Книги по психологии]</ref>. Член Колегії Укргеодезкартографії.
<br/>
Підзаголовок:== Біографія ==<br/>
Знайдено: + Народився [[1 травня]] [[1952]] року в селі [[Сербичани]] [[Сокирянський район|Сокирянського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. У 1974 році закінчив [[Львівський політехнічний інститут |Львівського політехнічного інституту]], геодезичний факультет. Пройшов шлях від інженера до директора інституту «Укргеоінформ» ім. А.&nbsp;В.&nbsp;Шаха, який очолив у 1997 році. Цього ж року О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ладан був обраний головою ради директорів підприємств Держаної служби [[геодезія|геодезії]], [[картографія|картографії]] та [[кадастр]]у України.
<br/>

----
Назва:[[Нестурх Федір Павлович]]

-Знайдено: + '''Нестурх Федір Павлович''' (Нештурха) (* 22 червня 1857, Одеса&nbsp;— † 1 травня 1936, Одеса), український архітектор та педагог, професор Одеського художнього інституту.
<br/>

----
Назва:[[Адміністративний поділ Одеської області]]
[[Файл:Coat of Arms of Odesa Oblast.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Одеська область]] має площу {{Formatnum:33310}}&nbsp;км<sup>2</sup>, населення станом на [[1 травня]] [[2013]] складає {{Formatnum:2393739}}&nbsp;мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів та 7 міст обласного значення, райони в містах відсутні. До складу області входить 1 185 населених пунктів. Область було утворено у складі [[УРСР]] [[27 лютого]] [[1932]] року, внаслідок окупації та анексії земель [[УНР]] [[СРСР|Радянським Союзом]], а згодом і захоплення південних територій [[Бессарабія|Бессарабії]].
<br/>

<br/>Зобр:29шт.
----
Назва:[[Бакал Іполіт Іванович]]

-Знайдено: + '''Бакал Іполіт Іванович''' (* 1 травня 1871, Тіміліуц Кишинівського уїзду [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]&nbsp;— † після 1896)&nbsp;— український художник та графік.
<br/>

----
Назва:[[Зотов Олександр Сергійович]]

-Знайдено: + Починав в клубі [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|другої ліги]] [[Харцизьк (футбольний клуб)|«Силур»]] ([[Харцизьк]]). З [[1994]] року виступав в одеських клубах [[Одеса (спортивний клуб)|СК «Одеса»]] та [[Чорноморець (Одеса)|«Чорноморець»]], дебютував в [[Чемпіонат України з футболу: вища ліга|вищій лізі]] в іграх саме за [[Чорноморець (Одеса)|«чорно-синіх»]]. У [[1998]]-[[2000]] грав за [[Кривий Ріг|криворізький]] [[Кривбас (футбольний клуб)|«Кривбас»]], потім півроку за [[Полтава|полтавську]] [[Ворскла (футбольний клуб)|«Ворсклу»]]. Із [[2001]] року з перервами грав за [[донецьк]]ий [[Металург (Донецьк)|«Металург»]]. У [[Збірна України з футболу|збірній України]] зіграв 4 матчі. Дебют [[1 травня]] [[1996]] року в товариському матчі проти [[Збірна Туреччини з футболу|збірної Туреччини]].
<br/>

----
Назва:[[Шеремет Катерина Геннадіївна]]

-Знайдено: + '''Шеремет Катерина Геннадіївна''' ({{н}} [[1 травня]] [[1992]])&nbsp;— українська спортсменка, [[академічне веслування|академічна веслувальниця]], бронзова призерка [[Літня Універсіада 2013|літньої Універсіади у Казані]].
<br/>

----
Назва:[[Епельбаум Наум Мойсейович]]
[[Файл:Flag of the Moldavian Soviet Socialist Republic.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Епельбаум Наум Мойсейович''' (* 1 травня 1927, Аккерман (Четатя-Албе), Бессарабія)&nbsp;— український та молдавський скульптор-монументаліст радянських часів, член Союзу художників СРСР.
<br/>

<br/>Зобр:1шт.
----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 січня | 100 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 березня | 50 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 квітня | 10 назад]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 квітня | Попередня]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 травня | Наступна]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/11 травня | 10 вперед]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/20 червня | 50 вперед]]&nbsp;— [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/9 серпня | 100 вперед]]
-----

== Примітки ==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]